МІСЦЕВУ «ВЛАДУ», НА СМІТНИК!

Відповідь, отримана сьогодні на черговий інформаційний запит, вразила своїм відвертим глузуванням.

Виявляється, чиновники Дніпропетровської міської ради діють відповідно до Конституції гетьмана Війська Запорозького Пилипа Орлика укладеної іще у 1710 році від Різдва Христового.

Відповідно до положень цього документу у 1776 році разом з заснуванням Нового Кодаку (Дніпропетровська), була утворена і зареєстрована ТЕРИТОРІАЛЬНА ГРОМАДА міста.

Користуючись нагодою висловлюю щиру подяку виконуючому обов’язки керуючому справами виконкому міської ради Олександру Рудяку, який підписав цей «документ», за детальний екскурс у славетне козацьке минуле нашого краю.

В свою чергу хотілося б нагадати Рудяку про козацькі неписані «права і звичаї» - Звичаєве право, а також про систему покарань винних та зрадників.

  Кара на смерть у Запорізькій Січі була достатньо різноманітною. Серед простих розрізняли:

-         відрубування голови,

-         рідше розстріл,

-         повішення.

Останній вид покарання, як правило, застосовувався до рецидивістів. Мали місце пові­шення козака догори ногами та ребром за гак. У такому положенні небіжчик продовжував перебувати до того часу, поки кістки не опадали на землю.

Інколи на Запоріжжі застосовувалася така люта страта, як посадження на палю. Паля — це високий дерев'яний стовп із металічним наконечником. Для того, щоб стратити злочинця, його піднімали кілька осіб і насаджували на штир. Під вагою свого тіла засуджений повільно конав. Зняти небіжчика ніхто не мав права під загрозою смерті.

Найбільш поширеним покаранням серед козаків було приковування злодіїв до ганебного стовпа і забивання буковими киями осіб, що здійснили конокрадст­во, пограбування купців, порушували військову дисципліну. Винного прив'язували до стовпа і тримали в такому положенні, доки він не помирав. Му­ки засудженого збільшувалися, бо кожен, хто проходив мимо, міг бити прикуто­го киями. Процедура, як правило, закінчувалася смертю від фізичних страждань або забиванням людини. Майно загиблого передавалося усьому товариству.

За кмітливість і почуття гумору ТЕРИТОРІАЛЬНА ГРОМАДА міста Дніпропетровська вносить кандидатуру Олександра Рудяка до «Люстраційного списку» чиновників та посадовців, які підпадають під люстраційні критерії встановлені представниками громади.

Матеріал підготував: Сергій Філіпенко