Про чинну Конституцію в Рішенні КСУ 4-зп від 3 жовтня 1997 року

 

   В Конституції України відсутнє положення щодо визнання після її прийняття такими, що втратили чинність, Конституції (Основного Закону) України від 20 квітня 1978 року з наступними змінами і доповненнями й  Конституційного  Договору  між  Верховною  Радою України та Президентом України "Про основні засади організації та функціонування державної  влади  і  місцевого  самоврядування  в Україні  на період до прийняття нової Конституції  України" (1к/95-ВР)  від  8  червня  1995  року.  Відповідні   положення містяться   у  статтях  2  та  З  Закону  України  "Про  прийняття Конституції України і введення її в дію" (254/96-ВР). Проте набуття чинності  Конституцією України не можна  пов'язувати з прийняттям цього Закону.

 Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика,  коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або    часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом,   автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше. До  того ж, сам Конституційний Договір по  суті передбачав втрату ним чинності і скасування чинної на момент його підписання Конституції з прийняттям нової Конституції України.