Конституційний Суд України
Україна, 01033, місто Київ,
вулиця Жилянська, 14,
тел.: +38 (044) 238-10-50; +38 (044)
238-10-30,
е-mail: inbox@ccu.gov.ua
Запитувач:
ЗАПИТ
про отримання публічної інформації відповідно до
положень Закону України «Про доступ до публічної інформації»
Виклад обставин звернення:__________________________________
Частиною другою статті 19. Конституції України (документ: 254к/96-ВР)
встановлено, що органи
державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи
зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що
передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 147.
Конституції України (документ: 254к/96-ВР) закріплено,
що Конституційний Суд України вирішує
питання про відповідність Конституції України законів України та у передбачених
цією Конституцією випадках інших актів, здійснює офіційне тлумачення
Конституції України, а також інші повноваження відповідно до цієї Конституції.
Водночас нормами прямої дії деяких абзаців
пункту 1 частини першої статті 150. Конституції України (документ: 254к/96-ВР) визначено, що до
повноважень Конституційного Суду України належить вирішення питань про відповідність Конституції
України (конституційність):
- законів та інших правових
актів Верховної Ради України;
- актів
Кабінету Міністрів України.
Слід зауважити, що дані імперативні норми
чинної Конституції України (документ: 254к/96-ВР)
також кореспондуються з положеннями пункту 1 частини першої статті 7 Закону
України від 13 липня 2017 року № 2136-VIII «Про Конституційний Суд України» згідно з якими до
повноважень Конституційного Суду України належить вирішення питань про відповідність Конституції
України (конституційність) законів України та інших правових актів Верховної Ради
України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових
актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
Відповідно до абзаців пункту 4
мотивувальної частини Рішення від 27 березня 2002 року № 7-рп/2002 (справа №
1-14/2002) Конституційний Суд України дійшов висновку, що: «На підставі системного
аналізу Конституції України в аспекті питань, порушених у конституційному
поданні, Конституційний Суд України встановив таке.
Відповідно до частини другої статті 147
Конституції України Конституційний Суд України вирішує питання про
відповідність законів та інших правових актів Конституції України. Закони
та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються
неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають
Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України
процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності (частина перша
статті 152 Конституції України). Перелік актів, щодо конституційності яких
Конституційним Судом України здійснюється перевірка, визначено у частині першій
статті 150 Конституції України. Аналіз положень цих статей Конституції України
свідчить, що до “інших правових актів”, про які йдеться в частині другій статті
147, частині першій статті 152 Конституції України, належать, зокрема, правові
акти Верховної Ради України, акти Президента України.
Стаття 106 Конституції
України закріпила конкретний перелік повноважень Президента України, який на
основі та на виконання Конституції і законів України видає обов’язкові до
виконання на території України укази і розпорядження. За юридичними ознаками ці
акти глави держави можуть мати як нормативно-правовий, так і індивідуально-правовий
характер. Виходячи зі змісту статті 106, частини другої статті 147, частини
першої статті 150, статті 152 Конституції України укази і розпорядження
Президента України є правовими актами.
Як свідчить зміст положень
статей 85, 91 Конституції України, Верховна Рада України приймає закони,
постанови та інші правові акти. Вони є юридичною формою реалізації повноважень
єдиного органу законодавчої влади в Україні та відповідно до частини другої
статті 147, частини першої статті 150 Конституції України є об’єктом судового
конституційного контролю.
Таким чином, у статтях 147,
150 Конституції України визначено межі юрисдикції Конституційного Суду України.
За змістом цих статей перевірці на предмет конституційності підлягають,
зокрема, правові акти Верховної Ради України, акти Президента України. При
цьому серед них не виділено нормативно-правових або індивідуально-правових
актів. Тобто до повноважень Конституційного Суду України належить вирішення
питань щодо конституційності правових актів Верховної Ради України та
Президента України незалежно від того, мають вони нормативно-правовий чи
індивідуально-правовий характер».
Відповідно до абзаців пункту 5 мотивувальної
частини Рішення від 27 березня 2002 року № 7-рп/2002 (справа № 1-14/2002)
Конституційний Суд України зазначає, що: «Звертаючись до Конституційного Суду
України з конституційним поданням щодо офіційного тлумачення положень абзаців
другого, третього пункту 1 частини першої статті 150 Конституції України, Вища
рада юстиції виходила з необхідності вирішення питання стосовно можливості
оспорення до Конституційного Суду України актів про обрання/призначення суддів
на посади та про звільнення їх з посад.
Норми частин четвертої, п’ятої статті 126,
частини третьої статті 127, частини першої статті 128, пункту 1 частини першої
статті 131 Конституції України врегульовують відносини, пов’язані, зокрема, з
обранням/призначенням суддів на посади та звільненням їх з посад.
За встановленою практикою
перше призначення на посаду професійного судді суду загальної юрисдикції
строком на п’ять років здійснює Президент України шляхом видання указу, а
рішення про обрання безстроково всіх інших суддів, крім суддів Конституційного
Суду України, приймає Верховна Рада України у вигляді постанови.
Суддя звільняється з посади
органом, що його обрав або призначив, з підстав, визначених у частині п’ятій
статті 126 Конституції України. Президент України чи Верховна Рада України на
підставі подання Вищої ради юстиції приймають рішення про звільнення
професійного судді з посади.
Отже, Президент України,
Верховна Рада України реалізують передбачені Конституцією України владні
повноваження шляхом прийняття відповідних актів про призначення/обрання суддів
на посади або про звільнення їх з посад. Такі акти глави держави та парламенту
мають конституційно-правову природу.
За змістом положень частини
другої статті 147, частини першої статті 150 Конституції України до повноважень
Конституційного Суду України належить, зокрема, перевірка на предмет
відповідності Конституції України всіх без винятку правових актів Верховної
Ради України і Президента України як за їх юридичним змістом, так і за
дотриманням конституційної процедури їх розгляду, ухвалення та набрання ними
чинності.
Таку позицію висловив
Конституційний Суд України при розгляді справи за поданням народних депутатів
України щодо визнання неконституційними розпоряджень Президента України про
призначення заступників голів місцевих державних адміністрацій. Рішенням від 24
грудня 1997 року Конституційний Суд України визнав, що Президент України при
призначенні цих посадових осіб вийшов за межі повноважень, встановлених
Конституцією України.
Аналогічну точку зору
висловлено в надісланих на запит Конституційного Суду України експертних
висновках учених, зокрема, Національної юридичної академії України ім. Ярослава
Мудрого.
Виходячи з наведеного та
аналізуючи положення абзаців другого, третього пункту 1 частини першої статті
150 у контексті статей 147, 152 Конституції України, Конституційний Суд України
вважає, що за зверненням суб’єкта права на конституційне подання акти Верховної
Ради України та Президента України про обрання/призначення суддів на посади та
про звільнення їх з посад підлягають розгляду Конституційним Судом України на
відповідність Конституції України за їх юридичним змістом та щодо додержання
встановленої Основним Законом України процедури їх розгляду, ухвалення чи
набрання ними чинності (наявність конституційних повноважень, конституційність
умов, підстав обрання/призначення на посаду, звільнення з посади тощо).
Таким чином, в аспекті
порушених у конституційному поданні питань Конституційний Суд України дійшов
висновку, що до повноважень Конституційного Суду України належить вирішення
питань виключно щодо відповідності Конституції України актів Верховної Ради
України, Президента України про обрання/призначення суддів на посади та про
звільнення їх з посад, а не щодо їх законності».
На підставі викладеного та
керуючись статтями 147, 150 Конституції України, статтями 63, 67, 69 Закону
України “Про Конституційний Суд України”, Конституційний Суд України в своєму Рішенні від 27 березня 2002 року № 7-рп/2002
(справа № 1-14/2002) (яке є обов’язковим до виконання
на території України, остаточним і не може бути оскарженим) в и р і
ш и в: «Положення абзаців
другого, третього пункту 1 частини першої статті 150 Конституції України у
системному зв’язку зі статтями 147, 152 Конституції України, в аспекті
порушених Вищою радою юстиції у конституційному поданні питань, треба розуміти
так:
— до
повноважень Конституційного Суду України належить, зокрема, вирішення питань
щодо відповідності Конституції України (конституційності) правових актів
Верховної Ради України та Президента України, до яких віднесені як
нормативно-правові, так і індивідуально-правові акти;
— акти
Верховної Ради України та Президента України про обрання/призначення суддів на
посади та про звільнення їх з посад розглядаються Конституційним Судом України
за зверненнями суб’єктів права на конституційне подання щодо перевірки
відповідності Конституції України (конституційності) цих правових актів за їх
юридичним змістом та встановленій Конституцією України процедурі їх розгляду,
ухвалення чи набрання ними чинності (наявність конституційних повноважень,
конституційність підстав призначення/обрання на посаду, звільнення з посади
тощо)».
Враховуючи викладене вище, керуючись
положеннями статті 34 і 40 Конституції України та Закону України «Про доступ до
публічної інформації», звертаюсь до Конституційного Суду України та у межах
відповідної компетенції та у визначений законом строк (п’ять днів),
ПРОШУ СУД:
1.
Надати копію відповідного конституційного подання та копію рішення/висновку
про результати перевірки Конституційним Судом України акта, розглянутого за зверненням суб’єкта права на конституційне
подання, яким є Президент України,
щодо перевірки відповідності Конституції України (конституційності) за його юридичним
змістом та встановленій Конституцією України процедурі його розгляду,
ухвалення чи набрання ним чинності (наявність конституційних повноважень,
конституційність підстав призначення/обрання на посаду, звільнення з посади
тощо, а саме:
-
Указу Президента України… ;
2.
Надати копію відповідного конституційного подання та копію рішення/висновку
про результати перевірки Конституційним Судом України акта, розглянутого за
зверненням суб’єкта права на конституційне подання, яким є Верховна Рада України, щодо перевірки відповідності Конституції
України (конституційності) за його юридичним змістом та встановленій
Конституцією України
процедурі його розгляду,
ухвалення чи набрання ним чинності (наявність конституційних повноважень,
конституційність підстав призначення/обрання на посаду, звільнення з посади
тощо, а
саме:
-
Постанови Верховної Ради
України… ;
У випадку, якщо з якихось причин не є
можливим надання відповіді на даний запит – письмово вказати причину та
перенаправити (переадресувати) запит за належністю, відповідно до вимог частини
третьої статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації», до
належного розпорядника відповідної інформації.
Зміст відповіді на запит, також публікуватиметься на сайті «БАГНЕТ НАЦІЇ»: http://bagnetnacii.blogspot.com
«___» ____ 202__ року
З повагою, Запитувач
_______________________________________
Немає коментарів:
Дописати коментар