Правильно поставлені питання стосовно
правосуб’єктності «судових установ» (першої і другої інстанції), «суддів» (першої
і другої інстанції) і «комунального підприємства» залишились без відповідей,
але відіграли ключову роль у досягненні мети – ефективному захисті представниці
ГО ОПГ «Багнет Нації», яка стала на захист дерев, у своєму дворі.
Більше деталей в тексті ухвали.
Читайте також: «Суддя за
трансфертом», або Кріштіану Роналду в мантії
Попередження
для судді Католікяна – відео
ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження №
22-ц/803/200/20 Справа № 203/1377/18
Головуючий у першій
інстанції: Католікян М. О.
Суддя-доповідач:
Красвітна Т. П.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 червня 2020 року колегія суддів
Судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у
складі:
головуючого
- Красвітної
Т.П.,
суддів: Свистунової
О.В., Єлізаренко І.А.,
при
секретарі Догоновій
О.М.,
розглянувши у відкритому судовому
засіданні в м. Дніпро цивільну справу по апеляційній скарзі Товариства з
обмеженою відповідальністю «Комбуд-Еко 77» на рішення Кіровського
районного суду м. Дніпропетровська від 22 лютого 2019 року по справі за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Комбуд-Еко 77» до ОСОБА_1 про
відшкодування збитків та моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
У квітні 2018 року ТОВ «Комбуд-Еко 77»
звернулось до суду з даним позовом, посилаючись на те, що між позивачем та КП
«Міськзеленбуд» Дніпровської міської ради укладено договір субпідряду, за яким
позивач надає послуги з благоустрою міста - послуги з озеленення території та
утримання зелених насаджень. Згідно з нарядом на виконання робіт 27.02.2018
року працівники позивача виїхали за адресою: АДРЕСА_1 (у дворі) для проведення
обрізки (омолодження) дерев. Між тим, позивач не зміг почати виконання робіт,
оскільки відповідач своїми активними діями перешкодила цьому, що виразилося у
погрозах працівникам, обвинуваченнях, перешкоджанні роботі технічних засобів,
викликалась поліція. У зв`язку із цим працівники позивача були змушені покинути
місце робіт. Наступного дня працівники позивача повторно прибули за вказаною
адресою, але, пропрацювавши дві години, знову були вимушені поїхати через
аналогічні дії відповідача. Внаслідок протиправних дій відповідача, позивачем
допущене порушення зобов`язань за договором субпідряду № 06/06 сп від 06.06.2017
року, що негативно позначилось на діловій репутації позивача та позивач зазнав
майнових збитків, які складаються з витрат
на експлуатацію техніки та не отриманої оплати робот за договором.
Тому, позивач просив стягнути з відповідача 41751,58 грн. відшкодування
матеріальних збитків та 100000,00 грн. відшкодування моральної шкоди, а також
судові витрати.
Рішенням Кіровського районного суду м.
Дніпропетровська від 22 лютого 2019 року, з урахуванням ухвали Кіровського
районного суду м. Дніпропетровська від 26 квітня 2019 року, відмовлено в
задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Комбуд-Еко
77» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків та моральної шкоди; стягнуто з
Товариства з обмеженою відповідальністю «Комбуд-Еко 77» на користь ОСОБА_1
компенсацію судових витрат у сумі 7000,00 грн.
В апеляційній скарзі ТОВ «Комбуд-Еко 77»,
посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для
справи, порушення норм процесуального та неправильне застосування норм
матеріального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та
ухвалення нового про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Колегія суддів звертає увагу, що про час
та місце слухання даної справи апеляційним судом сторониповідомлені належним
чином у відповідності до вимог ст. 128-130
ЦПК України, що підтверджується, письмовими матеріалами справи. 01.06.2020 року
засобами електронного зв`язку представником позивача ТОВ «Комбуд-Еко 77»
Лавринович О.В. надіслано клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку
з поширенням на всій території України гострої респіраторної хвороби Сovid-19,
введенням карантину (а.с.154 т.2). Окрім того, 04.06.2020 року ОСОБА_1 подано
клопотання про відкладення розгляду справи обґрунтоване поганим самопочуттям та
розповсюдженням на всій території України коронавірусної хвороби
(COVID-19).Зазначені клопотання є необґрунтованим, адже карантинні обмеження
послаблені з 22 травня 2020 року, рух громадського транспорту в межах міста
Дніпра та транспортне сполучення у Дніпропетровській області відновлено. Крім
того, належних доказів щодо неможливості ОСОБА_1 бути присутньою в судовому
засіданні 04.06.2020 року суду не надано; представлена копія виписки з медичної
карти амбулаторного хворого не завірена належним чином, не містить інформації
про неможливість відповідача бути присутньою в судовому засіданні 04.06.2020
року за станом здоров"я.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши
законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги
та заявлених позовних вимог, колегія не знаходить підстав для задоволення
апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення, виходячи з наступного.
Встановлено судом та стверджується
зібраними у справі доказами, що між КП «Міськзеленбуд» Дніпровської міської
ради та позивачем укладено договір субпідряду від 29.05.2017 року №29/05 сп2,
за яким позивач зобов`язався надавати послуги з благоустрою: ДК
021:2015:77310000-6, а саме послуги озеленення територій та утримання зелених
насаджень (а.с.5 - 9 т.1).
Позивачем надано незавірені копії двох
листів від 12.01.2018 року КП «Міськзеленбуд» Дніпровської міської ради, згідно
яких позивачу запропоновано виконати роботи з обрізки, омолодження дерев по
АДРЕСА_1 (а.с.11, 69 т.1). Однак, ні місцевому, ні апеляційному суду оригінали
вказаних листів не надані; незавірені копії листів не є належними та
допустимими доказами в розумінні ст.ст. 77 - 80
ЦПК України.
Згідно наряду № 182702 від 27.02.2018
року на виконання робіт за зазначеною адресою виїхали працівники позивача у
складі чотирьох осіб, а також за даною адресою було направлено техніку -
вантажний автопідйомник ЗИЛ-4314 та вантажівка КамА3-5511 (а.с.13, 14 т.1).
Відповідно до змісту позовної заяви,
позивач двічі - 27 та 28 лютого 2018 року, на виконання вказаного договору
намагався провести роботи з обрізки, омолодження дерев у
дворі будинків № 15, АДРЕСА_1, але через активні дії відповідачки
роботи виконані не були, у зв`язку з чим позивач зазнав майнових збитків у сумі
41751,58 грн., які полягають у простої технічних засобів та неотриманому доході
(а.с.2-4 т.1).
Згідно листа Дніпровського відділу поліції
ГУ НП у Дніпропетровській області від 16.04.2018 року за адресою: АДРЕСА_1
зареєстровано факти викликів нарядів поліції, зокрема 27.02.2018 року (а.с.88
т.1).
Відповідно до протоколу від 28.02.2018
року Дніпровським відділом поліції ГУ НП у Дніпропетровській області було
прийнято заяву ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про вчинення кримінального
правопорушення (або таке, що готується) (а.с.147 т.1).
Згідно письмових пояснень відповідача
наданих Дніпровському відділу поліції ГУ НП у Дніпропетровській області
28.02.2018 року, 27.02.2018 року та 28.02.2018 року на прибудинковій території
будинків № 15, № 16, №16 А було знищено сім дерев,
які були частиною зеленої зони на дитячому майданчику прибудинкової території
(а.с.148 т.2).
З висновку Дніпровського відділу поліції
ГУ НП у Дніпропетровській області від 18.03.2018 року вбачається, що 28.02.2018
року до чергової частини надійшла заява від гр. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в якій
вона просить вжити заходів до невстановлених осіб, які 28.02.2018 року вчинили
незаконні дії, а саме спилювання дерев у дворі будинку АДРЕСА_1 (а.с.146 т.1).
Відповідно до частини 1 ст. 4 ЦПК кожна особа має
право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом
своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з частинами 2, 3 ст.12 ЦПК учасники справи
мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків,
передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають
значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або
заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності з частинами 1, 3 ст. 13 ЦПК суд розглядає
справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею
вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у
передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми
правами щодо предмета спору на власний розсуд.
За правилами, встановленими ст.76 ЦПК, доказами є будь-які
дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин
(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших
обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються
такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів;
показаннями свідків.
Відповідно до частини першої статті 22 ЦК
України особа, якій завдано збитки у результаті порушення її цивільного
права, має право на їх відшкодування.
Особа має право на відшкодування моральної
шкоди, завданої внаслідок порушення її права (частина перша статті 23 ЦК
України).
Відповідно до частин першої та
другої статті 1166
ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи
бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також
шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному
обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її
відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Частиною першою статті 1167
ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі
неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка
її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою
цієї статті.
Як роз`яснено у пункті 2 постанови
Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику
розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про
відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і
майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в
повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були
неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина
зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність
складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача
шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.
Таким чином, цивільне законодавство в
деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду
справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для
висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
З огляду на викладене та з урахуванням
визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й
диспозитивності цивільного процесу саме на відповідача покладено обов`язок
доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди
та її розмір (Постанова Верховного Суду від 22 липня 2019 року у справі №
236/780/16-ц, провадження № 61-34112св18).
Відповідно до ч. 1 ст. 28
Закону України «Про благоустрій населених пунктів» охороні та
відновленню підлягають усі зелені насадження в межах населених пунктів, крім
зелених насаджень, які висаджені або виросли самосівом в охоронних зонах
повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів
і пристроїв.
Правилами утримання зелених насаджень в
населених пунктах України, затверджених Наказом
Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства №
105 від 10.04.06 р. передбачені, зокрема, правила видалення, правила обрізки дерев.
Видалення зелених насаджень на території
населеного пункту здійснюється за рішенням виконавчого органу сільської, селищної,
міської ради (далі - компетентний орган) на підставі ордера. Для отримання
ордера зацікавлена особа звертається до сільської, селищної, міської ради із
заявою про видалення зелених насаджень. При чому звертатися може як фізична
особа (житель цього населеного пункту, користувач земельної ділянки тощо) так і
юридична особа (балансоутримувач, комунальне підприємство, приватне
підприємство тощо). Після отримання заяви компетентний орган утворює комісію,
до складу якої входять представники заявника, власника земельної ділянки
(користувача), компетентного органу, територіального органу Держекоінспекції, а
у разі потреби - балансоутримувача території та комунального підприємства, що
здійснює утримання зелених насаджень. Комісія визначає стан зелених насаджень,
розташованих на земельній ділянці, і їх відновну вартість та складає акт
обстеження тих насаджень, що підлягають видаленню. Компетентний орган приймає
рішення про видалення зелених насаджень. Ордер на видалення зелених насаджень
компетентний орган видає не пізніше наступного робочого дня після подання
заявником документа про сплату відновної вартості зелених насаджень, що
підлягають видаленню.
Згідно наданої суду копії акту № 680 від 29.09.2017 року
щодо обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню за адресою: АДРЕСА_1),
- видаленню підлягають сім дерев (а.с. 12); про наявність
зелених насаджень, які підлягають обрізці, омолодженню не вказано.
Належних та допустимих письмових доказів щодо правомірного проведення позивачем
саме обрізки, омолодження дерев за адресою: АДРЕСА_1 (у дворі) - суду не
надано, клопотань про витребування відповідних доказів судом не заявлено, що
підтверджується письмовими матеріалами справи.
Отже, позивачем не доведено викладене в
позовній заяві твердження, що у лютому 2018 року у дворі за вказаною вище
адресою ТОВ «Комбуд-Еко 77» було уповноважено проводити роботи саме з обрізки,
омолодження дерев.
Згідно змісту позовної заяви, апеляційної
скарги позивача, письмових пояснень, що долучені до матеріалів справи, - до
проведення робіт ТОВ «Комбуд-Еко 77» не було надано для ознайомлення
відповідачу копій письмових документів щодо правомірності робіт з обрізки,
омолодження дерев у дворі за вказаною адресою. Більше того, відповідні належні
письмові докази суду також не надані.
Таким чином, в діях відповідача, яка
зареєстрована (а.с. 25 т. 1) і проживає по АДРЕСА_1 та заперечувала (шляхом
перешкоджання роботі працівників позивача) щодо пошкодження дерев у дворі її
будинку, відсутній склад протиправної поведінки.
Крім того, позивачем не надано доказів, що
відповідають положенням ст.ст. 77 - 80
ЦПК України, на підтвердження розміру матеріальної шкоди, клопотань про витребування
відповідних доказів судом, про призначення судової експертизи позивачем не
заявлено. Позивачем не доведено факт заподіяння моральної шкоди юридичній особі
та не доведено розмір такої шкоди.
Установивши вказані обставини, надавши
належну детальну правову оцінку представленим у справі доказам, місцевий суд
дійшов обгрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних
вимог про відшкодування майнової шкоди, та, відповідно, про відсутність підстав
для задоволення похідної вимоги про відшкодування моральної шкоди.
Щодо стягнення з позивача на користь
відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.
колегія зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК
України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони,
крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За положеннями ч. 2 ст. 137 ЦПК
України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката
підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для
цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката,
в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу
допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір
доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з
умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних
доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена
або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що
підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання
правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання
правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують
здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу
допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис
робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат,
необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК
України).
Частиною 4 вказаної вище статті
встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із
складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим
адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих
адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для
сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або
публічним інтересом до справи.
Згідно ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК
України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за
клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які
підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат
покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату
правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування суд має
виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої
дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру,
виходячи з конкретних обставин справи, фінансового стану обох сторін та інших
обставин.
Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ,
присуджуючи судові витрат на підставі статті 41
Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях
від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10
грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36),
від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України»,
від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95)
зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише
якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній
розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року
у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які
мають розумний розмір.
З матеріалів справи вбачається, що між
відповідачем та адвокатським бюро «Лихопьок Д. П .» 05.06.2018 року було
укладено договір №91/1/18 про надання правничої допомоги (а.с. 25).
Згідно акту про надання правової допомоги
адвокатом від 10.08.2018 року, позивачу були надані наступні юридичні послуги
(виконані роботи):
1) усне консультування з питань
застосування чинного законодавства України у спорі за позовом ТОВ «Комбуд-Еко»
до ОСОБА_1 , який розглядається у Кіровському районному суді: 06.06.2018 року,
вартість консультування становить суму у розмірі 500,00 грн.; 31.07.2018 року,
вартість консультування становить суму у розмірі 500,00 грн.;
2) підготовлено відзив до Кіровського
районного суду м. Дніпропетровська на позовну заяву ТОВ «Комбуд-Еко 77» до ОСОБА_1 про
відшкодування збитків та моральної шкоди у справі №203/1377/18, вартість якого
становить суму у розмірі 2000,00 грн.;
3) підготовка заперечення до Кіровського
районного суду м. Дніпропетровська проти розгляду справи за правилами
спрощеного позовного провадження, вартість якого становить 1500,00 грн;
4) підготовка клопотання про зобов`язання
позивача внести на депозитний рахунок суду грошову суму для забезпечення
відшкодування судових витрат, вартість якого становить 1500,00 грн.;
5) підготовка заяви про витребування
доказів по справі №203/1377/18, вартість якої становить 500,00 грн.;
6) підготовка клопотання про доручення
доказів до матеріалів справи №203/1377/18, вартість якої становить 500,00
грн.(а.с.29 т.2).
Вартість виконаних робіт склала 7000,00
грн., які сплачено відповідачем адвокату, що підтверджується копіями квитанцій
№13 від 01.11.2018 року та 02.11.2018 року (а.с. 32, 33 т.2).
Виходячи з викладеного, враховуючи
відповідність обсягу фактично виконаної роботи адвокатом із складеним актом від
10.08.2018 року про надання правничої допомоги; виходячи із критерію реальності
адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також
критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та
фінансового стану обох сторін, - колегія приходить до висновку про наявність
підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Комбуд-Еко 77»
на користь ОСОБА_1 7000,00 грн. на відшкодування витрат на правничу допомогу.
Клопотань про надання апеляційному суду
будь-яких доказів чи про витребування відповідних доказів судом - позивачем не
заявлено, що підтверджується письмовими матеріалами справи, протоколом судового
засідання суду апеляційної інстанції.
Докази та обставини, на які посилається
Товариство з обмеженою відповідальністю «Комбуд-Еко 77» в апеляційній скарзі,
були предметом дослідження судом першої інстанції.
За положеннями ч. 1 ст. 367 ЦПК
України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і
додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення
суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Отже, доводи апеляційної скарги не дають
підстав для висновку про неправильне застосування районним судом норм
матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або
могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки
доказів.
Відповідно до ст. 81 ЦПК
України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на
підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82
цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст. 89 ЦПК
України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за
своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і
об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, колегія приходить до висновку
про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного
рішення місцевого суду - без змін.
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою
відповідальністю «Комбуд-Еко 77» - залишити без задоволення.
Рішення Кіровського районного суду м.
Дніпропетровська від 22 лютого 2019 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її
прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання
касаційної скарги до Верховного Суду.
Головуючий
Судді
Немає коментарів:
Дописати коментар