Знаючи напевно зміст відповіді на наш
офіційний запит на отримання публічної інформації, стосовно надання
підтвердження бодай якихось натяків на ознаки правосуб’єктності
(правоздатності, дієздатності і деліктоздатності) як у державного органу,
звернулися до юридичної особи приватного права з назвою «Ужгородський
міськрайонний суд Закарпатської області». Зміст запиту, публікуємо.
Далі буде…
Читайте також: Як, ліквідований Ужгородський міськрайсуд, міг винести
вирок Павлові Павлову?
Вих. №: ЗПІ/106/21 Дата:
15 березня 2021 року
УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ
СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Код ЄДРПОУ: 26529130; код КВЕД 84.23
Вул.. Загорська, 53, місто Ужгород,
Закарпатська область, 88000
Держава, органи
державної влади та органи місцевого
самоврядування не є суб'єктами господарювання
(частина перша статті
8 Господарського кодексу України)
Ніхто не
зобов'язаний виконувати явно злочинні
розпорядження
чи накази. За віддання і виконання явно злочинного розпорядження
чи наказу
настає юридична
відповідальність.
(Стаття
60. Конституції України)
З А П И Т
про надання публічної інформації за Законом України
«Про доступ до публічної інформації»
Суверенною ВОЛЕЮ Українського народу на
Всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 року були визначені і затверджені
засадничі принципи конституційного ладу Самостійної Української Держави
України, які не можуть бути змінені чи скасовані без проведення Всеукраїнського
референдуму.
Конституційний лад Самостійної
Української Держави України закріплено положеннями чинної Конституції України
від 28 червня 1996 року (254к/96-ВР).
Відповідно до положень Конституції (254к/96-ВР) в Україні
визнається і діє принцип верховенства права. Конституція
України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти
приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є
нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод
людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Правовий
порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути
примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та
органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на
підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та
законами України.
Натомість підпунктом 7 пункту 1
Указу Президента України від 29 грудня 2017 року № 450/2017 «Про ліквідацію та
утворення місцевих загальних судів» визначено про ліквідацію Ужгородського
міськрайонного суду Закарпатської області.
Підпунктом 7 пункту 2 зазначеного указу
постановлено про утворення Ужгородського окружного суду - у містах Ужгороді та
Чопі, Ужгородському районі Закарпатської області із місцезнаходженням у місті
Ужгороді.
Відповідно
до пункту 3 даний указ набирає чинності з дня його опублікування.
З огляду на офіційні відомості (станом на 11.03.2021
року), розміщені на сайті Міністерства юстиції України в Єдиному державному
реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань
(далі - ЄДРПОУ) (https://usr.minjust.gov.ua/content/home),
установа/юридична особа з назвою «УЖГОРОДСЬКИЙ
МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ» код ЄДРПОУ: 26529130, дата реєстрації 20.08.2001, не перебуває в стані припинення та зареєстрована
як суб’єкт господарювання з кодом економічної діяльності КВЕД 84.23 (діяльність у сфері
юстиції та правосуддя).
Керівником
даної юридичної особи (з 26.02.2018 року по 25.02.2021 року – термін сплив) є фізична особа (особа
без громадянства - мігрант, по відношенню до внутрішнього законодавства
Самостійної Української Держави України) – ДАНКО ВІКТОР ЙОСИПОВИЧ.
Відповідно до положень Статті 40. Конституції
України (Основного закону) усі мають право направляти індивідуальні чи
колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної
влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих
органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у
встановлений законом строк.
Стаття 34. Конституції України гарантує кожному громадянину України право вільно збирати,
зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший
спосіб - на свій вибір.
Закон України «Про доступ до публічної інформації»
визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до
інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших
розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний
інтерес.
Відповідно до положень пункту 6 частини
першої статті 3. Закону України «Про доступ до публічної інформації» право на
доступ до публічної інформації гарантується юридичною відповідальністю за порушення
законодавства про доступ до публічної інформації.
Відповідно до положень статті 4. доступ до публічної інформації відповідно до цього Закону здійснюється на
принципах прозорості та відкритості діяльності суб'єктів владних повноважень,
вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що
була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, рівноправності,
незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі,
етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних
або інших ознак.
Згідно з положеннями статті 5., зазначеного
закону, доступ до публічної інформації забезпечується шляхом надання інформації
за запитами на інформацію.
Частиною сьомою статті 6 цього закону встановлено, що обмеженню доступу підлягає інформація, а не
документ. Якщо документ
містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація,
доступ до якої необмежений.
Згідно з положеннями статті 21. Закону «Про
доступ до публічної інформації», інформація на запит надається безкоштовно. При наданні особі інформації про себе та
інформації, що становить суспільний інтерес, плата за копіювання та друк не
стягується.
Відповідно до положень частини 2, 3 статті 22., даного закону, відповідь
розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із
загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається
неправомірною відмовою в наданні інформації. Розпорядник інформації, який не
володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером
діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити
цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на
інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.
Згідно положень підпункту 6 пункту 16-1 Розділу ХV «ПЕРЕХІДНІ
ПОЛОЖЕННЯ» Конституції України до впровадження нового адміністративно-територіального устрою
України відповідно до змін до Конституції України щодо децентралізації влади,
але не довше ніж до 31 грудня 2017 року, утворення, реорганізацію та ліквідацію судів здійснює
Президент України на підставі та у порядку, що визначені ЗАКОНОМ (!!!).
Крім того, Розділом VIII «ПРАВОСУДДЯ» чинної Конституції України (Основного
закону – закону прямої дії) встановлено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Делегування функцій судів, а також
привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються (ст.
124 КУ). Суд
утворюється, реорганізовується і ліквідовується ЗАКОНОМ,
проект якого вносить до Верховної Ради України Президент України після
консультацій з Вищою радою правосуддя (ст. 125 КУ). Правосуддя здійснюють судді (ст.
127 КУ). Призначення на
посаду судді здійснюється Президентом України за поданням Вищої ради правосуддя
в порядку, встановленому законом (ст. 128 КУ). Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та
керується верховенством права. Основними
засадами судочинства є: рівність усіх
учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність
сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом
їх переконливості; гласність
судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; розумні
строки розгляду справи судом (ст. 129 КУ). Суд
ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового
рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням
судового рішення здійснює суд (ст. 129-1 КУ).
Засадничими принципами статті 6 Конвенції про захист прав
людини і основоположних свобод (ратифікованої Верховною Радою України Законом
України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції
про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та
протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції»), - є довіра до
суду встановленого законом.
Частиною третьою статті 16 Закону України
«Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що суд як державний орган має
печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.
Положеннями статті 19 Закону України «Про
судоустрій і статус суддів» визначено, що суд утворюється
і ліквідовується ЗАКОНОМ (!!!). Проект закону про утворення чи ліквідацію суду вносить
до Верховної Ради України Президент України після консультацій з Вищою радою
правосуддя. Місцезнаходження, територіальна юрисдикція і статус
суду визначаються з урахуванням принципів територіальності, спеціалізації та
інстанційності. Підставами для утворення чи ліквідації суду є зміна визначеної
цим Законом системи судоустрою, необхідність забезпечення доступності
правосуддя, оптимізації видатків державного бюджету або зміна адміністративно-територіального
устрою. Утворення
суду може відбуватися шляхом створення нового суду або реорганізації (злиття,
поділу) судів. Кількість суддів у суді визначає Державна судова
адміністрація України за погодженням з Вищою радою правосуддя з урахуванням судового
навантаження та в межах видатків, визначених у Державному бюджеті України на
утримання судів та оплату праці суддів. Суд є юридичною особою, якщо інше не
визначено законом.
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України «Про судоустрій і
статус суддів» «кожному гарантується захист його прав,
свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим
судом, утвореним законом».
Зважаючи на міжнародні норми права хотілося
б зауважити, що відповідно до Загальної декларації прав людини (яка
була Прийнята і
проголошена резолюцією 217 A (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948
року) всі люди є рівні перед законом і мають право, без
будь-якої різниці, на рівний їх захист законом. Усі люди мають право на рівний
захист від якої б то не було дискримінації, що порушує цю Декларацію, і від
якого б то не було підбурювання до такої дискримінації (ст. 7). Крім того,
кожна людина має гарантоване Конституцією і законом право на ефективне
поновлення у правах компетентними національними
судами в разі
порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (ст. 8).
Відповідно до
положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і
основоположних свобод «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи
упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим
законом…».
Згідно до
положень визначених підпунктом (b) пункту 3 статті 2 Міжнародного пакту про громадські і політичні права «кожна
держава, яка бере участь у цьому
Пакті, зобов'язується забезпечити, щоб право
на правовий захист для будь-якої особи, яка потребує такого захисту,
встановлювалось компетентними судовими,
адміністративними чи законодавчими властями або будь-яким іншим компетентним
органом,
передбаченим правовою системою держави, і розвивати можливості судового захисту».
Відповідно до положень частини
першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання
рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», для
зменшення числа заяв
до Європейського суду з прав
людини проти України, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі –
Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ)
як джерело
права.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) в п. 66 рішення у справі «Бочан проти України» від
03.05.2007 р. (заява № 7577/02) зазначив, що «безсторонність,
в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до
суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки
конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має
проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного
критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити
будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію
має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують
сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні
ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в
демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у
процесі».
Аналогічна
правова позиція закріплена також в п.п. 49, 52 рішення ЄСПЛ у справі «Білуха
проти України» від 09.11.2006 р. (заява № 33949/02), п. 28 рішення ЄСПЛ у
справі «Газета «Україна-центр» проти України» від 15.07.2010 р. (заява №
16695/04).
На додачу, в п.
105 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» від 09.01.2013 р. (заява № 21722/11) суд дійшов висновку про
те, що: «між суб’єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує
беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати
об’єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього
спостерігача (об’єктивний критерій), а й може бути пов’язана з питанням його
або її особистих переконань (суб'єктивний критерій). Отже,
у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб’єктивної
безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога
об’єктивної безсторонності».
Крім того,
варто зазначити, що під «судом» у
практиці ЄСПЛ розуміється будь-який юрисдикційний орган, що вирішує питання,
віднесені до його компетенції на підставі норм права, відповідно до
встановленої процедури. Цей орган має бути встановлений
законом, а саме: суд утворений безпосередньо на підставі закону; суд діє в
межах своєї предметної, функціональної та територіальної юрисдикції; суд
діє в законному складі.
Текст статті 6 Конвенції може скласти враження, що її вимоги є
виконаними, коли справа заявника була розглянута будь-яким національним судом,
який створено на підставі закону. Однак ЄСПЛ у кількох рішеннях наголосив, що поняття «суд,
встановлений законом», стосується не тільки юридичного підґрунтя самого по собі
існування «суду», але також і дотримання судом спеціальних норм, які регулюють
його юрисдикцію, підсудність, повноваження судді (належний склад суду).
Першою
справою, в якій ЄСПЛ розглянув питання компетенції суду у світлі вимоги «суду,
встановленого законом», є справа «Coeme та інші проти Бельгії» (№ 3249296 та ін., рішення від
22 червня 2000 року). У цій справі касаційний суд Бельгії (верховний судовий
орган країни) виніс вирок у першій інстанції щодо міністра уряду та 4 інших
осіб, які ніколи не обіймали міністерських постів, хоча відповідно до
національного законодавства цей суд був повноважним виносити рішення у першій
інстанції тільки щодо міністрів.
У справі «Gurov проти Молдови» (№ 3645502, рішення від 11
липня 2006 року) ЄСПЛ визнав порушенням частини першої статті 6 Конвенції
розгляд цивільної справи суддею, строк повноважень якого на момент розгляду
справи закінчився, але він продовжував виконувати судові повноваження за
відсутності будь-яких правових підстав.
Подібно до
цієї справи, у справі «Олександр Волков
проти України» (№
21722/11, рішення від 9 січня 2013 року) заявник на національному рівні
оскаржив до Вищого адміністративного суду України (ВАСУ) своє звільнення з
посади судді. Для цього 19 жовтня 2010 року
Головою ВАСУ була спеціально створена палата, яка згодом частково задовольнила
позов заявника. Заявник стверджував, що на час розгляду справи строк
повноважень Голови ВАСУ сплив, чинне на той час законодавство не передбачало
процедури обрання суддів на адміністративні посади, а здійснення ним
повноважень відбувалось на підставі рішень Президії ВАСУ та Зборів суддів
адміністративних судів України. Відповідно, створена Головою ВАСУ палата не
була повноважною розглядати його справу. ЄСПЛ погодився із твердженнями
заявника, визнавши, що ані створення палати ВАСУ, яка розглядала справу
заявника, ані визначення її складу не були легітимними, оскільки здійснювались
Головою ВАСУ, строк повноважень якого сплив, а отже, це не був «суд,
встановлений законом».
Важливим прикладом застосування правила «суд,
встановлений законом», який має неабияке значення для української практики, є
наведений в рішенні у справі «DMD Group A.S.
проти Словаччини» (№ 1933403, рішення від 5
жовтня 2010 року). У цій справі голова місцевого суду своїм наказом призначив
себе суддею у справі заявника замість іншого судді та того ж дня припинив
провадження у справі. Суд звернув увагу, зокрема, на такі обставини:
а)
питання передачі справ від одного судді до іншого не було достатньо чітко
врегульовано національним законодавством, яке не передбачало жодних гарантій
проти зловживань;
б) мало місце поєднання однією особою адміністративних
функцій і здійснення нею правосуддя як суддею;
в)
єдиним документом, що регулював розподіл справ, був розклад роботи, який
безконтрольно змінювався головою суду. Зваживши на ці обставини, Суд визнав
порушення права на суд, «встановлений законом».
Відтак ЄСПЛ дійшов висновку, що касаційний суд не мав
ознак «суду, встановленого законом».
У справі «Сокуренко і Стригун проти України» (№№ 29458/04 та
29465/04, рішення від 20 липня 2007 року) ЄСПЛ зазначив, що згідно зі статтею 111-18 Господарського процесуального кодексу (ГПК)
Верховний суд, скасувавши постанову Вищого господарського суду, міг або
повернути справу на новий розгляд до нижчого суду, або ж припинити провадження
у справі. Натомість він залишив у силі постанову апеляційного суду, і такі дії
не були передбачені ГПК. ЄСПЛ також зазначив, що не було жодної іншої правової
норми, яка б надавала повноваження Верховному суду ухвалювати подібне рішення у
справі. Проте у даній справі Верховний суд не надавав жодних аргументів щодо
прийняття такої постанови, виходячи за межі своїх повноважень шляхом свідомого
порушення ГПК і ухвалення такого ряду рішень, що, як вказувалося урядом, стало
звичайною практикою Верховного суду. На думку ЄСПЛ, перевищивши свої
повноваження, які були чітко викладені у ГПК, Верховний Суд не міг вважатися
«судом, встановленим законом» у визначенні пункту 1 статті 6 Конвенції відносно
оскаржуваного провадження.
Отже,
з урахуванням зазначеного вище слід вважати, що «суд, встановлений законом»
означає наступне:
– дотримання усіх правил
юрисдикції та підсудності;
– дотримання правил автоматичного
розподілу справ;
– наявність повноважень у судді;
– належний склад суду;
– наявність
достатніх повноважень для розгляду певної категорії справ.
В даному контексті слід зауважити, що умисне невиконання службовою особою рішення
Європейського суду з прав людини, рішення Конституційного Суду України та
умисне недодержання нею висновку Конституційного Суду України - карається
позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права
обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
{Стаття 382 Кримінального кодексу України в редакції
Закону № 2453-VI від 07.07.2010; із змінами, внесеними згідно із Законом № 721-VII від 16.01.2014 - втратив чинність на підставі Закону № 732-VII від 28.01.2014; із змінами, внесеними згідно із Законами № 767-VII від 23.02.2014, № 2136-VIII від 13.07.2017}
Враховуючи вищезазначене, керуючись
положеннями Конституції України, Закону України «Про доступ до публічної
інформації» та Закону України «Про інформацію», відповідно до компетенції, у
визначений законом строк (п’ять днів),
В И М А Г А Є М О:
1. Надати
завірену належним чином (згідно вимог чинного ДСТУ 4163-2003 та
Постанови Верховного Суду від 08
травня 2019 року, справа № 160/7887/18, провадження № К/9901/8838/19) фотокопію ухваленого Верховною Радою України за підписом Президента
України та Голови Верховної Ради України (згідно положень статті 94 та пункту
29 частини першої статті 106 Конституції України), та скріпленого Великою Державною
Печаткою України (відповідно до Указу Президента України від 19.12.1996 року №
1230/96 «Про Велику Державну Печатку України») Закону України ПРО
УТВОРЕННЯ (!!!) державного органу
з назвою «УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД
ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ»;
2. Надати
завірену належним чином копію Свідоцтва
про державну реєстрацію утвореного ЗАКОНОМ (!) згідно Конституції України
державного органу з назвою «УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ»;
3. Надати
завірені належним чином відомості (витяг) з Єдиного державного реєстру про
реєстрацію саме державного органу з назвою «УЖГОРОДСЬКИЙ
МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ»;
4. Надати завірені належним чином відомості (витяг) з
Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів Міністерства юстиції
України про реєстрацію як нормативно-правового акту Закону України «Про
утворення…» державного органу з назвою «УЖГОРОДСЬКИЙ
МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ»;
5. Надати завірену належним чином
копію протоколу останніх зборів суддів органу з назвою «УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ» з результатами обрання голови суду, заступника
(заступників) голови суду та слідчих суддів;
6. Надати завірені належним чином:
копію суддівського посвідчення і копію складеної присяги судді, - теперішнього
заступника (заступників) голови суду, органу з назвою «УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ»;
7. Надати завірені належним чином: копію суддівського
посвідчення і копію складеної присяги судді, - теперішнього голови суду, органу
з назвою «УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД
ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ»;
8. Надати завірені належним чином
відомості (список) щодо суддів, та їх помічників, органу з назвою «УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ», які на момент запитування відповідної інформації мають
повноваження здійснювати судочинство;
9. Надати завірені належним чином
відомості щодо указів та постанов про призначення/переведення суддів згідно
діючого законодавства, на відповідну посаду до органу з назвою «УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ»;
10. Надати фотокопію з оригіналу
договору оренди, з відповідною територіальною громадою міста Ужгороду, займаних
приміщень установою з назвою «УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ
СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ» за адресою
фактичного перебування/розташування: м. Ужгород, вул.. Загорська, 53;
11. Надати завірені належним чином відомості
стосовно реєстрації в реєстрі ВАR-гільдії юридичної особи приватного права -
установи з назвою «УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД
ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ»;
12. Надати завірені належним чином достовірні
відомості стосовно того ким, коли, і на підставі якого документу (надати копію
документа) була замовлена
гербова печатка установи з назвою «УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД
ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ» (код ЄДРПОУ: 26529130; КВЕД: 84.23), відтиск якої не містить державного символу у вигляді Державного Герба
України, встановленого статтею 20. Конституції України;
13. Надати завірені належним чином достовірні
відомості стосовно того ким, коли, і на підставі якого документу (надати копію
документа) була виготовлена
гербова печатка установи з назвою «УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД
ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ» (код ЄДРПОУ: 26529130; КВЕД: 84.23), відтиск якої не містить державного символу у вигляді Державного Герба
України, встановленого статтею 20. Конституції України;
14. Надати завірену
належним чином фотокопію Наказу ТУ ДСАУ про призначення керівником юридичної особи з назвою «УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ» (код ЄДРПОУ: 26529130; КВЕД: 84.23) фізичну особу/мігранта ДАНКА
ВІКТОРА ЙОСИПОВИЧА;
15. Надати завірені належним чином відомості про номер суддівської мантії і
номер нагрудного знаку керівника юридичної особи з назвою «УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ» (код ЄДРПОУ: 26529130; КВЕД: 84.23) фізичну особу/мігранта ДАНКА
ВІКТОРА ЙОСИПОВИЧА;
16. Надати завірені належним чином
відомості стосовно наявності або відсутності (просто - «Є», чи «НЕМА»)
ідентифікаційного коду (ІНПП), або біометричних документів
(внутрішнього/закордонного паспорта, ID-картки) у теперішнього керівника юридичної особи з назвою «УЖГОРОДСЬКИЙ
МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ» (код
ЄДРПОУ: 26529130; КВЕД: 84.23) фізичної особи/мігранта ДАНКА ВІКТОРА ЙОСИПОВИЧА;
17. Надати
завірені належним чином відомості заповненої Декларації про доходи (за
попередній рік) теперішнім керівником юридичної особи з назвою «УЖГОРОДСЬКИЙ
МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ» (код
ЄДРПОУ: 26529130; КВЕД: 84.23) фізичною особою/мігрантом ДАНКО ВІКТОРОМ ЙОСИПОВИЧЕМ;
18. Надати завірену належним чином копію (з підписами підписантів/сторін) трудового договору/контракту з
основного місця роботи, підписаного суддєю/державним
службовцем - теперішнім керівником юридичної особи з назвою «УЖГОРОДСЬКИЙ
МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ» (код
ЄДРПОУ: 26529130; КВЕД: 84.23) фізичною особою/мігрантом ДАНКО ВІКТОРОМ ЙОСИПОВИЧЕМ;
19. Надати завірений належним чином витяг з
трудової книжки щодо підтвердження постійного місця роботи професійного судді/державного
службовця - теперішнього керівника юридичної особи з назвою «УЖГОРОДСЬКИЙ
МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ» (код
ЄДРПОУ: 26529130; КВЕД: 84.23) фізичної особи/мігранта ДАНКА ВІКТОРА ЙОСИПОВИЧА;
20. Надати завірений належним чином витяг з
відомостей про отримання заробітної плати (за останніх три роки), отриманої теперішнім
керівником юридичної особи з назвою «УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ» (код ЄДРПОУ: 26529130; КВЕД: 84.23) фізичною особою/мігрантом ДАНКО
ВІКТОРОМ ЙОСИПОВИЧЕМ;
21. Надати завірені належним чином відомості
відносно відпусток та лікарняних в яких перебува(ла)в суддя/державний
службовець - теперішній керівник юридичної особи з назвою «УЖГОРОДСЬКИЙ
МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ» (код
ЄДРПОУ: 26529130; КВЕД: 84.23) фізична особа/мігрант ДАНКО ВІКТОР ЙОСИПОВИЧ в
період часу: з моменту призначення на відповідну посаду керівника юридичної
особи, і на момент запитування даної інформації;
22. Надати завірену належним чином копію
зразка власного бланка та зразка відтиску (відбитку) печатки юридичної особи
суб’єкта господарювання з назвою «УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ» (код ЄДРПОУ: 26529130; КВЕД: 84.23);
23. Надати завірену належним
чином фотокопію другої сторінки паспорта теперішнього керівника юридичної особи
з назвою «УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД
ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ» (код ЄДРПОУ: 26529130; КВЕД: 84.23) фізичної особи/мігранта ДАНКА ВІКТОРА ЙОСИПОВИЧА;
24. Надати завірену належним чином
фотокопію витягу з трудової книжки про призначення вперше на посаду
професійного судді теперішнього керівника юридичної особи суб’єкта
господарювання з назвою «УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ
СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ» (код ЄДРПОУ: 26529130; КВЕД: 84.23) фізичну особу/мігранта ДАНКО ВІКТОРА ЙОСИПОВИЧА;
25. На
виконання положень частини першої статті 125. Конституції України підтвердити
відповідну юрисдикцію (принцип територіальності) установи/юридичної особи з
назвою «УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД
ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ», безпосередньо встановленої резолютивною частиною
АКТу проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року, положеннями
розділів 1 та 7 самої преамбули Конституції України від 28 червня 1996 року, та
положеннями Розділу VІІІ «Правосуддя» Конституції України від 28 червня 1996
року, -
тільки самої конституційної судової
влади Самостійної української
держави України, безпосередньо встановленої резолютивною частиною
АКТу проголошення незалежності України
від 24 серпня 1991 року, - виключно в межах відповідної
конституційної адміністративно-територіальної одиниці – відповідної
конституційної територіальної громади;
26. Надати завірені належним чином
відомості стосовно загальної кількості винесених ухвал/постанов/рішень «Іменем
України» теперішнім керівником юридичної особи з назвою «УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ
СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ» (код ЄДРПОУ: 26529130; КВЕД: 84.23) фізичною особою/мігрантом ДАНКО ВІКТОРОМ ЙОСИПОВИЧЕМ, за
весь час перебування його на відповідній посаді судді;
27. Надати завірену
належним чином фотокопію з оригіналу висновку ВККСУ щодо можливості
призначення на посаду судді юридичної особи з назвою «УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ» (код ЄДРПОУ: 26529130; КВЕД: 84.23) фізичну особу/мігранта ДАНКА
ВІКТОРА ЙОСИПОВИЧА;
28. Надати завірені належним чином відомості, про наявність
повноважень (правосуб’єктності - правоздатності, дієздатності, деліктоздатності)
щодо здійснення судочинства/правосуддя, на момент запитування відповідної
інформації, у судді установи з назвою «УЖГОРОДСЬКИЙ
МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ» (код
ЄДРПОУ: 26529130; КВЕД: 84.23) фізичної особи/мігранта ДАНКА ВІКТОРА ЙОСИПОВИЧА;
29. Надати завірені
належним чином копії Сертифікату та відомостей з передостанніми і останніми
результатами проходження відповідної підготовки у Національній школі суддів
України, а також відомості Вищої кваліфікаційної комісії
суддів України щодо результатів проходження останнього кваліфікаційного іспиту суддею установи з назвою «УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ
СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ» (код ЄДРПОУ: 26529130; КВЕД: 84.23) фізичною особою/мігрантом ДАНКО ВІКТОРОМ ЙОСИПОВИЧАЕМ
30. Надати завірені належним чином відомості про
всі дисциплінарні стягнення (погашені/непогашені) які коли-небудь
застосовувалися по відношенню до судді установи з назвою «УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД
ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ» (код ЄДРПОУ: 26529130; КВЕД: 84.23) фізичної особи/мігранта ДАНКА ВІКТОРА ЙОСИПОВИЧА;
31. Надати завірену
належним чином фотокопію (засвідчену гербовою печаткою компетентного органу, із
зображенням Державного Герба України, встановленого статтею 20. Конституції
України) Подання Вищої ради правосуддя до Президента України про призначення вперше на
посаду судді фізичну особу/мігранта ДАНКА
ВІКТОРА ЙОСИПОВИЧА;
32. Надати завірену
належним чином фотокопію з оригіналу (засвідчену гербовою печаткою
компетентного органу, із зображенням Державного Герба України, встановленого
статтею 20. Конституції України) Указу
Президента України від 03 квітня 2005 року № 608/2005 «Про призначення суддів»
яким ДАНКА
ВІКТОРА ЙОСИПОВИЧА було призначено вперше строком на п’ять
років у місцевих загальних судах на посаду судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської
області;
33. Надати
завірену належним чином фотокопію з оригіналу
(засвідчену гербовою печаткою компетентного органу, із зображенням Державного
Герба України, встановленого статтею 20. Конституції України) Указу Президента України від 10
листопада 2006 року № 948/2006 «Про переведення суддів», яким ДАНКА ВІКТОРА ЙОСИПОВИЧА було переведено з Великоберезнянського
районного суду Закарпатської області на роботу на посаді судді Ужгородського
міськрайонного суду Закарпатської
області в межах п'ятирічного строку;
34. Надати завірену належним чином
фотокопію з оригіналу (засвідчену гербовою печаткою компетентного органу, із
зображенням Державного Герба України, встановленого статтею 20. Конституції
України) Постанови Верховної Ради України від 20 травня
2010 року № 2280-VI «Про обрання суддів» якою ДАНКА
ВІКТОРА ЙОСИПОВИЧА було обрано на посаду судді Ужгородського
міськрайонного суду Закарпатської
області безстроково;
35. Надати завірену належним чином копію
протоколу зборів суддів установи з назвою «УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД
ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ» (код ЄДРПОУ: 26529130; КВЕД: 84.23) на яких було засуджено колаборанство (державна зрада) їхніх колишніх
колег, які залишилися здійснювати судочинство/правосуддя на тимчасово окупованих
територіях Луганської і Донецької областей України, а також в анексованій
Автономній Республіці Крим;
36.
Надати завірену належним чином копію письмового звернення
ДАНКА ВІКТОРА ЙОСИПОВИЧА до Президента
України з ініціативою приведення існуючої неконституційної системи судоустрою в
Україні у відповідність до норм чинної Конституції України через затвердження
Конституції Самостійної Української Держави України на Всеукраїнському
референдумі;
37. Надати завірену
належним чином копію письмового звернення ДАНКА ВІКТОРА ЙОСИПОВИЧА до Верховної Ради України
з ініціативою приведення існуючої неконституційної системи судоустрою в Україні
у відповідність до норм чинної Конституції України через затвердження
Конституції Самостійної Української Держави України на Всеукраїнському
референдумі;
38. Надати завірену належним чином копію відповідного указу або розпорядження
Президента України про призначення дати і часу проведення урочистостей з нагоди
складання присяги суддями, зокрема, ДАНКО ВІКТОРОМ ЙОСИПОВИЧЕМ, перед Президентом
України;
39. Надати фотокопію
з фотокартки із зображенням моменту складання присяги Українському народові перед
Президентом України ДАНКО
ВІКТОРОМ ЙОСИПОВИЧЕМ;
40. Надати фотокопію з
фотокартки із зображенням моменту вручення Президентом України суддівського
посвідчення ДАНКУ
ВІКТОРУ ЙОСИПОВИЧУ;
41.
Відповідь надати у повному обсязі, у хронологічній послідовності
відповідно до вищевикладених пунктів прохальної частини запиту, та надіслати у письмовому (паперовому) вигляді
на адресу уповноваженого представника: 49055, місто Дніпро, Сергію Веніаміновичу Філіпенку, і в електронному вигляді, на вищезазначену електронну адресу (e-mail: svf2011@ukr.net).
У
випадку, якщо з якихось причин не можливо надати відповідь – письмово вказати
причину, або перенаправити (переадресувати) запит за належністю, відповідно до
вимог Закону «Про доступ до публічної інформації», до розпорядника відповідної
інформації.
.
Зміст
відповіді на запит, публікуватиметься на сайті «БАГНЕТ
НАЦІЇ»: http://bagnetnacii.blogspot.com
Голова
правління ГО ОПГ
«Багнет Нації»: Владислав Акулов
Уповноважений
представник
ГО ОПГ «Багнет Нації»: Сергій Філіпенко
P. S. Дії, вчинені з метою насильницької зміни чи повалення
конституційного ладу або захоплення державної влади, а також змова про вчинення
таких дій, - караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з
конфіскацією майна або без такої.
(стаття 109
Кримінального кодексу України)
Державна
зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду
суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності,
державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога
в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання
іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в
проведенні підривної діяльності проти України, - карається позбавленням волі на
строк від дванадцяти до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.
Звільняється
від кримінальної відповідальності громадянин України, якщо він на виконання
злочинного завдання іноземної держави, іноземної організації або їх
представників ніяких дій не вчинив і добровільно заявив органам державної влади
про свій зв'язок з ними та про отримане завдання.
(стаття 111
Кримінального кодексу України)
Телеграм: https://t.me/bagnetnacii
Фейсбук: https://www.facebook.com/groups/bagnetnacii
Сайт: http://bagnetnacii.blogspot.com
Фінансову підтримку діяльності
громадського об’єднання ГО ОПГ «Багнет Нації» можна здійснити переказом на
картку ПриватБанку № 5168 7427
1422 2175 на ім’я Сергій
Філіпенко. Дякуємо за Ваш вагомий внесок у відновлення конституційного
устрою України!
Да, отбомбили не по-детски...
ВідповістиВидалити