Найпростіший спосіб скасування адмінпротоколу за неносіння маски на сайті «Багнет Нації»

 

  Пропонуємо поціновувачам сайту «Багнет Нації» найпростіший і найшвидший спосіб скасування адмінпротоколу за «порушення карантину».

   Суть даного дійства, полягає у зверненні до Верховної Ради України з запитом на інформацію (зразок нижче), та приєднанням його копії, разом з копією відповіді, до матеріалів провадження. І, фсьо!

Читайте також: Про незаконний карантин в матеріалах на сайті «Багнет Нації»

Андрій Карпович і Лариса Криворучко: кого покарають за карантин? - відео

"Порушення карантину": скасування протоколу в апеляції

Телеграм: https://t.me/bagnetnacii

Фейсбук: https://www.facebook.com/groups/bagnetnacii
Сайт: http://bagnetnacii.blogspot.com

Фінансову підтримку діяльності громадського об’єднання ГО ОПГ «Багнет Нації» можна здійснити переказом на картку ПриватБанку № 5168 7427 1422 2175 на ім’я Сергій Філіпенко. Дякуємо за Ваш вагомий внесок у відновлення конституційного устрою України!

 

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

вул. Михайла Грушевського, 5,

м. Київ, Київська область, 01008

 

1 грудня 1991 року за результатами Всеукраїнського референдуму було створено Самостійну українську державу України – преамбула чинної Конституції України (документ: 254к/96-ВР), яка була прийнята 28 червня 1996 року, на п’ятій сесії Верховної Ради України

 

З А П И Т Вих. №: ЗПІ/092/21 від 02 березня 2021 року

про надання публічної інформації за Законом України

«Про доступ до публічної інформації»

                        

      Пунктом 22 частини першої статті 92. Конституції України (Документ 254к/96-ВР) закріплено, що виключно законами України визначаються, зокрема: засади цивільно-правової відповідальності; діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них.

   В своєму Рішенні  № 7-рп/2001 від 30.05.2001 щодо офіційного тлумачення положення пункту 22 частини першої статті 92. Конституції України Конституційний Суд України зазначив та ухвалив наступне: «Наголошуючи на  важливості  гарантій  захисту  прав  і свобод
людини і громадянина,  Конституція України  встановила,  що  склад
правопорушення   як   підстава   притягнення  особи  до  юридичної
відповідальності та заходи  державно-примусового  впливу  за  його
вчинення  визначаються  виключно  законом,  а  не  будь-яким іншим
нормативно-правовим актом,  що юридична відповідальність особи має
індивідуальний  характер,  що ніхто не може відповідати за діяння,
які на час їх вчинення не визнавалися законом  як  правопорушення,
та  бути  двічі  притягнений  до юридичної відповідальності одного
виду за одне й те саме правопорушення (статті 58, 61, пункти 1, 22
частини першої статті 92 Конституції України).

   Системний аналіз   викладених   конституційних  положень  дає
підстави дійти висновку,  що за своїм  змістом  пункт  22  частини
першої   статті   92   Конституції   України   спрямований  не  на
встановлення  переліку  видів  юридичної   відповідальності.   Ним
визначено,  що  виключно  законами  України мають врегульовуватись
засади  цивільно-правової  відповідальності  (загальні   підстави,
умови,   форми   відповідальності  тощо),  підстави  кримінальної,
адміністративної та дисциплінарної відповідальності - діяння,  які
є     злочинами,     адміністративними     або     дисциплінарними
правопорушеннями (основні ознаки правопорушень,  що  утворюють  їх
склад),  та  відповідальність  за них.  У такий спосіб Конституція
України заборонила врегульовувати зазначені  питання  підзаконними
нормативно-правовими  актами та встановила,  що лише Верховна Рада
України  у  відповідному   законі   має   право   визначати,   яке
правопорушення      визнається,      зокрема,     адміністративним
правопорушенням чи злочином, та міру відповідальності за нього.

   Положення пункту 22 частини першої статті 92 Конституції
України треба розуміти так, що ним безпосередньо не встановлюються
види   юридичної  відповідальності.  За  цим  положенням  виключно
законами    України    визначаються    засади    цивільно-правової
відповідальності,    а    також    діяння,    що    є   злочинами,
адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями як підстави кримінальної,  адміністративної,  дисциплінарної відповідальності, та відповідальність за такі діяння.  Зазначені питання  не  можуть бути   предметом   регулювання  підзаконними  нормативно-правовими актами».

   Частиною четвертою статті 382. Кримінального кодексу України (невиконання рішення суду) встановлено, що умисне невиконання службовою особою рішення Європейського суду з прав людини, рішення Конституційного Суду України та умисне недодержання нею висновку Конституційного Суду України - карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

   Керуючись положеннями статті 34. і 40. Конституції України та нормами Законів України «Про доступ до публічної інформації» та Закону України «Про інформацію», у визначений законом строк (п’ять днів),

 

П Р О С И М О:

1.                Надати достовірну інформацію стосовно прийняття (або не прийняття) Верховною Радою України Закону України «Про засади цивільно-правової відповідальності», який відповідає змісту чинної Конституції України;

2.                Надати достовірну інформацію стосовно прийняття (або не прийняття) Верховною Радою України Закону України «Про діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них», який відповідає змісту чинної Конституції України;

3.                Надати достовірну інформацію стосовно того, чи вносився відповідний проект закону «Про засади цивільно-правової відповідальності» до Верховної Ради України;

4.                Надати достовірну інформацію стосовно того, чи вносився відповідний проект закону «Про діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них» до Верховної Ради України;

5.                Відповідь надати у повному обсязі, у хронологічній послідовності відповідно до вищевикладених пунктів прохальної частини запиту, та  надіслати в електронному вигляді на наші електронні адреси (e-mail: svf2011@ukr.net та zakondie@ukr.net).

   У випадку, якщо з якихось причин не можливо надати відповідь – письмово вказати причину, або перенаправити (переадресувати) запит за належністю, відповідно до вимог Закону «Про доступ до публічної інформації», до розпорядника відповідної інформації.     

   Зміст відповіді на запит, публікуватиметься на сайті «БАГНЕТ НАЦІЇ»: http://bagnetnacii.blogspot.com