Сторінки

субота, 11 вересня 2021 р.

Як Сторожинецький районний суд Чернівецької області мав необережність звернутися до газети «Багнет Нації»

 

   Було і таке. Одного разу, так званий Сторожинецький районний суд Чернівецької області, в особі судді Н. П. Дедик, дозволив собі засумніватися в повноваженнях журналістів друкованого засобу масової інформації (газети) «Багнет Нації», які за редакційним завданням, прибули у відповідне судове засідання.

   Більше того, фізична особа Н. П. Дедик дозволила собі від імені зазначеної юридичної особи приватного права (суб’єкта господарювання) звернутись із запитом на інформацію до редакції ДЗМІ «Багнет Нації», для спростування зазначених в її запиті сумнівів.

Читайте також: Сторожинецький районний суд Чернівецької області: злочин задокументовано!

 

   А далі, було якось так…

Підтримати діяльність ГО ОПГ «Багнет Нації» можна переказом на картрахунок ПриватБанку № 5168 7427 1422 2175 на ім’я Сергія Філіпенка

Телеграм: https://t.me/bagnetnacii
Фейсбук: https://www.facebook.com/groups/bagnetnacii
Сайт: http://bagnetnacii.blogspot.com







 

  Вих. № ЗПІ-007/010/21                    Дата: 14 червня 2021 року                                        

СТОРОЖИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ

СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Код ЄДРПОУ: 02885681; код КВЕД 84.23

вул. Гвардійська, 9-А, місто Сторожинець,

Сторожинецький район,

Чернівецька область, 59000

e-mail: inbox@st.cv.court.gov.ua

 

                 Держава, органи державної влади та органи місцевого

                 самоврядування не є суб'єктами господарювання

              (частина перша статті 8 Господарського кодексу України)

 

                          Ніхто не зобов'язаний виконувати явно злочинні розпорядження

                    чи накази. За віддання і виконання явно злочинного розпорядження

                                              чи наказу настає юридична відповідальність.

                                                                                       (Стаття 60. Конституції України)

 

ЖУРНАЛІСТСЬКИЙ ЗАПИТ

про надання публічної інформації за Законом України

«Про доступ до публічної інформації»

 

   11 червня 2021 року на нашу електронну пошту надійшло електронне повідомлення вих. № 15737/21 по справі № 723/3853/18 від юридичної особи приватного права (код ЄДРПОУ: 02885681) з назвою державного органу, а саме: «Сторожинецький районний суд Чернівецької області».

   В відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань зазначено, що розпорядчим актом про утворення юридичної особи є Постанова Президії Верховної Ради України (фактично – Української РСР) від 19 листопада 1992 року № 2799-ХІІ «Про мережу районних (міських) народних судів України та число народних суддів».

   Тобто, фактично на сьогодні слід констатувати, що Сторожинецький районний суд Чернівецької області» не утворений відповідно до вимог частини другої статті 125. Конституції України (Документ 254к/96-ВР) відповідним ЗАКОНОМ, а його судді не є професійними суддями, як того вимагає чинне законодавство, а є народними суддями іншої, ліквідованої 1 грудня 1991 року юрисдикції Української РСР.

   За даних обставин звертаємось до Вас, в рамках журналістського розслідування друкованого засобу масової інформації (газети) «Багнет Нації» (Свідоцтво ДП № 2303-1041р від 29.03.2021 року), та на захист конституційних прав, свобод і інтересів члена нашої Громадської організації «Об’єднана правозахисна група «Багнет Нації» (реєстраційний № 1508568 від 01.06.2020 року) Миколи Івановича Курика, акцентуючи увагу на наступному:

   Суверенною ВОЛЕЮ Українського народу на Всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 року були визначені і затверджені засадничі принципи конституційного ладу Самостійної Української Держави України, які не можуть бути змінені чи скасовані без проведення Всеукраїнського референдуму.

   Конституційний лад Самостійної Української Держави України закріплено положеннями чинної Конституції України (254к/96-ВР) від 28 червня 1996 року.

   Відповідно до положень Конституції (254к/96-ВР) в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

   Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

   Натомість, Указом Президента України від 29 грудня 2017 року № 451/2017 «Про реорганізацію місцевих загальних судів», який згідно свого пункту 2 набрав чинності з дня його опублікування, підпунктом 195 визначено: Утворити: Сторожинецький окружний суд - у Глибоцькому та Сторожинецькому районах Чернівецької області із місцезнаходженням у місті Сторожинці та селищі міського типу Глибокій Чернівецької області шляхом реорганізації (злиття) Глибоцького районного суду та Сторожинецького районного суду Чернівецької області.

   В даному контексті слід зауважити, що до виключення з тексту Конституції України пункту 23 частини першої статті 106 на підставі Закону № 1401-VIII від 02.06.2016 Президент України: «утворює суди у визначеному ЗАКОНОМ порядку».

   Підпунктом 6 пункту 16-1 Розділу XV «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» до впровадження нового адміністративно-територіального устрою України (???) відповідно до змін до Конституції України щодо децентралізації влади, але не довше ніж до 31 грудня 2017 року, утворення, реорганізацію та ліквідацію судів здійснює Президент України на підставі та у порядку, що визначені ЗАКОНОМ.

   В контексті зазначеного, додатком до даного запиту, додаємо копію запиту на інформацію до Верховної Ради України № ЗПІ/118/21 від 13 квітня 2021 року та копію відповіді на даний запит, з якої витікає, що відповідного ЗАКОНУ, який регулював питання утворення, реорганізації (шляхом злиття) та ліквідації судів Президентом України, Верховною Радою України, ніколи, не приймався.

   З огляду на офіційні відомості (станом на 13.06.2021 року), розміщені на офіційному сайті Міністерства юстиції України в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі по тексту - ЄДРПОУ) (https://usr.minjust.gov.ua/content/home), установа/юридична особа приватного права з назвою «СТОРОЖИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ» код ЄДРПОУ: 02885681, зареєстрована як суб’єкт господарювання з кодом економічної діяльності КВЕД 84.23 (діяльність у сфері юстиції та правосуддя), та знаходиться в стані припинення з 11.09.2018 року.

   Керівником даної юридичної особи, призначеним після початку її ліквідації (19.11.2019), є фізична особа без національності і конституційного громадянства - мігрант по відношенню до внутрішнього законодавства Самостійної Української Держави України)ЯКІВЧИК ІВАН ВАСИЛЬОВИЧ.

   Відповідно до положень Статті 40. Конституції України (Основного закону) усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

   Стаття 34. Конституції України гарантує кожному громадянину України право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

   Закон України «Про доступ до публічної інформації» визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес.

   Відповідно до положень пункту 6 частини першої статті 3. Закону України «Про доступ до публічної інформації» право на доступ до публічної інформації гарантується юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.

   Відповідно до положень статті 4. доступ до публічної інформації відповідно до цього Закону здійснюється на принципах прозорості та відкритості діяльності суб'єктів владних повноважень, вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.

   Згідно з положеннями статті 5., зазначеного закону, доступ до публічної інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

   Частиною сьомою статті 6 цього закону встановлено, що обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.

   Згідно з положеннями статті 21. Закону «Про доступ до публічної інформації», інформація на запит надається безкоштовно. При наданні особі інформації про себе та інформації, що становить суспільний інтерес, плата за копіювання та друк не стягується.

   Відповідно до положень частини 2, 3 статті 22., даного закону, відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації. Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.

   Згідно положень підпункту 6 пункту 16-1 Розділу ХV «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» Конституції України до впровадження нового адміністративно-територіального устрою України відповідно до змін до Конституції України щодо децентралізації влади, але не довше ніж до 31 грудня 2017 року, утворення, реорганізацію та ліквідацію судів здійснює Президент України на підставі та у порядку, що визначені ЗАКОНОМ (!!!).

   Крім того, Розділом VIII «ПРАВОСУДДЯ» чинної Конституції України (Основного закону – закону прямої дії) встановлено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються (ст. 124 КУ). Суд утворюється, реорганізовується і ліквідовується ЗАКОНОМ, проект якого вносить до Верховної Ради України Президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя (ст. 125 КУ). Правосуддя здійснюють судді (ст. 127 КУ). Призначення на посаду судді здійснюється Президентом України за поданням Вищої ради правосуддя в порядку, встановленому законом (ст. 128 КУ). Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами;  розумні строки розгляду справи судом (ст. 129 КУ). Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (ст. 129-1 КУ).

   Засадничими принципами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікованої Верховною Радою України Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції»), - є довіра до суду встановленого законом.

   Частиною третьою статті 16 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що суд як державний орган має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

   Положеннями статті 19 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суд утворюється і ліквідовується ЗАКОНОМ (!!!). Проект закону про утворення чи ліквідацію суду вносить до Верховної Ради України Президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя. Місцезнаходження, територіальна юрисдикція і статус суду визначаються з урахуванням принципів територіальності, спеціалізації та інстанційності. Підставами для утворення чи ліквідації суду є зміна визначеної цим Законом системи судоустрою, необхідність забезпечення доступності правосуддя, оптимізації видатків державного бюджету або зміна адміністративно-територіального устрою. Утворення суду може відбуватися шляхом створення нового суду або реорганізації (злиття, поділу) судів. Кількість суддів у суді визначає Державна судова адміністрація України за погодженням з Вищою радою правосуддя з урахуванням судового навантаження та в межах видатків, визначених у Державному бюджеті України на утримання судів та оплату праці суддів. Суд є юридичною особою, якщо інше не визначено законом.

   Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» «кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом».

   Зважаючи на міжнародні норми права хотілося б зауважити, що відповідно до Загальної декларації прав людини (яка була Прийнята і проголошена резолюцією 217 A (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року) всі люди є  рівні перед законом і мають право, без будь-якої різниці, на рівний їх захист законом. Усі люди мають право на рівний захист від якої б то не було дискримінації, що порушує цю Декларацію, і від якого б то не було підбурювання до такої дискримінації (ст. 7). Крім того, кожна людина має гарантоване Конституцією і законом право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (ст. 8).

   Відповідно до положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом…».

   Згідно до положень визначених підпунктом (b) пункту 3 статті 2 Міжнародного пакту про громадські і політичні права «кожна   держава,   яка бере участь у цьому Пакті, зобов'язується забезпечити, щоб право  на правовий захист для будь-якої особи, яка потребує такого захисту, встановлювалось компетентними судовими, адміністративними чи законодавчими властями або будь-яким іншим компетентним органом, передбаченим правовою системою держави, і розвивати можливості судового захисту».

   Відповідно до положень частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», для зменшення  числа  заяв  до  Європейського суду з прав людини проти України, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) як джерело права.

   Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) в п. 66 рішення у справі «Бочан проти України» від 03.05.2007 р. (заява № 7577/02) зазначив, що «безсторонність,  в  сенсі  п.  1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі».

   Аналогічна правова позиція закріплена також в п.п. 49, 52 рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» від 09.11.2006 р. (заява № 33949/02), п. 28 рішення ЄСПЛ у справі «Газета «Україна-центр» проти України» від 15.07.2010 р. (заява № 16695/04).

   На додачу, в п. 105 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» від  09.01.2013 р. (заява № 21722/11) суд дійшов висновку про те, що: «між суб’єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об’єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об’єктивний критерій), а й може бути пов’язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб’єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об’єктивної безсторонності».

   Крім того, варто зазначити, що під «судом» у практиці ЄСПЛ розуміється будь-який юрисдикційний орган, що вирішує питання, віднесені до його компетенції на підставі норм права, відповідно до встановленої процедури. Цей орган має бути встановлений законом, а саме: суд утворений безпосередньо на підставі закону; суд діє в межах своєї  предметної, функціональної та територіальної юрисдикції; суд діє в законному складі.

   Текст статті 6 Конвенції може скласти враження, що її вимоги є виконаними, коли справа заявника була розглянута будь-яким національним судом, який створено на підставі закону. Однак ЄСПЛ у кількох рішеннях наголосив, що поняття «суд, встановлений законом», стосується не тільки юридичного підґрунтя самого по собі існування «суду», але також і дотримання судом спеціальних норм, які регулюють його юрисдикцію, підсудність, повноваження судді (належний склад суду).

   Першою справою, в якій ЄСПЛ розглянув питання компетенції суду у світлі вимоги «суду, встановленого законом», є справа «Coeme та інші проти Бельгії» (№ 3249296 та ін., рішення від 22 червня 2000 року). У цій справі касаційний суд Бельгії (верховний судовий орган країни) виніс вирок у першій інстанції щодо міністра уряду та 4 інших осіб, які ніколи не обіймали міністерських постів, хоча відповідно до національного законодавства цей суд був повноважним виносити рішення у першій інстанції тільки щодо міністрів.

   У справі «Gurov проти Молдови» (№ 3645502, рішення від 11 липня 2006 року) ЄСПЛ визнав порушенням частини першої статті 6 Конвенції розгляд цивільної справи суддею, строк повноважень якого на момент розгляду справи закінчився, але він продовжував виконувати судові повноваження за відсутності будь-яких правових підстав.

   Подібно до цієї справи, у справі «Олександр Волков проти України» (№ 21722/11, рішення від 9 січня 2013 року) заявник на національному рівні оскаржив до Вищого адміністративного суду України (ВАСУ) своє звільнення з посади судді. Для цього 19 жовтня 2010 року Головою ВАСУ була спеціально створена палата, яка згодом частково задовольнила позов заявника. Заявник стверджував, що на час розгляду справи строк повноважень Голови ВАСУ сплив, чинне на той час законодавство не передбачало процедури обрання суддів на адміністративні посади, а здійснення ним повноважень відбувалось на підставі рішень Президії ВАСУ та Зборів суддів адміністративних судів України. Відповідно, створена Головою ВАСУ палата не була повноважною розглядати його справу. ЄСПЛ погодився із твердженнями заявника, визнавши, що ані створення палати ВАСУ, яка розглядала справу заявника, ані визначення її складу не були легітимними, оскільки здійснювались Головою ВАСУ, строк повноважень якого сплив, а отже, це не був «суд, встановлений законом».

   Важливим прикладом застосування правила «суд, встановлений законом», який має неабияке значення для української практики, є наведений в рішенні у справі «DMD Group A.S. проти Словаччини» (№ 1933403, рішення від 5 жовтня 2010 року). У цій справі голова місцевого суду своїм наказом призначив себе суддею у справі заявника замість іншого судді та того ж дня припинив провадження у справі. Суд звернув увагу, зокрема, на такі обставини:

а) питання передачі справ від одного судді до іншого не було достатньо чітко врегульовано національним законодавством, яке не передбачало жодних гарантій проти зловживань;

б) мало місце поєднання однією особою адміністративних функцій і здійснення нею правосуддя як суддею;

в) єдиним документом, що регулював розподіл справ, був розклад роботи, який безконтрольно змінювався головою суду. Зваживши на ці обставини, Суд визнав порушення права на суд, «встановлений законом».

   Відтак ЄСПЛ дійшов висновку, що касаційний суд не мав ознак «суду, встановленого законом».

   У справі «Сокуренко і Стригун проти України» (№№ 29458/04 та 29465/04, рішення від 20 липня 2007 року) ЄСПЛ зазначив, що згідно зі статтею 111-18 Господарського процесуального кодексу (ГПК) Верховний суд, скасувавши постанову Вищого господарського суду, міг або повернути справу на новий розгляд до нижчого суду, або ж припинити провадження у справі. Натомість він залишив у силі постанову апеляційного суду, і такі дії не були передбачені ГПК. ЄСПЛ також зазначив, що не було жодної іншої правової норми, яка б надавала повноваження Верховному суду ухвалювати подібне рішення у справі. Проте у даній справі Верховний суд не надавав жодних аргументів щодо прийняття такої постанови, виходячи за межі своїх повноважень шляхом свідомого порушення ГПК і ухвалення такого ряду рішень, що, як вказувалося урядом, стало звичайною практикою Верховного суду. На думку ЄСПЛ, перевищивши свої повноваження, які були чітко викладені у ГПК, Верховний Суд не міг вважатися «судом, встановленим законом» у визначенні пункту 1 статті 6 Конвенції відносно оскаржуваного провадження.

   Отже, з урахуванням зазначеного вище слід вважати, що «суд, встановлений законом» означає наступне:

– дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності;

– дотримання правил автоматичного розподілу справ;

– наявність повноважень у судді;

– належний склад суду;

– наявність достатніх повноважень для розгляду певної категорії справ.

   В даному контексті слід зауважити, що умисне невиконання службовою особою рішення Європейського суду з прав людини, рішення Конституційного Суду України та умисне недодержання нею висновку Конституційного Суду України - карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

{Стаття 382 Кримінального кодексу України в редакції Закону № 2453-VI від 07.07.2010; із змінами, внесеними згідно із Законом № 721-VII від 16.01.2014 - втратив чинність на підставі Закону № 732-VII від 28.01.2014; із змінами, внесеними згідно із Законами № 767-VII від 23.02.2014, № 2136-VIII від 13.07.2017}

   Враховуючи вищезазначене, керуючись положеннями Конституції України, Закону України «Про доступ до публічної інформації» та Закону України «Про інформацію», відповідно до компетенції, у визначений законом строк (п’ять днів),

  

В И М А Г А Є М О:

 

1.  Надати завірену належним чином (згідно вимог чинного ДСТУ 4163-2003 та Постанови Верховного Суду від 08 травня 2019 року, справа № 160/7887/18, провадження № К/9901/8838/19) фотокопію ухваленого Верховною Радою України за підписом Президента України та Голови Верховної Ради України (згідно положень статті 94 та пункту 29 частини першої статті 106 Конституції України), та скріпленого Великою Державною Печаткою України (відповідно до Указу Президента України від 19.12.1996 року № 1230/96 «Про Велику Державну Печатку України») копію з оригіналу Закону України ПРО УТВОРЕННЯ (!!!) державного органу з назвою «СТОРОЖИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ»;

2.   Надати завірену належним чином копію з оригіналу Свідоцтва про державну реєстрацію утвореного ЗАКОНОМ (!) згідно Конституції України державного органу з назвою «СТОРОЖИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ»;

3.  Надати завірені належним чином відомості (витяг) з Єдиного державного реєстру про реєстрацію саме державного органу з назвою «СТОРОЖИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ»;

4.  Надати завірені належним чином відомості (витяг) з Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів Міністерства юстиції України про реєстрацію як нормативно-правового акту Закону України «Про утворення…» державного органу з назвою «СТОРОЖИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ»;

5.  Надати завірену належним чином копію протоколу останніх зборів суддів органу з назвою «СТОРОЖИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ» з результатами обрання голови суду, заступника (заступників) голови суду та слідчих суддів;

6.  Надати завірені належним чином: копію суддівського посвідчення і копію складеної присяги судді, - теперішнього заступника (заступників) голови суду, органу з назвою «СТОРОЖИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ»;

7.   Надати завірені належним чином: копію суддівського посвідчення і копію складеної присяги судді, - теперішнього голови суду, органу з назвою «СТОРОЖИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ»;

8.  Надати завірені належним чином відомості (список) щодо суддів, та їх помічників, органу з назвою «СТОРОЖИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ», які на момент запитування відповідної інформації мають повноваження здійснювати судочинство;

9.    Надати завірені належним чином відомості щодо указів та постанов про призначення/переведення діючих суддів згідно діючого законодавства, на відповідну посаду до органу з назвою «СТОРОЖИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ»;

10.  Надати фотокопію з оригіналу договору оренди, з відповідною територіальною громадою міста Сторожинець займаних приміщень установою з назвою «СТОРОЖИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ» за адресою фактичного перебування/розташування: м. Чернівці, вул.. Гвардійська, 9-А;

11.   Надати завірені належним чином відомості стосовно реєстрації в реєстрі ВАR-гільдії юридичної особи приватного права - установи з назвою «СТОРОЖИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ»;

12.  Надати завірені належним чином достовірні відомості стосовно того ким, коли, і на підставі якого документу (надати копію документа) була ЗАМОВЛЕНА гербова печатка установи з назвою «СТОРОЖИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ» (код ЄДРПОУ: 02885681; КВЕД: 84.23), відтиск якої не містить державного символу у вигляді Державного Герба України, встановленого статтею 20. Конституції України;

13.  Надати завірені належним чином достовірні відомості стосовно того ким, коли, і на підставі якого документу (надати копію документа) була ВИГОТОВЛЕНА гербова печатка установи з назвою «СТОРОЖИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ» (код ЄДРПОУ: 02885681; КВЕД: 84.23), відтиск якої не містить державного символу у вигляді Державного Герба України, встановленого статтею 20. Конституції України;

14. Надати завірену належним чином фотокопію Наказу ТУ ДСАУ про призначення керівником юридичної особи з назвою «СТОРОЖИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ» (код ЄДРПОУ: 02885681; КВЕД: 84.23) фізичну особу без національності і конституційного громадянства Самостійної Української Держави України ЯКІВЧИКА ІВАНА ВАСИЛЬОВИЧА;

15. Надати завірені належним чином відомості (витяг) про номер суддівської мантії і номер нагрудного знаку керівника юридичної особи з назвою «СТОРОЖИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ» (код ЄДРПОУ: 02885681; КВЕД: 84.23) фізичної особи без національності і конституційного громадянства Самостійної Української Держави України ЯКІВЧИКА ІВАНА ВАСИЛЬОВИЧА;

16.  Надати завірені належним чином відомості стосовно наявності або відсутності (просто - «Є», чи «НЕМА») ідентифікаційного коду (ІНПП), або біометричних документів (внутрішнього/закордонного паспорта, ID-картки) у теперішнього керівника юридичної особи з назвою «СТОРОЖИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ» (код ЄДРПОУ: 02885681; КВЕД: 84.23) - фізичної особи без національності і конституційного громадянства Самостійної Української Держави України ЯКІВЧИКА ІВАНА ВАСИЛЬОВИЧА;

17. Надати завірені належним чином відомості заповненої Декларації про доходи (за попередній рік) теперішнім керівником юридичної особи з назвою «СТОРОЖИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ» (код ЄДРПОУ: 02885681; КВЕД: 84.23) фізичною особою без національності і конституційного громадянства Самостійної Української Держави України ЯКІВЧИКОМ ІВАНОМ ВАСИЛЬОВИЧЕМ;

18. Надати завірену належним чином копію (з підписами підписантів/сторін) трудового договору/контракту з основного місця роботи, підписаного суддєю/державним службовцем - теперішнім керівником юридичної особи з назвою «СТОРОЖИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ» (код ЄДРПОУ: 02885681; КВЕД: 84.23) фізичною особою без національності і конституційного громадянства Самостійної Української Держави України ЯКІВЧИКОМ ІВАНОМ ВАСИЛЬОВИЧЕМ;

19. Надати завірений належним чином витяг з трудової книжки щодо підтвердження постійного місця роботи професійного судді/державного службовця - теперішнього керівника юридичної особи з назвою «СТОРОЖИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ» (код ЄДРПОУ: 02885681; КВЕД: 84.23) фізичної особи без національності і конституційного громадянства Самостійної Української Держави України ЯКІВЧИКА ІВАНА ВАСИЛЬОВИЧА;

20. Надати завірений належним чином витяг з відомостей про отримання заробітної плати (за останніх три роки), отриманої теперішнім керівником юридичної особи з назвою «СТОРОЖИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ» (код ЄДРПОУ: 02885681; КВЕД: 84.23) фізичною особою без національності і конституційного громадянства Самостійної Української Держави України ЯКІВЧИКОМ ІВАНОМ ВАСИЛЬОВИЧЕМ;

21.  Надати завірені належним чином відомості відносно відпусток та лікарняних в яких перебува(ла)в суддя/державний службовець - теперішній керівник юридичної особи з назвою «СТОРОЖИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ» (код ЄДРПОУ: 02885681; КВЕД: 84.23) фізична особа без національності і конституційного громадянства Самостійної Української Держави України ЯКІВЧИК ІВАН ВАСИЛЬОВИЧ з моменту його призначення на посаду керівника, і на момент надання відповіді на даний запит;

22.  Надати завірену належним чином копію зразка власного бланка та зразка відтиску (відбитку) печатки юридичної особи суб’єкта господарювання з назвою «СТОРОЖИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ» (код ЄДРПОУ: 02885681; КВЕД: 84.23);

23.  Надати завірену належним чином фотокопію другої сторінки паспорта теперішнього керівника юридичної особи з назвою «СТОРОЖИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ» (код ЄДРПОУ: 02885681; КВЕД: 84.23) фізичної особи без національності і конституційного громадянства Самостійної Української Держави України ЯКІВЧИКА ІВАНА ВАСИЛЬОВИЧА;

24.  Надати завірену належним чином достовірну інформацію щодо набуття статусу професійного судді теперішнім керівником юридичної особи суб’єкта господарювання з назвою «СТОРОЖИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ» (код ЄДРПОУ: 02885681; КВЕД: 84.23) фізичною особою без національності і конституційного громадянства Самостійної Української Держави України ЯКІВЧИКОМ ІВАНОМ ВАСИЛЬОВИЧЕМ;

25.   На виконання положень частини першої статті 125. Конституції України підтвердити відповідну юрисдикцію (принцип територіальності) установи/юридичної особи з назвою «СТОРОЖИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ» (код ЄДРПОУ: 02885681; КВЕД: 84.23), безпосередньо встановленої резолютивною частиною АКТу проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року, положеннями розділів 1 та 7 самої преамбули Конституції України від 28 червня 1996 року, та положеннями Розділу VІІІ «Правосуддя» Конституції України від 28 червня 1996 року,  -  тільки    самої   конституційної   судової  влади  Самостійної  української  держави України,  безпосередньо  встановленої резолютивною  частиною  АКТу проголошення  незалежності  України  від   24 серпня  1991 року, - виключно в межах відповідної конституційної адміністративно-територіальної одиниці – відповідної конституційної територіальної громади;

26. Надати завірені належним чином відомості стосовно загальної кількості постановлених/винесених ухвал/постанов/рішень «Іменем України» теперішнім керівником юридичної особи з назвою «СТОРОЖИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ» (код ЄДРПОУ: 02885681; КВЕД: 84.23) фізичною особою без національності і конституційного громадянства Самостійної Української Держави України ЯКІВЧИКОМ ІВАНОМ ВАСИЛЬОВИЧЕМ, за весь час перебування його/її на відповідній посаді судді;

27. Надати завірену належним чином фотокопію з оригіналу висновку ВККСУ (код ЄДРПОУ: 37316378) щодо можливості призначення на посаду судді юридичної особи з назвою «СТОРОЖИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ» (код ЄДРПОУ: 02885681; КВЕД: 84.23) фізичну особу без національності і конституційного громадянства Самостійної Української Держави України ЯКІВЧИКА ІВАНА ВАСИЛЬОВИЧА;

28. Надати завірені належним чином відомості, про наявність повноважень (правосуб’єктності - правоздатності, дієздатності, деліктоздатності) щодо здійснення судочинства/правосуддя, на момент запитування відповідної інформації, у судді (як голови суду) установи з назвою «СТОРОЖИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ» (код ЄДРПОУ: 02885681; КВЕД: 84.23) фізичної особи без національності і конституційного громадянства Самостійної Української Держави України ЯКІВЧИКА ІВАНА ВАСИЛЬОВИЧА;

29.   Надати завірені належним чином копії Сертифікату та відомостей з передостанніми і останніми результатами проходження відповідної підготовки у Національній школі суддів України (код ЄДРПОУ: 37451388), а також відомості Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо результатів проходження останнього кваліфікаційного іспиту суддею установи з назвою «СТОРОЖИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ» (код ЄДРПОУ: 02885681; КВЕД: 84.23) фізичною особою без національності і конституційного громадянства Самостійної Української Держави України ЯКІВЧИКОМ ІВАНОМ ВАСИЛЬОВИЧЕМ;

30. Надати завірені належним чином відомості про всі дисциплінарні стягнення (погашені/непогашені) які коли-небудь застосовувалися по відношенню до судді установи з назвою «СТОРОЖИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ» (код ЄДРПОУ: 02885681; КВЕД: 84.23) фізичної особи без національності і конституційного громадянства Самостійної Української Держави України ЯКІВЧИКА ІВАНА ВАСИЛЬОВИЧА;

31. Надати завірену належним чином фотокопію (засвідчену гербовою печаткою компетентного органу, із зображенням Державного Герба України, встановленого статтею 20. Конституції України) Подання Вищої ради правосуддя (код ЄДРПОУ: 00013698) до Президента України про призначення вперше на посаду судді фізичну особу/мігранта ЯКІВЧИКА ІВАНА ВАСИЛЬОВИЧА;

32. Надати завірену належним чином копію протоколу зборів суддів установи з назвою «СТОРОЖИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ» (код ЄДРПОУ: 02885681; КВЕД: 84.23), на яких було засуджено факт колаборанства (державної зради) вчиненого їхніми колишніми колегами, які залишилися здійснювати судочинство/правосуддя на тимчасово окупованих територіях Луганської і Донецької областей України, а також в анексованій Автономній Республіці Крим;

33. Надати завірену належним чином копію письмового звернення ЯКІВЧИКА ІВАНА ВАСИЛЬОВИЧА до Президента України з ініціативою приведення існуючої неконституційної системи судоустрою в Україні у відповідність до норм чинної Конституції України через затвердження Конституції Самостійної Української Держави України на Всеукраїнському референдумі;

34. Надати завірену належним чином копію письмового звернення ЯКІВЧИКА ІВАНА ВАСИЛЬОВИЧА до Верховної Ради України, з ініціативою приведення існуючої неконституційної системи судоустрою в Україні у відповідність до норм чинної Конституції України через затвердження Конституції Самостійної Української Держави України на Всеукраїнському референдумі;

35. Надати завірену належним чином копію відповідного указу або розпорядження Президента України про призначення дати і часу проведення урочистостей з нагоди складання присяги (моменту набуття повноважень) суддями, зокрема, ЯКІВЧИКОМ ІВАНОМ ВАСИЛЬОВИЧЕМ, безпосередньо, перед Президентом України;

36. Надати фотокопію з фотокартки із зображенням моменту СКЛАДАННЯ присяги Українському народові перед Президентом України ЯКІВЧИКОМ ІВАНОМ ВАСИЛЬОВИЧЕМ;

37. Надати фотокопію з фотокартки із зображенням моменту ВРУЧЕННЯ Президентом України суддівського посвідчення ЯКІВЧИКОМ ІВАНОМ ВАСИЛЬОВИЧЕМ;

38.   Відповідь надати у повному обсязі, у хронологічній послідовності відповідно до вищевикладених пунктів прохальної частини запиту, та  надіслати у письмовому (паперовому) вигляді на адресу уповноваженого представника ГО ОПГ «Багнет Нації» та (за сумісництвом) Голови редколегії головного редактора друкованого засобу масової інформації (газети) «Багнет Нації»: 49055, місто Дніпро, Сергію Веніаміновичу Філіпенку,  і в електронному вигляді, на вищезазначену електронну адресу (e-mail: svf2011@ukr.net).

   У випадку, якщо з якихось причин не можливо надати відповідь – письмово вказати причину, або перенаправити (переадресувати) запит за належністю, відповідно до вимог Закону «Про доступ до публічної інформації», до розпорядника відповідної інформації.

.   

   Зміст відповіді на запит, публікуватиметься на сайті «БАГНЕТ НАЦІЇ»: http://bagnetnacii.blogspot.com

 

Д О Д А Т О К:

 

-                     Копія електронного повідомлення вих. № 15737/21 по справі № 723/3853/18 від юридичної особи приватного права (код ЄДРПОУ: 02885681) з назвою державного органу, а саме: «Сторожинецький районний суд Чернівецької області» - на 1 (одному) арк..;

-                     Копія запиту на інформацію від ГО ОПГ «Багнет Нації» до Верховної Ради України № ЗПІ/118/21 від 13 квітня 2021 року та копія відповіді на даний запит – на 3 (трьох) аркушах.

 

 

   З повагою, Голова редколегії головний

редактор друкованого засобу масової

інформації газети «Багнет Нації»: ___________ С. В. Філіпенко

 

 

   P. S. Дії, вчинені з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, а також змова про вчинення таких дій, - караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої.                  

                                                         (стаття 109 Кримінального кодексу України)

   Державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, - карається позбавленням волі на строк від дванадцяти до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.

   Звільняється від кримінальної відповідальності громадянин України, якщо він на виконання злочинного завдання іноземної держави, іноземної організації або їх представників ніяких дій не вчинив і добровільно заявив органам державної влади про свій зв'язок з ними та про отримане завдання. 

                                                                       (стаття 111 Кримінального кодексу України)



































Підтримати діяльність ГО ОПГ «Багнет Нації» можна переказом на картрахунок ПриватБанку № 5168 7427 1422 2175 на ім’я Сергія Філіпенка

Телеграм: https://t.me/bagnetnacii
Фейсбук: https://www.facebook.com/groups/bagnetnacii
Сайт: http://bagnetnacii.blogspot.com

 

Вих. № ЗПІ-007/011/21                    Дата: 14 червня 2021 року                                        

СТОРОЖИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ

СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Код ЄДРПОУ: 02885681; код КВЕД 84.23

вул. Гвардійська, 9-А, місто Сторожинець,

Сторожинецький район,

Чернівецька область, 59000

e-mail: inbox@st.cv.court.gov.ua

 

                 Держава, органи державної влади та органи місцевого

              самоврядування не є суб'єктами господарювання

               (частина перша статті 8 Господарського кодексу України)

 

                          Ніхто не зобов'язаний виконувати явно злочинні розпорядження

                     чи накази. За віддання і виконання явно злочинного розпорядження

                                       чи наказу настає юридична відповідальність.

                                                                                      (Стаття 60. Конституції України)

 

ЖУРНАЛІСТСЬКИЙ ЗАПИТ

про надання публічної інформації за Законом України

«Про доступ до публічної інформації»

 

      11 червня 2021 року на нашу електронну пошту надійшло електронне повідомлення вих. № 15737/21 по справі № 723/3853/18 від юридичної особи приватного права (код ЄДРПОУ: 02885681) з назвою державного органу, а саме: «Сторожинецький районний суд Чернівецької області».

   В відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань зазначено, що розпорядчим актом про утворення юридичної особи є Постанова Президії Верховної Ради України (фактично – Української РСР) від 19 листопада 1992 року № 2799-ХІІ «Про мережу районних (міських) народних судів України та число народних суддів».

   Тобто, фактично на сьогодні слід констатувати, що Сторожинецький районний суд Чернівецької області» не утворений відповідно до вимог частини другої статті 125. Конституції України (Документ 254к/96-ВР) відповідним ЗАКОНОМ, а його судді не є професійними суддями, як того вимагає чинне законодавство, а є народними суддями іншої, ліквідованої 1 грудня 1991 року юрисдикції Української РСР.

   За даних обставин звертаємось до Вас, в рамках журналістського розслідування друкованого засобу масової інформації (газети) «Багнет Нації» (Свідоцтво ДП № 2303-1041р від 29.03.2021 року), та на захист конституційних прав, свобод і інтересів члена нашої Громадської організації «Об’єднана правозахисна група «Багнет Нації» (реєстраційний № 1508568 від 01.06.2020 року) Миколи Івановича Курика, акцентуючи увагу на наступному:

   З огляду на офіційні відомості (станом на 13.06.2021 року – момент формування запиту), розміщені на офіційному сайті Міністерства юстиції України в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі по тексту - ЄДРПОУ) (https://usr.minjust.gov.ua/content/home), установа/юридична особа приватного права з назвою «СТОРОЖИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ» код ЄДРПОУ: 02885681, зареєстрована як суб’єкт господарювання з кодом економічної діяльності КВЕД 84.23 (діяльність у сфері юстиції та правосуддя), та знаходиться в стані припинення. Дана юридична особа продовжує здійснювати господарську діяльність навіть в стані ліквідації, а також є платником єдиного внеску і податків. Крім того, зазначена вище юридична особа зареєстрована в американському реєстрі «Dun & Bradstreet».

   Відповідно до зазначених вище офіційних відомостей станом на 13.06.2021 року в графі «Відомості про керівника юридичної особи, про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи» установу/юридичну особу (суб’єкт господарювання) з назвою «СТОРОЖИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ» код ЄДРПОУ: 02885681; код КВЕД: 84.23) офіційно представляє фізична особа без національності і конституційного громадянства – мігрант по відношенню до внутрішнього законодавства Самостійної Української Держави України): ЯКІВЧИК ІВАН ВАСИЛЬОВИЧ – керівник.

   Згідно частини другої статті 15 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя, який розглядає справу одноособово, діє як суд. Тобто, суддя ДЕДИК НІНА ПЕТРІВНА і суддя ДЯЧУК ОЛЕКСАНДРА ОЛЕКСАНДРІВНА узурпувавши судову гілку влади без МАНДАТУ Українського народу Самостійної Української Держави України, здійснюючи судочинство/правосуддя – діють, як суд. А відповідно, представляють установу і вчиняють дії, від її (установи) імені.

   Відповідно до положень Статті 40. Конституції України (Основного закону) усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

   Стаття 34. Конституції України гарантує кожному громадянину України право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

   Закон України «Про доступ до публічної інформації» визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес.

   Відповідно до положень пункту 6 частини першої статті 3. Закону України «Про доступ до публічної інформації» право на доступ до публічної інформації гарантується юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.

   Відповідно до положень статті 4. доступ до публічної інформації відповідно до цього Закону здійснюється на принципах прозорості та відкритості діяльності суб'єктів владних повноважень, вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.

   Згідно з положеннями статті 5., зазначеного закону, доступ до публічної інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

   Частиною сьомою статті 6 цього закону встановлено, що обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.

   Згідно з положеннями статті 21. Закону «Про доступ до публічної інформації», інформація на запит надається безкоштовно. При наданні особі інформації про себе та інформації, що становить суспільний інтерес, плата за копіювання та друк не стягується.

   Відповідно до положень частини 2, 3 статті 22., даного закону, відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації. Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.

   Положеннями статті 81. Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права.

   Юридична особа публічного права створюється РОЗПОРЯДЧИМ АКТОМ Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

   Згідно частини 4 статті 87. ЦК України юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.

   Нормами прямої дії (ч. 3 ст. 8) чинної Конституції України (Основного закону) в статті 6 встановлено, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

   Правовий порядок в Україні, визначений частиною першою статті 19 Конституції, ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Частиною другою цієї статті встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

   Згідно положень підпункту 6 пункту 16-1 Розділу ХV «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» Конституції України до впровадження нового адміністративно-територіального устрою України відповідно до змін до Конституції України щодо децентралізації влади, але не довше ніж до 31 грудня 2017 року, утворення, реорганізацію та ліквідацію судів здійснює Президент України на підставі та у порядку, що визначені ЗАКОНОМ.

   Крім того, Розділом VIII «ПРАВОСУДДЯ» чинної Конституції України (Основного закону – закону прямої дії) встановлено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються (ст. 124 КУ). Суд утворюється, реорганізовується і ліквідовується ЗАКОНОМ, проект якого вносить до Верховної Ради України Президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя (ст. 125 КУ). Правосуддя здійснюють судді (ст. 127 КУ). Призначення на посаду судді здійснюється Президентом України за поданням Вищої ради правосуддя в порядку, встановленому законом (ст. 128 КУ). Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами;  розумні строки розгляду справи судом (ст. 129 КУ). Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (ст. 129-1 КУ).

      Слід зауважити, що встановлені зазначеним вище Розділом VIII «ПРАВОСУДДЯ» Основного закону (Конституції) принципи, цілком і повністю відповідають міжнародним принципам і стандартам правосуддя, які виражені і закріплені в наступних міжнародних нормативно-правових документах, а саме:

1. Загальна Декларація прав людини, (Генеральна Асамблея ООН, 10.12.1948);

2. Міжнародний пакт про громадянські та політичні права (Генеральна Асамблея ООН, 16.12.1966);

3. Бангалорські принципи поведінки суддів (Гаага, 26.11.2002), схвалені резолюцією Економічної та Соціальної ради ООН 27.07.2006;

4. Основні принципи незалежності судових органів, прийняті на VII Конгресі з попередження злочинів і поводження з правопорушниками 26 серпня –6 вересня 1985 р.;

5. Резолюція 60/159 Генеральної Асамблеї ООН «Права людини при здійсненні правосуддя» від 16.12.2005;

7. Резолюція 2004/32 Комісії ООН з прав людини «Цілісність судової системи» від 19.04.2004;

8. Європейська Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (Рада ЄС, 04.11.1950, Україна приєдналася 17.07.1997);

9. Хартія Європейського Союзу про основні права (Європейський парламент, Рада ЄС, Європейська комісія, м. Ніцца, 07.12.2000);

10. Європейська хартія «Про статус суддів» від 10.07.1998.

   Засадничими принципами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікованої Верховною Радою України Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції»), - є довіра до суду встановленого законом.

   Частиною третьою статті 16 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що суд як державний орган має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

   Положеннями статті 19 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суд утворюється і ліквідовується ЗАКОНОМ. Проект закону про утворення чи ліквідацію суду вносить до Верховної Ради України Президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя. Місцезнаходження, територіальна юрисдикція і статус суду визначаються з урахуванням принципів територіальності, спеціалізації та інстанційності. Підставами для утворення чи ліквідації суду є зміна визначеної цим Законом системи судоустрою, необхідність забезпечення доступності правосуддя, оптимізації видатків державного бюджету або зміна адміністративно-територіального устрою. Утворення суду може відбуватися шляхом створення нового суду або реорганізації (злиття, поділу) судів. Кількість суддів у суді визначає Державна судова адміністрація України за погодженням з Вищою радою правосуддя з урахуванням судового навантаження та в межах видатків, визначених у Державному бюджеті України на утримання судів та оплату праці суддів. Суд є юридичною особою, якщо інше не визначено законом.

   Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» «кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом».

   Зважаючи на міжнародні норми права хотілося б зауважити, що відповідно до Загальної декларації прав людини (яка була Прийнята і проголошена резолюцією 217 A (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року) всі люди є  рівні перед законом і мають право, без будь-якої різниці, на рівний їх захист законом. Усі люди мають право на рівний захист від якої б то не було дискримінації, що порушує цю Декларацію, і від якого б то не було підбурювання до такої дискримінації (ст. 7). Крім того, кожна людина має гарантоване Конституцією і законом право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (ст. 8).

   Відповідно до положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом…».

   Згідно до положень визначених підпунктом (b) пункту 3 статті 2 Міжнародного пакту про громадські і політичні права «кожна   держава,   яка бере участь у цьому Пакті, зобов'язується забезпечити, щоб право  на правовий захист для будь-якої особи, яка потребує такого захисту, встановлювалось компетентними судовими, адміністративними чи законодавчими властями або будь-яким іншим компетентним органом, передбаченим правовою системою держави, і розвивати можливості судового захисту».

   Відповідно до положень частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», для зменшення  числа  заяв  до  Європейського суду з прав людини проти України, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) як джерело права.

   Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) в п. 66 рішення у справі «Бочан проти України» від 03.05.2007 р. (заява № 7577/02) зазначив, що «безсторонність,  в  сенсі  п.  1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі».

   Аналогічна правова позиція закріплена також в п.п. 49, 52 рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» від 09.11.2006 р. (заява № 33949/02), п. 28 рішення ЄСПЛ у справі «Газета «Україна-центр» проти України» від 15.07.2010 р. (заява № 16695/04).

   На додачу, в п. 105 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» від  09.01.2013 р. (заява № 21722/11) суд дійшов висновку про те, що: «між суб’єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об’єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об’єктивний критерій), а й може бути пов’язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб’єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об’єктивної безсторонності».

   Крім того, варто зазначити, що під «судом» у практиці ЄСПЛ розуміється будь-який юрисдикційний орган, що вирішує питання, віднесені до його компетенції на підставі норм права, відповідно до встановленої процедури. Цей орган має бути встановлений законом, а саме: суд утворений безпосередньо на підставі закону; суд діє в межах своєї  предметної, функціональної та територіальної юрисдикції; суд діє в законному складі.

   Текст статті 6 Конвенції може скласти враження, що її вимоги є виконаними, коли справа заявника була розглянута будь-яким національним судом, який створено на підставі закону. Однак ЄСПЛ у кількох рішеннях наголосив, що поняття «суд, встановлений законом», стосується не тільки юридичного підґрунтя самого по собі існування «суду», але також і дотримання судом спеціальних норм, які регулюють його юрисдикцію, підсудність, повноваження судді (належний склад суду).

   Першою справою, в якій ЄСПЛ розглянув питання компетенції суду у світлі вимоги «суду, встановленого законом», є справа «Coeme та інші проти Бельгії» (№ 3249296 та ін., рішення від 22 червня 2000 року). У цій справі касаційний суд Бельгії (верховний судовий орган країни) виніс вирок у першій інстанції щодо міністра уряду та 4 інших осіб, які ніколи не обіймали міністерських постів, хоча відповідно до національного законодавства цей суд був повноважним виносити рішення у першій інстанції тільки щодо міністрів.

   У справі «Gurov проти Молдови» (№ 3645502, рішення від 11 липня 2006 року) ЄСПЛ визнав порушенням частини першої статті 6 Конвенції розгляд цивільної справи суддею, строк повноважень якого на момент розгляду справи закінчився, але він продовжував виконувати судові повноваження за відсутності будь-яких правових підстав.

   Подібно до цієї справи, у справі «Олександр Волков проти України» (№ 21722/11, рішення від 9 січня 2013 року) заявник на національному рівні оскаржив до Вищого адміністративного суду України (ВАСУ) своє звільнення з посади судді. Для цього 19 жовтня 2010 року Головою ВАСУ була спеціально створена палата, яка згодом частково задовольнила позов заявника. Заявник стверджував, що на час розгляду справи строк повноважень Голови ВАСУ сплив, чинне на той час законодавство не передбачало процедури обрання суддів на адміністративні посади, а здійснення ним повноважень відбувалось на підставі рішень Президії ВАСУ та Зборів суддів адміністративних судів України. Відповідно, створена Головою ВАСУ палата не була повноважною розглядати його справу. ЄСПЛ погодився із твердженнями заявника, визнавши, що ані створення палати ВАСУ, яка розглядала справу заявника, ані визначення її складу не були легітимними, оскільки здійснювались Головою ВАСУ, строк повноважень якого сплив, а отже, це не був «суд, встановлений законом».

   Важливим прикладом застосування правила «суд, встановлений законом», який має неабияке значення для української практики, є наведений в рішенні у справі «DMD Group A.S. проти Словаччини» (№ 1933403, рішення від 5 жовтня 2010 року). У цій справі голова місцевого суду своїм наказом призначив себе суддею у справі заявника замість іншого судді та того ж дня припинив провадження у справі. Суд звернув увагу, зокрема, на такі обставини:

а) питання передачі справ від одного судді до іншого не було достатньо чітко врегульовано національним законодавством, яке не передбачало жодних гарантій проти зловживань;

б) мало місце поєднання однією особою адміністративних функцій і здійснення нею правосуддя як суддею;

в) єдиним документом, що регулював розподіл справ, був розклад роботи, який безконтрольно змінювався головою суду. Зваживши на ці обставини, Суд визнав порушення права на суд, «встановлений законом».

   Відтак ЄСПЛ дійшов висновку, що касаційний суд не мав ознак «суду, встановленого законом».

   У справі «Сокуренко і Стригун проти України» (№№ 29458/04 та 29465/04, рішення від 20 липня 2007 року) ЄСПЛ зазначив, що згідно зі статтею 111-18 Господарського процесуального кодексу (ГПК) Верховний суд, скасувавши постанову Вищого господарського суду, міг або повернути справу на новий розгляд до нижчого суду, або ж припинити провадження у справі. Натомість він залишив у силі постанову апеляційного суду, і такі дії не були передбачені ГПК. ЄСПЛ також зазначив, що не було жодної іншої правової норми, яка б надавала повноваження Верховному суду ухвалювати подібне рішення у справі. Проте у даній справі Верховний суд не надавав жодних аргументів щодо прийняття такої постанови, виходячи за межі своїх повноважень шляхом свідомого порушення ГПК і ухвалення такого ряду рішень, що, як вказувалося урядом, стало звичайною практикою Верховного суду. На думку ЄСПЛ, перевищивши свої повноваження, які були чітко викладені у ГПК, Верховний Суд не міг вважатися «судом, встановленим законом» у визначенні пункту 1 статті 6 Конвенції відносно оскаржуваного провадження.

   Отже, з урахуванням зазначеного вище ЄСПЛ дійшов висновку, що «суд, встановлений законом» означає наступне:

дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності;

дотримання правил автоматичного розподілу справ;

наявність повноважень у судді;

належний склад суду;

наявність достатніх повноважень для розгляду певної категорії справ.

   Крім того слід зауважити, що виключно  тільки   конституційні  Громадяни  України всіх  національностей Українського народу Самостійної української держави України,    є     саме    тією      конституційною   основою   не тільки     всієї    конституційної   законодавчої,  виконавчої,   судової   влади   та   місцевого  самоврядування   Українського  народу  Самостійної  української  держави  України,  офіційно   встановлених   положеннями   Розділу ІV «Верховна Рада України»,  Розділу V «Президент України», Розділу  VІ  «Кабінет Міністрів України. Інші органи виконавчої влади», та   Розділу VІІІ «Правосуддя»   Конституції України  від 28 червня 1996 року  а і  конституційною  основою  самої  Самостійної  української  держави  України,  безпосередньо встановленої  резолютивною  частиною  АКТу  проголошення   незалежності  України   від  24 серпня  1991 року  та  офіційним  Рішенням № 17 пленарного засідання  24 серпня  1991 року  о 18-00  Верховної Ради  Української  РСР  12-го конституційного  скликання.

   У підтвердження вищенаведених обставин саме в частині відвертого   посягання   на   національну державність   Українського народу   Української РСР  та   його  правонаступника  1   грудня  1991 року   Українського народу  Самостійної української держави України,  а також,   на    його     національні  території, та на його національне багатство    -   безпосередньо   встановлене  положеннями   розділів і  статтей  Конституції  України від 28 червня 1996 року, ДИВИСЬ  у Відомостях  Верховної Ради України за вище вказаний  період, наступне:

   1) Положення  ст.4  Закону  УРСР «Про Президента Української  РСР»  від  5   липня 1991 року № 1295-12  засвідченого  Головою Верховної Ради  Української  РСР – Кравчуком Л.М., якими  встановлено, - що «При вступі на посаду  Президент  Української  РСР  проголошує  присягу  такого змісту,  - «Урочисто присягаю  народові  України  при здійснені повноважень Президента України ….»  -  а не  Українському народу  Української РСР;

   2)  Постанову  Президії  Верховної Ради  України від 26 серпня 1991 року № 1442-12 «Про звернення Президії  Верховної Ради України  до  Громадян України всіх національностей  державоутворюючих  націй»; -  а не  до   Українському народу  Української РСР

   3) Положення   статті 17 «Присяга державних службовців»  ЗУ «Про державну службу»  від  16 грудня 1993 року  N 3723-XII,  -  що «Громадяни України,   які  вперше  зараховуються  на  державну службу, приймають Присягу такого змісту:

   «Повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто  присягаю, що буду вірно служити народові УКРАЇНИ, суворо дотримувати Конституції та законів України».

   Так  як  службові  особи  конституційного  судочинства   офіційно   встановленого  ч.3 статті 124  Конституції  України від 28 червня 1996 року,     ні за яких  конституційних   обставин   НЕ МОЖУТЬ    у відсутність  МАНДАТУ Українського народу Самостійної української держави України, - його спеціального  доручення, самостійно брати на себе конституційні права та конституційні повноваження  безпосередньо  належні  Українському   народу Самостійної української держави України, у відповідності   з   положеннями     статті 5   та  розділу  4  статті 124 Конституції  України  від 28 червня 1996 року,  в частині  офіційного здійснення   конституційного  правосуддя    тим більше   у самих    справах    самого   конституційного  права  власності  Українського народу  Самостійної української держави України, на самі конституційні предмети та об'єкти,

   Тим    більше   останні   за жодних   обставин   НЕ МОЖУТЬ  здійснювати  конституційне  правосуддя  Українського народу Самостійної української держави України, у незаконних інтересах фізичних осіб без національності з нікчемними посвідченнями особи з найменуванням «УКРАЇНА» - «Паспорт»  віртуальних РВ «УМВС України» -  не конституційних  «Громадян  України  всіх національностей  віртуального «Народу України».

   А тим більше, не можуть останнє робити в інтересах «адміністративних» суб'єктів нікчемного приватного та публічного права офіційно припиненої 1 грудня 1991 року самої  «УКРАЇНИ» як Української РСР, та їх органів віртуального та неконституційного місцевого самоврядування безпосередньо  самого нікчемного «Народу України».

   Враховуючи вищезазначене, керуючись положеннями Конституції України, Закону України «Про доступ до публічної інформації» та Закону України «Про інформацію», відповідно до компетенції, у визначений законом строк (п’ять днів),

  

В И М А Г А Є М О:

 

1. Надати завірені належним чином (згідно вимог чинного ДСТУ 4163-2003 та Постанови Верховного Суду від 08 травня 2019 року, справа № 160/7887/18, провадження № К/9901/8838/19)  фотокопії з оригіналів суддівських посвідчень, яким підтверджуються повноваження суддів установи/юридичної особи з назвою «СТОРОЖИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ» код ЄДРПОУ: 02885681; код КВЕД: 84.23) ДЕДИК Н. П. та ДЯЧУК О. О.;

2. Надати завірені належним чином фотокопії з оригіналів Присяг суддів, складених Українському народові суддями установи/юридичної особи з назвою «СТОРОЖИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ» код ЄДРПОУ: 02885681; код КВЕД: 84.23) ДЕДИК Н. П. та ДЯЧУК О. О.;

3.  Надати завірені належним чином відомості стосовно наявності або відсутності (просто - «Є», чи «НЕМА») ідентифікаційного коду (ІНН), або біометричних документів (внутрішнього/закордонного паспорта, ID-картки) у суддів установи/юридичної особи з назвою «СТОРОЖИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ» код ЄДРПОУ: 02885681; код КВЕД: 84.23) ДЕДИК Н. П. та ДЯЧУК О. О.;

4.    Надати завірені належним чином достовірні відомості щодо реєстрації і надання акредитації ВАR-гільдією та делегування відповідних повноважень суддям установи/юридичної особи з назвою «СТОРОЖИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ» код ЄДРПОУ: 02885681; код КВЕД: 84.23) ДЕДИК Н. П. та ДЯЧУК О. О.;

5.   Надати завірені належним чином фотокопії (засвідчені гербовою печаткою компетентного органу, із зображенням Державного Герба України, встановленого статтею 20. Конституції України) Подання Вищої ради правосуддя до Президента України про призначення вперше на посаду професійного судді суддів ДЕДИК Н. П. та ДЯЧУК О. О.;

6.  Надати завірену належним чином фотокопію з оригіналу (засвідчену гербовою печаткою компетентного органу, із зображенням Державного Герба України встановленого статтею 20. Конституції України) Указу Президента України від 29 вересня 2016 року № 425/2016 «Про призначення та звільнення суддів», яким ДЕДИК НІНУ ПЕТРІВНУ було призначено вперше строком на п’ять років у місцевих загальних судах на посаду судді установи/юридичної особи з назвою «СТОРОЖИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ» (код ЄДРПОУ: 02885681; КВЕД: 84.23), завірену належним чином фотокопію з оригіналу (засвідчену гербовою печаткою компетентного органу, із зображенням Державного Герба України встановленого статтею 20. Конституції України) Указу Президента України від 19 січня 1998 року № 23/98 «Про призначення суддів», яким ДЯЧУК ОЛЕКСАНДРУ ОЛЕКСАНДРІВНУ було призначено вперше строком на п’ять років у місцевих загальних судах на посаду судді установи/юридичної особи з назвою «СТОРОЖИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ» (код ЄДРПОУ: 02885681; КВЕД: 84.23) а також завірену належним чином фотокопію з оригіналу (засвідчену гербовою печаткою компетентного органу, із зображенням Державного Герба України встановленого статтею 20. Конституції України) Постанови Верховної Ради України від 17 квітня 2003 року № 731-ІV «Про обрання суддів», якою ДЯЧУК ОЛЕКСАНДРУ ОЛЕКСАНДРІВНУ було обрано безстроково на посаду судді установи з назвою «СТОРОЖИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ» (код ЄДРПОУ: 02885681; КВЕД: 84.23);

7.   Надати завірені належним чином фотокопії з оригіналів висновків ВККСУ щодо можливості призначення на посаду судді установи з назвою «СТОРОЖИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ» (код ЄДРПОУ: 02885681; КВЕД: 84.23) - фізичних осіб без національності і конституційного громадянства Самостійної Української Держави України – ДЕДИК Н. П. та ДЯЧУК О. О.;

8.  Надати завірені належним чином відомості, про наявність повноважень (правосуб’єктності - правоздатності, дієздатності, деліктоздатності) щодо здійснення правосуддя, на момент запитування відповідної інформації, у суддів установи з назвою «СТОРОЖИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ» (код ЄДРПОУ: 02885681; КВЕД: 84.23) - фізичних осіб без національності і конституційного громадянства Самостійної Української Держави України – ДЕДИК Н. П. та ДЯЧУК О. О.;

9.   Надати завірені належним чином копії з оригіналів Сертифікатів та відомостей з передостанніми і останніми результатами проходження відповідної підготовки у Національній школі суддів України, а також відомості Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо результатів проходження останнього кваліфікаційного іспиту суддями установи з назвою «СТОРОЖИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ» (код ЄДРПОУ: 02885681; КВЕД: 84.23) - фізичними особами без національності і конституційного громадянства Самостійної Української Держави України – ДЕДИК Н. П. та ДЯЧУК О. О.;

10.   Надати завірені належним чином відомості заповнених Декларацій про доходи (за попередній рік) суддів установи з назвою «СТОРОЖИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ» (код ЄДРПОУ: 02885681; КВЕД: 84.23) - фізичних осіб без національності і конституційного громадянства Самостійної Української Держави України – ДЕДИК Н. П. та ДЯЧУК О. О.;

11.   Надати завірені належним чином відомості про всі дисциплінарні стягнення (погашені/непогашені) які коли-небудь застосовувалися по відношенню до суддів установи з назвою «СТОРОЖИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ» (код ЄДРПОУ: 02885681; КВЕД: 84.23) - фізичних осіб без національності і конституційного громадянства Самостійної Української Держави України – ДЕДИК Н. П. та ДЯЧУК О. О.;

12.   Надати завірені належним чином відомості стосовно інвентарного номеру суддівської мантії і нагрудного знаку суддів установи з назвою «СТОРОЖИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ» (код ЄДРПОУ: 02885681; КВЕД: 84.23) - фізичних осіб без національності і конституційного громадянства Самостійної Української Держави України – ДЕДИК Н. П. та ДЯЧУК О. О.;

13.  Надати завірені належним чином копії (з підписами підписантів/сторін) трудових договорів/контрактів з основного місця роботи ТУ ДСА України в Чернівецькій області, підписаних суддями установи з назвою «СТОРОЖИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ» (код ЄДРПОУ: 02885681; КВЕД: 84.23) - фізичними особами без національності і конституційного громадянства Самостійної Української Держави України – ДЕДИК Н. П. та ДЯЧУК О. О.;

14.  Надати завірені належним чином витяги з трудових книжок щодо підтвердження постійного місця роботи професійних суддів установи з назвою «СТОРОЖИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ» (код ЄДРПОУ: 02885681; КВЕД: 84.23) - фізичних осіб без національності і конституційного громадянства Самостійної Української Держави України – ДЕДИК Н. П. та ДЯЧУК О. О.;

15.  Надати завірені належним чином витяги з відомостями про отримання заробітної плати за попередні три роки суддями установи з назвою «СТОРОЖИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ» (код ЄДРПОУ: 02885681; КВЕД: 84.23) - фізичними особами без національності і конституційного громадянства Самостійної Української Держави України – ДЕДИК Н. П. та ДЯЧУК О. О.;

16.  Надати завірені належним чином копії з оригіналів (за підписами підписантів/сторін) Довіреності, видані керівником юридичної особи - установи з назвою «СТОРОЖИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ» (код ЄДРПОУ: 02885681; КВЕД: 84.23) ЯКІВЧИКОМ ІВАНОМ ВАСИЛЬОВИЧЕМ фізичним особам без національності і конституційного громадянства Самостійної Української Держави України – ДЕДИК Н. П. та ДЯЧУК О. О., на представництво зазначеної установи, в судових засіданнях;

17.  Надати засвідчені належним чином відомості про види заохочення, виплату грошових премій, нагород державними нагородами, спеціальними званнями відносно суддів установи з назвою «СТОРОЖИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ» (код ЄДРПОУ: 02885681; КВЕД: 84.23) - фізичних осіб без національності і конституційного громадянства Самостійної Української Держави України – ДЕДИК Н. П. та ДЯЧУК О. О.;

18.  Надати завірені належним чином відомості відносно відпусток та лікарняних в яких перебували судді установи з назвою «СТОРОЖИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ» (код ЄДРПОУ: 02885681; КВЕД: 84.23) - фізичні особи без національності і конституційного громадянства Самостійної Української Держави України – ДЕДИК Н. П. та ДЯЧУК О. О., за минулий, календарний рік;

19.     Надати завірені належним чином відомості стосовно кількості постановлених/винесених ухвал/постанов/рішень «Іменем України» суддями установи з назвою «СТОРОЖИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ» (код ЄДРПОУ: 02885681; КВЕД: 84.23) - фізичними особами без національності і конституційного громадянства Самостійної Української Держави України – ДЕДИК Н. П. та ДЯЧУК О. О., за весь час їхнього перебування на відповідній посаді;

20. Надати завірені належним чином копію письмового звернення ДЕДИК Н. П. та ДЯЧУК О. О. до Президента України з ініціативою приведення існуючої неконституційної системи судоустрою в Україні, у відповідність до норм чинної Конституції України через затвердження Конституції Самостійної Української Держави України на Всеукраїнському референдумі;

21. Надати завірену належним чином копію письмового звернення ДЕДИК Н. П. та ДЯЧУК О. О. до Верховної Ради України з ініціативою приведення існуючої неконституційної системи судоустрою в Україні у відповідність до норм чинної Конституції України через затвердження Конституції Самостійної Української Держави України на Всеукраїнському референдумі;

22. Надати завірену належним чином копію відповідного указу або розпорядження Президента України про призначення дати і часу проведення урочистостей з нагоди складання присяги суддями, зокрема, ДЕДИК Н. П. та ДЯЧУК О. О., безпосередньо перед Президентом України;

23. Надати фотокопію з фотокартки із зображенням моменту СКЛАДАННЯ присяги Українському народові перед Президентом України ДЕДИК Н. П. та ДЯЧУК О. О.;

24. Надати фотокопію з фотокартки із зображенням моменту ВРУЧЕННЯ Президентом України суддівського посвідчення ДЕДИК Н. П. та ДЯЧУК О. О.;

25.  Відповідь надати у повному обсязі, у хронологічній послідовності відповідно до вищевикладених пунктів прохальної частини запиту, та  надіслати у письмовому (паперовому) вигляді на зазначену адресу уповноваженого представника ГО ОПГ «Багнет Нації» та Голови редколегії головного редактора друкованого засобу масової інформації (газети) «Багнет Нації»: 49055, місто Дніпро, Сергію Веніаміновичу Філіпенку,  і в електронному вигляді на мою вищезазначену електронну адресу (e-mail: svf2011@ukr.net).

   У випадку, якщо з якихось причин не можливо надати відповідь – письмово вказати причину, або перенаправити (переадресувати) запит за належністю, відповідно до вимог Закону «Про доступ до публічної інформації», до розпорядника відповідної інформації.

      Зміст відповіді на запит, публікуватиметься на сайті «БАГНЕТ НАЦІЇ»: http://bagnetnacii.blogspot.com

 

Д О Д А Т О К:

 

-                     Копія електронного повідомлення вих. № 15737/21 по справі № 723/3853/18 від юридичної особи приватного права (код ЄДРПОУ: 02885681) з назвою державного органу, а саме: «Сторожинецький районний суд Чернівецької області» - на 1 (одному) арк..;

-                     Копія запиту на інформацію від ГО ОПГ «Багнет Нації» до Верховної Ради України № ЗПІ/118/21 від 13 квітня 2021 року та копія відповіді на даний запит – на 3 (трьох) аркушах.

 

 

   З повагою, Голова редколегії головний

редактор друкованого засобу масової

інформації газети «Багнет Нації»: ___________ С. В. Філіпенко

 

 

   P. S. Дії, вчинені з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, а також змова про вчинення таких дій, - караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої.                 

                                                        (стаття 109 Кримінального кодексу України)

   Державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, - карається позбавленням волі на строк від дванадцяти до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.

   Звільняється від кримінальної відповідальності громадянин України, якщо він на виконання злочинного завдання іноземної держави, іноземної організації або їх представників ніяких дій не вчинив і добровільно заявив органам державної влади про свій зв'язок з ними та про отримане завдання. 

                                                                     (стаття 111 Кримінального кодексу України)






















Немає коментарів:

Дописати коментар