Суди окуповані невігласами! – висновок з відповіді Липовецького райсуду

 

   Головним принципом невігласів, які узурпували судову гілку влади, залишається повторення мантр про те, що біле то є чорне, і навпаки.

   Це чітко простежується з відповіді Липовецького районного суду Вінницької області на наш інформаційний запит стосовно конституційної правосуб’єктності і юрисдикції самої установи, яка на сьогодні зареєстрована як суб’єкт господарювання (що заборонено для державних органів), а також правоздатності судді-блогера Дмитра Липовецького – фізичної особи Кривенка Дмитра Теймуразовича – судді даної установи.

Читайте також: Коли "суд" вводить в оману - запит стосовно судді-блогера Дмитра Липовецького

 

   В своїй відповіді, недюристи зазначеної установи, за вини таких як вони наразі потерпає юридичний фронт та сьогодні відбувається відкрита збройна агресія на нашій території, всіляко, із сарказмом не визнають реалізовану на всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 року Волю Українського народу на проголошення незалежності України та створення Самостійної української держави України (факт покладений в преамбулу Основного закону), кепкують з рішень Конституційного Суду України, який наголошує на необхідності прийняття нової Конституції України на всеукраїнському референдумі та прийняття державних символів відповідними законами, а також зазначаючи про великий патріотизм всіх працівників своєї комерційної установи наголошують про своє перебування в державі «Україна», виводячи за рамки положення статті 16 Закону України від 17 вересня 1991 року № 1554-ХІІ «Про внесення змін і доповнень до Конституції (Основного Закону) Української РСР», відповідно до яких визначено: «У назві і тексті Конституції (888-09) слова «Українська Радянська Соціалістична Республіка» та «Українська РСР» замінити словом «Україна».

Читайте також: Відповідь судді-блогера Дмитра Липовецького на запит "Багнет Нації", поки неофіційна)))

 

   Шах і мат, ДЕБІЛИ!!! (слово дебіли, вживано виключно як медичний термін, що свідчить про необхідність «лікування» всієї судової системи – ред.)