- Український народ як носій суверенітету і єдине джерело влади може реалізувати своє право визначати конституційний лад в Україні шляхом прийняття Конституції України на всеукраїнському референдумі - з Рішення КСУ № 6-рп/2005 від 05.10.2005. Умисне невиконання службовою особою рішення ЄСПЛ, рішення КСУ та умисне недодержання нею висновку КСУ - карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років – ч. 4 ст. 382 КК України -

четвер, 26 листопада 2015 р.

Без ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД ради, депутати та їх рішення – нелегітимні! (доповнення до позову про скасування рішення 34-ї сесії Дніпрооблради)

Сьогодні, 26 листопада 2015 року відбулося перше засідання Кіровського районного суду міста Дніпропетровська і друге (після першого розгляду в окружному адміністративному суді) по справі за адміністративним позовом гр.. Філіпенка С. В. щодо часткового скасування рішень 33-ї сесії органу з назвою Дніпрооблрада. Сьогодні також позивачем було збільшено позовні вимоги, які включають в себе скасування рішень 34-ї (останньої) сесії зазначеного органу, в повному обсязі.
   
В разі якщо ми прагнемо побудувати європейську правову державу, основою якої стане цивілізоване, правове суспільство, ми приречені до реалізації та чіткого дотримання конституційно-правових норм українського законодавства.    Наслідком конституційно-правових норм, як стверджує теорія, є конституційно-правові відносини. Відповідно до положень загальної теорії права приоритетним видом права, як нормативного явища, є публічне право, а в системі публічного права серед його галузей є конституційне (державне) право. Загальновідомо, що конституційні правовідносини та їх складові елементи – суб’єкти, об’єкти та інші – є пріоритетними в системі правовідносин.
     В теперішніх умовах українських реалій для виконання або втілення конституційно-правових норм, немає потреби змінювати положення чинної Конституції України – їх просто треба виконувати.
Що може стати на заваді до виконання статті 13. Конституції України або статті 60. Закону України „Про місцеве самоврядування вУкраїні” де чітко визначені конституційно-правові відносини суб’єктів і об’єктів майже у співзвучній редакції? Правовий нігілізм чи правове невігластво? А інакше як пояснити цю правову казуїстику, результатом якої є байдужість суб’єктів до долі об’єктів та всього іншого, що їм і тільки їм належить...
      
       Стаття 13. (КУ) Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону.
Власність зобов'язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.
Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.
Стаття 60. (ЗУ) Право комунальної власності
1. Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.
2. Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.
3. Територіальні громади сіл, селищ, міст, районів у містах безпосередньо або через органи місцевого самоврядування можуть об'єднувати на договірних засадах на праві спільної власності об'єкти права комунальної власності, а також кошти місцевих бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, установ та організацій і створювати для цього відповідні органи і служби.
4. Районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об'єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад.
5. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
6. Доцільність, порядок та умови відчуження об'єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою. Доходи від відчуження об'єктів права комунальної власності зараховуються до відповідних місцевих бюджетів і спрямовуються на фінансування заходів, передбачених бюджетами розвитку.
7. Майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об'єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню.
8. Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Отже, починаючи розбудову європейської правової держави, в цивілізований спосіб, звертаємось до суду, з чітким дотриманням конституційно-правових норм чинного законодавства України, адже фундаментальну основу перебудови існуючої системи, в першу чергу, мають становити легітимізовані органи місцевого самоврядування. через легалізацію первинних суб’єктів місцевого самоврядування – територіальних громад – сукупності взаємовідносин суб’єктів і об’єктів в конституційно-правовому просторі українського законодавства.

                                       Кіровський районний суд  м. Дніпропетровська
пр-т Пушкіна, 29,
місто Дніпропетровськ,
                                                              Дніпропетровська область, 49101
                                                                                   Тел.: (0562) 33-50-26
                                                                                    Суддя Маймур Ф. Ф.

Позивач: Гр. Філіпенко Сергій Веніамінович,
місто Дніпропетровськ, 49055
                                                                              e-mail: svf2011@ukr.net

                                       Відповідач: «Дніпропетровська обласна рада»
                                                             пр-т. Кірова, 2, м. Дніпропетровськ,
                                                             Дніпропетровська область, 49004
                                                           Контактний телефон: (056) 7428116 
                                                                      E-mail: oblrada@oblinfo.dp.ua

                                                      Заява
                                про збільшення позовних вимог
На розгляді у Кіровському районному суді міста  Дніпропетровська (після розгляду в Дніпропетровському окружному адміністративному суді і винесення ухвали суддею Верба І. О.), знаходиться адміністративна справа (провадження № 804/14346/15) за позовом Філіпенка Сергія Веніаміновича  до органу з назвою «Дніпропетровська обласна рада» про скасування рішень, ухвалених відповідним органом 14 серпня 2015 року під час проведення 33-ї чергової сесії.
 Згідно ч.1 ст.116 КАС України суд може своєю ухвалою об'єднати в одне провадження кілька однорідних позовних вимог за позовами одного й того ж позивача до того ж відповідача чи до різних відповідачів або за позовними заявами різних позивачів до одного й того самого відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.137 КАСУ позивач може протягом всього часу судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи.
      Відповідно до статті 7. Конституції України кожному громадянину України гарантується місцеве самоврядування. Стаття 140., основного закону країни Конституції, визначає, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади, а також те, що місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.  Органами місцевого самоврядування, що представляють  спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради.
      Відповідно до Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», статус депутата місцевої ради визначається Конституцією та законами України. Згідно статті 2. (цього закону) депутат місцевої ради – представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу. Депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу зобов’язаний виражати і захищати інтереси відповідної територіальної громади та її частини – виборців свого виборчого округу, виконувати їх доручення в межах своїх повноважень, наданих законом, брати активну участь у здійсненні місцевого самоврядування.
      Закон України „Про місцеве самоврядування в Україні”, відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
Стаття 1. цього закону чітко визначає:
територіальна громада - жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр;
адміністративно-територіальна одиниця - область, район, місто, район у місті, селище, село;
право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.
Відповідно до статті 6. первинним суб’єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.
Відповідно до статті 10. Ради - представницькі органи місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Відповідно до статті 16. органи місцевого самоврядування є юридичними особами.
Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах.
Рішення про наділення міських рад правами щодо управління майном і фінансовими ресурсами, які є у власності територіальних громад районів у містах, приймається на місцевих референдумах відповідних районних у містах громад.
      Від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Відповідно до статті 60. територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об'єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню.
Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади.
Відповідно до статті 19. Конституції України та статті 24. Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України.
Відповідно до статті 55. Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Враховуючи все вищезазначене вважаю, що орган з назвою «Дніпропетровська обласна рада» створено з порушенням норм чинного законодавства України. Даний орган не представляє спільні інтереси територіальних громад (юридичних осіб) в межах Дніпропетровської області, по причині їх фактичного неіснування, а отже, не може представляти їх інтереси і діяти від їх імені, здійснюючи права суб'єкта комунальної власності.
      На підставі вищезазначеного,

Прошу:

1.            Скасувати в повному обсязі рішення 34-ї сесії (на фото)  .органу з назвою «Дніпропетровська обласна рада» від 21 жовтня 2015 року.

Додаток:

-      Копія протоколу 34-ї сесії органу з назвою «Дніпропетровська обласна рада», від 21 жовтня 2015 року – на 18 (вісімнадцятьох) арк.;
-      Копія інформаційного запиту та відповідь до / від управління Державної казначейської служби України у Красногвардійському районі міста Дніпропетровська, де зазначено, що «установа «Територіальна громада Красногвардійського району міста Дніпропетровська» в Управлінні Казначейства не обслуговується» - на 3 (трьох) арк.;
-      Копія інформаційного запиту та відповідь до / від органу з назвою «Дніпропетровське міське управління юстиції» де зазначено (заперечуючи чинне законодавство), що «Законом не передбачено районних у місті територіальних громад, а отже документів та статутів районних у містах територіальних громад бути не може», тим самим підтверджуючи невідповідність існуючого устрою місцевого самоврядування чинному законодавству – на 4 (чотирьох) арк..


26 листопада 2015 року                                                     Філіпенко С. В.

Немає коментарів:

Дописати коментар

Правові гіпотези БАР-гільдії

- Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування. Стаття 81. Цивільного кодексу України -