ФАНТОМ ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ (частина 3)

Передмова від редакції сайту «Багнет Нації»: Перш ніж розпочати ефективне лікування, треба встановити правильний діагноз, та детально вивчити історію хвороби «пацієнта». Можливо, вдасться обійтися без хірургічного втручання.

      А   самою   необхідністю    саме таких    вищевказаних   заходів,   вже   після  18-00   датою   24 серпня  1991 року,   безпосередньо    були    саме     ті    вже   непереборної  сили    обставин,     що   після   офіційного  публічного  проголошення   офіційних  результатів   офіційного  голосування   ЗА   офіційне  Рішення   № 17 пленарного   засідання  24 серпня 1991 року  о 18-00   конституційної  Верховної  Ради  Української  РСР 12-го  конституційного скликання,   про створення  Самостійної   української   держави  України,     голова     Верховної  Ради  Української РСР  -   Кравчук Л.М.,  та   449-ть   інших    Народних  депутатів  Української  РСР  12-го  конституційного  скликання,

      відразу    НЕ СТАЛИ   «Народними  депутатами  України»   1-го скликання,   так  як    в дійсності,     відразу    втратили      не тільки     свої     офіційні    конституційні    права   та   конституційні  повноваження Народних депутатів Української РСР 12-го конституційного  скликання,   а   і  безпосередньо    свою  конституційну  державну   правосуб»єктність   встановлену   Конституцією Української РСР,   -  необережно   останнім  офіційно  припинивши  Верховну Раду Української  РСР 12-го конституційного  скликання   та   САМ  конституційний    МАНДАТ   Українського народу   Української РСР,  у складі СРСР;

      в ЧАСТИНІ,   не   тільки    офіційно    та    публічно     скликати    та    публічно  збиратися     у     її    пленарному   засіданні,     а   і    публічно     офіційно    приймати    від    її    ІМЕНІ    та    ІМЕНЕМ   Українського  народу  Української  РСР    вже   не тільки    наступні    ЗАКОНИ    Української  РСР,  у складі  СРСР,    а   і   виконувати    її    попередні    Закони,    саме    як    громадянами   СРСР;

      Тому     незаперечними    доказами   самої    підготовки   до  державного  заколоту   у   Верховній  Раді  Української  РСР    24 серпня  1991 року   після   18-00    стало   непомітне   та    попереднє    незаконне   прийняття      датою   5  липня  1991 року   вже   Іменем  УКРАЇНИ,   але    державною  мовою  Українського народу  Української   РСР,  у складі,  СРСР,   самого   не конституційного    Закону  Української  РСР  «Про Президента Української  РСР»  № 1295-12,   -   особу  якого,     як   виявилося,      чомусь,    могли   обирати   тільки    неконституційні   «громадяни  Української  РСР»   та  тільки   віртуального  «Народу України»,   а    не     самі     офіційні   суб»єкти    конституційних  прав   та  конституційних  повноважень  Українського народу  Української   РСР,  у складі,  СРСР;

       Тобто,   до   якого    неконституційні    «Громадяни   Української  РСР   всіх  національностей     як    і    сам   віртуальний  «Народ України»,    згідно   документів   Держкомстату   Української   РСР  та    СРСР    та   самої    Конституції   Української  РСР,    не мав    жодного  офіційного  відношення,   як   і   до  самих    національних  меншин    корінних  народів  УКРАЇНИ,    так   як   сам   Український   народ   Української  РСР,   згідно    офіційних   даних   останніх,     на   дату    24 серпня  1991 року,    офіційно  складав   всі   93 відсотки    від   всього   офіційного   населення  Української  РСР;   

      Таким  чином   вищенаведеним   вже  повністю  документально  підтверджується    що    24  серпня 1991 року    після  18-00   голова  Верховної  Ради  Української РСР  -  Кравчук Л.М.    та    його   незаконне оточення  з  самопроголошених   після   18-00   віртуальних   «Народних депутатів України»  1-го скликання,   «всі   разом    вже    незаконно   представляли   у   Верховній  Раді Української РСР,    тільки   самих    себе,    як    віртуальний  «Народ  України»,    та    тільки   можливо   7  відсотків    не українського  населення   Української   РСР,    а    тому,   останні    незаконно  діяли   як    державні    заколотники  та   національні  зрадники    Українського  народу  Української  РСР,    -     які     попередньо    ще    5   липня  1991 року,   самі   себе    публічнор  незаконно   визнали    віртуальними   «Громадянами   Української  РСР  всіх   національностей  саме   віртуального  «Народу України»,   необережно  зробивши     останнє    державною   мовою   Українського народу  Української  РСР,

       незаконно   ВОЛАЮЧИ     26   серпня  1991 року    що  саме   віртуальний   «Народ України»   та   сама  його   «УКРАЇНА»  є  «правонаступниками»    Української РСР  саме  як  «УКРАЇНИ»;   

      Та  останнім     свідомо      приховуючи     що      в    дійсності    24   серпня  1991 року   о   18-00,    Українська  РСР,    у складі  СРСР,    вже   офіційно  стала   Самостійною  українською державою  України,  з   повним  державним   суверенітетом; 

      та  що   згідно   офіційних    результатів   Всеукраїнського  референдуму  Українського народу   Української  РСР  1  грудня  1991 року    у   останню      офіційно   увійшло    всі    93  відсотка   всього   населення  Української  РСР  у складі  СРСР  а   не  самих    7  відсотків   штучного   «Народу  України»  як Української РСР;

       Свідомо     приховуючи    вищенаведеним    що    штучної     «УКРАЇНИ»,  як  Української РСР,    в    дійсності     ніколи     офіційно      не існувало    у   складі   СРСР,

       так само     і    не існувало    самої    «Української  РСР»   як  «УКРАЇНИ»,     та    що  1  грудня  1991 року    саме   Український   народ    Української РСР,    офіційно   припинив    не   тільки   Українську  РСР    у складі  СРСР    а   і    саму      віртуальну   «УКРАЇНУ»   як  незалежну   Українську РСР,

       та  останнім  офіційно   припинив     всіх  до одного    її    самопроголошених   26 серпня  1991 року   віртуальних  «Громадян  України  всіх    національностей   віртуального   «Народу  України»;

      Тим  більше   таких     які   30 вересня   1991 року,  так   і   не стали   на    законодавчому    рівні,    офіційними   «Громадянами  Української   РСР  всіх  національностей   віртуального  «Народу  України»,  та   які      після   4   грудня  1991 року,   у   відповідності    з    офіційними результатами Всеукраїнського  референдуму  Українського народу   Української  РСР  1 грудня  1991 року,    вже      незаперечно   та   повністю    підлягали    та   підлягають  ще   до цього часу,    примусовій      асемеляції,  саме    конституційним  громадянством   -   Громадян  України  всіх  національностей  Українського  народу Самостійної української держави України, -   безпосередньо  та   офіційно   встановленим   положеннями  розділів  1 та 7 самої  преамбули  самої   Конституції України  від 28 червня  1996 року.     

      У підтвердження   вищенаведених   обставин     ДИВИСЬ  положення розділів  1 та 7 самої  преамбули  Конституції України  від 28 червня  1996 року.

    

       Таким  чином,   вищенаведеними  обставинами    вже    повністю    звільняється  від  доказування     що   24 серпня  1991 року   після  18-00,    362 –два конституційних  народних   депутатів  Української РСР,  у складі  СРСР,   офіційно    не приймали     жодного    іншого   офіційного  пленарного    рішення   -    вже    про    офіційне   припинення    самого    офіційного  Рішення   № 17  пленарного засідання  24 серпня  1991 року   о 18-00  Верховної  Ради  Української  РСР  12-го конституційного  скликання   про  створення   Самостійної  української  держави  України,   та    навпаки    вже    про    офіційне   створення   самої   «УКРАЇНИ»  як  незалежної  Української  РСР»;

     Де  вищенаведене     ще раз   незаперечно    та    офіційно   підтверджується   самою    відсутністю     жодних     таких     доказів     у   самих    Відомостях  Верховної Ради  України    як    того    періоду    так   і    ще    до  цього   часу.

      Тому   вищенаведеним    вже     повністю     офіційно    викривається      88-м     осіб    офіційно   припинених   о   18-00   24 серпня  1991 року    Народних  депутатів  Української РСР   12-го  конституційного   скликання,  

       на чолі    з     самопроголошеним    нікчемним  «Головою   Верховної Ради  України»  -  Кравчуком  Л.М.,    у    незаконному    захоплені      датою    26 серпня  1991  році     самих   приміщень    конституційної    законодавчої   влади    Українського народу  Української  РСР,    -    приміщень   Верховної  Ради   Української  РСР  12-конституційного  скликання,    шляхом   відвертої    національної  та   державної   зради   Українського народу Української  РСР,  саме   у   незаконних  інтересах    неконституційних    суб»єктів    виборчого  права,   -   самопроголошених  «Громадян  України   всіх  національностей    віртуального    «Народу України» -   які   допустимо   офіційно   складали   тільки    сім  відсотків   всього   не корінного   населення  Української  РСР,

      -  Де    вищенаведеним,    останні     незаконно    вчинили     відвертий     державний  заколот,    проти      національної  державності    Українського  народу  Української  РСР  та  проти    національної   державності   вже   його  офіційного  правонаступника   -   Українського  народу  вже  Самостійної  української  держави  України,    -    який   вже  був   за  своїми   ознаками    закінченим  злочином   безпосередньо    встановлений  положеннями    ст.109 «Захоплення  державної   влади  ….»  та   ст.111   «Державна  зрада»  КК України;

      Та   який   сьогодні    незаперечно   та    документально    підтверджується   самою   підробленою   та  неконституційною   Постановою Верховної  Ради  Української  РСР  від  24 серпня  1991 року  № 1427-12  « Про  проголошення   незалежності  «УКРАЇНИ»,   -   як    незалежної демократичної  держави»; 

       -   До   офіційного  тексту   якої   було      необережно    -    незаконно    внесено        офіційні    відомості     про    сам     вищевказаний    АКТ   проголошення   незалежності   України    від   24 серпня  1991 року   саме   віртуальної   ще  на   той  час    «Верховної  Ради  України»;

      Де   вищенаведеним    вже    повністю    звільняється    від доказування   в  СУДІ    що    вищевказана      Постанова  Верховної  Ради  Української  РСР  від  24 серпня  1991 року  № 1427-12  « Про  проголошення   незалежності  «УКРАЇНИ» ,   як  «незалежної демократичної  держави»,      є     відвертою   підробкою,     -      яку   було    незаконно   виготовлено     датою   24 серпня 1991 року    не тільки      після      18-00    -      поза межами    пленарного  засідання    Верховної  Ради  Української  РСР   12-го конституційного скликання; 

        А  і    після    виготовлення     самого    АКТу   проголошення  незалежності   від    24 серпня  1991 року    віртуальної    «Верховної  Ради  України»,   

      -   виготовленого   ще   до часу    самого    незаконного   виготовлення    Постанови   Верховної  Ради  Української  РСР  від  24 серпня  1991 року  № 1427-12  « Про  проголошення   незалежності  «УКРАЇНИ»;

      Та   що   останнім     вже    повністю   звільняється  від  доказування  наступне:

     1)  що  пленарне   офіційне   обговорення   Постанови    Верховної  Ради  Української  РСР  від  24 серпня  1991 року  № 1427-12  «Про  проголошення   «УКРАЇНИ, як  незалежної демократичної  держави»,    як  і     саме     офіційне    голосування     за   неї,     в дійсності    датою    24 серпня 1991 року     як   до   18-00   так  і  після 18-00,

     взагалі   офіційно   не проводилося    тим більше     за   офіційної   участі    жодного     з   362 –х   конституційних   народних   депутатів  Української РСР;

     2)   що   вказана   Постанова    Верховної  Ради  Української  РСР  від  24 серпня  1991 року  № 1427-12  «Про  проголошення   «УКРАЇНИ, як  незалежної демократичної  держави»,  є  офіційною  підробкою   безпосередньо  зроблено  рукою   самого    Кравчука  Л.М.,     -     який   підчас    її      незаконного    виготовлення    вже    НЕ БУВ    на    посаді   Голови  Верховної  Ради  Української  РСР,  так   як   вже     шляхом   державної   та національної   зради    Українського   народу    Української  РСР,    вже   офіційно  знаходився   в  числі   самих    державних  заколотників   з     самопроголошених  26 серпня  1991 року    нікчемних   та   віртуальних   «Громадян   України  всіх   національностей   віртуального  «Народу  України»;

       У підтвердження    саме     таких    незаконних  обставин   ДИВИСЬ  у Відомостях   Верховної   Ради   України    саму    Постанову  Президії  віртуальної   Верховної  Ради   України  від  26 серпня 1991  року  № 1442-12 «  Про звернення  Президії  Верховної  Ради  України  до  Громадян  України  всіх  національностей  державо утворюючих  націй»     шляхом    її   офіційного   порівняння   з    положеннями   розділів   1 та 7 самої  преамбули   Конституції  України  від 28 червня  1996 року, 

     -  офіційним   правовим  алгоритмом   яких   офіційно   встановлено    конституційне    громадянство   тільки     конституційних  громадян  України  всіх  національностей   саме   Українського народу   Самостійної української держави  України; 

     3) що    вищевказаний    АКТ    проголошення  незалежності  України  від  24 серпня  1991 року,     саме     Верховної  Ради  України,     за      жодних     законних      обставин    НЕ МІГ   офіційно      потрапити     датою    24   серпня    1991 року   після   18-00    до  «офіційного  тексту»    вищевказаної    нікчемної    та    неконституційної    Постанови   Верховної  Ради  Української  РСР  від  24 серпня  1991 року   № 1427-12,

      вже  з   незаконного  проголошення   «УКРАЇНИ,  як  незалежної демократичної  держави»,    -    у  відсутність   у самих    Відомостях  Верховної  Ради  України    жодних   офіційних    доказів  її    дійсного    та     офіційного     пленарного    обговорення    та      офіційного    прийняття     24   серпня   1991 року   саме    до  18-00.                                

       У  підтвердження   саме таких    незаконних  обставин    ДИВИСЬ   у Відомостях   Верховної Ради  України    шляхом   порівняння,    наступне:

      1)  відсутність   у Відомостях  Верховної Ради   України   періоду   5 липня  1991 року та   1 жовтня    1991 року   офіційних  доказів  Верховної  Ради  Української РСР 12-го скликання    про створення   «Верховної  Ради  України»    як  державної  установи  законодавчої  влади  «УКРАЇНИ», як Української РСР;

      2) відсутність  у Відомостях  Верховної Ради   України   періоду   5 липня  1991 року та   1 жовтня   1991 року  офіційних  доказів  Верховної  Ради  Української РСР  про офіційне   прийняття   Закону  Української   РСР  від 5 липня  1991 року № 1297-12 «Про вибори президента саме  України» та   саме громадянами  України  всіх  національностей   саме   віртуального   «Народу України»;

     3) відсутність  у Відомостях  Верховної Ради   України   періоду   5 липня  1991 року та   1 жовтня   1991 року  офіційних  доказів  Верховної  Ради  Української РСР  про офіційне   прийняття   Постанови  Української РСР  від 5 липня  1991 року № 1299-12 «Про вибори Президента  саме   України»  на  1 грудня  1991 року;

     4) відсутність  у Відомостях  Верховної Ради   України   періоду   5 липня  1991 року та   1   жовтня   1991 року  офіційних  доказів  Верховної  Ради  Української РСР   про офіційне   прийняття   Закону  Української  РСР  «Про громадянство  Української РСР  всіх національностей   саме  Народу України»;

     5)  відсутність  у Відомостях  Верховної Ради   України   періоду   5 липня  1991 року та   1 жовтня   1991  року  офіційних  доказів  Верховної  Ради  Української РСР  та  Верховної  Ради  України  про   офіційне  прийняття  Закону України  «Про  громадянство  України   всіх  національностей   Українського народу  Самостійної   української держави України»,  -   яке  є   офіційно   встановленим    самими   положеннями     розділів  1 та 7  преамбули  Конституції  України  від  28 червня  1996 року;

     -   офіційну основу     яких    безпосередньо  складає  сама    резолютивна  частина     АКТу  проголошення  незалежності  України  від  24 серпня  1991  року,   -      офіційною  основою   якої   є  безпосередньо    саме   офіційне   Рішення    № 17  пленарного засідання  24 серпня 1991 року   о 18-00  Верховної  Ради  Української  РСР  12-го конституційного  скликання   про  створення   Самостійної  української  держави  України;  

     6)  відсутність  у Відомостях  Верховної Ради   України   періоду   1 жовтня  1991 року та   1   липня  2020 року  офіційних  доказів  Верховної  Ради  України   про   офіційне  прийняття  Закону України  «Про  громадянство  України   всіх  національностей    Українського народу  Самостійної  української держави України»,

     -   безпосередньо  встановлене   самими   положеннями   розділів  1 та 7  преамбули  Конституції  України  від  28 червня  1996 року;   -   офіційну основу       якої     складає     сама      резолютивна  частина  АКТу проголошення  незалежності  України  від  24 серпня  1991  року,    -     офіційною  основою    якої   є   саме   офіційне  Рішення  № 17  пленарного засідання  24 серпня 1991 року   о 18-00  Верховної  Ради  Української  РСР  12-го конституційного  скликання   про  створення   Самостійної  української  держави  України;

   7)  відсутність  у Відомостях  Верховної Ради   України   періоду   28  червня  1996 року   та   1   липня  2020 року    офіційних  доказів   Верховної  Ради  України   про   внесення   змін     до    положень  розділів  1 та 7   преамбули  Конституції України  від   28 червня  1996 року,   в  ЧАСТИНІ,  офіційного  конституційного  громадянства  -  конституційних   Громадян  України   всіх  національностей  Українського народу  Самостійної  української держави України,   вже  ІНШИМ  неконституційним  громадянством  -   «Громадян  України   всіх  національностей   віртуального  «Народу України»;

     -  Вже  такого    віртуального  «Народу України»,   у    якого   НЕ МАЄ    самої   державної    Української  мови   Українського  народу     Української РСР    та    його  офіційного   правонаступника   -  Українського  народу  Самостійної української  держави  України.

   

       Таким   чином,   всім  вищенаведеним   ще   на   той час,    вже    повністю     сьогодні    викривається     голову      Верховної Ради  Української РСР –    Кравчука  Л.М.  та    його    віртуальне   оточення  -  з  нікчемних   «Громадян  Української РСР  всіх  національностей  віртуального «Народу  України»  періоду   5 липня 1991 року   та  1  грудня  1991 року,    у  відвертому     державному   заколоті     та     у    незаконному    захопленні       конституційної    влади    Українського народу  Української   РСР  у складі  СРСР,   та    його    національного   багатства   шляхом   відкритого   посягання     не  тільки    на   самі     його   національні  території   у   межах   всієї    адміністративної  території   Української  РСР,  у складі,  СРСР а і   на  саму   національну   економіку    Українського народу  Української   РСР;    

     У підтвердження    вищенаведених   обставин    ДИВИСЬ    наступне :

         1) Сам  ЛОГОТИП,    офіційно  встановлений    положеннями    ч.2 стор.1   самої    резолютивної  частини   Постанови  Президії Верховної Ради  України     «Про затвердження  назви та характеристик ознак грошової  одиниці  України»   від 10 грудня  1991 року  № 1952-12,   « 2. Погодитись з запропонованими принципами характеристиками зовнішніх ознак ГРИВНІ  та її купюрою побудовою , які передбачають поліграфічне друкування витягу з тексту резолютивної  частини  Акта  проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року (1427-12) …….»(????!!!); 

      -  Яким   сьогодні   вже    неспростовно    викривається   та   повністю   підтверджується    наступне: 

         по-перше,  що  резолютивною   частиною   АКТу  проголошення  незалежності  України  від 24 серпня  1991 року   (1427-12),   є   тільки    сама    офіційна  назва   Самостійної    української   держави   України,   -    яка   була   остаточно   офіційно  створена   1 грудня 1991 року,   саме    як    Українська  Республіка    Українського  народу   Української РСР   з   повним  державним  суверенітетом;   а   не  як   сама  «УКРАЇНА»  як  Українська  РСР;

      по-друге,   що   резолютивною  частиною   Постанови   ЦВК  № 60   від  4 грудня  1991 року  по виборах  Президента України  та Всеукраїнського  референдуму  Українського  народу  1  грудня  1991 року  було   офіційно  підтверджено    НЕ  вибори   Президента   України   -  Кравчука  Л.М.   а    навпаки,    було  офіційно   підтверджено   саму   резолютивну  частину  АКТу  проголошення  незалежності   України   від  24 серпня 1991 року,   в ЧАСТИНІ,  офіційного  створення   Самостійної  української держави  України,   ЧИМ   відразу   було   офіційно   скасовано    «офіційні   результати   виборів»     1 грудня  1991 року    особи  Кравчука  Л.М.    як   першого   Президента  «УКРАЇНИ, як Української РСР;    

      Так як   офіційними  результатами    Всеукраїнського  референдуму  Українського  народу  1  грудня  1991 року     було    офіційно     припинено     1 грудня  1991 року   не тільки    Українську  РСР   як  «УКРАЇНУ»,    та     «УКРАЇНУ  як  Українську  РСР,    а   і  офіційно    припинено    саму    Українську РСР  у   складі  СРСР:

      по-третє,  що  вищевказаним  текстом    резолютивної  частини   Постанови  Президії Верховної Ради  України  «Про затвердження  назви та характеристик ознак грошової  одиниці  України»   від 10 грудня  1991 року  № 1952-12,    було   офіційно   ще раз    документально   та   незаперечно   підтверджено, ,   що  Постанова  Верховної  Ради  Української  РСР  від  24 серпня  1991 року  № 1427-12  «Про  проголошення    «УКРАЇНИ, як  незалежної демократичної  держави»,    

      в   дійсності    є   відвертою   підробкою,    так   як    у   Відомостях  Верховної  Ради  України,     остання     має      державну     реєстрацію    безпосередньо   самого    АКТу  проголошення   незалежності   України  від    24 серпня  1991 року   Верховної  Ради  України  (1427-12),    -   який    в дійсності      як    і    сама    Постанова  Верховної  Ради  Української  РСР  від  24 серпня  1991 року  № 1427-12  «Про  проголошення   «УКРАЇНИ, як  незалежної демократичної  держави»,    так само     НІКОЛИ    офіційно  не приймався  жодним  пленарним  засіданням    жодної  конституційної   Верховної Ради  Української   РСР   жодного 12-го  конституційного  скликання.,  тим більше  24 серпня  1991 року  вже  після  18-00,     тим більше   № 1427-12 . 

     -  Де   вищенаведеним   вже   повністю   звільняється       від     доказування   в    СУДІ   саме   той   факт,     що   вищевказана   Постанова    Верховної  Ради  Української  РСР  від  24 серпня  1991 року  № 1427-12  «Про  проголошення   «УКРАЇНИ, як  незалежної демократичної  держави»,    ніколи     офіційно    не приймалася   24  серпня  1991 року   о  18-00  та  після  18-00 у пленарному засіданні Верховної  Ради  Української  РСР  12-го конституційного  скликання,    за   офіційної   участі   жодного   з  362 –х   конституційних   народних   депутатів  Української   РСР, тим більше    як   конституційних  громадян  СРСР; 

       А   сам     номер    її    державної  реєстрації  -   № 1427-12  від  24 серпня  1991 року,   як   виявилося,      у відповідності    з   офіційним    порядком    денним      пленарного  засідання   24 серпня 1991 року  о    18-00  Верховної  Ради  Української РСР  12 –го конституційного скликання,     офіційно     належить      безпосередньо   самому    офіційному  Рішенню № 17 пленарного засідання  24 серпня  1991 року о 18 -00  Верховної  Ради  Української РСР  12 –го конституційного скликання   про створення   Самостійної української держави України,    тим   більше   у   відповідності    з    самим    електронним   таблом   голосування   ЗА    нього  362 –х   конституційних   народних   депутатів  Української   РСР  12-го конституційного скликання;

     по-четверте,  що  національна  грошова  одиниця   -    офіційно   встановлена   положеннями     розділу  11  Розділу ХV  «Перехідних положень»     Конституції  України   від   28 червня    1996 року,       яка   «офіційно   була    введена    в     оббіг»         1  вересня    1996 року ,      на    випущених    банкнотах        періоду     10  грудня   1991 року   та   1 липня   1992  року   вартістю   одна, дві, десять, п»ятдесят,  сто  та  двісті   гривень,

        як    виявилося     1  вересня 1996 року,     незаконно   мала  інший  державний  логотип    від  офіційно  встановленого  резолютивною   частиною  Постанови  Президії Верховної Ради України  «Про затвердження  назви та характеристик ознак грошової  одиниці  України»   від   10 грудня  1991 року  № 1952-12,   та    самою   резолютивною   частиною   АКТу проголошення  незалежності   України  від 24 серпня  1991 року,  -    вже    мала   незаконний    «ЛОГОТИП»   саме    офіційно   припиненої      ще    1   грудня  1991 року    «УКРАЇНИ» як незалежної  Української РСР;        

           -   Який    1  вересня   1996 року     офіційно    та     повністю  суперечив     розділам    1 та 7 самої  преамбули     Конституції України    від     28 червня  1996 року,    та    викрив     саме      офіційне    підроблення     її    первинного    офіційного   тексту     у   нашому   випадку   положень  ст.99    -   вже   після   офіційного    прийняття       Конституції    України   від  28 червня 1996 року,    у   ніч   саме    з  27 на  28 червня  1996 року, 

           з  метою,   незаконно   використати   саме   сурогатну    кравчуковську     неконституційну     «Гривну»,       яку      було    незаконно     випущено    ще    в   період  10 грудня  1991 року   та  1 липня   1992  року,    саме   під    його     кравчуковську  Конституцію  України   від    1 липня  1992 року,   -     непомітно     прийняту     тільки    для    окремого   кола     віртуального       «Народу  України»     та    тільки      для    самих    його     віртуальних  «Громадян  всіх  національностей   віртуального  «Народу України»,  - тільки   для   окремого    кола   самих    штучних   олігархів   України;

         Цим    сьогодні    повністю    пояснюється    чому  саме    так   і     НЕ БУЛО  офіційно   виконано      Рішення    та     висновки    Конституційного Суду  України    від  11 липня  1997 року ,   в    частині     необхідності     прийняття  Конституції  України  від   28 червня  1996 року,  на  Всеукраїнському   референдумі  Українського народу   Самостійної    української держави  України;

          Так як     останнім   могло   бути     викрито    не тільки    непомітне    підроблення    офіційного  тексту  положень  її  ст.99,   -      вже     після    «офіційного  її   прийняття»      у     ніч     з    27 на 28 червня  1996  року,    а і     саме     незаконне    поширення     сурогатної    грошової   одиниці   офіційно  не існуючої   «УКРАЇНИ»  як  незалежної  демократичної   держави»,  тільки  самих   офіційно   припинених    ще 1 грудня   1991 року,   нікчемних   її    «Громадян  України  всіх національностей  саме  віртуального «Народу України»;

        А  і      саму     саму     відсутність    у      «Президента  України»,   у    її  «Народних  депутатів   України»    всіх    скликань     та     у   самих       їх     штучних      «офіційних   виборців»   тільки   з   самих     нікчемних   «Громадян  України  всіх  національностей   віртуального    «Народу  України»,      найголовнішого,    

        -  самого   офіційного  встановленого   конституційного   громадянства,   -   громадянства   тільки     конституційних    Громадян  України    всіх   національностей   Українського  народу  Самостійної  української держави України,    безпосередньо     встановленого     розділами     1   та 7 самої    преамбули   Конституції України   від  28 червня  1996 року;

         Де   вищенаведене    у  свою     чергу     вже    сьогодні     є   політичною  та  правовою   катастрофою    вже     не   тільки   для     віртуального   першого  та  другого  нікчемних     « Президентів  України»  -  Кравчука Л.М.  та  Кучми  Л.Д.    а  і  правовою   катастрофою     для    всіх    інших   їм     подібних    та    наступних    віртуальних   та    неконституційних  «Президентів  України»,    неконституційних  «Народних депутатів України»   неконституційного – пропорційного  скликання  та

         для   всіх   інших   віртуальних   суб»єктів  владних  повноважень   виконавчої  та судової   влади  всіх   рівнів   віртуальної    «УКРАЇНИ» як  незалежної Української РСР,   саме   неконституційних  «Громадян України всіх національностей  віртуального «Народу України»,  

        Тобто,   які     були    НИМИ    незаконно   призначені   а    і     незаконно  обрані,     з     найгрубішим    порушенням   не тільки   положень   розділів  1 та 7  преамбули  Конституції  України  від 28 червня 1996 року   а    і   положень  розділу 1  ст.128  Конституції України;

        -  Антидержавна    та   неконституційна    діяльність      яких     вже   сьогодні   повністю       та    незаперечно      офіційно    підтверджується    самою   відсутністю     у  Відомостях  Верховної  Ради  України    періоду   останніх    24  років    жодних   конституційних    Законів  України,

        які   б   були    офіційно   прийняті      саме    від  ІМЕНІ  Українського народу  Самостійної  української держави України,    -     у відповідності    з   положеннями   розділів  1  та  7   преамбули  Конституції   України  від   28   червня  1996   року;   

        Де   вищенаведене     вже    є    наступною      правовою   катастрофою    для     всіх     САМЕ   ними    офіційно     незаконно     призначених    та      незаконно    обраних    нікчемних    -    неконституційних    та    непрофесійних      суддів     загальних,     господарських   та   адміністративних   судів  УКРАЇНИ   та   самого    Конституційного  Суду   України;  

        Саме   за тих    непереборної   сили   обставин      що      останні    є    всі      до одного   згідно     своїх   нікчемних     посвідчень     особи     з    найменуваннями     УКРАЇНА»  - «Паспорт»    віртуальних   РВ «УМВС України»,  -  неконституційних «Громадян  України  всіх національностей  віртуального «Народу УКраїни»  та  нікчемних    офіційних    записів    у    їх     трудових  книжках    як     службових  осіб    державної  судової  адміністрації   України,   -  виконавчої  влади  саме   віртуальної   та   офіційно  припиненої   1 грудня  1991  року  «УКРАЇНИ» як незалежної Української РСР,   за   жодних   обставин,    взагалі    НЕ  БУЛИ   не тільки    офіційними   суб»єктами    владних   повноважень   саме   конституційної   судової   влади,   безпосередньо   встановленої   розділом  3  ст.124  та   положеннями  розділу  1  ст.128  Конституції України;

         А  і  безпосередньо  самими   конституційними   Громадянами   України   всіх  національностей   Українського народу   Самостійної  української держави України,  безпосередньо  встановленими  положеннями   розділів  1  та 7  самої преамбули  Конституції  України від 28 червня  1996 року;

        Але     які      після     23    липня   1996 року     свідомо   офіційно   приховували    та   приховують   ще   до цього   часу     саму    відсутність  у  Відомостях   Верховної  Ради  України     жодного    конституційного    Закону  України,    -  офіційно   прийнятого   конституційною   Верховною Радою України   конституційного    скликання    та     від   ІМЕНІ   тільки   Українського  народу   Самостійної  української держави  України,   -    у відповідності    з   положеннями    розділів  1  та 7  самої преамбули  Конституції  України від 28 червня  1996 року;

         Так   як   на   конституційних   Громадян  України  всіх  національностей  Українського  народу     Самостійної  української  держави  України,     не можуть   поширюватися    «ЗАКОНИ»    офіційно припиненої  1 грудня  1991 року  «УКРАЇНИ» як Української РСР,  -   як    незаконно   прийняті   офіційними   неконституційними  «Громадянами  України   всіх  національностей   віртуального  «Народу  України»;

         Тобто,   які   були     незаконно   прийняті    безпосередньо   тільки   такими   неконституційними   «Народними   депутатами  України»     неконституційного   скликання,    які     ніколи   та    жодного   разу   офіційно   не обирали    самі    офіційні    суб»єкти     конституційного  виборчого права ,   -     безпосередньо   офіційно  встановлені   положеннями    розділів  1  та 7  самої преамбули  Конституції  України від 28 червня  1996 року,   -   як   конституційні     Громадяни  України  всіх  національностей  Українського народу Самостійної  української держави  України;

         Так само  як  і    на   самих   неконституційних   «Громодян України  всіх національностей   віртуального «Народу України»,  на посадах  неконституційних  «Президентів України», «Народних депутатів України»  та  «суддів України»,   НЕ МОЖУТЬ    поширюватися    положення    розділу  1 ст.80,розділу 1 ст.105, розділу 1 ст.126 та положення розділу 1 ст.149 Конституції України, так як  останні   поширюються  тільки    на  самих    конституційних Громадян  України  всіх  національностей  Українського народу  Самостійної  української держави  України,  -   безпосередньо  встановлених    положеннями  розділів  1 та 7  самої  преамбули  Конституції України  від  28 червня  1996 року.   

Початок, продовження і закінчення циклу публікацій в матеріалах:

 ФАНТОМ ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ (частина 1)

 ФАНТОМ ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ (частина 2)

 ФАНТОМ ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ (частина 3)

 ФАНТОМ ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ (частина 4)