- Український народ як носій суверенітету і єдине джерело влади може реалізувати своє право визначати конституційний лад в Україні шляхом прийняття Конституції України на всеукраїнському референдумі - з Рішення КСУ № 6-рп/2005 від 05.10.2005. Умисне невиконання службовою особою рішення ЄСПЛ, рішення КСУ та умисне недодержання нею висновку КСУ - карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років – ч. 4 ст. 382 КК України -

понеділок, 13 липня 2020 р.

ФАНТОМ ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ (частина 4)


   Передмова від редакції сайту «Багнет Нації»: Перш ніж розпочати ефективне лікування, треба встановити правильний діагноз, та детально вивчити історію хвороби «пацієнта». Можливо, вдасться обійтися без хірургічного втручання.


          Вже    не згадуючи    про   самих    неконституційних  місцевих   депутатів  СІЛЬСКИХ,  СЕЛИЩНИХ, РАЙОННИХ, МІСЬКИХ  та  ОБЛАСНИХ рад,    які      згідно   своїх    нікчемних      посвідчень   особи   з    найменуваннями    «УКРАЇНА»  - «Паспорт»  віртуальних   РВ «УМВС України»,  -   неконституційних   «Громадян  України  всіх  національностей  віртуального  «Народу  УКраїни»,     у відповідності    з   положеннями     розділів  1  та 7  самої    преамбули  Конституції  України від 28 червня  1996 року,    у жодному    випадку,     не являються   не тільки   конституційними   Громадянами  України   всіх   національностей     Українського  народу  Самостійної  української держави України,   а і  офіційними   суб»ктами  конституційного  виборчого  права   безпосередньо  встановленого  положеннями   ст.71, та розділами  1 та 2 ст.141 Конституції України  від 28 червня  1996 року;
        А тому,   ОСТАННІ,   у   жодному    випадку    у   межах   своїх    виборчих   округів    офіційно    не  представляють    жодних     офіційних    суб»єктів    конституційного    виборчого  права    безпосередньо    встановлених  положеннями     розділів  1  та 7  самої    преамбули  Конституції  України від 28 червня  1996 року  -    офіційно  об»єднаних  спільним   проживанням   у   територіальних  громадах   Українського  народу  СІЛ,  СЕЛИЩ,  МІСТ районних центрів,  МІСТ обласного  значення,   МІСТА   обласного  центру  без  районного поділу  та  РАЙОНУ  міста   обласного  центру  з районним   поділенням  Самостійної  української держави  України,   з    правами   офіційних   суб»єктів   конституційних   прав   та   конституційних   повноважень    безпосередньо  встановлених  положеннями     розділу   1  ст.10,   розділу 1  ст.13 та  розділу 1 ст.17  Конституції  України  від  26 червня   1996 року;
       по-п»яте,    що    нікчемному   «Президенту  України »   Кравчуку  Л.М.,      після   того   як      4  грудня  1991 року    йому   стало    офіційно    відомо    про  офіційні   результати   Всеукраїнського  референдуму  Українського народу  Української РСР    1   грудня  1991 року,    та   що    останніми     було     офіційно   скасовано    безпосередньо   самі    «офіційні      результати»    його    «виборів»   -     як     першого  «Президента»  офіційно  припиненої   1 грудня  1991 року   «УКРАЇНИ»  як  незалежної  Української РСР,   тільки  самих   офіційно   припинених   1 грудня  1991 року  самопроголошених  26 серпня   1991 року   «Громадян  України  всіх  національностей   віртуального   «Народу України»; 
       Вже   нічого  не залишалося   як   тільки   вже    10   грудня   1991 року      відкрито   вдатися    до   широкомасштабної    економічної    диверсії      проти      самої     офіційної     національної     економіки    Українського  народу  Української  РСР    та        його   офіційного   правонаступника    -     Українського  народу    щойно  створеної   1 грудня  1991 року      Самостійної    української  держави  України,    не зважаючи   що   остання    4   грудня  1991 року   вже   повністю   офіційно   відбулася    як   Українська  Республіка Самостійної української держави України, - тільки   самого  Українського народу  Української  РСР,      з   конституційним  громадянством,   тільки   Громадян  України   всіх   національностей  Українського народу  Самостійної  української держави  України;
          У  підтвердження   цього    ДИВИСЬ  самі   положення  розділів  1 та 7  самої  преамбули  Конституції  України  від 28 червня  1996 року; 
          Та   що   віртуальному  та нікчемному  першому «Президенту України» офіційно припиненої  1 грудня  1991 року  незалежної  Української РСР,   від    її  Українського народу  вже  Самостійної  української держави  України,   вже     нічого  не залишалося   як    тільки    шляхом   відвертої    державної    та   національної     зради     Українського народу  Української  РСР,    незаконно   вдатися     до   самого     державного     заколоту,     не тільки      у   власних  незаконних   інтересах     а    і     в      інтересах    ЕКОНОМІК   інших   держав    та   їх    фінансових   та    банківських     установ;
          Де   саме    таким    прикладом,   є    саме    ті    непереборної    сили   обставин   за яких   останній   першочергово   8  грудня   1991 року,    шляхом   незаконного    привласнення    собі   саме      посади    «Президента»,  офіційно  припиненої  1 грудня  1991 року   «УКРАЇНИ»,  як  Української РСР,   -     у відсутність  МАНДАТУ   Українського народу вже  Самостійної  української держави України,  як офіційного  правонаступника  Українського народу  Української РСР,  шляхом   свідомого   невиконання   офіційної   ВОЛІ  Українського народу  Української РСР  на  його  Всеукраїнськоу  референдумі  1 грудня  1991 року,    вже   від   імені    віртуального  «Народу  України» Української РСР,      незаконно    розірвав    союзний   договір    про    СРСР,     та   в   період      10   грудня 1991 року,    та      кінця     першої   половини    1992  року,      незаконно    запустив     у   незаконний    ОБІГ,    у   межах    офіційної      державної   території   Самостійної  української  держави   України,   а      не   самої   офіційно    припиненої    1 грудня  1991 року   «УКРАЇНИ,  як незалежної  Української РСР,   НЕ ТІЛЬКИ,    власну    «Гривну»  - як     сурогатну   грошову   одиницю   УКРАЇНИ,  офіційно припинених неконституційних  «Громадян  України  всіх   національностей  віртуального  «Народу  України»;
        Тобто,  ЗАМІСТЬ офіційно встановленої    національної    грошової     одиниці     Українського  народу Самостійної  української держави України,  безпосередньо    резолютивною  частиною  самого  АКТа  проголошення  незалежності  України  від 24 серпня  1991 року  та   резолютивною  частиною   самої   Постанови    Президії Верховної Ради  України  «Про затвердження  назви та характеристик ознак грошової  одиниці  України»   від 10 грудня  1991 року  № 1952-12, та в наступному  офіційними    положеннями   ч.11 Розділу  ХV «Перехідні положення»  Конституції України  від 28 червня  1996 року; 
        А   і   незаконно   запустив     власне    сурогатне   «Громадянство України всіх  національностей  віртуального «Народу України»,  -    шляхом    незаконного  виготовлення    та    незаконного   поширення     через   віртуальні   та   офіційно   неутворені  РВ «УМВС України»,  саме  його   нікчемних   посвідчень   особи  з найменуванням   «УКРАЇНА» - Паспорт»;   
       -  Де   останнє    без    таємного     прийняття    1    липня   1992  року     нікчемної   -    кравчуковської     Конституції  України ,  -    тільки   самого  віртуального  «Народу України»    т а    тільки    його      віртуальною     кравчуковською     «Верховною   Радою    України»   1-го  нікчемного  скликання,     було   взагалі    неможливим,     -   як   тільки       непомітно    офіційно   здійснити;   
         Тому   для   підтвердження   дійсного   офіційного    існування       саме   таких       незаконних    обставин    на той час     в    період    10 грудня  1991 року  та    1    липня   1992  року,  ДИВИСЬ   у   Відомостях   Верховної  Ради  України,  шляхом   порівняння    вже  вищенаведеного      безпосередньо    з   наступним,  а саме:
     1) З  положеннями    розділу  2 ст.4  непомітно  «прийнятого»  Закону Української  РСР   від  5 липня  1991 року  № 1295-15  «Про Президента Української РСР», -  « При вступі на посаду Президент Української РСР приносить присягу такого  змісту « Урочисто присягаю народові  України  при здійснені  повноважень Президента  Української  РСР»  -   але  чомусь    самою    державною  мовою  Українського народу Української РСР   відповідності  з  Конституцією Української  РСР,  а  НЕ  «державною   мовою»  нікчемного  та   віртуального  «Народу  України»;
      2) З   преамбулою   непомітно    «прийнятої»     в   період   10   грудня  1991 року   та    1 липня   1992   року    нової   «Конституції України  від  1 липня 1992 року,   яка  складається   з   наступного :
      « Народ  України,   /  -   а   не   Український   народ  Самостійної української держави України /
    виражаючи  свою суверенну волю,
    здійснюючи  невід»ємне право на самовизначення,
    спираючись на тисячолітню історію українського державоутворення,
    визнаючи  свободу і природні  права людини  найвищою соціальною цінністю
    дбаючи про забезпечення умов життя, гідних людини,
     прагнучи     до збереження і зміцнення соціальної злагоди, 
    піклуючись  про розбудову і розвиток громадянського суспільства,
    бажаючи   вільно жити  в незалежній демократичній державі, 
      керуючись   Актом  проголошення незалежності України  від  24  серпня  1991  року, (?????)   підтвердженим   1 грудня 1991 року всенародним   голосуванням, /- а   не   Всеукраїнським  референдумом Українського народу Української РСР 1 грудня 1991 року / (?????)  та   
     усвідомлюючи   відповідальність перед нинішніми і прийдешніми поколіннями,
     ПРИЙМАЄ   цю   Конституцію  і  проголошує  її  ОСНОВНИМ  законом  УКРАЇНИ»
                                                        ---
   3) З положеннями  ст.1  Розділу  1 «Загальні засади конституційного ладу»  вищевказаної Конституції України   від  1 липня 1992 року,  -  де  « УКРАЇНА   є  демократичною ,  правовою  соціальною державою» ;    /  -  А   не  Самостійною  українською  державою  України/,  -  у відповідності   з резолютивною  частиною  АКТу  проголошення  незалежності  України  від  24 серпня  1991 року./    
   4) З  положеннями    розділу 1 ст.3  Розділу  1 «Загальні засади конституційного ладу»  вищевказаної   Конституції України   від  1 липня 1992 року,  - де   сама   «УКРАЇНА  є  республікою»;  /-   А  не   Українською  Республікою  Українського народу Самостійної  української держави  України/ ;
   5) З  положеннями  розділу 2 ст.3  Розділу  1 «Загальні засади конституційного ладу»  вищевказаної   Конституції України   від  1 липня 1992 року,   -   де   саме   віртуальний   « Народ України   складають  громадяни  України всіх національностей»;  /  -  а  не  Український  народ Самостійної  української держави  України,    як   офіційний   правонаступник    1  грудня  1991 року   Українського  народу  Української РСР/;
   6) З  положеннями  розділу 5  ст.3  Розділу  1 «Загальні засади конституційного ладу»  Конституції України   від  1 липня 1992 року,  -  де  « Від імені  народу України  можуть виступати   виключно  національні  Збори  УКРАЇНИ» ;  / -   До   яких   Український   народ    Української РСР   та  його  офіційний   правонаступник   1 грудня  1991 року   Український  народ  Самостійної  української держави  України,    не мають   жодного та  офіційного  відношення/;
   7) З  положеннями  ст.4  «Власність на надра» Кодексу України  «Про Надра» від 27 квітня 1994 року   ВР№ 133/94  станом  на   1 серпня 1998 року,   якими  безпосередньо  офіційно  встановлено, - що  «Надра є виключною власністю народу України  і надаються тільки  у користування. Угоди або дії , які в прямій або прихованій формі порушують право власності народу України  на надра є недійсними. Народ України  здійснює право власності на надра через Верховну Раду України , Верховну Раду Республіки Крим  і місцеві Ради  народних депутатів;  (?????!!!)
   8) З  положеннями  ст.17 « Присяга державних службовців»  ЗУ «Про державну службу»  від  16 грудня 1993 року  N 3723-XII,  -  що «  Громадяни України,   які  вперше  зараховуються  на  державну службу, приймають Присягу такого змісту:
     "Повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто  присягаю,  що  буду  вірно  служити   народові   УКРАЇНИ,   суворо дотримувати Конституції та законів України»                        ---
   9) З  положеннями   ч.16   Закону України від 17 вересня  1991 року № 1654-12 «Про внесення  змін і доповнень до Конституції Української  РСР» ,   який втратив  чинність  на підставі Закону №254/96-ВР від 28 червня 1996 року,    якими   встановлено,  -  « п.16 У назві і тексті Конституції (888-09) слова Українська Радянська Соціалістична Республіка  та Українська  РСР»     замінити  словом  «УКРАЇНА»,  - як  Українська  РСР  -  УКРАЇНИ;
   10) З  перехідними  та   прикінцевими   положення  пропорційного – неконституційного Закону  України  «Про Національну поліцію»  від  2 липня 2015 року № 580-VIII,   якими  офіційно   встановлено, -  «Визнати такими, що втратили чинність: Закон Української РСР  "Про міліцію"  від  20 грудня 1990 року  N 565-XII /  (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 4, ст. 20 із наступними змінами)  та  Постанова  Верховної Ради Української РСР "Про порядок введення в дію Закону Української РСР "Про міліцію" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 4, ст. 21),
       шляхом  порівняння  останніх  з  2-гою  сторінкою  власного  нікчемного    «посвідчення  особи»   з   найменуванням  «УКРАЇНА» - «Паспорт»   офіційно  не утворених  РВ «УМВС України»,  -  тільки   «Громадян україни всіх національностей  Народу України»; 
    11) З  положеннями  ч.2 Розділу XI «Прикінцеві положення»  пропорційного  -  неконституційного  Закону  України  «Про Кабінет міністрів України »  від  21 грудня 2006 року  № 514-V,   якими  безпосередньо  та  офіційно встановлено  наступне, 
     – «  2. Визнати таким,  що втратив чинність, САМЕ   21 грудня 2006 року,   Закон Української РСР "Про Раду  Міністрів  Української  РСР"  (4157-09) (????!!!);                                                           ---
    12)  З  Витягом   ДРСУ  Серія АД  № 443862   від 14 серпня 2014р. з ЄДРПОУ  юридичної особи з найменуванням  «Міністерство внутрішніх  справ   України»,  яким  станом  на  14 серпня  2014 року   офіційно встановлено, -   що « Дані про розпорядчий АКТ на підставі якого  утворено юридичну особу  ( - з найменуванням  «Міністерство внутрішніх  справ   України»),  відомості  відсутні.»/
                                                          --- 
   13)  З  положеннями  ч.1 розділу  3 ст.1 «Службова дисципліна»   Дисциплінарного Статуту національної поліції  України  від 15 березня 2018 року  № 2337-VІІІ,  -     якими      незаконно  встановлено,   
       -  що  « 1) бути вірним  Присяги  поліцейського, мужньо і вправно служити  народу  УКРАЇНИ»   ( ????????!!!!); 
       А  не  Українському народу  Самостійної української держави України/ ( ????????!!!!)
                                                           ---
     Тобто,   у   положеннях    яких,    виявляється,     взагалі   незнайшлося   жодного   місця   не тільки     для   самого   Українського  народу   Самостійної   української   держави   України,   як офіційного  правонаступника   Українського народу  Української РСР у складі  СРСР,   а   і     для   самих    конституційних  Громадян України   всіх   національностей  Українського  народу   Самостійної   української держави   України,   -   безпосередньо     встановлених     положеннями    розділів  1  та  7  самої   преамбули  Конституції  України  від    28 червня  1996 року;
       Де  вищенаведеними   обставинами   вже    незаперечно    та    повністю   викривається      на     той    час     нікчемних  -   самопроголошених    450  «Народних депутатів України» нікчемного  1-го скликання,   на  чолі   з   самопроголошеним   нікчемним    «Головою Верховної Ради  України»  1-го  скликання,  та  нікчемним  першим  «Президентоми  України»  - Кравчуком Л.М.,
      -   як    самопроголошених  «Громадян України  всіх національностей  віртуального    «Народу України»,  у  відвертій  національній зраді  Українського народу    Української РСР      та    у     прямому  захоплені      в     період     24   серпня  1991 року   після     18-00   та     26   серпня   1991  року,    конституційної   законодавчої  влади   саме    Українського народу  Української  РСР,  -   вже   шляхом   відкритого  посягання   на    саму  офіційну   та   конституційну     національну  державність   Українського  народу  Самостійної  української   держави  України   саме  як   офіційного   правонаступника   Українського народу   Української  РСР,  у складі  СРСР;
       Тобто,     метою    якого   було    незаконного  повалення   не тільки  Української РСР     у складі  СРСР     а   і    самого   незаконного  повалення    щойно   створеної   24 серпня   1991 року   Самостійної  української держави  України,  -  як   Української Республіки   Українського народу    Української РСР,    -    саме  офіціне створення   якої    вже   було    на той час   офіційно   та   публічно   підтверджено  наступним,   а саме:
    1) офіційним Рішенням  № 17  пленарного засідання  24 серпня 1991 року   о 18-00  Верховної  Ради  Української  РСР  12-го конституційного  скликання   про  створення   Самостійної  української  держави  України;
    2) офіційною  резолютивною частиною АКТу проголошення незалежності  України  від 24 серпня 1991 року в частині, створення  Самостійної української держави України;
    3)  офіційними  Результатами Всеукраїнського  референдуму  Українського   народу   Української  РСР   1 грудня 1991 року  з   підтримання  АКТу  проголошення  незалежності України  від 24 серпня 1991 року,  в частині,   СТВОРЕННЯ    Самостійної української держави  України,  у Відомостях  Верховної Ради  України. 
      4)  офіційною   Постановою ЦВК  № 60   від  4 грудня  1991 року  по виборах  Президента України  та всеукраїнського  референдуму,   з підтвердження   АКТу  проголошення  незалежності  України  від 24 серпня  1991 року,  в частині,  створення  Самостійної  української держави  України.
   5) офіційними  розділами  1   та    7  преамбули  Конституції  України  від  28 червня  1996 року.  
 
      Крім того,  вищенаведеним  Кравчука Л.М.  та  його «сподвижників»,  сьогодні   вже   повністю   викривається     у   безпосередньому      захоплені      в     період     24   серпня  1991 року    після     18-00   та   26   серпня  1991  року,    конституційної   законодавчої  та  виконавчої   влади    Українського народу   Української  РСР,
     саме  самопроголошеними   «Народними депутатами    України» 1-го скликання,   на  чолі   з   самопроголошеним    «Головою Верховної Ради   України» -  Кравчуком Л.М.;    та  само призначеним   «Президентом України» -  Кравчуком Л.М.;  
       Де   офіційним    підтвердженням     саме    таких  незаконних    обставин    ДИВИСЬ    у  Відомостях   Верховної Ради  України,      самі     положення   ст.1  та  ст.5 Закону України  «Про правонаступництво України»  від 12 вересня 1991  року № 1543-12,   -    якими       незаперечно      та    повністю      офіційно    підтверджується,       що    24 серпня  1991 року   після   18-00,     вже   у   жодному    разі     не було    жодного      офіційного   проголошення    незалежності   України,   тим   більше   саме   за    тих    непереборної   сили    обставин,     що     вищевказаний     АКТ   проголошення  незалежності  України  від  24 серпня  1991 року,    після   18-00,     як   виявилося,      вже     було    нікому     а    тим    більше    на законних    підставах    офіційно     розглядати     не  тільки    у    пленарному    засіданні    24 серпня  1991 року   жодної    Верховної  Ради  Української   РСР   12-го  конституційного  скликання   а і   у     пленарному   засіданні   самої    ще    віртуальної     «Верховної  Ради   «УКРАЇНИ»,  як  Української РСР».
       У    підтвердження   саме  таких  незаконних    обставин    ДИВИСЬ      офіційний     витяг   з положень  ст.1  нікчемного    Закону України  «Про правонаступництво України»  від 12 вересня 1991  року № 1543-12,  -  якими  встановлено: - що  «З моменту проголошення  незалежності України найвищим  органом державної влади України  є Верховна Рада України   в депутатському складі Верховної Ради  Української РСР»; 
      А  тим більше     останнє,   ДИВИСЬ    шляхом порівняння з наступним:
     1) З офіційною   відповіддю   Центрального державного архіву  вищих органів влади та управління  України (- ЦДАВО України)  вих. № 1222  від  29 листопада 2019 року,  якою встановлено, - що «На Ваше звернення повідомляємо, що у переглянутих документах Верховної Ради Української РСР/ України  за серпень – вересень 1991 року відомостей про створення Верховної Ради України  не виявлено»;
     2) З офіційним   Витягом    ДРСУ  № 19208222   з  ЄДРПОУ   станом  на  28 серпня 2014 року   юридичної особи  з  назвою   органу  державної  влади   «Верховна  Рада України» ,    яким   офіційно   встановлено,   -  що «  в  Єдиному державному реєстрі юридичних осіб  …… записів  (назвою  «Верховна  Рада України)…    не знайдено».
     3) З офіцним  витягом   положень ст.5  нікчемного   Закону України  «Про правонаступництво України»  від 12 вересня 1991  року № 1543-12,  -  якими офіціно  встановлено  наступне: - « ст.5 Державний кордон Союзу РСР, що відмежовує територію   України  від інших держав , та кордон між Українською РСР і Білоруською РСР, РРФСР, Республікою Молдова, за станом на 16 липня 1990 року є державним кордоном  УКРАЇНИ»;
       -    саме   з   віртуальною     «державною територією»  віртуальної  «УКРАЇНИ» як Української  РСР,     незаконно   вигаданої       у    незаконних   інтересах   тільки самих   7  відсотків  неукраїнського   населення  Української РСР,  -  у    незаконних   саме    іртуального     «Народу України»,    а    не    самого   Українського  народу  Української  РСР,    не зважаючи   що  останній,   згідно  офіційних   даних   Держкостату   Української  РСР   безпосередньо    на вказану  дату   офіційно   складав      93 відсотки   всього    населення  Української РСР,   як   офіційних  Громадян   СРСР    станом   на  1 грудня  1991 року;
       У підтвердження   офіційного   існування   саме  таких   офіційних    обставин   ДИВИСЬ   самі     положення  розділу  1 ст.10,  розділу 1   ст.13 та  розділу 1  ст.17  Конституції України  від  28 червня 1991 року,   положення   ст.324 «Право власності Українського народу» ЦК України та  положення   розділу  1 та  7  преамбули  Конституції України  від 28 червня 1996 року;
       Тобто, якими   сьогодні   повністю    підтверджується,    що  конституційними    Громадянами  України  всіх  національностей   та   офіційним   джерелом     всіє   конституційної     державної   влади   24 серпня  1991 року,   26 серпня  1991 року,  12 вересня  1991 року,  30  вересня  1991 року,   4  грудня 1991 року,  8 грудня  1991 року,    10 грудня  1991 року  та  1 липня  1992  року,  був  та  є  ще  доцього  часу,    безпосередньо  тільки   Український  народ  Самостійної  української держави  України,  згідно  резолютивної  частини   АКТа  проголошення  незалежності  України  від  24 серпня 1991 року,  про створення  Самостійної  української держави України,   та   тільки   його   конституційні  Громадяни України  всіх національностей  Українського народу Самостійної української держави України,   безпосередньо   встановлені  офіційними   положеннями  розділів  1 та 7  самої   преамбули  Конституції  України  від  28 червня  1996  року,    а    НЕ   самі   віртуальні   «Громадяни  України   всіх  національностей   віртуального  «Народу України» -   саме  незалежної  Української РСР,  як   «УКРАЇНИ»;
           
      Також   непереборною     перешкодою     для    офіційного   створення    в наступному    нікчемних   «Громадян  України  всіх  національностей»  віртуального «Народу України»,    ще   до   цього часу,   є    наступне:
      1) сама   Українська  РСР   у   складі  СРСР,   -   саме    за  тих  непереборної   сили   обставин,  що   в   дійсності   сама  «УКРАЇНА»   ніколи   офіційно   не   створювалась    у   складі    СРСР,    тим   більше    як    Українська   РСР;
      2) сам    Український  народ  Української РСР   у   складі    СРСР,     який   1 грудня  1991 року,  у відповідності   з   офіційними  результатами    власного  Всеукраїнського референдуму,   вже    офіційно  4  грудня   1991 року    став   Українським  народом  Самостійної  української  держави України,  офіційно  припинивши   останнім    не тільки    Українську  РСР, у складі  СРСР,  а  і  саму   віртуальну   незалежну   Українську РСР,  як  УКРАЇНУ,  вже   тільки   самого   віртуального «Народу України»;
      3) саме  офіційне  Рішення   № 17 пленарного засідання  24 серпня 1991 року  о   18-00  Верховної  Ради  Української РСР  12-го конституційного скликання   про створення   Самостійної  української держави України,   а  НЕ  самої  «УКРАЇНИ», як   незалежної  Української РСР;
     4)  сама   резолютивна  частина    АКТу  проголошення  незалежності  України  від  24 серпня  1991 року,   про створення     Самостійної  української держави України;  а  НЕ  самої  «УКРАЇНИ», як   незалежної   Української РСР;
     5) сам   Всеукраїнській  референдум  Українського народу  Української   РСР  1 грудня  1991 року,  та   його  офіційні  результати,  з   офіційного  підтримання  резолютивної  частини  АКТу проголошення  незалежності  України  від 24 серпня 1991 року  в частині,  створення  Самостійної  української держави України,   а  НЕ  самої  «УКРАЇНИ»,  як   незалежної   Української РСР;
       6)  сама  Постанова ЦВК  № 60   від  4 грудня  1991 року  по виборах  Президента України  та всеукраїнського  референдуму,   з підтвердження   АКТу  проголошення  незалежності  України  від 24 серпня  1991 року,  в частині,  створення  Самостійної  української держави  України,   а   не   виборів  нікчемного  Президента віртуальної  «УКРАЇНИ» - Кравчука Л.М.;
    7) сама   Постанова  Верховної Ради України  від 11 жовтня 1991 року  № 1661-12   «про форму бюлетеня для голосування на всеукраїнському референдумі»  з  питання  підтримання   резолютивної  частини    АКТу проголошення  незалежності  України  від 24 серпня 1991 року  в ЧАСТИНІ,  створення  Самостійної  української держави України;
    8) самі  положення  розділів 1 та 7 преамбули  Конституції України  від 28 червня 1996 року;

     Тобто,   якими   вже   повністю   викривається,   та   звільняється   від доказування    Верховна  Рада України    безпосередньо   всіх   скликань   періоду    23 липня  1996 року   та  1 липня  2020 року,      весь    час    БУЛА   неконституційного  скликання,   -    у нашому випадку   не тільки   тільки   з  самих  осіб    неконституційних   суб»єктів  владних повноважень   нікчемної  законодавчої  влади, а  і  з самих   неконституційних   суб»єктів  виборчого  права  -  нікчемних  «Громадян  України   всіх  національностей  віртуального «Народу України»  -    які   згідно    своїх     кравчуковських  посвідчень  особи  з найменуванням  «УКРАЇНА» -Паспорт»  з  віртуальними РВ УМВС України,
     НЕ МАЛИ  офіційного   конституційного  громадянства  -    Громадян   України  всіх  національностей  Українського  народу  Самостійної  української  держави  України,   безпосередньо   та   офіційно   встановленого   положеннями    розділів 1 та 7 преамбули  Конституції України  від 28 червня 1996 року;
     Так як  згідно своїх  кравчуковських  посвідчень  особи  з найменуванням  «УКРАЇНА» - Паспорт»  з  віртуальними РВ УМВС України, безпосередньо  встановлених       положеннями   нікчемної    кравчуковської    Конституції  України  від 1 липня  1992 року;   незаконно   БУЛИ    «офіційними»  віртуальними    «Громадянами  України  всіх  національностей   віртуального   «Народу України»,  офіційно  припиненої   1 грудня  1991 року  «УКРАЇНИ» як  Української РСР.

     Також   окремо  треба   відзначити,   що     непереборною  перешкодою   для    створення   після   24 серпня 1991 року  «Народу України»   як   «Громадян  Української РСР  всіх  національностей»
        або  «Громадян  України  всіх  національностей»  віртуального «Народу України»,      на  той час    БУВ   не  тільки   Український  народ  Української РСР   у   складі    СРСР;
         А   і   БУЛА    сама     арифметика   згідно   якої    БУЛО    взагалі     неможливим     розчинити     у    семи   відсотках   населення    представників  національних  меншин   та  меншин  без  національності   саме   некорінних   народів   Української  РСР,  -     незаконно  похрещених  у  віртуальний  «Народ України»,
        безпосередньо    всі     дев»яносто  три  відсотка   населення  Української  РСР,    -   тільки    з    самих    етнічних   представників  Українського народу  Української РСР;
         Тим більше  з  метою  їх  незаконної    та   штучної    асемеляції   САМЕ  самопроголошеними     26  серпня  1991 року  віртуальними   «Громадянами   України  всіх  національностей»  та  офіційно  не утвореного  1 грудня  1991 року    віртуального  «Народу України».
       / У підтвердження  саме таких  незаконних  обставин  ДИВИСЬ  у Відомостях Верховної Ради України,  відсутність  офіційних  доказів    пленарного  розгляду  та   прийняття  у пленарному засіданні  Верховної  Ради  Української РСР  12-го конституційного скликання  САМОГО  проекту Закону Української РСР «Про громадянство  Української РСР»,  та  доказів  його офіційної   публікації    у Відомостях Верховної Ради України  в період  30 вересня 1991 року  та  1 грудня 1991 року/
      Таким чином  вищенаведеними   обставинами  Український  народ  Самостійної  української держави  України ,   його    територіальні    громади    Українського  народу    та  самі    його   етнічні    представники   з   правами  конституційних   Громадян  України  всіх  національностей  Українського народу  Самостійної української держави  України,  офіційно   встановлених   положеннями  розділів 1 та 7 преамбули  Конституції України  від 28 червня 1996 року;   
     -   Як    офіційні    суб»єкти    конституційних  прав   та конституційних  повноважень     безпосередньо   встановлених   положеннями  розділу   ст.5,    розділу   1  ст.13,  розділу 1  ст. 17 та  ч.4 ст.124    Конституції  України,    сьогодні,    вже    вимушені     повністю   скористатися   своїми   конституційними  повноваженнями  та  конституційним   правом,   для    офіційного  введення   своїми   Статутами   безпосередньо   у межах  своїх    неподільних    національних    територіальних   адміністративних   одиниць  та   у межах   всієї    державної  території    Самостійно  української держави  України,   
       вже    безпосереднє    управління   Українського  народу  Самостійної   української  держави України,   та    останнім   здійснити   повну   асиміляцію     конституційним  громадянством  -  конституційних  Громадян  України  всіх  національностей  Українського народу   Самостійної української держави України,   безпосередньо   всіх
       не  суб»єктів   конституційних  прав  та   конституційних   повноважень,   безпосередньо    встановлених  положеннями   розділів 1 та 7 преамбули  Конституції України  від 28 червня 1996 року;
       Тобто,   які     в   супереч    положенням    Конституції   України  від 28 червня  1996 року,   та   шляхом    створення   свідомого    незаконного  спротиву   самі    себе    незаконно   публічно    визнають     нікчемним    «Народом України»   та  неконституційними  «Громадянами  України  всіх  національностей  штучного  «Народу України»,   тим більше   безпосередньо   у самій    Верховній  Раді  України, 
      та  своїми  незаконними   діями   свідомо   створють   саму   загрозу      конституційному   ладу   та   самому  конституційному  громадянству  України  всіх  національностей  Українського  народу Самостійної  української  держави  України,     безпосередньо   та  офіційно   встановленому   положеннями   розділів    1 та 7 преамбули  Конституції України  від 28 червня 1996 року;  
       А   з   цим    і    саму    відкриту    загрозу     безпосередньо    самому   Українському  народу   Самостійної  української  держави  України,    його  територіальним  громадам   Українського  народу  та  її   жителям    з правами     конституційних    громадян  України  всіх  національностей   Українського народу  Самостійнорї  української держави України,     вже    безпосередньо   у    самих    межах    адміністративних  територій     їх    СІЛ, СЕЛИЩ,  МІСТ  районних центрів ,  МІСТ обласного значення,  МІСТ обласних центрів  без районного  поділу та  РАЙОНІВ  міст  обласних центрів  з районним   поділенням   Самостійної  української   держави  України,  де   вищенаведене  вже  є   недопустимим,  та   вимагає   відповідного   реагування.    


Початок, продовження і закінчення циклу публікацій в матеріалах:

 ФАНТОМ ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ (частина 2)

 ФАНТОМ ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ (частина 3)


 ФАНТОМ ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ (частина 4)


3 коментарі:

Правові гіпотези БАР-гільдії

- Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування. Стаття 81. Цивільного кодексу України -