Центральній Виборчій Комісії
01196, м. Київ,1, пл. Лесі Українки
(044) 286-84-62
Суб’єкти звернення, які є
виборцями та
представляють інтереси
виборців:
Голови ГО «Правозахисна
група по створенню
територіальних громад «Державотворець»»
Калюжного
Юрія Геннадійовича,
e-mal: gromnebes@ukr.net
Голови
Правління ГО «ОБ’ЄДНАНА
ПРАВОЗАХИСНА
ГРУПА
«БАГНЕТ
НАЦІЇ»
Акулов
Владислав Віталійович
e-mail: svf2011@ukr.net
Суб’єкти оскарження:
1. Посадові особи ЦВК;
2. Посадові особи :
Амур-Нижньодніпровська районна у місті Дніпрі
ТВК Дніпропетровської області;
Індустріальна районна у місті Дніпрі ТВК
Дніпропетровської області;
Новокодацька районна у місті Дніпрі ТВК
Дніпропетровської області;
Самарська районна у місті Дніпрі ТВК
Дніпропетровської області;
Соборна районна у місті Дніпрі ТВК
Дніпропетровської області;
Центральна районна у місті Дніпрі ТВК
Дніпропетровської області;
Чечелівська районна у місті Дніпрі ТВК
Дніпропетровської області;
Шевченківська районна у місті Дніпрі ТВК
Дніпропетровської області;
3. Посадові особи Дніпровських місцевих організацій
політичних партій, які мали реєстрацію у м. Дніпрі,
як суб’єкти виборчого процесу;
4. Посадові особи Дніпровської міської ради
5. Депутати Дніпровської міської ради VІІ –
скликання
СКАРГА
на дії та
бездіяльність суб’єктів оскарження
такими, що не відповідає вимогам законодавства (є протиправною), порушує
виборчі права та законні інтереси жителів районів міста Дніпра, не встановили
результати виборів до районних у місті Дніпрі рад
Виклад обставин і зазначення доказів, якими суб’єкт
звернення скаргою обґрунтовує свої вимоги.
У місті Дніпрі 25 жовтня 2020року не були обранні
депутати до районних у місті Дніпрі рад, що стає ознакою порушення статті 22,
38 і 64 Конституції України, статті 48 ВКУ та Постанови ВРУ № 795-IX від 15 липня 2020року, Постанови ВРУ №
807-IX від 17 липня 2020року, Постанови ЦВК №146 від 28 липня 2020року,
Постанови ЦВК №156 від 01 серпня 2020року, Постанови №249 від 11вересня
2020року.
Місто Дніпро має районний поділ і є містом обласного
підпорядкування. Рішенням Дніпровської міської ради ( далі – ДМР) № 95/31 від
25.04.2018року «Про функціонування районних у місті рад та їх виконавчих
органів», яким вирішено про не утворення районних у місті Дніпрі рад,
припиненні діяльності районних у місті Дніпрі рад та їх виконавчих органів,
делегування повноважень ліквідованих районних у місті Дніпрі рад та їх
виконавчих органів до виконавчих органів міської ради та органів
самоорганізації населення, а також не мала повноваження приймати Рішення №80/60
від 02.09.2020року «Про створення адміністрацій районів Дніпровської міської
ради». Такі питання, на думку скаржників
не відносяться до повноважень та компетенції Дніпровської міської ради, а
тому, ці Рішення ДМР, не мали бути юридичними підставами не проведення або не
організації висування, реєстрації і обрання кандидатів у депутати до районних у
місті Дніпрі рад. У скаржників з цього приводу, за наслідками цих Рішень,
виникає питання: «Невже, Рішеннями Дніпровської міської ради можна скасувати положення
Основного Закону України та замінити повноваження і компетенції ВРУ, КМУ та ЦВК
у питаннях організації, проведення, висування та обрання депутатів до місцевих
органів самоврядування м. Дніпра та області?».
Скаржники вважають , що п.2 Постанови ЦВК №156 від 01 серпня 2020року, не виконанні
посадовими особами ЦВК, місцевими організаціями політичних партій міста Дніпра,
посадовими особами районних у місті Дніпрі ТВК Дніпропетровської області,
посадовими особами і депутатами Дніпровської міської ради, під час не
організації, не проведення висування, реєстрації і обрання кандидатів у
депутати до районних у місті Дніпрі рад. Посадові особи ЦВК не здійснили
контроль за виконанням п. 2 Постанови ЦВК
№156 від 01 серпня 2020року під час встановлення підсумків голосування за
результатами голосування 25 жовтня 2020рку місцевих виборів у місті Дніпрі та
Дніпропетровської області.
«Вибори в
Україні є основною формою народного волевиявлення, способом безпосереднього
здійснення влади Українським народом, а виборчі права громадян України – це
гарантовані Конституцією України та законами України їхні права на участь у
виборах, які проводяться в Україні в обсязі і порядку, передбачених виборчим
законодавством (стаття 1, частини перша, четверта статті 6 Кодексу).
Частиною першою статті 38, статтею 64
Основного Закону України встановлено, що громадяни мають право вільно обирати і
бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені,
крім випадків, передбачених Конституцією України» - за фактом встановлення підсумків
проведення місцевих виборів у місті Дніпрі, цей пункт Постанови ЦВК залишається
тільки гаслом, якщо ці норми будуть мати потреби виконанню всіма посадовими
особами і виборцями, а на сам перед посадовими особами ЦВК і ТВК, і якщо винні
посадовці не будуть нести відповідальність за не виконання передбачених норм і
положень Конституції і законів України, це так
чи ні ?
У переліку нормативно-правової бази, яка застосовувалася
для організації і проведення місцевих виборів 25 жовтня 2020року і встановлення
результатів за проведеним голосуванням відсутні положення і норми, які мали
пряме скасування організації, проведення і підрахунок результатів голосування
до районних у місті Дніпрі рад. Дії і бездіяльність посадових осіб районних у місті Дніпрі ТВК Дніпропетровської
області мають ознаки кримінального злочину за фактом не організації і не
проведення обрання кандидатів у депутати до районних у місті Дніпрі рад.
На думку скаржників, саме на підставі цих Рішень ДМР №
95/31 від 25.04.2018року і №80/60 від 02.09.2020року (далі – Рішення ДМР) , під
час виборчого процесу місцевих виборів 2020року, не відбувалося висування,
реєстрація та голосування за кандидатів до районних у місті Дніпрі рад, що
призвело до порушення прав виборців жителів районних територіальних громад у
місті Дніпрі, та порушено і обмежені їх права до безпосереднього (прямого)
народовладдя, їм гарантоване право Конституцією України на участь у вирішенні
питань місцевого самоврядування, порушений прояв прямої демократії і
верховенства права, які закріплені у положеннях статей 5, 6, 7, 8, 9, 22, 38,
64, 65, 69, 70, 71, 85, 92, 116 і 119, а також у статтях 132-133 і 140-146
Конституції України, порушення яких може бути підтвердженням впровадження
у Дніпропетровській області, та в цілому в Україні, дій спрямованих на встановлення антиконституційного
федеративного устрою в Україні, що може бути ознакою державної зради.
Припинення діяльності, за вище переліченими Рішеннями
ДМР, районних у місті Дніпрі ради, які є адміністративними центрами
адміністративно-територіальних одиниць, що мають державне утворення, та їх
державне визначення адміністративно-територіальних одиниць закріплених у КОАТУУ
(національний
класифікатор ДК 014-97, затверджений та введений в дію наказом Держстандарту
України від 31 жовтня 1997 р. № 659 (зі змінами та доповненнями є чинним з 01 січня 1998 р.).
КОАТУУ - класифікатор об'єктів
адміністративно-територіального устрою України КОАТУУ, який розроблений відповідно до постанови Кабінету
Міністрів України від 4 травня 1993 р. № 326 «Про концепцію побудови національної статистики України
та Державну програму переходу на міжнародну систему обліку і статистики»,
приводить до зміни назв та меж територіального устрою
адміністративно-територіальної системи закріпленої у статті 133 Конституції
України.
Розроблення і затвердження
КОАТУУ, це правове продовження встановлення незалежності держави України, це правовий захід
законодавчого встановлення реєстру об'єктів, що складають
адміністративно-територіальний устрій України, та встановлення меж територіальної
цілісності Самостійної української держави України, яка стає правонаступником національних територій Українського
народу Української РСР, після проголошення АКТу
незалежності України від 24 серпня 1991року та підтвердженого результатом голосування на Всеукраїнському референдуму Українського народу Української
РСР 1 грудня 1991 року з
підтримання резолютивної частини АКТу
проголошення незалежності України від 24 серпня 1991року, в частині,
створення Самостійної української держави України. З
цього часу ми є суверена і незалежна,
Самостійна українська держава Україна.
Термін,
національних територій Українського
народу Української РСР,
яка станом на 16 липня
1990 року, проголошення Декларації
про державний суверенітет України, складалася виключно тільки з самих
національних адміністративних територіальних одиниць територіальних громад Українського
народу Української РСР з назвами його сіл, селищ, міст, районних центрів, міст обласного значення, міст обласних центрів без
районного поділу та районів міст обласних центрів з районним поділенням, які разом
безпосередньо складали єдину
національну адміністративну територію Української Радянської Соціалістичної Республіки
з обмеженим державним
суверенітетом, у складі державної
території Союзу Радянських Соціалістичних Республік. За змістом цього
роз’яснення стає логічне поняття про державне утворення
адміністративно-територіального устрою у місті Дніпрі з його районним поділом, де
адміністративним центром цих районів у місті – є районні у місті Дніпрі ради.
Початком
встановлення Українського народу Самостійної української держави України стає
прийняття 28 червня 1996 року
Конституції України, преамбула якої побудована на проголошенні АКТу незалежності України
від 24 серпня 1991
року та підтвердженого результатом голосування на Всеукраїнському
референдуму Українського народу Української
РСР 1 грудня 1991 року. У частині першій Розділу ХV «Перехідних
положеннях» Конституції України, зазначено: «Закони та інші нормативні акти, прийняті до набуття
чинності цією Конституцією, є чинними у частині, що не суперечить Конституції
України». Отже, Конституцією України визнаються і
стають частиною чинного законодавства АКТ незалежності України
від 24
серпня 1991 року та результат
голосування на Всеукраїнському
референдуму Українського народу Української
РСР 1 грудня 1991 року. У другій частині Розділу ХV «Перехідних положеннях» Конституції
України, зазначено: «Верховна Рада України після прийняття Конституції
України здійснює повноваження, передбачені цією Конституцією. Чергові вибори до Верховної Ради України проводяться у березні 1998
року». Тобто, Верховною Радою України, на той час, повинні були би
прийматися Закони у відповідності до Конституції України, які б законодавчо
встановили порядок створення територіальних громад, як перинних суб’єктів утворення органів місцевого самоврядування та
подальшого утворення законодавчої, виконавчої та судової гілки влади.
Частиною восьмою Розділу ХV «Перехідних положеннях» Конституції
України, визначено, що сільські, селищні, міські ради та голови цих рад після
набуття чинності Конституцією України здійснюють визначені нею повноваження до
обрання нового складу цих рад у березні 1998 року, а районні в містах ради
та голови цих рад після набуття чинності цією Конституцією здійснюють свої
повноваження відповідно до закону. Однак, таких дій
Верховна Рада України, на той час, не здійснила. Закону, який би регулював
порядок створення територіальних громад, як суб’єктів первинної влади, на
сьогоднішній час не існує.
З огляду на вище
приведені обставини, у березні 1998року повинні були би відбутися вибори за
новими Законами, де Самостійна українська держава Україна, яка отримана у
спадок, національні адміністративні територіальні
одиниці, територіальні громади
Українського народу
Української РСР, змогла, ще до
березня 1998року, перетворити територіальну спадчину у територіальні громади
вже територіальної цілісності Самостійної
української держави України, де саме Український
народ Самостійної української держави України, а не ради, а територіальні
громади стають джерелом влади, який би дійсно здійснював би свою владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування (ст.5 КУ), які були би утворені
створеними, за новими Законами, територіальними громадами.
Виходячи з
цієї правової логіки, требо розуміти, що Конституційна територіальна цілісність
Самостійної української
держави України складається саме з територіальних
громад Автономної Республіки Крим, областей, районів, міст,
районів в містах, селищ і сіл, які у свою чергу складають систему
адміністративно-територіального устрою України (ст.133 КУ).
То, як посадові особи Дніпровської міської ради (VІІ скликання): міський голова Філатов Б.А., заступник
міського голови з питань діяльності виконавчих органів Сидоренко О.М., голова
постійної комісії міської ради з питань бюджету, фінансів та місцевого
самоврядування Хмельникова А.О., інші посадові особи Департаменту з питань
місцевого самоврядування, внутрішньої та інформаційної політики Дніпровської
міської ради, які готували та складали порядок припинення і ліквідацію районних
у місті рад та їх виконавчих органів, а також депутати Дніпровської міської
ради VІІ скликання, які голосували за Рішення № 95/31 від 25.04.2018року
«Про функціонування районних у місті рад та їх виконавчих органів» і Рішення №80/60 від 02.09.2020року «Про
створення адміністрацій районів Дніпровської міської ради», можуть змінювати систему
адміністративно-територіального устрою України та їх назв всупереч КОАТУУ. Такі дії підтверджують ознаки дії зловживання
своєю владою і службовим становищем, а також мають ознаки здійснення дій
спрямованих на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу, та посягання
на територіальну цілісність і недоторканність України, разом з тими політичними
партіями, інтереси яких вони представляють, або мають тиск від інших
громадських формувань.
Виходячи із своєї суб’єктивної думки, скаржники
стверджують, що посадові особи і депутати Дніпровської міської ради, своїми
рішеннями, по суті скасували дію статті 38 і 64 Конституції України у місті
Дніпрі, скасували положення ВКУ, та позбавили виборців, районних адміністративно-територіальних одиниць у місті Дніпрі, їх виборчих прав, охоронювані законом інтереси щодо
участі їх у виборчому процесі порушено рішеннями ДМР, дією чи бездіяльністю
суб’єкта владних повноважень, а посадові особи
ЦВК, і ТВК у Дніпропетровський області, своїми діями і бездіяльністю
допомогли остаточно завершити задум посадових осіб і депутатів Дніпровської
міської ради, який має ознаки спрямовані на насильницьку
зміну чи повалення конституційного ладу (109 ККУ), посягання на територіальну
цілісність і недоторканність України (110 ККУ), зловживання владою або
службовим становищем (364 ККУ), невиконання судового рішення (382 ККУ), з метою
заволодіння фінансовими ресурсами, які належать районним
адміністративно-територіальним одиницям з їх адміністративними центрами –
районних у місті Дніпрі радам. Між іншим, діями посадових осіб районних у
місті Дніпрі ТВК, також не був організований виборчий процес реєстрації і
обрання кандидатів у депутати до районних у місті Дніпрі рад. Виборними
посадовими особами місцевих організацій політичних партій, зареєстрованими у
місті Дніпрі, як суб’єкти виборчого процесу місцевих виборів 2020року, були
також скоєні ознаки злочину саме не висуванням кандидатів у депутати до
районних у місті Дніпрі рад.
Отже, дії
посадових осіб ЦВК, районних у місті Дніпрі ТВК, місцевих організацій
політичних партій, можна вважати такими, що не відбулися у межах і спосіб
визначений Конституцією та законами України (ч.2 ст.19 КУ).
Посадові особи ЦВК та районних у місті Дніпрі ТВК
Дніпропетровської області, у своєї діяльності, по визначенню організації та
встановлення результатів голосування у місті Дніпрі, не додержувалися Конституції України, як це зазначається у преамбулі Виборчого Кодексу України,
якою визначаються гарантії права громадян на участь у виборах, регулює
підготовку та проведення виборів Президента України, народних депутатів
України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних,
районних, сільських, селищних, міських, районних
у містах рад, сільських, селищних, міських голів, старосту села, селища.
Посадові особи ЦВК та районних у місті Дніпрі ТВК, у
своєї діяльності, по визначенню організації та встановлення результатів
голосування у місті Дніпрі не
додержувалися частиною третьої статті 140 Конституції України, якою
визначається: «Місцеве самоврядування
здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом,
як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські,
селищні, міські ради та їх виконавчі органи». Не додержувалися Закону
України «Про місцеве самоврядування в Україні», прийнятого ВРУ 21 травня 1997 року за № 280/97-ВР, де
частиною першою статті шостої, зазначено: «Первинним суб’єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій
і повноважень є територіальна громада села, селища, міста». Якщо, положення ВКУ побудовані з посиланням на положення Конституції
України, то на яких підставах посадовці ЦВК і районних у місті Дніпрі ТВК
Дніпропетровської області приймають рішення щодо встановлення результатів
місцевих виборів у місті Дніпрі, коли існування територіальної громади міста
Дніпра з районним поділом обласного підпорядкування не визначено Законом, і
відповідно до Закону не була створена територіальна громада міста Дніпра, як не
були утворені цією територіальною громадою органи міського самоврядування з їх
районним поділом.
Посадові особи ЦВК та районних у місті Дніпрі ТВК
Дніпропетровської області, у своєї діяльності, по визначенню організації та
встановлення результатів голосування у місті Дніпрі не додержувалися статті 38, 133, 146, 151.2
Конституції України, якими не передбачили у діях місцевих організаціях політичних партій, які приймали участь у
виборчому процесі у місті Дніпрі, а за аналогією, в цілому по всій Україні,
дотримання Конституційної
доктрини Самостійної української держави України – «Вся влада – територіальним громадам!». Тому, на погляд скаржників,
висування, реєстрація і обрання кандидатів до районних у місті рад, як у місті
Дніпрі, Львові, Винниці, Києві, Харкові, не відбулося на підставі дій та
бездіяльності посадових осіб ЦВК, районних у місті ( з районним поділом) ТВК,
та завдяки діям місцевим організаціям політичних партій, скоєні ознаки дій, за
якими не відбувалися у межах і спосіб визначений Конституцією та законами
України виборчих процесів.
Посадові особи ЦВК
і районних у місті Дніпрі ТВК Дніпропетровської області, у своєї
діяльності, по визначенню організації та встановлення результатів голосування у
місті Дніпрі не звернули увагу на не додержання посадовими
особами і депутатами Дніпровської міської ради частини 2, 4 і 6 статті 78 «Дострокове припинення повноважень
ради» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», зазначається, що за наявності підстав,
передбачених пунктами 1, 2 частини першої цієї статті, рішення суду про визнання актів ради
незаконними, висновків відповідного комітету Верховної Ради Верховна Рада
України може призначити позачергові вибори сільської, селищної, міської,
районної у місті, районної, обласної ради. Питання про призначення Верховною
Радою України позачергових виборів сільської, селищної, міської, районної у
місті, районної, обласної ради може порушуватись перед Верховною Радою України
сільським, селищним, міським головою, головою обласної, Київської,
Севастопольської міської державної адміністрації. Отже, наприклад, якщо б дійсно районні у місті Дніпрі ради дійсно
порушували би пункти 1 і 2 частини першої цієї статті Закону,
і були би прийняти цими радами рішення з порушенням Конституції України, цього та інших законів, прав і
свобод громадян, ігноруючи при цьому вимоги компетентних органів про приведення
цих рішень у відповідність із законом, і цей би факт був би внесений до
правових підстав прийняття Рішень ДМР щодо дострокового припинення районних у
місті Дніпрі рад, то з періоду квітня 2018року вже були би проведені
позачергові вибори нового складу депутатів, але не в якому випадку припинення
діяльності районних у місті Дніпрі рад не могло відбуватися без участі
Дніпропетровської обласної ради.
Посадові особи ЦВК та районних у місті Дніпрі ТВК
Дніпропетровської області, у своєї діяльності, по визначенню організації та
встановлення результатів голосування у місті Дніпрі не додержалися абзацу другому статті 1 Закону України
«Про місцеве самоврядування в Україні», яка дає тлумачення визначення поняття
про територіальну громаду, що
територіальна громада - жителі, об'єднані постійним проживанням у межах
села, селища, міста, що є самостійними
адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання
жителів кількох сіл, селищ, міст, що мають єдиний
адміністративний центр ( у редакції Закону № 562-IX від 16.04.2020). У абзаці третьому цієї статті Закону, приведено поняття про
адміністративно-територіальну одиницю, що адміністративно-територіальна одиниця - область, район, місто, район у
місті, селище, село; {Офіційне
тлумачення абзацу третього статті 1 див. в Рішенні Конституційного Суду № 11-рп/2001 від
13.07.2001}. Продовжуючи визначення
понять що має відношення до поняття про територіальну
громаду, визначаємо поняття про адміністративний
центр територіальної громади, який визначений доповненим абзацом двадцять
п’ятим у статті 1 цього Закону, а саме, адміністративний центр територіальної громади - населений пункт (село, селище, місто),
що має розвинену інфраструктуру і, як правило, розташований найближче до
географічного центру території
територіальної громади та в якому
розміщується представницький орган
місцевого самоврядування територіальної громади
(у редакції згідно із Законом № 562-IX від 16.04.2020). Отже, місто Дніпро, це місто з районним
поділом, обласного підпорядкування, а якщо, це так, то адміністративний центр
районних у місті Дніпрі територіальних громад – це районні у місті Дніпрі ради.
Звертаємо,
з цього приводу, увагу на визначення поняття про територію територіальної громади, яке доповнено абзацом двадцять шостим у статті 1 Закону, де зазначається,
що територія територіальної громади - нерозривна територія, в межах якої
територіальна громада здійснює свої повноваження щодо вирішення питань
місцевого значення відповідно до Конституції і законів України, як
безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування (
у редакції згідно із Законом № 562-IX від 16.04.2020}. З огляду на приведене і пов’язуючи приведенні поняття з Рішеннями
ДМР, зазначеними у цій скарги, визначаємо, що територіальна громада здійснює свої повноваження щодо вирішення питань
місцевого значення відповідно до Конституції і законів України, то згідно статті 151.2 Конституції України: «Рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом
України, є обов’язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені», посадові
особи і депутати Дніпровської міської ради, приймаючи приведені вище Рішення не
додержувалися Рішенні Конституційного Суду № 11-рп/2001 від
13.07.2001, що
призвело до ознак злочину, дії яких пов’язані з виборчим процесом та
результатами голосування 25 жовтня 2020року у місті Дніпро, виконання яких може
бути після прийняття Закону про порядок створення територіальних та утворення
ними органів місцевого самоврядування. Отже,
поки не буде Закону відповідно до частини 3 статті 140 Конституції України,
проведення або обрання депутатів до місцевих органів самоврядування можна
вважати проведеними не в межах і спосіб Конституції України.
З огляду на
вище приведені обставини та пов’язуючи їх між собою, скаржники зазначають
наступне. Посадові
особи ЦВК та районних у місті Дніпрі ТВК Дніпропетровської області, у своєї діяльності,
по визначенню організації та встановлення результатів голосування у місті
Дніпрі не
врахували також таку доведеність, що Рішенням Конституційного Суду № 11-рп/2001 від 13.07.2001 окремо зазначається: « 1. Систему адміністративно-територіального устрою згідно з
частиною першою статті 133
Конституції України складають: Автономна Республіка
Крим, області, райони,
міста, райони в містах,
селища і села. Міста Київ та Севастополь мають спеціальний статус, який визначається законами України (частина третя цієї статті). Адміністративно-територіальна
одиниця - це компактна частина єдиної території України, що
є просторовою основою для організації і
діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
У частині першій статті
133, частинах четвертій,
п'ятій статті 140 Конституції України
і відповідно в
абзаці третьому статті 1
Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні» у
частині першій статті 2 Закону України
«Про столицю України
- місто-герой Київ» район і район
у місті
визначаються як окремі
адміністративно-територіальні одиниці, які мають різний правовий статус та інші
відмінні ознаки.
…4. Згідно з пунктом 13 частини
першої статті 92 Конституції України територіальний устрій
України визначається виключно законами України, що є
однією з важливих
гарантій єдності і цілісності
державної території України
(частина третя статті 2). Це означає,
що правовий режим
адміністративно-територіальних одиниць
як окремих складових
адміністративно-територіального устрою України (в тому числі визначення
порядку утворення, ліквідації, зміни меж районів у містах) повинен визначатися
законами України.
Конституція України визнає право за
територіальною громадою та
органами місцевого самоврядування самостійно вирішувати питання місцевого
значення в межах Конституції і
законів України, що цілком узгоджується
з положеннями пункту 2 статті 4
Європейської Хартії місцевого самоврядування, відповідно до якого місцева
влада в межах закону має повне право вирішувати будь-яке питання, що не вилучено із сфери її компетенції і вирішення
якого не доручено жодному іншому органу.
… Межі таких повноважень міських
рад, зокрема щодо утворення і
ліквідації районів у
місті (на відміну
від районів як регіонально-географічних утворень),
базовим Законом та
іншими законами України чітко не визначені і не віднесені до компетенції
інших органів. У
зв'язку з цим
та виходячи із
спеціального конституційно-правового
статусу міста Києва як столиці України не виключається можливість
вирішення цих питань
Київською міською радою до їх повного законодавчого врегулювання».
У самому тексті результативної частини першої Рішення
Конституційного Суду № 11-рп/2001 від 13.07.2001 визначено: «Під термінами
"район", що
використовується в пункті
29
частини першої статті 85 Конституції
України, і «район у місті», що
вживається в частині першій статті 133,
частині п'ятій статті 140, частині першій статті 142 Конституції України
і відповідно в абзаці третьому статті
1 Закону України
«Про місцеве самоврядування в Україні ( 280/97-ВР ), частині першій статті 2
Закону України "Про столицю
України - місто-герой Київ" ( 401-14 ), треба розуміти різні за
своїм значенням адміністративно-територіальні
одиниці в системі адміністративно-територіального устрою України, правовий статус яких повинен визначатися
законом».
Враховуючи приведенні висновки Рішення
Конституційного Суду № 11-рп/2001 від 13.07.2001, скаржники зазначають наступне, що Дніпровська
міська рада не має повноважень і компетенції приймати рішення щодо припинення і
ліквідації районних у місті Дніпрі рад. Такі питання мають відношення до питань
системи адміністративно-територіального устрою України, які вирішуються
виключно Верховною Радою України тільки на підставі Закону, який требо, ще
прийняти. Районні у місті Дніпрі адміністративно-територіальні одиниці з їх
представницькими органами місцевого самоврядування – районними у місті Дніпрі
радами, як їх адміністративними центрами, як і сама Дніпровська міська рада
утворені за часів радянського режиму. Районні у місті Дніпрі ради, як і
Дніпровська рада, з визначенням їх, як окремими адміністративно-територіальні
одиницями, що входили до національних територій Українського народу Української
РСР, які після проголошенні АКТу
незалежності України від 24
серпня 1991року та підтвердженого результатом голосування на Всеукраїнському референдуму Українського
народу Української РСР 1 грудня 1991 року, стають частиною адміністративно-територіальними системи України, разом із своїми
представницькими органами місцевого самоврядування, як адміністративні центри, правовий статус яких повинен визначатися окремим законом,
якого на сьогоднішній день не існує, а діє тільки положення статті 133
Конституції України та Постанови КМУ від 4 травня 1993 р. № 326. Дніпровська міська рада з радянських часів вже мала районний поділ, і була
прийнята у систему
адміністративно-територіального устрою України, як місто з районним поділом. Положення пункту
41 частини першої
статті 26 Закону України "Про місцеве
самоврядування в Україні", про те,
що до компетенції сільських,
селищних, міських рад належить
прийняття рішень з питань
адміністративно-територіального
устрою, треба розуміти так,
що вирішення питання
утворення чи не утворення в місті районних рад та в разі їх утворення визначення обсягу і меж повноважень районних
рад Дніпровською міською радою, можливо бути тільки тих районних утворень, які
сама би Дніпровська міська рада утворила після часу визначення її повноважень нового
складу депутатів ради, тобто, після березня 1998 року, з винесенням цього
питання до Дніпропетровської обласної ради та ВРУ.
Відповідно до частини 5 статті
140 Конституції України, Дніпровська міська рада, має компетенцію тільки у питанні організації управління районами в містах. Висновок до цієї частини є
у п.2 Рішення Конституційного
Суду № 11-рп/2001 від 13.07.2001, а саме: « 2.
Під поняттям
"організація управління районами в містах", що
міститься в частині п'ятій статті 140
Конституції України, в системному
зв'язку з її статтями
142, 143 треба розуміти повноваження міських рад як
органів місцевого самоврядування в містах з районним поділом приймати рішення
щодо: матеріально-фінансового та організаційного забезпечення здійснення
місцевого самоврядування в районах міста; утворення чи не утворення в місті
районних рад та в разі їх утворення
визначення обсягу і меж
повноважень районних рад; адміністративно-територіального устрою та з інших питань у межах і
порядку, визначених Конституцією та
законами України. Отже, посадові особи і депутати Дніпровської міської ради не мали приймати
рішення, які не належали до їх повноважень і компетенції, а тому скоїли злочин.
Не компетентність прийняття
Дніпровською міською радою Рішення № 95/31 від 25.04.2018року «Про функціонування районних у
місті рад та їх виконавчих органів» і Рішення №80/60 від 02.09.2020року «Про створення адміністрацій
районів Дніпровської міської ради», заявники доводять ще і таким фактом. Місто
Дніпро – місто обласного
підпорядкування. Питання
припинення або ліквідацію районних адміністративних центрів, як зміну назв
адміністративно-територіальних одиниць, які відрізняються від назв визначених у
КОАТУУ, може здійснювати тільки обласна рада при умові існування
Закону, яким могло бути урегульований порядок припинення і ліквідація районних
у місті адміністративних центрів, перетворення їх у районні у місті
адміністрації, з перетворенням районних у місті адміністративно-територіальні
одиниці з їх адміністративними центрами у структурні виконавчі органи
Дніпровської міської ради, об’єднуючи їх у єдину міську адміністративно-територіальну
одиницю з єдиним виконавчим органом, якщо у межах кожної районної
адміністративно-територіальної одиниці (наприклад) міста Дніпро, за
результатами проведених, у кожному районну у місті Дніпрі, визначених за
КОАТУУ, місцевих референдумів, буде
прийнято рішення про припинення або ліквідацію районних адміністративних
центрів, то обласна рада за цим питанням звертається до Верховної Ради України.
Підтвердженням такого висновку заявників може бути п.3 у Рішенні Конституційного
Суду № 11-рп/2001 від 13.07.2001: «Положення пункту 13 частини першої статті 92 Конституції
України про те,
що виключно законами
України визначається
територіальний устрій України", треба розуміти так, що питання територіального устрою
України, зокрема визначення змісту
цього поняття, правового статусу
і видів адміністративно-територіальних одиниць, повноваження органів
щодо вирішення питань адміністративно-територіального
устрою України, є питаннями загальнодержавного значення і
урегульовуються лише законом, а такого Закону не існує.
З огляду на приведені обставини,
скаржники, звертають увагу посадовців ЦВК, під час розгляду цієї скарги на
положення, що викладене першій частині статті 105 ЦК України, якою
визначається, що учасники юридичної
особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи,
зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення
письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. І другою
обставиною з цього приводу є положення частини третьої цієї статті, що учасники
юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення
юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення
юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та
встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної
особи, що припиняється. Не
менш цікавою юридичною обставиною є положення частини першої статті 106 ЦК
України, якою передбачається, що злиття,
приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його
учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими
документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або
відповідних органів державної влади. І останньою правовою обставиною, на
яку скаржники просять звернути увагу, це частина пята статті 104 ЦК України,
якою зазначається, що юридична особа є
такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису
про її припинення. За даними, що є у скаржників, тільки внесені зміни
до державної реєстрації станом на 17.11.2020року, до Шевченківської районної у
місті Дніпрі ради, ЄРДПОУ 34059261, зміни від 09.11.2020року, про припинення.
Внесені зміни до державної реєстрації Соборної районної у місті ради, ЄРДПОУ
33857416, зміни від 09.11.2020року, про припинення. Внесені зміни до державної
реєстрації Індустріальної районної у місті ради, ЄРДПОУ 34059942, зміни від
09.11.2020року. Внесені зміни до Амур-Нижньодніпровської районної у місті ради,
зміни від 09.11.2020року, про припинення. Інші чотири районні у місті Дніпрі
ради станом на 17.11.2020року реєстрація яких залишається без змін. Отже,
скаржники приводять дуже цікавий висновок, що станом на початок виборчого
процесу до місцевих органів самоврядування 2020року і станом на день проведення
голосування 25 жовтня 2020року, усі районні ради у місті Дніпрі мали юридичний
статус діючих юридичних осіб до суб’єктів виборчого процесу були і мають і до
тепер підстави організації висування і голосування за кандидатів у депутати до
районних у місті Дніпрі рад. Таким
чином, відсутність виборчого процесу стосовно обрання депутатів до районних у
місті Дніпрі рад є обмеження виборчих прав і інтересів виборців районних
адміністративно-територіальних одиниць міста Дніпра. Приведений факт дій посадових осіб і депутатів
Дніпровської міської ради VІІ скликання, може бути ознакою злочину та
кваліфіковано, як посягання на територіальну цілісність і недоторканність
України, дії, які спрямовані на
насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу, діями якими впроваджується
у місті Дніпро та у Дніпропетровській області, що має зв’язок в цілому в
Україні - встановлення антиконституційного федеративного устрою в України.
Скаржники
продовжують аргументувати юридичними обставинами, а саме: Верховна Рада України
приймає Закон України «Про
внесення змін до деяких законів України щодо визначення територій та
адміністративних центрів територіальних громад» № 562-IX від 16 квітня 2020 року (із змінами
внесеними Законом № 805-IX від 16.07.2020) , яким внесені зміни до статті
1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», цими
змінами визначені поняття «про адміністративний центр територіальної громади» та визначене поняття
«про територію територіальної громади»,
а також внесені доповнення у Розділ V "Прикінцеві та перехідні
положення" цього Закону, де зазначено, що до прийняття закону про адміністративно-територіальний устрій
України визначення адміністративних
центрів територіальних громад та затвердження територій територіальних громад
здійснює Кабінет Міністрів України. Рішення Кабінету Міністрів України про
визначення адміністративних центрів територіальних громад та затвердження
територій територіальних громад подається до Центральної виборчої комісії для
прийняття нею рішення про призначення перших місцевих виборів депутатів
сільських, селищних, міських рад і сільських, селищних, міських голів
відповідних територіальних громад. Продовжуючи зміст Закону України № 805-IX від 16.07.2020.
Скаржники
звертають увагу посадовців ЦВК на таку обставину. Верховна Рада України приймає
Постанову № 795-IX від 15 липня 2020 року «Про призначення чергових місцевих виборів у 2020 році», та призначає чергові вибори депутатів
місцевих рад та сільських, селищних, міських голів (крім визначених пунктами 2
і 3 цієї Постанови) на неділю 25 жовтня 2020 року.
Наступною
Постановою Верховна Рада України приймає Постанову «Про ліквідацію та утворення
районів» № 807-IX від 17 липня 2020 року, де за умовами пункту 4 частини
1 Постанови утворюється Дніпровський район (з адміністративним центром у місті
Дніпро) у складі територій Дніпровської
міської територіальних громад, та інших за текстом сіл і селищ.
Постановою ЦВК 25 червня 2020 року № 117,
визначається «Про утворення звичайних та спеціальних виборчих дільниць на
постійній основі», якою Відповідно до статей 28 – 30, підпунктів 2, 3 пункту 2 розділу
XXXXII «Прикінцеві та перехідні положення» Виборчого кодексу України, Порядку
утворення виборчих дільниць на постійній основі, їх тимчасового закриття,
ліквідації та внесення змін до відомостей про утворені виборчі дільниці,
затвердженого постановою Центральної виборчої комісії від 25 червня
2020 року № 116, керуючись статтями 11 – 13, пунктом 71 статті 17 Закону України «Про Центральну виборчу комісію».
Постановою ЦВК 28 липня 2020 року № 148,
визначається «Про форми переліків місцевих рад із зазначенням
адміністративно-територіальних одиниць, що входять до їх складу», якою відповідно до частини дев’ятої
статті 194, пункту 4 частини першої статті 205 Виборчого кодексу України,
керуючись статтями 11 – 13, пунктом 7 статті 21 Закону України "Про
Центральну виборчу комісію", встановлюються форми переліків місцевих рад
із зазначенням адміністративно-територіальних одиниць, що входять до їх складу.
Постановою ЦВК від 8 серпня 2020 року № 160, визначається «Про перші вибори депутатів сільських, селищних, міських рад територіальних
громад і відповідних сільських, селищних, міських голів 25 жовтня 2020 року», якою визначається, що До Центральної виборчої комісії
23 липня 2020 року надійшла Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020
року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів». Також 27 липня
2020 року до Комісії надійшли Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12
червня 2020 року: ( у тому числі) Розпорядження КМУ № 709-р «Про визначення адміністративних
центрів та затвердження територій територіальних громад Дніпропетровської
області».
Розпорядженням Кабінету Міністрів
України від 12 червня 2020 року № 709-р «Про визначення
адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад
Дніпропетровської області» Відповідно до абзацу першого пункту 7-1 розділу V “Прикінцеві та перехідні положення”
Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” визначити адміністративні центри та затвердити території
територіальних громад Дніпропетровської області згідно з додатком. У Додатку визначено: Назва територіальної громади
– Дніпровська; Код населеного пункту - адміністративного центру
територіальної громади згідно з КОАТУУ – 1210100000; Назва населеного пункту - адміністративного центру
територіальної громади - м. Дніпро; Назви територіальних громад (населених пунктів),
території яких входять до складу території територіальної громади –
Дніпровська; Назва району чи міста обласного значення, до якого входить
адміністративний центр територіальної громади – м. Дніпро. Однак, до цього
требо додати КОАТУУ кожної районної у місті Дніпрі ради, які Постановою ВРУ не
були скасовані, а КМУ своїм Розпорядженням встановлював адміністративний центр
Дніпровського району. Цим Розпорядженням районний поділ міста Дніпро не
скасовується і не мав бути цим нормативно-правовим актом бути скасований. Це
питання згідно пункту 13 частини першої статті
92 Конституції України, виключно
належить до повноважень ВРУ, якою визначено, що
територіальний устрій
України визначається виключно законами України.
Приведений перелік
нормативно-правових актів не визначає припинення або ліквідацію районних
адміністративно-територіальних одиниць з їх невід’ємними адміністративними
центрами - районних у місті Дніпрі рад.
Приведений розпорядчий акт не стосується змін районних у місті адміністративно-територіальних одиниць
визначених КОАТУУ. Утворений Дніпровський
район (з адміністративним центром у
місті Дніпро), відповідно до
Постанови Верховної Ради України «Про ліквідацію та утворення районів» №
807-IX від 17 липня 2020 року, ні у якому разі не має відношення до
ліквідації районних у місті територіальних громад –
територіально-адміністративних одиниць з їх адміністративними центрами –
районних у місті Дніпрі рад. Відповідно, відсутність організації і
проведення виборчого процесу до районних у місті Дніпро рад з боку посадових
осіб ЦВК має ознаки зміни системи адміністративно-територіального устрою України, до якої
входять районні у місті Дніпрі адміністративно-територіальні одиниці разом з їх
адміністративними центрами – районними у місті Дніпрі радами. Місто Дніпро за
цими усіма обставинами залишається бути містом обласного підпорядкування.
Формування пропозиції організації зміни
адміністративно-територіального устрою в місті Дніпро до ВРУ має виключну
компетенцію Дніпропетровська обласна рада.
Постановою ЦВК від 28 серпня 2020
року № 204, визнається «Про Роз’яснення щодо утворення виборчих округів для
організації і проведення місцевих виборів, якою відповідно до статті 140 Конституції України, частини
другої статті 25, частин першої, другої статті 192, пункту 1 частини
першої статті 196,статей 198, 199, 201, пунктів 21, 10 частини
першої статті 205, пункту 2 частини другої статті 206 Виборчого кодексу
України, пункту 3 частини першої статті 26, частини третьої статті 30 Закону
України “Про Державний реєстр виборців”, абзаців двадцять п’ятого та двадцять
шостого статті 1, пункту 71 розділу V “Прикінцеві та перехідні
положення” Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, на виконання
пункту 3 розділу ІІ “Прикінцеві положення” Закону України “Про внесення змін до
деяких законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів
територіальних громад”, пункту 5 Постанови Верховної Ради України від 17 липня
2020 року № 807–ІХ “Про утворення та ліквідацію районів”, керуючись статтями 11
– 13, частиною другою статті 16, пунктами 4, 5 статті 17, пунктами 2, 9
статті 21 Закону України “Про Центральну виборчу комісію”, Центральна
виборча комісія постановляє: 1. Затвердити Роз’яснення щодо
утворення виборчих округів для організації і проведення місцевих виборів
(додається). У Додатку
до постанови Центральної виборчої комісії від 28 серпня 2020 року № 204,
надається роз’яснення, в якому у п.3.1 зазначається: «Для проведення виборів депутатів обласних, районних,
районних у місті рад, а також депутатів міських, сільських, селищних рад
(територіальних громад з кількістю виборців 10 тисяч і більше) за системою пропорційного
представництва за відкритими виборчими списками місцевих організацій політичних
партій територіальна (обласна, районна, районна у місті, міська, сільська,
селищна) виборча комісія утворює територіальні виборчі округи, на які
поділяється відповідний єдиний багатомандатний виборчий округ». У цьому пункті
Роз’яснення також визначено, що під час утворення територіальних виборчих
округів з виборів депутатів обласних, районних, районних у місті рад, а також депутатів міських, сільських,
селищних рад (територіальних громад з кількістю виборців 10 тисяч і більше)
застосовуються положення статті 201 Кодексу з урахуванням Постанови Верховної Ради України від 17 липня
2020 року № 807–ІХ
«Про утворення та ліквідацію районів».
Далі, у п.3.4 Роз’яснення зазначається: «До меж територіального виборчого округу з
виборів депутатів міської ради міста з районним поділом може входити поряд з
територією району в місті також територія населених пунктів (сіл, селищ, міст),
що входять до складу території відповідної міської територіальної громади, але
розташовані поза межами районів у місті. У такому разі території зазначених
населених пунктів включаються до того територіального виборчого округу,
включення до якого дасть змогу дотриматися принципу неперервності меж (зв’язності
територій) округу».
Далі, у п.3.5 Районна в місті виборча комісія утворює територіальні
виборчі округи лише в разі проведення виборів депутатів районних у місті рад (у містах, де утворені районні в місті ради). До меж
єдиного багатомандатного виборчого округу з виборів депутатів районних у місті рад (у разі їх утворення)
може входити лише територія відповідного району в місті. Право голосу на виборах депутатів районної у місті ради (у разі
їх утворення) мають виборці, виборча адреса яких віднесена до території
відповідного району в місті.
Відповідно
Переліку територіальних виборчих комісій по Дніпропетровської області утворена Дніпропетровська
обласна територіальна виборча комісія; Дніпровська районна територіальна
виборча комісія Дніпропетровської області; Дніпровська міська територіальна
виборча комісія Дніпровського району Дніпропетровської області;
Амур-Нижньодніпровська районна у місті Дніпрі територіальна виборча комісія
Дніпропетровської області; Новокодацька районна у місті Дніпрі територіальна
виборча комісія Дніпропетровської області; Самарська районна у місті Дніпрі
територіальна виборча комісія Дніпропетровської області; Соборна районна у
місті Дніпрі територіальна виборча комісія Дніпропетровської області;
Центральна районна у місті Дніпрі територіальна виборча комісія
Дніпропетровської області; Чечелівська районна у місті Дніпрі територіальна
виборча комісія Дніпропетровської області; Шевченківська районна у місті Дніпрі
територіальна виборча комісія Дніпропетровської області. Тобто, умови для
організації і проведення виборчого процесу з висуванням, реєстрацією і обранням
депутатів до районних у місті Дніпрі рад,
були створені згідно положення статті 201 Кодексу та з урахуванням Постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807–ІХ
«Про утворення та ліквідацію районів».
Требо також в цьому випадку зазначить, що Постановою ЦВК від 28 серпня 2020 року № 204 посилається на статтю 140
Конституції України, якою передбачено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальною
громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через
органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі
органи.
Посилаючись на пункту 71 розділу V «Прикінцеві
та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»,
можна стверджувати, що при умові до прийняття закону про адміністративно-територіальний устрій України визначення адміністративних центрів
територіальних громад та затвердження територій територіальних громад здійснює
Кабінет Міністрів України, а згадані Розпорядження
Кабінету Міністрів України не можуть бути суперечливі положенню частині першій статті 133 і статті 140 Конституції України.
Отже, жителів районів у місті Дніпрі з яких саме складається районна
територіальна громада, як адміністративно-територіальна одиниця з
адміністративним центром – районна у місті Дніпрі рада, були позбавлені права голосу за
кандидатів до районних у місті Дніпро рад, які були внесені до Державного
реєстру виборча адреса яких віднесена до території відповідного
району в місті Дніпрі. Посадові особи ЦВК та члени районних у
місті Дніпрі територіальних виборчих комісій Дніпропетровської області разом із
політичними партіями, разом з посадовими особами і депутатами Дніпровської
міської ради не організували і не провели висування, реєстрацію і обрання
кандидатів до районних у місті Дніпрі рад, що може бути підтвердженням
неможливості забезпечення підготовки та проведення місцевих виборів, а тому у
відповідності пункту 5 і 7 частини 1 статті 205 Кодексу,
запропонувати ЦВК визнати: « у разі встановлення неможливості забезпечити
підготовку та проведення місцевих виборів відповідно до положень цього Кодексу
на окремих територіях приймає рішення про неможливість проведення виборів до
відповідних органів місцевого самоврядування», та у відповідності частині 5 статті 206 Кодексу: « забезпечити
підготовку та проведення виборів до відповідних районних у місті Дніпрі рад», з
урахуванням положень Розділу XXXVII.
«ВИСУВАННЯ ТА РЕЄСТРАЦІЯ КАНДИДАТІВ НА МІСЦЕВИХ ВИБОРАХ», та повернути виборцям
районним у місті Дніпрі рад їх право закріплене у статті 38 Конституції
України.
Наступним фактом, який може бути підтвердженням для прийняття ЦВК свого
рішення відповідно п.5 і 7 частини 1 статті 205 Кодексу, це тривалий
розгляд адміністративної справи №160/7958/18 про визнання протиправним та нечинним
рішення Дніпровської міської ради VII-скликання №95/31 від 25.04.2018року. Позовна заява була направлена до
Дніпропетровського окружного адміністративного суду 24.10.2018року, і до тепер
знаходиться у підготовчому проваджені. Відповідач по справі №160/7958/18
– Дніпровська міська рада. Позивачі по справі, два депутати двох районних у
місті Дніпрі рад. Третіми особами по справі на стороні позивача є представники
восьми районних у місті Дніпрі рад та Громадська Організація «Луганська
Правозахисна Група». Відбулося біля п’ятнадцяти змін складу суду. На думку позивачів по
справі, Дніпровська міська рада тисне на суддів Дніпропетровського окружного
адміністративного суду. Позивачі не виключають можливі ознаки корупції –
підкупу суддів. Позивачі і третя особа неодноразово відводили суддів на
підставі пунктів 2 і 4 частини 1 статті 36 КАС України. В продовж всього часу
розгляду адміністративної справи, Відповідач не може довести і представити
належні і достовірні докази щодо своєї адміністративної процесуальної
правосуб’єктності та дієздатності своїх представників при розгляді справи у
судових засіданнях відповідно частини 1 і 2 статті 43 КАС України. Відповідач,
також не може довести правомірність прийнятого ним Рішення №95/31 від
25.04.2018року, яким припиняються діяльність і ліквідовуються районні у місті
Дніпрі ради, у відповідності частини 2 статті 77 КАС України. Судовий процес
затягується суддями з метою не проведення висування, реєстрації та обрання
кандидатів до районних у місті Дніпрі рад 25 жовтня 2020року депутатів.
Позивачами двічі за цей період подавалися заяви про забезпечення позову, і у
двох випадках їх відхиляли. Позивачі разом з третьою особою подавали клопотання
про виконання статті 144 Конституції України, і в цьому випадку судді не
задовольняли клопотання не звертаючи увагу на порушення ними вже висновків
Рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009р. № 7-рп/2009. Позивачі
і третя особа по справі з боку позивачів неодноразово подавали клопотання про
здійснення судового контролю за виконанням судових рішень по справі. Однак,
одні судді не задовольняли здійснювати контроль прийнятих рішень іншими
суддями. Мова йде про не виконання відповідачами судових доручень, якими деякі
судді зобов’язували, у встановлену судом дату, надати суду копії документів,
які могли свідчити про правосуб’єктність і державну реєстрацію Дніпровської
міської ради. Виходячи з представлених обставин, заявлений факт може бути
підтвердженням групового вчинення ознак злочину та ознак дій,
спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу до якого вже можуть бути
залучені не тільки посадові особи і депутати Дніпровської міської ради
VII-скликання, а вже і судді Дніпропетровського окружного адміністративного
суду, які приймали участь у судовому процесі при розгляді адміністративної
справи №160/7958/18.
З огляду на вище приведені юридичні обставини і
факти стосовно неможливості проведення виборів до відповідних органів
місцевого самоврядування, виникає ще одне
питання, яке пов’язується з вище приведеними питання, це законність висування і обрання голови Дніпровської міської ради.
Якщо виникає питання встановлення неможливості забезпечити підготовку та
проведення місцевих виборів відповідно до положень цього Кодексу на території
міста Дніпро до районних у місті Дніпро рад, відсутність обрання голів до цих
рад, то і обрання голови до Дніпровської міської ради також відбувається не в
межах і у спосіб положенням Конституції України. Це питання дуже важливо також
з питань заходів запобігання корупції в органах місцевого самоврядування, про
які неодноразово згадує Президент України В.Зеленський, що мали також особисте
відношення до голови Дніпровської міської ради Філатова Б.А. На думку скаржників, саме кандидат на посаду голови Дніпровської міської
ради Філатов Б.А., залишається бути тою особою, яка ініціювала припинення та
ліквідацію районних у місті Дніпрі рад, з метою стати єдиним розпорядником
фінансових ресурсів міста Дніпра, у разі його обрання головою Дніпровської
міської ради.
Частина друга статті 141
Конституції України зазначає: «Територіальні громади на основі загального, рівного, прямого виборчого
права обирають шляхом таємного голосування відповідно сільського,
селищного, міського голову, який очолює виконавчий орган ради та головує
на її засіданнях. Строк повноважень сільського, селищного, міського голови,
обраного на чергових виборах, становить п’ять років». У мотивувальної
частині 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 09 лютого 2000року
№1-рп/2000, зазначається: «За Конституцією України (частина друга статті 141) сільський, селищний, міський голова обирається відповідною територіальною громадою для
того, щоб очолювати
виконавчий орган ради
та головувати на її засіданнях».
Скаржники, звертають увагу посадових осіб ЦВК, що територіальна громада
обирає міського голову. Однак, на сьогоднішній день створених територіальних
громад у відповідності положенням Конституції і законам України – не існує.
Згідно частини 3 статті 140 Конституції України: «Місцеве самоврядування здійснюється
територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як
безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні,
міські ради та їх виконавчі органи».
Ключовим значенням у цьому положенні є те, що
місцеве самоврядування здійснюється
територіальною громадою в порядку, встановленому законом. У Законі
України «Про місцеве самоврядування в Україні» відсутній порядок створення
територіальної громади. У Законі України «Про місцеве самоврядування в
Україні», є визначення тільки поняття про територіальну громаду, є поняття про
місцеве самоврядування де територіальна громада здатна самостійно вирішувати
питання місцевого значення, є також поняття про те, що первинним суб’єктом
місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є
територіальна громада села, селища, міста. Однак, приведені норми положень
та в цілому цей Закон не передбачає порядок створення жителями сіл, селищ, міст
територіальної громади та утворення територіальною громадою органів місцевого
самоврядування. Отже, обрання міського голови у місті Дніпрі не має законних
підстав.
Наступним фактом, який тісно пов'язаний з попередніми вище приведеними
обставинами законності проведення місцевих виборів у місті Дніпрі може бути
діяльність Головного управління Державної міграційної служби України в
Дніпропетровської області (далі – ГУДМС) у частині здійснення оформлення і
видачу громадянам України, які постійно проживають в Україні, документів, що
посвідчують особу та підтверджують громадянство, тимчасово затримує та вилучає
такі документи у передбачених законодавством випадках. Відповідно п.16
Положення ГУДМС у Дніпропетровської області, є юридичною особою публічного
права, має самостійний баланс, рахунки в органах казначейства, печатку із
зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.
У пункті 1 частини першій статті 8 Виборчого кодексу, приведено, що документом, який підтверджує
особу та громадянство України виборця, є: паспорт громадянина України (у
вигляді паспортної книжечки або картки). Отже, на дільничні виборчі комісії 25
жовтня 2020року прийшли громадяни, які прийняли у виборчому процесі маючи
посвідчення громадянина України, які були оформлені окремими територіальними
підрозділами Головного управління Державної міграційної служби України в
Дніпропетровської області. Кількість виборців прийнявши і проголосувавши на
виборчих дільницях у місті Дніпрі і Дніпропетровської області може бути більше
10 % відсотків від загальної кількості виборців, які прийняли і проголосували
25 жовтня 2020року на виборчих дільницях районних територіальних виборчих
дільницях у місті Дніпрі та багатомандатних округах Дніпропетровської області.
Постановою Кабінету Міністрів
України від 20 серпня 2014 р. № 360 затверджено Положення про Державну
міграційну службу України. ДМС
України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної
Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами
Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства. Приймає відповідно до
законодавства рішення про встановлення належності до громадянства України,
оформлення набуття громадянства України та їх скасування. Здійснює оформлення і
видачу громадянам України документів, що посвідчують особу та підтверджують
громадянство, тимчасово затримує та вилучає такі документи у передбачених
законодавством випадках. Але у Положенні
про Державну міграційну службу України немає повноважень про створення територіальних підрозділів, або про утворення територіальними
підрозділами окремих територіальних підрозділів Головного управління Державної
міграційної служби України в Дніпропетровської області. Частиною 16
Положення ДМС України зазначено: «ДМС є юридичною особою публічного
права, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм
найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Казначейства». Якщо, це так, то
у частині 2 статті 81 ЦК України, зазначено: «Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом
Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки
Крим або органу місцевого самоврядування». Частиною 3 цієї статті ЦК
України, встановлено, Порядок утворення та правовий статус юридичних осіб публічного права
встановлюються Конституцією України та законом. А закону, яким би встановлювався Порядок утворення та правовий статус
юридичних осіб публічного права на сьогоднішній час не існує. Тобто, посадові
особи ДМС України діють не в межах повноважень та у спосіб,
що передбачені Конституцією та законами України, порушуючи частину 2 статті 19 Конституції України. Крім того, у статті 20 Конституції України, зазначено, що опис державних символів України та порядок їх використання
встановлюються законом. Закону про Великий Державний Герб України на
сьогоднішній день – не існує. Великий Державний Герб України встановлюється з
урахуванням малого Державного Герба України та герба Війська Запорізького
законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу
Верховної Ради України, а тому застосування печатки із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням ДМС
України не може бути законним.
Наказом, що не в межах повноважень та у
спосіб передбачених Конституцією та законами України, Державною міграційною службою України від 18.07.2011 №28 було утворене
Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровської області.
Затверджене (із змінами) Положення про Головного управління Державної
міграційної служби України в Дніпропетровської області від 14.02.2015 №19 (далі
– Положення). У другій частині цього Положення зазначено: «ГУМДС у своїй
діяльності керується Конституцією та законами України, Указами Президента
України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до
Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства
внутрішніх прав та ДМС, а також цим Положенням та іншими актами законодавства».
У пункті 11 частини 4 Положення, визначається: «здійснює оформлення і видачу
громадянам України, які постійно проживають в Україні, документів, що
посвідчують особу та підтверджують громадянство, тимчасово затримує та вилучає
такі документи у передбачених законодавством випадків». У пункті 23 цієї
частини та Положення, визначено: забезпечує надання в установленому порядку
органам ведення Державного реєстру виборців, Державної фіскальної служби та
іншим органам виконавчої влади передбачені законодавством відомості». У пункті
третьому частини п’ятої цього Положення, визнається: «контролює та координує
діяльність територіальних підрозділів ГУДМС». Але, в жодному пункті частин
Положення відсутні умови утворення (створення) окремих територіальних
підрозділів Головного управління Державної міграційної служби України в
Дніпропетровській області. У частині 16
Положення, встановлено: «ГУМДС у Дніпропетровської області, є юридичною особою
публічного права, має самостійний баланс, рахунки в органах казначейства,
печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням».
Посадові особи ДМС України, затверджуючи Положення ГУМДС у Дніпропетровській
області порушили дію статті 20
Конституції України, надаючи право використовувати печатку із зображенням
Державного Герба України із назвою ГУМДС у Дніпропетровської області без
затвердженого Верховною Радою України Закону про Великий Державний Герб України. Великий Державний Герб
України встановлюється з урахуванням малого Державного Герба України та герба
Війська Запорізького законом, що приймається не менш як двома третинами від
конституційного складу Верховної Ради України, а тому застосування печатки із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням ДМС
України не може бути законним, а тому посадові особи ГУМДС у Дніпропетровській
області порушують частину 2 статті 19
Конституції України, що приводить до скоєння кримінального злочину, яке
може бути кваліфіковане перешкоджання здійсненню виборчого права, роботі ВК чи
діяльності офіційного спостерігача (ст.
157 ККУ), а також надання неправдивих відомостей до органу ведення ДРВ або
інше несанкціоноване втручання в роботу ДРВ (ст. 158 ККУ).
Підтвердженням таких висновків
заявниками, може бути факт видання Наказів ГУДМС України в Дніпропетровської
області (у кількості 45), затвердження Положень про окремі територіальні підрозділи Головного управління Державної
міграційної служби в Дніпропетровській області.
Отже, діяльність
посадових осіб ГУДМС в Дніпропетровській області відбувається мають ознаки
злочину здійснюючи свої дії не в межах
повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України,
порушуючи частину 2 статті 19
Конституції України. Тобто, завдяки діям посадових осіб ГУДМС України в Дніпропетровської області та ними створених
територіальних підрозділів відбулися ознаки формування неправдивих відомостей у
Державному реєстрі виборців за їх територіальним місцем проживання. Посадові
особи ДМС України та ГУДМС України в Дніпропетровської
області, разом з посадовцями 45 (сорока п’яти відділень) в Дніпропетровської області
стали учасниками порушення прав виборців та перешкоджання здійсненню ними їх виборчого права, яке відбулося разом з посадовцями ЦВК і
членами ТВК, посадовцями політичних партій у відсутності організації і
проведення виборчого процесу до обрання кандидатів у депутати до районних у
місті Дніпрі рад, та голів до цих рад, які не відбулися на підставі Рішень Дніпровської міської
ради № 95/31 від 25.04.2018року «Про функціонування районних у місті рад та їх
виконавчих органів» і Рішень Дніпровської міської ради №80/60 від
02.09.2020року «Про створення адміністрацій районів Дніпровської міської
ради». До цього висновку требо додати не
законність підрахунку голосів на всіх виборчих дільницях проведення за
результатами голосування 25 жовтня 2020 року у місті Дніпрі, а також по всій
Дніпропетровській області.
Підводячи підсумок
викладених фактів та юридичних обставин, поєднуючи і пов’язуючи їх між собою
викладеними у приведеній скаржники на підставі статті 40 Конституції
України мають право направляють індивідуальні чи колективні письмові звернення до
ЦВК, або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого
самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов’язані
розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом
строк.
Статтею 19 Закону України «Про
звернення громадян» визначено, зокрема, що у разі необхідності та за наявності
можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи
підрозділ службового апарату, що спеціально уповноважені здійснювати цю роботу.
Відповідно до статті 20 Закону
України «Про звернення громадян» звернення розглядають і вирішують у термін не
більше одного місяця від дня їх
надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно,
але не пізніше п’ятнадцяти днів від
дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання
неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації
або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що
повідомляють особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення
питань, порушених у зверненні, не
може перевищувати сорока п’яти днів.
Згідно статті 16 Закону України «Про звернення громадян»
передбачено, що скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу
місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об’єднання
громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку
підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина
права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі
відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою
рішенням – безпосередньо до суду.
До скарги будуть додані наявні у скаржників копії рішень, які приймали за
його зверненням раніше, а також інші документи, необхідні для розгляду скарги,
але тільки ті, які відповідно стосуються питання.
На підставі вище викладеного, Постанови ЦВК від
21 серпня 2020 року № 192, та керуючись статями 2, 19, 38, 40 і 64
Конституції України, статтями 65, 67, 72, 205 і 206 ВКУ, статей 1, 2, 5, 8, 16,
19, 20 Закону України «Про звернення громадян»,
ВИМОГАЄМО:
1. Розглянути та
перевірити викладені правові обставини у скарги і у термін п’яти днів, вважаючи
невідкладність у прийняті свого рішення, прийняти рішення про негайне вжиття заходів щодо поновлення порушених виборчих прав жителів районів
у місті Дніпро стосовно організації проведення, висування, реєстрації і обранні
кандидатів у депутати до районних у місті Дніпрі рад.
2. Визнати рішення районних у місті Дніпро
ТВК Дніпропетровської області стосовно підсумків голосування до районних у
місті Дніпрі рад, а також до підсумки голосування до Дніпровської міської ради
та підсумки першого та другого туру голосування міського голови такими, що не
відповідають вимогам законодавства (є протиправними), порушує виборчі права
громадян, права та законні інтереси виборців міста Дніпра у виборчому процесі місцевих виборів 2020року
та їх скасувати.
3. Визнати
бездіяльність районних у місті Дніпро ТВК Дніпропетровської області такими, що
не відповідає вимогам законодавства (є протиправними), порушують виборчі права
громадян, права та законні інтереси виборців міста Дніпра у здійсненні
виборчого процесу щодо організації, проведення, висування та обрання кандидатів
у депутати до районних у місті рад, та зобов’язання вчинити певні дії.
4. За власної ініціативою ЦВК, у разі встановлення прийняття територіальною
виборчою комісією незаконного рішення або її бездіяльності, скасувати таке
рішення та/або прийняти відповідне рішення (у день голосування (день повторного
голосування) такі питання розглядаються невідкладно, та призначити повторні
вибори до районних у місті Дніпрі рад в порядку встановленому Кодексом.
5. Залучити, в онлайн режимі,
скаржників до розгляду скарги.
6. Звернутися до правоохоронних
органів із заявою про ознаки злочину стосовно осіб, винних
в порушенні законодавства про вибори, виборчих прав виборців, в порядку,
встановленому законом (частина третя статті 19 Кодексу).
7. Письмово повідомляти
представників громадських організацій
про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.
До заяви додається:
1. Копію Рішення
Дніпровської міської ради № 95/31 від 25.04.2018року «Про функціонування
районних у місті рад та їх виконавчих органів».
2. Копію Рішення
Дніпровської міської ради № 80/60 від 02.09.2020року «Про створення
адміністрацій районів Дніпровської міської ради» із Додатком 1 і 2.
3. Копія запиту
Голови правління ГО «Об’єднана правозахисна група «Багнет Нації» В.Акулова від
03.10.2020року до Дніпровської міської ради.
4. Копія відповідь
Дніпровської міської ради від 12.10.20 №12/1-59
та копію протоколу поіменного голосування за розділом 4 «Про
організаційні і кадрові питання» (п.4.1-4.15) блоком, по суті (крім п.4.13).
5. Копія відповіді Дніпровської міської ради від
12.11.2020року №12/11-69 та копію протоколу поіменного голосування депутатів за
Рішення ДМР № 95/31 від 25.04.2018року.
6. Копія запиту
до ГУ ДМС України в Дніпропетровській області громадянам України В.Акулова від
29.05.18/1
7. Копія
відповіді в.о. начальника ГУДМС в Дніпропетровський області С.Б. Куляба.
8. Копія Заяви
про забезпечення позову від 21.10.2020р.
9. Копія Ухвали
судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Боженко Н.В.
10. Копії витягів
державної реєстрації районних у місті Дніпрі рад станом на 17.11.2020року.
/____/______________ 20___ року
З повагою, Громадянин України, ___________________/Ю. Калюжний/
Громадянин України, ___________________/В. Акулов/
Немає коментарів:
Дописати коментар