- Український народ як носій суверенітету і єдине джерело влади може реалізувати своє право визначати конституційний лад в Україні шляхом прийняття Конституції України на всеукраїнському референдумі - з Рішення КСУ № 6-рп/2005 від 05.10.2005. Умисне невиконання службовою особою рішення ЄСПЛ, рішення КСУ та умисне недодержання нею висновку КСУ - карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років – ч. 4 ст. 382 КК України -

пʼятниця, 12 жовтня 2018 р.

Попередження для судді Католікяна – відео

   Сьогодні, 12 жовтня 2018 року суддя Кіровського районного суду міста Дніпропетровська Католікян Михайло Олександрович розглянув і не задовольнив «заяву-попередження особі в мантії» стосовно правосуб’єктності (легітимності) самого Кіровського суду, як органу державної влади, законності його особистого призначення на посаду судді, а також законність нормативно-правового акту з назвою «Цивільний процесуальний кодекс України».

   Більше деталей в відео:


ШАБЛОН ПОПЕРЕДЖЕННЯ:
                                                      ___________________________________
                                                    ____________________________________
                                                      ___________________________________
                                                      ___________________________________
                                                      Справа № __________________________
                                                      Головуючий суддя:  __________________
                                                      ___________________________________


                                                      ___________________________________
                                                      ___________________________________
                                                      ___________________________________
                                                      ___________________________________
                                                      ___________________________________
                                                      ___________________________________
                                                      ___________________________________
                                                      ___________________________________
                                                      ___________________________________
                                                      ___________________________________
                                                      ___________________________________

                              Заява-попередження особі в мантії
                                          
      Положеннями статті 6. Конституції України визначено, що «Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
   Як зазначено у положенні частини четвертої статті 5. Основного закону - Ніхто не може узурпувати державну владу (Рішення Конституційного Суду № 6-рп/2005 від 05.10.2005).
   Згідно з положеннями статті 8. Конституції: «в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії».
   Частиною першою статті 9. Конституції України визначено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
   Так, відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів (серед яких домінують: незалежність, об’єктивність, чесність та неупередженість, а також дотримання етичних норм, рівність, компетентність та старанність), які було схвалено Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 № 2006/23 (додається) та які є невід’ємною складовою Кодексу суддівської етики, затвердженого Рішенням ХІ З’їзду суддів України від 22.02.2013 року, визначено наступне:
   Беручи до   уваги   Загальну   декларацію   з   прав   людини, в якій визнається як основоположний принцип надання в рівній мірі кожній особі права на розгляд її справи,  що пов'язана зі встановленням її прав та обов'язків, незалежним судом, на засадах справедливості та безсторонності, на відкритому судовому засіданні у встановленому законом порядку,
   беручи до уваги Міжнародний пакт про громадянські і політичні
права, що гарантує рівність всіх громадян перед судом, а  також право кожної особи на своєчасний розгляд її справи,  що пов'язана зі встановленням її прав та обов'язків, компетентним та незалежним судом на засадах справедливості та безсторонності, на  відкритому судовому засіданні у встановленому законом порядку,
   зазначені вище принципи мають на меті встановлення  стандартів
етичної поведінки суддів.  Вони адресовані суддям для використання
як інструкції, а також судовим органам для використання як базових
принципів   регламентації   поведінки   суддів.  Крім  того,  вони
покликані  сприяти  кращому  розумінню  та  підтримці   здійснення
правосуддя  з боку представників виконавчої та законодавчої влади,
адвокатів та суспільства в цілому.  Ці принципи  передбачають,  що
судді у своїй поведінці підзвітні відповідним органам, що створені
для підтримки суддівських  стандартів,  які  діють  об'єктивно  та
незалежно  і  мають на меті збільшення,  а не зменшення значущості
існуючих правових норм та правил поведінки, якими зв'язані судді.
   Згідно з положеннями статтей 127 і 128 Основного закону: «Правосуддя здійснюють судді. На посаду судді може бути призначений громадянин України. Призначення на посаду судді здійснюється Президентом України за поданням Вищої ради правосуддя в порядку, встановленому законом».
   Відповідно до положень статті 19. Конституції України: «Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України» (Рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2009 від 16.04.2009).
   Відповідно до положень частини першої і другої статті 124. Конституції України «Правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються».
   Згідно з приписами частини другої статті 125. Конституції України суд утворюється, реорганізовується і ліквідовується законом, проект якого вносить до Верховної Ради України Президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя.
   Однак, як мені стало відомо з відкритих, достовірних джерел установа з назвою ________________________________________________________
утворена і зареєстрована, як юридична особа приватного права (приватне підприємство), має свій код ЄДРПОУ:____________ та код КВЕД: _______.
   Положенням про ЄДРПОУ,  затвердженого  постановою Кабінету Міністрів України N 118 від 22 січня 1996 року, пунктом 1. чітко визначено, що Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України  - це  автоматизована  система  збирання,  накопичення  та  опрацювання даних  про  юридичних  осіб  всіх  форм  власності  та  організаційно-правових     форм    господарювання,    відокремлені  підрозділи юридичних осіб,  що знаходяться на території України, а  також   відокремлені   підрозділи   юридичних   осіб  України,  що  знаходяться за її межами.
   Згідно пункту 3. Положення про ЄДРПОУ до Державного реєстру включаються дані про  такі  суб'єкти  господарської діяльності:
     юридичні   особи,   а    також    їх    філії,    відділення,  представництва, інші відокремлені підрозділи,  що  розташовані  на  території  України  і  провадять  свою  діяльність   на   підставі  законодавства України;
     юридичні   особи,   а  також    їх    філії,    відділення,  представництва, інші  відокремлені  підрозділи,  розташовані  за  межами України, які створені з участю  юридичних  осіб  України  і  діють відповідно до законодавства іноземних держав.
   На підставі вищенаведеного до  ЄДРПОУ можуть бути внесені відомості виключно  про осіб, які здійснюють господарську діяльність і є суб'єктами  господарської діяльності.
   Треба зазначити, що згідно частини 1 статті 8 Господарського кодексу України Держава, органи державної влади та органи місцевого самоврядування не є суб'єктами господарювання.
   Таким чином наявність ідентифікаційного коду ЄДРПОУ і реєстрація  у ЄДРПОУ доводять ту обставину, що юридична особа з назвою ______________________________________________________________ є суб'єктом господарської діяльності, а отже не може бути державним органом.
   Наступне.
   Статтями  85 та 92 Розділу  IV  «Верховна рада України»   Конституції України  визначено, що державні  символи встановлюються  виключно законом  прийнятим Верховною радою України.
    А саме:
    -  стаття 85. До повноважень Верховної Ради України належить:                                   24) встановлення державних символів України.
    -  стаття 92. Виключно законами України визначаються:
4) порядок використання і захисту державних символів
    Відповідно до  статті 20. Конституції Розділу І «Загальні засади  Конституції України»  встановлено, що  Державними символами України є Державний Герб України.
   Великий Державний Герб України встановлюється з урахуванням малого Державного Герба України та герба Війська Запорізького - законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України. Головним елементом великого Державного Герба України є Знак Княжої Держави Володимира Великого (малий Державний Герб України). Опис державних символів України та порядок їх використання встановлюються законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України.
      Ніяких  офіційних символів глави держави не передбачено Конституцією України, - статутом держави України.
     За  Розділом  V «ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ» Конституції України  статті                 102. Президент України є главою держави і виступає від її імені.
   Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.
     Таким чином Президент України та Верховна рада України використовувати інші Державні символи України відмінні від встановлених статтею 20. Конституціх України, не мають повноважень.
      Верховна рада України  Державних символів  України,  не встановлювала – відсутні закони про затвердження Державних символів.
       А інші відмінні від конституційних символів  «офіційні символи  глави дердави»  у злочинний спосіб якими  повалено  конституційний лад  УКРАЇНИ, встановив одноосібно 'Президент  України, і ставить  Гербову печатку   Президента України від себе особисто (як приватна особа) в посвідченнях суддів, яких призначають на посаду судді вперше.  Зазначені, незаконні дії відбуваються відповідно до Указу Президента України «Про офіційні символи глави держави» від 29 листопада 1999 року N 1507/99, в якому зазначено наступне: 
      «З метою запровадження атрибутів української державності постановляю
1. Установити, що офіційними символами глави держави є: 
Знак Президента України, 
Гербова печатка Президента України, 
2. Затвердити Положення про офіційні символи глави держави. 
3. Кабінету Міністрів України здійснити матеріальне забезпечення виготовлення офіційних символів глави держави». 
      Тому використання  Гербової печатки Президента України в посвідченнях суддів, що призначені на посаду вперше, є фактом повалення конституційного ладу, що кваліфікується нормами статті 109 Кримінального кодексу України.
       На посвідчення  суддів, що призначені на посаду пожиттєво  поставлені печатки Верховної ради України, які так само використанні в порушення статті 20. Конституції України та такі які не передбачено ставити на посвідчення виданих  від імені Верховної ради України, оскільки  Постановою ПРЕЗИДІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ «Про гербові печатки Верховної Ради України», її 
органів і структурних підрозділів апарату від 11 травня 1992 року 
N 2323-XII  встановлено:
«Президія Верховної Ради України постановляє: 
1. Затвердити зразки і опис гербових печаток Верховної Ради України, Президії, Секретаріату і Управління Справами Верховної Ради України, Комісії в справах колишніх партизанів Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр. при Президії Верховної Ради України. 
2. Встановити, що:
   Гербовою печаткою Верховної Ради України скріплюються акти Верховної Ради України, витяги з протоколів її засідань, грамоти про  ратифікацію міжнародних угод, конвенцій, посвідчення народних депутатів  України, Голови Верховної Ради, Першого заступника та заступника Голови Верховної Ради України, членів Президії Верховної Ради України, службових осіб, які призначаються Верховною Радою України».
    Гербову печатку Верховної ради України затверджену Постановою  Президії ВРУ прийняту 11 травня 1992 року N 2323-XII не передбачено  використовувати відповідно до статті 20. Конституції України, крім того нею  не передбачено  засвідчувати посвідчення суддів, які діють від імені держави України.
    Таким чином судді, які   мають посвідчення завірені  і     Гербовою печаткою Президента України, і Гербовою печаткою Верховної ради України не набули повноважень діяти від імені держави Україна, а саме: розглядати справи,  виносити  рішення  «Іменем України». Отже, будь-яке рішення ухвалене суддею з таким посвідченням, не матиме юридичної законної сили, а також кваліфікуватиметься як дія, спрямована на повалення конституційного ладу та узурпація влади.
    Крім того, варто наголосити, що не існує і  нормативно-правового акта з назвою _______________________________________________________ (далі – Кодекс) за яким могла би бути розглянута дана справа,  оскільки:
     Відповідно до статті 94. Конституції України  закон підписує Голова Верховної Ради України і невідкладно направляє його Президентові України. Президент України протягом п'ятнадцяти днів після отримання закону підписує його, беручи до виконання, та офіційно оприлюднює його або повертає закон зі своїми вмотивованими і сформульованими пропозиціями до Верховної Ради України для повторного розгляду.
    Закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.
  Відповідно до статті 102. Конституції України  Президент України є главою держави і виступає від її імені. Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.
   Відповідно до частини третьої статті 57. Конституції України Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.
   Як вже зазначалось вище, відповідно до статті 94. Конституції України   Президент України   підписує його та офіційно оприлюднює.
   Відповідно до пункту 2  Указу   Президент України  N 1230/96  від  19.12.1996 р. «Про Велику Державну Печатку України» (додається)  визначено встановити,  що  Великою  Державною   Печаткою    України скріплюються підписи:   Президента України на  оригіналах  текстів  законів України, \указів Президента України, міжнародних договорів України; Голови Верховної Ради України на оригіналах рішень Верховної Ради України щодо міжнародних договорів України;
   Однак як свідчать завірені копії першої і останньої сторінок архівної копії  Кодексу, даний докукмент, завірений не Великою Державною Печаткою України, а (в кращому випадку) Гербовою печаткою Президента України.
    Натомість  відповідно пункту 9 Розділу  «Гербова печатка Президента України» Положення  «Про  офіційні символи глави держави», яке затверджене   указом  Президент України № 1507/99   від 29.11.1999 року визначено, що «Гербова  печатка  Президента  України використовується для  засвідчення підпису Президента України на  грамотах,  посвідченнях  до  президентських  відзнак та почесних звань України,  а також на  посланнях Президента України главам інших держав».
    Отже поставлення такої печатки на  оригіналах  текстів  законів  України є незаконною дією і свідчить про узурпацію влади та повалення конституційного ладу.
   Крім того, згідно з Указом Президента України № 493/92 від 03.10.1992 року «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» (додається) з  метою   впорядкування   видання   міністерствами,   іншими органами виконавчої влади нормативно-правових актів,  забезпечення охорони прав, свобод і законних інтересів  громадян,  підприємств, установ та організацій з  1  січня  1993  року  нормативно-правові акти, які видаються  міністерствами,  іншими  органами  виконавчої влади,  органами  господарського  управління  та  контролю  і  які зачіпають права, свободи й законні  інтереси  громадян  або  мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації.
   Державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших  центральних органів виконавчої влади, органів господарського   управління та контролю здійснює Міністерство юстиції України.
   В даний момент відповідний нормативно-правовий акт (Кодекс) зареєстровано на сайті юридичної особи приватного права з назвою «Міністерство юстиції України» (код ЄДРПОУ: 00015622).
   Станом на теперішній час ні опис Державного Герба України, ні порядок його використання не визначені законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України.
   За таких обставин використання  малого Державного Герба України  на печатці є незаконним.
     Таким чином   наявний документ (Кодекс) не завірений у порядку, яке встановлює законодавство України.
     З огляду на це даний Кодекс не набрав чинності  у порядку статті 94. Конституції України і  не має  статусу чинного закону України. 
   Враховуючи наведене суд не вправі  розглядати дану справу відповідно до зазначеного Кодексу оскільки цей  документ не є чинним і немає статусу чинного закону України, а отже його використання є злочином.  
    На підставі вищезазначеного, за таких обставин (відсутності утвореного в конституційний спосіб органу судової гілки влади, уповноважених судити «Іменем України» кваліфікованих суддів та нормативно-правового акта з профільною підсудністю) у мене  немає можливості скористатися в повній мірі своїм конституційним правом (гарантованим положеннями статті 55 Конституції України) на справедливий, неупереджений розгляд справи даним судом, в даному засіданні.
   На підставі вищезазначеного, керуючись  ст. 5, 6, 8, 19, 20, 85, 92, 94, 102  Конституції України  та Указу Президента України  N 1230/96  від  19.12.1996 року «Про Велику Державну Печатку України», 

           В И М А Г А Ю:

1.           Зупинити розгляд даної справи до приведення у відповідність з положенням частини другої статті 125. Конституції України, через утворення окремим законом як органу державної судової гілки влади, установи з назвою ______________________________________________;
2. Зупинити розгляд даної справи до приведення у відповідність до положень статтей 127. і 128. Конституції України порядку призначення на відповідні посади суддів, а також  до приведення у відповідність із статтею 20. Конституції України, суддівських посвідчень всіх суддів установи з назвою _______________________________________________________;
3. Зупинити розгляд даної справи  до отримання завіреного належним чином (Великою Державною Печаткою України) документа з назвою ______________________________________________________________.

     Д О Д А Т О К:

1.           Архівна копія Указу Президента України від 19 грудня 1996 року № 1230/96 «Про Велику Державну Печатку України» - на 2 (двох) арк.., стр. 1-2;
2.           Архівна копія титульної сторінки та витяг (відомості) з офіційного сайту Верховної Ради України Указу Президента України від 29 листопада 1999 року № 1507/99 «Про офіційні символи глави держави» - на 6 (шести) арк.., стр. 3-8;
3.           Архівна копія Постанови Верховної Ради України від 11 травня 1992 року № 2323-ХІІ «Про гербові печатки Верховної Ради України, її органів і структурних підрозділів апарату» та Додатку № 1 – на 6 (шести) арк.., стр. 9-14;
4.           Архівні копії титульної і останніх сторінок документу з назвою (Кодексу) ________________________________________________ – на ____ (______________) арк.., стр. ___-___;

/____/ ________________/ __________/
    
З повагою, Громадянин(ка): _______________ /__________________/ 




2 коментарі:

  1. ТА ВІН ДУРНЯ КЛЕЇТЬ !!! ВСЕ ВОНИ СУКИ РОЗУМІЮТЬ ... не треба заходити в їхній простір !!! ВИ ЗРОБИЛИ ПОМИЛКУ ... все треба робити ДО СУДОВОГО ЗАСІДАННЯ ... поки цей ХЕР В МАНТІЇ є просто громадянином і ви його не признаєте СУДОМ !!! ДО СУДОВОГО ЗАСІДАННЯ ... ПОКИ "СУДДЯ" не стає "судом" це дуже дуже дуже ВАЖЛИВО !!! потім констатуєте ФАКТИ ТА ПОРУШЕННЯ ...та визиваєте слідчу оперативну групу та ФІКСУЄТЕ ЗЛОЧИН через заяву про злочин 214ст. КПК (а там вже по накатоній доріжці ... ) !!! і нехай "зміюка" починає жерти сама себе .... ЦЕ В НИХ ПРОБЛЕМА, А НЕ В НАС ... ЦЕ ВОНИ СТВОРИЛИ ЗАЗЕРКАЛЛЯ ТА ГРАБУЮТЬ НАШУ ДЕРЖАВУ 28 РОКІВ починає з 1990 року !! ... а так текст ЗАЯВИ суперовій та життєздатний ...

    ВідповістиВидалити
  2. це було продовження вже відкритого раніше судового засідання. Фіктивне приватне підприємство подало до суду, на стягнення моральної і матеріальної шкоди з мешканки будинку (нашої представниці) у дворі якого почалася несанкціонована забудова і вирубка дерев.
    Далі буде...

    ВідповістиВидалити

Правові гіпотези БАР-гільдії

- Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування. Стаття 81. Цивільного кодексу України -