- Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Стаття 60. Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” -

четвер, 26 лютого 2015 р.

ВІДКРИТЕ ЗВЕРНЕННЯ ДО ГОЛОВИ МІСЬКРАДИ м. ПІДГОРОДНЕ (ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ)


Голові міської ради

міста Підгородне

Бердо Олександр

Трохимович

місто Підгородне
                                                                                                                                                   
                                          З   А   Я   В   А 
             Про відновлення норм і законів  гарантованих  чинною Конституцією України  (про утворення Територіальної громади міста Підгородне)
             Згідно  Конституції, Закону від 28.06. (червня) 1996 № 254к/96-ВР (ухвалено, чинний)
а саме:
*Стаття 5. Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ.
*Стаття 7. В Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.
*Стаття 8. В Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
*Стаття 13. Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, є об’єктами права власності Українського народу.
Розділ ХI Місцеве самоврядування (Про місцеве самоврядування в Україні
*Стаття 140.
Місцеве самоврядування є правом територіальної громади (Громада (лат. politia політія - община) — форма соціальної (колективної) організації людей, натовп дружніх людей, місцева спільнота, місцева організація та частина суспільства; характерна майже для всіх народів) — жителів села чи добровільного об’єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста — самостійно вирішувати питання місцевого значення в межа х Конституції і законів України.
Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
Сільські, селищні, міські ради можуть дозволяти за ініціативою жителів створювати будинкові, вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації населення і наділяти їх частиною власної компетенції, фінансів, майна.
*Стаття 142.
Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, район ів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Держава бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування. Витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади, компенсуються державою.
*Стаття 143.
Територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та ку льтурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

           Закон «Про місцеве самоврядування в Україні»
Верховна Рада України; Закон від 21.05. (травня)1997 № 280/97-ВР (ухвалено, чинний)
 Закон України „Про місцеве самоврядування в Україні”, відповідно до Конституції України, визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
 *  Відповідно до статті 2., п.2., цього Закону, місцеве самоврядування здійснюється Територіальними громадами.
   *Згідно статті 5., система місцевого самоврядування включає:
територіальну громаду;
сільську, селищну, міську раду;
сільського, селищного, міського голову;
виконавчі органи сільської, селищної, міської ради;
районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси Територіальних громад сіл, селищ, міст.
 *  Відповідно до статті 6., первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є Територіальна громада села, селища, міста.
   У містах з районним поділом територіальні громади районів у містах діють як суб'єкти права власності.
  * Відповідно статті 10., Ради - представницькі органи місцевого самоврядування. Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
   Порядок формування та організація діяльності рад визначаються Конституцією України, цим та іншими законами, а також статутами територіальних громад.
  * Відповідно до статті 11., виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.
  * Відповідно до  статті 16., всі органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.
   Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
   Рішення про наділення міських рад правами щодо управління майном і фінансовими ресурсами, які є у власності територіальних громад районів у містах, приймається на місцевих референдумах відповідних районних у містах громад. У разі якщо територіальна громада району в місті внаслідок референдуму не прийме рішення про передачу права управління майном та фінансами відповідній міській раді, а територіальна громада міста або міська рада не прийняла рішення про створення органів місцевого самоврядування районів у місті, міська рада здійснює управління майном та фінансовими ресурсами, які є у власності територіальних громад районів у містах, та несе відповідальність перед громадою відповідного району у місті.
   Сільські, селищні, міські, районні у містах, районні, обласні ради мають печатки із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням, рахунки в установах банків України.
   *Стаття 19., цього закону, передбачає, що Статут територіальної громади підлягає державній реєстрації в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об’єднань громадян, інших громадських формувань.
   Згідно із статтею 21., обмеження прав територіальних громад на місцеве самоврядування згідно з Конституцією та законами України може бути застосоване лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.
  * Відповідно до статті 24., цього закону, Органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України.

                           Цивільний кодекс України
Верховна Рада України; Кодекс України, Закон, Кодекс від 16.01. (січня) 2003 № 435-IV (ухвалено, чинний)

 Цивільний кодекс України (ЦКУ) регулює особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

 *Стаття 2. Учасники цивільних відносин

1. Учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи (далі — особи).
2. Учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб’єкти публічного права.

Розділ I ПРАВО ВЛАСНОСТI

Глава 23 ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПРАВО ВЛАСНОСТI

*Стаття 316. Поняття права власності

1. Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
2. Особливим видом права власності є право довірчої власності, яке виникає внаслідок закону або договору управління майном.
(Стаття 316 із змінами, внесеними згідно із Законом N 980-IV від 19.06.2003)

*Стаття 317. Зміст права власності

1. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
2. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

*Стаття 318. Суб’єкти права власності

1. Суб’єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені статтею 2 цього Кодексу.
2. Усі суб’єкти права власності є рівними перед законом.

 

Глава 7 ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ ПРО ЮРИДИЧНУ ОСОБУ

*Стаття 80. Поняття юридичної особи

1. Юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.
Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

*Стаття 81. Види юридичних осіб

1. Юридична особа може бути створена шляхом об’єднання осіб та (або) майна.
2. Юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права.
Юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до статті 87 цього Кодексу.
Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.
3. Цим Кодексом встановлюються порядок створення, організаційно-правові форми, правовий статус юридичних осіб приватного права.
Порядок утворення та правовий статус юридичних осіб публічного права встановлюються Конституцією України та законом.
4. Юридична особа може бути створена шляхом примусового поділу (виділу) у випадках, встановлених законом.

*Стаття 87. Створення юридичної особи

1. Для створення юридичної особи її учасники (засновники)
розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження.
2. Установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом.
Товариство, створене однією особою, діє на підставі статуту, затвердженого цією особою.
3. Установа створюється на підставі індивідуального або спільного установчого акта, складеного засновником (засновниками). Установчий акт може міститися також і в заповіті. До створення установи установчий акт, складений однією або кількома особами, може бути скасований засновником (засновниками).
4. Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.

  * Стаття 4., цього документу говорить, що основу цивільного законодавства України становить  Конституція України, а основним актом цивільного законодавства України є  Цивільний кодекс України. Отже, маємо два документи, які є основою основ існування і гарантування  правового поля в Україні. Все, що відбувається поза межами цього поля, є незаконним.
   Відповідно до статті 318., суб'єктами права власності в Україні є фізичні та юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права. Більше того, усі суб'єкти права власності є рівними перед законом.
   Право власності є непорушним (ст..321). Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
  * Стаття 324. Право власності Українського народу
1. Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу.
2. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.

*.Стаття 1214. Відшкодування доходів від безпідставно набутого майна і витрат на його утримання

1. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов’язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.
Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов’язана повернути доходи.
2. У разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

   Отже, вищезазначене в чергове підтверджує, що за відсутності ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД (юридичних осіб) всі органи місцевого самоврядування, є нелегітимними. Вони не мають права розпоряджатися ані майном, ані фінансами місцевих бюджетів
Саме  тому    (на основі вказаних статтей Конституції України, Закону «Про місцеве самоврядування», Цивільного Кодексу України)     
ВИМАГАЮ   від законно обраного міського голови і депутатів міської ради законно  обраних на основі загального виборчого права  і вільного волевиявлення  мешканців міста Підгородне
-         виділити кошти  на  проведення інформаційно-просвітницької роботи серед населення міста Підгороднє щодо необхідності створення Територіальної громади міста як юридичної особи, основного носія влади і власника матеріальної і нематеріальної власності в межах розташування;
-         ознайомити мешканців міста Підгороднє з правами й перевагами після набуття мешканцями  статусу  ВЛАСНИКІВ  майна Територіальної громади;
-         провести підготовку лекторів із числа депутатів та просвітницьких волонтерів;
-         провести читання по ознайомленню із нагальністю утворення Територіальної громади міста Підгороднє як юридичної особи, первинної ланки держави, гаранта збереження землі у власності громади та примноження багатства Територіальної громади;
-         забезпечити проведення загальних зборів мешканців міста Підгороднє через підписні листи;
-          підготовити відповідні підписні листи;
-          провести  загальні збори мешканців  зафіксувавши їх протоколом;
-         ознайомити з ПРОЕКТОМ Статуту Територіальної громади міста Підгороднє;
-          прийняти  Статут Територіальної громади міста Підгороднє;
-         створити реєстр власності Територіальної громади міста Підгороднє;
-          створити Реєстр власників Територіальної громади міста Підгороднє;
-         створити передаточну  відомість чи акт передачі майна Територіальній громаді міста Підгороднє;
-         зареєструвати Теприторіальну громаду міста Підгороднє згідно закону у відповідних інстанціях із внесенням до ЄДР ;
-         створити Бюджет територіальної громади міста Підгороднє;
-         відкрити рахунки Територіальної громади як юридичної особи і головного власника багатства держави Україна розміщених на адміністративно-територіальній  одиниці – місто Підгородне;
-         відзвітувати перед Територіальною громадою про виконану роботу;
також звертаю Вашу увагу на статтю 42 Закону Про місцеве самоврядування в Україні, звідки випливає :
*Стаття 42. Повноваження сільського, селищного, міського голови
4. Сільський, селищний, міський голова:
 1) забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади;
2) організує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету;
8) скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради;
11) скликає загальні збори громадян за місцем проживання;
12) забезпечує виконання рішень місцевого референдуму, відповідної ради, її виконавчого комітету;
13) є розпорядником бюджетних коштів, використовує їх лише за призначенням, визначеним радою;
14) представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства;
 15) звертається до суду щодо визнання незаконними актів інших органів місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які обмежують права та інтереси територіальної громади, а також повноваження ради та її органів;
 16) укладає від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної компетенції ради, подає їх на затвердження відповідної ради;
20) видає розпорядження у межах своїх повноважень;
5. Сільський, селищний, міський голова несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень
 6. При здійсненні наданих повноважень сільський, селищний, міський голова є підзвітним, підконтрольним і відповідальним перед територіальною громадою, відповідальним - перед відповідною радою, а з питань здійснення виконавчими органами ради повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольним відповідним органам виконавчої влади. Сільський, селищний, міський голова щорічно звітує відповідно сільській, селищній, міській раді про здійснення державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності виконавчими органами відповідної ради.
7. Сільський, селищний, міський голова не рідше одного разу на рік звітує про свою роботу перед територіальною громадою на відкритій зустрічі з громадянами. На вимогу не менше половини депутатів відповідної ради сільський, селищний, міський голова зобов'язаний прозвітувати перед радою про роботу виконавчих органів ради у будь-який визначений ними термін.
Хочеться загострити увагу голови міської ради міста Підгородне і депутатів міської ради на слідкуючих статтях  Закону «Про місцеве самоврядування в Україні»
*Стаття 74. Відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування
1. Органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами.

2. Підстави, види і порядок відповідальності органів та
посадових осіб місцевого самоврядування визначаються Конституцією України, цим та іншими законами.
Стаття 75. Відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування перед територіальними громадами
1.  Органи та посадові особи місцевого самоврядування є підзвітними, підконтрольними і відповідальними перед територіальними громадами. Вони періодично, але не менш як два рази на рік, інформують населення про виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку, місцевого бюджету, з інших питань місцевого значення, звітують перед територіальними громадами про свою діяльність.

2. Територіальна громада у будь-який час може достроково припинити повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування,
якщо вони порушують Конституцію або закони України, обмежують права і свободи громадян, не забезпечують здійснення наданих їм законом повноважень.

3. Порядок і випадки дострокового припинення повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування територіальними громадами визначаються цим та іншими законами.
Стаття 77. Відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування перед юридичними і фізичними особами

1. Шкода, заподіяна  в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності органів місцевого самоврядування, відшкодовується за рахунок коштів місцевого бюджету, а в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності посадових осіб місцевого самоврядування - за рахунок їх власних коштів у порядку, встановленому законом.

2. Спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.


25 лютого 2015 року                             Олександр БЕРДО

Немає коментарів:

Дописати коментар

- Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування. Стаття 81. Цивільного кодексу України -