З початку, лірика:
Хотілося
б висловити велику «подяку» всім скотинякам (за оцінкою радикала Ляшка), які
проголосували за Бюджет геноциду – 2016. Адже попередньо збільшений (в рази)
судовий збір, ухвалений в законі тими ж скотиняками, щільно прив’язаний до розміру
мінімальної заробітної плати і збільшуватиметься паралельно.
Сьогодні,
за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового
характеру (наприклад: на неправомірні дії або бездіяльність посадових осіб або
органів місцевого самоврядування), який подано фізичною особою (громадянином),
треба викласти не 74 грн., як було до підняття судового збору, а 487 грн. 20
коп., плюс банківський комісійний збір (!). Ось і виходить 0,4 розміру
мінімальної заробітної плати, відповідно до закону, в 500 українських гривень
при мінімальній зарплаті у 1374 грн. Та в цій ситуації головне те, що ви можете
легко втратити витрачені на судовий збір кошти, бо суддя здатен перекрутити
закони на користь їх порушника (посадової особи або владного органу), адже він
й вони – представники однієї системи – системи правового нігілізму. Про такий
випадок і піде мова далі…
Тепер до справи:
Будь-який
закон треба розглядати як цілісний документ - це аксіома. Адже, якщо почати висмикувати
окремі положення і статті та ліпити їх на окрему дошку, - втрачається контекст
і смисловий посил відповідного документу.
Саме
такими маніпуляціями і правовим жонглюванням відзначився суддя Кіровського районного
суду міста Дніпропетровська Маймур Ф. Ф. щодо моєї адміністративної справи, в
якій я вимагав визнати орган з назвою «Дніпропетровська обласна рада» таким, що
утворений всупереч Конституції та законів України. Тобто – нелегітимним!
Нижче на
фотокопії першої сторінки Постанови
(яку суддя-жонглер виніс іменем України), частково відображені статті на які
посилався я, як позивач, сигналізуючи про порушення моїх конституційних прав,
через існування вищезазначеного органу, а також через його «діяльність».
В свою
чергу фотокопія останньої сторінки
дає чітке розуміння того, чим керується суддя-жонглер Маймур Ф. Ф. ухвалюючи
Постанову про відмову у задоволенні позовних вимог: він просто не враховує
статтю 6. Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», тим самим
нівелюючи суть позовних вимог в цілому, а також спотворюючи смислове
навантаження самого закону.
Відповідно
до статті 6. вищезазначеного закону первинним
суб’єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища,
міста. Територіальні громади в
порядку, встановленому законом, можуть
об’єднуватися в одну сільську, селищну, міську
територіальну громаду, утворювати
єдині органи місцевого самоврядування та обирати відповідно сільського
селищного, міського голову.
В статті
2. (цього закону) зазначено, що місцеве самоврядування здійснюється
територіальними громадами як безпосередньо, так і через утворені ними представницькі
та виконавчі органи, які представляють інтереси відповідних територіальних
громад.
Отже, з
контексту вищезазначеної статті 6., даного закону, а також статті 16., яка
наголошує на обов’язковості юридичного статусу територіальної громади (як суб’єкта),
стає зрозуміло, що праматір’ю всіх органів місцевого самоврядування є тільки
юридично оформлена ТЕРИТОРІАЛЬНА ГРОМАДА.
Не враховуючи даний аргумент (первинність утворюючого суб’єкта), всім іншим можна жонглювати в будь-який спосіб і будь-чиїх інтересах.
Вердикт ГРОМАДИ:
Ми, Громадяни
України, представники територіальних громад міста Дніпропетровська та області,
представники Комітету захисту Конституції «КоЗаК», вимагаємо від всіх посадових
осіб, всіх органів місцевого самоврядування, судової та правоохоронної систем,
а також органів центральної влади, чіткого дотримання Конституції та законів
України.
Якщо ви
ігноруєте закони – ми йдемо до вас!
Матеріал
підготував: Сергій Філіпенко
Немає коментарів:
Дописати коментар