ЖКГ, хай йому грець! Виконати судовий наказ, чи чітко додержуватися чинного законодавства? (скасувати наказ про стягнення боргу)

Рішення теперішньої Верховної зРади про збільшення розміру судового збору на деякий час унеможливило втілення мого нового хобі – набуття реальної судової практики, в умовах відсутності профільної освіти в юриспруденції.

Зміна наступальної тактики судової практики на заощадливу тактику терплячого очікування, нарешті, здетонувала і принесла трохи райдужних відтінків у мої «сіробезпробудні» будні.

Днями, рекомендованим листом, отримав судовий наказ за рішенням судді Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська Дубіжанської Т. О., про стягнення з мене майже п’ятнадцяти з половиною тисяч гривень «боргу» на користь «Комунального підприємства «Транспортування покупної теплової енергії «Теплотранс» Дніпропетровської міської ради» за надані ним послуги.

Як вчинити? Але ж я не хочу порушувати чинне українське законодавство… Фінансуючи незаконну шарашкіну контору перетворюватись на співучасника злочину…

Про це детально і аргументовано у заяві…

Читайте також:

«Комунальні» боржники, вам оголошено війну: як протистояти свавіллю

Красногвардійський районний суд,

міста Дніпропетровська, пр-т Пушкіна, 77-б, індекс: 49006

Стягувач: Комунальне підприємство «Транспортування покупної теплової енергії «Теплотранс» Дніпропетровської міської ради, розташованого за адресою: 49089, місто Дніпропетровськ, вул.. Макарова, 32, ОКПО 325606, ІПН 325606104661

Боржник: Громадянин України Філіпенко Сергій Веніамінович,

e-mail: svf2011@ukr.net

ЗАЯВА

про скасування судового наказу (справа № 204/0055/2016-ц, провадження № 2н-204/0037/2016)

Красногвардійським районним судом міста Дніпропетровська, за рішенням судді Дубіжанської Т. О. від 24 лютого 2016 року, за заявою Комунального підприємства «Транспортування покупної теплової енергії «Теплотранс» Дніпропетровської міської ради (далі – Стягувач), було видано судовий наказ про стягнення з мене 14953 (чотирнадцять тисяч дев’ятсот п’ятдесят три) грн. 05 (п’ять) коп., як суму заборгованості за постачання теплової енергії, а також судових витрат у розмірі – 689 (шістсот вісімдесят дев’ять) грн. Судовий наказ мною було одержано рекомендованим листом 18 травня 2016 року.

Вважаю, що зазначений судовий наказ є повністю необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню в повному обсязі з наступних підстав:

Спираючись на визначення Закону України «Про підприємства в Україні», комунальне підприємство – це підприємство, яке засноване на власності відповідної територіальної громади (ст.2). Підприємство створюється згідно з рішенням власника майна (територіальною громадою) чи уповноваженого ним органу (ст.5). Підприємство вважається створеним і набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації (ст..6).

         Згідно положень Цивільного кодексу України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

         Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді (ст..80).

         Юридичні особи створюються шляхом об’єднання осіб та (або) майна і, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права. Юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів, а також може створюватися та діяти на підставі модельного статуту.

         Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування (ст..81).

         Відповідно до положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» представницький орган місцевого самоврядування (розпорядчим актом якого може бути створено комунальне підприємство) – виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення. Право комунальної власності – право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування (ст..1).

         Територіальна громада є невід’ємною складовою системи місцевого самоврядування в Україні (ст..5), а також первинним суб’єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень (ст.6).

         Як зазначалося раніше, ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами (ст.10).

         Міський голова є головною посадовою особою відповідної територіальної громади (ст.12).

         Враховуючи положення статті 16., данного закону, треба зазначити, що органи місцевого самоврядування є ЮРИДИЧНИМИ ОСОБАМИ (публічного права) і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

         Відповідно до статті 42., сільський, селищний, міський голова підписує рішення ради та її виконавчого комітету.

         Відповідно до статті 45., сільська, селищна, міська, районна в місті (у разі її створення), районна, обласна рада складається з депутатів, які обираються жителями відповідного села, селища, міста, району в місті, району, області (адміністративно-територіальної одиниці) на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

         Депутат    місцевої    ради   як   представник   інтересів
територіальної   громади (юридичної особи),   виборців   свого   виборчого    округу зобов'язаний    виражати    і    захищати   інтереси   відповідної територіальної громади та її частини -  виборців  свого  виборчого округу, виконувати їх доручення в межах своїх повноважень, наданих законом,   брати   активну   участь   у    здійсненні    місцевого самоврядування.

         Територіальні громади (юридичні особи публічного права) сіл, селищ, міст, районів у містах безпосередньо або через створені ними органи місцевого самоврядування можуть об'єднувати на договірних засадах на праві спільної власності об'єкти права комунальної власності, а також кошти місцевих бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, установ та організацій і створювати для цього відповідні органи і служби.

         Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

         Доцільність, порядок та умови відчуження об'єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою. Доходи від відчуження об'єктів права комунальної власності зараховуються до відповідних місцевих бюджетів і спрямовуються на фінансування заходів, передбачених бюджетами розвитку.

         Майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об'єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню.

         Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Читайте також:

Оплачуєш «комуналку» - порушуєш закони України! (про незаконність комунальних підприємств)

         Відповідно до статті 2., Бюджетного кодексу України (ВР № 2456-VI від 08.07.2010) бюджет – це план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються відповідно органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду.

         Бюджети місцевого самоврядування – це бюджети територіальних громад (юридичних осіб публічного права) сіл, їх об'єднань, селищ, міст (у тому числі районів у містах), бюджети об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

         Бюджетна система України - сукупність державного бюджету та місцевих бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, державного і адміністративно-територіальних устроїв і врегульована нормами права.

         Єдиний казначейський рахунок - рахунок, відкритий центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів (далі - Казначейство України), у Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у системі електронних платежів Національного банку України, на якому консолідуються кошти державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування та кошти інших клієнтів, які відповідно до законодавства знаходяться на казначейському обслуговуванні.

         Відповідно до статті 5., цього документу, бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів. Місцевими бюджетами є бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування. Бюджетами місцевого самоврядування є бюджети територіальних громад сіл, їх об'єднань, селищ, міст (у тому числі районів у містах), бюджети об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

         Відповідно до пункту 1 Положення про Державну казначейську службу України (документ № 215-2015-п від 15.04.2015) Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.

         Згідно пункту 4 цього Положення, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку, забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку,  здійснює розрахунково-касове обслуговування розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, здійснює відкриття і закриття рахунків в національній валюті, проводить операції на рахунках, формує та видає виписки з рахунків, здійснює розподіл бюджетних коштів між державним бюджетом, бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя, між місцевими бюджетами, а також між загальним та спеціальним фондами бюджету відповідно до нормативів відрахувань, визначених бюджетним законодавством, і їх перерахування відповідно до законодавства, проводить відповідні розрахунки між державним та місцевими бюджетами, між місцевими бюджетами, а також між учасниками бюджетного процесу та суб’єктами господарювання, здійснює відкриття, закриття та обслуговування рахунків у системі електронного адміністрування податків, управляє наявними фінансовими ресурсами, що консолідуються на єдиному казначейському рахунку, веде бухгалтерський облік операцій з виконання державного та місцевих бюджетів та таке інше.

         Казначейство здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

         Казначейство є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в Казначействі і банках.

         Повертаючись до Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” в статті 61., зазначено, що органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України.

         Самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону.

         Відповідно до статті 64., цього закону, видатки місцевих бюджетів здійснюються органами місцевого самоврядування на потреби територіальних громад (юридичних осіб), їх розмір і цільове спрямування визначаються відповідними рішеннями про місцевий бюджет; видатки, пов'язані із здійсненням районними, обласними радами заходів щодо забезпечення спільних інтересів територіальних громад, - відповідними рішеннями про районний та обласний бюджети.

         Сільські, селищні, міські, районні в містах (у разі їх створення) ради та їх виконавчі органи самостійно розпоряджаються коштами відповідних місцевих бюджетів, визначають напрями їх використання.

         Відповідно до статті 143. Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності, утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації та установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю.

Читайте також:

Вас грабують комунальники? Відправте їх вивчати закон! Нехай знають, вони – нелегітимні! (аналіз платіжки за воду)

         Отже, враховуючи всі вищезазначені положення чинного українського законодавства та беручи до уваги надану доказову базу в „Додатку до заяви”, можна дійти висновку, що орган з назвою «Комунальне підприємство «Транспортування покупної теплової енергії «Теплотранс» Дніпропетровської міської ради», створеного за рішенням органу з назвою «Дніпропетровська міська рада», створено із порушенням чинного законодавства. Адже, після вступу в дію чинної Конституції України (у 1996 році) та ухвалення Верховною Радою України закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (у 1997 році), де-факто і де-юре в місті Дніпропетровську (місті з районним поділом) не було створено жодного легітимного утворюючого органу, яким мали б бути територіальні громади (юридичні особи публічного права) міста і ,районів у місті, зі своїми відкритими кадастрами і реєстрами землі, комунальної власності та інших ресурсних багатств, а також відкритими реєстрами співвласників землі, облікованого комунального майна та інших ресурсних багатств, відповідних територіальних громад. Враховуючи наявні обставини (не існування законного утворюючого органу, власника – територіальної громади, юридичної особи публічного права), створення, існування і діяльність будь-яких «представницьких» і «виконавчих» органів та створених ними «комунальних підприємств» є таким, що суперечить нормам чинного українського законодавства та підпадає, як мінімум, з боку «Стягувача» під дію статті 353. Кримінального кодексу України (привласнення повноважень), а з мого боку, за умов фінансування нелегітимного (незаконного) органу, під дію статті 27., цього ж кодексу (види співучасників злочину).

         Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. В Україні визнається і діє принцип верховенства права (ст..8). В Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування (ст..7).

         Згідно положень Конституції ніхто не зобов’язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази (навіть судові). За віддання і виконання явно злочинних розпоряджень чи наказів настає юридична відповідальність (ст.60).

         Кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності (ст..68).

         На підставі викладеного та керуючись статтями 105-106 ЦПК України,

Прошу суд:

1. Прийняти дану заяву до розгляду.

2. Скасувати у повному обсязі судовий наказ (справа № 204/0055/2016-ц, провадження № 2н-204/0037/2016), виданий Красногвардійським районним судом міста Дніпропетровська, ухвалений за рішенням судді Дубіжанської Т. О., від 24 лютого 2016 року, за заявою органу з назвою «Комунальне підприємство «Транспортування покупної теплової енергії «Теплотранс» Дніпропетровської міської ради» («Стягувач»), про стягнення з мене на його користь 14953 (чотирнадцять тисяч дев’ятсот п’ятдесят три) грн. 05 (п’ять) коп., як „суму заборгованості” за постачання теплової енергії, а також судових витрат у розмірі – 689 (шістсот вісімдесят дев’ять) грн.

3. Відповідним рішенням зупинити і заборонити будь-яку діяльність органу з назвою «Комунальне підприємство «Транспортування покупної теплової енергії «Теплотранс» Дніпропетровської міської ради» як такого, що було створено з порушенням чинного законодавства та по факту являється нелегітимним (незаконним).

Додаток до заяви (на фото):

1. Копія інформаційного запиту та відповідь на запит до/від ГУ Юстиції у Дніпропетровській області щодо факту реєстрації у відповідному органі юридичної особи публічного права з назвою «Територіальна громада міста Дніпропетровська» – на 5 (п’ятьох) арк.;

2. Копія інформаційного запиту та відповідь на запит до/від Дніпропетровського міського управління юстиції стосовно наявності або відсутності реєстрації юридичних осіб публічного права відповідних (одноіменних) районних у місті територіальних громад – на 5 (п’ятьох) арк.;

3. Копія інформаційного запиту та відповідь на запит до/від ГУ Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області відносно факту реєстрації та обслуговування в зазначеній установі юридичної особи публічного права з назвою «Територіальна громада міста Дніпропетровська» - на 4 (чотирьох) арк..;

4. Копія інформаційного запиту та відповідь на запит до/від Управління Державної казначейської служби України у Красногвардійському районі міста Дніпропетровська Дніпропетровської області відносно факту реєстрації та обслуговування в зазначеній установі юридичної особи публічного права з назвою «Територіальна громада Красногвардійського району у місті Дніпропетровську» - на 4 (чотирьох) арк..;

5.  Копія інформаційного запиту та відповідь на запит до/від Дніпропетровської міської ради щодо надання копії Свідоцтва про реєстрацію юридичної особи з назвою „Дніпропетровська міська рада” – 4 (чотири) арк..;

6.  Копія інформаційного запиту та відповідь на запит до/від Дніпропетровської міської ради щодо надання відомостей (виписки) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців про юридичну особу органу з назвою „Дніпропетровська міська рада” – 4 (чотири) арк..;

7.  Копія інформаційного запиту та відповідь на запит до/від Красногвардійської районної у місті Дніпропетровську ради щодо надання відомостей (виписки) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців про юридичну особу органу з назвою „Красногвардійська районна у місті Дніпропетровську рада” – 4 (чотири) арк..

8.   Копія судового наказу (справа № 204/0055/2016-ц, провадження № 2н-204/0037/2016), виданого Красногвардійським районним судом міста Дніпропетровська, ухваленого за рішенням судді Дубіжанської Т. О., від 24 лютого 2016 року – 1 (один) арк..

24 травня 2016 року                                                       Філіпенко С. В.

Хід справи висвітлюватиметься на сторінках сайту «Багнет Нації»: http://bagnetnacii.blogspot.com

Із прив’язкою до сайту «Територіальна громада»: http://tergromada.blogspot.com

Я не фінансую олігархів!

Я не фінансую геноцид і війну!

Я додержуюсь чинного законодавства!

А Ви???

Далі буде…