«НОВА ПОШТА» змушує купувати нестерильні маски – запит в рамках кримінального провадження

 

ТОВАРНИЙ ЧЕК

 12 вересня 2020 року у відділення «НОВА ПОШТА» № 154, що у Дніпрі, була викликана слідчо-оперативна група та складена заява про злочин.

   Більше деталей у відео про подію та в запиті на інформацію.

 

ДНІПРОВСЬКА ФІЛІЯ ТОВАРИСТВА  

З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ

«НОВА ПОШТА» ЄДРПОУ ВП: 26370496   

​вулиця Березинська, 58, місто Дніпро, 49050

Громадянин України, Українець:

Сергій Веніамінович Філіпенко,

e-mail: svf2011@ukr.net

 

Ніхто не зобов'язаний виконувати явно

злочинні розпорядження чи накази.

За віддання і виконання явно злочинного

розпорядження чи наказу настає

юридична відповідальність (ст.. 60 КУ)

 

Запит (вих. № 778/20)

про надання публічної інформації за Законом України

«Про доступ до публічної інформації»

                        

   Приписами статті 3 Конституції України однозначно визначено, що Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

   Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

      Згідно з положеннями статті 8. Конституції (Основного закону) в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

   Статтею 22. Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

   Відповідно до положень частини четвертої статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

   Положеннями частини першої статті 9. Конституції встановлено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

   Так, преамбулою Загальної декларації прав людини (прийнята і проголошена резолюцією 217 А (ІІІ) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року) закріплено, що  визнання  гідності,  яка властива всім
членам людської сім'ї, і рівних та невід'ємних їх прав є основою
свободи, справедливості та загального миру, що зневажання і нехтування  правами людини призвели до варварських актів, які обурюють совість людства, і що створення такого світу,  в якому люди будуть мати свободу слова  і переконань  і  будуть  вільні  від страху і нужди,  проголошено як
високе прагнення людей, що необхідно,  щоб права людини охоронялися
силою закону з метою забезпечення того, щоб людина не була змушена
вдаватися як до останнього засобу до повстання проти тиранії і гноблення, що народи Об'єднаних Націй підтвердили в Статуті (995_010) свою віру в основні права людини, в гідність і цінність людської особи і в рівноправність чоловіків і жінок та вирішили сприяти соціальному прогресові і  поліпшенню  умов життя при більшій свободі, що держави-члени зобов'язались сприяти  у співробітництві з Організацією Об'єднаних Націй загальній повазі і додержанню прав людини і основних свобод, що загальне розуміння характеру цих прав і свобод має величезне значення для повного виконання цього зобов'язання.

   Саме тому Генеральна Асамблея проголосила цю Загальну декларацію прав людини як завдання, до виконання  якого  повинні прагнути всі народи і всі держави з тим, щоб кожна людина і кожний орган суспільства, завжди маючи на увазі цю Декларацію, прагнули шляхом освіти сприяти поважанню цих прав і свобод   і   забезпеченню,   шляхом   національних  і  міжнародних
прогресивних заходів, загального і ефективного  визнання  і здійснення  їх  як  серед народів держав-членів Організації, так і серед народів територій, що перебувають під їх юрисдикцією.

   Слід наголосити на тому, що основоположними статтями Загальної декларації прав людини визначено, що Всі люди  народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах. Вони наділені розумом і совістю і  повинні діяти  у відношенні один до одного в дусі братерства. Кожна людина   повинна мати всі права і всі свободи, проголошені цією Декларацією,  незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших   переконань, національного чи соціального походження, майнового, станового або іншого становища. Крім того, не повинно проводитися  ніякого розрізнення на основі політичного, правового або міжнародного статусу  країни  або території, до якої людина належить, незалежно від    того,   чи   є ця територія   незалежною, підопічною, несамоврядованою або як-небудь інакше обмеженою у своєму суверенітеті. Кожна людина має право на життя,  на свободу і на особисту недоторканність. Ніхто не повинен бути в рабстві або у підневільному стані; рабство і работоргівля забороняються в усіх їх видах. Ніхто не повинен зазнавати тортур, або жорстокого, нелюдського,  або  такого, що принижує його гідність,  поводження і покарання. Кожна людина,  де б вона не перебувала, має право на визнання її правосуб'єктності. Всі люди  рівні перед законом і мають право, без будь-якої різниці, на рівний їх захист законом. Усі люди  мають  право  на рівний захист від якої б то не було дискримінації, що порушує цю Декларацію,  і від якого  б  то  не  було  підбурювання до такої дискримінації. Кожна людина має право на  ефективне  поновлення у правах компетентними національними судами в разі  порушення  її  основних прав, наданих їй конституцією або законом. Кожна людина,  як член суспільства,  має право  на  соціальне забезпечення і на здійснення необхідних для  підтримання  її гідності і для вільного розвитку  її  особи  прав  у  економічній, соціальній і культурній галузях за допомогою національних зусиль і міжнародного співробітництва та відповідно до структури і ресурсів кожної держави. Кожна людина має право на соціальний і міжнародний порядок, при якому права і свободи, викладені в цій Декларації, можуть бути повністю здійснені.

   Крім того, статтею 30 Загальної декларації прав людини визначено, що ніщо у цій Декларації не може бути витлумачено як надання будь-якій  державі, групі осіб або окремим особам права займатися будь-якою діяльністю або вчиняти дії,  спрямовані на знищення прав і свобод, викладених у цій Декларації.

   З основоположними принципами, закладеними і визначеними Загальною декларацією прав людини, співзвучні, також, і принципи встановлені Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (документ 995_004, дата ратифікації Україною 17.07.1997, дата набрання чинності для України 11.09.1997), а саме: - Нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню; - Нікого не можна тримати в рабстві або в підневільному стані; - Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження; - Користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою; - Жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції; - Обмеження, дозволені згідно з цією Конвенцією щодо зазначених прав і свобод, не застосовуються для інших цілей ніж ті, для яких вони встановлені.   

   Проте, від початку введення в Україні «надзвичайної ситуації» (карантину), всупереч чинному законодавству (без введення надзвичайного стану Верховною Радою України відповідним, окремим ЗАКОНОМ), введенням обмежень прав і свобод незаконною постановою не утвореного в конституційний спосіб Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (адже в зазначену дату засідання КМУ не відбувалось, протокол  - не вівся), працівниками ТОВ «НОВА ПОШТА» системно, грубо порушуються (обмежуються) мої права (як громадянина і споживача), гарантовані мені Конституцією України, Європейською конвенцією з прав людини, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та Законом України «Про захист прав споживачів». Дані обмеження відбуваються в примушенні мене вчиняти дії не передбачені чинним національним законодавством України.

   Так, 12 вересня 2020 року в проміжок часу з 12:15 до 12:30, я, прибув до відділення «НОВОЇ ПОШТИ», яке знаходиться за адресою: вулиця Будівельників, 12, в місті Дніпрі, задля реалізації свого права як споживача, та на виконання домовленостей з продавцем товару, через оплату і отримання замовленого товару, за умови надання відповідних послуг постачальником товару (фактично, посередником – Новою поштою). Але, слід зазначити, що моє непорушне, невідчужуване право гарантоване мені Конституцією і законами України було грубо порушене працівником даного відділення - ОСОБА (П.І.Б. зазначені у відповідному товарному чеку № 107-0699220239 від 12.09.2020 року 12:26:01), яка пославшись на внутрішні інструкції і, якусь, постанову КМУ, відмовилась мене обслуговувати без вдягненої на обличчя маски. На мої зауваження і аргументи обґрунтовані нормами чинного законодавства та прохання щодо зазначення конкретної норми закону, яким передбачена дана вимога (купівля товару виключно в масці), співробітниця зазначеного відділення «НОВОЇ ПОШТИ», не надала.

   Крім того слід зауважити, що разом з порушенням працівниками ТОВ «НОВА ПОШТА» норм зазначеного вище чинного законодавства, ігноруються, також, і рекомендації МОЗ (а саме: Раціональне використання засобів індивідуального захисту (ЗІЗ) при захворюванні на COVID-19 – додаток 6 до Стандартів медичної допомоги COVID-19), відповідно до яких носіння медичної маски – ефективний профілактичний захід, якщо наявні респіраторні симптоми, або для того, хто доглядає за хворим. Адже карантин – це комплекс обмежувальних і режимних протиепідемічних заходів, спрямованих на обмеження контактів інфікованої або підозрюваної в інфікуванні особи, тварини, вантажу, товару, транспортного засобу, населеного пункту, території, районів, областей і так далі. Але, ні в якому разі, це не стосується здорової людини. Проте, мене, здорову людину, було примушено купити маску сумнівної якості за 17 (сімнадцять) гривень.

   Отже, в контексті викладеного вище, виключно для захисту і обстоювання своїх конституційних прав і свобод, на місце події, мною, була викликана слідчо-оперативна група Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області, і складена заява про злочин, який підпадає під кваліфікацію статті 356 Кримінального кодексу України (самоправство, тобто самовільне, всупереч установленому законом порядку, вчинення будь-яких дій, правомірність яких оспорюється окремим громадянином або підприємством, установою чи організацією, якщо такими діями була заподіяна значна шкода інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам або інтересам власника, - карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до трьох місяців).

   Стаття 34. Конституції України гарантує кожному громадянину України право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

   Закон України «Про доступ до публічної інформації» визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес.

   Відповідно до положень пункту 6 частини першої статті 3. Закону України «Про доступ до публічної інформації» право на доступ до публічної інформації гарантується юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.

   Відповідно до положень статті 4. доступ до публічної інформації відповідно до цього Закону здійснюється на принципах прозорості та відкритості діяльності суб'єктів владних повноважень, вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.

   Згідно з положеннями статті 5., зазначеного закону, доступ до публічної інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

   Частиною сьомою статті 6 цього закону встановлено, що обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.

   Згідно з положеннями статті 21. Закону «Про доступ до публічної інформації», інформація на запит надається безкоштовно. При наданні особі інформації про себе та інформації, що становить суспільний інтерес, плата за копіювання та друк не стягується.

   Відповідно до положень частини 2, 3 статті 22., даного закону, відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації. Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.

   На підставі вищезазначених норм національного законодавства України, керуючись положеннями статті 34. Конституції України, Закону України «Про доступ до публічної інформації» та Закону України «Про інформацію», виключно задля подальшого звернення до суду, для захисту своїх порушених конституційних прав і свобод, та отримання компенсації за завдану мені протиправними діями моральну і матеріальну шкоду в розмірі 500 000 (п’ятсот тисяч) гривень, звертаюсь до Вас (як до передбачуваної третьої сторони під час розгляду справи в суді), у визначений законом строк (п’ять днів),

 

НАДАТИ ЗМІСТОВНУ ІНФОРМАЦІЮ:

 

1.                В абзаці 3.2. мотивувальної частини Рішення № 10-р/2020 від 28 серпня 2020 року Конституційний Суд України зазначив, що згідно зі статтею 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України; в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень; не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 Конституції України.

   Конституційний Суд України вкотре наголосив, що обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина є можливим у випадках, визначених Конституцією України. Таке обмеження може встановлюватися виключно законом – актом, ухваленим Верховною Радою України як єдиним органом законодавчої влади в Україні. Встановлення такого обмеження підзаконним актом (постановою КМУ) суперечить статтям 1, 3, 6, 8, 19, 64 Конституції України;

 

ЗАПИТ 1: прошу Вас, надати мені завірену належним чином копію внутрішньої інструкції (розпорядження) відповідно до якої обмежується моє право на обслуговування у відділеннях «НОВОЇ ПОШТИ», без вдягнутої на обличчя маски.

 

2.                Відповідно до положень статті 8 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» фінансування профілактичних і протиепідемічних заходів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів, а у випадках, передбачених законом, - за рахунок коштів підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, а також коштів фізичних осіб;

ЗАПИТ 2: прошу Вас, письмово, надати мені посилання на конкретну норму закону, якою передбачена обов’язкова наявність маски задля здійснення обслуговування у відділеннях «НОВОЇ ПОШТИ». А також, зазначити норму конкретного закону, згідно якої захисні маски у відділеннях «НОВОЇ ПОШТИ» не видаються, а продаються. 

3.                Згідно Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 1435 від 02.12.2014 року «Про прийняття національних стандартів України, гармонізованих з міжнародними та європейськими нормативними документами, затвердження національних стандартів України, скасування нормативного документа України та міждержавних стандартів в Україні», маски хірургічні, повинні відповідати ДСТУ 14683:2014 (3-х слойні з гнучким фіксатором на носовій перегородці);

ЗАПИТ 3: прошу Вас, надати мені завірену належним чином копію Сертифікату на виріб, позначений як «маска медична, нестерильна», яку мене змусили придбати у відділенні «НОВОЇ ПОШТИ» № 154, що відображено у відповідному товарному чеку № 107-0699220239 від 12.09.2020 року 12:26:01.Крім того,  прошу Вас поінформувати мене письмово, про відповідність даного виробу нормам ДСТУ за результатами технічних випробувань.

4.                Нормами частини першої статті 9 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживач має право обміняти непродовольчий товар належної якості на аналогічний у продавця, в якого він був придбаний, якщо товар не задовольнив його за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути ним використаний за призначенням.

   Споживач має право на обмін товару належної якості протягом чотирнадцяти днів, не рахуючи дня купівлі, якщо триваліший строк не оголошений продавцем.

   Нормами пункту 2 частини другої статті 2 Закону України від 2 грудня 2010 року № 2741-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав споживачів» затверджено, що відмову  споживачу в реалізації його прав, установлених частиною першою статті 8, частиною першою статті 9 і частиною третьою статті 10 цього Закону,  -  у десятикратному розмірі вартості продукції виходячи з цін, що діяли на час придбання цієї продукції,  але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян".

   Додатком 3 до постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 року № 172 «Про реалізацію окремих положень Закону України «Про захист прав споживачів» затверджено Перелік товарів належної якості, що не підлягають обміну (поверненню). З цього приводу слід акцентувати увагу, що відповідно до Переліку виріб, позначений як «маска медична, нестерильна», не значиться.

ЗАПИТ 4: прошу Вас, надати мені письмове посилання на конкретну норму чинного законодавства, відповідно до якого мені було відмовлено в реалізації мого права на повернення/обміну товару («маски медичної, нестерильної»), який не входить до групи товарів, що не підлягають обміну (поверненню).     

5.                Відповідно до положень статті 142. Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

   Статтею 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження;

ЗАПИТ 5: прошу Вас, надати мені завірену належним чином копію Договору оренди займаного відділенням «НОВОЇ ПОШТИ» № 154 приміщення за адресою: місто Дніпро, вулиця Будівельників, 12., а також завірені належним чином відомості про оплату орендної плати, від початку оренди, і на момент запитування інформації в даному запиті.

6.                Відповідно до положень Кодексу законів про працю України працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

   Трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

   Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов’язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

ЗАПИТ 6: прошу Вас, надати мені завірену належним чином копію укладеного трудового договору (або контракту), укладеного між ТОВ «НОВА ПОШТА» та ОСОБА, завірений належним чином витяг (виписку) з трудової книжки щодо офіційного працевлаштування у ТОВ «НОВА ПОШТА» ОСОБА, а також достовірні відомості щодо обов’язкових відрахувань від суми нарахувань на заробітну плату ОСОБА.

7.                Відповідь надати у повному обсязі, у хронологічній послідовності відповідно до вищевикладених пунктів прохальної частини запиту, та  надіслати у письмовому (паперовому) вигляді на мою домашню адресу: 49055, місто Дніпро, Сергію Веніаміновичу Філіпенку,  і в електронному вигляді на мою вищезазначену електронну адресу (e-mail: svf2011@ukr.net).

   У випадку, якщо з якихось причин не можливо надати відповідь – письмово вказати причину, або перенаправити (переадресувати) запит за належністю, відповідно до вимог Закону «Про доступ до публічної інформації», до розпорядника відповідної інформації.     

   Зміст відповіді на запит, публікуватиметься на сайті «БАГНЕТ НАЦІЇ»: http://bagnetnacii.blogspot.com

 

   14 вересня 2020 року

 

З повагою, Громадянин України_______________________С. В. Філіпенко

 

P.S. У випадку, якщо з достовірних джерел мені стане відомо, що після зазначеного в даному запиті випадку з якихось необґрунтованих причин ОСОБА буде звільнена з займаної посади, як Громадянин і представник Громадської організації «Обєднана правозахисна група «Багнет Нації», в суді (за згодою громадянки), захищатиму її право щодо поновлення її на посаді, з компенсацією, за завдану їй незаконним звільненням моральну і матеріальну шкоду, за рахунок працедавца.

Телеграм: https://t.me/bagnetnacii
Фейсбук: https://www.facebook.com/groups/bagnetnacii
Сайт: http://bagnetnacii.blogspot.com

Фінансову підтримку діяльності громадського об’єднання ГО «Багнет Нації» можна здійснити переказом на картку ПриватБанку № 5168 7427 1422 2175 на ім’я Сергій Філіпенко. Дякуємо за Ваш вагомий внесок у відновлення конституційного устрою України!