Конкретна сфера суспільних відносин не може бути
водночас
врегульована однопредметними
нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом
суперечать один одному. Звичайною є
практика, коли наступний у часі акт містить
пряме застереження
щодо повного або часткового
скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з
прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується
однопредметний акт, який діяв у
часі раніше. До того ж, сам Конституційний Договір по суті
передбачав втрату ним чинності і
скасування чинної на момент його підписання
Конституції з прийняттям нової Конституції України. (з Рішення Конституційного Суду
України від 3 жовтня 1997 року №3-зп)
