Громадська організація «Обєднана правозахисна група «Багнет Нації» вважає своїм священним, громадянським обов’язком сприяти Службі безпеки України у виявленні фактів кримінальних злочинів спрямованих проти української державності через повалення конституційного ладу і захоплення державної влади особами без конституційного громадянства Самостійної української держави України.
Саме тому,
попередньо зробивши низку запитів на інформацію до Верховної Ради України,
ознайомившись з офіційними даними з Єдиного державного реєстру декларацій (https://public.nazk.gov.ua), Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних
осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДРПОУ: https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search), а також відомостями американського реєстру «Dun & Bradstreet», в рамках журналістського розслідування друкованого
засобу масової інформації (газети) «Багнет Нації», нами були підготовлені і
направлені інформаційні запити до Галицького районного суду міста Львова та
Територіального управління Державної судової адміністрації України у Львівській
області, з якими ознайомлюємо наших читачів.
Далі буде…
Підтримати волонтерську
дослідницьку діяльність ГО ОПГ «Багнет Нації» можна переказом на картрахунок ПриватБанку № 5168 7427 1422 2175 на ім’я Сергія Філіпенка
Телеграм: https://t.me/bagnetnacii
Фейсбук: https://www.facebook.com/groups/bagnetnacii
Сайт: http://bagnetnacii.blogspot.com
Вих. № ЗПІ-007/019/21 Дата: 22
листопада 2021 року
ДРУГИЙ
ОКРУЖНИЙ СУД
МІСТА ЛЬВОВА
Код ЄДРПОУ: 42263480; код КВЕД 84.23
вул. Чоловського, 2, місто Львів,
Львівська область, 79018
e-mail: inbox@gl.lv.court.gov.ua
Судоустрій в Україні
будується за принципами територіальності
та спеціалізації і визначається законом.
Суд утворюється, реорганізовується і
ліквідовується законом,
проект якого вносить до Верховної Ради
України Президент
України після консультацій з Вищою радою
правосуддя.
(частина перша і
друга статті 125. Конституції України)
З А П И Т
про надання публічної інформації за Законом України
«Про доступ до публічної інформації»
(в рамках журналістського
розслідування)
В рамках журналістського
розслідування друкованого засобу масової інформації (газети) «Багнет Нації»
(Свідоцтво ДП № 2303-1041р від 29.03.2021 року) Громадської організації
«Об’єднана правозахисна група «Багнет Нації» (реєстраційний № 1508568 від
01.06.2020 року) на виявлення і фіксацію кримінальних злочинів проти
державності, з подальшою передачею задокументованих фактів до СБУ, звертаємось
до вашої установи як суб’єкта господарювання, який, до того ж, має відповідну
реєстрацію в американському
реєстрі «Dun & Bradstreet»:
Суверенною ВОЛЕЮ Українського народу на
Всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 року були визначені і затверджені засадничі
принципи конституційного ладу Самостійної Української Держави України, які не
можуть бути змінені чи скасовані без проведення Всеукраїнського референдуму.
Конституційний лад Самостійної
Української Держави України закріплено положеннями чинної Конституції України
від 28 червня 1996 року (254к/96-ВР).
Відповідно до положень Конституції (254к/96-ВР) в Україні
визнається і діє принцип верховенства права.
Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші
нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні
відповідати їй. Норми
Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту
конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі
Конституції України гарантується.
Правовий
порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути
примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та
органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на
підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та
законами України.
Натомість, Указом Президента
України від 29 грудня 2017 року № 449/2017 «Про ліквідацію та утворення
місцевих загальних судів», який згідно свого пункту 3 набрав чинності з дня його
опублікування, підпунктом 69 пункту 1 визначено про
ліквідацію Галицького районного суду
міста Львова та
підпунктом 27 пункту 2 визначено про утворення Другого окружного суду міста Львова
– у Галицькому і Сихівському районах міста Львова із місцезнаходженням у місті
Львові.
В даному контексті слід зауважити, що до виключення з
тексту Конституції України пункту 23 частини
першої статті 106 на підставі Закону № 1401-VIII від 02.06.2016 Президент України:
«утворює суди у визначеному ЗАКОНОМ порядку».
Підпунктом 6 пункту 16-1 Розділу XV «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» до впровадження нового адміністративно-територіального устрою України (???)
відповідно до змін до Конституції України щодо децентралізації влади, але не
довше ніж до 31 грудня 2017 року, утворення, реорганізацію та ліквідацію судів
здійснює Президент України на підставі та у порядку, що визначені ЗАКОНОМ.
В контексті зазначеного, додатком до даного запиту, додаємо копію запиту
на інформацію № ЗПІ/118/21 від 13 квітня 2021 року та копію відповіді на даний
запит від ГО ОПГ «Багнет Нації» до Верховної Ради України з якої витікає, що
відповідного ЗАКОНУ,
який регулював питання утворення, реорганізації та ліквідації судів Президентом
України Верховною Радою України, ніколи, не приймався.
Крім того, додатком до даного запиту, додаємо копію запиту на інформацію
№ ЗПІ/100/21 від 10 березня 2021 року та копію відповіді на даний запит від ГО
ОПГ «Багнет Нації» до Верховної Ради України з якої витікає, що передбачених
пунктом 14 частини першої статті 92. Конституції України низки законів про - судоустрій, судочинство, статус суддів; засади судової
експертизи; організацію і діяльність прокуратури, нотаріату, органів досудового
розслідування, органів і установ виконання покарань; порядок виконання судових
рішень; засади організації та діяльності адвокатури
Верховною Радою України, також, не приймалось.
Варто зазначити, що з огляду на офіційні відомості
(станом на 20.11.2021 року – дату формування даного запиту), розміщені на
офіційному сайті Міністерства юстиції України в Єдиному державному реєстрі
юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі по
тексту - ЄДРПОУ) (https://usr.minjust.gov.ua/content/home), установа/юридична
особа приватного права з назвою «ДРУГИЙ
ОКРУЖНИЙ СУД МІСТА ЛЬВОВА» код ЄДРПОУ: 42263480, зареєстрована як
суб’єкт господарювання з кодом економічної діяльності КВЕД 84.23 (діяльність у сфері
юстиції та правосуддя), та не знаходиться в стані припинення.
Керівником даної юридичної особи суб’єкта господарювання є фізична особа
(особа без конституційного громадянства - мігрант, по відношенню до
внутрішнього законодавства Самостійної Української Держави України)
– ПОЗНЯКОВА
ОЛЬГА ВАСИЛІВНА - керівник.
Відповідно до положень Статті
40. Конституції України (Основного закону) усі мають право
направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто
звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та
посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і
дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Стаття 34. Конституції України гарантує кожному громадянину України право вільно збирати,
зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший
спосіб - на свій вибір.
Закон України «Про доступ до публічної інформації»
визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до
інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших
розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний
інтерес.
Відповідно до положень пункту 6 частини
першої статті 3. Закону України «Про доступ до публічної інформації» право на
доступ до публічної інформації гарантується юридичною відповідальністю за
порушення законодавства про доступ до публічної інформації.
Відповідно до положень статті 4. доступ до публічної інформації відповідно до цього Закону здійснюється на
принципах прозорості та відкритості діяльності суб'єктів владних повноважень,
вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що
була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, рівноправності,
незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі,
етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних
або інших ознак.
Згідно з положеннями статті 5., зазначеного
закону, доступ до публічної інформації забезпечується шляхом надання інформації
за запитами на інформацію.
Частиною сьомою статті 6 цього закону встановлено, що обмеженню доступу підлягає інформація, а не
документ. Якщо документ
містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація,
доступ до якої необмежений.
Згідно
з положеннями статті 21. Закону «Про доступ до публічної інформації», інформація на
запит надається безкоштовно. При
наданні особі інформації про себе та інформації, що становить суспільний
інтерес, плата за копіювання та друк не стягується.
Відповідно до положень частини 2, 3 статті 22., даного закону, відповідь
розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із
загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається
неправомірною відмовою в наданні інформації. Розпорядник інформації, який не
володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером
діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити
цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на
інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.
Згідно положень підпункту 6 пункту 16-1 Розділу ХV «ПЕРЕХІДНІ
ПОЛОЖЕННЯ» Конституції України до впровадження нового адміністративно-територіального устрою
України відповідно до змін до Конституції України щодо децентралізації влади,
але не довше ніж до 31 грудня 2017 року, утворення, реорганізацію та ліквідацію судів здійснює
Президент України на підставі та у порядку, що визначені ЗАКОНОМ (!!!).
Крім того, Розділом VIII «ПРАВОСУДДЯ» чинної Конституції України (Основного
закону – закону прямої дії) встановлено, що правосуддя в Україні здійснюють
виключно суди. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій
іншими органами чи посадовими особами не допускаються (ст. 124 КУ). Суд
утворюється, реорганізовується і ліквідовується ЗАКОНОМ, проект якого вносить
до Верховної Ради України Президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя
(ст. 125 КУ). Правосуддя здійснюють судді (ст. 127 КУ). Призначення на посаду
судді здійснюється Президентом України за поданням Вищої ради правосуддя в
порядку, встановленому законом (ст. 128 КУ). Суддя, здійснюючи правосуддя, є
незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є:
рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність
сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом
їх переконливості; гласність судового процесу та його повне фіксування
технічними засобами; розумні строки
розгляду справи судом (ст. 129 КУ). Суд ухвалює рішення іменем України. Судове
рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового
рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення
здійснює суд (ст. 129-1 КУ).
Засадничими принципами статті 6
Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікованої
Верховною Радою України Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про
ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року,
Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції»), - є довіра до
суду встановленого законом.
Частиною третьою статті 16
Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що суд як державний орган має печатку із зображенням
Державного Герба України та своїм найменуванням.
Положеннями статті 19 Закону
України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суд утворюється і ліквідовується ЗАКОНОМ (!!!). Проект закону про утворення
чи ліквідацію суду вносить до Верховної Ради України Президент України після
консультацій з Вищою радою правосуддя. Місцезнаходження, територіальна
юрисдикція і статус суду визначаються з урахуванням принципів територіальності,
спеціалізації та інстанційності. Підставами для утворення чи ліквідації суду є
зміна визначеної цим Законом системи судоустрою, необхідність забезпечення
доступності правосуддя, оптимізації видатків державного бюджету або зміна
адміністративно-територіального устрою. Утворення суду може відбуватися шляхом
створення нового суду або реорганізації (злиття, поділу) судів. Кількість
суддів у суді визначає Державна судова адміністрація України за погодженням з
Вищою радою правосуддя з урахуванням судового навантаження та в межах видатків,
визначених у Державному бюджеті України на утримання судів та оплату праці
суддів. Суд є юридичною особою, якщо інше не визначено законом.
Відповідно
до частини 1 статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» «кожному гарантується захист його прав,
свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим
судом, утвореним законом».
Зважаючи на міжнародні норми права хотілося
б зауважити, що відповідно до Загальної декларації прав людини
(яка була Прийнята і проголошена резолюцією 217 A (III) Генеральної Асамблеї ООН
від 10 грудня 1948 року) всі люди є рівні перед законом і мають право, без
будь-якої різниці, на рівний їх захист законом. Усі люди мають право на рівний
захист від якої б то не було дискримінації, що порушує цю Декларацію, і від
якого б то не було підбурювання до такої дискримінації (ст. 7). Крім того,
кожна людина має гарантоване Конституцією і законом право на ефективне
поновлення у правах компетентними національними судами в разі
порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (ст. 8).
Відповідно до положень статті 6 Конвенції про
захист прав людини і основоположних свобод «кожен має
право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку
незалежним і
безстороннім судом, встановленим законом…».
Згідно до положень визначених підпунктом (b)
пункту 3 статті 2 Міжнародного пакту про громадські і політичні права
«кожна
держава, яка бере участь у цьому
Пакті, зобов'язується забезпечити, щоб право
на правовий захист для будь-якої особи, яка потребує такого захисту,
встановлювалось компетентними судовими, адміністративними чи
законодавчими властями або будь-яким іншим компетентним органом, передбаченим правовою системою держави, і розвивати
можливості судового захисту».
Відповідно до положень частини першої статті 17 Закону України від
23 лютого
2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики
Європейського суду з прав людини», для
зменшення числа заяв
до Європейського суду з прав
людини проти України, суди застосовують при розгляді
справ Конвенцію про захист прав
людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) та практику Європейського суду
з прав людини (далі – ЄСПЛ) як джерело права.
Європейський
суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) в п. 66 рішення у справі «Бочан проти України» від
03.05.2007 р. (заява № 7577/02) зазначив, що «безсторонність, в сенсі п. 1 статті 6,
має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих
переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з
членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження,
та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того,
щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до
об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути
перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У
цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є
питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству
і, перш за все, сторонам у процесі».
Аналогічна правова позиція закріплена також в п.п. 49, 52 рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» від 09.11.2006 р. (заява № 33949/02), п. 28 рішення ЄСПЛ у справі «Газета «Україна-центр» проти України» від 15.07.2010 р. (заява № 16695/04).
На додачу, в п. 105 рішення ЄСПЛ у справі
«Олександр Волков проти України» від 09.01.2013 р. (заява № 21722/11) суд
дійшов висновку про те, що: «між суб’єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує
беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати
об’єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього
спостерігача (об’єктивний критерій), а й може бути пов’язана з питанням його
або її особистих переконань (суб'єктивний критерій). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції
суб’єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть
вимога об’єктивної безсторонності».
Крім того, варто зазначити, що під «судом» у практиці ЄСПЛ розуміється будь-який юрисдикційний орган, що вирішує питання, віднесені до його компетенції на підставі норм права, відповідно до встановленої процедури. Цей орган має бути встановлений законом, а саме: суд утворений безпосередньо на підставі закону; суд діє в межах своєї предметної, функціональної та територіальної юрисдикції; суд діє в законному складі.
Текст статті 6 Конвенції може скласти
враження, що її вимоги є виконаними, коли справа заявника була розглянута
будь-яким національним судом, який створено на підставі закону. Однак ЄСПЛ у кількох рішеннях наголосив, що поняття «суд,
встановлений законом», стосується не тільки юридичного підґрунтя самого по собі
існування «суду», але також і дотримання судом спеціальних норм, які регулюють
його юрисдикцію, підсудність, повноваження судді (належний склад суду).
Першою справою, в якій ЄСПЛ розглянув
питання компетенції суду у світлі вимоги «суду, встановленого законом», є
справа «Coeme та інші проти Бельгії» (№ 3249296 та ін., рішення від 22 червня 2000 року).
У цій справі касаційний суд Бельгії (верховний судовий орган країни) виніс
вирок у першій інстанції щодо міністра уряду та 4 інших осіб, які ніколи не
обіймали міністерських постів, хоча відповідно до національного законодавства
цей суд був повноважним виносити рішення у першій інстанції тільки щодо
міністрів.
У справі «Gurov проти Молдови» (№ 3645502, рішення від 11 липня 2006 року) ЄСПЛ
визнав порушенням частини першої статті 6 Конвенції розгляд цивільної справи
суддею, строк повноважень якого на момент розгляду справи закінчився, але він
продовжував виконувати судові повноваження за відсутності будь-яких правових
підстав.
Подібно до цієї справи, у справі «Олександр
Волков проти України» (№ 21722/11, рішення від 9
січня 2013 року) заявник на національному рівні оскаржив до Вищого
адміністративного суду України (ВАСУ) своє звільнення з посади судді. Для цього
19 жовтня 2010 року Головою ВАСУ була спеціально створена палата, яка згодом
частково задовольнила позов заявника. Заявник стверджував, що на час розгляду
справи строк повноважень Голови ВАСУ сплив, чинне на той час законодавство не
передбачало процедури обрання суддів на адміністративні посади, а здійснення
ним повноважень відбувалось на підставі рішень Президії ВАСУ та Зборів суддів
адміністративних судів України. Відповідно, створена Головою ВАСУ палата не була
повноважною розглядати його справу. ЄСПЛ погодився із твердженнями заявника,
визнавши, що ані створення палати ВАСУ, яка розглядала справу заявника, ані
визначення її складу не були легітимними, оскільки здійснювались Головою ВАСУ,
строк повноважень якого сплив, а отже, це не був «суд, встановлений законом».
Важливим прикладом застосування правила
«суд, встановлений законом», який має неабияке значення для української
практики, є наведений в рішенні у справі «DMD Group A.S. проти Словаччини» (№ 1933403, рішення від 5 жовтня 2010 року). У цій
справі голова місцевого суду своїм наказом призначив себе суддею у справі
заявника замість іншого судді та того ж дня припинив провадження у справі. Суд
звернув увагу, зокрема, на такі обставини:
а)
питання передачі справ від одного судді до іншого не було достатньо чітко
врегульовано національним законодавством, яке не передбачало жодних гарантій
проти зловживань;
б)
мало місце поєднання однією особою адміністративних функцій і здійснення нею
правосуддя як суддею;
в)
єдиним документом, що регулював розподіл справ, був розклад роботи, який
безконтрольно змінювався головою суду. Зваживши на ці обставини, Суд визнав
порушення права на суд, «встановлений законом».
Відтак ЄСПЛ дійшов висновку, що касаційний
суд не мав ознак «суду, встановленого законом».
У справі «Сокуренко і Стригун проти
України» (№№ 29458/04 та 29465/04, рішення від
20 липня 2007 року) ЄСПЛ зазначив, що згідно зі статтею 111-18 Господарського
процесуального кодексу (ГПК) Верховний суд, скасувавши постанову Вищого
господарського суду, міг або повернути справу на новий розгляд до нижчого суду,
або ж припинити провадження у справі. Натомість він залишив у силі постанову
апеляційного суду, і такі дії не були передбачені ГПК. ЄСПЛ також зазначив, що
не було жодної іншої правової норми, яка б надавала повноваження Верховному
суду ухвалювати подібне рішення у справі. Проте у даній справі Верховний суд не
надавав жодних аргументів щодо прийняття такої постанови, виходячи за межі
своїх повноважень шляхом свідомого порушення ГПК і ухвалення такого ряду
рішень, що, як вказувалося урядом, стало звичайною практикою Верховного суду.
На думку ЄСПЛ, перевищивши свої повноваження, які були чітко викладені у ГПК,
Верховний Суд не міг вважатися «судом, встановленим законом» у визначенні
пункту 1 статті 6 Конвенції відносно оскаржуваного провадження.
Отже, з урахуванням зазначеного вище слід вважати, що
«суд, встановлений законом» означає наступне:
– дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності;
– дотримання правил автоматичного розподілу справ;
– наявність повноважень у судді;
– належний склад суду;
– наявність достатніх повноважень для розгляду певної
категорії справ.
В даному контексті слід зауважити, що умисне невиконання службовою особою
рішення Європейського суду з прав людини, рішення Конституційного Суду України
та умисне недодержання нею висновку Конституційного Суду України - карається
позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права
обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
{Стаття 382 Кримінального кодексу України в редакції
Закону № 2453-VI від 07.07.2010; із змінами, внесеними згідно із Законом № 721-VII від 16.01.2014 - втратив чинність на підставі Закону № 732-VII від 28.01.2014; із змінами, внесеними згідно із Законами № 767-VII від 23.02.2014, № 2136-VIII від 13.07.2017}
Враховуючи вищезазначене, керуючись
положеннями Конституції України, Закону України «Про доступ до публічної
інформації» та Закону України «Про інформацію», відповідно до компетенції, у
визначений законом строк (п’ять днів),
В И М А Г А Є М О:
1. Надати завірену належним чином (згідно
вимог чинного ДСТУ 4163-2003 та Постанови Верховного Суду від 08 травня 2019 року, справа № 160/7887/18, провадження №
К/9901/8838/19) фотокопію
ухваленого Верховною Радою України за підписом Президента України та Голови
Верховної Ради України (згідно положень статті 94 та пункту 29 частини першої
статті 106 Конституції України), та скріпленого Великою Державною Печаткою
України (відповідно до Указу Президента України від 19.12.1996 року № 1230/96
«Про Велику Державну Печатку України») Закону України ПРО УТВОРЕННЯ (!!!) державного
органу з назвою «ДРУГИЙ ОКРУЖНИЙ СУД МІСТА ЛЬВОВА»;
2. Надати завірену належним чином копію
Свідоцтва про державну реєстрацію утвореного ЗАКОНОМ (!) згідно Конституції України
державного органу з назвою «ДРУГИЙ
ОКРУЖНИЙ СУД МІСТА ЛЬВОВА»;
3. Надати завірені належним чином відомості
(витяг) з Єдиного державного реєстру про реєстрацію саме державного органу з
назвою «ДРУГИЙ ОКРУЖНИЙ СУД МІСТА ЛЬВОВА»;
4. Надати завірені належним чином відомості
(витяг) з Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів Міністерства
юстиції України про реєстрацію як нормативно-правового акту Закону України «Про
утворення…» державного органу з назвою «ДРУГИЙ
ОКРУЖНИЙ СУД МІСТА ЛЬВОВА»;
10. Надати фотокопію з оригіналу
договору оренди, з відповідною територіальною громадою міста Львова, займаних приміщень установою з назвою «ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЛЬВОВА» за адресою фактичного
перебування/розташування: м. Львів, вул.. Чоловського, 2;
12. Надати завірені належним чином достовірні відомості стосовно того ким, коли, і на підставі якого документу (надати копію документа) була ЗАМОВЛЕНА гербова печатка установи з назвою «ДРУГИЙ ОКРУЖНИЙ СУД МІСТА ЛЬВОВА» (код ЄДРПОУ: 42263480; КВЕД: 84.23), відтиск якої не містить державного символу у вигляді Державного Герба України, встановленого статтею 20. Конституції України;
13. Надати завірені належним чином достовірні
відомості стосовно того ким, коли, і на підставі якого документу (надати копію
документа) була ВИГОТОВЛЕНА гербова печатка установи з назвою «ДРУГИЙ ОКРУЖНИЙ СУД МІСТА ЛЬВОВА»
(код ЄДРПОУ: 42263480; КВЕД: 84.23), відтиск якої не містить державного символу у вигляді
Державного Герба України, встановленого статтею 20. Конституції України;
14. Надати завірену належним чином фотокопію Наказу ТУ ДСАУ у Львівській області про
призначення керівником
юридичної особи з назвою «ДРУГИЙ ОКРУЖНИЙ СУД МІСТА
ЛЬВОВА» (код ЄДРПОУ: 42263480; КВЕД: 84.23) фізичну особу (особу без конституційного громадянства
- мігранта, по відношенню до внутрішнього законодавства Самостійної Української
Держави України) – ПОЗНЯКОВУ ОЛЬГУ ВАСИЛІВНУ;
15. Надати завірену
належним чином копію складеної присяги державного службовця теперішнім
керівником юридичної особи з
назвою «ДРУГИЙ ОКРУЖНИЙ СУД МІСТА ЛЬВОВА»
(код ЄДРПОУ: 42263480; КВЕД: 84.23) фізичною особою (особою без конституційного
громадянства - мігрантом, по відношенню до внутрішнього законодавства
Самостійної Української Держави України) – ПОЗНЯКОВОЮ ОЛЬГОЮ ВАСИЛІВНОЮ;
16. Надати завірені належним чином відомості
стосовно наявності або відсутності (просто - «Є», чи «НЕМА») ідентифікаційного
коду (ІНПП), біометричних документів (внутрішнього/закордонного паспорта, ID-картки), а
також COVID-сертифікату встановленого зразка, у теперішнього керівника юридичної особи з назвою «ДРУГИЙ ОКРУЖНИЙ СУД МІСТА ЛЬВОВА» (код ЄДРПОУ: 42263480; КВЕД: 84.23) фізичної особи (особи без конституційного громадянства - мігранта, по
відношенню до внутрішнього законодавства Самостійної Української Держави
України) – ПОЗНЯКОВОЇ
ОЛЬГИ ВАСИЛІВНИ;
17. Надати завірені належним чином відомості заповнених Декларацій про доходи
(з моменту призначення на посаду керівника зазначеної установи) теперішнім керівником
юридичної особи з назвою «ДРУГИЙ ОКРУЖНИЙ СУД МІСТА
ЛЬВОВА» (код ЄДРПОУ: 42263480; КВЕД: 84.23) фізичною особою (особою без конституційного
громадянства - мігрантом, по відношенню до внутрішнього законодавства
Самостійної Української Держави України) – ПОЗНЯКОВОЮ ОЛЬГОЮ ВАСИЛІВНОЮ;
18. Надати завірену належним чином копію (з
підписами підписантів/сторін) трудового договору/контракту з основного місця
роботи, підписаного суддєю/державним службовцем - теперішнім керівником
юридичної особи з назвою «ДРУГИЙ ОКРУЖНИЙ СУД МІСТА
ЛЬВОВА» (код ЄДРПОУ: 42263480; КВЕД: 84.23) фізичною особою (особою без конституційного
громадянства - мігрантом, по відношенню до внутрішнього законодавства
Самостійної Української Держави України) – ПОЗНЯКОВОЮ ОЛЬГОЮ ВАСИЛІВНОЮ;
20. Надати завірений належним
чином витяг з відомостей про отримання заробітної плати (з моменту призначення на відповідну посаду
керівника зазначеної установи), отриманої теперішнім керівником
юридичної особи з назвою «ДРУГИЙ ОКРУЖНИЙ СУД МІСТА
ЛЬВОВА» (код ЄДРПОУ: 42263480; КВЕД: 84.23) фізичною особою (особою без конституційного
громадянства - мігрантом, по відношенню до внутрішнього законодавства
Самостійної Української Держави України) – ПОЗНЯКОВОЮ ОЛЬГОЮ ВАСИЛІВНОЮ;
21. Надати
завірені належним чином відомості відносно відпусток та лікарняних в яких
перебува(ла)в суддя/державний службовець - теперішній керівник
юридичної особи з назвою «ДРУГИЙ ОКРУЖНИЙ СУД МІСТА
ЛЬВОВА» (код ЄДРПОУ: 42263480; КВЕД: 84.23) фізична особа (особа без конституційного громадянства - мігрант, по
відношенню до внутрішнього законодавства Самостійної Української Держави
України) – ПОЗНЯКОВА
ОЛЬГА ВАСИЛІВНА в
період часу: з моменту призначення на відповідну посаду керівника юридичної
особи, і на момент запитування даної інформації;
22. Надати завірену належним чином копію зразка
власного бланка та зразка відтиску (відбитку) печатки юридичної особи суб’єкта
господарювання з назвою «ДРУГИЙ ОКРУЖНИЙ СУД МІСТА ЛЬВОВА»
(код ЄДРПОУ: 42263480; КВЕД: 84.23);
23. Надати завірену належним
чином фотокопію другої сторінки паспорта теперішнього керівника юридичної особи
з назвою «ДРУГИЙ ОКРУЖНИЙ СУД МІСТА ЛЬВОВА»
(код ЄДРПОУ: 42263480; КВЕД: 84.23) фізичної особи (особи без конституційного громадянства - мігранта, по
відношенню до внутрішнього законодавства Самостійної Української Держави
України) – ПОЗНЯКОВОЇ
ОЛЬГИ ВАСИЛІВНИ;
25. На виконання
положень частини першої статті 125. Конституції України підтвердити відповідну
юрисдикцію (принцип територіальності в межах відповідної територіальної громади району у місті з державним
районним поділом) установи/юридичної особи з назвою «ДРУГИЙ
ОКРУЖНИЙ СУД МІСТА ЛЬВОВА» (код ЄДРПОУ: 42263480; КВЕД:
84.23), безпосередньо встановленої резолютивною
частиною АКТу проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року, положеннями
розділів 1 та 7 самої преамбули Конституції України від 28 червня 1996 року, та
положеннями Розділу VІІІ
«Правосуддя» Конституції України від 28 червня 1996 року, -
тільки самої конституційної судової
влади Самостійної української
держави України,
безпосередньо встановленої
резолютивною частиною АКТу проголошення незалежності
України від 24 серпня
1991 року, - виключно в межах відповідної конституційної
адміністративно-територіальної одиниці – відповідної конституційної територіальної
громади;
33. Надати завірену
належним чином фотокопію письмового звернення ПОЗНЯКОВОЇ ОЛЬГИ ВАСИЛІВНИ до Президента України, з
ініціативою приведення існуючої неконституційної системи судоустрою в Україні у
відповідність до норм чинної Конституції України, через затвердження
Конституції Самостійної Української Держави України на Всеукраїнському
референдумі Українського народу Самостійної Української Держави України;
34. Надати завірену
належним чином фотокопію письмового звернення ПОЗНЯКОВОЇ ОЛЬГИ ВАСИЛІВНИ до Верховної Ради
України, з ініціативою приведення існуючої неконституційної системи судоустрою
в Україні у відповідність до норм чинної Конституції України, через
затвердження Конституції Самостійної Української Держави України на
Всеукраїнському референдумі Українського народу Самостійної Української Держави
України;
38. Відповідь надати у повному обсязі, у хронологічній послідовності відповідно до вищевикладених пунктів прохальної частини запиту, та надіслати у письмовому (паперовому) вигляді на адресу уповноваженого представника ГО ОПГ «Багнет Нації» та Голови редколегії головного редактора друкованого засобу масової інформації (газети) «Багнет Нації»: 49055, місто Дніпро, Сергію Веніаміновичу Філіпенку, і в електронному вигляді, на вищезазначену електронну адресу (e-mail: svf2011@ukr.net).
У випадку, якщо з якихось причин не можливо
надати відповідь – письмово вказати причину, або перенаправити (переадресувати)
запит за належністю, відповідно до вимог Закону «Про доступ до публічної
інформації», до розпорядника відповідної інформації.
.
Зміст
відповіді на запит, публікуватиметься на сайті «БАГНЕТ
НАЦІЇ»: http://bagnetnacii.blogspot.com
Д О Д А Т О К:
-
Відомості (у вигляді
кольорових скріншотів) про юридичні особи з назвами: «ТЕРИТОРІАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ
СУДОВОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ УКРАЇНИ В ЛЬВІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ», «ГАЛИЦЬКИЙ
РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЛЬВОВА» та «ДРУГИЙ
ОКРУЖНИЙ СУД МІСТА ЛЬВОВА», зареєстрованих в американському реєстрі приватних
компаній суб’єктів господарювання «Dun & Bradstreet» - на 12 (дванадцятьох) аркушах;
-
Відомості (у вигляді
кольорових скріншотів) про юридичні особи з назвами: «ТЕРИТОРІАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ
ДЕРЖАВНОЇ СУДОВОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ УКРАЇНИ В ЛЬВІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ», «ГАЛИЦЬКИЙ
РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЛЬВОВА» та «ДРУГИЙ
ОКРУЖНИЙ СУД МІСТА ЛЬВОВА», з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних
осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДРПОУ) - на 14 (чотирнадцятьох) аркушах;
-
копія запиту на інформацію від ГО ОПГ «Багнет Нації» до
Верховної Ради України № ЗПІ/100/21 від 10 березня 2021 року та копія відповіді
на даний запит – на 3 (трьох) аркушах;
-
копія запиту на інформацію від ГО ОПГ «Багнет Нації» до
Верховної Ради України № ЗПІ/118/21 від 13 квітня 2021 року та копія відповіді
на даний запит – на 3 (трьох) аркушах;
-
копія Указу Президента № 449/2017 від 29 грудня 2017 року
«Про ліквідацію та утворення місцевих загальних судів» - на 8 (восьми) аркушах;
-
Копія свідоцтва про державну реєстрацію друкованого
засобу масової інформації (газети) «Багнет Нації» - на 1 (одному) арк.;
-
Копія посвідчення журналіста-кореспондента на ім’я Сергія Філіпенка – на 1 (одному) арк..
З повагою, Голова редколегії головний
редактор друкованого засобу масової
інформації газети «Багнет Нації»: ___________________ С. В. Філіпенко
P. S. Дії, вчинені з метою насильницької зміни
чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, а також змова
про вчинення таких дій, - караються позбавленням волі на строк від п'яти до
десяти років з конфіскацією майна або без такої.
(стаття 109 Кримінального
кодексу України)
Державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене
громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та
недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній
безпеці України: перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період
збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній
організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності
проти України, - карається позбавленням волі на строк від дванадцяти до
п’ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.
Звільняється від кримінальної
відповідальності громадянин України, якщо він на виконання злочинного завдання
іноземної держави, іноземної організації або їх представників ніяких дій не
вчинив і добровільно заявив органам державної влади про свій зв'язок з ними та
про отримане завдання.
(стаття 111 Кримінального кодексу України)
Немає коментарів:
Дописати коментар