- Український народ як носій суверенітету і єдине джерело влади може реалізувати своє право визначати конституційний лад в Україні шляхом прийняття Конституції України на всеукраїнському референдумі - з Рішення КСУ № 6-рп/2005 від 05.10.2005. Умисне невиконання службовою особою рішення ЄСПЛ, рішення КСУ та умисне недодержання нею висновку КСУ - карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років – ч. 4 ст. 382 КК України -

неділю, 24 січня 2016 р.

Про метастази правового нігілізму, територіальну громаду та рабів на галерах (фотовідповіді на інфозапити)

Ось вам загадка, розрахована на багату фантазію, неабияке образне мислення та кмітливість: „Чи можна зареєструвати ненароджену дитину?”. Більше того – без відома і згоди батьків! Більше того – без згадки про батьків! (???) Відповідь в 100% буде прогнозовано логічною - не мабуть, а точно – ні!. Це ж не природно! Це ж не відповідає правилам логіки! Це – повний маразм!

Приблизно такими були доводи після неприхованого здивування близько трьох десятків опитаних мною людей, в день відзначення чергової дати української Соборності. В своїх відповідях всі зазначили, що такого статися не може, адже є закон та певна процедура реєстрації. Тобто, є певні правила, яких треба обов’язково дотримуватись. В інший спосіб, така реєстрація буде незаконною.

Цікаво, що на простому прикладі люди розуміють, що все (задля уникнення хаосу) має відбуватись у відповідності до встановлених суспільством норм і правил. Отже, я намагаюсь закріпити свій „успіх” порозуміння, звертаючись до власників автівок: - Водії, спробуйте бодай один день їздити, як вам заманеться, - не дотримуючись правил дорожнього руху... Ви наражатимете на небезпеку і себе, і оточуючих. На мить мені здається, що я потрапив на передачу „Що? Де? Коли?” – всі такі розумні, адекватно мислячі люди, аж страшно. Ілюзії щодо масового просвітлення закінчуються в момент переходу від прикладів „образних” до існуючих реалій та проблем сьогодення, коли починаєш розтлумачувати „екс-респондентам” про особливості місцевого самоврядування та їх невідповідність до чинного законодавства. І ось тут з’ясовується, що всі ці майстри „розговорного” жанру стали професорами „околовсячєскіх” наук, екстерном – минаючи першоджерела примітивної освіти. Іншого пояснення тому правовому нігілізму з боку пересічних громадян, пояснити важко. В поверхневому знанні конституційних прав і свобод – глибинні прогалина – прірва байдужості до себе, своєї долі та майбутнього своїх нащадків. А в прагненнях обстоювання своїх законних прав – безпробудна темрява. В даних питаннях людям байдуже до того, що вони, у відповідності до чинного законодавства, є громадянами, а отже, власниками своєї країни. В цих питання вони готові довірливо покладатися на обрану ними „владу”. І допоки вони сприйматимуть себе як народ (а не громадянами – невід’ємною частиною держави та відповідної територіальної громади), а органи місцевого самоврядування як владу (а не рабів на галерах, яких вони, на чолі з капітаном, посадили за весла, аби ті ефективно і планомірно наближали галеру до чітко визначеного пункту призначення), до тих пір, ці раби спрямовуватимуть човен на рифи і мілину, а самі, трансформувавшись та перефарбувавшись, набувши інших образів, винайматимуться на інші човни, аби спрямувати їх на скали, заради своєї втіхи.

Продовжуємо з чого почали. Для себе, ми визначились з приводу реєстрації ненародженого немовля. Наш вердикт – однозначно „ні!” – не можна зареєструвати, бо це суперечить нормам законодавства і здоровому глузду. А чим керувалися ті, хто по всій Україні системно, одночасно зареєстрували представницькі органи місцевого самоврядування (ради), в день (21.05.1997) прийняття, тобто народження Верховною Радою закону „Про місцеве самоврядування в Україні”, в якому прописується і яким визначається алгоритм і необхідність державної реєстрації для відповідних органів. Що, це? Звідки така спритність? Більше того, всі вони (органи МС) зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, як платники єдиного внеску. Уявляєте масштаби афери? За умов не існування юридично оформлених територіальних громад, які, як первинні органи місцевого самоврядування, мають „народити” всю надбудову конституційної, законної системи місцевого самоврядування з органів публічного права власності, самозванці, на кшталт Дніпроміськради (підтвердження на фото), реєструються як підприємці та розпоряджаються нашою спільною власністю.

Робіть висновки, громадяни! Та, не питайте: „чому ми бідні?”. Бо не бажаємо знати те, що мусимо знати!