- Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Стаття 60. Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” -

неділя, 24 січня 2016 р.

Про метастази правового нігілізму, територіальну громаду та рабів на галерах (фотовідповіді на інфозапити)

   Ось вам загадка, розрахована на багату фантазію, неабияке образне мислення та кмітливість: „Чи можна зареєструвати ненароджену дитину?”. Більше того – без відома і згоди батьків! Більше того – без згадки про батьків! (???) Відповідь в 100% буде прогнозовано логічною - не мабуть, а точно – ні!. Це ж не природно! Це ж не відповідає правилам логіки! Це – повний маразм!

Приблизно такими були доводи після неприхованого здивування близько трьох десятків опитаних мною людей, в день відзначення чергової дати української Соборності. В своїх відповідях всі зазначили, що такого статися не може, адже є закон та певна процедура реєстрації. Тобто, є певні правила, яких треба обов’язково дотримуватись. В інший спосіб, така реєстрація буде незаконною.
   Цікаво, що на простому прикладі люди розуміють, що все (задля уникнення хаосу) має відбуватись у відповідності до встановлених суспільством норм і правил. Отже, я намагаюсь закріпити свій „успіх” порозуміння, звертаючись до власників автівок: - Водії, спробуйте бодай один день їздити, як вам заманеться, - не дотримуючись правил дорожнього руху... Ви наражатимете на небезпеку і себе, і оточуючих. На мить мені здається, що я потрапив на передачу „Що? Де? Коли?” – всі такі розумні, адекватно мислячі люди, аж страшно. Ілюзії щодо масового просвітлення закінчуються в момент переходу від прикладів „образних” до існуючих реалій та проблем сьогодення, коли починаєш розтлумачувати „екс-респондентам” про особливості місцевого самоврядування та їх невідповідність до чинного законодавства. І ось тут зясовується, що всі ці майстри „розговорного” жанру стали професорами „околовсячєскіх” наук, екстерном – минаючи першоджерела примітивної освіти. Іншого пояснення тому правовому нігілізму з боку пересічних громадян, пояснити важко. В поверхневому знанні конституційних прав і свобод – глибинні прогалина – прірва байдужості до себе, своєї долі та майбутнього своїх нащадків. А в прагненнях обстоювання своїх законних прав – безпробудна темрява. В даних питаннях людям байдуже до того, що вони, у відповідності до чинного законодавства, є громадянами, а отже, власниками своєї країни. В цих питання вони готові довірливо покладатися на обрану ними „владу”. І допоки вони сприйматимуть себе як народ (а не громадянами – невідємною частиною держави та відповідної територіальної громади), а органи місцевого самоврядування як владу (а не рабів на галерах, яких вони, на чолі з капітаном, посадили за весла, аби ті ефективно і планомірно наближали галеру до чітко визначеного пункту призначення), до тих пір, ці раби спрямовуватимуть човен на рифи і мілину, а самі, трансформувавшись та перефарбувавшись, набувши інших образів, винайматимуться на інші човни, аби спрямувати їх на скали, заради своєї втіхи.
   Продовжуємо з чого почали. Для себе, ми визначились з приводу реєстрації ненародженого немовля. Наш вердикт – однозначно „ні!” – не можна зареєструвати, бо це суперечить нормам законодавства і здоровому глузду. А чим керувалися ті, хто по всій Україні системно, одночасно зареєстрували представницькі органи місцевого самоврядування (ради), в день (21.05.1997) прийняття, тобто народження Верховною Радою закону „Про місцеве самоврядування в Україні”, в якому прописується і яким визначається алгоритм і необхідність державної реєстрації для відповідних органів. Що, це? Звідки така спритність? Більше того, всі вони (органи МС) зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, як платники єдиного внеску. Уявляєте масштаби афери? За умов не існування юридично оформлених територіальних громад, які, як первинні органи місцевого самоврядування, мають „народити” всю надбудову конституційної, законної системи місцевого самоврядування з органів публічного права власності, самозванці, на кшталт Дніпроміськради (підтвердження на фото), реєструються як підприємці та розпоряджаються нашою спільною власністю.
   Робіть висновки, громадяни! Та, не питайте: „чому ми бідні?”. Бо не бажаємо знати те, що мусимо знати!


Інформаційні запити в матеріалі: Коли ж у нас діятимуть закони? (серія інформаційних запитів по темі місцевого самоврядування)



Матеріал підготував: Сергій Філіпенко






Немає коментарів:

Дописати коментар

- Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування. Стаття 81. Цивільного кодексу України -