Сьогодні, 05
жовтня 2017 року у Дніпрі стався безпрецедентний, унікальний випадок. Адже до
слідчого відділення Головного управління національної поліції у
Дніпропетровській області, із заявою про скоєний ним злочин, звернувся
громадянин, який стверджує, що він є скупником вкраденого газу, який відповідно
до статті 13 Основного закону (Конституції), є спільною власністю всіх громадян України.
У своїй заяві
пан Олександр зазначає, що раніше він скуповував газ, оплачуючи щомісячні
рахунки до ПАТ «Дніпрогаз», з яким у нього були відсутні будь-які договірні
відносини. А після того, як він дізнався про кіпрсько-офшорну природу створення нового газового монополіста Дніпропетровщини ВАТ «Дніпропетровськгаз збут», яке
сьогодні виставляє всім дніпропетровчанам рахунки за спожитий газ, - одразу
припинив оплату (приблизно рік тому), але натомість й досі, продовжує
споживати природний газ, розуміючи, що спожитий і використаний ним у побуті газ
є вкраденим офшорною компанією природним ресурсом (власністю) у конституційних
співвласників держави Україна – його громадян.
Про подальший перебіг подій по цій справі, ми обов’язково інформуватимемо громадськість на
сторінках ресурсу «Багнет Нації».
Більше деталей у відео та фото:
Матеріали
по темі:
Как расшифровать штрихкод там только 13 знаков?
ВідповістиВидалити13. Верхом цинізму і дискримінації є вимагання із позивача сплати коштів на закордонні рахунки у разі користування ним своєю 1/n частки майна згідно до ст. 13 Конституції України.
ВідповістиВидалити14. Позивач цією заявою заявляє державі Україна, що він, як громадянин України і як представник українського народу є власником 1/n* частки Землі, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами, ст. 13 Конституції України і з моменту проголошення цієї заяви буде користуватися своєю власністю на свій розсуд, але не на шкоду Українському народу.
15. n* – кількість громадян України.
16. Український народ, відповідно до преамбули Конституції України, становлять громадяни України всіх національностей, є самостійним суб’єктом права власності, який володіє, користується і розпоряджається землею та іншими природними ресурсами в межах території України, а також природними ресурсами континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони.
17. Власність зобов'язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.
18. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.
ВідповістиВидалити19. Конституція України передбачає можливість кожному громадянину користуватися природними об’єктами права власності народу і водночас гарантує громадянам, юридичним особам і державі можливості щодо набуття і реалізації права власності на них, а також закріплює захист прав усіх суб’єктів у відносинах здійснення права власності на природні ресурси Українського народу.
20. Ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції – Захист власності: “Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
21. Поняття «майно» у першій частині статті 1 Протоколу № 1 є автономним поняттям, яке охоплює як «існуюче майно», так і активи, в тому числі позови, щодо яких заявник може стверджувати, що він або вона має принаймні, «законне очікування». Термін охоплює нерухоме і рухоме майно та інші майнові інтереси.
22. Стаття 1 Протоколу № 1 застосовується лише до «майна», яке вже перебуває у володінні особи (Marckx v. Belgium, § 50; Anheuser-Busch Inc. v. Portugal [ВП], § 64).
23. Для того, щоб «очікування» було «законним», воно повинне бути більш конкретним, ніж звичайна надія і бути заснованим на нормі права або правовому акті, такому як судове рішення, пов’язаному з майновим інтересом (Kopecky v. Slovakia [ВП], §§ 49-50; Centro Europa 7 S.R.L. and di Stefano v. Italy [ВП], § 173; Saghinadze and Others v. Georgia, § 103; Ceni v. Italy, § 39; Belane Nagy v. Hungary [ВП], § 75).
24. На підставі вище написаного позивач стверджує:
1) позивач ніколи і нікому не делегував здійснювати права власника органам державної влади та органам місцевого самоврядування, які в супереч ст. 42 Конституції України займаються підприємницькою діяльністю згідно до КВЕД і є юридичними особами приватного права.
2) Згідно до ст. 13 Конституції України власністю - Земля, її надра, атмосферного повітря, водних та інші природних ресурсів, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами, якими може користуватися кожен громадянин України на свій розсуд, крім як не на шкоду суспільству.
3) Отже, позивач, як і усі громадяни України володіє і має право вільно розпоряджатися 1/n часткою майна, яка є його власністю, згідно до ст. 13 Конституції України.
25. «Законне очікування» у контексті ст. 13 Конституції Україна і статті 1 Протоколу № 1 – це 30 літнє очікування позивача від держави Україна:
1) Визнання позивача (кожного громадянина України) власником 1/n частки майна згідно до ст. 13 Конституції Україна, і його право безкоштовно користуватися нею на свій розсуд;
2) У разі не користування позивача (кожного громадянина України) 1/n частки майна, згідно до ст. 13 Конституції Україна, держава Україна зобов’язана компенсації позивачу (кожному громадянину України) збитки заподіяні протиправними діями державою Україна;
"Підприємницька діяльність депутатів, посадових і службових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування обмежується законом."
ВидалитиЦитата из 42-й ст. конституции, а каким именно законом?
26. Держава Україна 30 років своєї незалежності свідомо вчиняє і порушує:
ВідповістиВидалити• ст. 13 Конституції України,
• ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції «Захист власності».
• ст. 14 Конвенції - «Заборона дискримінації».
27. Моральна і матеріальна шкоди будуть уточнятися на підставі наданої відповідачами інформації, яка зараз є не доступною позивачу.
28. Держава Україна у особах відповідачів які є гарантами Конституції України і Конвенції з прав людини не захистили права позивача користуватися своєю 1/n часткою власності на свій розсуд, або ж отримувати за неї компенсацію і тим не захистили позивача від дискримінації державою Україна, ст. 14 Конвенції.
0679554346
ВідповістиВидалити