Самарський райсуд Дніпра – приватне підприємство (документи)

   Публікуємо чергову відповідь на наш інформаційний запит адресований до установи з назвою «Самарський районний суд міста Дніпропетровська». І знову, нічого нового. Знов невідповідність статті 125 Конституції України, відповідно до положень якої «суд утворюється, реорганізовується і ліквідовується законом, проект якого вносить до Верховної Ради України Президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя».

   Дане приватне підприємство в своїй відповіді зазначає, що «відповідно до Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону УРСР «Про судоустрій Української РСР» від 24 лютого 1994 року № 4017-ХІІ (раритет публікуємо нижче), опублікованого у Відомостях Верховної Ради України від 28.06.1994 року, ст. 204 назву «народні суди» було змінено на назву «районні, місцеві суди» внаслідок чого змінилась і назва «Самарський народний суд міста Дніпропетровська» на «Самарський районний суд міста Дніпропетровська».

   Далі, «мовою» документів:

                                                     Самарський районний суд 

                                                      міста Дніпропетровська

                                                        вул. Електрична, 1-А, м. Дніпро,

                                             Дніпропетровська область, 49112

Запит 

                     про надання публічної інформації за Законом України

                                    "Про доступ до публічної інформації"

   Стаття 34. Конституції України гарантує кожному громадянину України право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

   Відповідно до положень Статті 40. Основного закону усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

   Закон України «Про доступ до публічної інформації» визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес.

   Відповідно до положень пункту 6 частини першої статті 3. Закону України «Про доступ до публічної інформації» право на доступ до публічної інформації гарантується юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.

   Відповідно до положень статті 4. доступ до публічної інформації відповідно до цього Закону здійснюється на принципах прозорості та відкритості діяльності суб'єктів владних повноважень, вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.

   Згідно з положеннями статті 5., зазначеного закону, доступ до публічної інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

   Згідно з положеннями статті 21. Закону «Про доступ до публічної інформації», інформація на запит надається безкоштовно. При наданні особі інформації про себе та інформації, що становить суспільний інтерес, плата за копіювання та друк не стягується.

   Відповідно до положень частини 2, 3 статті 22., даного закону, відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації. Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.

   Згідно з положеннями Конституції в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії (ст.. 8. КУ).

   Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст.. 19. КУ).

   Згідно до положень статті 6. КУ державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

   Відповідно до частини третьої статті 5. Конституції України ніхто не може узурпувати державну владу.

   Відповідно до статті 124. Конституції правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається.

   Відповідно до частини першої статті 125. Конституції України та частини першої і другої статті 19. Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд утворюється. реорганізовується і ліквідовується законом.

   Проект закону про створення чи ліквідацію суду вносить до Верховної Ради України Президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя.

   В статті 81. Цивільного кодексу України (ЦПК) зазначено, що юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права.

   Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

   Згідно частини 4 статті 87. ЦПК юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.

   Частиною восьмою статті 19. Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суд є юридичною особою (публічного права), якщо інше не визначено законом.

   Згідно до статті 127. (КУ) правосуддя здійснюють судді.

   Керуючись положеннями статті 128. Конституції призначення на посаду судді здійснюється Президентом України за поданням Вищої ради правосуддя в порядку, встановленому законом.

   Відповідно до положень статті 20. Закону України «Про судоустрій і статус суддів» адміністративними посадами в суді є посади голови суду та заступника (заступників) голови суду.

   Голова місцевого суду, його заступник, голова апеляційного суду, його заступники, голова вищого спеціалізованого суду, його заступники обираються на посади зборами суддів відповідного суду з числа суддів цього суду.

   Голова місцевого суду, його заступник, голова апеляційного суду, його заступники, голова вищого спеціалізованого суду, його заступники обираються на посади зборами суддів шляхом таємного голосування більшістю від кількості суддів відповідного суду строком на три роки, але не більш як на строк повноважень судді, у порядку, визначеному законом.

   Обрання судді на адміністративну посаду без додержання вимог закону не допускається.

   Згідно з положеннями статті 51. Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судді, голови судів та їх заступники, судді у відставці мають посвідчення, зразки яких затверджуються Радою суддів України. Посвідчення судді, голови суду, заступника голови суду, судді у відставці підписує Президент України.  

   Відповідно до Положення про порядок виготовлення, обліку, видачі, заміни та знищення посвідчень суддів, суддів, яких призначено на адміністративні посади, суддів у відставці, народних засідателів та присяжних, затверджене Рішенням Ради суддів України від 25.04.2014 № 23, Посвідчення є офіційним документом, який засвідчує займану посаду особи, якій його видано, та підтверджує повноваження власника посвідчення, встановлені Конституцією та Законом  України «Про судоустрій і статус суддів».

   Посвідчення судді, призначеного на посаду вперше, голови суду, заступника голови суду підписує Президент України. Посвідчення судді, обраного на посаду безстроково, судді у відставці підписує Голова Верховної Ради України.

   Посвідчення дійсні протягом зазначеного у них строку.

   У відповідності до частини шостої статті 56. Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя повинен додержуватися присяги. 

   З огляду на положення статті 57., вищезазначеного закону, особа, призначена на посаду судді, набуває повноважень судді після складення присяги судді.

   Керуючись положеннями Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України, Законів України «Про судоустрій і статус суддів», Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд», «Про доступ до публічної інформації» та Закону України «Про інформацію», для подальшого використання інформації на свій власний розсуд, у визначений законом строк,

                                                            ПРОШУ:

1.           Надати завірену належним чином копію ухваленого Верховною Радою України за підписом Президента України та Голови Верховної Ради України (згідно положень статті 94 та пункту 29 частини першої статті 106 Конституції України), скріпленого Великою Державною Печаткою України (згідно з Указом Президента України від 19.12.1996 року № 1230/96) Закону України про утворення державного органу з назвою «Самарський районний суд міста Дніпропетровська»;

2.           Надати завірену належним чином копію Свідоцтва про державну реєстрацію утвореного Законом (!) державного органу з назвою «Самарський районний суд міста Дніпропетровська»;

3.           Надати завірені належним чином відомості (витяг) з Єдиного державного реєстру про реєстрацію державного органу з назвою «Самарський районний суд міста Дніпропетровська»;

4.           Надати завірені належним чином відомості (витяг) з Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів Міністерства юстиції України про реєстрацію як нормативно-правового акта Закону України про утворення державного органу з назвою «Самарський районний суд міста Дніпропетровська»;

5.  Надати завірену належним чином копію протоколу останніх зборів суддів органу з назвою «Самарський районний суд міста Дніпропетровська» з результатами обрання голови суду і його заступника;

6.    Надати завірені належним чином копію суддівського посвідчення і копію складеної присяги судді, теперішнього заступника (заступників) голови суду, органу з назвою «Самарський районний суд міста Дніпропетровська»;

7.    Надати завірені належним чином копію суддівського посвідчення і копію складеної присяги судді, теперішнього голови суду, органу з назвою «Самарський районний суд міста Дніпропетровська»;

8.     Надати завірені належним чином відомості (список) щодо суддів та їх помічників, органу з назвою «Самарський районний суд міста Дніпропетровська», які на момент запитування відповідної інформації, мають повноваження здійснювати правосуддя;

9.    Надати завірені належним чином відомості щодо указів та постанов про призначення (переведення) суддів на відповідну посаду до органу з назвою «Самарський районний суд міста Дніпропетровська»;

10.  Надати копію договору оренди займаних приміщень органом з назвою «Самарський районний суд міста Дніпропетровська» за адресою перебування: вул. Електрична, 1-А, м. Дніпро;

11.    Відповідь надати у повному обсязі, у хронологічній послідовності відповідно до вищевикладених пунктів прохальної частини запиту, та  надіслати у письмовому і електронному вигляді на вищезазначену поштову і електронну (e-mail: svf2011@ukr.net) адреси.

   У випадку, якщо з якихось причин не можливо надати відповідь – письмово вказати причину, або перенаправити (переадресувати) запит за належністю, до розпорядника відповідної інформації.     

   Зміст відповіді на запит, публікуватиметься на сайті «БАГНЕТ НАЦІЇ»: http://bagnetnacii.blogspot.com

                                                                                                                  Ферліковська Л.І.

                                                                                           Зеркаль О.М.

Про внесення змін і доповнень до Закону Української РСР "Про судоустрій Української РСР"
Верховна Рада України; Закон від 24.02.1994 № 4017-XII

·         Картка

·         Файли

·         Історія

·         Зв'язки

·         Публікації

·         Текст для друку

Документ 4017-12, втратив чинність, поточна редакція — Втрата чинності від 01.06.2002, підстава 3018-14

24.02.1994 01.06.2002

                                                                                   

                                         З А К О Н  У К Р А Ї Н И

  ( Закон втрачає чинність з 01.06.2002 року на підставі Закону
    N 3018-III ( 3018-14 ) від 07.02.2002,  ВВР, 2002, N 27-28,
    ст.180 )

     Про внесення змін і доповнень до Закону Української РСР
                          "Про судоустрій Української РСР"
 

 ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1994, N 26, ст.204 )

 ( Вводиться в дію Постановою ВР
   N 4020-XII ( 4020-12 ) від 24.02.94, ВВР, 1994, N 26, ст.205 )
 

     У  зв'язку  з  прийняттям  Закону України "Про статус суддів"
( 2862-12 ) Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

     Внести до Закону Української РСР "Про судоустрій  Української
РСР" ( 2022-10 ) (Відомості Верховної Ради Української  РСР,  1981
р., додаток до N 24, ст.357;  Відомості  Верховної  Ради  України,
1992 р., N 35, ст.508) такі зміни і доповнення:

     1. У назві і тексті Закону слова "Української РСР" замінити у
відповідному відмінку словом "Україна".

     2. Доповнити Закон статтями 30-1, 31-1 такого змісту:

     "Стаття 30-1. Порядок обрання міжобласного суду

     Міжобласний суд обирається Верховною Радою України строком на
десять років у складі голови, заступника голови і суддів.  Народні
засідателі міжобласного суду обираються  Верховною  Радою  України
строком на п'ять років за поданням голови цього суду.

     Кількісний склад міжобласного суду  встановлюється  Президією
Верховної Ради України за  поданням  Міністра  юстиції  України  і
Голови Верховного Суду України";

     "Стаття 31-1. Повноваження  міжобласного суду

     Міжобласний суд є судом першої  інстанції  і  в  межах  своїх
повноважень розглядає на особливо режимних об'єктах,  розташованих
на території України, всі цивільні і кримінальні справи,  а  також
справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених
законодавством України".

     3. Доповнити розділ II Закону главою 3-1 такого змісту:

                    "ГЛАВА 3-1. ВІЙСЬКОВІ СУДИ

     Стаття 38-1. Завдання військових судів

     Військові суди здійснюють правосуддя у Збройних Силах України
та  інших  військових  формуваннях,  передбачених   законодавством
України.

     Діяльність  військових  судів  спрямована  на  охорону    від
будь-яких посягань безпеки України, боєздатності  і  боєготовності
її Збройних Сил та  інших  військових  формувань,  захист  прав  і
свобод військовослужбовців та  інших  громадян,  а  також  прав  і
законних інтересів військових частин, установ, організацій.

     Стаття 38-2. Утворення військових судів

     В Україні утворюються військові суди гарнізонів,  регіонів  і
Військово-Морських Сил.

     Військовий суд гарнізону утворюється на  території,  на  якій
розташовано один або кілька військових гарнізонів.

     Стаття 38-3. Порядок обрання і склад військових судів

     Судді військових судів  обираються  Верховною  Радою  України
строком на десять років.  Судді,  які  вперше  пройшли  конкурсний
відбір, обираються строком на п'ять років.

     Суддями військових судів можуть бути громадяни  України,  які
відповідають вимогам, встановленим статтею 7 Закону  України  "Про
статус суддів", перебувають на військовій службі і мають військове
звання офіцерського складу.

     Військовий  суд  гарнізону  обирається  у   складі    голови,
заступника голови і суддів.

     Військовий суд регіону, Військово-Морських Сил  обирається  у
складі голови, заступника (заступників) голови і суддів.

     Кількість суддів у  військових  судах  гарнізонів,  регіонів,
Військово-Морських Сил встановлюється Верховною Радою  України  за
поданням  Міністра  юстиції  України  і  Голови  Верховного   Суду
України.

     Кількість народних засідателів по  кожному  військовому  суду
визначається головою військового суду регіону,  Військово-Морських
Сил за погодженням з відповідним військовим командуванням.

     Стаття 38-4. Порядок обрання народних засідателів
                  військових судів

     Народні  засідателі  військових  судів  обираються  відкритим
голосуванням  на  зборах  військовослужбовців  військових   частин
строком на п'ять років з числа громадян України,  які  перебувають
на військовій службі і досягли 25-річного віку.

     При здійсненні правосуддя народні засідателі військових судів
користуються всіма правами судді.

     Порядок проведення  зборів  військовослужбовців  визначається
Міністерством  юстиції  України  за  погодженням  з  Міністерством
оборони України.

     Народні  засідателі,  які  не  виправдали  виявленої  довіри,
можуть бути відкликані зборами військовослужбовців, що їх обрали.

     Стаття 38-5. Повноваження військових судів

     Військові суди розглядають:

     1)  справи  про  всі  злочини,  вчинені  військовослужбовцями
Збройних Сил, Національної гвардії,  Прикордонних  військ,  Служби
безпеки України та  інших  військових  формувань,  що  створюються
Верховною  Радою  України  і  Президентом   України,    а    також
військовозобов'язаними під час проходження ними зборів;

     2) всі справи про шпигунство;

     3) справи про злочини  проти  встановленого  порядку  несення
служби, вчинені особами  начальницького  складу  виправно-трудових
установ;

     4) справи про злочини, вчинені певними категоріями  осіб,  що
визначаються законодавством України;

     5)    справи    про     адміністративні        правопорушення
військовослужбовців;

     6) справи за скаргами військовослужбовців на неправомірні дії
військових службових осіб і органів військового управління;

     7) справи про захист честі і гідності,  сторонами  у  яких  є
військовослужбовці або військові організації;

     8)  інші  справи,  пов'язані  із  захистом  прав  і    свобод
військовослужбовців та інших громадян, а  також  прав  і  законних
інтересів військових частин, установ, організацій.

     У разі обвинувачення однієї особи або групи осіб  у  вчиненні
кількох злочинів, якщо справа хоча б про один із злочинів підсудна
військовому суду, а про інші - загальному  суду,  справа  про  всі
злочини розглядається військовим судом.

     У разі обвинувачення групи осіб у вчиненні одного або кількох
злочинів, що не є військовими злочинами, якщо щодо хоча б одного з
обвинувачених справа підсудна загальному суду,  справа  щодо  всіх
обвинувачених розглядається загальним судом.

     Справи про злочини, вчинені особами, зазначеними у пунктах  1
і  3  частини  першої  цієї  статті,  в  період  проходження  ними
військової служби, розглядаються військовими судами і в тому разі,
коли на момент  розгляду  справи  вони  звільнилися  з  військової
служби.

     Справи про злочини, вчинені особами до їх призову  чи  вступу
на військову службу, розглядаються загальними судами.

     Військові суди разом  з  кримінальними  справами  розглядають
цивільні  позови  про  відшкодування  майнової  шкоди,  заподіяної
внаслідок злочину.

     Стаття 38-6. Повноваження військового суду гарнізону

     Військовий суд гарнізону як суд  першої  інстанції  розглядає
всі кримінальні справи за винятком тих,  які  підсудні  військовим
судам  регіонів  і  Військово-Морських  Сил;  справи  за  скаргами
військовослужбовців на неправомірні дії військових службових  осіб
та органів військового  управління;  справи  про  захист  честі  і
гідності, сторонами в  яких  є  військовослужбовці  або  військові
організації; інші справи, пов'язані  із  захистом  прав  і  свобод
військовослужбовців та інших громадян, а  також  прав  і  законних
інтересів  військових  частин,  установ,  організацій;  справи  за
скаргами на санкцію прокурора про взяття під варту,  на  постанови
про закриття кримінальної справи  чи  відмову  в  її  порушенні  у
справах про злочини, підсудні військовим судам; а  також  питання,
що  виникають  при  виконанні  рішень  і  вироків,   постановлених
військовими судами.

     Стаття 38-7. Повноваження військового суду регіону,
                  Військово-Морських Сил

     Військовий суд регіону, Військово-Морських Сил:

     у межах своїх повноважень  розглядає  справи  як  суд  першої
інстанції, у касаційному порядку, порядку нагляду і  у  зв'язку  з
нововиявленими обставинами;

     здійснюючи нагляд  за  судовою  діяльністю  військових  судів
гарнізонів, вивчає і узагальнює судову практику,  аналізує  судову
статистику;

     здійснює інші повноваження, надані йому законодавством.
 

     Стаття 38-8. Голова військового суду гарнізону

     Голова військового суду гарнізону:

     1)  головує  в  судових  засіданнях,  призначає  суддів    як
головуючих  у  судових  засіданнях,  утворює  склад    суду    для
колегіального розгляду справ, вирішує питання  про  відвід  судді,
який одноособово розглядає справу;

     2) здійснює керівництво вивченням  та  узагальненням  судової
практики і веденням судової статистики, вносить подання в державні
органи, громадські організації і  службовим  особам  про  усунення
порушень закону, умов, що сприяли вчиненню правопорушень;

     3) керує роботою канцелярії суду;

     4) призначає і звільняє з посад робітників і службовців суду;

     5)  веде  особистий  прийом,  організує  роботу  по   прийому
військовослужбовців та інших  громадян,  розгляду  скарг,  заяв  і
пропозицій;

     6)  організує  роботу  по  підвищенню  кваліфікації   суддів,
працівників апарату суду;

     7) інформує командування військових об'єднань і гарнізонів  з
питань діяльності суду;

     8) здійснює інші повноваження, надані йому законодавством.

     Голова військового суду гарнізону в межах  своєї  компетенції
видає накази з питань організації роботи суду.
 

     Стаття 38-9. Голова військового суду регіону,
                  Військово-Морських Сил

     Голова військового суду регіону, Військово-Морських Сил:

     1) головує в судових засіданнях;

     2) призначає  суддів  як  головуючих  у  судових  засіданнях,
утворює склад суду для розгляду справ;

     3)  вирішує  питання  про  відвід  судді,  який   одноособово
розглядає справу, а  також  про  відвід  голови  військового  суду
гарнізону, який одноособово розглядає справу;

     4)  приносить  у  межах  і  порядку,  встановлених   законом,
протести  на  рішення,  вироки,  ухвали  і  постанови  по  судових
справах;

     5) здійснює керівництво роботою суду;

     6)  організує  роботу  по  вивченню  і  узагальненню  судової
практики,  діловодству,  веденню  і  аналізу  судової  статистики,
вносить  подання  у  державні  органи,  громадські  організації  і
службовим особам про усунення порушень закону,  умов,  що  сприяли
вчиненню правопорушень;

     7) веде особистий прийом, організує роботу суддів по  прийому
громадян, розгляду пропозицій, заяв і скарг;

     8) призначає і звільняє з посад робітників і службовців суду;

     9)  організує  роботу  по  підвищенню  кваліфікації   суддів,
працівників апарату суду і народних засідателів;

     10)  інформує  відповідне  військове  командування  з  питань
діяльності суду;

     11) здійснює інші повноваження, надані йому законодавством.

     Голова військового суду  регіону,  Військово-Морських  Сил  у
межах своєї компетенції видає накази з питань  організації  роботи
суду.

     Стаття 38-10. Порядок матеріально-технічного забезпечення
                   діяльності військових судів

     Фінансування, матеріально-технічне  постачання,  забезпечення
транспортом,  засобами  зв'язку,  зберігання  архівних  матеріалів
військових судів і  військової  колегії  Верховного  Суду  України
покладається на відповідні установи Міністерства  оборони  України
за рахунок відповідно Міністерства юстиції  України  і  Верховного
Суду  України  з  коштів  державного  бюджету,   які    спеціально
виділяються на утримання військових судів.

     Посадові оклади та доплати за кваліфікаційні класи військовим
суддям встановлюються на  рівні  посадових  окладів  і  доплат  за
кваліфікаційні класи суддів відповідних загальних  судів.  Доплати
за військові звання і вислугу років встановлюються  законодавством
України  для  військовослужбовців.  Посадові  оклади   працівників
апарату військових судів не  можуть  бути  меншими,  ніж  посадові
оклади працівників апаратів відповідних загальних судів.

     Стаття 38-11. Комплектування військових судів

     Особовий склад військових  судів  користується  всіма  видами
військового спорядження  нарівні  з  особовим  складом  військових
частин і установ Міністерства оборони України.

     Військовослужбовці військових судів перебувають на військовій
службі і входять у штатну чисельність Збройних Сил України. На них
поширюються права, пільги і переваги,  встановлені  законодавством
України для військовослужбовців.

     Перелік штатних посад суддів військових  судів  і  військової
колегії  Верховного  Суду  України  та  відповідних  цим   посадам
військових звань затверджується Президією Верховної Ради  України:
для військових судів - за  поданням  Міністра  юстиції  України  і
Голови Верховного  Суду  України,  для  військової  колегії  -  за
поданням Голови Верховного Суду України.

     Військові  звання  суддям  військових   судів    присвоюються
Президентом України: суддям військових судів гарнізонів,  регіонів
і Військово-Морських Сил - за поданням Міністра юстиції України  і
Голови  Верховного  Суду  України,  суддям   військової    колегії
Верховного Суду України  -  за  поданням  Голови  Верховного  Суду
України. Строки і порядок  присвоєння  військових  звань,  порядок
призову і звільнення з військової  служби  працівників  військових
судів визначаються законодавством України.

     Судді військових судів мають право на відставку відповідно до
Закону України "Про статус суддів" ( 2862-12 ).  При звільненні  з
військової  служби та виході у відставку судді військових судів за
їх  вибором  мають  право  на  одержання   щомісячного   довічного
утримання та інших пільг, передбачених Законом України "Про статус
суддів" або на одержання пенсії,  встановленої законодавством  для
військовослужбовців.   Суддя   військового   суду   не  може  бути
звільнений  з  військової  служби,  крім  випадків  звільнення  за
власним  бажанням,  за станом здоров'я,  а також у разі досягнення
60-річного віку.

     Стаття 38-12. Охорона військових судів і конвоювання
                   арештованих

     Охорона службових  приміщень  військових  судів  здійснюється
військовими частинами гарнізонів, на території  яких  дислокуються
військові суди.

     Конвоювання  у  військові суди осіб, яких тримають під вартою
на  гауптвахтах,  і  охорона  цих  осіб  здійснюється  військовими
комендатурами.  Конвоювання  осіб,  яких  тримають  під  вартою  в
слідчих   ізоляторах,   тюрмах  та  інших  установах  Міністерства
внутрішніх  справ  України,  здійснюється  підрозділами внутрішніх
військ".

     4. Статті 1, 2, 7, 17, 19, 20, 22, 23, 24, 27,  29,  32,  55,
58, 61, 62, 63, 64 і 68 викласти в такій редакції:

     "Стаття 1. Здійснення правосуддя судом

     Відповідно до Конституції України (  888-09  )  правосуддя  в
Україні здійснюється тільки судом.

     Стаття 2. Законодавство України про судоустрій

     Судоустрій України  визначається  Конституцією  України,  цим
Законом та іншими законодавчими актами України";

     "Стаття 7. Здійснення правосуддя

     Правосуддя в Україні здійснюється у  точній  відповідності  з
законодавством  України.  У  випадках,  передбачених  міжнародними
угодами, суди України  застосовують  законодавство  відповідно  до
порядку, встановленого цими угодами";

     "Стаття 17. Участь прокурора в розгляді справ у судах

     Прокурор,  який  бере  участь  в  розгляді  справ  у   судах,
додержуючи принципу незалежності суддів  і  підкорення  їх  тільки
закону, сприяє виконанню вимог  закону  про  всебічний,  повний  і
об'єктивний розгляд справ  та  постановленню  судових  рішень,  що
грунтуються на законі.

     Прокурор є учасником судового розгляду і користується рівними
з іншими учасниками правами. Обсяг і межі  повноважень  прокурора,
який бере участь в судовому засіданні, визначаються  процесуальним
законодавством України";

     "Стаття 19. Організаційне забезпечення діяльності судів

     Організаційне  забезпечення  діяльності  судів  при  суворому
додержанні принципу їх незалежності та  підкорення  лише  законові
здійснюється:

     Міністерством  юстиції  України  -  щодо   Верховного    Суду
Республіки Крим, обласних, Київського і Севастопольського міських,
міжобласного, районних (міських),  міжрайонних  (окружних)  судів,
військових судів регіонів, Військово-Морських Сил і гарнізонів;

     Міністерством  юстиції  Республіки  Крим  -  щодо    районних
(міських), міжрайонних (окружних) судів Республіки Крим;

     управліннями юстиції обласних, Київської  і  Севастопольської
міських  державних  адміністрацій  -  щодо  районних    (міських),
міжрайонних (окружних) судів.

     Міністерство юстиції України, Міністерство юстиції Республіки
Крим та управління юстиції обласних, Київської і  Севастопольської
міських державних адміністрацій:

     1) розробляють і вносять  до  відповідних  державних  органів
пропозиції з питань організації Верховного Суду  Республіки  Крим,
обласних,  Київського  і    Севастопольського    міських    судів,
міжобласного, районних (міських),  міжрайонних  (окружних)  судів,
військових судів гарнізонів, регіонів і Військово-Морських Сил  та
щодо змін у мережі судів та їх штату;

     2) організують  роботу  з  кадрами  судів  по  підвищенню  їх
кваліфікації і перепідготовці, здійснюють добір і у  встановленому
порядку разом з Верховним Судом України представляють  кандидатури
для обрання суддями;

     3)  забезпечують  ведення  судової  статистики   та    аналіз
статистичних даних;

     4)  організують  матеріально-технічне забезпечення Верховного
Суду  Республіки  Крим,  обласних,  Київського і Севастопольського
міських,  міжобласного, районних (міських), міжрайонних (окружних)
судів,   військових   судів   регіонів,   Військово-Морських  Сил,
гарнізонів, створюють належні умови для здійснення правосуддя;

     5) здійснюють організаційне  забезпечення  виконання  рішень,
ухвал і постанов судів у цивільних справах, постанов у справах про
адміністративні правопорушення та вироків, ухвал і постанов  судів
у кримінальних справах щодо майнових стягнень.

     Стаття 20. Суди України

     Верховний  Суд  України,  Верховний  Суд  Республіки    Крим,
обласні, Київський і  Севастопольський  міські  суди,  міжобласний
суд, міжрайонні (окружні), районні (міські) суди та військові суди
регіонів, Військово-Морських Сил і  гарнізонів  становлять  судову
систему загальних судів України";

     "Стаття 22. Порядок обрання суддів районного (міського) суду

     Судді  районних  (міських)  судів    обираються    відповідно
Верховною  Радою  Республіки  Крим,   обласними,    Київською    і
Севастопольською міськими Радами  народних  депутатів  строком  на
десять  років.  Судді,  які  вперше  пройшли  конкурсний   відбір,
обираються строком на п'ять років.

     Стаття 23. Склад районного (міського) суду

     Районні (міські) суди обираються у складі кількох або  одного
судді.

     Голова районного (міського) суду і  його  заступник  з  числа
обраних  суддів  затверджуються   відповідно    Верховною    Радою
Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською  міськими
Радами народних депутатів за спільним поданням  Голови  Верховного
Суду Республіки Крим та Міністра юстиції Республіки  Крим,  голови
обласного,  Київського  та  Севастопольського  міських  судів    і
начальника   управління    юстиції    обласної,    Київської    та
Севастопольської міських державних адміністрацій.

     Стаття 24. Кількість суддів у районних (міських) судах

     Кількість  суддів  у  кожному  районному   (міському)    суді
визначається Президією Верховної Ради України за спільним поданням
Міністра юстиції України та Голови Верховного Суду України";

     "Стаття 27. Заміщення тимчасово відсутнього голови
                 районного (міського) суду або судді

     У  разі  тимчасової  відсутності  (хвороба,  відпустка  тощо)
голови районного  (міського)  суду  і  його  заступника  виконання
обов'язків голови покладається Міністром юстиції Республіки  Крим,
начальником  управління  юстиції  відповідної  місцевої  державної
адміністрації за погодженням з головою Верховного Суду  Республіки
Крим, обласного, Київського чи Севастопольського міського суду  на
одного з суддів цього суду.

     У разі тимчасової  відсутності  (тривала  хвороба,  відпустка
тощо) судді районного (міського)  суду  Верховна  Рада  Республіки
Крим, обласна, Київська чи Севастопольська  міська  Рада  народних
депутатів за поданням Голови Верховного Суду  України  і  Міністра
юстиції  України  обирають  на  час  його  відсутності  одного   з
кандидатів  у  судді,  який  склав  кваліфікаційний   екзамен    і
відповідає вимогам частини першої статті  7  Закону  України  "Про
статус суддів";

     "Стаття 29. Порядок обрання Верховного Суду Республіки
                 Крим, обласного, Київського і Севастопольського
                 міських судів

     Верховний  Суд  Республіки  Крим,  обласні,    Київський    і
Севастопольський міські суди обираються  Верховною  Радою  України
строком на десять років у  складі  голови,  заступників  голови  і
суддів.

     Народні засідателі цих судів за  поданням  голови  Верховного
Суду Республіки Крим, обласного,  Київського  і  Севастопольського
міських  судів  в  необхідній  кількості  обираються    відповідно
Верховною  Радою  Республіки  Крим,    обласною,    Київською    і
Севастопольською міськими Радами  народних  депутатів  строком  на
п'ять років.

     Кількісний склад Верховного Суду Республіки Крим,  обласного,
Київського  і  Севастопольського  міських  судів    встановлюється
Президією Верховної Ради  України  за  поданням  Міністра  юстиції
України та Голови Верховного Суду України";

     "Стаття 32. Президія Верховного Суду Республіки Крим,
                 обласного, Київського і Севастопольського
                 міських судів

     Президія  Верховного  Суду  Республіки    Крим,    обласного,
Київського і Севастопольського міських судів утворюється у  складі
голови, заступників голови і суддів у кількості,  що  визначається
Президією Верховної Ради України  за  поданням  Голови  Верховного
Суду України та Міністра юстиції України.

     Склад президій цих судів затверджується  Президією  Верховної
Ради України.

     Участь прокурора Республіки  Крим,  прокурора  області,  міст
Києва  і  Севастополя  в  засіданні  президії   Верховного    Суду
Республіки  Крим,  обласного,  Київського  та    Севастопольського
міських судів при розгляді судових справ є обов'язковою";

     "Стаття 55. Вимоги до кандидатів у судді і народні
                 засідателі

     Вимоги до кандидатів у  судді  визначаються  Законом  України
"Про статус суддів".

     Народним  засідателем  Верховного  Суду   Республіки    Крим,
обласного,  Київського  і   Севастопольського    міських    судів,
міжобласного суду може  бути  громадянин  України,  який  на  день
обрання досяг 30-річного  віку.  Народним  засідателем  Верховного
Суду України може бути громадянин України, який  на  день  обрання
досяг 35-річного віку.

     Не може бути народним засідателем особа, яка  має  судимість,
особа з обмеженою дієздатністю або яку за  рішенням  суду  визнано
недієздатною";

     "Стаття 58. Припинення повноважень суддів і звільнення
                 їх з посади

     Припинення  повноважень  суддів  і  звільнення  їх  з  посади
проводиться на підставах і в порядку, встановлених Законом України
"Про статус суддів".

     Народні  засідателі  можуть  бути  відкликані  виборцями  або
органом, який їх обрав, за поданням голови відповідного суду, якщо
вони не виправдали виявленої їм довіри або вчинили дії,  не  гідні
звання народного засідателя";

     "Стаття 61. Вибори суддів і народних засідателів
                 замість вибулих

     У разі вибуття окремих суддів і  народних  засідателів  судів
України проводяться вибори суддів і народних  засідателів  замість
вибулих. Вибори проводяться в порядку, визначеному цим Законом  та
Законом України "Про статус суддів".

     Стаття 62. Недоторканність суддів і народних засідателів

     Судді  -  недоторканні.  Гарантії   недоторканності    суддів
встановлюються Законом України "Про статус суддів".

     Гарантії  недоторканності  суддів  поширюються  на   народних
засідателів під час виконання ними обов'язків у суді.

     Стаття 63. Дисциплінарна відповідальність суддів

     Судді судів України несуть дисциплінарну відповідальність  на
підставах і в порядку, встановлених законами України  "Про  статус
суддів" ( 2862-12 ) і "Про кваліфікаційні комісії,  кваліфікаційну
атестацію і дисциплінарну відповідальність суддів  судів  України"
( 3911-12 ).

     Стаття 64. Призначення судових виконавців

     Судові виконавці перебувають при районних (міських)  судах  і
призначаються  Міністром  юстиції  Республіки  Крим,  начальниками
управлінь юстиції обласних, Київської і  Севастопольської  міських
державних адміністрацій за поданням  голови  районного  (міського)
суду.

     У районних  (міських)  судах,  де  є  два  і  більше  судових
виконавців, один з них призначається старшим судовим виконавцем";

     "Стаття 68. Печатка судів України

     Суди України мають печатку  з  зображенням  Державного  герба
України і своїм найменуванням".

     5. У статті 3:

     у частині першій:

     з абзацу першого слово "соціалістичної" виключити;

     в  абзаці  другому  слова  "Конституції  СРСР  і  Конституції
Української РСР" замінити словами "Конституції України";

     в абзаці  третьому  слова  "Конституцією  СРСР,  Конституцією
Української  РСР  і  радянськими  законами"    замінити    словами
"Конституцією і законами України";

     у частині другій:

     слова  "радянських",  "і  справі    комунізму",    "бережного
ставлення  до  соціалістичної    власності"    та    "до    правил
соціалістичного співжиття" виключити;

     слова  "Конституції  СРСР,  Конституції  Української  РСР   і
радянських  законів"  замінити  словами  "Конституції  і   законів
України".

     6. Частину другу статті 6, статті 9, 28, 59, 60 виключити.

     7. Частину другу статті 16 викласти в такій редакції:

     "Порядок  подання  юридичної  допомоги  адвокатами,  права  і
обов'язки адвокатів, які беруть участь у судочинстві в цивільних і
кримінальних  справах,  визначаються    Законом    України    "Про
адвокатуру" ( 2887-12 ) та іншими законодавчими актами України".

     8. З назви глави 2 розділу II, назви і тексту статті 21 слова
"народний", "народного" виключити.

     9. У статті 25:

     з  назви,  частин  першої  і  третьої   слова    "народного",
"народний" виключити;

     частину другу викласти в такій редакції:

     "У випадках, передбачених  законодавством  України,  районний
(міський)  суд  (суддя)  розглядає  справи  про    адміністративні
правопорушення".

     10. З назви і тексту статті 26 слова "народного", "народних",
"народними",  "а  також  по  підвищенню  правових  знань  народних
засідателів", "пропаганді правових знань і" та пункт 2 виключити.

     11. Назву глави 3 розділу II викласти в такій редакції:

      "ВЕРХОВНИЙ СУД РЕСПУБЛІКИ КРИМ, ОБЛАСНИЙ, КИЇВСЬКИЙ І
        СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКІ СУДИ ТА МІЖОБЛАСНИЙ СУД".

     12. В назві  і  тексті  статей  30,  34,  35,  36,  38  слова
"обласного,  Київського  міського  суду",  "обласний,    Київський
міський  суд"  замінити  відповідно  словами   "Верховного    Суду
Республіки Крим, обласного, Київського і Севастопольського міських
судів", "Верховний Суд  Республіки  Крим,  обласний,  Київський  і
Севастопольський міські суди".
 

     13. У статті 31:

     у назві і тексті слова "обласного, Київського міського суду",
"обласний, Київський  міський  суд"  замінити  відповідно  словами
"Верховного  Суду  Республіки  Крим,  обласного,   Київського    і
Севастопольського міських судів", "Верховний Суд Республіки  Крим,
обласний, Київський і Севастопольський міські суди";

     в  абзаці  третьому  слова  "районних  (міських)    народних"
замінити словами "районних (міських), міжрайонних (окружних)".
 

     14. У статті 33:

     у назві і тексті слова "обласного, Київського міського  суду"
замінити словами  "Верховного  Суду  Республіки  Крим,  обласного,
Київського і Севастопольського міських судів";

     пункт 5 викласти в такій редакції:

     "5) подає допомогу районним (міським), міжрайонним (окружним)
судам у правильному застосуванні законодавства".
 

     15. У статті 37:

     в назві і тексті слова "обласного, Київського міського  суду"
замінити словами  "Верховного  Суду  Республіки  Крим,  обласного,
Київського і Севастопольського міських судів";

     пункт 6 викласти в такій редакції:

     "6)  інформує  відповідно  Верховну  Раду  Республіки   Крим,
обласну, Київську і Севастопольську міські Ради народних депутатів
з питань діяльності суду";

     доповнити  статтю  після  пункту  10  новим пунктом 11 такого
змісту:

     "11) спільно з Міністром юстиції Республіки Крим, начальником
управління юстиції обласної, Київської і Севастопольської  міських
державних адміністрацій за погодженням з Головою  Верховного  Суду
України, Міністром  юстиції  України  представляє  кандидатів  для
обрання суддями районних (міських) судів";

     у зв'язку з цим пункт 11 вважати пунктом 12.

     16. З тексту статті 39 слова "Союзу РСР і" виключити.

     17. З абзаців четвертого і п'ятого статті 40  слова  "Пленуму
Верховного Суду СРСР і", "СРСР і" виключити.

     18. У статті 41:

     у частині першій слово "п'ять" замінити  словом "десять";

     частину третю викласти в такій редакції:

     "Верховний Суд  України  один  раз  у  п'ять  років  інформує
Верховну Раду України про свою діяльність".
 

     19. Частину  першу  статті  43  доповнити  пунктом  4  такого
змісту:

     "4) військової колегії".
 

     20. У статтях  44,  46,  47  слова  "Прокурор",  "Прокурора",
"Прокурором", "Прокурору" замінити відповідно словами "Генеральний
прокурор",  "Генерального  прокурора",  "Генеральним  прокурором",
"Генеральному прокурору".

     21. У статті 45:

     у пункті 2 слова  "Прокурора",  "обласних  судів,  Київського
міського  суду"  замінити   відповідно    словами    "Генерального
прокурора", "Верховного Суду Республіки Крим, обласних, Київського
і Севастопольського міських судів";

     пункт 5 викласти в такій редакції:

     "5) розглядає і вирішує питання про внесення подань в порядку
законодавчої ініціативи у Верховну Раду України та про  тлумачення
законів України";

     з пункту 7 слова "Голови  Верховного  Суду  СРСР  і",  "Союзу
РСР", "або постановам Пленуму Верховного Суду СРСР" виключити.

     22. Частину першу статті 48 викласти в такій редакції:

     "Склад судової колегії в цивільних справах, судової колегії в
кримінальних справах і військової колегії затверджується  Пленумом
Верховного Суду України з числа суддів Верховного Суду України".

     23.  В  частині  першій  статті  49  слова  "судова  колегія"
замінити словами "судові колегії", слова "в  цивільних  справах  і
судова колегія в кримінальних справах" виключити.

     24. У статті 51:

     з пункту 3 слова "Пленуму Верховного Суду СРСР і" виключити;

     пункт 6 виключити;

     пункти 7 і 8 викласти в такій редакції:

     "7)   вносить  подання  у  Верховну  Раду  України  з  питань
тлумачення законів України;

     8) вносить у  Пленум  Верховного  Суду  України  подання  про
невідповідність  роз'яснень  Пленуму  Верховного   Суду    України
законодавству України".

     25. У статті 53:

     слова "судової колегії" замінити словами "судових колегій";

     слова "в цивільних справах і судової колегії  в  кримінальних
справах" виключити.

     26. У статті 56 слова "два тижні" замінити словом "місяць".

     27. У статті  66  слова  "Основ  законодавства  Союзу  РСР  і
союзних  республік  про  судоустрій  в  СРСР",  "СРСР"    замінити
відповідно словами "законодавства України", "України".

     28. У статті 67:

     частину другу викласти в такій редакції:

     "Структура і штатна чисельність апарату районного  (міського)
суду  затверджуються   Міністром    юстиції    Республіки    Крим,
начальниками   управлінь    юстиції    обласних,    Київської    і
Севастопольської міських державних адміністрацій у  межах  штатної
чисельності і фонду заробітної плати";

     у частині третій слова "обласного, Київського міського  суду"
замінити словами  "Верховного  Суду  Республіки  Крим,  обласного,
Київського і Севастопольського міських судів".
 

  Президент України                                      Л.КРАВЧУК

  м. Київ, 24 лютого 1994 року
           N 4017-XII

http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4017-12