Вікторина запитань до ТОВ «Дніпропетровськгаз Збут»

Керівнику ТОВ   «Дніпропетровськгаз збут»

    Мною, заявником, особисто надавався ЗАПИТ НА ІНФОРМАЦІЮ  від 15.06.2018 р. № до ТОВ «Дніпропетровськгаз збут», а саме, запитом  я  ВИМАГАЛА НАДАТИ:

1.  Завірені копії реєстраційних, правоустановчіх документів, ліцензійних умов, на підставі яких було створено юридичну особу приватного права ТОВ «Дніпропетровськгаз збут», та на підставі яких вона здійснює свою статутну діяльність.

2.   Надати підтвердження права власності, будь які правоустановчі документи, які встановлюють Ваше право власності на природний газ, який ваша компанія продає мені, по сьогоднішній день.

3. Надати інформацію, яка підтверджує право власності/ оренди/ користування, або будь яких інші правоустановчі документи, на підставі яких ваша компанія безкоштовно використовує газові труби (газорозподільну інфраструктуру) в місті Дніпропетровськ.     А також, інформацію про те, хто, коли і в якій кількості передавав вам газові труби у власність, чи надавав право безоплатного комерційного використання без урахування інтересів територіальної громади міста Дніпропетровська. Яким чином вони у вас обліковуються, та яка їх балансова вартість. Також прошу повідомити про дату взяття на баланс усіх газових магістралей нашого міста із зазначенням, хто, коли і на підставі чого підписував з вашою приватною компанією від імені територіальної громади акт прийому-передачі у власність або використання газових труб нашого міста.

       На вищезазначену заяву, мені було надано письмову відповідь від 18.067.2018 р. (вих. № ), якою мені повідомлено, що «ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» здійснює господарську діяльність з постачання природного газу на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу на території України, затвердженої постановою НКРЕКП від 16.05.2017 № 653. Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з постачання природного газу затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі-НКРЕКП).

Починаючи з 01.07.2015 року ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» як постачальник природного газу зі спеціальними обов'язками надає послуги з постачання природного газу побутовим споживачам відповідно до Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу ( з врахуванням змін до Положення, та нових Положень».

    Далі, у відповіді зазначається : «Положенням №187 покладено обов'язки на суб'єктів ринку природного газу в частині забезпечення побутових споживачів природним газом. Так, підпунктами 1-3 пункту 3 Положення № 187 передбачено обов'язок господарських товариств, 100 відсотків акцій (паїв, часток) яких належать державі або іншому господарському товариству, єдиним акціонером якого є держава (ПАТ "Укргазвидобування", ПАТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз"), продавати природний газ господарському товариству, єдиним акціонером якого є держава ШАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", та обов'язок НАК "Нафтогаз України" придбавати такий природний газ для формування ресурсу природного газу для побутових споживачів, обов'язок НАК "Нафтогаз України" продавати природний газ постачальникам природного газу для потреб побутових споживачів, та відповідно обов'язок постачальників природного газу, які придбали природний газ у НАК "Нафтогаз України" відповідно до цього Положення, постачати такий природний газ побутовим споживачам ».

  Далі, у відповіді повідомлялось: «ТОВ «Дніпропетровськгаз збут», як постачальник, надає споживачам виключно послуги з постачання природного газу, тобто, забезпечує споживачів ресурсом природного газу в порядку, встановленому законодавством. Видобуток, закупівлю, транспортування та розподіл природного газу здійснюють інші суб'єкти господарювання».

Далі, надано відповідь щодо «Решти запитуваної інформації (зокрема, копії реєстраційних, правоустановчих документів, договорів з іншими суб'єктами ринку природного газу), належить до інформації з обмеженим доступом відповідно до Положення про захист інформації з обмеженим доступом в ТОВ «Дніпропетровськгаз збут», затвердженого наказом ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» № 08-П31 від 07.07.2015 року, тому відповідно до ст. 21 Закону України «Про інформацію» вона належить до конфіденційної інформації, у зв'язку з чим не може бути надана за Вашим зверненням запитом».

    Таким чином, мені відмовлено в наданні запитуваної інформації в цій частині мого запиту.

   Цією наданою заявою я, заявник, керуючись нормами Закону України від 01.06.2010 р. № 2297-VІ «Про захист персональних даних», заявляю, що  я  не надавала згоду  ТОВ «Дніпропетровськгаз збут»  на обробку моїх персональних даних і даних моєї сім'ї, будь-яким способом, в тому числі як з використанням засобів автоматизації (включаючи програмне забезпечення), так і без використання засобів автоматизації (з використанням будь-яких матеріальних носіїв) і передачу наших даних іншим особам.

   Згідно норм Закону України від 01.06.2010 р. № 2297-VІ «Про захист персональних даних», я додатково повідомляю, ЗУ «Про захист персональних даних»:

Стаття 11. Підстави для обробки персональних даних

1. Підставами для обробки персональних даних є:

1) згода суб’єкта персональних даних на обробку його персональних даних;

2) дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень;

3) укладення та виконання правочину, стороною якого є суб’єкт персональних даних або який укладено на користь суб’єкта персональних даних чи для здійснення заходів, що передують укладенню правочину на вимогу суб’єкта персональних даних;

4) захист життєво важливих інтересів суб’єкта персональних даних.

    Та я не давала згоду на обробку ані моїх персональних даних, ані персональних даних членів моєї родини.

     Відповідно до Конституції України «права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними» (ст.21), «конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії» (ст.22), «не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди» (ст. 32). Відповідно до Цивільного кодексу України людина «набуває прав та обов’язків і здійснює їх під своїм ім’ям. Ім’я фізичної особи, яка є громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по батькові» (ст.28).

  Крім того, мушу зауважити, що згідно вимог Закону № 2297-VІ мета обробки персональних даних має бути сформульована в законах, інших нормативно-правових актах, положеннях, установчих чи інших документах, які регулюють діяльність володільця персональних даних, та відповідати законодавству про захист персональних даних. Обробка персональних даних здійснюється відкрито і прозоро із застосуванням засобів та у спосіб, що відповідають визначеним цілям такої обробки (частина перша статті 6).

      Склад та зміст персональних даних мають бути відповідними, адекватними та ненадмірними стосовно визначеної мети їх обробки (частина третя статті 6).

      Обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб’єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством (частина п’ята статті 6).

Зазначені норми відповідають основоположним принципам захисту даних, визначеним у статті 5 Конвенції Ради Європи про захист осіб у зв’язку з автоматизованою обробкою персональних даних, зокрема: «Персональні дані, що піддаються автоматизованій обробці, повинні: … b) зберігатися для визначених і законних цілей та не використовуватися у спосіб, несумісний з цими цілями; c) бути адекватними, відповідними та ненадмірними стосовно цілей, для яких вони зберігаються».

     Необхідно мати на увазі, що, по-перше, Конвенція є ратифікованою згідно із Законом України від 06.07.2010 р. № 2438-VІ. Отже, вона є частиною національного законодавства. По-друге, термін «використання» означає будь-які дії володільця щодо обробки персональних даних, а також дії щодо надання часткового або повного права обробки персональних даних іншим суб’єктам відносин, пов’язаних із персональними даними (частина перша статті 10 Закону № 2297-VІ).

   Таким чином, за змістом цитованої вище статті 5 Конвенції персональні дані не повинні оброблятися у спосіб, несумісний з визначеними і законними цілями.

   Тобто в одній базі персональних даних не можуть знаходитися – з можливістю будь-яких подальших дій щодо їх обробки – персональні дані, які було зібрано з різними цілями.

    Ознайомившись з умовами Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2500 (далі – договір), а також із заявою-приєднанням до договору та з формою рахунку Постачальника на оплату газу, відмовляюсь від пропонованих умов договору, не відмовляючись від споживання газу.

   Конституція України проголошує: «Земля, її надра, водні та інші природні ресурси є об’єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадян має право користуватися природними об’єктами права власності народу відповідно до закону» (ст.13).
   У відповідності до ст.11 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» про будь-яке очікуване реформування у сфері житлово-комунальних послуг органи місцевого самоврядування повинні завчасно інформувати громадян України через засоби ЗМІ, залучати громадян до участі в обговоренні планів, проектів реформування. Пропозиції, які вносяться за результатами громадських слухань, підлягають обов’язковому розгляду органами місцевого самоврядування. «Процедура погодження договору відбувається протягом одного місяця з дня внесення проекту договору однією із сторін» (Р. VI, ст.26 ч.5). Ні завчасного інформування, ні обговорення, ні громадських слухань, ні можливості з боку громадян внесення пропозицій до проекту договору не було, що є прямим порушенням даного Закону.
   У процесі укладення договору Цивільний кодекс України також виділяє дві стадії: пропозиції (не диктату!) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції другою стороною (ст.638).

   Головним елементом кожного договору є воля сторін, спрямована на досягнення певної мети, яка не суперечить законові. Договір вважається укладеним, коли сторони досягли згоди за всіма істотними умовами і належним чином оформили угоду. Договір вважається недійсним, якщо він є несправедливим і неправомірним. Отже, на законодавчому рівні порушенні, по-перше, процедура впровадження змін у сфері комунальних послуг щодо забезпечення громадян природним газом, по-друге, процедура укладення договору. Моя незгода з умовами договору є вимогою для повернення зазначеного процесу у законне русло, у відповідність до Конституції України, яка має найвищу юридичну силу і якій повинні відповідати всі закони і підзаконні нормативно-правові акти (ст.8).
   Присвоєння людині ЕІС-коду в системі ГРМ – «персонального коду ідентифікації Споживача» — є неприпустимим порушенням вироку Міжнародного Нюрнберзького трибуналу над фашистськими злочинцями, яким у 1946 році визнано присвоєння людині персонального номера злочином проти людства, що не має терміну давності. Забороняю присвоювати мені ЕІС-код, будь-які інші особисті номери/коди, вважаю розбудову системи на основі персональних номерів злочином проти держави, проти народу. Постанова Верховної ради України № 3248-VI від 19 квітня 2011 року нагадує про чинність вироку Нюрнберзького трибуналу і закликає пам’ятати про мільйони співвітчизників, які віддали своє життя за незалежність Батьківщини, нашу свободу, свободу наших дітей.
   Згідно з Цивільним кодексом України людина «набуває прав та обов’язків і здійснює їх під своїм ім’ям. Ім’я складається із прізвища, власного імені та по батькові» (ст.28), а не з числа та штрихів. Ім’я людини, як і її здоров’я, і життя, честь і гідність, є особистим немайновим благом» (ст.201). Право на «ім’я» (ст.294), на використання імені «у всіх сферах своєї діяльності» (ст.296), як і право на «свободу» (ст.288); «повагу до гідності та честі» (ст.297); «особисту недоторканість» (ст.289) - є немайновими правами, які належать кожній людині від народження і від яких людина «не може відмовитися, а також не може бути позбавлена цих прав», і якими людина «володіє довічно» (ст.269).
   Отже, присвоєння людині особистого номера засуджено на міжнародному і державному рівнях.
     У заяві-приєднанні вказано, що «своїм підписом Споживач підтверджує згоду на автоматизовану обробку його персональних даних згідно з чинним законодавством та можливу їх передачу третім особам». Але відповідно до статті 2 Закону України «Про захист персональних даних» термін «згода» означає «добровільне волевиявлення», тобто право людини на свободу – конституційне немайнове довічне право. Стаття 32 Конституції України гарантує: «Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди». Не даю згоду на збір і обробку моїх персональних даних і забороняю їх збір і обробку. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України: «Збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами є втручання в її особисте та сімейне життя. Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене» (м. Київ, 20.01.2012, № 2-рп/2012, справа № 1-9/2012).
Положення договору (до речі, затвердженого підзаконним актом) з погрозами відключити газ споживачам «у разі незгоди укласти договір з постачальником» на примусово нав’язуваних протизаконних умовах брутально порушують Конституцію України, відповідно до якої: «Україна є незалежна, соціальна, правова держава» (ст.1); «правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України» (ст.19).
   Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів»: «Якщо положення договору визнано несправедливим, таке положення може бути змінено або визнано недійсним» (ст.18 п.5); «Агресивною вважається підприємницька практика, яка фактично містить елементи примусу, докучання або неналежного впливу та істотно впливає чи може вплинути на свободу вибору або поведінку споживача стосовно придбання продукції» (ст.19 п.4); «права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення» (ст.21 ч.2).
   Враховуючи викладене, керуючись вироком Міжнародного Нюрнберзького трибуналу, Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про захист персональних даних», Законом України «Про захист прав споживачів», іншими законами України, при наданні послуг з постачання природного газу – забороняю будь-яку цифрову ідентифікацію мене та членів моєї родини.

   Крім того, повідомляю ТОВ « Дніпропетровськгаз збут», що мною надавався  ЗАПИТ НА ІНФОРМАЦІЮ  до юридичної особи НКРЕКП  від 20.06.2018 р. (вх.б/н).

    На основі відповіді  від 04.07.2018 р. (вих. №) на вищезазначений запит НКРЕКП  за підписом голови комісії О. Кривенко  повідомляє :

«Положеннями статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

   З 01 жовтня 2015 року введено в дію Закон України «Про ринок природного газу» (далі - Закон), відповідно до частини другої статті 12 якого постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 3 Закону ринок природного газу функціонує на засадах вільної добросовісної конкуренції, крім діяльності суб'єктів природних монополій, та за принципами, зокрема вільної торгівлі природним газом та рівності суб'єктів ринку природного газу незалежно від держави, вільного вибору постачальника природного газу.

   Закон передбачає, з одного боку, державне регулювання монопольних ринків (транспортування, розподіл, зберігання природного газу), з іншого -розвиток вільної добросовісної конкуренції на товарному ринку природного газу. Тобто, на оптовому і роздрібному ринках природного газу має діяти принцип вільного ціноутворення (крім випадку, коли з метою забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу на суб'єктів ринку природного газу покладені спеціальні обов'язки в обсязі та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України), що передбачено частиною другою статті 12 Закону »

    Далі, у відповіді: «Відповідно до постанов НКРЕКП  «Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу тариф складає:
   Відповідно до положень Закону до компетенції НКРЕКП на ринку природного газу належить, зокрема встановлення тарифів на послуги транспортування та розподілу природного газу.

   Щодо тарифів на послуги розподілу природного газу:

   У грудні 2014 по березень 2015 років діяв тариф на послуги розподілу природного газу встановлений постановою НКРЕ від 30.04.2014 № 582 «Про встановлення тарифів на транспортування природного газу розподільними трубопроводами та постачання природного газу за регульованим тарифом для ПАТ «Дніпрогаз» в розмірі 168,00 грн. за 1000 м3 (без ПДВ).

   В період з 01.04.2015 по 30.06.2015 діяв тариф на послуги розподілу природного газу встановлений постановою НКРЕКП від 03.03.2015 № 526 «Про встановлення тарифу на транспортування природного газу розподільними трубопроводами для ПАТ «Дніпрогаз» в розмірі 260,00 грн. за 1000 м3 (без ПДВ).

   В період з 01.07.2015 по 30.09.2015 діяв тариф на послуги розподілу природного газу встановлений постановою НКРЕКП від 30.06.2015 № 1892 «Про встановлення тарифу на транспортування природного газу розподільними трубопроводами для ПАТ «Дніпрогаз» в розмірі 382,50 грн. за 1000 м3 (без ПДВ).

   В період з 01.10.2015 по 31.12.2015 діяв тариф на послуги розподілу природного газу встановлений постановою НКРЕКП від 24.09.2015 Лг£ 2387 «Про встановлення тарифу на транспортування природного газу розподільними трубопроводами для ПАТ «Дніпрогаз» в розмірі 522,60 грн. за 1000 м3 (без ПДВ).

   В період з 01.01.2016 по 31.03.2016 діяв тариф на послуги розподілу природного газу встановлений постановою НКРЕКП від 29.12.2015 № 3163 «Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу ПАТ «Дніпрогаз» в розмірі 467,10 грн. за 1000 м3 (без ПДВ).

   В період з 01.04.2016 по 30.09.2016 діяв тариф на послуги розподілу природного газу встановлений постановою НКРЕКП від 24.03.2016 № 424 «Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу ПАТ «Дніпрогаз» в розмірі 533,50 грн. за 1000 м3 (без ПДВ).

   В період з 01.10.2016 по 31.12.2016 діяв тариф на послуги розподілу природного газу встановлений постановою НКРЕКП від 27.09.2016 № 1614 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 24 березня 2016 року № 424» в розмірі 516,80 грн. за 1000 м3 (без ПДВ).

   В період з 01.01.2017 по теперішній час діє тариф на послуги розподілу природного газу встановлений постановою НКРЕКП від 15.12.2016 № 2282 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 24 березня 2016 року № 424» в розмірі 466,20 грн. за 1000 м3 (без ПДВ).

     Виходячи з цих тарифів я сплачувала послуги розподілу природного газу  із розрахунку суми коштів вказаної у відповіді голови комісії О. Кривенко.

      Крім того,  повторно   Я, ПІБ, ЗАБОРОНЯЮ:
— присвоювати мені ЕІС-код, будь-які інші цифрові (буквено-цифрові, штрих кодові, QR-кодові, біометричні тощо) ідентифікатори, збирати і обробляти інформацію щодо мене, розміщувати ці дані в базах даних, реєстрах, в інтернеті, зокрема на веб-сайті Постачальника, створювати «особистий кабінет» — особисту веб-сторінку споживача, передавати дані щодо мене третім особам;
— передавати будь-які дані щодо мене до Єдиного державного демографічного реєстру (ЄДДР) і присвоювати мені унікальний номер запису в реєстрі (УНЗР).
     На підставі вищезазначеного,враховуючи мій попередній ЗАПИТ НА ІНФОРМАЦІЮ від  15.06.2018 р. № 4NP (вх. №) до ТОВ «Дніпропетровськгаз збут » та відповідь на нього від  18.067.2018 р. (вих. №), прошу надати уточнену відповідь як офіційне повідомлення від підприємства, підписане уповноваженою особою, закріплене печаткою, з реєстраційним  номером вихідної інформації:

         

    1.  Чи здійснює ТОВ « Дніпропетровськгаз збут» обробку  моїх персональних даних, чи персональних даних членів моєї родини в тому розумінні обробки, яке надане в Законі України від 01.06.2010 р.   № 2297-VІ «Про захист персональних даних». Якщо здійснює, то, на якій підставі.                                     

    2.  Яке відношення ТОВ « Дніпропетровськгаз збут» має до «обов'язку господарських товариств, 100 відсотків акцій (паїв, часток) яких належать державі або іншому господарському товариству, єдиним акціонером якого є держава».

   3. З врахуванням  відповіді, ТОВ « Дніпропетровськгаз збут»  не здійснює видобуток, закупівлю, транспортування та розподіл природного газу. Прошу підтвердити це ваше твердження.

     Та які  такі «інші» суб'єкти господарювання здійснюють видобуток, закупівлю, транспортування та розподіл природного газу?

    Якщо відомо ТОВ «Дніпропетровськгаз збут»   про розмір обсягу видобутку природного газу, необхідного для потреб населення, та обсяг споживання природного газу населенням за період здійснення діяльності ТОВ «Дніпропетровськгаз збут».

   4. На  якій підставі компанія (формування)  ТОВ «Дніпропетровськгаз збут»  безкоштовно використовує газові труби (газорозподільну інфраструктуру) в місті Дніпропетровськ.

    5. Яким чином, і що є підтвердженням, що ТОВ «Дніпропетровськгаз збут»  сприяє   розвитку вільної добросовісної конкуренції на товарному ринку природного газу, тобто, на оптовому і роздрібному ринках природного газу , та як формування ТОВ «Дніпропетровськгаз збут»  застосовує принцип вільного ціноутворення у процесі функціонування ринку природного газу на суб'єктів ринку природного газу.

   6.  Я  ПРОШУ:
— вести облік і всю необхідну документацію стосовно мене як побутового споживача за раніше встановленими формами обліку, які діяли до впровадження цієї протизаконної системи: за прізвищем, ім’ям, по батькові (при потребі використовувати дані з обмеженого переліку: рік і місце народження, місце фактичного проживання, основне місце роботи/служби/навчання).
Підкреслюю: факт сплати мною рахунку за природний газ і факт споживання газу не є згодою на приєднання до умов договору (акцептування заяви-приєднання) за будь-яких умов. ЕІС-код не може бути мені присвоєний, і дані щодо мене не можуть збиратися і оброблятися без моєї на те згоди. Такої згоди я не надаю взагалі ні в теперішньому, ні в майбутньому часі.
   7.   Прошу вас провести перевірку послуги розподілу природного газу в мЗ по моєму лічильнику за весь період здійснення діяльності ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» з постачання мені  природного газу, скласти відповідний акт перевірки та розлогу відомість стану моїх розрахунків з виведенням відповідного сальдо на мою користь з цих обґрунтованих розрахунків. Та прошу надати таку відомість як офіційне повідомлення від підприємства, підписане уповноваженою особою, закріплене печаткою.     

 Прошу надати письмову відповідь у встановлений Законом строк.

                

Наталія П. 

                 Документ 3248-VI, чинний, поточна редакція —  

                                     Прийняття від 19.04.2011

---

                                                                               

                                        П О С Т А Н О В А
                                ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

                         Про Заяву Верховної Ради України
                  "До 65-ї річниці Нюрнберзького трибуналу
                            над фашистськими злочинцями"

    (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2011, N 31, ст.307)
 

     Верховна Рада України  п о с т а н о в л я є:

     1. Текст  Заяви  "До 65-ї річниці Нюрнберзького трибуналу над
фашистськими злочинцями" схвалити.

     2. Ця Постанова набирає чинності з дня її прийняття.
 

 Голова Верховної Ради України                            В.ЛИТВИН

 м. Київ, 19 квітня 2011 року
          N 3248-VI
 

                                                     ЗАЯВА
                                  ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

                    До 65-ї річниці Нюрнберзького  трибуналу
                              над фашистськими злочинцями
 

     Міжнародний судовий процес у Нюрнберзі,  який  розпочав  свою
роботу  20  листопада  1945  року,  визнав  гітлерівську Німеччину
винною  у  розв'язанні   Другої   світової   війни,   засудив   її
авантюристську,      віроломну      політику     і     расистську,
людиноненависницьку ідеологію.

     Нюрнберзький процес  відіграв  надзвичайно  важливу  роль   у
розвитку  сучасного міжнародного права та становленні міжнародного
кримінального  правосуддя,  став   першим   в   історії   випадком
засудження  кримінальних  діянь  державного і світового масштабу -
злочинного правлячого режиму,  його  каральних  інститутів,  вищих
політичних  і  військових  діячів.  Принципи,  визначені  Статутом
Міжнародного воєнного  трибуналу,  були  підтверджені  резолюціями
Генеральної  Асамблеї  ООН  від 11 грудня 1946 року (995_910) та
від  27  листопада  1947  року  і  покладені  в  основу  повоєнних
міжнародно-правових   документів,   спрямованих   на   запобігання
розв'язуванню  воєн, вчиненню військових злочинів, актів геноциду,
тортур,  а  також на неприпустимість застосування терміну давності
до воєнних злочинів та злочинів проти людства.

     Верховна Рада    України    привертає    увагу    української
громадськості  та  світової  спільноти до того,  що останнім часом
певні політичні  сили  в  Україні  та  міжнародних  парламентських
структурах   роблять   активні   спроби,  спрямовані  на  перегляд
висновків Нюрнберзького трибуналу,  спотворення і приниження  його
історичної ролі.  Цим, по суті, піддаються ревізії підсумки Другої
світової війни.  Аморальними є намагання покласти на СРСР рівну  з
гітлерівською  Німеччиною відповідальність за її розв'язання і тим
самим виправдати нацистів,  їх пособників за  вчинені  страхітливі
злочини проти людства.

     Верховна Рада   України   підтримує   ухвалену  16  листопада
2010 року Третім  комітетом  Генеральної  Асамблеї  ООН  Резолюцію
"Неприпустимість  певних  видів  практики,  які сприяють ескалації
сучасних  форм  расизму,  расової  дискримінації,   ксенофобії   і
пов'язаної з ними нетерпимості",  в якій містяться прямі посилання
на Статут і Вирок Міжнародного воєнного трибуналу.

     Верховна Рада  України  закликає  парламенти   держав   світу
підтримати  зазначену  Резолюцію під час голосування на пленарному
засіданні 65-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН.

     Верховна Рада  України  висловлює  стурбованість   і   рішуче
протестує  проти  спроб  окремих  політиків,  громадських  діячів,
політичних організацій і рухів  у  нашій  країні  реабілітувати  і
навіть  героїзувати  колабораціоністів  -  пособників гітлерівців,
виправдати їх злодіяння.  Це є злочином перед  пам'яттю  мільйонів
наших співвітчизників,  які віддали своє життя у двобої з нацизмом
за честь,  свободу і незалежність Батьківщини,  викликом  рішенням
Нюрнберзького трибуналу. Цьому немає виправдання.

     Трагічні сторінки    історії,   на   яких   поставив   крапку
Нюрнберзький трибунал, не повинні повторитися!
 
м. Київ, 19 квітня 2011 року

http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3248-17

   Документ 995_910, поточна редакція — Прийняття від 11.12.1946

---

                                            Резолюция 95 (I)
                              Генеральной Ассамблеи ООН
             "Подтверждение принципов международного права,
                 признанных Статутом Нюрнбергского трибунала"

                                       (11 декабря 1946 года)
 

     Генеральная Ассамблея признает обязательство, возложенное на нее абзацем "a" пункта 1, статьи  13  Устава  (995_010),   относительно   организации исследования   и   выработки   рекомендаций   в   целях  поощрения прогрессивного развития международного права и его кодификации;

     принимает к сведению Соглашение об учреждении Международного военного  трибунала  для привлечения к ответственности и наказания главных  военных  преступников  стран  оси  в  Европе (998_200), подписанное  в  Лондоне  8  августа  1945 г., и приложенный к нему Статут  (998_201), а равно и то обстоятельство, что аналогичные принципы  были приняты в Статуте Международного военного трибунала для  суда  над главными военными преступниками на Дальнем Востоке, провозглашенном в Токио 19 января 1946 г.

     Поэтому подтверждает принципы    международного   права,   признанные Статутом Нюрнбергского трибунала и нашедшие  выражение  в  решении Трибунала;

     предлагает Комитету  по  кодификации  международного   права,
созданному, согласно Резолюции Генеральной Ассамблеи от 11 декабря 1946  г.,  рассматривать,  в   качестве   вопроса первостепенной важности,   проекты,   имеющие   целью   формулировку  и  внесение принципов,  признанных Статутом Нюрнбергского трибунала и нашедших выражение  в его решении,  в общую кодификацию преступлений против мира и безопасности человечества  или  в  международный  уголовный кодекс.

http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_910