- Український народ як носій суверенітету і єдине джерело влади може реалізувати своє право визначати конституційний лад в Україні шляхом прийняття Конституції України на всеукраїнському референдумі - з Рішення КСУ № 6-рп/2005 від 05.10.2005. Умисне невиконання службовою особою рішення ЄСПЛ, рішення КСУ та умисне недодержання нею висновку КСУ - карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років – ч. 4 ст. 382 КК України -

вівторок, 18 березня 2025 р.

Суд скасував штраф в 17000 грн. через недоведеність складу адмінправопорушення

 

Справа №601/196/25

Провадження № 2-а/601/35/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2025 року м. Кременець

Кременецький районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого Мочальської В.М.,

за участю секретаря судового засідання Домінської В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кременці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, інтереси якого представляє адвокат Кушка О.М. звернувся до суду із позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 про оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП від 06 грудня 2024 року та закриття провадження по справі.

В обґрунтування вимог вказує, що оскаржуваною постановою на позивача накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. З даною постановою не згідний, вважає її незаконною. В зазначеній постанові зазначено, що він своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, а саме не оновив свої військово-облікові дані. Однак, які саме військово-облікові дані він не оновив не вказано. Через додаток «Резерв+» у визначений законом строк уточнив дані, скористався правом на оформлення відстрочки для призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі абзацу 3 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

07.02.2025 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, згідно якого зазначено, що 03 січня 2025 року позивач прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1, де було встановлено, що позивач 02.12.2024 не з`явився за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_1. Лист повернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 з відміткою у довідці про причини повернення/досилання з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Будь яких підтверджувальних документів, які б засвідчували поважність не прибуття у визначений строк не надав, чим порушив правила військового обліку, затвердженні постановою КМУ від 07.12.2016 року №921 та від 30.12.2022 року №1487. Своїми діями порушив вимоги ч.1 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП. Відтак, заявлені позовні вимоги вважає безпідставними, необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Позивач та його представник адвокат Кушка О.М. в судове засідання не з`явилися, подали клопотання про розгляд справи у їх відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, однак подав заяву про розгляд справи у його відсутності.

Суд, дослідивши докази по справі, дійшов висновку, що позов слід задовольнити з огляду на наступне.

ОСОБА_1 27.11.2024 засобами поштового зв`язку «Укрпошта» направлявся рекомендований лист з повідомленням, який містив у собі повістку №1285856 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 02.12.2024 для уточнення даних.

Лист повернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 з відміткою у довідці про причини повернення/досилання з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №9 від 03 січня 2025 року ОСОБА_1 03.01.2025 близько 10 год. прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1. Встановлено, що ОСОБА_1 19.11.2024 у відповідності до вимог ПКМ України №560 від 18.05.2024 року (зі змінами) за допомогою поштового зв`язку «Укрпошта» направлявся рекомендований лист з повідомленням, який містив у собі повістку №1285856 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 02.12.2024. Поштове відправлення повернулося до ІНФОРМАЦІЯ_1 з відміткою про відсутність особи за адресою місця проживання. На визначену дату і час ОСОБА_1 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1, будь яких підтверджуючих документів, які б засвідчували поважність не прибуття у визначений строк (3 дні від дати прибуття, визначеній у повістці) не надав, чим порушив правила військового обліку, затверджені Постановою КМУ від 07.12.2016 року №921 (зі змінами) та від 30.12.2022 року №1487.

Згідно постанови по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення від 06.12.2024, на позивача накладено штраф в сумі 17000 грн.

Згідно витягу із системи «Резерв+» ОСОБА_1 стоїть на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2. Дані уточнено вчасно. Дата уточнення даних 03.01.2025. Користується правом на відстрочку до 07.02.2025 на підставі п. 3 ч.1 ст. 23.

З врахуванням встановлених обставин, суд вважає, що до виниклих між сторонами правовідносин слід застосувати наступні норми матеріального права.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом (частина 1ст. 7 КУпАП).

Частина 1ст. 9 КУпАП визначає поняття адміністративного правопорушення, яким визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За загальним правилом частини 1ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У даному ж випадку спеціальною є інша правова норма частина 2 ст. 77 КАС України, а тому саме вона підлягає застосуванню. Нею визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Ця норма права по своїй юридичній природі повністю кореспондується та доповнює загальний принцип, визначений статтею 63 Конституції України, котрий декларує відсутність обов`язку в особи доводити свою невинуватість у правопорушенні та стверджує про те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Цим принципом повинен керуватись працівник ІНФОРМАЦІЯ_1, коли розглядає справу про адміністративне правопорушення за результатами, якої приходить до переконання про винуватість особи.

На думку суду, цілком логічно та ґрунтується на нормах права, те, що у випадку якщо рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 буде оскаржено, то обов`язок довести його правомірність лежить саме на останньому, оскільки в протилежному випадку на особу котру визнано винним у вчиненні правопорушення фактично буде покладено обов`язок доводи свою невинуватість, що суперечить вказаній вище статті Конституції України.

Однак, жодного доказу на підтвердження порушення позивачем вимог ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» за обставин, викладених в оскаржуваній постанові, представником відповідача до суду не надано. Водночас в матеріалах справи відсутні будь-які інші докази, зокрема, які свідчили б про вчинення адміністративного правопорушення.

В судовому засіданні встановлено, що позивач перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2. Обліково-військові дані уточнив вчасно, користується правом на відстрочку на підставі абзацу 3 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Позивач 02.12.2024 не з`явився в ІНФОРМАЦІЯ_3 з поважної причини, оскільки не отримав повістки, яка йому була надіслана засобами поштового зв`язку, що підтверджується довідкою про причини повернення/досилання з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Крім того, згідно оскаржуваної постанови на позивача накладено штраф в сумі 17000 грн. Однак в резолютивній частині постанови не зазначено особи, яка притягається до відповідальності, ні статті за якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності, ні висновки про винуватість цієї особи, що порушує принцип правової визначеності.

За даних обставин, суд приходить до висновку про відсутність в діях  позивача складу зазначеного адміністративного правопорушення.

Згідно статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження в адміністративній справі закриттю.

На підставі наведеного, керуючись статтями 73-77, 90, 132, 139, 143, 205, 241-246, 255, 268, 286 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов - задовольнити.

Постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 від 06 грудня 2024 року про накладення на ОСОБА_1 штрафу в розмірі 17000 гривень - скасувати.

Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 провадженням закрити.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1, місце проживання: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1.

Представник позивача: адвокат Кушка Олександр Михайлович, адреса місцезнаходження вул. Шкільна, 12, м. Ланівці, Кременецький район, Тернопільська область.

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2.

Головуючий                                                                              В.  М.  Мочальська

Єдиний державний реєстр судових рішень


Немає коментарів:

Дописати коментар

Правові гіпотези БАР-гільдії

- Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування. Стаття 81. Цивільного кодексу України -