Генпрокурору Венедіктовій – заява про злочин від Лілії Дудко

 

ЗАЯВА ПРО ЗЛОЧИНИ

 

( у порядку першого речення ст.215 та ч.2 ст.217 КПК України)

ч.1ст.55 (потерпілий) та ст. 60 (заявник), про дії які, можуть бути вчиненні (або вчинені) фізичними особами на ім’я Ківнюк Максим Андрійович, Багмут Максимом Івановичем,

Каліушко Федором Анатолійовичем, Ткачова Катерина Володимирівна, що мають ознаки складу злочину передбаченого ст.109 (Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади), ст. 111 (Державна зрада), ст. 127 (Катування), ст. 146 (Незаконне позбавлення волі або викрадення людини),  ст. 182 (Порушення недоторканності приватного життя), ст. 189 (Вимагання), ст.260 (Створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань), ст. 356 (Самоправство), ст. 358 (Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів), ст. 366 (Службове підроблення), ст. 367 (Службова недбалість), ст. 371 (Завідомо незаконні затримання, привід, домашній арешт або тримання під вартою), ст. 372 (Притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності), ст. 374 (Порушення права на захист), ст. 375 (Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови), ст. 383 (Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення), ст. 384 (Введення в оману суду або іншого уповноваженого органу), ст.396 (Приховування злочину) Кримінального Кодексу України.

 

29 квітня 2020 року близько 17 години в приміщенні магазину «АТБ» за адресою м. Київ, вул. Мішуги 6 на мене, людину і громадянку самостійної української держави – УКРАЇНИ, напали  дві озброєні особи в чорних масках на обличчях, які представилися молодшим лейтенантом патрульної поліції на ім’я Ківнюк Максим Андрійович та старшим сержантом патрульної поліції Багмут Максимом Івановичем. Без пред’явлення  відповідних службових посвідчень та підтвердження повноважень поліцейських вони викрали мене на очах у свідків (є відповідні фото) з приміщення магазину і в своєму авто вивезли до приміщення Дарницького районного відділку поліції за адресою м. Київ, вул. Кошиця 3-А. Під час викрадення нанесли мені фізичні пошкодження, синці, подряпини, забиття, що зафіксовано на фото мого телефону та лікарем швидкої допомоги у відповідній карті, якого викликали за моєю вимогою. Ківнюк Максим Андрійович та Багмут Максимом Івановичем обмежували моє право на вільне пересування впродовж трьох годин в вестибюлі відділку поліції та склали три адміністративні протоколи про адміністративне затримання, та адміністративні правопорушення за ч.1 ст. 44-3, ст. 185 КУпАП (див. додатки 1-3), не зважаючи на мої неодноразові заяви, що я здорова людина без ознак хвороби і не знаходжуся в карантині або на лікуванні, заставляли мене вдягнути маску-намордник аби я навмисно шкодила своєму здоров’ю, обмежували мої права всупереч ст. 64 Конституції України. Без встановлення особи в передбачений законом спосіб, підробили два протоколи про адміністративне правопорушення та протокол про адміністративне затримання.

В діях вищезгаданих фізичних осіб вбачаються закінчені злочини за ознаками ст.ст.  109, 127, 146, 260, 356, 366, 371, 372, 374, 383, 384 Кримінального кодексу України.

03.07.2020 в юридичній особі з назвою «Дарницький районний суд міста Києва» код ЄДРПОУ 02896704 фізична особа представилася суддею Каліушко Федором Анатолійовичем,  який всупереч заявленому клопотанню провів розгляд справи в своєму кабінеті, а не в залі судових засідань зі символами судочинства, якими є державні символи, БЕЗ СЕКРЕТАРЯ СУДУ, без повної фіксації судового процесу технічними засобами (в матеріалах справи відсутня інформація про журнал судового засідання, відео- та аудіо-фіксацію), чим порушив приписи імперативної норми ст. 129 чинної Конституції України 1996 року, ст. 16 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів», порушив право Дудко Лілії Олексіївни на справедливий суд, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права. Це є доведеним фактом повалення конституційного ладу та кримінальним злочином у розумінні ст. 109 та ст. 356 Кримінального кодексу України.

Каліушко Федір Анатолійович виніс постанову №753/9207/20 від 03.07.2020 (див. додаток 4) ІМЕНЕМ УКРАЇНИ про визнання мене винною за ст. 185 КУпАП та стягнення з мене штрафу у розмірі 170 (сто сімдесят) грн та судового збору у розмірі 420 (чотиристра двадцять) грн. 40 коп. на користь держави, не зважаючи на відсутність складу злочину та на факти фальсифікації матеріалів справи (складання протоколів без встановлення особи правопорушника в передбачений законом спосіб, без розшифрування ПІБ особи, яка складала протоколи, яка не підтвердила свої повноваження і весь час перебувала з обличчям щільно закритим чорною бандитською маскою), чим скоїв злочин за ознаками ст. 375 Кримінального кодексу України.

 

Такою поведінкою фізична особа Каліушко Федір Анатолійович справив на мене враження, що я була не в суді на судовому засіданні, а на побаченні. Дивно, що не запросив у підвал або на крильце, де міг би паралельно курити з колегами, струшуючи попіл на Конституцію.

Це є доведеним фактом грубого порушення норм процесуального права та  Конституції України 1996 року, що призвело до порушення правил щодо складу суду, порушення засад гласності і відкритості судового процесу.

Це лицедійство, на яке мене викликали судовою повісткою відбулося в незаконний спосіб. Фізична особа Каліушко Федір Анатолійович вчинив САМОМУД, навмисно не викликав по справі ні осіб, які складали та подавали матеріали адміністративної справи, не встановив їх, не перевірив їх повноважень, не викликав нібито свідків, показання яких він згадує в своїй постанові, але які не зазначені в протоколі (в матеріалах справи відсутні докази належних судових повісток), чим порушив основоположний принцип правосуддя - засади рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, що унеможливило учасниками судового процесу реалізацію наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків!

 

Я НЕ ВИЗНАЮ ДІЇ ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ КАЛІУШКО ФЕДОРА АНАТОЛІЙОВИЧА СУДОВИМ ЗАСІДАННЯМ ТА ЙОГО ПОСТАНОВУ ЗАКОННИМ РІШЕННЯМ!

 

Ч.2 ст.19 Конституції України зобов’язує органи державної влади та їхніх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією

та законами України. Якщо ж уважно прочитати процесуальну частину КУпАП (ст.ст.213–330), то з’ясується, що повноважень визнавати особу винною судді не мають. Адже згідно з п.4 ст.213 цього Кодексу судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів входять до переліку посадових осіб, до компетенції яких належить розгляд справ про адміністративні правопорушення. Тобто всі інші норми, якими передбачено процедуру розгляду таких справ загалом, стосуються також і судочинства. При цьому ст.284 даного законодавчого акту окреслює вичерпний перелік видів постанов, що приймаються посадовою особою по справі. Він включає лише три пункти:

1)    накладення адміністративного стягнення;

2)    застосування заходів впливу, передбачених ст.24-1 цього Кодексу;

3)    закриття справи.

Як бачимо, визнання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, винною не входить до цього переліку!

Оскільки Каліушко Федір Анатолійович продовжував лицедійство, я змушена була увімкнути відеокамеру свого мобільного телефону і в прямому етері фіксувати закінчений злочин останнього. В діях Каліушко Федора Анатолійовича вбачається злочин за ознаками ст. 366 Кримінального кодексу України (Складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів).

Також на нікчемній постанові від 03.07.2020 по справі 753/92907/20 відсутня печатка з Державним Гербом України, який відповідає опису імперативної норми ст.20 чинної Конституції України 1996 року. Ці факти свідчать про підробку постанови, використання підробної печатки суду, що є закінченим злочином за диспозицією ст. 358 Кримінального кодексу України.

Фізичною особою Каліушко Ф.А. притягнуто Дудко Лілію Олексіївну до адміністративної відповідальності за підробленими матеріалами справи фізичними особами повноваження яких не було встановлено та відмовлено в клопотанні передачі матеріалів адміністративної справи в ДБР для досудового розслідування вчиненого групою осіб.

Це є доведеним фактом неповідомлення суддею Вищої ради правосуддя та Генерального прокурора про випадок втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя, у тому числі про звернення до нього учасників судового процесу чи інших осіб, включаючи осіб, уповноважених на виконання функцій держави, з приводу конкретних справ, що перебувають у провадженні судді, якщо таке звернення відбулося в інший, ніж передбачено процесуальним законодавством, спосіб упродовж п’яти днів після того, як йому стало відомо про такий випадок. Це є доведеним фактом укривання злочину у розумінні ст.396 (Приховування злочину) Кримінального Кодексу України.

 

За таких умов використання протоколу, рапорту, відеоматеріалів, пояснень свідків як доказу без його перевірки на допустимість згідно з вимогами КУпАП та КПК без надання йому критичної оцінки слід розглядати як істотне порушення суддею норм процесуального права, причому таке, що вчинене умисно.

Таким чином, були порушені права Дудко Лілії Олексіївни як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (стаття 185 КУпАП), а в цілому – і її право на справедливий суд, гарантоване ст. 55 Конституції України 1996 року, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що є кримінальним злочином у розумінні ст. 374 (Порушення права на захист).

З огляду на зазначене висновок Каліушко Федора Анатолійовича про вчинення Дудко Лілії Олексіївни адміністративного правопорушення є явно необґрунтованим і перебуває у суперечності із презумпцією невинуватості, яка відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) з урахуванням практики її застосування Європейським судом.

Таким чином, фізичною особою Каліушко Федором Анатолійовичем при розгляді справи №753/9207/20 істотно порушено норми процесуального та матеріального права та право Дудко Лілії Олексіївни на справедливий суд, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Слід зауважити, що ЄСПЛ не розмежовує кримінальне обвинувачення та обвинувачення у вчиненні «адміністративних правопорушень» (передбачене Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), Митним кодексом чи іншим спеціальним законодавством), і якщо покарання містить санкцію у вигляді позбавлення свободи (арешту) або значної суми штрафу, то ЄСПЛ розглядає таке стягнення як кримінальне!

В матеріалах справи №753/9207/20 в протоколі про адміністративне правопорушення (а.с.1), поясненнях (а.с. 3-5) та протоколі про адміністративне затримання (а.с.8) Дудко Лілією Олексіївною зазначено, що 29 квітня 2020 року вона зазнала репресій з боку працівників поліції та була ними побита. Факти фізичних ушкоджень зафіксовано лікарем швидкої допомоги, яку було викликано в Дарницький районний відділок поліції під час складання адміністративних матеріалів.

Статтею 3 Конвенції передбачено:

«Нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню.».

Будь-яке застосування фізичної сили щодо особи, позбавленої свободи, якщо воно не було обумовлене суворою необхідністю внаслідок її власної поведінки, принижує людську гідність та в принципі є порушенням права, гарантованого статтею 3 Конвенції (див. рішення у справі «Лабіта проти Італії» (Labita v. Italy) [ВП], заява № 26772/95, пп. 119-120, ECHR 2000-IV).

Також в поясненнях (а.с. 3-5) Дудко Лілії Олексіївни зазначено, той факт, що захисник був відсутній під час складання адміністративних матеріалів. Це свідчить про те, що Дудко Лілії Олексіївні не було забезпечено належним чином право мати захисника, та що у зв’язку з цим відбулося грубе порушення ст.6 Конвенції.

Згідно ст. 60 Конституції України ніхто не зобов'язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази.

За віддання і виконання явно злочинного розпорядження чи наказу настає юридична відповідальність.

Згідно ст. 124 Конституції України Правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.

Згідно ст.109 Кримінального кодексу України дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади

1. Дії, вчинені з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, а також змова про вчинення таких дій, -

караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої.

 

         Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод метою забезпечення незалежності судової влади є гарантування кожній особі основоположного права на розгляд справедливим тільки на законній підставі та без будь-якого стороннього впливу.

         Аналогічні вимоги щодо гарантування захисту прав, свобод та інтересів кожного у розумні строки незалежним, безстороннім та справедливим судом визначені і у статті 7 Закону України «Про судоустрій та статус суддів».

         Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КпАП України).

         Згідно зі статтею 7 КпАП України передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

         Ураховуючи викладене, а також вимоги статті 9 Конституції України та частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», відповідно до яких суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду  як джерело права, розгляд заяви про перегляд справи за нововиявленими обставинами  та такими що не були відомі суду на час судового засідання в рамках справи про адміністративне правопорушення є таким, що направлений на захист прав особи щодо розгляду його справи безстороннім судом, незважаючи на прогалину в Кодексі України про адміністративні правопорушення в даному питанні.

         Оскільки діючим КпАП України не передбачено норм про перегляд справи за нововиявленими обставинами  та такими що не були відомі суду на час судового засідання, суд має застосувати аналогію права, а саме норми Кримінального Процесуального Кодексу (далі КПК) України.

Відповідно до статті 459 КПК України Підстави для здійснення кримінального провадження за ново виявленими або виключними обставинами:

2. Нововиявленими обставинами визнаються:

1) штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок;

4) інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

         Каліушко Федір Анатолійович проігнорував заяву від 13.08.2020 (див. додаток 5) Дудко Лілії Олексіївни про перегляд справи за нововиявленими обставинами.

Після повторної заяви від 01.03.2021 про перегляд справи за нововиявленими обставинами (див. додаток 6), де додані ще нові обставини Каліушко Федір Анатолійович, без автоматичного розподілу та призначення складу суду, знову вчинив САМОСУД і постановив нове нікчемне рішення про відмову в перегляді справи.

Зазначені в заявах від 13.08.2020 та 01.03.2021 Дудко Лілією Олексіївною обставини, в розумінні ст.459 КПК України, є нововиявленими обставинами та такими що не були відомі суду на час судового засідання. А тому заява Дудко Лілії Олексіївни про перегляд справи за нововиявленими обставинами відносно нікчемної постанови від 03 липня 2020 року винесеною суддею Дарницького районного суду міста Києва Каліушко Ф.А. по справі № 753/9207/20 належить переглянути та скасувати. Без виклику до суду Каліушко Ф.А. постановив нове рішення № 753/9207/20 від 12.03.2021 (див. додаток 7) про відмову в перегляді справи.

Ці кричущі факти свідчать про навмисну незаконну відмову в доступі до правосуддя (у тому числі незаконну відмову в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо) та істотне порушення норм процесуального права: ст.ст. 8,9,55 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», умисне допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод!

Не погоджуючись з діями усіх вище згаданих осіб, оскільки це набуло характеру вимагання грошей організованим злочинним угрупуванням, я зробила відповідні запити на публічну інформацію для встановлення правосуб’єктності даних осіб та установ, в яких вони працюють, а також розпорядника рахунків для сплати штрафів, що надав Каліушко Федір Анатолійович.

З відповіді Управління патрульної поліції в місті Києві від 30.07.2020 за № № 265 зі/41/11/6/03-2010 (див. додаток 8) стало відомо, що воно утворено як територіальний (відокремлений) підрозділ Департаменту патрульної поліції без статусу юридичної особи і не має цивільної правоздатності і дієздатності, не може бути позивачем та відповідачем у суді. Також зазначили, що Департамент патрульної поліції був утворений як міжрегіональний територіальний орган Національної поліції постановою Кабінету міністрів України (далі КМУ) № 730 від 16.09.2015, що є беззаперечним закінченим злочином останніх за ознаками ст.ст. 260, 365, 109 ККУ, оскільки є поза межами владних повноважень КМУ. Відповідно до п. 9¹  ст.116 чинної Конституції України 1996 року КМУ утворює, реорганізовує відповідно до закону міністерства та інші центральні органи виконавчої влади. Верховна рада як центральний законодавчий орган України закону про утворення Національної поліції не приймала, а чинний закон «Про національну поліцію» лише визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України. Відповідно до абз. 6 ст.17 чинної Конституції України 1996 року на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом. Т.ч. організація з назвою «Національна поліція» та всі її підрозділи є нічим інакшим як незаконне збройне формування і не має жодних повноважень, встановлених ЗУ «Про національну поліцію».

Згідно з публічною інформацією з безкоштовного витягу Міністерства юстиції про юридичну особу з назвою ДЕПАРТАМЕНТ ПАТРУЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ (ДПП) код ЄДРПОУ 40108646, дані про відокремлені підрозділи відсутні, серед даних про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи Ківнюк Максим Андрійович, Багмут Максим Іванович не значяться, а відповідні довіреності на представництво юридичної особи в матеріалах справи відсутні!

Тобто особи Ківнюк Максим Андрійович, Багмут Максим Іванович взагалі не мали жодного права навіть підходити до мене з якимись вимогами.

Більш того, юридична особа з назвою «ДЕПАРТАМЕНТ ПАТРУЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ (ДПП)» зареєстрована як суб’єкт підприємницької діяльності в міжнародному реєстрі комерційних установ Dun & Bradstreet (D&B) та має номер реєстрації D-U-N-S® number: 52-106-7121 (див. додаток 18), а відповідно до п.1 ст.8 Господарського кодексу України - Держава, органи державної влади та органи місцевого самоврядування не є суб'єктами господарювання.

З відповіді від 13.07.2020 за №5/481/2020 (див. додаток 9) Дарницький районний суд міста Києва щодо своєї правосуб’єктності повідомляє про утворення в 1961 р. Народного суду Дарницького району міста Києва. Куди подівся Народний суд Дарницького району міста Києва і звідки взявся Дарницький районний суд міста Києва наразі невідомо! Також зазначено, щодо реорганізації Дарницького районного суду міста Києва, то на дату надання відповіді така процедура не здійснювалася.

Крім цього після прийняття Президентом рішення від 18.10.2001 за №990/2001 про утворення Дарницького районного суду м. Києва цей суд мав би набути статус юридичної особи згідно з порядком, що був на той час.

Положення про Єдиний державний реєстр, затверджений Постановою Кабінета міністрів України від 22.01.1996 року №118 передбачало обов’язкове включення юридичної особи до ЄДРПОУ з присвоєнням відповідного ідентифікаційного коду юридичної особи. Для включення в ЄДРПОУ суб’єкт в 10-тиденний термін після його державної реєстрації або прийняття рішення про його створення повинен був подати до відповідного органу державну облікову картку відповідного зразка, а також нормативні та установчі документи, рішення, постанови, розпорядження, накази про створення суб’єкту та положення статуту про нього.

За даними ЄДР Дарницький районний суд м. Києва нібито зареєстрований 01.11.2001 року, однак, взятий на облік 05.01.1995 року. НОНСЕНС!

Тобто, в 2001 році новоутворений на підставі Указу Президента Дарницький районний суд м. Києва не був взятий на облік органом державної статистики, як то вимагало чинне законодавство. Звідси можна зробити висновок, і він очевидний, що старий Дарницький суд м. Києва не був ліквідований як це передбачено п.1 Указу Президента «Про внесення змін до Мережі та кількісного складу суддів місцевих судів» від 18.10.2001 за №990/2001. А утворення Дарницького районного суду м. Києва, як це передбачено п.2 цього Указу Президента виконано не було. Що повністю співпадає з відповіддю Дарницького районного суду міста Києва у своєму листі.

Згідно п.1 Указу Президента Про ліквідацію та утворення місцевих загальних судів від 29.12.2017 за №449/2017 прийнято рішення про ліквідацію Дарницького районного суду та утворення відповідного Другого окружного суду міста Києва - у Дарницькому районі міста Києва із місцезнаходженням у місті Києві. Так відповідно до публічної інформації з безкоштовного запиту з ЄДР на порталі Міністерства Юстиції Другий окружний суд міста Києва дійсно утворений та зареєстрований за адресою вул. Кошиця 5-А, м. Київ, а Дарницький районний суд м. Києва незаконно займає відповідне приміщення за вказаною адресою.

Жоден з вказаних судів не утворений відповідним законом як цього вимагає ст. 124 чинної Конституції України 1996 року.

Відповідно до ст.4 ЗУ «Про правонаступництво України» органи державної влади і управління, органи прокуратури, суди та арбітражні суди, сформовані на підставі Конституції (Основного Закону) Української РСР, діють в Україні до створення органів державної влади і управління, органів прокуратури, судів та арбітражних судів на підставі нової Конституції України.

Звертаю увагу, що згідно до ст. 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.1 ст.7 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Відповідно до п.1 Указу Президента «Про внесення змін до Мережі та кількісного складу суддів місцевих судів» від 18.10.2001 за №990/2001 прийнято рішення про ліквідацію Дарницького районного суду міста Києва. Згідно п.2 цього Указу прийнято відповідне рішення про утворення Дарницького районного суду міста Києва у складі 20 суддів.

В Єдиному державному реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, далі ЄДР, міститься інформація про Дарницький районний суд міста Києва. Відповідно до п.5 ст.11 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» Витяги в паперовій та електронній формі мають однакову юридичну силу.

Відповідно до ст. 125 Конституції України повноваження щодо утворення судів належить Президенту України та п.23 ст.106 Конституції України Редакція від 04.02.2011.

Всупереч вказаних норм Конституції засновником Дарницького районного суду не є Президент, а Територіальне управління державної судової адміністрації. Судом управляє Територіальне управління державної судової адміністрації.

На момент прийняття рішення про утворення Дарницького районного суду м. Києва не існувало Територіального управління державної судової адміністрації, вона була утворена відповідно Указу Президента «Про державну судову адміністрацію» від 29.08.2002 за №780/2002 як центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом відповідно до ст. 6 Конституції України.

Тобто сплутали все! Орган виконавчої влади керує судом, він же і утворив цей суд до свого власного утворення! Тому Державна судова адміністрація відповідно до ст. 6 Конституції України не могла бути засновником та здійснювати повноваження управління Дарницьким районним судом.

Крім цього, відповідно до ст. 148 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів» Державна судова адміністрація є орган системи судової влади, яка здійснює організаційно-фінансове забезпечення в межах повноважень. При цьому законом не передбачено, що Державна судова адміністрація має право здійснювати функції органу управління.

Т.ч., виходячи з положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, Територіальне управління судової адміністрації м. Києва у незаконний спосіб стало засновником Дарницького районного суду як це зазначено в ЄДР, та незаконно виконує функції органу управління Дарницького районного суду.

Відтак ДІЯЛЬНІСТЬ ДАРНИЦЬКОГО РАЙОННОГО СУДУ Є НЕЗАКОННОЮ, оскільки заснування та управління здійснює орган, який не має на те повноважень відповідно закону.

За змістом стст. 6, 124 КУ, ст.ст. 23, 24, 29, 34, 41 ЗУ « Про судоустрій та статус суддів» суди, в тому числі місцеві, є органами державної влади, що здійснюють правосуддя, ухвалюють судові рішення ІМЕНЕМ УКРАЇНИ, що є обов’язковими до виконання на всій території України.

Наприклад, за даними ЄДР Верховний суд України та Вищий спеціалізований суд України (обидва на стадії припинення) мають статус державної влади, однак згідно з даними ЄДР Дарницький районний суд має організаційно-правову форму СУДОВА СИСТЕМА, тобто всупереч вимогам закону не має статусу органу державної влади.

На безліч моїх запитів як до суду так і до Державної судової адміністрації щодо копій присяг, посвідчень суддів, ніяких підтверджень повноважень осіб, що видають себе за суддів я не отримала.

З відповідей Територіального управління Державної судової адміністрації в м. Києві від 21.07.2020 за №6-інф/Д66-20-71/20 (див. додаток 10) стало відомо, що Каліушко Федір Анатолійович дійсно є лише працівником Державної судової адміністрації, судовим адміністратором, і отримує за це зарплатню, видаючи себе за суддю в порушення ст.ст. 124, 125 чинної Конституції України 1996 р., що є беззаперечно юридично обґрунтованим фактом закінченого злочину останніх, захоплення влади та повалення Конституційного ладу в Україні за ознаками ст.109 ККУ.

На мій запит про прийняття законопроекту чи закону щодо утворення, реорганізації Дарницького районного суду м. Києва Апарат Верховної ради у своєму листі від 13.07.2020 за №18/10-1155 (див. додаток 12) повідомив, що законопроекти про створення чи реорганізацію Дарницького районного суду міста Києва не реєструвались та відповідні закони не приймались.

Що доводить факт, що Дарницький районний суд не утворений безпосередньо на підставі закону.

Більш того, юридична особа з назвою «Дарницький районний суд міста Києва» зареєстрована як суб’єкт підприємницької діяльності в міжнародному реєстрі комерційних установ Dun & Bradstreet (D&B) та має номер реєстрації D-U-N-S® Nummer: 36-369-5956 (див. додаток 19), а відповідно до п.1 ст.8 Господарського кодексу України - Держава, органи державної влади та органи місцевого самоврядування не є суб'єктами господарювання.

Згідно з листом № 5/481/2020 від 13.07.2020 року від Дарницького районного суду міста Києва (див. додаток 9) інформація відносно створення, отримання заробітної плати та печатки (у пунктах 3, 4 та 14 запитів) " не відображена  та не задокументована на будь - яких носіях , а також не створена в процесі виконання Дарницьким судом м. Києва своїх повноважень ...в цій частині направлений до належного розпорядника інформації - Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві"  

Тобто, згідно зазначеної відповіді вбачається ,  що печатка  з назвою "Дарницький районний суду міста Києва   " тризуб" код 02896710" належить до Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві , до органу , що не відноситься до судової  влади.

         Юридична особа

         З огляду вище вказаних фактів фізична особа Каліушко Федір Анатолійович СВІДОМО сфальшував судове засідання не маючи відповідних повноважень судді та  склав нікчемну ухвалу ІМЕНЕМ УРКАЇНИ  без завірення  нікчемною печаткою "Дарницький районний суду міста Києва   " тризуб" код 02896710" по справі № 753/9207/20, є беззаперечно юридично обґрунтованим фактом закінченого злочину останнього за ознаками ст. 356 (Самоправство), ст. 358 (Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів), ст. 366 (Службове підроблення), ст. 372 (Притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності), ст. 374 (Порушення права на захист), ст. 375 (Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови), ст. 384 (Введення в оману суду або іншого уповноваженого органу), ст.396 (Приховування злочину), захоплення влади та повалення Конституційного ладу в Україні, шкода економічній безпеці України за ознаками ст.ст.109, 111 ККУ.

 

Крім того, додержання присяги є обов’язком судді, що передбачено пунктом 4 частини четвертої статті 54 Закону про судоустрій та кореспондується з пунктом 5 частини п’ятої статті 126 Конституції України. Вказане дає підстави вважати, що після прийняття та  дотримання суддею присяги  – його конституційно визначений обов’язок. Таким чином, присяга судді має правову природу одностороннього, індивідуального, публічно-правового, конституційного зобов’язання судді .

Згідно закону "Про судоустрій і статус суддів" стаття 57. Присяга судді , зазначено;

1. Особа, призначена на посаду судді, набуває повноважень судді після складення присяги судді такого змісту:

"Я, (ім’я та прізвище), вступаючи на посаду судді, урочисто присягаю Українському народові об’єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснювати правосуддя від імені України, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснювати повноваження та виконувати обов’язки судді, дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя".

2. Суддя складає присягу під час урочистої церемонії у присутності Президента України. До участі в церемонії запрошуються Голова Верховного Суду, Голова Ради суддів України, Голова Вищої ради правосуддя та Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

 

Але, згідно відповіді наданої Дарницьким районним судом міста Києва за запитоми в пп. 6 щодо присяги особи Каліушко Федора Анатолійовича інформація відсутня, що наводить на сумніви щодо її існування та складання такої присяги останнім, що не відповідає вимогам ст.  57 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів», тобто суддя Каліушко Федір Анатолійович присяг не приймав , а тому виконував судочинство у незаконний спосіб та не набув повноваження  СУДДІ за законом.

 

З огляду вище вказаних фактів, фізична особа Каліушко Федір Анатолійович СВІДОМО та  НАВМИСНО здійснив лицедійство яке видавав за судове засідання не маючи відповідних повноважень судді та склав нікчемну постанову Іменем України без завірення нікчемною печаткою "Дарницький районний суду міста Києва "тризуб" код 02896710" по справі № 753/9207/20.

Фізична особа Каліушко Федір Анатолійович направив нікчемну постанову № 753/9207/20 до примусового виконання в установу за назвою «Дарницький відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)» код ЄДРПОУ 34968768.

19.03.2021 фізична особа Єрмакова Олена Анатоліївна, яка працює на посаді старший державний виконавець  в установі з назвою «Дарницький відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)» код ЄДРПОУ 34968768 відкрила виконавче провадження ВП № 64744133 та закрила у зв'язку з неможливістю встановлення особи боржника. І не дивно, матеріали справи № 753/9207/20 як і сама нікчемна постанова № 753/9207/20 підроблені.

 Не відмовляючись від своїх корисливих намірів, фізична особа Каліушко Федір  Анатолійович відкрив нове виконавче провадження у змові з фізичною особою на ім’я Ткачова Катерина Володимирівна.

В таких діях фізичної особи Каліушко Федора Анатолійовича вбачаються закінчені злочини за ст.ст. ст. 384 (Введення в оману суду або іншого уповноваженого органу).

Ткачова Катерина Володимирівна за довідкою №323 від 28.07.2021 Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) (див. додаток 14) працює в Центральному міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) код ЄДРПОУ 43315602 на посаді головного державного виконавця, а за  наказом №1093/03 від 10.04.2020 (див. додаток 15) працює з 13.04.202 на посаді головного державного виконавця в установі з назвою «Дарницький відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)» код ЄДРПОУ 34968768.

Так де ж працевлаштована Ткачова Катерина Володимирівна?

Більш того, юридична особа з назвою «Дарницький відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)» зареєстрована як суб’єкт підприємницької діяльності в міжнародному реєстрі комерційних установ Dun & Bradstreet (D&B) та має номер реєстрації D-U-N-S® number: 36-506-7817 (див. додаток 20), а відповідно до п.1 ст.8 Господарського кодексу України - Держава, органи державної влади та органи місцевого самоврядування не є суб'єктами господарювання.

З безкоштовного витягу Міністерства юстиції дана фізична особа не значиться в переліку осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи з назвою «Дарницький відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)» код ЄДРПОУ 34968768 без відповідної довіреності. В матеріалах виконавчого провадження така довіреність відсутня.

Без відповідної довіреності на представництво юридичної особи з назвою «Дарницький відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)» код ЄДРПОУ 34968768 Ткачова Катерина Володимирівна відкрила виконавче провадження ВП №66075780 від 13.07.2021 (див. додаток 16) в незаконний спосіб збирає та використовує персональні дані, що не вказані в матеріалах справи чи в нікчемній постанові № 753/9207/20, підробила матеріали виконавчого провадження ВП №66075780 від 13.07.2021,  заблокувала банківські рахунки без судового рішення про вчинення такої дії, незаконно внесла Дудко Лілію Олексіївну в реєстр боржників тим самим порушує право недоторканості приватного життя Дудко Лілії Олексіївни.

В діях фізичної особи на ім'я Ткачова Катерина Володимирівна, я вбачаю злочини за ст.ст. 109, 111, 182, 189, 356, 366, 372, 374 Кримінального кодексу України.

 

Згідно до ст.ст. 140-143 Конституції України та підп. 38 п.2 ст. 64 Бюджетного кодексу України адміністративні штрафи мають сплачуватися до місцевого бюджету територіальної громади. Отримувачі коштів за реквізитами рахунків, наданими Каліушко Федором Анатолійовичем не є територіальна громада міста Києва, що відповідно за ст. 189 Кримінального кодексу України інкримінується як вимагання.

 Так згідно до ст. 111 Кримінального кодексу України сплата кошів, які мають належати до територіальної громади іншим незаконним отримувачам інкримінується як державна зрада, що несе загрозу економічній безпеці України.

У відповіді від 15.07.2020 за вих. № 13-12-12/12272 на запит Державна казначейська служба України повідомляє (див. додаток 17), що Територіальна громада Дарницького району міста Києва не зареєстрована у Єдиному реєстрі розпорядників коштів та одержувачів бюджетних коштів та не має бюджетних рахунків, відкритих в Державній казначейській службі України та її територіальних органах.

Відповідно до ст. 19. Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ст. 60 Конституції України ніхто не зобов'язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази. За віддання і виконання явно злочинного розпорядження чи наказу настає юридична відповідальність.

 

Своїми злочинними діями вищевказані фізичні особи нанесли мені моральну та матеріальну шкоду, яка я сукупно оцінюю в 3000000 (три мільйони) грн.

За вимогами ст. 25 КПК України прокурор, слідчий зобов’язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого або надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення.

За вимогами ст.214 ч.1 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 години після подання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.

Таким чином, головною підставою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань є подача (отримання) заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

 

 

Нагадую, що у разі невиконання вказаних вимог закону про внесення відомостей до Реєстру протягом 24 год. та початок досудового розслідування, заявник отримує право на оскарження до суду бездіяльності службових осіб в порядку ч.1 ст. 303 КПК України.

 

 

Ця заява буде опублікована в соціальних мережах та на сайті ГО ОПГ Багнет нації https://bagnetnacii.blogspot.com/.

 

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 17, 55, 56, ч.1, 4, 5 ст. 214, першим реченням ст. 215 КПК України,

ПРОШУ:

1.         Прийняти та невідкладно зареєструвати цю заяву про вчинені злочини та внести відомості про вказані кримінальні злочини до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

2.         Надіслати мені на вказану поштову адресу витяги про внесення відомостей про всі вказані злочини до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

3.         Розпочати за цією заявою про злочини досудове розслідування у формі досудового слідства відносно фізичних осіб: Ківнюк Максим Андрійович та Багмут Максим Іванович, Каліушко Федір Анатолійович, Ткачова Катерина Володимирівна за вчинення дій організованою групою осіб у розумінні ст.ст 26-35 Кримінального кодексу України, які мають ознаки складу злочинів, передбачених ст.109 (Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади), ст. 111 (Державна зрада), ст. 127 (Катування), ст. 146 (Незаконне позбавлення волі або викрадення людини),  ст. 182 (Порушення недоторканності приватного життя), ст. 189 (Вимагання), ст. 356 (Самоправство), ст. 358 (Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів), ст. 366 (Службове підроблення), ст. 367 (Службова недбалість), ст. 371 (Завідомо незаконні затримання, привід, домашній арешт або тримання під вартою), ст. 372 (Притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності), ст. 374 (Порушення права на захист), ст. 375 (Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови), ст. 383 (Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення), ст. 384 (Введення в оману суду або іншого уповноваженого органу), ст.396 (Приховування злочину) Кримінального Кодексу України.

4.         Повідомляти мене письмово на поштову адресу у встановленому законом порядку та строк про початок кримінального провадження, результати здійснених слідчо-оперативних дій та закінчення досудового розслідування вказаних злочинів та передбачених ст.109 (Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади), ст. 111 (Державна зрада), ст. 127 (Катування), ст. 146 (Незаконне позбавлення волі або викрадення людини),  ст. 182 (Порушення недоторканності приватного життя), ст. 189 (Вимагання), ст. 260 (Створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань), ст. 356 (Самоправство), ст. 358 (Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів), ст. 366 (Службове підроблення), ст. 367 (Службова недбалість), ст. 371 (Завідомо незаконні затримання, привід, домашній арешт або тримання під вартою), ст. 372 (Притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності), ст. 374 (Порушення права на захист), ст. 375 (Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови), ст. 383 (Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення), ст. 384 (Введення в оману суду або іншого уповноваженого органу), ст.396 (Приховування злочину) Кримінального Кодексу України, що вчинені.

5.         Здійснити особистий прокурорський нагляд за ходом розслідування та притягнути винних до кримінальної відповідальності.

6.         Надати цілодобову охорону, оскільки я як викривач заявлених злочинів переживаю за своє життя та здоров’я через оголошені злочини щодо мене.

7.         Якщо я буду знайдена мертвою чи буду скалічена чи постраждають члени моєї родини , прошу в цьому звинуватити фізичних осіб на ім’я Ківнюк Максим Андрійович, Багмут Максимом Івановичем, Каліушко Федором Анатолійовичем, Ткачова Катерина Володимирівна.

 

 

27.08.2021                                                                   Дудко Лілія Олексіївна

 

У випадку не виконання або неналежного виконання моїх вимог Людини – Громадянки самостійної української держави - УКРАЇНИ на території Україна в унітарній державі Республіка Україна берете на себе повну особисту майнову матеріальну і не матеріальну відповідальність, відшкодування моральних збитків у параметрах та на умовах встановлених особисто мною – Людиною найвищою соціальною цінністю України та Громадянкою самостійної української держави - УКРАЇНИ – співвласницею (співзасновницею) самостійної української держави - УКРАЇНИ з моменту реєстрації цієї заяви – вимоги !

Уразі відхилення моєї заяви – вимоги правосуб`єктом якої є Людина і Громадянка самостійної української держави - УКРАЇНИ або залишення останньої без обґрунтованої відповіді або неповноти надання відповіді на прохання та законні вимоги по заяві – вимозі, буду змушена звернутися у відповідні державні компетентні органи для відновлення своїх порушених конституційних прав правосуб`єктності Людини і Громадянки самостійної української держави - УКРАЇНИ з віднесенням всіх витрат на Ваш рахунок та притягнення винних осіб до відповідальності!

 

Додатки:

1.     Копія протоколу про адміністративне правопорушення серія ГП535268.

2.     Копія протоколу про адміністративне правопорушення серія ГП535269.

3.     Копія протоколу про адміністративне затримання АЗ № 128067.

4.     Копія постанови Дарницького районного суду м. Києва №753/9207/20 від 03.07.2020

5.     Заява про перегляд справи за нововиявленими обставинами від 13.08.2020.

6.     Заява про перегляд справи за нововиявленими обставинами від 01.03.2021

7.      Копія постанови Дарницького районного суду м. Києва № 753/9207/20 від 12.03.2021

8.     Копія відповіді Управління патрульної поліції в місті Києві від 30.07.2020 за № 265 зі/41/11/6/03-2010

9.     Копія відповіді Дарницького районного суду міста Києва від 13.07.2020 за №5/481/2020

10.                       Копія відповіді Територіального управління Державної судової адміністрації в м. Києві від 21.07.2020 за №6-інф/Д66-20-71/20

11.                        Відео злочину Каліушко Федора Анатолійовича від 03.07.2020 за посиланням https://www.facebook.com/514862160/videos/10157138520767161/

12.                       Копія відповіді Апарату Верховної ради від 13.07.2020 за №18/10-1155

13.                       Копія відповіді Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) № ПІ-02-11-13-424 від 13.08.2021 року

14.                       Копія довідки №323 від 28.07.2021 Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ)

15.                       Копія наказу №1093/03 від 10.04.2020 Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ)

16.                       Копія виконавчого провадження ВП №66075780 від 13.07.2021

17.                       Копія відповіді Державної казначейської служби України від 15.07.2020 за вих. № 13-12-12/12272

18.                       Витяг з Dun & Bradstreet (D&B) про ДЕПАРТАМЕНТ ПАТРУЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ (ДПП) D-U-N-S® number: 52-106-7121

19.                       Витяг з Dun & Bradstreet (D&B) про Дарницький районний суд м. Києва D-U-N-S® Nummer: 36-369-5956

20.                       Витяг з Dun & Bradstreet (D&B) про «Дарницький відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)»  D-U-N-S® number: 36-506-7817

 

 

Зі ст.ст. 383 «Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину», 384 «Завідомо неправдиве показання» Кримінального кодексу України, ознайомлена.

 

Заявниця:

Журналіст-кореспондент друкованого ЗМІ

«Багнет Нації» ДП-2303-1041Р та                                                                  

 представник ГО ОПГ «Багнет Нації»                                                      

 

27.08.2021                                                                   Дудко Лілія Олексіївна