Остаточна
редакція публікації від 01.02.2018.
Можливо,
комусь стане в нагоді.(поки що без прізвищ і інших "пікантних" деталей)
«Покращення»
криміногенної обстановки в Дніпрі, яке красномовно відображено статистичними
даними і свідчить про зростання крадіжок на 400 (всього зареєстровано1808) в порівнянні з минулорічними показниками за
такий самий період часу, не пройшло повз підприємства, на якому я працюю.
Ситуація
банально-типова:
Після другого за два останніх роки «візиту» крадіїв до
приміщення офісу підприємства і «викрадення» ними матеріальних цінностей, останнього
разу на суму в 6200 гривень (два
стареньких монітори і ноутбук), начальник СБ (колишній полковник СБУ), провів «ретельне»
розслідування і запропонував ознайомитись та підписати наказ про стягнення
матеріальної шкоди.
Я, не погодився,
і ось чому:
Генеральному директору
ТОВ «ХХХХХХ-ХХХХ»
Охоронника
сектора охорони:
Заява
про незгоду з Наказом №
щодо стягнення матеріальної шкоди
Заявляю про свою
незгоду з викладеним змістом і контекстом Наказу №, щодо стягнення з мене
матеріальної шкоди, а також повну незгоду щодо термінів його (наказу)
реалізації. Адже згідно
з положеннями Конституції в Україні визнається і
діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.
Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції
України і повинні відповідати їй.
Ніхто не зобов'язаний
виконувати явно злочинні розпорядження чи накази, адже за віддання і виконання
явно злочинного розпорядження чи наказу настає юридична відповідальність.
Кожен громадянин зобов'язаний неухильно додержуватися
Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і
гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної
відповідальності.
Згідно з положеннями Кодексу законів про працю України Розпорядження (або Наказ) власника або
уповноваженого ним органу, або вищестоящого в порядку підлеглості органу має
бути зроблено не пізніше двох тижнів з дня виявлення заподіяної працівником
шкоди і звернено до виконання не раніше семи днів з дня повідомлення про це
працівникові. Розмір заподіяної
підприємству, установі, організації шкоди визначається за фактичними втратами,
на підставі даних бухгалтерського обліку, виходячи з балансової вартості
(собівартості) матеріальних цінностей за вирахуванням зносу згідно з
установленими нормами.
Зауважу, що
детальне ознайомлення з вищезазначеним Наказом № (з яким мені запропонували
ознайомитись і підписати, чомусь (???), 20 грудня 2017 року, виявило цілий ряд
юридичних невідповідностей.
По-перше,
зазначена на Наказі дата (21 листопада 2017 року), не відповідає (ба більше -
суперечить) строковим вимогам Кодексу законів про працю України, які, як зазначено
вище, становлять два тижні (орієнтовно 16 листопада 2017 року), з дня виявлення
заподіяної працівником шкоди. Днем виявлення заподіяної шкоди варто вважати 02
листопада 2017 року – день складання Довідки №, на підставі даних
бухгалтерського обліку, про розмір заподіяних матеріальних збитків.
По-друге,
подив і обурення викликає той факт, що у вищезгаданому Наказі зазначено, цитую:
«черговий охоронець ХХХХХХХ ХХ на пульті охорони отримав сигнал тривоги і в порушення чинної посадової інструкції
не організував перевірку кабінету №, чим не
припинив протиправні дії зловмисників».
По суті
контексту вищевиокремленої цитати з Наказу варто зазначити, що профілактика
обслуговування пульту тривожної сигналізації не здійснювалась належним чином на
протязі декількох років. Системне ігнорування профілактики і обслуговування
пульту, спричинило нестабільну його роботу, що мало прояв в багаточисельних, хибних спрацюваннях
системи тривожної сигналізації, про що постійно доповідалось тодішньому начальнику сектора охорони, як усно, так і
письмово. Більше того, чітко визначений алгоритм дій в позаштатних ситуаціях
(наприклад: під час несанкціонованого проникнення в приміщення), співробітникам
сектору охорони невідомий, по причині відсутності посадової інструкції,
затвердженої уповноваженою особою (органом) власника (роботодавця) –
начальником служби безпеки Компанії ХХХХХХ ХХ. Разом із посадовою інструкцією,
на даний час, відсутні й будь-які засоби персональної самооборони для
співробітників охорони, так само як і засоби радіозв’язку.
Отже,
припинити протиправні дії зловмисників (як зазначено в Наказі) голіруч, а тим
більше вилучити у зловмисників драбину, як порадив (усно) начальник служби
безпеки, не є компетенцією охоронника сектора охорони Компанії. Адже це функція
правоохоронних органів, які мають відповідну фахову підготовку, засоби
персонального самозахисту (спецзасоби, кайданки і т. п.), включаючи й
вогнепальну зброю. Дана компетенція підтверджена пунктом 3 частини першої
статті 2 Закону України «Про Національну поліцію», затвердженого Верховною
Радою України.
Свою провину
за те що відбулось, усвідомлюю і визнаю лише в тому, що самовіддано,
понаднормово, завжди на робочому місці, поборюючи втому, а інколи і хвороби,
безвідмовно працював на протязі декількох років (за себе і того хлопця). А
останніх півроку, взагалі, - по 15-16, а інколи - 18-19 діб на місяць. І це при
тому, що відповідно до статті 65 КЗпП України надурочні
роботи не повинні перевищувати для кожного працівника чотирьох годин протягом
двох днів підряд і 120 годин на рік.
Отже, саме
неналежний стан тривожної сигналізації, відсутність адаптованої під реалії
сьогодення посадової інструкції, примітивних засобів персонального самозахисту
і радіозв’язку, неналежна робота керівництва служби сектору охорони (та безпеки
в цілому) на упередження випадків несанкціонованого проникнення в приміщення
Компанії, помножені на перевтому понаднормової роботи (всупереч чинному
законодавству) - стали причиною повторного випадку крадіжки і нанесення
матеріальних збитків підприємству. Адже, відповідно до статті 131 Кодексу
законів про працю України, власник або уповноважений ним орган забов’язаний
створити працівникам умови, необхідні для нормальної роботи і забеспечення
повного збереження дорученного ним
майна. Натомість такі заходи, не
проводились.
По-третє,
стосовно інформації зазначеній в довідці № від 02.11.2017 року, на підставі
якої був виданий Наказ № про стягнення матеріальної шкоди, здається (можу
помилятись), що зазначений документ містить не зовсім достовірну інформацію,
адже монітор SAMSUNG з інвентарним номером ХХХХ, зазначений у Довідці № як
вкрадена річ, в даний час знаходиться на робочому місці, у кімнаті № (фото
додається). А це вже кваліфікація Кримінального кодексу України для посадової
особи, яка складала дану Довідку.
По-четверте,
мені не відомо з яких підстав і міркувань мені було запропоновано ознайомитись
і підписати з порушенням чинного законодавства, вищезгаданий Наказ №, аж 20
грудня 2017 року. Адже я після 21
листопада 2017 року (дати на Наказі) не знаходився не у відпустці, не на
лікарняному, а продовжував працювати понаднормово (доба через добу), та майже
кожної зміни сам цікавився наявністю Наказу у тодішнього начальника сектора
охорони ХХХХХХ ХХ, з метою особистого з ним ознайомлення.
По-п’яте,
вважаю, що на сьогоднішній день стягнення матеріальної шкоди в повному обсязі є
неможливим не тільки тому, що сплили всі можливі юридично обґрунтовані терміни,
визначені чинним законодавством для відшкодування матеріальних збитків, а ще й
тому, що вже є звільненою за власним бажанням особа (ХХХХХХ ХХ) зазначена в
наказі, як особа з якої наказано стягнути матеріальні збитки. Треба
враховувати, що у відповідності до частини першої статті 116 КЗпП України при
звільнені працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства,
організації, провадиться в день звільнення. Таким чином, відрахування за
матеріальні збитки не можуть бути здійсненні з усіх осіб, зазначених в Наказі.
Отже, враховуючи все вищевикладене, керуючись
основоположними правовими засадами Конституції України та положеннями Кодексу
законів про працю України, заявляючи про свою незгоду з вищезгаданим Наказом №
та ставлячи під сумнів достовірність інформації зазначеної у Довідці №,
звертаюсь до Вас з вимогою сприяти унеможливленню протиправних дій (порушення
чинного законодавства) з боку посадових осіб Компанії, в їх професійній
діяльності і у визначений законом строк,
Прошу:
-
надати завірену належним чином (мокрою печаткою і
підписом відповідальної особи) копію Довідки № від 02.11.2017 року про розмір
матеріальних збитків;
-
надати копію доповідної начальника СБ від 03.11.2017 року.
Додаток:
-
копія Наказу № – на 1 (одному) арк;
-
фотокопія Довідки № від 02.11.2017 – на 1
(одному) арк;
-
фотокопія монітора SAMSUNG з інвентарним
номером ХХХХ станом на момент подання даної заяви - на 3 (трьох) арк.
27 грудня 2017
року,
ХХХХХХХ ХХ
Додано:
Заява від 29 січня 2018 року
Генеральному директору
ТОВ «ХХХХХХХ ХХХХХ»
ХХХХХ ХХ
Охоронника
сектора охорони:
Заява
Повідомляю Вас
про те, що 31 січня 2018 року я маю намір подати заяву про звільнення з
формулюванням «за угодою сторін» (відповідно до пункту 1 частини 1 статті 36.
Кодексу законів про працю України), як підтвердження гарантії остаточного
вирішення спірного питання, що виникло внаслідок нефахових дій начальника СБ
Компанії ХХХХХ ХХ при проведенні службового розслідування по факту
несанкціонованого проникнення невідомих до офісного приміщення Компанії та
викрадення оргтехніки.
В своїй попередній Заяві (від 27 грудня 2017 року) про незгоду з Наказом
№ щодо стягнення з мене матеріальної
шкоди, я наголосив на тому, що результати розслідування по факту крадіжки
оргтехніки були сфальсифіковані начальником СБ Компанії ХХХХХ ХХ, а отже не
можуть братися до уваги і бути враховані при розгляді питання компенсації
матеріальної шкоди. Даний факт негативно впливає на імідж Компанії, а також
підпадає під юрисдикцію Кримінального кодексу України.
Положеннями
статті 136. КЗпП визначено, що якщо працівник не згоден з відрахуванням або
його розміром, трудовий спір за його заявою розглядається в порядку,
передбаченому законодавством. Порядок розгляду трудових спорів
визначений Главою ХV КЗпП.
Враховуючи вищезазначене, для визначення своїх подальших дій, звертаюсь
до Вас, та до зазначеної, передбачуваної вище дати написання заяви про
звільнення.
Прошу:
-
Надати мені
в письмовому вигляді завірене належним чином рішення стосовно розгляду по суті
моєї Заяви (від 27 грудня 2017 року) про мою незгоду з Наказом № про стягнення
матеріальної шкоди;
-
Надати копію
письмового пояснення начальника СБ Компанії ХХХХХ ХХ про результати проведеного
ним службового розслідування.
29 січня 2018
року,
Охоронник сектора охорони: ХХХХХ ХХ
Додано: Рішення Компанії на відповідні
заяви
Немає коментарів:
Дописати коментар