Слідчому
судді _______________________________
районного суду м. Дніпропетровська
Адреса: _________________________________
_________________________________
_________________________________
Скаржник: П.І.Б__________________________________
_____________________________________
Адреса: _______________________________
______________________________________
______________________________________
тел.:__________________________________
Суб’єкт оскарження: слідчий ГУНП в
Дніпропетровській області
Адреса:_________________________________
________________________________________
«Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень,
дій чи бездіяльності органів державної влади та їх посадових і службових осіб».
(стаття 55 Конституції України)
С К А Р Г А
«на бездіяльність слідчого в
порядку ст. 303 КПК України»
09 вересня 2019 року мною була складена заява
про вчинений кримінальний злочин передбачений частиною першою статті 365
Кримінального кодексу України (перевищення влади або службових
повноважень, тобто умисне вчинення службовою особою дій, які явно виходять за
межі наданих їй прав чи повноважень, якщо вони заподіяли істотну шкоду
охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи
громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб).
Реєстрація
заяви у ЧЧ УОАЗОР ГУНП в Дніпропетровській області відображена в талоні-повідомленні
ЄО за № 1157 від 09.09.2019.
Заяву,
про вчинений кримінальний злочин, слідчий ГУНП в Дніпропетровській області
прийняв від мене, зафіксувавши даний факт, виклавши відповідний зміст, у
встановленому бланку Протоколу, відповідно до вимог статті 214 КПК України.
Заявляючи
про вчинений кримінальний злочин передбачений частиною першою статті 365
Кримінального кодексу України, я просив слідчого:
- прийняти дану заяву про вчинений кримінальний
злочин, що має ознаки передбачені частиною першою статті 365 Кримінального кодексу України (КК України);
-
відповідно до положень частини першої статті 214
Кримінального процесуального кодексу України (КПК України) та
положень Наказу Міністерства внутрішніх справ
України від 08.02.2019 № 100 «Про затвердження порядку ведення єдиного обліку в
органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення
та інші події», - внести відповідні відомості до Єдиного реєстру
досудових розслідувань (ЄРДР) впродовж 24 годин після прийняття моєї заяви про
вчинений кримінальний злочин за вказаною в заяві попередньою кваліфікацією;
- на
виконання вимог КПК України і Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 07.07.2017 № 575 «Про
затвердження Інструкції з організації взаємодії органів досудового
розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в
запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні»
- невідкладно розпочати досудове розслідування, у формі попереднього слідства,
з підстави вчинення кримінального злочину, що має ознаки складу злочину,
передбаченого частиною першою статті 365 КК України;
-
відповідною постановою визнати мене потерпілими згідно з положеннями частини
другої статті 55 КПК України (з моменту подання заяви про вчинення щодо мене
кримінального правопорушення) від кримінального правопорушення, передбаченого
частиною першою статті 365 КК України;
-
вручити мені, як заявнику, пам'ятку, про процесуальні права і обов'язки
потерпілого, передбачені статтями 55-57 КПК України;
-
надати мені можливість повідомити додаткові свідчення в порядку пункту 6
частини першої статті 56 КПК України в рамках відкритого кримінального
провадження за частиною першою статті 365 КК України;
- згідно вимог пунктів частини другої статті 60
КПК України: вручити мені документ, що підтверджує прийняття і реєстрацію моєї
заяви про вчинений кримінальний злочин (талон-повідомлення ЄО/ЖЄО), а також
витяг з ЄРДР;
- Повідомляти мене про хід досудового
розслідування;
- Досудове розслідування провести у
встановлений законом строк.
Як мені
стало відомо згодом, мою заяву до ЄРДР не внесено, оскільки начальник
відповідного слідчого відділу/управління не вбачає у моїй заяві ознак
будь-якого кримінального злочину.
Хочу
зауважити, що я, подавав заяву виключно в порядку статті 214 КПК України, яка
повинна бути внесена до ЄРДР не пізніше 24 годин, та після цього повинно бути
розпочато проведення досудового розслідування. Слідчий, тобто особа
уповноважена на внесення заяви до ЄРДР, повинна виконати пряму норму
закону, яка передбачає тільки одну процесуальну дію встановлену статтею 214 КПК
України – внесення відповідних відомостей до
ЄРДР. Іншого, стаття 214 КПК України, - не передбачає.
Отже,
станом на момент подання даної скарги до суду, моя заява про вчинений
кримінальний злочин (талон-повідомлення ЄО № 1157 від 09.09.2019 року) до ЄРДР не внесена, що є грубим порушенням вимог
статті 214 КПК України, Наказу
Міністерства внутрішніх справ України від 08.02.2019 № 100 «Про затвердження
порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і
повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події», а також моїх прав передбачених положеннями ст. ст.
55, 56 КПК України.
Відповідно
до п. 1.4 Положення про порядок ведення ЄРДР, затвердженого наказом Генеральної
прокуратури України від 17.08.2012 р. № 69, який є обов'язковим для виконання
посадовими особами органів досудового розслідування, строк – 24 години
обчислюється з моменту попередження особи про кримінальну відповідальність при
поданні заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, та у
випадку надходження заяви, повідомлення поштою, іншим засобом зв'язку, строк
обчислюється з моменту надходження заяви слідчому, прокурору.
Подана
мною заява про вчинений кримінальний злочин, є обґрунтованою і відповідає
фактичним обставинам справи.
Наголошую,
що моя заява про вчинений кримінальний злочин була слідчим прийнята на
спеціально розробленому бланку, назва якого – Протокол. Даний Протокол мною
власноруч підписаний, що засвідчує той факт, що я попереджений про кримінальну
відповідальність передбачену статтею 383 Кримінального кодексу України (далі –
КК України) за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину. Саме цей
підпис під попередженням про кримінальну відповідальність свідчить про те, що
вказана заява має бути розглянута відповідно до вимог статті 214 КПК України, а
не в порядку Закону України «Про звернення громадян», або в будь-який інший
спосіб.
Надалі
слідчий повинен був узяти цей факт до уваги і оцінювати мої покази, як такі, що
відповідають дійсності. Адже, якщо буде навпаки, то заявник (тобто – я) повинен
бути притягнутий до кримінальної відповідальності згідно зі статтею 383 КК
України, за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину.
Вкотре
треба зауважити, що відповідно до положень статті 214 КПК України слідчий невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання
заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після
самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити
про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру
досудових розслідувань та розпочати розслідування (!!!). Слідчий, який
здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового
розслідування (ч. 1 ст. 214). Досудове розслідування розпочинається з
моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ч. 2 ст.
214). Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або
без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність,
встановлену законом (ч. 3 ст. 214). Слідчий уповноважений на
прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення,
зобов’язаний прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у
прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не
допускається (ч. 4 ст. 214).
Слідчий
зобов’язаний внести відповідні відомості до ЄРДР - іншого статтею 214 КПК
України, не передбачено. Чому слідчий не виконує пряму норму закону, мені не
відомо. Але, навіть, якщо, припустити, що в діях зазначеної в моїй заяві (про
вчинений кримінальний злочин) визначеної
особи не вбачається ознак кримінального злочину, то все одно потрібно це
перевіряти, і встановлювати тільки шляхом проведення відповідних слідчих дій, в
рамках відкритого кримінального провадження, яке повинно бути, у такому разі,
закрито відповідно до вимог статті 284 КПК України. Іншого, чинним
законодавством України, не передбачено.
Так
чому, тоді, слідчий (уповноважена особа), яка має діяти в межах і у спосіб, що
передбачені Конституцією і законами України, дозволяє собі порушувати Закони
України, внутрішньо-структурні накази, інструкції і розпорядження, а головне -
мої конституційні права, закріплені Конституцією (Основним законом) та
Міжнародними договорами, які є частиною українського національного законодавства?
Хто, дав, йому, таке право?
З огляду
на викладене вище слід зазначити, що подібні дії слідчого мають не тільки
ознаки юридичної відповідальності (як посадової особи, за невиконання службових
обов’язків), а й ознаки непрямої дискримінації (по відношенню до мене),
регламентовані положеннями Закону України від 06 вересня 2012 року № 5207-VI
«Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» (далі – Закон №
5207-VI), дія якого поширюється на
відносини між юридичними особами публічного та приватного права,
місцезнаходження яких зареєстровано на території України, а також фізичними
особами, які перебувають на території України. Адже, відповідно до пункту 3 частини першої статті 1 даного Закону №
5207-VI: «непряма дискримінація
– це ситуація, за якої внаслідок реалізації чи застосування формально
нейтральних правових норм, критеріїв оцінки, правил, вимог чи практики для
особи та/або групи осіб за їх певними ознаками виникають менш сприятливі умови
або становище порівняно з іншими особами та/або групами осіб, крім випадків,
коли їх реалізація чи застосування має правомірну, об’єктивно обґрунтовану
мету, способи досягнення якої є належними та необхідними».
Пунктом 5-1 частини першої статті 1 Закону № 5207-VI визначено, що пособництво у дискримінації – це будь-яка свідома
допомога у вчиненні дій або бездіяльності, спрямованих на виникнення
дискримінації.
Пункт 7
частини першої статті 1 Закону №
5207-VI визначає поняття
утиску наступним чином: «утиск - небажана для особи та/або групи осіб
поведінка, метою або наслідком якої є приниження їх людської гідності за
певними ознаками або створення стосовно такої особи чи групи осіб напруженої,
ворожої, образливої або зневажливої атмосфери».
В той же
час положення частини першої статті 2 Закону 5207-VI декларуючи гарантують, що
законодавство України ґрунтується на принципі недискримінації, що передбачає
незалежно від певних ознак: забезпечення рівності прав і свобод осіб та/або
груп осіб; забезпечення рівності перед законом осіб та/або груп осіб; повагу до
гідності кожної людини; забезпечення рівних можливостей осіб та/або груп осіб.
Слід
наголосити, що згідно частини другої статті 6 Закону 5207-VI в Україні,
будь-які форми дискримінації з боку державних органів, органів влади Автономної
Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, юридичних
осіб публічного та приватного права, а також фізичних осіб, визначені статтею 5 цього Закону, - ЗАБОРОНЯЮТЬСЯ (!).
В
даному випадку, ця скарга до слідчого судді з приводу бездіяльності слідчого
(уповноваженої особи) ГУНП в Дніпропетровській області, та про зобов’язання
його вчинити відповідні процесуальні дії, які передбаченні статтею 214 КПК
України, - це превентивний захід, яким покликано зупинити поліцейське свавілля.
Крім того, це прагнення до відновлення моїх порушених прав і свобод, як людини
і громадянина.
Вищий
спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в своєму
інформаційному листі № 1640/0/4-12 від 09.11.2012р. «Про деякі питання порядку
оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування»
роз'яснив, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 214 КПК бездіяльність слідчого,
прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення
до ЄРДР означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР
впродовж 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне
правопорушення. Саме в цьому контексті слід оцінювати доводи заявників в разі
оскарження бездіяльності слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про
кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Відповідно до статті 2 КПК України, завданнями кримінального провадження
є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона
прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також
забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового
розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був
притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був
обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому
процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була
застосована належна правова процедура.
Україна
ратифікувала значну частину міжнародних інструментів щодо забезпечення і
захисту прав людини, до багатьох – приєдналась. Їх положення стали частиною
українського законодавства, в якому домінують гуманістичні положення і
принципи, згідно з якими людина, її гідність, права, свободи та інтереси є вищою
соціальною цінністю. В нашому суспільстві ці пріоритети мають забезпечувати і
захищати насамперед службові особи поліції, а якщо ні, то органи прокуратури
(слідчі).
Відповідно
до приписів статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи
зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що
передбачені Конституцією України та законами України.
Згідно
з приписами статті 60. Основного закону «ніхто не зобов'язаний виконувати явно злочинні
розпорядження чи накази. За віддання і виконання явно злочинного розпорядження
чи наказу настає юридична відповідальність».
Істина
- це повна й точна відповідність суджень реальній дійсності. Істина - це
достовірне знання, що правильно відображає реальну дійсність у свідомості
людей.
Предмет
доказування - це певна квінтесенція обставин події, яка в сукупності розкриває
елементи складу злочину. Це юридично значущі обставини та сторони розслідуваної
події, з'ясування яких необхідне для прийняття підсумкових рішень у справі.
Керуючись
статтею 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних
рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в
порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно
до вимог статті 303 КПК Україна на досудовому провадженні може бути оскаржено
бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне
правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви
чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно
до положень статті 306 КПК України скарги на бездіяльність
слідчого розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами
судового розгляду, передбаченими ст. ст. 318-380 цього Кодексу, з урахуванням
положень цієї глави (ч. 1 ст. 306). Скарги на бездіяльність
під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин
з моменту надходження відповідної скарги (ч. 2 ст. 306). Розгляд скарг на бездіяльність під час досудового розслідування
здійснюється за обов’язкової участі особи, яка подала скаргу, та слідчого, бездіяльність якого оскаржується. Відсутність
слідчого не є перешкодою для розгляду скарги (ч. 3 ст. 306).
Відповідно
до ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 307 КПК України слідчим суддею за результатами розгляду
скарги на бездіяльність слідчого постановляється ухвала про зобов’язання
вчинити певну дію.
Якщо на
ухвалу суду слідчий не внесе в ЄРДР відповідних відомостей, то це також буде
умисним невиконанням судового рішення, яке винесено у формі ухвали слідчого
судді, як акту судової влади.
І тому,
я вважаю, що потрібно в мотивувальній частині судового рішення попередити
слідчого, що за невиконання судового рішення можуть бути наслідки, як вчинення
кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 третьою статті 382 КК
України (невиконання судового рішення службовою
особою, яка займає відповідальне становище).
З
урахуванням вище викладеного, та керуючись пунктом першим статті 6 Конвенції
про захист прав людини і основоположних свобод, протоколами 1, 4, 7, 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтями 3, 8, 19,
21, 22, 24, 36, 55, 64, 68, 129 Конституції України, та статтями 2, 9,
24, 55, 56, 214, 303-307 КПК України,
П Р О Ш У С У Д:
1.
Постановити ухвалу, якою зобов’язати слідчого
(уповноважену особу) СУ ГУНП в Дніпропетровській області, уповноважену на внесення
відповідних відомостей до ЄРДР, негайно виконати норми статті 214 КПК України,
а саме: внести відомості до ЄРДР за моєю заявою про вчинений кримінальний
злочин передбачений частиною першою статті 365 Кримінального кодексу України
(реєстрація: талон-повідомлення ЄО № 1157 від 09.09.2019 року), у продовж 24
годин;
2.
При розгляді даної скарги дотримуватися
процесуальних строків.
Додаток:
1.
Копія талону про прийняття заяви про злочин
– на 1 (одному) арк.;
2.
Копія заяви про злочин (без додатків) – на 5 (п’ятьох) арк.;
3.
Фотокопія протоколу про прийняття заяви про злочин від
09.09.2019 – на 3 (трьох) арк.
Фінансову підтримку діяльності ГО
«Багнет Нації» можна здійснити на картку ПриватБанку 5168 7427 1422 2175 на ім’я Сергій Філіпенко. Дякуємо!
Телеграм: https://t.me/bagnetnacii
Фейсбук: https://www.facebook.com/groups/bagnetnacii
Сайт: http://bagnetnacii.blogspot.com
Фейсбук: https://www.facebook.com/groups/bagnetnacii
Сайт: http://bagnetnacii.blogspot.com
Наша концепція: Сьогодні кожен українець має стати адвокатом для себе, і
слідчим, прокурором та суддею для системи! - ГО «Багнет Нації»
Наше гасло: «І один у полі воїн, якщо поле правове!»
Немає коментарів:
Дописати коментар