- Український народ як носій суверенітету і єдине джерело влади може реалізувати своє право визначати конституційний лад в Україні шляхом прийняття Конституції України на всеукраїнському референдумі - з Рішення КСУ № 6-рп/2005 від 05.10.2005. Умисне невиконання службовою особою рішення ЄСПЛ, рішення КСУ та умисне недодержання нею висновку КСУ - карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років – ч. 4 ст. 382 КК України -

понеділок, 6 листопада 2023 р.

БРЕХУН ЧИ ЗРАДНИК?

 

Третього квітня 2015 року Порошенко Петро Олексійович Президент України зареєстрував Проект Закону № 2541 «Про правовий режим воєнного стану».

Ініціювавши цей законопроект громадянин Порошенко П.А. на посту Президента України здійснив злочин, зловживав владою та своїм службовим становищем, здійснив службове підроблення і ініціював затвердження ВР України завідомо неправдивого документу, чим свідомо вводив суспільство в оману і посягнув на конституційний лад в Україні.

Пунктом 19) ст.106 Конституції України встановлено, що Президент України: «вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни та у разі збройної агресії проти України приймає рішення про використання Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань»;

Зверніть увагу, що згідно цієї норми Президент України самостійно «вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни та у разі збройної агресії проти України».

Пунктом 20) ст.106 Конституції України встановлено, що Президент України: «приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України»;

Цією нормою, на відміну від попередньої Президент України відповідно до закону приймає рішення «про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України».

Конституцією України чітко розділено дві різних дії в двох різних випадках:

1.  У разі збройної агресії проти України Президент України самостійно приймає рішення про використання Збройних Сил України і вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни;

2.  У разі загрози нападу Президент України має керуватись законом і відповідно до закону прийняти рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні;

Статтею 1 Проекту Закону №2541 «Про правовий режим воєнного стану» Порошенко П.О. поєднав п.19) та п.20) Конституції України в один режим «воєнного стану»: «1. Воєнний стан – це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях У РАЗІ ЗБРОЙНОЇ АГРЕСІЇ (?!!) чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності».

«Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй» встановлено ст.8 Конституції України.

Стаття 1 законопроекту Порошенка грубо порушувала п.19) ст.106 Конституції України, оскільки «у разі збройної агресії» вводиться не воєнний стан, а СТАН ВІЙНИ.

Порошенко використовуючи своє службове становище, здійснив службове підроблення і підмінив у своєму законопроекті норму п.19) ст.106 Конституції України яка накладає на Президента України обов’язок у відповідь на збройну агресію оголосити СТАН ВІЙНИ, а не вводити воєнний стан.

З причини низького професійного рівня або з причини корупції Головне науково-експертне управління ВР України цього головного порушення Конституції України не помітило, але визнало порушення законопроектом гр. Порошенка інших статей Конституції України: «Проектом передбачена можливість створення військових адміністрацій як тимчасових державних органів (ч. 1 ст. 4 проекту), існування яких не передбачено Конституцією України. Відповідно до ч. 2 ст. 4 проекту військові адміністрації мають утворюватися за рішенням Президента України.

Разом з тим відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Повноваження Президента України встановлюються виключно Конституцією України, на що прямо вказують положення п. 31 ч. 1 ст. 106 Основного Закону. На цю обставину в своїх рішеннях неодноразово звертав увагу Конституційний Суд України. Наприклад, в п. 2 рішення від 10 квітня 2003 року № 7-рп/2003 Конституційний Суд зазначив, що «відповідно до Конституції України повноваження Президента України вичерпно визначені Конституцією України, а це унеможливлює прийняття законів, які встановлювали б інші його повноваження (права та обов’язки)».

Окрім зазначеного проект Закону №2541 «Про правовий режим воєнного стану» було зареєстровано, розглянуто і проголосовано з прямим порушенням процедури встановленої законодавством України. Всі порушення Конституції України виявлені Головним науково-експертним управлінням ВР України, Головним юридичним управлінням ВР України залишилися в проголосованому депутатами чинному ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» (389-VIII).

В чому ж різниця між «воєнним станом» та «станом війни».

Навіть не згадуючи про економіку яка має повністю підпорядковуватися воєнним, має бути спрямована на перемогу без будь-яких реконструкцій стадіонів, заміни бруківки і т.д.. Головним у «Стані війни» є люди – Український Народ. Не оголошення стану війни робить більшу частину захисників України найманцями які за нормами міжнародного права не є комбатантами, підписали контракт, щоб годувати свої сім’ї, після якого можуть не визнаватись в полоні військовополоненими. Саме тому Азовців єрефія судить як терористів.

Стаття 47 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 8 червня 1977 року Статус Протокола див. ( 995_c23 ) ( Протокол ратифіковано із заявою Указом Президії Верховної Ради УРСР N 7960-XI ( 7960-11 ) від 18.08.89 ) встановила:

«Найманці

 1. найманець не має права на статус комбатанта або військовополоненого.

 2. найманець - це будь-яка особа, яка:

 A) спеціально завербована на місці або за кордоном для того, щоб брати участь у збройному конфлікті;

 B) фактично бере безпосередню участь у воєнних діях».

Використовуючи саме цю норму Женевської конвенції рашисти судять наших військових, знущаються над ними, катують, морять голодом ріжуть шкіру… практично на законних підставах.

Ви не задумувалися чому на протези та операції люди збирають гроші через донати. Скажіть це в Ізраїлі, що військовий на протезування буде збирати донати. Після війни ніхто не буде перейматись військовими інвалідами, оскільки вони як найманці свідомо зголосилися на участь за гроші у збройному конфлікті на території на якій стану війни не оголошено. Підписавши контракт людина юридично перестає бути захисником України, а стає НАЙМАНЦЕМ, який на свій страх і ризик (під свою відповідальність) погодився на участь у збройному конфлікті за гроші на території на якій війна офіційно не оголошена.

Тільки оголошення стану війни робить державу зобов’язаною перед своїми захисниками.

Згідно до норм ст.23 Уставу ООН, постійним членом Радбезу ООН є Союз РСР.

І згідно норм міжнародного права відбувається внутрішній конфлікт між державами-членами Союзу РСР, між РСФСР та УРСР, які згідно Конституції СРСР до сьогодні не вийшли з цього союзу.

Україна офіційно не перебуває у конфлікті, оскільки юридично стану війни не оголошено, і юридично ворога та загарбника не визначено.

Завдяки Порошенко П. О. та Зеленському В. О. всі воїни які підписали контракт і беруть участь у воєнних діях є найманцями які спеціально завербовані на місці, за яких держава відповідальність несе тільки в межах підписаного воєнного контракту. Після закінчення контракту вся відповідальність і тягар інвалідності лягає на найманця, який погодився за гроші, на свій ризик, для участі у воєнних діях на території на якій стану війни не оголошено і ворог юридично не визнаний.

Саме тому економіка України не знаходиться під підпорядкуванням у військових і не працює на ПЕРЕМОГУ, а вся міжнародна допомога розкрадається злодійкуватими чиновниками в місцевих адміністраціях під кришуванням уряду. Саме тому депутати до сьогодні не мобілізовані і штампують закони проти Українського Народу.

Під прикриттям порошенківського неконституційного закончіка «Про правовий режим воєнного стану» (389-VIII) в Україні не введено стану війни.

Суспільство чекає який вибір зробить чинний Президент України:

Самостійно, як це встановлено п.19) ст.106 Конституції України, Президент України внесе до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни;

або

Буде до судного дня буде ховатись за неконституційним, прийнятим в порушення процедури закончіком гр.Порошенка «Про правовий режим воєнного стану» (389-VIII).

Варто нагадати, що Президент України самостійно «вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни та у разі збройної агресії проти України», а не його юристи або оточення. Нести відповідальність за невиконання свого обов’язку та порушення Конституції України також буде нести Президент України, а не його оточення.

Коли закінчиться війна, всі інваліди, вдови, сироти, всі хто лишився житла звернуться до суду за невиконання п.19) ст.106 Конституції України і повернення їм державної опіки і всіх пільг які мають отримати захисники батьківщини під час війни, а не під час збройного конфлікту. Вгадайте кого вони звинуватять у своїх проблемах і в горі.

Звільніть Азовців — ОГОЛОСІТЬ СТАН ВІЙНИ І ВИЗНАЙТЕ ВОРОГА!!!

Слава Україні!!!

Слава Нашим Героям!!!

 

©ОВОД


Немає коментарів:

Дописати коментар

Правові гіпотези БАР-гільдії

- Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування. Стаття 81. Цивільного кодексу України -