- Український народ як носій суверенітету і єдине джерело влади може реалізувати своє право визначати конституційний лад в Україні шляхом прийняття Конституції України на всеукраїнському референдумі - з Рішення КСУ № 6-рп/2005 від 05.10.2005. Умисне невиконання службовою особою рішення ЄСПЛ, рішення КСУ та умисне недодержання нею висновку КСУ - карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років – ч. 4 ст. 382 КК України -

субота, 9 березня 2024 р.

Заява про скасування судового наказу на користь ПрАТ "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ"

 

Чугуївський міський суд

Харківської області

Суддя

Справа

ПрАТ «Харківенергозбут»

Вул. Гоголя, буд. 10, м. Харків, Харківська область, 61057 ЄДРПОУ 42206328                       Тел.: 057 341 3999                                                      Е-mail: zbutenergo@ukr.net

Прізвище Ім’я По батькові

Харківська обл.,

Тел.:

E-mail:

ЗАЯВА

про скасування судового наказу Чугуївського міського суду Харківської області від 01.10.2024 (Справа № …)


Суддею …. Чугуївського міського суду Харківської області від 01.010.2024 (Справа № …) видано судовий наказ про стягнення з мене на користь ПрАТ «Харківенергозбут» заборгованості за електричну енергію за період з 01.02.2022 року по 31.12.2023 року в розмірі … ( ….) грн … коп. та судовий збір у розмірі … ( … ) грн … коп.

З рішенням судді … Чугуївського міського суду Харківської області від 01.10.2024 не згоден та вважаю, що судовий наказ підлягає скасуванню, за наступних обставин:

Подаючи до суду заяву про видачу судового наказу ПрАТ «Харківенергозбут» не взято до уваги та не дотримано:

- моє домоволодіння перебуває в зоні бойових дій з 24 лютого 2022 року;

- Положення Закону України “Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування” від 29 липня 2022 року №2479-IX, яким заборонено нарахування неустойки (штрафу, пені), “забороняється здійснювати будь-які дії щодо примусу побутового споживача до оплати заборгованості (у тому числі включати заборгованість у рахунок на оплату, подавати судові позови, проводити стягнення заборгованості у примусовому порядку, вчиняти заходи з припинення газопостачання у зв’язку з наявністю заборгованості тощо)”.

- Положення “Постанови КМУ від 05 березня 2022 року № 206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану", в умовах воєнного стану, введеного “Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні", Кабінетом Міністрів України було постановлено: установити, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги; припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх несплати або оплати не в повному обсязі.

Також, ПрАТ «Харківенергозбут» не враховано положення цілої низки законодавства, а саме:

Законом України «Про житлово-комунальні послуги» не передбачено укладання споживачем договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг і що цей Закон визначає обов’язки споживачів житлово-комунальних послуг укладати договори про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно п. 5) ч.1 ст 1 Закону “Про ЖКП” житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг;

п. 1) ч. 2 ст. 6 Закону Виконавцями комунальних послуг з постачання та розподілу природного газу - постачальник, який на підставі ліцензії провадить діяльність із постачання природного газу, та оператор газорозподільної системи, до якої приєднані об’єкти газоспоживання споживача;

п. 1) ч. 2 ст. 7 Закону Індивідуальний споживач зобов’язаний: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом;

Відповідно п.1 ч.3 ст. 58 Закону “Про ринок електричної енергії” Споживач зобов’язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Отже, договір про надання житлово-комунальних послуг та договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг є різними договорами, а споживач за Законом “Про ЖКП” не зобов’язаний укладати договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг. В тексті типового договору на постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відсутнє посилання на положення Закону “Про ЖКП” та що типовий договір є також договором на надання житлово-комунальних послуг.

Також мною знайдено сайт ПрАТ «Харківенергозбут» і сайт НКРЕКП та встановлено наступні фактичні обставини, що не відповідають правовій кваліфікації чинного законодавства або невідповідність положенням Конституції України та Цивільному Кодексу України, іншим Законам:

    Постановою НКРЕКП “Про видачу ліцензій з постачання електричної енергії споживачу ТОВ "ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ", ТОВ "ОДЕСЕНЕРГОТРЕЙД" та ПРАТ "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ”  від 19 червня 2018 р. № 505 видана        ПрАТ «Харківенергозбут», як споживачу. Однак дана Постанова не є ліцензією та не зареєстрована в міністерстві юстиції України, а тому чинності не набула. Також, в цій постанові ПрАТ «Харківенергозбут» визначена споживачем, а не надавачем житлово-комунальних послуг.

Адже відповідно ст. 117 Конституції України та Указ Президента України від 3.10.1992 р. №493 “Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади”, за яким нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації. Постановою Верховного Суду від 07 жовтня 2019 року ( справа №826/15733/15) прийнято рішення, що всі нормативно-правові акти НКРЕКП (утвореного Указом Президента України) підлягають реєстрації в Міністерстві юстиції України, експертизі НПА на відповідність положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського Суду з прав людини та опублікуванню в бюлетені «Офіційний вісник України»: - “У відповідності до п. 13 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10 вересня 2014 року № 715/2014, рішення, прийняті НКРЕКП, оформлюються постановами і розпорядженнями. Рішення НКРЕКП, які є нормативно-правовими актами, підлягають обов'язковій державній реєстрації в установленому законодавством порядку”

        Постанова НКРЕКП від 21 грудня 2022 р. №1832 «Про встановлення тарифу на послуги постачальника універсальних послуг ПРАТ «ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ» є наміром, адже не зареєстрована в         Міністерстві юстиції України, а тому не набула чинності.      

Переглянувши на сайті ПрАТ “Харківенергозбут” договори, мною встановлено також невідповідність їх Закону “Про ринок електричної енергії” та Цивільному Кодексу України, Директивам ЄП ЄС та іншим Законам України:

    В п. 1.1. Договору зазначено, що “Цей Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим непобутовим споживачам (далі - Споживач) постачальником універсальних послуг (далі - Постачальник) та укладається сторонами (далі-Сторони) з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання Споживача до цього Договору, згідно із заявою-приєднання яка є додатком 1 до цього Договору.

Отже, щодо урахування вимог статей 633, 634, 641 та 642 ЦКУ, відповідно яких споживач має висловити волевиявлення (ст.203 ЦКУ, п.4 ст.179 ГКУ, ст.21 ЗУ ”Про захист прав споживачів”, ст.5 (5) і п.29 додатка І до Директиви 2005/29/ЄС, ст.16 глави ІІІ Директиви 2011/23/ЄС), звернутися до сторони, яка пропонує публічний договір (ст. 633 ЦКУ), прийняти або не прийняти умови договору (п. 2 ст. 634 ЦКУ), звернутися до надавача пропозиції укласти договір (ст. 641 ЦКУ), прийняти адресну пропозицію укласти договір зі строком для відповіді, яка повинна бути повною і безумовною (ст. 642 ЦКУ), адже відповідно ст. 627 ЦКУ сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу та врахуванням вимог законодавства про захист прав споживачів, а саме п.4 ч.1 ст.4, п.4 ст.19, п.2 ч.1 ст.21, п.3 ч.1 ст.21, п.5 ч.1 ст.21 Закону “Про захист прав "споживачів”, то ПрАТ “Харківенергозбут” порушило чинне законодавство, вводячи мене в оману.

    Відповідно п. 1.2. Договору “Умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 312. Однак, відповідно Закону України "Про ринок електричної енергії"       споживач не має обов’язку укладати договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, а Правила роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 312  є намірами НКРЕКП, які не набули чинності у зв’язку з невиконанням законодавства про обов’язкову реєстрацію в Міністерстві юстиції України.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23.11.2023 року: визначена Позиція Верховного Суду, а саме, що “за своєю сутністю договір є публічним договором, що вирішення того, які норми підлягають застосуванню (ЦКУ чи Кодекси НКРЕКП) то потрібно застосовувати ст. 4 ЦКУ з урахуванням того, що Кодекси НКРЕКП затверджені постановами НКРЕКП, до повноважень якої не віднесено видання нормативно-правових актів, що регулюють цивільні відносини. Оскільки Кодекс не є актом цивільного законодавства, тому він не може регулювати цивільні відносини, зокрема і щодо порядку укладення договорів.”. Також, що “суди не врахували, що Кодекс … не є актом цивільного законодавства, тому він не може регулювати цивільні відносини, зокрема і щодо моменту укладення договорів. Тому до спірних відносин в частині визначення моменту укладення договору … застосуванню підлягають статті 633, 638-642 ЦКУ””.

Отже, нормативно-правові акти НКРЕКП є актами регулювання господарської діяльності, а не актами цивільного законодавства та сама НКРЕКП не наділена видавати нормативно-правові акти цивільного законодавства або встановлювати цивільні відносини в своїх постановах, які також не передбачені Законами України “Про ринок електричної енергії” та “Про НКРЕКП”.

Відповідно ч.1. ст. 2 ЗУ “Про НКРЕКП” “Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг”, тобто специфічні галузеві (у сферах енергетики) технічні відносини, а отже ніяк не цивільні (договірні) відносини.

У переліку функцій та повноважень НКРЕКП у ст. 17 ЗУ «Про НКРЕКП» повноважень регулювання цивільних відносин не визначено, адже відповідно ст. 4 ЦКУ “Основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі - закон). Зміни до цього Кодексу можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Цивільного кодексу України.

Принцип юридичної визначеності вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності норм права, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) та стабільності (абзац шостий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2017 року № 2-р/2017).

ПрАТ “Харківенергозбут” не взято до уваги, що чинним законодавством України встановлено розміри плати за житлово-комунальні послуги:

Постановою ВРУ “Про оплату житлово-комунальних послуг населенням України” 18 березня 1999 року N 512-XIV, якою встановлено “розмір плати за житло і комунальні послуги  не  більше 15  відсотків  фактично отриманого сукупного доходу сім'ї”.

Постановою КМУ “Про новий розмір витрат на оплату житлово-комунальних” від 27 липня 1998 р. N 1156, якою встановлено “розмір обов’язкового відсотка платежу за житлово-комунальні послуги під час воєнного стану 15% як частка середньомісячного сукупного доходу”.

Законом України “Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію” від 20 лютого 2003 року N 554-IV, яким встановлено, що   “на   період   погашення   реструктуризованої заборгованості загальна сума платежів, що вносяться громадянами на оплату   поточних    платежів    та    платежів    з погашення реструктуризованої заборгованості,    не    повинна   перевищувати 25 відсотків доходів, що визначаються при нарахуванні субсидій для працюючих  громадян,  і  20  відсотків  - для пенсіонерів та інших осіб, які отримують будь-які види соціальної допомоги”.

Мною справно сплачувалась електрична енергія до початку війни 24 лютого 2022 року, про що свідчить відсутність заборгованості до 01.02.2022 року.

Мною тільки зараз встановлено таку обставину, що має бути укладений договір на постачання електричної енергії, який між мною і ПрАТ “Харківенергозбут” не укладався, а я сплачувала за електричну енергію за рахунками, думаючи, що традиційно вона надається державою чи комунальним підприємством, адже це житлово-комунальна послуга.

          Керуючись вищенаведеними обставинами та нормами Міжнародного права, Конституцією України, Рішеннями Конституційного суду України, Постановами Верховного Суду, Цивільним Кодексом України, Директивами ЄП ЄС, прошу:

- прийняти до розгляду та розглянути мою Заяву про скасування судового наказу та задовольнити її;

- скасувати Судовий наказ від … 2024 року про стягнення з мене на користь ПрАТ «Харківенергозбут» заборгованості за електричну енергію за період з 01.02.2022 року по 31.12.2023 року в розмірі …  ( … ) грн … коп. та судовий збір у розмірі …  ( … ) грн … коп. Без повороту на мене.

- вирішити питання про компенсацію судового збору.

Додаток:

- документ про сплату судового збору

04 березня 2024 року     

Немає коментарів:

Дописати коментар

Правові гіпотези БАР-гільдії

- Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування. Стаття 81. Цивільного кодексу України -