- Український народ як носій суверенітету і єдине джерело влади може реалізувати своє право визначати конституційний лад в Україні шляхом прийняття Конституції України на всеукраїнському референдумі - з Рішення КСУ № 6-рп/2005 від 05.10.2005. Умисне невиконання службовою особою рішення ЄСПЛ, рішення КСУ та умисне недодержання нею висновку КСУ - карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років – ч. 4 ст. 382 КК України -

субота, 15 червня 2024 р.

Микола Гольбін про справу зінківського ухилянта - відео + рішення судів

 

Зіньківський районний суд Полтавської області

_________________________________________________________________________________

38100, м. Зіньків, вул. Соборності, 2. Тел.3-24-41/факс 3-11-95

Справа № 530/337/23

Номер провадження 1-кс/530/579/23

                                              

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.12.2023 р. Зіньківський районний суд Полтавської області в складі: головуючого-судді ОСОБА_1 , секретарі ОСОБА_2 розглянувши матеріали заяви про відвід судді ОСОБА_3 по кримінальному провадженню, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12023170490000064 від 09.02.2023 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

У провадженні судді Зіньківського районного суду Полтавської області ОСОБА_3 перебувають матеріали кримінального провадження № 12023170490000064 від 09.02.2023 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України.

11.12.2023 року під час підготовчого судового засідання судді ОСОБА_3 заявлено відвід.

12.12.2023 року відповідно до системи автоматизованого розподілу справ між суддями судді ОСОБА_1 передано на розгляд заяву про відвід судді ОСОБА_3 ..

У відповідності до ст. 76 КПК України головуючий по справі заявив самовідвід по справі в зв`язку з тим, що суддя Зіньківського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 вже розглядав справу № 530/337/23 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України за результатами розгляду 23.08.2023 року ухвалив вирок, який скасовано Полтавським апеляційним судом та направлено на новий розгляд. Крім цього, на суддю ОСОБА_1 надійшла ухвала слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 29.11.2023 року про надання тимчасового доступу до матеріалів справ, в тому числі і до кримінальної справи 530/337/23, яка винесена по кримінальному провадженню № 554/11165/23 порушеному по заяві ОСОБА_5 № 42023170000000083.

Відповідно до змісту вимог ч.2 ст. 76 КПК України, суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді першої інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи та з`ясувавши її дійсні обставини, приходить до висновку.

Згідно ч. 1, 2 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 КПК України, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Частиною 1 ст. 81 КПК України передбачено, що у разі заявлення відводу (самовідводу) слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу. У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.

Частиною 2 ст. 82 КПК України передбачено, якщо після задоволення відводів (самовідводів) неможливо утворити новий склад суду, то вирішується питання про передання кримінального провадження до іншого суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.

В рішенні ЄСПЛ «Мироненко і Мартенко проти України», зокрема у п. 66, зазначено, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (див. рішення у справі «Мироненко і Мартенко проти України», заява N4785/02, рішення від 10 грудня 2009року, п.66, 67).

У контексті об`єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (див. рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії», заява №33958/96, п.44, ECHR 2000-XII, у справі «Газета «Україна-Центр» проти України», заява №16695/04, рішення від 15 липня 2010року, п.31, «Хаусшільдт проти Данії», рішення від 24 травня 1989року, п.48).

Згідно з п.12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв`язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіру до незалежної судової влади буде підірвано.

Як зазначав ЄСПЛ у своїх рішеннях «Тимошенко проти України», «Ходорковський проти Росії», структура Конвенції ґрунтується на презумпції добросовісності дій органів державної влади країн - учасниць. Дійсно, будь-яка державна політика чи окремий захід може мати «прихований мотив», а презумпція добросовісності є спростованою. Однак, заявник, який стверджує, що його права і свободи були обмежені з неналежних підстав, повинен переконливо довести, що справжня мета державних органів була не такою, як її було проголошено (або яка може обґрунтовано припускатись, виходячи з контексту). Простої підозри про те, що державні органи користувались своєю владою для іншої мети, ніж та, що передбачена Конвенцією, недостатньо, щоб довести порушення статті 18 Конвенції.

Кожний суддя, стосовно якого існують будь-які сумніви щодо недостатньої неупередженості, повинен відмовитись від розгляду справи (Micallef v.Malta (Мікаллефф проти Мальті) п.98).

Згідно п.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню відповідно дост.9 Конституції, та ст.2, ч.1 ст.8 ЦПК України та ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", закріплено принцип, за яким кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом.

Відповідно дост.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" ("De. Belgium"), від 26 жовтня 1984 року, п.26).

Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії", від 28 жовтня 1998 року, п.45).

Відповідно до ст.15 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням XI (чергового) з`їзду суддів України від 22.02.2013 р., неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід.

Відповідно до п.2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, які враховані при прийнятті Кодексу суддівської етики, судді заявлено відвід в розгляді справи в тому випадку, коли у стороннього спостерігача виникли сумніви в неупередженості судді.

Слід звернути увагу на те, що в Рекомендаціях Комітет а Міністрів Ради Європи від 17 листопада 2010 року (CM/Rec(2010)12)у пункті 11 щодо зовнішньої незалежності суддів зазначено, що зовнішня незалежність не є прерогативою чи привілеєм, наданим для задоволення власних інтересів суддів. Вона надається в інтересах верховенства права та осіб, які домагаються та очікують неупередженого правосуддя. Незалежність суддів слід розуміти як гарантію свободи, поваги до прав людини та не упередженого застосування права.

Неупередженість та незалежність суддів є необхідними для гарантування рівності сторін перед судом.

На неупередженості суддів як однієї з важливих ознак правосуддя акцентується увага й у пункті 3 Європейського статуту судді, на який є посилання в коментарі до ст. 7 Кодексу суддівської етики (рішення РСУ № 1 від 04.02.2016 "Про затвердження Коментаря до Кодексу суддівської етики"): «Суддя не тільки повинен бути неупередженим, але й має сприйматися будь-ким як неупереджений».

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Враховуючи вищевикладене з метою запобігання недопущення затягування розгляду кримінального провадження за № 12023170490000064 від 09.02.2023 року по обвинуваченню ОСОБА_4  у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, виникнення будь-яких сумнівів в об`єктивності та неупередженості, суддя не має права брати участі у кримінальному провадженні, якщо він брав участь у кримінальному провадженні в суді першої інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду першої інстанції, суд вважає необхідним прийняти подану суддею заяву про самовідвід від розгляду даних матеріалів кримінального провадження.

Слідчий суддя, суддя (судді), на розгляд яких передається кримінальне провадження або справа, визначається в порядку, встановленому ч.3 ст.35 КПК України.

       Керуючись ст.ст.76, 80, 81, 82,  369-372 КПК України, суддя,-

                                                                   УХВАЛИВ:   

Заяву судді ОСОБА_1 про самовідвід від розгляду заяви про відвід судді ОСОБА_3 по кримінальному провадженню, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12023170490000064 від 09.02.2023 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України - задоволити.

Відвести суддю ОСОБА_1 від розгляду справи №530/337/23.

Матеріали кримінальної справи №530/337/23 по розгляду заяви про відвід судді ОСОБА_3 по кримінальному провадженню, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12023170490000064 від 09.02.2023 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України передати до канцелярії суду на повторну реєстрацію та розподіл у відповідності з вимогами ч.3ст.35 КПК України.

       Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Зіньківського районного суду

Полтавської області         ОСОБА_1

https://reyestr.court.gov.ua/Review/115564163

Справа № 530/337/23

Провадження № 1-кс/526/60/2024

У Х В А Л А

01 лютого 2024 року Гадяцький районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Гадяч заяву ОСОБА_4 про відвід судді Зінківського районного суду ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12023170490000064 за обвинуваченням ОСОБА_4 за ст. 336 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_4 звернувся із заявою про відвід головуючого судді ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12023170490000064 по обвинуваченню його за ст. 336 КК України, вказуючи, що суддя ОСОБА_5 здійснює повноваження в суді, діяльність якого на даний час є незаконною та антиконституційною, що не є припущеннями обвинуваченого, які не базуються на його особистому тлумаченні законодавств, тому є підстави для недовіри судді при розгляді справи, свідчить про упередженість та наявності прямої чи побічної заінтересованості в розгляд і справи.

Суддя ОСОБА_5 направила заяву про розгляд заяви про відвід без її участі.

В судовому засіданні ОСОБА_4 заяву про відвід підтримав, пояснив, що так як Зінківський районний суд був створений ще при Радянському Союзі, тому він вважає, що такий орган є неправомочним розглядати справи. Особисто до судді ОСОБА_5 він ніяких претензій не має, тому при розгляді заяви поклався на розсуд суду.

Прокурор ОСОБА_3 просив заяву про відвід судді ОСОБА_5 у даному кримінальному провадженні залишити без задоволення.

Вивчивши заяву про відвід, суд вважає, що заява про відвід судді Зінківського районного суду ОСОБА_5 є такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності дост. 9 Конституції України, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод є частиною національного законодавства і підлягає застосуванню.

Відповідно до ч.1ст.75 КПК Українислідчий - суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні : якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого частиною третьоюстатті 35 цього Кодексупорядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Частина 1 статті 6 Конвенції визначила, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки.

У справі «Фей проти Австрії» ЄСПЛ вказав, що неупередженість судді полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).

Заявляючи відвід судді, ОСОБА_4 посилається на те, що головуюча ОСОБА_5 здійснює розгляд справи в суді, який утворений незаконно, що на його думку викликає сумнів у неупередженості судді ОСОБА_5 ..

Суд вважає необхідним вказати заявнику на наступні обставини.

Відповідно до п.3 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» районні, міжрайонні, районні у містах, міські, міськрайонні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.

Відповідно до ЗУ від 3 листопада 2020 р.№ 950-ІХ «Про внесення зміни до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо територіальної юрисдикції місцевих судів на території України до прийняття закону щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів Верховна рада постановила: I.Розділ XII"Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 31, ст. 545 із наступними змінами) доповнити пунктом 3-1такого змісту:

"3-1. До набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України "Про утворення та ліквідацію районів" від 17 липня 2020 року№807-IX, але не пізніше 1 січня 2022 року".

Законом України від 1 грудня 2022 року «Про внесення зміни до пункту 3-1розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо територіальної юрисдикції місцевих судів на території України до прийняття закону щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів Верховна рада постановила:

1)Пункт 3-1розділу XII"Прикінцевіта перехідніположення"Закону України"Просудоустрій істатус суддів"(ВідомостіВерховної РадиУкраїни,2016р.,№ 31,ст.545із наступнимизмінами)викласти втакій редакції: відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України "Про утворення та ліквідацію районів" від 17 липня 2020 року№ 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року№ 64/2022"Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року№ 2102-IX;

Такими чином Зінківський районний суд здійснює свої повноваження в межах та у спосіб, визначений Законом України "Про судоустрій і статус суддів" та Конституцією України.

Щодо відводу судді ОСОБА_5 суд звертає увагу, що ст.75 ЦПК України передбачено обставини, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні.

Згідно ч. 4, 5ст. 80 КПК Українизаяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.

Заява про відвід повинна бути мотивована, а відтак має містити вказівку на підстави, що зумовлюють його наявність. Вимога мотивувати відвід означає, що особа, яка його заявила, повинна викласти відомі їй обставини, з якими вона пов`язує необхідність усунення слідчого судді, судді від участі у судовому провадженні.

В судовому засіданні ОСОБА_4 не навів жодних обставин, передбачених ст. 75 ЦПК України або інших конкретних обставин, які б вказували на можливість відводу судді у кримінальному провадженні.

Враховуючи, що суду не надано доказів наявності підстав, які б викликали сумнів у неупередженості судді Зінківського районного суду ОСОБА_5 при розгляді кримінального провадження, оскільки не вбачається будь-яких обставин, які б свідчили про упередженість та необ`єктивність судді при розгляді кримінального провадження, а отже підстави для задоволення відводу відсутні.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_4 про відвід суддів Зінківського районного суду ОСОБА_5 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 75, 76, 80, 81 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

- заяву ОСОБА_4 про відвід судді Зінківського районного суду ОСОБА_5 у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 за ст. 336 КК України - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуюча:   ОСОБА_1  

https://reyestr.court.gov.ua/Review/116720509

Зіньківський районний суд Полтавської області

_________________________________________________________________________________

38100, м. Зіньків, вул. Соборності, 2. Тел.3-24-41/факс 3-11-95

Справа № 530/337/23

Номер провадження 1-кп/530/35/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.02.2024 р. м.Зіньків

Зіньківський районний суд Полтавської області у складі головуючогосудді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 розглянувши в підготовчому судовому засіданні, в залі суду міста Зіньків, Полтавської області, заяву обвинуваченого ОСОБА_4 про відвід секретарю судового засідання у кримінальному провадженні № 12023170490000064 від 09.02.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_4 за ст.336 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Зіньківського районного суду Полтавської області перебувають матеріали кримінального провадження, яке внесене 09.02.2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023170490000064 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 336 КК України.

Ухвалою судді від 16.11.2023 року призначено по справі підготовче судове засідання на 11.12.2023 року.

В зв`язку з тим що вирішувалось клопотання про відвід судді , підготовче судове засідання було призначено після вирішення питання про відвід судді в іншому складі суду ( ухвала Гадяцького районного суду Полтавської області від 01.02.2024 року , якою заяву ОСОБА_4 про відвід судді Зіньківського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 за ст.336 КК України залишено без задоволення), справа надійшла до Зіньківського районного суду 08.02.2024 року та підготовче судове засідання призначено на 21.02.2024 року

21.02.2024 року від обвинуваченого надійшла заява про відвід судді Зіньківського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 з тих самих підстав що і заявлявся .

Ухвалою від 21.02.2024 року заяву про відвід судді вирішено в порядку ст. 81 КПК України п. 4 .

Підготовче судове засідання було продовжено, далі в підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 заявив відвід прокурору, ухвалою суду від 21.02.2024 року клопотання обвинуваченого про відвід прокурору залишено без задоволення.

Підготовче судове засідання було продовжено , далі в підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 заявив відвід секретарю судового засідання, та вказав, що він вважає, що існує факт обмеження правосуб`єктності особи , яка має назву Зіньківський районний суд Полтавської області , оскільки до цього часу діє в Україні Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 1981 року , а відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб станом на цей час Зіньківський районний суд в стані припинення та є указ Президента України про реорганізацію місцевих загальних судів з якого випливає утворення Гадяцького окружного суду , тому повноваження Зіньківського районного суду Полтавської області встановити неможливо , а законодавство є суперечливим , тому він заявляє відвід секретарю судового засідання яка працює у нелегітимному суді.

На запитання суду обвинувачений ОСОБА_4 відповів , що особисто до секретаря ОСОБА_2 він претензій немає, а вважає що є загальні підстави недовіри , оскільки вона здійснює свої повноваження секретаря у суді , в якому він вважає є нелегітимним. На запитання суду , чи заявляв він відводи секретарю судового засідання щодо здійснення повноважень секретаря з цих самих підстав при розгляді даної справи в іншому складі , того ж Зіньківського районного суду Полтавської області , де його по закінченню розгляду кримінального провадження виправдали - зазначив , що не заявляв таких відводів .

Прокурор вказав що обвинувачений не навів правового обгрунтування для відводу секретаря, тому потрібно відмовити .

Секретарь судового засідання ОСОБА_2 не виявила бажання надавати пояснення по даному клопотанню щодо заявленого їй відводу.

Заслухавши думку учасників даного розгляду з приводу заявленого відводу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1ст.79 КПК України, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, експерт, секретар судового засідання не мають права брати участі в кримінальному провадженні та відводяться за підставами, передбаченими частиною першоюстатті 77 КПК України, з тим обмеженням, що їх попередня участь у цьому кримінальному провадженні як спеціаліста, представника персоналу органу пробації, перекладача, експерта і секретаря судового засідання не може бути підставою для відводу.

Таким чином, підстави для відводу секретаря судового засідання, є тотожними підставам відводу прокурора, слідчого та дізнавача.

Відповідно до ч.1ст.77 КПК України, прокурор, слідчий, дізнавач не має права брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім`ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_4 не навів підстав, передбачених ст.ст.77,79 КПК Українидля відводу секретаря судового засідання, у задоволенні заяви про відвід слід відмовити.

Керуючись ст. ст.77,79,81 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву обвинуваченого ОСОБА_4 про відвід секретаря судового засідання - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Зіньківського районного суду

Полтавської області ОСОБА_1

https://reyestr.court.gov.ua/Review/117144106

Зіньківський районний суд Полтавської області

_________________________________________________________________________________

38100, м. Зіньків, вул. Соборності, 2. Тел.3-24-41/факс 3-11-95

Справа № 530/337/23

Номер провадження 1-кп/530/35/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.02.2024 р. м. Зіньків

Зіньківський районний суд Полтавської області у складі головуючогосудді ОСОБА_1, за участю секретаря ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, обвинуваченого ОСОБА_4 розглянувши в підготовчому судовому засіданні, в залі суду міста Зіньків, Полтавської області, заяву обвинуваченого ОСОБА_4 про відвід прокурора у кримінальному провадженні № 12023170490000064 від 09.02.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_4 за ст.336 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Зіньківського районного суду Полтавської області перебувають матеріали кримінального провадження, яке внесене 09.02.2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023170490000064 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 336 КК України.

Ухвалою судді від 16.11.2023 року призначено по справі підготовче судове засідання на 11.12.2023 року.

В зв`язку з тим що вирішувалось клопотання про відвід судді , підготовче судове засідання було призначено після вирішення питання про відвід судді в іншому складі суду ( ухвала Гадяцького районного суду Полтавської області від 01.02.2024 року , якою заяву ОСОБА_4 про відвід судді Зіньківського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 за ст.336 КК України залишено без задоволення. ) , справа надійшла до Зіньківського районного суду 08.02.2024 року та підготовче судове засідання призначено на 21.02.2024 року

21.02.2024 року від обвинуваченого надійшла заява про відвід судді Зіньківського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 з тих самих підстав що і заявлялась . Ухвалою від 21.02.2024 року заяву про відвід судді вирішено в порядку ст. 81 КПК України п. 4 .

Підготовче судове засідання було продовжено . Далі в підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 заявив відвід прокурору, та вказав що прокуратура є нелегітимною , оскільки відсутні записи у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб щодо Диканської окружної прокуратури , але на сайті Прокуратури розміщено електронний файл з назвою наказ офісу Генерального прокурора про затвердження переліку і територіальну юрисдикцію окружних прокуратур , Диканська окружна прокуратура не зареєстрована та не утворена відповідно до положень Конституції , тому повноваження прлокурів є нелегітимними . На запитання суду обвинувачений відповів що він особисто не звертався а ні з позовом до адміністративного суду про саму як він вважає нелегітимність прокуратури взагалі в Україні , і на даний час у нього окрім його тверджень та трактувань фактів щодо інформації з державного реєстру юридичних осіб та сайту Генеральної прокуратури ніяких судових рішень з цього приводу немає, а він звернув увагу на такі факти тільки коли почав себе захищати у кримінальному провадженні. Щодо особисто до прокурора ОСОБА_3 який є у справі зазначає , що він є без належних повноважень як і будь який інший прокурор у державі.

Прокурор ОСОБА_3 заперечив проти задоволення заяви ОСОБА_4 про відвід прокурору, оскільки мотиви його заяви є необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам закону.

Заслухавши думку учасників даного розгляду з приводу заявленого відводу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КПК України прокурор не має права брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім`ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.

Згідно з ч. 5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.

Суд вважає, що заява про відвід прокурора ОСОБА_3 є безпідставною, оскільки не ґрунтується на вимогахст.77 КПК України, і доказів упередженості з боку зазначеного прокурора не встановлено.

Статтею 77 КПК Українипередбачені підстави для відводу прокурора, які є виключними та розширенню не підлягають.

Таким чином доводи заяви обвинуваченого ОСОБА_4 про відвід прокурора не містять об`єктивних даних, які б слугували підставою для відводу прокурора.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_4 не навів підстав, передбачених ст.ст.77КПК Українидля відводу прокурора , у задоволенні заяви про відвід слід відмовити.

Керуючись ст. ст.77, 81 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву обвинуваченого ОСОБА_4 про відвід прокурора - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Зіньківського районного суду

Полтавської області ОСОБА_1

https://reyestr.court.gov.ua/Review/117144103

Зіньківський районний суд Полтавської області

_________________________________________________________________________________

38100, м. Зіньків, вул. Соборності, 2. Тел.3-24-41/факс 3-11-95

Справа № 530/337/23

Номер провадження 1-кп/530/35/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.02.2024 р. м. Зіньків

Зіньківський районний суду Полтавської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду міста Зіньків матеріали кримінального провадження №12023170490000064 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 336 КК України,

встановив:

В підготовчому судовому засіданні 21.02.2024 обвинувачений ОСОБА_4 заявив відвід головуючому судді ОСОБА_1 з підстав того, що суддя ОСОБА_1 здійснює повноваження в суді, діяльність якого на даний час є незаконною та антиконституційною, що є припущеннями обвинуваченого, які базуються на його особистому тлумаченні законодавств, також тому , що як він вважає територіальний центр комплектування та соціальної підтримки який передав матеріали до прокуратури є нелегітимним , також сама прокуратура також є нелегітимною і суд не повинен був приймати справу на новий розгляд до свого провадження , тому є підстави для недовіри судді при розгляді справи, що свідчить про упередженість та наявності прямої чи побічної заінтересованості в розгляд і справи.

На запитання суду про те, що раніше він подавав заяву про відвід судді ОСОБА_1 з аналогічних підстав, у задоволенні якої ухвалою судді Гадяцького районного суду Полтавської області від 01.02.2024 було відмовлено, обвинувачений ОСОБА_4 вказав, що так дійсно дана заява є аналогічною , та більш нічого не додав.

Прокурор вважав, що заява обвинуваченого про відвід є необґрунтованою та має ознаки зловживання правом на відвід.

Відповідно до ч. 4ст. 81 КПК України, якщо повторно заявлений відвід має ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження, суд, який здійснює провадження, має право залишити таку заяву без розгляду.

Оскільки судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 заявив відвід головуючому судді ОСОБА_1 з тих самих підстав, за яких ним раніше був заявлений відвід головуючому у даному кримінальному провадженні, за наслідком розгляду якого іншим суддею Гадяцького районного суду Полтавської області було винесено ухвалу від 01.02.2024 про відмову в задоволенні заявленого відводу, та заява обвинуваченого не містить жодних інших обґрунтувань для відводу судді, тому вказане свідчить, що повторно заявлений відвід з одних і тих самих підстав має ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження.

За таких обставин, встановлені судом обставини вказують на необхідність залишення заяви обвинуваченого ОСОБА_4 про відвід судді без розгляду через зловживання правом на відвід.

Керуючись статтями81,372 КПК України, суд

постановив:

Заяву обвинуваченого ОСОБА_4 про відвід судді ОСОБА_1 залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

СуддяОСОБА_1

https://reyestr.court.gov.ua/Review/117144100

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 530/337/23  Номер провадження 11-кп/814/1428/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1  Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2024 року м. Полтава

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду ОСОБА_2 , перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 на ухвалу Зіньківського районного суду Полтавської області від 21 лютого 2024 року, -

встановив:

Ухвалою Зіньківського районного суду Полтавської області від 21 лютого 2024 року залишено без розгляду заяву обвинуваченого ОСОБА_4 заяву про відвід судді Зіньківського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №530/337/23 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України.

Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, у якій просить судове рішення скасувати.

Перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_3 , вважаю, що відсутні підстави для відкриття апеляційного провадження, оскільки ця ухвала не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, виходячи із такого.

На підставі ч.1ст. 392 КПК Українив апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме:

1) вироки, крім випадків, передбачених статтею 394 цього Кодексу;

2) ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру;

3) інші ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом.

Також, положеннями частини 2статті 392 КПК Українипередбачено, що ухвали постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбаченихчастиною першоюцієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбаченечастиною першоюцієї статті.

Інші ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою статті 392 КПК України, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.

Як вбачаєтьсязі змістуапеляційної скарги,предметом оскарженняє ухваласудді,якою прийняторішення прозалишення безрозгляду заяви ОСОБА_4 про відвідсудді по кримінальному провадженню №530/337/23 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення. передбаченого ст. 336 КК України, яке не підлягає окремому оскарженню.

Згідно з ч. 4 ст. 399 КПК України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями статті 394 цього Кодексу.

Дане рішення прийнято суддею у відповідності до ст. 81 КПК України, а отже законні підстави для його апеляційного оскарження відсутні.

Оскільки апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, вважаю за необхідне відмовити у відкритті провадження.

Керуючись статтями 392, 399 КПК України, суддя апеляційного суду,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою  ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 на ухвалу Зіньківського районного суду Полтавської області від 21 лютого 2024 року, - про відвід судді Зіньківського районного суду Полтавської області.

Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу, разом з апеляційною скаргою та додатками до неї.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її постановлення.

Суддя ОСОБА_2

https://reyestr.court.gov.ua/Review/117841050

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 530/337/23  Номер провадження 11-кп/814/1432/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1  Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

У Х В А Л А

про відмову у відкритті апеляційного провадження

22 березня 2024 року м. Полтава

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду ОСОБА_2, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 та керівника Громадської організації «Спілка ветеранів антитерористичної операції «Сфера» ОСОБА_4 на ухвалу Зіньківського районного суду Полтавської області від 21 лютого 2024 року,

в с т а н о в и в:

Ухвалою Зіньківського районного суду Полтавської області від 21 лютого 2024 року заяву обвинуваченого ОСОБА_3 про відвід прокурора залишено без задоволення.

Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_3 та керівник Громадської організації «Спілка ветеранів антитерористичної операції «Сфера» ОСОБА_4 подали апеляційну скаргу.

Перевіривши апеляційну скаргу та ухвалу суду, вважаю за необхідне відмовити у відкритті апеляційного провадження, виходячи з такого.

На підставі ч.1 ст. 392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме:

1) вироки, крім випадків, передбаченихстаттею 394цього Кодексу;

2) ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру;

3) інші ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом.

Також, положеннями частини 2 статті 392 КПК України передбачено, що апеляційному оскарженнюв порядку,передбаченому цимКодексом підлягають ухвали суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.

Інші ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбаченихчастиною першоюстатті 392 КПК України, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбаченечастиною першоюцієї статті.

З апеляційної скарги вбачається, що в даному випадку оскаржується рішення суду про залишення без задоволення заяви про відвід прокурора до ухвалення судового рішення по суті, яке не підлягає окремому оскарженню.

Відповідно дч.4ст.399КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннямистатті 394цього Кодексу.

Окрім цього апеляційна скарга подана від імені ОСОБА_3 , який відповідно до ухвали місцевого суду є обвинуваченим та керівника Громадської організації «Спілка ветеранів антитерористичної операції «Сфера» ОСОБА_4 , який не надає своїх повноважень щодо представництва інтересів ОСОБА_3 в суді, передбачених КПК України.

Також апеляційна скарга подана на електронну адресу Полтавського апеляційного суду, підписи обох апелянтів скопійовані та вставлені з іншого документу, та не підписана електронним ключем особи, яка подає апеляційну скаргу.

З огляду на вказане у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 необхідно відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 392399 КПК України, суддя, -

У Х В А Л И В :

Відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 та керівника Громадської організації «Спілка ветеранів антитерористичної операції «Сфера» ОСОБА_4 на ухвалу Зіньківського районного суду Полтавської області від 21 лютого 2024 року.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження, разом з апеляційною скаргою та всіма доданими до неї матеріалами невідкладно надіслати апелянту.

Ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту її ухвалення.

Суддя ОСОБА_2

https://reyestr.court.gov.ua/Review/117901774

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 530/337/23  Номер провадження 11-кп/814/1430/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1  Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

У Х В А Л А

про відмову у відкритті апеляційного провадження

22 березня 2024 року м. Полтава

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду ОСОБА_2 , розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 та керівника Громадської організації «Спілка ветеранів антитерористичної операції «Сфера» ОСОБА_4 на ухвалу Зіньківського районного суду Полтавської області від 21 лютого 2024 року,

в с т а н о в и в:

Ухвалою Зіньківського районного суду Полтавської області від 21 лютого 2024 року заяву обвинуваченого ОСОБА_3 про відвід секретаря судового засідання залишено без задоволення.

Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_3 та керівник Громадської організації «Спілка ветеранів антитерористичної операції «Сфера» ОСОБА_4 подали апеляційну скаргу.

Перевіривши апеляційну скаргу та ухвалу суду, вважаю за необхідне відмовити у відкритті апеляційного провадження, виходячи з такого.

На підставі ч.1 ст. 392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме:

1) вироки, крім випадків, передбаченихстаттею 394цього Кодексу;

2) ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру;

3) інші ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом.

Також, положеннями частини 2 статті 392 КПК України передбачено, що апеляційному оскарженнюв порядку,передбаченому цимКодексом підлягають ухвали суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.

Інші ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбаченихчастиною першоюстатті 392 КПК України, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбаченечастиною першоюцієї статті.

З апеляційної скарги вбачається, що в даному випадку оскаржується рішення суду про залишення без задоволення заяви про відвід секретаря судового засідання до ухвалення судового рішення по суті, яке не підлягає окремому оскарженню.

Відповідно дч.4ст.399КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннямистатті 394цього Кодексу.

Окрім цього апеляційна скарга подана від імені ОСОБА_3 , який відповідно до ухвали місцевого суду є обвинуваченим та керівника Громадської організації «Спілка ветеранів антитерористичної операції «Сфера» ОСОБА_4 , який не надає своїх повноважень щодо представництва інтересів ОСОБА_3 в суді, передбачених КПК України.

Також апеляційна скарга подана на електронну адресу Полтавського апеляційного суду, підписи обох апелянтів скопійовані та вставлені з іншого документу, та не підписана електронним ключем особи, яка подає апеляційну скаргу.

З огляду на вказане у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 необхідно відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 392399 КПК України, суддя, -

У Х В А Л И В :

Відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 та керівника Громадської організації «Спілка ветеранів антитерористичної операції «Сфера» ОСОБА_4 на ухвалу Зіньківського районного суду Полтавської області від 21 лютого 2024 року.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження, разом з апеляційною скаргою та всіма доданими до неї матеріалами невідкладно надіслати апелянту.

Ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту її ухвалення.

Суддя ОСОБА_2

https://reyestr.court.gov.ua/Review/117901775

Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2024року

м. Київ

справа № 530/337/23

провадження № 51- 6723ск23

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого судді                        ОСОБА_1 ,

суддів:                                               ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши спільну касаційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_4 та його представника ОСОБА_5 на ухвали Зіньківського районного суду Полтавської області від 21 лютого 2024 року та Полтавського апеляційного суду від 22 березня 2024 року,

встановив:

суддя Зіньківського районного суду Полтавської області  ухвалою від 21 лютого 2024 року залишив без розгляду заяву ОСОБА_4 про відвід судді ОСОБА_6 від участі у розгляді кримінального провадження (справа № 530/337/23) за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України.

ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , оскаржив зазначену ухвалу в апеляційному порядку.

Суддя Полтавського апеляційного суду ухвалою від 22 березня 2024 року відмовив у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на підставі ч. 4 ст. 399 КПК України.

Не погоджуючись із ухвалами судів першої таапеляційної інстанцій, обвинувачений ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_5 подали спільну касаційну скаргу, в якій просять їх скасувати.

Перевіривши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Суд уважає, що у відкритті касаційного провадження за спільною касаційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_4 та його представника ОСОБА_5 необхідно відмовити з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 424 КПК України ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Параграфом 6 Глави 3 КПК України визначено підстави, порядок вирішення питання про відвід та наслідки відводу судді в кримінальному провадженні. Оскарження ухвал за результатами розгляду відводу судді зазначеними вище нормами КПК України не передбачено.

Як убачається зі змісту касаційної скарги та долучених до неї копій судових рішень, суддя Зіньківського районного суду Полтавської області  ухвалою від

21 лютого 2024 року у підготовчому судовому засіданні залишив без розгляду заяву ОСОБА_4 про відвід головуючого судді  ОСОБА_6 від участі у розгляді кримінального провадження (справа № 530/337/23) за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого

ст. 336 КК України.

Частинами 1, 2 ст. 392 КПК Українивизначено, що в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме: 1) вироки, крім випадків, передбачених статтею 394цього Кодексу; 2) ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру; 3) інші ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом. Ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.

В силу ч. 4 ст. 399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями статті 394 цього Кодексу.

Суд апеляційної інстанції, перевіряючи апеляційну скаргу ОСОБА_5 , який діяв в інтересах ОСОБА_4 , на відповідність вимогам ч. 4 ст. 399  КПК України, дійшов обґрунтованого висновку про те, що ухвала Зіньківського районного суду Полтавської області від 21 лютого 2024 року не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, у зв`язку з чим постановив ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Колегія суддів касаційного суду погоджується з таким висновком судді Полтавського апеляційного суду від 22 березня 2024 року, вважає його достатньо вмотивованим, та таким, що повністю відповідає вимогам КПК України.

На підставі п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку, що підстави для задоволення спільної касаційної скарги обвинуваченого ОСОБА_4 та його представника ОСОБА_5 відсутні, тому у відкритті касаційного провадження за їхньою касаційною скаргою необхідно відмовити.

Керуючись  п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, Суд

ухвалив:

відмовити обвинуваченому ОСОБА_4 та його представнику ОСОБА_5 у відкритті касаційного провадження за їхньою спільною касаційною скаргою на ухвали Зіньківського районного суду Полтавської області від 21 лютого 2024 року та Полтавського апеляційного суду від 22 березня 2024 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1                                ОСОБА_2                          ОСОБА_3

https://reyestr.court.gov.ua/Review/118422155

Немає коментарів:

Дописати коментар

Правові гіпотези БАР-гільдії

- Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування. Стаття 81. Цивільного кодексу України -