Справа №760/13017/24
Провадження №2-а/760/1123/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 липня 2024 року м. Київ
Солом`янський
районний суд м. Києва у складі:
головуючої судді Тесленко І.О.,
за участі секретаря судового засідання - Бережної С.П.,
розглянувши у відкритому судовому
засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за
позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне
правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Солом`янського
районного суду м. Києва з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування
постанови про адміністративне правопорушення.
Позовні вимоги мотивував тим, що 21
травня 2024 року ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - Відповідач / ІНФОРМАЦІЯ_3 ) винесено
Постанову № МВ-87 про адміністративне правопорушення за частиною 2 статті 210
Кодексу України про адміністративні правопорушення, від 21 травня 2024 року
(далі - Постанова № МВ-87), в справі про адміністративне правопорушення,
вчинене ОСОБА_2 (далі - Позивач) (копія Справи №МВ-87додається до Позовної
заяви). 21 травня 2024 року, ОСОБА_1 (Позивач), прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 для
уточнення моїх облікових даних, як того вимагає Порядок проведення призову
громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період,
затверджений Постановою № 560 від 16 травня 2024 р. Проте, замість уточнення
його облікових даних, представником ІНФОРМАЦІЯ_4 (ТВО відповідального
виконавцям мобілізаційного відділення, молодшим сержантом ОСОБА_3 ), його було затримано,
складено Протокол Х°МВ-87 про адміністративне правопорушення (далі - Протокол
№МВ-87), заведено справу про адміністративне правопорушення та за результатами
розгляду цієї справи винесено Постанову № МВ-87 про адміністративне
правопорушення за частиною 2 статті 210 Кодексу України про адміністративні
правопорушення та накладення на мене штрафу у сумі 17 000 грн. Представником
ІНФОРМАЦІЯ_4 було затримано мене коли я перебував на роботі, під час виконання
мною моїх посадових обов`язків (я працюю в ПП «Ліком» на посаді торгового
представника), при тому жодних попереджень або викликів від Територіального
центру комплектування та соціальної підтримки до мого керівництва не надходило.
Відповідно до Протоколу, Відповідачем (цитую): «було встановлено, що він
(Позивач) не з`являвся своєчасно до центру комплектування та соціальної
підтримки для оновлення облікових даних. Отже, в порушення вимог абз. 2 ст. 17
ЗУ «Про оборону України», не виконав свій військовий обов`язок (визначений ч.З
ст.1 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу»), тим самим порушивши
правила військового обліку військовозобов 'язаних, затверджені постановою КМУ
від 30.12.2022 року №1487, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 2
статті 210 КУпАП» (кінець цитати). Вказаний Протокол № МВ-87 був складений з
порушеннями, оскаржувана Постанова № МВ-87 винесена незаконно, а її
«обгрунтування» немає нічого спільного з дійсними обставинами. Перш за все,
згідно частини 2 та 3 статті 261 Кодексу України про адміністративні
правопорушення (далі - КупАП), Про місце перебування особи, затриманої за
вчинення адміністративного правопорушення, негайно повідомляються її родичі, а
на її прохання також власник відповідного підприємства, установи, організації
або уповноважений ним орган. Органи (посадові особи), правомочні здійснювати
адміністративне затримання, про кожний випадок адміністративного затримання
осіб інформують у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, центри з
надання безоплатної вторинної правової допомоги. крім випадків, якщо особа
захищає себе особисто чи запросила захисника. Обидва цих пункти були грубо
порушені під час складання Протоколу № МВ-87! Крім цього, у відповідності до
статті 235 КУпАП, Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки
розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення
призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку,
про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та
мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з
необережності (статті 210,210-1,211 (крім правопорушень, вчинених
військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі ІНФОРМАЦІЯ_7
або ІНФОРМАЦІЯ_8).Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної
підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати
адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів
комплектування та соціальної підтримки. Згідно Положення про територіальні
центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою
Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. № 154, Територіальні центри
комплектування та соціальної підтримки очолюють керівники, які організовують
діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Оскаржувана
Постанова №МВ-87 винесена та підписана начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , полковником
ОСОБА_4 . Проте жодних документів, що підтверджують його повноваження на
винесення постанови не було надано. Відповідач вважає, що позивачем були
порушені правила військового обліку військовозобов`язаних, затверджені
постановою КМУ від 30.12.2022 року № 1487. Проте, Постановою КМУ № 1487 від
30.12.2022 року (зі змінами внесеними згідно з Постановою КІМ -М 563 від
16.05.2024), затверджено Порядок організації та ведення військового обліку
призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Цей Порядок визначає
механізм організації та ведення військового обліку призовників,
військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і
місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами
місцевого самоврядування, органами військового управління (органами
управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших
утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних
органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та
соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами
освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми
власності, а також визначає особливості ведення військового обліку громадян
України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном. Зазначив, що
жодних викликів, мобілізаційних розпоряджень, повісток мною не було отримано
(хоча моя адреса реєстрації була достеменно відома в РТЦК па СП, де я перебуваю
на обліку), тому з`явитись або не з`явитись своєчасно до центру комплектування
та соціальної підтримки я не міг, а отже і жодних правил не порушував. На думку
Відповідача, Позивач в порушення вимог абз. 2 ст. 17 ЗУ «Про оборону України»,
не виконав свій військовий обов`язок визначений ч. 3 ст. 1 ЗУ «Про військовий
обов`язок і військову службу». Абзацом 2 статті 17 ЗУ «Про оборону України»
передбачено: Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження
військової служби за станом здоров`я і віком, а жіночої статі - також за
відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов`язок згідно
із законодавством. Станом на день складення Протоколу № МВ-87 / винесення
Постанови № МВ-87, набрав законної сили та діяв Порядок проведення призову
громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період,
затверджений Постановою № 560 від 16 травня 2024 р. (далі - Порядок). Пунктом
22 Порядку, зазначено, що Резервісти та військовозобов`язані протягом 60 днів з
дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення (продовження)
мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої
облікові дані адресу місця проживання, номери засобів зв`язку, адреси
електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані) через центри надання
адміністративних послуг або електронний кабінет призовника,
військовозобов`язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному
центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або
місцезнаходження чи відповідному підрозділі розвідувальних органів України,
Центральному управлінні або регіональному органі СБУ. Згідно п. 28 Порядку,
Виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та
соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних
органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час
мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки. Проте всупереч
цим нормам, до Протоколу №МВ-87 не було додано жодних доказів вчинення
позивачем правопорушення (наприклад, доказів того, що йому надсилались
повістки, на які він «не з`являвся своєчасно до центру комплектування та
соціальної підтримки для оновлення облікових даних»).
04 червня 2024 року матеріали справи
передані в провадження судді Солом`янського районного суду м. Києва Тесленко
І.О., на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між
суддями.
Ухвалою Солом`янського районного суду
м. Києва від 12 червня 2024 року позовна заява була прийнята до розгляду,
відрите провадження у справі та призначено судовий розгляд.
Інших процесуальний рішень не
приймалось.
Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_5 у строки
встановлені судом відзив на позовну заяву не надав.
В судове засідання, призначене на 21
червня 2024 року учасники не з`явились про дату, час та місце проведення
судового засідання повідомлені належним чином. У зв`язку з неявкою учасників
судове засідання було відкладено на 23 липня 2024 року.
В судове засідання, призначене на 23
липня 2024 року позивач не з`явився, про дату, час та місце проведення судового
засідання повідомлений належним чином. Відповідач явку представника в судове
засідання не забезпечив, про дату, час та місце проведення судового засідання
повідомлений належним чином.
Будь - яких клопотань від учасників
справи до суду не надходило.
У зв`язку з повторною неявкою учасників
в судове засідання суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності на
підставі доказів, наявних в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов
наступних висновків.
Як вбачається з постанови №МВ-87 про
адміністративне правопорушення за частиною 2 статті 210 Кодексу України про
адміністративне правопорушення від 21 травня 2024 року, «21 травня 2024 року
ОСОБА_1 був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_6 . Під час перевірки облікових даних
було встановлено, що він не з`являвся своєчасно до центру комплектування та
соціальної підтримки для оновлення облікових даних. Отже, в порушення вимог
абз. 2 ст. 17 ЗУ «Про борону України», не виконав свій військовий обов`язок
(визначений ч. 3 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу»), тим
самим порушивши правила військового обліку військовозобов`язаних, затверджені
постановою КМУ від 30.12.2022 р. №1487, чим вчинив правопорушення, передбачене
частиною 2 статті 210 КУпАП. Враховуючи що громадянин ОСОБА_1 скоїв
адміністративне правопорушення, що передбачене ч. 2 ст. 210 КУпАП». У зв`язку з
чим, начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 полковник ОСОБА_5 постановив накласти на ОСОБА_1
штраф у сумі 17 000 грн. (а.с. 14).
Як вбачається
з опису документів, що містяться у справі про адміністративне правопорушення,
вчинене ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 210 КУпАП, матеріали справи містять у собі: опис
документів, копію паспорта, копію РНОКПП, квитанцію про сплату штрафу, протокол
про адміністративне правопорушення №МВ-87 від 21.05.2024 року, постанову про
адміністративне правопорушення №МВ-87 від 21.05.2024 року (а.с. 11).
Протокол
№МВ-87 про адміністративне правопорушення від 21 травня 2024 року містить у
собі інформацію, аналогічну викладеній в постанові №МВ-87 про адміністративне
правопорушення за частиною 2 статті 210 Кодексу України про адміністративне
правопорушення від 21 травня 2024 року (а.с. 12 - 13).
Інших доказів матеріали справи не
містять.
Частиною 2 ст.19 Конституції України
встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх
посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у
спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може
бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше
як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про
адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання
законності.
Статтею 8 КУпАП визначено, що особа,
яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на
підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі
закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Відповідно до ст. 9 КУпАП,
адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна
(умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський
порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок
управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в
справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі
яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність
чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його
вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення,
поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності,
потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями
технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки,
відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до
адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в
автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі
тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної
відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в
режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням
правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху,
безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом
огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення
речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів
покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні
правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган
(посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується
на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх
сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, особа,
яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з
матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при
розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у
галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто
чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися
послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження;
оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення
розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної
відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто
лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час
розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду
справи.
Отже, притягнення особи до
адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події
адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка
підтверджена належними доказами.
Судом встановлено, що 21 травня 2024
року ОСОБА_1 постановою №МВ-87 про адміністративне правопорушення за частиною 2
статті 210 Кодексу України про адміністративне правопорушення від 21 травня
2024 року, притягнуто до відповідальності за ч. 2 ст. 210 КУпАП.
Частиною 2 статті 210 Кодексу України
про адміністративне правопорушення встановлена відповідальність за повторне
протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за
яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
При цьому, ч. 1 ст. 210 КУпАП
передбачено відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними,
резервістами правил військового обліку.
Об`єктом цього правопорушення є
суспільні відносини у сфері встановленого порядку управління.
Об`єктивна сторона виражається у
порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового
обліку.
Суб`єктивна сторона правопорушення
полягає у наявності умислу на порушення встановлених правил.
Суб`єктом правопорушення може бути лише
призовник, військовозобов`язаний або резервіст.
Правила військового обліку затверджені
постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 «Про затвердження
Порядку організації та ведення військового обліку призовників,
військовозобов`язаних та резервістів» (зі змінами та доповненнями).
Відповідно до змісту постанови, ОСОБА_1
«не з`явився своєчасно до центру комплектування та соціальної підтримки для
оновлення облікових даних». При цьому, а ні протокол, а ні постанова у справі
про адміністративне правопорушення не містять у собі будь - якої інформації про
повторність вчинення позивачем дій, які є порушенням ним як
військовозобов`язаним або резервістом правил військового обліку.
Згідно до п.1. Правил військового
обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів призовники,
військовозобов`язані та резервісти повинні: призовники, військовозобов`язані та
резервісти повинні: 1) перебувати на військовому обліку: за задекларованим
(зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських)
територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки
(військовозобов`язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах
СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов`язані розвідувальних органів - у
відповідному підрозділі розвідувального органу). Крім того, призовники,
військовозобов`язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також
у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри
комплектування та соціальної підтримки, повинні перебувати на
персонально-первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах
сільських, селищних, міських рад; за місцем роботи (навчання) - в центральних і
місцевих органах виконавчої влади, в інших державних органах, в органах
місцевого самоврядування, в органах військового управління (органах
управління), військових частинах (підрозділах) Збройних Сил, інших утворених
відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних
органах спеціального призначення, на підприємствах, в установах, організаціях,
закладах освіти, закладах охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і
форми власності; 2) прибувати за викликом районних (міських) територіальних
центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних
підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до
територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ,
відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих
ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях)
районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки,
органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на
військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення
військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на
підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової
спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та
спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів; 4) проходити медичний
огляд та лікування в закладах охорони здоров`я згідно з рішеннями комісій з
питань взяття на військовий облік, направлення для проходження базової
військової служби або військово-лікарських комісій районних (міських)
територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони
здоров`я СБУ, а у розвідувальних органах - за рішенням керівників відповідних
підрозділів або військово-лікарської комісії розвідувальних органів; 5)
проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати
військовий обов`язок у запасі, проходити службу у військовому резерві; 7)
особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати
із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до
відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та
соціальної підтримки (органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального
органу), який організовує та веде військовий облік на території відповідної
адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік; 8)
особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на
військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону
України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та
резервістів", а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують
право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з
підстав, визначених у статті 23 Закону України "Про мобілізаційну
підготовку та мобілізацію"; 9) негайно повідомляти районним (міським)
територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, органам СБУ,
відповідним підрозділам розвідувальних органів за місцем військового обліку про
втрату військово-облікового документа; 10) звіряти не рідше одного разу на
п`ять років власні персональні дані з обліковими даними районних (міських)
територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ,
відповідних підрозділів розвідувальних органів; 10 - 1) у період проведення
мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного
стану: у разі залишення свого місця проживання стати в семиденний строк з дати
взяття на облік внутрішньо переміщеної особи на військовий облік у районному
(міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за
місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов`язані
та резервісти СБУ - в Центральному управлінні або регіональних органах СБУ, а
військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів - у зазначений строк
повідомити про зміну місця проживання відповідним підрозділам розвідувальних
органів); мати при собі військово-обліковий документ разом з документом, що
посвідчує особу, та пред`являти їх за вимогою уповноваженого представника
районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної
підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у
прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску
через державний кордон; уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності
указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною
Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних
послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного,
резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та
соціальної підтримки. Громадяни України, які були зняті з військового обліку у
зв`язку з вибуттям за межі України на строк більше трьох місяців, зобов`язані
протягом 30 днів з дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України
від 16 травня 2024 р. № 563 "Про внесення змін до Порядку організації та
ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та
резервістів" (Офіційний вісник України, 2024 р., № 49, ст. 2980) стати на
військовий облік одним з таких способів: прибуття особисто до територіального
центру комплектування та соціальної підтримки; шляхом подання заяви про взяття
на військовий облік у довільній формі разом із відомостями, визначеними
додатком 4 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників,
військовозобов`язаних та резервістів, та копії першої сторінки паспорта
громадянина України для виїзду за кордон до територіального центру
комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або
регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів,
яким такого громадянина України знято з військового обліку, через закордонну
дипломатичну установу України.
Як вбачається з викладеного, пункт 1
Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів
містить одинадцять підпунктів, кожен з яких є окремим встановленим правилом, за
порушення якого може настати адміністративна відповідальність.
Оскаржувана постанова не містить виклад
обставин і суті адміністративного правопорушення, тобто не зазначено, що саме
скоїв позивач, відсутній опис обставин, установлених під час розгляду справи, а
наведені у постанові формулювання не містять конкретних даних часу, місця
порушення Правил, що не відповідає вимогам, встановленим ст.283 КУпАП.
Суд зважає на те, що матеріали справи
не містять у собі а ні копії військового квитка, а ні будь - яких доказів того,
що позивач є призовником, військовозобов`язаною особою або резервістом.
Відповідач будь - яких доказів на
підтвердження законності винесення спірної постанови суду не надав, правом надання
відзиву не скористався, явку представника в судове засідання не забезпечив.
Згідно з ч. 10 ст. 1 Закону України
«Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня
1992 року № 2232-XII (яка діяла на
21 травня 2024 року), громадяни України, які підлягають взяттю на військовий
облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил
України, у запасі ІНФОРМАЦІЯ_7, розвідувальних органів України чи проходять
службу у військовому резерві, зобов`язані: уточнити протягом 60 днів з дня
набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації,
затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання
адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника,
військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування
та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об`єднаного
районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального
центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні
(міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки),
Центрального управління або регіонального органу ІНФОРМАЦІЯ_7, відповідного
підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових
документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду,
направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення
військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори
військовозобов`язаних та резервістів; проходити медичний огляд згідно з
рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань
направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської
комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування
та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я ІНФОРМАЦІЯ_7, а у Службі
зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони
України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що
реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням
керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії
ІНФОРМАЦІЯ_8, розвідувального органу Міністерства оборони України чи
центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері
охорони державного кордону, відповідно; проходити підготовку до військової
служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі; виконувати
правила військового обліку, встановлені законодавством. Резервісти зобов`язані
прибувати до військової частини, в якій вони проходять службу у військовому
резерві, за викликом командира цієї військової частини.
З аналізу викладених норм вбачається,
що обов`язок військовозобов`язаного прибути до територіального центру
комплектування та соціальної підтримки має виконуватися виключно на підставі
виклику, попередньо доведеного до відома військовозобов`язаного.
Відповідач не надав суду жодних доказів
вручений позивачу виклику (або викликів) до районного (об`єднаного районного),
міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру
комплектування та соціальної підтримки
Згідно до ст. 280 КУпАП, орган
(посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення
зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи
винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній
відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність,
чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про
адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового
колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного
вирішення справи.
Відповідно до позиції Верховного Суду,
викладеної в постанові від 18 липня 2020 року у справі №216/5226/16-а,
притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови
наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі,
встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та
допустимими доказами.
Відповідачем належним чином не задокументовано
та не доведено належними і допустимими доказами факт порушення позивачем Правил
військового обліку. Сама постанова без обґрунтування її доказами не дає підстав
для висновку про вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст.62 Конституції
України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а
також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її
користь.
У рекомендаціях № R (91) 1
Комітету Ради Європи Державам-Членам стосовно адміністративних санкцій від
13.02.1991р. рекомендовано керуватись у своєму праві та практиці принципом,
згідно з яким обов`язок забезпечення доказів покладається на адміністративний
орган влади (принцип 7).
Європейський суд з прав людини в своїх
рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай
проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002,
неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення за
відсутності розумних підстав для сумніву, що може бути результатом цілої низки
ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних
презумпцій.
Враховуючи постанову Касаційного
адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі
№463/1352/16-а, у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає
застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо
події порушення та винуватості особи, що притягується до відповідальності,
тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні
до доведеної невинуватості цієї особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України,
завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та
своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою
ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів
юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в
адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності
суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого
рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах
суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені
в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним
було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення,
але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Таким чином, закон покладає на
відповідача обов`язок довести законність та обґрунтованість прийнятого ним
рішення, направленого на переслідування особи позивача в порядку КУпАП.
Відповідач не виконав обов`язку
доведення правомірності прийнятого ним рішення, на виконання Ухвали суду у
строки встановлені судом відзив на позовну заяву не надав. Матеріали справи не
містять доказів вчинення позивачем правопорушення.
З врахуванням вищенаведеного, суд дійшов
висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення,
передбаченого ч. 2 ст. 210 КУпАП, оскільки доказів на підтвердження вчинення
ним адміністративного правопорушення відповідачем не надано.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за
відсутності події і складу адміністративного правопорушення провадження в
справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате
підлягає закриттю.
Пунктом 3 ч. 3 ст. 286 КАС України
визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи
бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до
адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний
має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне
правопорушення.
Враховуючи викладене, а також приймаючи
до уваги, що вчинення позивачем адміністративного правопорушення не
підтверджується достатніми доказами, відповідачем в ході розгляду справи не
доведено правомірність винесення постанови відносно позивача, відтак суд вважає
за необхідне скасувати постанову, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.
Частиною 1 статтею 139 КАС України
передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних
повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті
відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних
асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або
якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на зазначене, сплачений
позивачем судовий збір у сумі 605,60 грн. підлягає стягненню з відповідача за
рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись ст. ст. 5 - 7, 9, 77, 90,
132, 139, 241 - 247, 286 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про
скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Постанову №МВ-87 про адміністративне
правопорушення за частиною 2 статті 210 Кодексу України про адміністративне
правопорушення від 21 травня 2024 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до
адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210 КУпАП та накладено штраф в
розмірі 1700 грн., винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковник ОСОБА_6 - скасувати.
Провадження по справі про
адміністративне правопорушення закрити відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП у
зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1
(місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асігнувань на користь
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі
1221,20 грн. (Одна тисяча двісті двадцять одна грн. 20 коп.).
Рішення може бути оскаржено до Шостого
апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги
безпосередньо протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було
оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або
розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється
з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення
суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на
поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга
подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили
після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи,
якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги
рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення
апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження
або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного
перегляду.
Суддя І.О. Тесленко
https://reyestr.court.gov.ua/Review/120537197
Немає коментарів:
Дописати коментар