Захищали право дитини на освіту, а викрили повалення конституційного ладу в Педагогічному коледжі Дніпра

   Передісторія банальна: складені на відмінно всі всупні іспити до Дніпровського педагогічного коледжу Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, паралельно – небажання вступниці оформлювати ID-картку фізособі-рабині і, як наслідок, відмова керівництва у зарахуванні до навчального закладу.

   Починаючи правовий супровід обстоювання конституційних прав конкретної дитини, ми жартома передбачили несподіваний розвиток даної ситуації, коли в кінці «серіалу» ніхто не пам’ятатиме, з чого все почалось. Так воно і трапилось.

   Перше наше спілкування з керівником закладу, яка представилась директором, відбулося 13 вересня, а вже 17 вересня, зазначена особа спілкувалась з нами, як виконуючий обов’язки… зовсім іншого закладу, який, до того ж, вже передано в підпорядкування Дніпропетровській обласній раді.

   Саме з цього моменту, ми починаємо ретельне дослідження відчуження приватною Дніпровською міськрадою комунальної власності конкретної районної у місті Дніпрі територіальної громади, в підпорядкування приватній облраді.

   Публікуємо запит на інформацію, який у нас відмовлялися приймати:

                                                 Міністерство освіти

                                                 І науки України

                                                 пр-т Перемоги, 10,

                                                 місто Київ, 01135

                                                 Дніпровський педагогічний

                                                 коледж Дніпровського

                                                 національного університету

                                                 імені Олеся Гончара

                                                 пр-т Олександра Поля, 83,

                                                 місто Дніпро, 49054

                                                        Громадянка України:

Адреса:

      Конт. Тел.:

Запит (вих. № 170918) 

                      про надання публічної інформації за Законом України

                                     «Про доступ до публічної інформації»

   Стаття 34. Конституції України гарантує кожному громадянину України право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

   Відповідно до положень Статті 40. Основного закону усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

   Закон України «Про доступ до публічної інформації» визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес.

   Відповідно до положень пункту 6 частини першої статті 3. Закону України «Про доступ до публічної інформації» право на доступ до публічної інформації гарантується юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.

   Відповідно до положень статті 4. доступ до публічної інформації відповідно до цього Закону здійснюється на принципах прозорості та відкритості діяльності суб'єктів владних повноважень, вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.

   Згідно з положеннями статті 5., зазначеного закону, доступ до публічної інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

   Згідно з положеннями статті 21. Закону України «Про доступ до публічної інформації», інформація на запит надається безкоштовно. При наданні особі інформації про себе та інформації, що становить суспільний інтерес, плата за копіювання та друк не стягується.

   Відповідно до положень частини 2, 3 статті 22., даного закону, відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації. Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.

   Згідно статті 19. Конституції України  органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

   Згідно до положень статті 68. Основного закону кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

   Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

   Беручи за основу положення статей 21 і 22 Конституції усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Права і свободи людини і громадянина, закріплені Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Стаття 53. Конституції України гарантує кожному громадянину право на освіту.

Повна загальна середня освіта є обов'язковою.

Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.

{Офіційне тлумачення положень частини третьої статті 53 див. в Рішенні Конституційного Суду № 5-рп/2004 від 04.03.2004 – додається, тільки для Дніпровського педагогічного коледжу}

Громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі.

Враховуючи основоположні принципи Декларації прав дитини (прийняту резолюцією 1386 Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1959 року), яка відповідно до положень статті 9. Конституції України, є складовою частиною національного законодавства України треба пам’ятати, що «Дитина має право на здобуття освіти, яка має бути безоплатною та обов’язковою, щонайменше на початкових рівнях. Дитині має надаватися освіта, яка сприятиме її загальному культурному розвитку і завдяки якій вона зможе, на основі рівності можливостей, розвинути свої здібності та особистий світогляд, а також усвідомити моральну та соціальну відповідальність і стати корисним членом суспільства».

Нормами статті 28 і 29 Конвенції про права дитини (від 20 листопада 1989 року), яка також ратифікована Верховною Радою України, і є невід’ємною складовою частиною українського законодавства, визначено наступне:

Стаття 28

1. Держави-учасниці визнають право дитини на освіту, і з метою поступового досягнення здійснення цього права на підставі рівних можливостей вони, зокрема:

а) вводять безплатну й обов'язкову початкову освіту;

b) сприяють розвиткові різних форм середньої освіти, як загальної, так і професійної, забезпечують її доступність для всіх дітей та вживають таких заходів, як введення безплатної освіти та надання у випадку необхідності фінансової допомоги;

с) забезпечують доступність вищої освіти для всіх на підставі здібностей кожного за допомогою всіх необхідних засобів;

d) забезпечують доступність інформації і матеріалів у галузі освіти й професійної підготовки для всіх дітей;

е) вживають заходів для сприяння регулярному відвіданню шкіл і зниженню кількості учнів, які залишили школу.

2. Держави-учасниці вживають всіх необхідних заходів, щоб шкільна дисципліна була забезпечена методами, що ґрунтуються на повазі до людської гідності дитини та відповідно до цієї Конвенції.

3. Держави-учасниці заохочують і розвивають міжнародне співробітництво з питань, що стосуються освіти, зокрема, з метою сприяння ліквідації невігластва і неписьменності в усьому світі та полегшення доступу до науково-технічних знань і сучасних методів навчання. В цьому зв'язку особлива увага має приділятися потребам країн, що розвиваються.

Стаття 29

1. Держави-учасниці погоджуються щодо того, що освіта дитини має бути спрямована на:

а) розвиток особи, талантів, розумових і фізичних здібностей дитини в найповнішому обсязі;

b) виховання поваги до прав людини та основних свобод, а також принципів, проголошених у Статуті Організації Об'єднаних Націй;

с) виховання поваги до батьків дитини, її культурної самобутності, мови і національних цінностей країни, в якій дитина проживає, країни її походження та до цивілізацій, відмінних від її власної;

d) підготовку дитини до свідомого життя у вільному суспільстві в дусі розуміння, миру, терпимості, рівноправності чоловіків і жінок та дружби між усіма народами, етнічними, національними і релігійними групами, а також особами з корінного населення;

е) виховання поваги до навколишньої природи.

2. Жодна частина цієї статті або статті 28 не тлумачиться як така, що обмежує свободу окремих осіб і органів створювати учбові заклади та керувати ними за умови постійного додержання принципів, викладених у пункті 1 цієї статті, та виконання вимоги того, щоб освіта, яку одержують в таких учбових закладах, відповідала мінімальним нормам, що можуть бути встановлені державою.

   Відповідно до положень статті 26 Загальної декларації прав людини, прийнятої і проголошеної резолюцією 217 А (ІІІ) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року та ратифікованої Верховною Радою України як частину національного законодавства визначено, що:

   «1. Кожна людина має право  на  освіту.  Освіта  повинна  бути
безплатною,  хоча б початкова і загальна. Початкова освіта повинна
бути обов'язковою.  Технічна  і  професійна  освіта  повинна  бути
загальнодоступною,  а  вища освіта повинна бути однаково доступною
для всіх на основі здібностей кожного.

     2. Освіта повинна бути спрямована на повний розвиток людської
особи і збільшення поваги до прав людини і основних свобод. Освіта
повинна  сприяти  взаєморозумінню,  терпимості  і дружбі між усіма
народами,  расовими або  релігійними  групами  і  повинна  сприяти
діяльності Організації Об'єднаних Націй по підтриманню миру».

   Враховуючи вищезазначене, керуючись  положеннями і нормами Конституції України та Міжнародного законодавства яке є складовою національного законодавства України, ст. 3, 4, 5, 19, 20, 24 Закону України  "Про доступ до публічної інформації" та  ст. 5-9, 27-29 Закону України  “Про інформацію”, з метою реалізації свого конституційного права в порядку положень статті 55. Основного закону та подальшого використання даної інформації в суді, у визначений законом термін (п’ять днів),

Прошу (відповідно належності):

1.  Надати завірену належним чином копію Розпорядчого акту про утворення відповідним компетентним органом юридичну особу публічного права з назвою «Міністерство освіти і науки України» / «Дніпровський педагогічний коледж Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара»;

2.    Надати завірену належним чином копію Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи публічного права з назвою «Міністерство освіти і науки України» / «Дніпровський педагогічний коледж Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара»;

3.  Надати завірену належним чином вичерпну публічну інформацію – відомості (виписку) з Єдиного державного реєстру про юридичну особу публічного права з назвою «Міністерство освіти і науки України» / «Дніпровський педагогічний коледж Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара»;

4. Надати завірені належним чином копії нормативно-правової документації, якою регламентується і регулюється питання вступу до навчального закладу (накази, положення, інструкції тощо);

5. Надати завірену належним чином копію Присяги державного службовця теперішнього керівника юридичної особи з назвою «Міністерство освіти і науки України» / «Дніпровський педагогічний коледж Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара»;

6.  Надати завірену належним чином повну копію договору оренди займаних приміщень юридичною особою з назвою «Міністерство освіти і науки України» за місцем фактичного перебування, за адресою: пр-т Перемоги, 10, м. Київ, 01135, та юридичної особи «Дніпровський педагогічний коледж Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара» за місцем фактичного перебування, за адресою: пр-т Олександра Поля, 83, місто Дніпро, 49054;

7. Відповідь надати у повному обсязі, у хронологічній послідовності відповідно до вищевикладених пунктів прохальної частини запиту, та  надіслати у паперовому вигляді на зазначену вище домашню адресу, а також в електронному вигляді на електронну адресу: svf2011@ukr.net

   У випадку, якщо з якихось причин не можливо надати відповідь – письмово вказати причину, або перенаправити (переадресувати) запит за належністю, відповідно до вимог Закону «Про доступ до публічної інформації», до розпорядника відповідної інформації.  

   Зміст відповіді на запит, публікуватиметься на сайті «БАГНЕТ НАЦІЇ»: http://bagnetnacii.blogspot.com

     

 

/___/__________/______/  __________________ /__________________/