Ми продовжуємо шукати «протиотруту» нахабству і
невігластву правоохоронців, а заодно – фіксуємо злочин посадових і службових
осіб.
Далі буде…
Начальнику ГУНП в
Дніпропетровській
області - підполковнику поліції
Огурченко Володимиру
Георгійовичу
вул. Троїцька, 20-А, м.
Дніпро, 49000
П.І.Б__________________________________
______________________________________
Адреса: ______________________________
______________________________________
______________________________________
тел.:__________________________________
Поліцейському заборонено виконувати
злочинні чи явно незаконні
розпорядження та накази
(ч.2 ст.8 ЗУ «Про Національну поліцію»)
З А Я В А
про дисциплінарний
проступок поліцейського Волинець Ю. В.
Я,
_____________________________________________________________,
паспорт серія____№__________ виданий ____________________________
_________________________________________________________________
проживаю за адресою:
____________________________________________
звертаюсь
до Вас, як до
призначеної особи, уповноваженої представляти юридичну особу з назвою «Головне
управління Національної поліції в Дніпропетровській області» (код ЄДРПОУ: 40108866) у правовідносинах з третіми
особами та вчиняти дії від імені зазначеної юридичної особи без довіреності, з
наступних підстав:
ОПИС ОБСТАВИН - 29 серпня 2019 року мною була складена заява про вчинений
кримінальний злочин передбачений частиною першою статті 109 та частиною
четвертою статті 28 Кримінального кодексу України на посадових осіб декількох
приватних юридичних осіб, - установ з назвами: «Дніпровська міська рада»
(керівник - Філатов Б. А.), «Виконавчий комітет Дніпровської міської ради»
(керівник - Філатов Б. А.) та «Комунальне підприємство «Жилсервіс – 2» Дніпровської
міської ради» (керівник - Бурчак О. К.), які в злочинний спосіб привласнили
владні повноваження органу місцевого самоврядування відповідної територіальної
громади міста, які зареєстровані в Міністерстві юстиції України по сфальшованим
даним, як суб’єкти підприємницької діяльності, які в неконституційний спосіб за
попередньою змовою групи осіб, утворили зазначене вище «комунальне
підприємство» (без розпорядчого акту), захопили об’єкти публічної власності
територіальних громад відповідних районів у місті Дніпропетровську, відкрили
приватні банківські рахунки (а не рахунки територіальних громад) та змушують
громадян (через шантаж і залякування) перераховувати на зазначені рахунки
кошти, умисно, свідомо підриваючи економічну безпеку України, і це під час
війни із зовнішнім ворогом.
Заяву про вчинений кримінальний злочин слідчий
Шевченківського СВ ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області прийняв від мене,
зафіксувавши даний факт, виклавши відповідний зміст, у встановленому бланку
Протоколу, затвердженого Наказом Міністерства
внутрішніх справ України від 08.02.2019 № 100 («Про затвердження порядку
ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про
кримінальні правопорушення та інші події») додатку, відповідно до
вимог статті 214 КПК України.
Дану заяву зареєстровано в ЖЕО за № ________
від __________________ року.
Як мені згодом стало відомо, мою заяву про
кримінальний злочин не було внесено до ЄРДР впродовж встановленого
законодавством строку – за 24 години. Дане порушення, наразі, я оскаржую через
суд, в порядку статті 303 КПК України.
Крім того, 03.09.2019 року начальником СВ
Шевченківського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Волинець Ю. В., замість вручення
мені витягу з ЄРДР і пам’ятки потерпілого, була вручена повістка (на 06.09.2019)
про виклик мене в якості свідка в кримінальному провадженні № 12019040640001916
за заявою про кримінальний злочин від громадянина Філіпенка Сергія
Веніаміновича. Хочу зауважити, що відомості до ЄРДР по зазначеному вище
кримінальному провадженню начальником слідчого відділення Шевченківського ВП
ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Волинець
Ю. В., були внесенні з порушенням вимог чинного законодавства, адже
були перекваліфіковані під час внесення відомостей до зазначеного реєстру з ч.1
ст. 109 на ч.1 ст.190.
Дані дії
(невнесення відомостей до ЄРДР, внесення недостовірних відомостей до ЄРДР та та
виклик як свідка у сфальшованій справі) посадової особи начальника СВ Шевченківського ВП ДВП ГУНП в
Дніпропетровській області Волинець Ю.
В. підпадають під кваліфікацію частини першої статті 365 Кримінального
кодексу України (перевищення
влади або службових повноважень, тобто умисне вчинення працівником
правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав чи
повноважень, якщо вони завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам,
інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, інтересам
юридичних осіб, - карається обмеженням волі на строк до п’яти років або
позбавленням волі на строк від двох до п’яти років, з позбавленням права
обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років).
Варто наголосити (!), що відповідно до норм
статті 8 Закону України від 2 липня 2015 року №
580-VIII «Про Національну поліцію»: Поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що
визначені Конституцією та законами України. Поліцейському заборонено виконувати злочинні чи явно
незаконні розпорядження та накази. Накази, розпорядження та доручення вищих органів, керівників, посадових
та службових осіб, службова, політична, економічна або інша доцільність не
можуть бути підставою для порушення поліцейським Конституції та законів України.
Нормами частини першої і другої статті
19 даного закону передбачено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські
несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну
відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення
поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до
поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної
поліції України, що затверджується законом.
Хочу звернути Вашу увагу, що я, подавав(ла)
заяву про злочин виключно у порядку статті 214 КПК України, яка повинна бути
внесена до ЄРДР не пізніше 24 годин, та після цього повинно бути розпочато
проведення досудового розслідування. Слідчий, тобто особа уповноважена на
внесення заяви до ЄРДР, повинна виконати пряму норму закону, яка передбачає
тільки одну процесуальну дію встановлену статтею 214 КПК України – внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Іншого, стаття 214 КПК України, - не передбачає.
Відповідно до п. 1.4 Положення про порядок
ведення ЄРДР, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від
17.08.2012 р. № 69, який є обов'язковим для виконання посадовими особами
органів досудового розслідування, строк – 24 години обчислюється з моменту попередження особи про
кримінальну відповідальність при поданні заяви, повідомлення про кримінальне
правопорушення, та у випадку надходження заяви, повідомлення поштою, іншим
засобом зв'язку, строк обчислюється з моменту надходження заяви слідчому,
прокурору.
Вкотре треба зауважити, що відповідно до
положень статті 214 КПК України слідчий невідкладно,
але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене
кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого
джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення,
зобов’язаний внести
відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати
розслідування (!!!). Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування,
визначається керівником органу досудового розслідування (ч. 1 ст. 214). Досудове
розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру
досудових розслідувань (ч. 2 ст. 214). Здійснення досудового розслідування до
внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне
за собою відповідальність, встановлену законом (ч. 3 ст. 214). Слідчий
уповноважений на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні
правопорушення, зобов’язаний прийняти та зареєструвати таку заяву чи
повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про
кримінальне правопорушення не допускається (ч. 4 ст. 214).
Слідчий зобов’язаний внести відповідні
відомості до ЄРДР - іншого статтею 214 КПК України, не передбачено. Чому слідчий
не виконує пряму норму закону – мені, не відомо. Але, навіть, якщо, припустити,
що в діях зазначеної в моїй заяві (про вчинений кримінальний злочин) посадової
особи не вбачається ознак кримінального злочину, то все одно потрібно це
перевіряти і встановлювати, тільки шляхом проведення відповідних слідчих дій,
виключно в рамках відкритого кримінального провадження, яке повинно бути у
такому разі закрито відповідно до вимог статті 284 КПК України. Іншого, чинним
законодавством України, не передбачено.
Відповідно
до положень частини першої статті 1 Дисциплінарного
статуту Національної поліції України (далі – Статут), затвердженого
Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII «Про Дисциплінарний статут
Національної поліції України», службова
дисципліна – це дотримання поліцейським Конституції і законів України,
міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою
України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів
Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх
справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна зобов’язує
поліцейського бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити
народу України (п.1 ч.3 ст. 1); знати закони, інші нормативно-правові акти, що
визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні)
обов’язки (п.2 ч.3 ст.1); поважати права, честь і гідність людини, надавати
допомогу та запобігати вчиненню правопорушень (п.3 ч.3 ст.1); безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм
повноважень та відповідно до закону (п.4 ч.3 ст.1); утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати
їхні обов’язки, а також які підривають авторитет
Національної поліції України (п.6 ч.3 ст.1).
Згідно норм частини четвертої
статті 1 Статуту поліцейський перебуває під захистом
держави. Права поліцейського та порядок їх реалізації з урахуванням
особливостей служби в поліції визначаються Конституцією та законами України.
Керуючись положеннями частини
шостої статті 1 Статуту під час виконання службових обов’язків поліцейський має
право: на повагу до своєї особистості, коректне ставлення з боку керівників,
колег та інших осіб; вимагати письмового оформлення обсягу посадових
(функціональних) обов’язків за відповідною посадою та створення умов, необхідних
для їх виконання; на неупереджений розгляд скарг, поданих на його рішення, дії
чи бездіяльність, а також на неупереджений розгляд поданих ним скарг, у тому
числі на рішення, дії чи бездіяльність його керівників; на захист від
переслідування у разі повідомлення про вчинення злочинів, здійснених
керівництвом та працівниками Національної поліції України.
Відповідно до частини першої
статті 3 Статуту керівник несе відповідальність за
дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник
зобов’язаний контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни,
аналізувати її стан та об’єктивно доповідати про це безпосередньому
керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни
та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень. У разі виявлення порушення
підлеглим службової дисципліни керівник має вжити заходів для припинення такого
порушення та застосувати дисциплінарне стягнення до порушника або порушити
клопотання про застосування стягнення уповноваженим керівником.
Відповідно до норм статті 4
Статуту «наказ» є формою реалізації службових повноважень
керівника, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його
виконання та відповідальна особа. Наказ має бути чітко сформульований і не може
допускати подвійного тлумачення. Наказ,
прийнятий на основі Конституції та законів України і
спрямований на їх виконання, віддається (видається) керівником під час
провадження ним управлінської діяльності з метою виконання покладених на нього
завдань та здійснення функцій відповідно до наданих повноважень. Наказ може віддаватися усно чи видаватися письмово, у
тому числі з використанням технічних засобів зв’язку. Віддавати (видавати)
незаконний наказ або такий, що
не пов’язаний із службовою діяльністю поліції або виходить за межі посадових
(функціональних) обов’язків керівника, забороняється (!). Керівник відповідає за
відданий (виданий) наказ, результати
його виконання, відповідність його закону.
Керуючись окремими положеннями
статті 5 Статуту за відсутності можливості виконати наказ поліцейський
зобов’язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з
обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до
подолання перешкод у виконанні наказу. Виконання
поліцейським злочинного або явно незаконного наказу, а також невиконання
правомірного наказу тягнуть за собою відповідальність, передбачену цим Статутом
та законом. Наказ вищих органів, керівників, посадових та службових осіб не може бути
підставою для порушення поліцейським Конституції та законів України (!).
Нормою частини першої статті 11
Статуту встановлено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно
від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну
відповідальність згідно з цим Статутом.
Положеннями статті 12 Статуту
визначено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи
бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни,
невиконанні чи неналежному виконанні обов’язків поліцейського або виходить за
їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для
поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Згідно положень статті 14 Статуту
службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки
матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове
розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об’єктивного
з’ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку,
встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості
дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки
пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Підставою
для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення
громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі
- повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного
проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою
поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Службове розслідування проводиться на
засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно
від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та
заслуг перед державою.
Службове розслідування щодо
дисциплінарного проступку поліцейського здійснюється відповідно до Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі – Порядок), затвердженого Наказом
Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893 та зареєстрованого
в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 року за № 1355/32807. Цей Порядок визначає процедуру проведення службового
розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування,
порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за
результатами службового розслідування.
Відповідно до абзацу другого
пункту 2 Порядку службове розслідування
призначається, зокрема, за
наявності даних про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань
відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення, а
також, між іншим, у випадку приховування
від обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні та адміністративні
правопорушення, які були
відомі поліцейському, але не отримали реєстраційного номера або не були
зафіксовані ним у встановленому законодавством України порядку (абзац
одинадцятий пункту 2 Порядку).
Відповідно до приписів статті 8. Конституції в Україні визнається і діє принцип
верховенства права.
Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші
нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні
відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої
дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і
громадянина безпосередньо на підставі Конституції
України гарантується.
Згідно положень статті 19.
Основного закону правовий порядок в Україні ґрунтується на
засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не
передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого
самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах
повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 60. Конституції України
встановлено, що ніхто не зобов'язаний виконувати явно
злочинні розпорядження чи накази. За віддання і виконання явно злочинного
розпорядження чи наказу настає юридична відповідальність.
Відповідно до приписів статті 68.
Конституції кожен зобов'язаний неухильно додержуватися
Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і
гідність інших людей.
З урахуванням вищезазначеного,
керуючись нормами чинного законодавства,
ВИМАГАЮ:
-
По зазначеному в даній
заяві факту, з метою своєчасного,
повного та об’єктивного з’ясування всіх обставин вчинення поліцейським
дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини,
ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для
підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків,
- провести службове розслідування з дотриманням засадничих принципів
неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від
займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг
перед державою;
-
На
час проведення службового розслідування відсторонити від
виконання службових обов’язків вказану
в моїй заяві посадову/уповноважену особу/осіб;
-
За
підсумками проведеного службового розслідування щодо зазначеного мною факту,
надати мені завірену належним чином копію висновку (встановленого зразка)
службового розслідування, проведеного компетентною дисциплінарною комісією;
-
Під
час розгляду даної заяви і проведення службового розслідування, - чітко
дотримуватись встановлених законодавством норм і строків.
До заяви додається:
1.
Копія талону-повідомлення ЄО/ЖЄО № _______ від _________________
про прийняття заяви про злочин – на 1 (одному) арк.;
2.
Копія заяви про злочин (без додатків) – на _______
(______________________) арк.;
3.
Фотокопія протоколу про прийняття заяви про злочин – на _______
(_______________________) арк.;
4.
Копія повістки про виклик у якості свідка – на ____ (_____________) арк.
Примітки:_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
/____/______________ 2019 року
З повагою,
Громадянин(ка) України,______________/_________________/
Телеграм: https://t.me/bagnetnacii
Фейсбук: https://www.facebook.com/groups/bagnetnacii
Сайт: http://bagnetnacii.blogspot.com
Фейсбук: https://www.facebook.com/groups/bagnetnacii
Сайт: http://bagnetnacii.blogspot.com
Наша концепція: Сьогодні кожен українець має стати адвокатом для себе, і
слідчим, прокурором та суддею для системи! - ГО «Багнет Нації»
Наше гасло: «І один у полі воїн, якщо поле правове!»
Читайте також: В Дніпрі на
недокомунальні підприємства відкривають реальні кримінальні провадження
В Дніпрі
складено заяву про злочин на керівника СВ Шевченківського ВП Волинець Ю. В.
В Дніпрі складено три заяви про перевищення
повноважень слідчою Бредихіною О. А.
10.09.2019:
один день діяльності ГО «Багнет Нації»
12.09.2019:
ЛІКБЕЗ для приватної ДФС - відео
Представники ГО «Багнет Нації» відвідали сесію
Шевченківської районної у місті Дніпрі ради – відео
В Дніпрі
подали заяви про дисциплінарні проступки правоохоронців – зразок заяви
Немає коментарів:
Дописати коментар