- Український народ як носій суверенітету і єдине джерело влади може реалізувати своє право визначати конституційний лад в Україні шляхом прийняття Конституції України на всеукраїнському референдумі - з Рішення КСУ № 6-рп/2005 від 05.10.2005. Умисне невиконання службовою особою рішення ЄСПЛ, рішення КСУ та умисне недодержання нею висновку КСУ - карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років – ч. 4 ст. 382 КК України -

субота, 8 лютого 2020 р.

Дніпропетровський окружний адмінсуд відповів на запит – документи


Дніпропетровський окружний
адміністративний суд
вул. Академіка Янгеля, 4, м. Дніпро,
Дніпропетровська область, 49089

Брехня залишатиметься
істиною доти, -
допоки її не викрили.

Запит (вих. № ЗПІ/012/20)
про надання публічної інформації за Законом України
«Про доступ до публічної інформації»


   Стаття 34. Конституції України гарантує кожному громадянину України право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
   Відповідно до положень Статті 40. Основного закону усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
   Закон України «Про доступ до публічної інформації» визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес.
   Відповідно до положень пункту 6 частини першої статті 3. Закону України «Про доступ до публічної інформації» право на доступ до публічної інформації гарантується юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.
   Відповідно до положень статті 4. доступ до публічної інформації відповідно до цього Закону здійснюється на принципах прозорості та відкритості діяльності суб'єктів владних повноважень, вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.
   Згідно з положеннями статті 5., зазначеного закону, доступ до публічної інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.
   Згідно з положеннями статті 21. Закону «Про доступ до публічної інформації», інформація на запит надається безкоштовно. При наданні особі інформації про себе та інформації, що становить суспільний інтерес, плата за копіювання та друк не стягується.
   Відповідно до положень частини 2, 3 статті 22., даного закону, відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації. Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.
   Згідно з положеннями Конституції в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії (ст.. 8. КУ).
   Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст.. 19. КУ).
   Згідно до положень статті 6. Конституції державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
   Відповідно до частини третьої статті 5. Конституції України ніхто не може узурпувати державну владу.
   Відповідно до статті 124. Конституції правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається.
   Відповідно до частини першої статті 125. Конституції України та частини першої і другої статті 19. Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд утворюється. реорганізовується і ліквідовується законом.
   Проект закону про створення чи ліквідацію суду вносить до Верховної Ради України Президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя.
   Частиною восьмою статті 19. Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суд є юридичною особою (публічного права), якщо інше не визначено законом.
   В статті 81. Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) зазначено, що юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права.
   Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.
   Згідно частини 4 статті 87. ЦК України юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.
   Згідно до статті 127. Конституції України правосуддя здійснюють судді.
   Керуючись положеннями статті 128. Основного закону призначення на посаду судді здійснюється Президентом України за поданням Вищої ради правосуддя в порядку, встановленому законом.
   Відповідно до положень статті 20. Закону України «Про судоустрій і статус суддів» адміністративними посадами в суді є посади голови суду та заступника (заступників) голови суду.
   Голова місцевого суду, його заступник, голова апеляційного суду, його заступники, голова вищого спеціалізованого суду, його заступники обираються на посади зборами суддів відповідного суду з числа суддів цього суду.
   Голова місцевого суду, його заступник, голова апеляційного суду, його заступники, голова вищого спеціалізованого суду, його заступники обираються на посади зборами суддів шляхом таємного голосування більшістю від кількості суддів відповідного суду строком на три роки, але не більш як на строк повноважень судді, у порядку, визначеному законом.
   Обрання судді на адміністративну посаду без додержання вимог закону не допускається.
   Згідно з положеннями статті 51. Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судді, голови судів та їх заступники, судді у відставці мають посвідчення, зразки яких затверджуються Радою суддів України. Посвідчення судді, голови суду, заступника голови суду, судді у відставці підписує Президент України.  
   Відповідно до Положення про порядок виготовлення, обліку, видачі, заміни та знищення посвідчень суддів, суддів, яких призначено на адміністративні посади, суддів у відставці, народних засідателів та присяжних, затверджене Рішенням Ради суддів України від 25.04.2014 № 23, Посвідчення є офіційним документом, який засвідчує займану посаду особи, якій його видано, та підтверджує повноваження власника посвідчення, встановлені Конституцією та Законом  України «Про судоустрій і статус суддів».
   Посвідчення судді, призначеного на посаду вперше, голови суду, заступника голови суду підписує Президент України. Посвідчення судді, обраного на посаду безстроково, судді у відставці підписує Голова Верховної Ради України.
   Посвідчення дійсні протягом зазначеного у них строку.   У відповідності до частини шостої статті 56. Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя повинен додержуватися присяги. 
   З огляду на положення статті 57., вищезазначеного закону, особа, призначена на посаду судді, набуває повноважень судді після складення присяги судді.
   Крім того, пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом».
   Під «судом» у практиці ЄСПЛ розуміється будь-який юрисдикційний орган, що вирішує питання, віднесені до його компетенції на підставі норм права, відповідно до встановленої процедури. Цей орган має бути встановлений законом.
   ЄСПЛ у кількох рішеннях наголосив, що поняття «суд, встановлений законом», стосується не тільки юридичного підґрунтя самого по собі існування «суду», але також і дотримання судом спеціальних норм, які регулюють його юрисдикцію, підсудність, повноваження судді (належний склад суду).
   Першою справою, в якій ЄСПЛ розглянув питання компетенції суду у світлі вимоги «суду, встановленого законом», є справа «Coeme та інші проти Бельгії» (№ 3249296 та ін., рішення від 22 червня 2000 року). У цій справі касаційний суд Бельгії (верховний судовий орган країни) виніс вирок у першій інстанції щодо міністра уряду та 4 інших осіб, які ніколи не обіймали міністерських постів, хоча відповідно до національного законодавства цей суд був повноважним виносити рішення у першій інстанції тільки щодо міністрів.
   У справі «Gurov проти Молдови» (№ 3645502, рішення від 11 липня 2006 року) ЄСПЛ визнав порушенням частини першої статті 6 Конвенції розгляд цивільної справи суддею, строк повноважень якого на момент розгляду справи закінчився, але він продовжував виконувати судові повноваження за відсутності будь-яких правових підстав.
   Подібно до цієї справи, у справі «Олександр Волков проти України» (№ 21722/11, рішення від 9 січня 2013 року) заявник на національному рівні оскаржив до Вищого адміністративного суду України (ВАСУ) своє звільнення з посади судді. Для цього 19 жовтня 2010 року Головою ВАСУ була спеціально створена палата, яка згодом частково задовольнила позов заявника. Заявник стверджував, що на час розгляду справи строк повноважень Голови ВАСУ сплив, чинне на той час законодавство не передбачало процедури обрання суддів на адміністративні посади, а здійснення ним повноважень відбувалось на підставі рішень Президії ВАСУ та Зборів суддів адміністративних судів України. Відповідно, створена Головою ВАСУ палата не була повноважною розглядати його справу. ЄСПЛ погодився із твердженнями заявника, визнавши, що ані створення палати ВАСУ, яка розглядала справу заявника, ані визначення її складу не були легітимними, оскільки здійснювались Головою ВАСУ, строк повноважень якого сплив, а отже, це не був «суд, встановлений законом».
   Важливим прикладом застосування правила «суд, встановлений законом», який має неабияке значення для української практики, є наведений в рішенні у справі «DMD Group A.S. проти Словаччини» (№ 1933403, рішення від 5 жовтня 2010 року). У цій справі голова місцевого суду своїм наказом призначив себе суддею у справі заявника замість іншого судді та того ж дня припинив провадження у справі. Суд звернув увагу, зокрема, на такі обставини:
   а) питання передачі справ від одного судді до іншого не було достатньо чітко врегульовано національним законодавством, яке не передбачало жодних гарантій проти зловживань;
   б) мало місце поєднання однією особою адміністративних функцій і здійснення нею правосуддя як суддею;
   в) єдиним документом, що регулював розподіл справ, був розклад роботи, який безконтрольно змінювався головою суду. Зваживши на ці обставини,          Суд визнав порушення права на суд, «встановлений законом».
   Відтак ЄСПЛ дійшов висновку, що касаційний суд не мав ознак «суду, встановленого законом».
   У справі «Сокуренко і Стригун проти України» (№№ 29458/04 та 29465/04, рішення від 20 липня 2007 року) ЄСПЛ зазначив, що згідно зі статтею 111-18 Господарського процесуального кодексу (ГПК) Верховний суд, скасувавши постанову Вищого господарського суду, міг або повернути справу на новий розгляд до нижчого суду, або ж припинити провадження у справі. Натомість він залишив у силі постанову апеляційного суду, і такі дії не були передбачені ГПК. ЄСПЛ також зазначив, що не було жодної іншої правової норми, яка б надавала повноваження Верховному суду ухвалювати подібне рішення у справі. Проте у даній справі Верховний суд не надавав жодних аргументів щодо прийняття такої постанови, виходячи за межі своїх повноважень шляхом свідомого порушення ГПК і ухвалення такого ряду рішень, що, як вказувалося урядом, стало звичайною практикою Верховного суду. На думку ЄСПЛ, перевищивши свої повноваження, які були чітко викладені у ГПК, Верховний Суд не міг вважатися «судом, встановленим законом» у визначенні пункту 1 статті 6 Конвенції відносно оскаржуваного провадження.
   Отже, слід вважати, що «суд, встановлений законом» означає наступне:
– дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності;
– дотримання правил автоматичного розподілу справ;
– наявність повноважень у судді;
– належний склад суду;
– наявність достатніх повноважень для розгляду певної категорії справ.
   Керуючись положеннями Конституції України, Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд», «Про доступ до публічної інформації» та Закону України «Про інформацію», для подальшого використання інформації на свій власний розсуд, у визначений законом строк,

ВИМАГАЄМО (відповідно до компетенції):

1.                 Надати завірену належним чином копію ухваленого Верховною Радою України за підписом Президента України та Голови Верховної Ради України (згідно положень статті 94 та пункту 29 частини першої статті 106 Конституції України), скріпленого Великою Державною Печаткою України (згідно з Указом Президента України від 19.12.1996 року № 1230/96) Закону України про утворення державного органу з назвою «Дніпропетровський окружний адміністративний суд»;
2.                 Надати достовірні відомості стосовно визначеної Конституцією України територіальної юрисдикції установи з назвою «Дніпропетровський окружний адміністративний суд»;
3.           Надати завірену належним чином копію Свідоцтва про державну реєстрацію утвореного Законом (!) державного органу з назвою «Дніпропетровський окружний адміністративний суд»;
4.           Надати завірені належним чином відомості (витяг) з Єдиного державного реєстру про реєстрацію державного органу з назвою «Дніпропетровський окружний адміністративний суд»;
5.           Надати завірені належним чином відомості (витяг) з Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів Міністерства юстиції України про реєстрацію як нормативно-правового акту Закону України про утворення державного органу з назвою «Дніпропетровський окружний адміністративний суд»;
6.  Надати завірену належним чином копію протоколу останніх зборів суддів (за підписами голови і секретаря зборів) органу з назвою «Дніпропетровський окружний адміністративний суд» з результатами обрання голови суду і його заступника (заступників);
7.    Надати завірені належним чином копію суддівського посвідчення і копію складеної присяги судді, теперішнього заступника (заступників) голови суду, органу з назвою «Дніпропетровський окружний адміністративний суд»;
8.    Надати завірені належним чином копію суддівського посвідчення і копію складеної присяги судді, теперішнього голови суду, органу з назвою «Дніпропетровський окружний адміністративний суд»;
9.     Надати завірені належним чином відомості (список) щодо суддів, та їх секретарів і помічників, органу з назвою «Дніпропетровський окружний адміністративний суд», які на момент запитування відповідної інформації мають повноваження здійснювати судочинство;
10.     Надати завірені належним чином відомості щодо указів та постанов про призначення/переведення суддів на відповідну посаду до органу з назвою «Дніпропетровський окружний адміністративний суд»;
11.  Надати копію договору оренди займаних приміщень установою з назвою «Дніпропетровський окружний адміністративний суд» за адресою фактичного перебування/розташування: м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4;
12.   Надати завірені належним чином відомості стосовно реєстрації в реєстрі ВАR-гільдії установи з назвою «Дніпропетровський окружний адміністративний суд»;
13.  Надати завірені належним чином достовірні відомості стосовно того: ким, коли, і на підставі якого документу була замовлена печатка установи з назвою «Дніпропетровський окружний адміністративний суд» (код ЄДРПОУ: 34824364), відтиск якої не містить державного символу у вигляді Державного Герба України, встановленого статтею 20. Конституції України;
14.  Надати завірені належним чином достовірні відомості стосовно того: ким, коли, і на підставі якого документу була виготовлена печатка установи з назвою «Дніпропетровський окружний адміністративний суд» (код ЄДРПОУ: 34824364), відтиск якої не містить державного символу у вигляді Державного Герба України, встановленого статтею 20. Конституції України;
15. Надати завірену належним чином фотокопію суддівського посвідчення, яким підтверджуються повноваження судді, установи з назвою «Дніпропетровський окружний адміністративний суд» (код ЄДРПОУ: 34824364) Рищенка Андрія Юрійовича;
16. Надати завірену належним чином фотокопію Присяги судді, складеної Українському народові суддею Рищенко Андрієм Юрійовичем;
17.  Надати завірені належним чином відомості стосовно наявності або відсутності (просто - «Є», чи «НЕМА») ідентифікаційного коду (ІНН), або біометричних документів (внутрішнього/закордонного паспорта, ID-картки) у судді ДОАС Рищенка Андрія Юрійовича;
18.    Надати завірені належним чином достовірні відомості щодо реєстрації і надання акредитації ВАR-гільдією та делегування відповідних повноважень судді Рищенку Андрію Юрійовичу;
19.   Надати завірену належним чином фотокопію (засвідчену гербовою печаткою компетентного органу, із зображенням Державного Герба України, встановленого статтею 20. Конституції України) Подання Вищої ради юстиції/правосуддя до Президента України про призначення вперше на посаду судді Рищенка Андрія Юрійовича;
20.  Надати завірені належним чином відомості, про наявність повноважень (правосуб’єктності - правоздатності, дієздатності, деліктоздатності) щодо здійснення правосуддя, на момент запитування відповідної інформації, у судді установи з назвою «Дніпропетровський окружний адміністративний суд» (код ЄДРПОУ: 34824364) Рищенка Андрія Юрійовича;
21.   Надати завірені належним чином Сертифікат та відомості з передостанніми і останніми результатами проходження відповідної підготовки у Національній школі суддів України, а також відомості Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо результатів проходження останнього кваліфікаційного іспиту суддею установи з назвою «Дніпропетровський окружний адміністративний суд» (код ЄДРПОУ: 34824364) Рищенком Андрієм Юрійовичем;
22.   Надати завірені належним чином відомості заповнених Декларацій про доходи (за попередній рік) суддею установи з назвою «Дніпропетровський окружний адміністративний суд» (код ЄДРПОУ: 34824364) Рищенком Андрієм Юрійовичем;
23.   Надати завірені належним чином відомості про всі дисциплінарні стягнення (погашені/непогашені) які коли-небудь застосовувалися по відношенню до судді установи з назвою «Дніпропетровський окружний адміністративний суд» (код ЄДРПОУ: 34824364) Рищенка Андрія Юрійовича;
24.   Надати завірені належним чином відомості стосовно інвентарного номеру суддівської мантії і нагрудного знака судді установи з назвою «Дніпропетровський окружний адміністративний суд» (код ЄДРПОУ: 34824364) Рищенка Андрія Юрійовича;
25.  Надати завірені належним чином копії (за підписами підписантів/сторін) трудового договору/контракту з основного місця роботи, підписаного суддею установи з назвою «Дніпропетровський окружний адміністративний суд» (код ЄДРПОУ: 34824364) Рищенком Андрієм Юрійовичем;
26.  Надати завірений належним чином витяг з трудової книжки на підтвердження постійного місця роботи судді установи з назвою «Дніпропетровський окружний адміністративний суд» (код ЄДРПОУ: 34824364) Рищенка Андрія Юрійовича;
27.  Надати завірені належним чином витяги з відомостей про суму заробітної плати (за 2018-й та 2019-й роки) отриманої суддею установи з назвою «Дніпропетровський окружний адміністративний суд» (код ЄДРПОУ: 34824364) Рищенком Андрієм Юрійовичем;
28.  Надати завірені належним чином копії (за підписами підписантів/сторін) нотаріально оформленої довіреності наданої керівником юридичної особи, - установи з назвою «Дніпропетровський окружний адміністративний суд» (код ЄДРПОУ: 34824364) неневимим Андрієм Олексійовичем, на представництво зазначеної установи суддєю Рищенком Андрієм Юрійовичем;
29.  Надати засвідчені належним чином відомості про види заохочення, виплату грошових премій, відзнак державними нагородами, спеціальними званнями, наявних вчених ступінів відносно судді установи з назвою «Дніпропетровський окружний адміністративний суд» (код ЄДРПОУ: 34824364) Рищенка Андрія Юрійовича;
30.  Надати завірені належним чином відомості відносно відпусток та лікарняних в яких перебував суддя установи з назвою «Дніпропетровський окружний адміністративний суд» (код ЄДРПОУ: 34824364) Рищенко Андрій Юрійович в період часу з 01.01.2015 по 01.01.2020 року;
31.       Надати завірені належним чином достовірні відомості про суму сплачених податків за 2018-2019-й роки установою з назвою «Дніпропетровський окружний адміністративний суд» (код ЄДРПОУ: 34824364);
32.       Надати завіреніу належним чином копію картки платника податків, яким відповідно до відомостей Міністерства юстиції України, є установа з назвою «Дніпропетровський окружний адміністративний суд» (код ЄДРПОУ: 34824364);
33.   Відповідь надати у повному обсязі, у хронологічній послідовності відповідно до вищевикладених пунктів прохальної частини запиту та  надіслати у письмовому (паперовому) вигляді на домашню адресу представника: 49055, місто Дніпро, Сергію Веніаміновичу Філіпенку, та в електронному вигляді на електронну адресу (e-mail: svf2011@ukr.net).
   У випадку, якщо з якихось причин, не можливо надати змістовну відповідь по суті запиту – письмово вказати причину та перенаправити (переадресувати) запит за належністю, відповідно до вимог частини третьої статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації», до розпорядника зазначеної інформації. 
     Зміст відповіді на запит, публікуватиметься на сайті «БАГНЕТ НАЦІЇ»: http://bagnetnacii.blogspot.com
              
              
   11 січня 2020 року


Фінансову підтримку діяльності ГО «Багнет Нації» можна здійснити на картку ПриватБанку 5168 7427 1422 2175 на ім’я Сергій Філіпенко. Дякуємо за Ваш внесок у відновлення конституційного устрою України!




































































































































































































































































1 коментар:

  1. Доброго часу доби! Хотів би попросити викладати документи з можливістю скачування архівом - одразу всіх! Бо багато часу йде на збереження їх по сторінкам! Дякую!

    ВідповістиВидалити

Правові гіпотези БАР-гільдії

- Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування. Стаття 81. Цивільного кодексу України -