БАГНЕТ НАЦІЇ: Є кінцевий варіант скарги щодо незаконної реєстрації ПП «Слуга народу»

- Український народ як носій суверенітету і єдине джерело влади може реалізувати своє право визначати конституційний лад в Україні шляхом прийняття Конституції України на всеукраїнському референдумі - з Рішення КСУ № 6-рп/2005 від 05.10.2005. Умисне невиконання службовою особою рішення ЄСПЛ, рішення КСУ та умисне недодержання нею висновку КСУ - карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років – ч. 4 ст. 382 КК України -

неділя, 22 березня 2020 р.

Є кінцевий варіант скарги щодо незаконної реєстрації ПП «Слуга народу»

Увазі читачів остання редакція від 16 березня 2020 року скарги до Мінюсту стосовно неправомірності реєстраційних дій під час державної реєстрації партії «Слуга народцу».

Перегляньте матеріал по темі: Скарга до Мін’юсту щодо реєстрації партії «Слуга народу» - документ з додатками

До Міністерства юстиції України

01001 м.Київ,вул.Городецького 13

громадянин УРСР (по правонаступництву України)

Андрій Петрович Карпович

e-mail zimbabve1996@gmail.com

svf2011@ukr.ne t

СКАРГА

(на реєстраційні дії проведені державним реєстратором)

21 квітня 2019 року на президентських виборах , переміг кандидат в Президенти України від політичної партії “Слуга Народу” ЗЕЛЕНСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ОЛЕКСАНДРОВИЧ.

21 липня 2019 року на дострокових парламентських виборах, до Верховної Ради України було обрано 254 народні депутати від політичної партії “Слуга Народу” .

Політична партія “Слуга Народу” -це має бути зареєстроване згідно з законом добровільне об’єднання громадян - прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку,що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах ,що закріплено положеннями ст.2 Закону України “Про політичні партії в Україні”.

Для здійснення реєстрації , політична партія “Слуга Народу” має бути створена відповідно до чинного законодавства , а саме відповідно до положень Закону України “Про політичні партії в Україні”.

Положеннями ст.10 Закону України “Про політичні партії в Україні” закріплено порядок створення політичної партії “Слуга Народу” який полягає в наступному:

- Рішення про створення політичної партії приймається на її установчому з’їзді (конференції, зборах). Це рішення має бути підтримано підписами не менше 10 тисяч громадян України, які відповідно до Конституції України мають право голосу на виборах, зібраними не менш як у двох третинах районів не менш як двох третин областей України, міст Києва і Севастополя Автономної Республіки Крим ( в редакції відповідно до рішення КСУ).

- На установчому з’їзді (конференції, зборах) політичної партії затверджуються статут і програма політичної партії, обираються її керівні та контрольно-ревізійні органи.

Політична партія створюється групою громадян України у складі не менш як 100 осіб.

- Рішення про створення політичної партії приймається на установчому з’їзді (конференції, зборах) політичної партії, що оформлюється протоколом, який підписують головуючий та секретар.

Протокол установчого з’їзду (конференції, зборів) про створення політичної партії має містити такі відомості:

1) дата та місце проведення установчого з’їзду (конференції, зборів);

2) рішення про обрання головуючого та секретаря;

3) рішення про створення політичної партії із зазначенням мети діяльності;

4) рішення про визначення найменування та, за наявності, скороченого найменування політичної партії;

5) рішення про затвердження статуту і програми політичної партії;

6) рішення про обрання керівника, визначення кількісного та персонального складу керівних та контрольно-ревізійних органів політичної партії відповідно до затвердженого статуту;

7) прийняття рішення про організацію збору підписів громадян України на підтримку рішення про створення політичної партії;

8) рішення про визначення особи (осіб), яка має право представляти політичну партію для здійснення реєстраційних дій;

Невід’ємною частиною протоколу є реєстр осіб, які брали участь в установчому з’їзді (конференції, зборах) політичної партії.

У реєстрі зазначаються дані щодо учасників установчого з’їзду (конференції, зборів) політичної партії: прізвище, ім’я та по батькові особи, дані її паспорта, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта).

Дані про особу засвідчуються її особистим підписом.

Обласні, міські, районні організації, первинні осередки політичної партії або інші структурні утворення, передбачені статутом партії, утворюються в порядку, визначеному статутом партії.

Рішення про утворення обласної, міської, районної організації, первинного осередку політичної партії та іншого структурного утворення, передбаченого статутом партії, приймається на установчих зборах (конференції) обласної, міської, районної організації, первинного осередку політичної партії або іншого структурного утворення, передбаченого статутом партії, оформляється протоколом, який підписують головуючий та секретар.

Протокол установчих зборів (конференції) про утворення обласної, міської, районної організації, первинного осередку політичної партії або іншого структурного утворення, передбаченого статутом партії, має містити такі відомості:

1) дата та місце проведення установчих зборів, конференції;

2) рішення про обрання головуючого та секретаря;

3) рішення про утворення обласної, міської, районної організації, первинного осередку політичної партії або іншого структурного утворення, передбаченого статутом партії;

4) рішення про визначення найменування обласної, міської, районної організації, первинного осередку політичної партії або іншого структурного утворення, передбаченого статутом партії;

5) рішення про обрання керівника, визначення кількісного та персонального складу керівних та контрольно-ревізійних органів обласної, міської, районної організації, первинного осередку політичної партії або іншого структурного утворення, передбаченого статутом партії;

6) рішення про визначення особи (осіб), яка має право представляти обласну, міську, районну організацію, первинний осередок політичної партії або іншого структурного утворення, передбаченого статутом партії, для здійснення реєстраційних дій.

Невід’ємною частиною протоколу є реєстр осіб, які брали участь в установчих зборах (конференції) обласної, міської, районної організації, первинного осередку політичної партії або іншого структурного утворення, передбаченого статутом партії.

У реєстрі зазначаються дані щодо учасників установчих зборів (конференції) обласної, міської, районної організації, первинного осередку політичної партії або іншого структурного утворення, передбаченого статутом партії: прізвище, ім’я та по батькові особи, дані її паспорта, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта). Дані про особу засвідчуються її особистим підписом.

Діяльність політичної партії може здійснюватися лише після її реєстрації. Не допускається діяльність незареєстрованих політичних партій.

Після процедури створення , політична партія “Слуга Народу” підлягає державній реєстрації , яка здійснюється в порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", після перевірки поданих матеріалів , що закріплено положеннями ст.11 Закону України “Про політичні партії в Україні”.

З метою з’ясування ким , коли здійснювалась державна реєстрація політичної партії “Слуга Народу” (далі Партія), було подано запит та отримано електронний платний витяг з ЄДР (копія в додатках),а також подано запит до Міністерства юстиції України.

З відповіді на запит, поданий до Міністерства юстиції України вбачається наступне (копія в додатках).

1 грудня 2017 року державним реєстратором Міністерства юстиції України Орла Юлія Сергіївна було здійснено Державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи юридичної особи політичної партії “ПАРТІЯ РІШУЧИХ ЗМІН” з кодом ЄДРПОУ 40422142- зміна повного найменування з політичної партії “ПАРТІЯ РІШУЧИХ ЗМІН” на політичну партію “СЛУГА НАРОДУ”, зміна скороченого найменування, інші зміни .

Перелік документів для проведення державної реєстрації змін до установчих документів встановлений статтею 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців" і повинен обов’язково містити:

1.Заповнена реєстраційна картка - реєстраційна картка Форма 3 - на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.

2.Рішення про внесення змін до установчих документів (примірник оригіналу, ксерокопія, нотаріально засвідчена копія)- рішення уповноваженого органу управління юридичної особи.

3.Документ, що підтверджує правомочність прийняття рішення про внесення змін до установчих документів - перелік акціонерів, що зареєструвалися для участі у загальних зборах акціонерного товариства або реєстр присутніх на зборах тощо.

4.Оригінали установчих документів юридичної особи з відміткою про їх державну реєстрацію з усіма змінами - діючий статут (або положення, або засновницький договір), до якого вносяться зміни.

5.Два примірники змін до установчих документів юридичної особи у вигляді окремих додатків або два примірники установчих документів у новій редакції.

6.Документ, що засвідчує внесення адміністративного збору за державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи - копія квитанція, видана банком, або копія платіжного доручення з відміткою банку, або копія квитанції з платіжного терміналу або квитанція (чек) з поштового відділення зв’язку.

Зокрема було здійснено зміну назви політичної партії “ПАРТІЯ РІШУЧИХ ЗМІН” на політичну партію “Слуга Народу”.

По суті внесених змін до установчих документів було утворено абсолютно нову політичну партію “Слуга Народу” , яка повинна було пройти процедуру утворення відповідно до положень ст.10 Закону України “Про політичні партії в Україні” ,процедуру реєстрації відповідно до положень Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", отримати нове свідоцтво про реєстрацію політичної партії в Єдиному реєстрі громадських формувань,бути заново зареєстрована в ЄДР як абсолютно нова юридична особа.

Вищевикладені факти є беззаперечними юридично обґрунтованими доказами того , що в зв’язку з Державною реєстрацією змін до установчих документів юридичної особи юридичної особи політичної партії “ПАРТІЯ РІШУЧИХ ЗМІН” з кодом ЄДРПОУ 40422142 які здійснено 1 грудня 2017 року державним реєстратором Міністерства юстиції України Орла Юлія Сергіївна відбулись:

1.Незаконна реєстрація абсолютно нової юридичної особи політичної партії “Слуга Народу”;

2.Реєстрація нової юридичної особи політичної партії “Слуга Народу” яку не було утворено у відповідності до вимог ст.10 Закону України “Про політичні партії в Україні”;

3.Незаконне використання матеріалів реєстраційної справи політичної партії “ПАРТІЯ РІШУЧИХ ЗМІН” для можливості незаконної реєстрації нової політичної партії “Слуга Народу”;

4.Незаконна передача списків громадян України які було зібрано для можливості утворення політичної партії “ПАРТІЯ РІШУЧИХ ЗМІН”;

5.Видання явно протизаконного та неконституційного змісту правового висновку щодо можливості здійснення внесення змін до установчих документів політичної партії “ПАРТІЯ РІШУЧИХ ЗМІН”;

Уповноваженими особами Міністерства юстиції України які відповідають за реєстрацію,формування та зберігання реєстраційних справ , повинна була бути сформована абсолютно нова реєстраційна справа юридичної особи політичної партії “Слуга Народу” яка повинна містити:

1.Нову заяву про державну реєстрацію створення юридичної особи політичної партії “Слуга Народу”;

2.Нове рішення про створення політичної партії (протокол)юридичної особи політичної партії “Слуга Народу”;

3.Нові відомості про керівні органи громадського формування (прізвище, ім’я, по батькові, дата народження керівника, членів інших керівних органів, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), посада, контактний номер телефону та інші засоби зв’язку), відомості про особу (осіб), яка має право представляти громадське формування для здійснення реєстраційних дій (ім’я, дата народження, контактний номер телефону та інші засоби зв’язку)юридичної особи політичної партії “Слуга Народу”;

4.Новий установчий документ юридичної особи (статут)юридичної особи політичної партії “Слуга Народу”;

5.Реєстр громадян, які брали участь в установчому з'їзді (конференції, зборах)юридичної особи політичної партії “Слуга Народу”;

6.Нова програма політичної партії юридичної особи політичної партії “Слуга Народу”;

7.Новий список підписів громадян України за формою, встановленою Міністерством юстиції України юридичної особи політичної партії “Слуга Народу”;

8.Документ про сплату адміністративного збору юридичної особи політичної партії “Слуга Народу”;

9.Новий правовий висновок щодо утворення політичної партії юридичної особи політичної партії “Слуга Народу”;

10.Новий правовий висновок щодо символіки політичної партії юридичної особи політичної партії “Слуга Народу”;

11.Нові реєстраційні картки встановленого зразка юридичної особи політичної партії “Слуга Народу”;

12.Нове свідоцтво про реєстрацію політичної партії політичної партії “Слуга Народу”;

13.Нове свідоцтво про реєстрацію юридичної особи політичної партії “Слуга Народу”;

Викладені вище юридично обґрунтовані докази , свідчать про необхідність скасування Державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи юридичної особи політичної партії “ПАРТІЯ РІШУЧИХ ЗМІН” з кодом ЄДРПОУ 40422142 які здійснено 1 грудня 2017 року державним реєстратором Міністерства юстиції України Орла Юлія Сергіївна.

Окремо звертаю увагу , що починаючи з березня 2014 року АР Крим повністю окупована Російсько- окупаційними військами і провести збір підписів на двох третинах АР Крим фізично неможливо,тому не виключено , що списки підписів громадян за встановленою формою можуть бути або підробні або відбулось незаконне отримання особистих даних громадян АР Крим (це буде встановлено слідчими органами),тому для розгляду скарги необхідно буде підготувати реєстраційну справу політичної партії “ПАРТІЯ РІШУЧИХ ЗМІН” та політичної партії “Слуга Народу”.

Вказані вище факти, юридично обґрунтовано свідчать , що під кодом ЄДРПОУ 40422142 здійснює діяльність не утворене у відповідності до вимог Законодавства ,незаконне,антиконституційне та не зареєстроване громадське формування з назвою політична партія “Слуга Народу”.

Здійснивши 1 грудня 2017 року Державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи юридичної особи політичної партії “ПАРТІЯ РІШУЧИХ ЗМІН” з кодом ЄДРПОУ 40422142 , державний реєстратор Міністерства юстиції України Орла Юлія Сергіївна, посприяла тому, що під гаслами передвиборчої програми політичної партії “Слуга Народу” (витяг з електронного офіційного сайту https://sluga-narodu.com/program):

- “ Україна потребує кардинальних змін. Це підтвердило голосування за Володимира Зеленського на президентських виборах 2019 року. Але стара політична система, система корупції, брехні та свавілля, не хоче й не здатна змінитися. Необхідна консолідація всіх гілок влади. Партія «Слуга Народу» йде на дочасні парламентські вибори, щоб привести у Верховну Раду порядних людей, які служитимуть Україні та своїм виборцям. Ми втілимо курс президента Зеленського у конкретних законопроектах та політичних рішеннях, сформуємо професійний уряд, якому довірятиме народ України, і разом впровадимо кардинальні зміни, що допоможуть нам зробити Україну вільною, незалежною, успішною Країною Мрії.”

- представникам політичної партії “Слуга Народу” вдалось ввести в оману виборців і посприяло перемозі:

1. 21 квітня 2019 року на президентських виборах , кандидата в Президенти України від політичної партії “Слуга Народу” ЗЕЛЕНСЬКОГО В.О.

2. 21 липня 2019 року на дострокових парламентських виборах, до Верховної Ради України 254-х народних депутатів від політичної партії “Слуга Народу”.

Отримавши провладну більшість в законодавчій та виконавчій гілці влади , представники політичної партії “Слуга Народу” ЗЕЛЕНСЬКИЙ В.О. та фракція народних депутатів України “Слуга Народу” почали втілювати курс Президента України ЗЕЛЕНСЬКОГО В.О. у конкретних законопроектах та політичних рішеннях, направлений на:

- ліквідацію незалежності України;

- порушення суверенітету і територіальної цілісності України;

- підрив безпеки держави;

- знищення прав і свобод людини;

У конституційному праві класифікують суб'єктивні права людини і громадянина за галузями:

1. Громадянські(особисті)права;

2. Політичні права;

3. Соціальні права;

4. Економічні права;

5. Екологічні права;

6. Культурні права;

Окрім конституційного права суб'єктивні права людини і громадянина закріплено положеннями:

1.Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод;

2.Міжнародного пакту про громадянські та політичні права;

3.Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права;

4.Резолюції 1803 (XVII) Генеральної асамблеї ООН “Про невід’ємний суверенітет над природними ресурсами;

5.Договору про відмову від війни в якості засобів національної політики;

- які є чинними міжнародними договорами , частиною національного законодавства України та мають юридичну силу вищу , ніж будь-який акт законодавства України , що закріплено положеннями ч.ч.1,2 Закону України “Про міжнародні договори України”,ст.9 Конституції України(254к/96- ВР).

25 вересня 2019 року прем’єр — міністр України ГОНЧАРУК О.В. (висуванець від політичної партії “Слуга Народу”)вніс до Верховної Ради України проект Закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення” який було зареєстровано за вхідним № 2178.

1 жовтня 2019 року народними депутатами Україні від політичної партії”Слуга Народу”:

1.Заблоцький Мар'ян Богданович

2.Сольський Микола Тарасович

3.Нагаєвський Артем Сергійович

4.Литвиненко Сергій Анатолійович

5.Грищенко Тетяна Миколаївна

6.Халімон Павло Віталійович

7.Нікітіна Марина Вікторівна

8.Бунін Сергій Валерійович

9.Салійчук Олександр В'ячеславович

10.Тарасов Олег Сергійович

11.Шуляк Олена Олексіївна

12.Шол Маргарита Віталіївна

- було зареєстровано проект Закону “Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин” який було зареєстровано за вхідним № 2194.

1 жовтня 2019 року народними депутатами Україні від політичної партії”Слуга Народу”:

1.Підласа Роксолана Андріївна

2.Мовчан Олексій Васильович

3.Сольський Микола Тарасович

4.Заблоцький Мар'ян Богданович

5.Шол Маргарита Віталіївна

6.Нагаєвський Артем Сергійович

7.Радуцький Михайло Борисович

8.Мотовиловець Андрій Вікторович

9.Шуляк Олена Олексіївна

10.Кравчук Євгенія Михайлівна

11.Тарасов Олег Сергійович

Детальний аналіз проектів Законів № 2178,№ 2194, № 2195 свідчить про наступне:

- Відбуватиметься пряме сприяння рейдерським захопленням землі (відбирання), що в свою чергу свідчить про навмисне сприяння процвітанню організованої злочинності в сфері ринку землі ,та буде закріплене Законом;

- Купівля землі сільськогосподарського призначення іноземцями є прямою загрозою втрати цілісності , суверенітету України та прямою дією направленою на сприяння розв’язанню війни в Україні.

Після викупу землі іноземцями , самі земельні ділянки стають власністю іноземної особи. З метою захисту своєї власності іноземні країни під приводом захисту власності своїх громадян у відповідності до чинних міжнародних договорів матимуть повне право введення військ для захисту своєї власності. З урахуванням того , що більшість підприємств на території України належать громадянам Росії то виникне конфлікт інтересів власника землі і власника підприємства яке розташоване на певній ділянці землі. Це в свою чергу призведе до збройного протистояння і як наслідок спричинить повномасштабний збройний конфлікт.

- Група вчених з Каліфорнійського університету в Санта-Барбарі склала всесвітню карту рН ґрунтів та виявила, що на планеті не так і багато земель з нейтральними показниками кислотності. Найродючіші з них — в штаті Айова та Україні. Якщо порівняти початкову ціну на землі сільськогосподарського призначення в Україні яка становить від 1500 дол США до 2500 дол.США та ціни на сільськогосподарські землі (які за якісними ознаками родючості дуже відрізняються з Українською землею) в розвинутих Європейських країнах яка становить до 70 000 дол США то звідси випливає наступне.

Загальна заборгованість України перед іноземними кредиторами серед яких найбільшим кредитором України є Міжнародний Валютний Фонд сягає близько 150 млрд. дол. США.

Враховуючи те , що колишнім Президентом України ПОРОШЕНКО П.О. в 2017 році році було підписано міжнародний договір від імені України з МВФ, щодо отримання чергового траншу МВФ , взамін на забов’язання відкриття ринку землі в Україні , то напрошується висновок , що заставою в разі невиконання вимог щодо повернення траншу отриманого Україною від МВФ є земля сільськогосподарського призначення. Окрім того існує велика ймовірність , що взагалі земля яка є власністю народу України, є гарантією в разі неповернення Україною кредитів отриманих від іноземних держав, та МВФ ( ч.1, ст.174 Цивільного Кодексу України -Держава відповідає за своїми зобов'язаннями своїм майном, крім майна, на яке відповідно до закону не може бути звернено стягнення).

Також те , що вартість землі в Україні становитиме від 1500 дол США до 2500 дол. США , може свідчити про те , що основна частина землі вже відійшла до іноземних кредиторів як гарантія неповернення кредитів отриманих Україною. І занадто низька ціна, встановлена навмисно для можливості остаточного викупу землі за безцінь. Враховуючи те , що в Україні відповідно до ст.8 Конституції України (254к/96-ВР) визнається і діє принцип верховенства права , то громадяни України фактично позбавлені вільного вибору продажу своєї земельної ділянки , що також свідчить про сприяння монополізації ринку землі на користь окремих осіб.

- Окрім того, якщо громадянин України схоче придбати собі земельну ділянку сільськогосподарського призначення яка є власністю держави або територіальної громади але здана в аренду сільськогосподарському підприємству, то саме першочергове право придбання земельної ділянки є в сільськогосподарського підприємства , а не в громадянина України. Це вже є ознакою сприяння монополізації ринку сільськогосподарських земель на користь окремих найбільших сільськогосподарських підприємств, та фактичного позбавлення прав громадян України на придбання земельної ділянки у свою власність;

- Навмисно не врегульовано коло осіб яким буде заборонено набуття у власність земельних ділянок , що в поєднанні з самим шахрайським змістом законопроекту № 2178 може в подальшому бути однією з вагомих причин позбавлення громадян України права на землю взагалі;

- Відбудеться безконтрольна зміна земель цільового сільськогосподарського призначення на землі іншого цільового призначення з метою зниження ціни , що дасть можливість скупати сільськогосподарську землю за безцінь;

- Надається можливість зняття верхнього родючого шару ґрунту з метою вивезення та продажу;

- Після навмисної зміни цільового призначення , сільськогосподарські землі мають право викупити іноземні фізичні та юридичні особи;

27 січня 2020 року суддєю Конституційного Суду України Сергієм Володимировичем Сас було надіслано листа № 351-00-25/241 на ім’я Віктора Івановича Шишкіна з пропозицією надання експертного висновку щодо відкриття ринку землі в Україні.

Кандидатом юридичних наук,доцентом,першим Генеральним Прокурором України , заслуженим юристом України , суддєю Конституційного Суду України у відставці Віктором Івановичем Шикіним , було видано експертний висновок (роздруківка в додатках) в якому детально описано факти ,які беззаперечно свідчать ,що в разі відкриття ринку землі в Україні буде втрачено державний суверенітет,територіальну цілісність України та держава вводиться в економічну залежність від іноземних країн та організацій , що в свою чергу науково підтверджує діяльність політичної партії “Слуга Народу” направлену на шкоду Україні.

Окремо звертаю увагу на те , що земля може бути надана виключно в користування.

8 липня 1970 року Верховною Радою УРСР було прийнято Земельний Кодекс УРСР (Документ 2874а-07, перша редакція —Прийняття від 08.07.1970). Так як Кодекс не є офіційним актом Верховної Ради УРСР і немає абсолютно ніякої юридичної сили , Земельний Кодекс УРСР від 8 липня 1970 року було затверджено і введено в дію актом вищої юридичної сили Законом УРСР “Про затвердження Земельного кодексу Української РСР” (Документ 2874-07, поточна редакція —Прийняття від 08.07.1970) яким постановлено:

- Затвердити Земельний кодекс Української РСР (2874а-07) і ввести його в дію з 1 січня 1971 року.

Тобто з 1 січня 1971 року Земельний Кодекс УРСР від 8 липня 1970 року який було затверджено і введено в дію Законом УРСР “Про затвердження Земельного кодексу Української РСР” набув вищої юридичної сили.

Положеннями ст.3 Земельного Кодексу УРСР від 8 липня 1970 року затвердженого і введеного в дію Законом УРСР “Про затвердження Земельного кодексу Української РСР”закріплено:

- Земля є виключною власністю держави і надається тільки в

користування. Дії,які в прямій або прихованій формі порушують

право державної власності на землю,забороняються.

Тобто земля в Україні може бути надана виключно в користування і ніхто не має права виставляти землю на продаж.

18 грудня 1990 року Верховною Радою УРСР було прийнято ще один Земельний Кодекс УРСР (Документ 561-XII, перша редакція — Прийняття від 18.12.1990) , який було не затверджено , а тільки введено в дію підзаконним актом Верховної Ради УРСР “ Про порядок введення в дію Земельного кодексу Української РСР” (Документ 562-XII, перша редакція — Прийняття від 18.12.1990) з 15 березня 1991 року.

Положеннями ст.7 підзаконного акту Верховної Ради УРСР закріплено:

- Визнати таким, що втратив чинність з 15 березня 1991 р.,

Земельний кодекс Української РСР (2874а-07),затверджений Законом Української РСР від 8 липня 1970 р. (2874-07).

Відразу звертаю увагу , що Земельний Кодекс УРСР від 8 липня 1970 року , з моменту затвердження і введення в дію Законом УРСР “Про затвердження Земельного кодексу Української РСР” набув статусу документу вищої юридичної сили і не міг втратити чинність на підставі прийняття підзаконного акту Верховної Ради УРСР. Для втрати чинності Земельним Кодексом УРСР від 8 липня 1970 року має бути прийнято аналогічний акт вищої юридичної сили Закон УРСР , а не постанова яка є підзаконним актом.

Тому зміст і суть підзаконного акту Верховної Ради УРСР є нічим іншим ніж підміною понять і введенням в оману громадян України і станом на 2020 рік діють положення ст.3 Земельного Кодексу УРСР від від 8 липня 1970 року який було затверджено і введено в дію Законом УРСР “Про затвердження Земельного кодексу Української РСР” .

До того ж розглядаючи через призму ст.3 Закону України “Про правонаступництво України” ,положення ст.3 Земельного Кодексу УРСР від від 8 липня 1970 року який було затверджено і введено в дію Законом УРСР “Про затвердження Земельного кодексу Української РСР” , затверджено народним волевиявленням на всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 року.

Тому станом на 2020 рік , земля в Україні може бути передана виключно в користування і продаж землі недопускається.

1 січня 2020 року набрав чинності прийнятий Верховною Радою України “Виборчий кодекс України” (Документ 396-IX,чинний, поточна редакція —Прийняття від 19.12.2019).

Положеннями Виборчого кодексу України закріплено:

- Ст.101 про обов’язкове внесення грошової застави партією, яка висунула кандидата на пост Президента України, або кандидатом на пост Президента України, висунутим шляхом самовисування, у безготівковому порядку на спеціальний рахунок Центральної виборчої комісії (після початку виборчого процесу та до подання документів до Центральної виборчої комісії для реєстрації) в розмірі шістсот п’ятдесяти мінімальних заробітних плат, встановлених на день початку виборчого процесу;

- Ст.156 про обов’язкове внесення грошової застави партією яка висунула виборчий список кандидатів у депутати, після початку виборчого процесу та до подання документів до Центральної виборчої комісії для реєстрації кандидатів у депутати вносить у безготівковому порядку на спеціальний рахунок Центральної виборчої комісії грошову заставу в розмірі однієї тисячі мінімальних заробітних плат;

- Ч.1,ст.225 організація партії, яка висунула виборчий список кандидатів у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, після початку виборчого процесу та до подання документів до виборчої комісії Автономної Республіки Крим для реєстрації кандидатів у депутати вносить у безготівковому порядку на спеціальний рахунок виборчої комісії Автономної Республіки Крим грошову заставу у розмірі п’ятисот мінімальних розмірів заробітної плати, встановленої на день початку виборчого процесу;

- Ч.2 ,ст.225 організація партії, яка висунула виборчий список кандидатів у депутати обласної, міської (міста з кількістю виборців 90 тисяч і більше осіб) ради, на посаду міського голови (міста з кількістю виборців 90 тисяч і більше осіб), а також особа, яка висувається кандидатом на посаду міського голови (міста з кількістю виборців 90 тисяч і більше осіб) шляхом самовисування, після початку виборчого процесу та до подання документів до обласної, міської виборчої комісії для реєстрації кандидатів у депутати та на посаду міського голови вносить у безготівковому порядку на спеціальний рахунок виборчої комісії грошову заставу з розрахунку чотири розміри мінімальної заробітної плати, встановленої на день початку виборчого процесу, на кожні 10 тисяч виборців відповідного єдиного обласного, міського виборчого округу для кожного виду виборів окремо.

Тобто в будь-якому випадку , громадянин України який має бажання висунути свою кандидатуру на Президентських , парламентських виборах , виборах районних , місцевих та обласних — зобов’язаний внести грошову заставу , незалежно є в громадянина вказана сума коштів чи ні.

Положеннями ст.38 Конституції України(254к/96-ВР)закріплено,що

громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Положеннями ст.2 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права закріплено:

- ч.1 кожна держава,яка бере участь у цьому Пакті,зобов'язується поважати і забезпечувати всім перебуваючим у межах її території та під її юрисдикцією особам права,визнані в цьому Пакті, без будь-якої різниці щодо раси,кольору шкіри,статі,мови,релігії,політичних чи інших переконань,національного чи соціального походження , майнового стану,народження чи іншої обставини.

- ч.2 якщо це вже не передбачено існуючими законодавчими чи

іншими заходами,кожна держава-учасниця цього Пакту зобов'язується вжити необхідних заходів відповідно до своїх конституційних процедур і положень цього Пакту для вжиття таких законодавчих або інших заходів, які можуть виявитися необхідними для здійснення прав, визнаних у цьому Пакті.

Положеннями ст.25 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права закріплено:

Кожний громадянин повинен мати без будь-якої дискримінації,

згаданої в статті 2,і без необґрунтованих обмежень право і

можливість:

а) брати участь у веденні державних справ як безпосередньо,

так і за посередництвом вільно обраних представників;

b) голосувати і бути обраним на справжніх періодичних

виборах, які проводяться на основі загального і рівного виборчого

права при таємному голосуванні і забезпечують свободу

волевиявлення виборців;

с) допускатися в своїй країні на загальних умовах рівності до

державної служби.

Обов’язковість внесення грошової застави для участі у будь-яких формах виборів які вказано в Виборчому кодексі України є по суті дискримінацією за соціальним та майновим станом , так як не кожен громадянин України має достатню кількість коштів необхідних для сплати обов’язкового внеску і відповідно більшість громадян України прямо позбавлені безпосередньої участі в державних справах.

28 грудня 2019 року прем’єр — міністр України ГОНЧАРУК О.В. (висуванець від політичної партії “Слуга Народу”)вніс до Верховної Ради України проект Закону “Про працю” який зареєстровано за вхідним № 2708.

Аналіз змісту проекту Закону № 2708 (Трудового кодексу України) свідчить про наступне:

- Трудовий договір може бути розірвано з ініціативи роботодавця у зв’язку з нез’явленням працівника на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд або 150 днів протягом робочого року внаслідок тимчасової непрацездатності (якщо законодавством не встановлено більш тривалий строк при певному захворюванні), не враховуючи часу відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами.

Виникає питання , яким законодавчим актом встановлюється регулювання процесу захворювання та лікування. Наскільки відомо то жодним законом неможливо примусити будь-яку хворобу вілікуватись раніше чи пізніше. Складається таке враження , що автор даного проекту закону вирішив порівняти себе з творцем всесвіту , який в наказному порядку може регулювати процес лікування людини.

Непрацездатність – це стан здоров’я (функцій організму) людини, обумовлений захворюванням, травмою тощо, який унеможливлює виконання роботи визначеного обсягу, професії без шкоди для здоров’я.

Під тимчасовою втратою працездатності розуміють неспроможність особи виконувати свою трудові обов’язки внаслідок короткотривалих обставин об’єктивного характеру. Тимчасова непрацездатність може бути спричинена:

1. Фізичною нездатністю особи здійснювати трудову діяльність (хвороба, травма, вагітність та пологи);

2. Неможливістю працювати у зв’язку із необхідністю здійснювати догляд за іншим членом сім’ї (хворою дитиною; хворим членом сім’ї; за дитиною до трьох років; за дитиною до досягнення трьох річного віку або дитиною-інвалідом до 16 років у разі хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за цією дитиною);

3. Неможливістю працювати у зв’язку із настанням обставин, спричинених діями державних органів (карантин, накладений органами санітарно-епідеміологічної служби);

Тобто якщо людина отримала травму на виробництві , професійну хворобу яка не може бути вилікувана протягом чотирьох місяців по незалежним від працівника обставинам, роботодавець отримує право з власної ініціативи розірвати трудовий договір.

- У разі відмови працівника підписувати додаткову угоду, що передбачає розірвання трудового договору на цій підставі, трудовий договір розривається роботодавцем в односторонньому порядку шляхом надання працівнику в спосіб, визначений трудовим договором, або рекомендованим листом із повідомленням про вручення інформації про розірвання трудового договору у зв’язку з нез’явленням працівника на роботу внаслідок тимчасової непрацездатності;

Окрім вище вказаного , роботодавець отримує право звільнення працівника за будь-яку спробу страйку з метою захисту своїх прав.

Також роботодавець в добровільно- примусовому порядку отримує право на фактичне змушення працівника працювати по 12 годин на день, а в разі незгоди , може за власною ініціативою звільнити працівника.

Уважний аналіз нового трудового кодексу України , показує , що в положеннях даного кодексу застосовуються терміни:

- фізична особа;

- особа без громадянства;

- іноземець;

Термін фізична особа по відношення до громадян України застосовується виключно в рамках цивільних (приватно-правових)відносинах , тому з прийняттям нового трудового Кодексу неможливо буде належним чином врегулювати трудові правовідносини між працівником і державним підприємством які є по суті публічно- правовими правовідносинами.

Положеннями нового трудового Кодексу навмисно вводиться дуалізм в трудовому законодавстві , за принципом роботодавець завжди правий. Роботодавець отримує добровільно — примусове право на розірвання трудового договору , у зв’язку з незгодою працівника щодо порушень своїх прав.

27 грудня 2019 року народними депутатами України від фракції політичної партії “Слуга Народу”:

1.Ткаченко Олександр Владиславович;

2.Потураєв Микита Русланович

3.Кравчук Євгенія Михайлівна

4.Кабанов Олександр Євгенійович

5.Боблях Андрій Ростиславович

6.Богуцька Єлізавета Петрівна

7.Рябуха Тетяна Василівна

8.Сушко Павло Миколайович

9.Нальотов Дмитро Олександрович

10.Циба Тетяна Вікторівна

- було зареєстровано проект Закону №2693 “Про медіа”.

17 січня 2020 року міністром культури, молоді та спорту БОРОДЯНСЬКИМ В. та його першим заступником МАКСИМЧУКОМ А. (призначенці від політичної партії “Слуга Народу” - які за своєю професійною спеціалізацією нічого спільного з медіа не мають)було презентовано «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення національної інформаційної безпеки та права на доступ до достовірної інформації».

Обидва проекти Законів направлені на:

- Жорстку цензуру з боку держави;

- Знищення права вільно збирати,зберігати та розповсюджувати інформацію;

- Переслідування з політичних мотивів представників телебачення, радіомовлення, постачальників телерадіосигналів, провайдерів послуг та цифрових сервісів, друковані і онлайн-ЗМІ, блогерів, пересічних громадян, що обмінюються думками у соцмережах;

- Непомірно високі штрафи за розмиті та неточно сформульовані "порушення";

- Доступ контролюючих органів без рішення суду до персональних даних громадян України;

16.01.2020 р. для розгляду у другому читанні до Верховної Ради України було подано законопроект №2513 який було подано Президентом України ЗЕЛЕНСЬКИМ В.О. ( політична партія “Слуга Народу”), яким передбачено внести наступні зміни до Кримінального Кодексу України:

«Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1.У Кримінальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 25 - 26, ст. 131):

1)статтю 255 викласти в такій редакції:

«Стаття 255. Створення, керівництво злочинною спільнотою або злочинною організацією, а також участь у ній

1.Створення злочинної організації, керівництво такою організацією або її структурними частинами - караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.

2.Участь у злочинній організації - карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з конфіскацією майна.

3.Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені службовою особою з використанням службового становища, - караються позбавленням волі на строк від восьми до тринадцяти років з конфіскацією майна.

4.Створення злочинної спільноти, тобто об’єднання двох чи більше злочинних організацій, керівництво такою спільнотою - караються позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна.

5.Дії, передбачені частинами першою, другою або четвертою цієї статті, вчинені особою, яка здійснює злочинний вплив або є особою, яка перебуває у статусі суб’єкта підвищеного злочинного впливу, у тому числі у статусі «вора в законі», - караються позбавленням волі на строк від дванадцяти до п’ятнадцяти років або довічним

позбавленням волі, з конфіскацією майна.

6.Звільняється від кримінальної відповідальності особа, крім організатора або керівника злочинної організації, за вчинення злочину, передбаченого частиною другою або третьою цієї статті, якщо вона добровільно заявила про створення злочинної організації або участь у ній та активно сприяла її розкриттю»;

2)доповнити статтями 2551, 2552, 2553 такого змісту:

«Стаття 2551. Встановлення, посилення та поширення в суспільстві злочинного впливу

1.Умисне встановлення, посилення та поширення в суспільстві злочинного впливу, а так само умисне сприяння вчиненню таких дій, за відсутності ознак, зазначених у частині п’ятій статті 255 цього Кодексу, - караються позбавленням волі на строк від семи до десяти років з конфіскацією майна.

2.Ті самі дії, вчинені повторно або в ізоляторах тимчасового тримання, слідчих ізоляторах чи установах виконання покарань, - караються позбавленням волі від дев’яти до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.

3.Перебування особи у статусі суб’єкта підвищеного злочинного впливу, у тому числі у статусі «вора в законі», - карається позбавленням волі на строк від дванадцяти до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна.

Примітка:

1. Під злочинним впливом у цій статті та статтях 255, 2552 цього Кодексу слід розуміти будь-які дії особи, яка завдяки авторитету, іншим особистим якостям чи можливостям, сприяє (створює умови), спонукає, координує або здійснює інший вплив на злочинну діяльність, організовує або безпосередньо здійснює розподіл коштів, майна чи інших активів (доходів від них), спрямованих на забезпечення такої діяльності.

2. Під особою, яка перебуває у статусі суб’єкта підвищеного злочинного впливу, у тому числі у статусі «вора в законі», у цій статті та статті 255 цього Кодексу слід розуміти особу, яка завдяки авторитету, іншим особистим якостям чи можливостям, координує злочинну діяльність осіб, які здійснюють злочинний вплив».

Кандидатом юридичних наук Л.С. Криворучко було опубліковано висновок (витяг),зі змісту якого вбачається,що даний законопроект не відповідає Конвенції з прав людини і основоположних свобод.

Статус – юридичною мовою важлива роль, помітне місце кого-небудь у суспільстві, що визначається високою посадою, впливовими знайомствами, зв’язками.

Вор – на юридичній мові людина, яка систематично здійснює крадіжки.

Зако́н – нормативно-правовий акт вищої юридичної сили, що регулює найважливіші суспільні відносини шляхом встановлення загальнообов'язкових правил, прийнятий в особливому порядку (законодавчим органом влади) або безпосередньо народом.

З юридичної точки зору - статус «вор в законі» це особа, яка обіймає певну посаду для здійснення крадіжки в рамках нормативно-правового акту – закону.

В українському законодавстві відсутні будь- які нормативно правові акти, якими визначають посади для здійснення крадіжок в рамках закону та відсутні відомості щодо наявності певних посад в організованих злочинних угрупуваннях.

З юридичної точки зору, термін «вор в законі» доцільно використовувати лише для осіб, які обіймають посади в органах державної влади і користуючись своїм службовим та посадовим становищем, здійснюють крадіжки та інші злочини.

Також юридично не визначено, що саме мається на увазі під «іншим особистим якостям чи можливостям, координує злочинну діяльність осіб, які здійснюють злочинний вплив».

Іншим – усім, крім названих, решта (про людей), один із багатьох; деякий, який-небудь. Особисті якості (психологія) – оптимізм, – впевненість у своїх силах, – вміння вислухати людину, заспокоїти, поспівчувати і вселити віру в щасливе майбутнє, – доброзичливість, – терпимість, – комунікабельність, – уважність, – врівноваженість.

Яким чином особа, інша (точно не встановлена) особа наділена вищевказаними якостями може негативно вплинути на злочинне середовище в рамках кримінального провадження довести неможливо.

Можливість – уживається для вираження припущення чого-небудь. В рамках кримінального провадження неможливо буде довести злочин скоєний іншою особою, наділеною вищевказаними особистими якостями, вина якої ґрунтується на припущеннях.

Вкрай незрозумілий термін «суб’єкт підвищеного злочинного впливу».

В кримінальному законодавстві є суб’єкт злочину і суб’єкт розкриття злочину. На кого та яким чином має впливати невідома в кримінальному праві особа яку кваліфікують нікому не зрозумілим терміном як «суб’єкт підвищеного злочинного впливу» – автор законопроекту не розтлумачив.

Стаття 255-2. Організація, сприяння у проведенні або участь у злочинному зібранні (сходці)

1. Організація або сприяння у проведенні злочинного зібрання (сходки) для планування та створення умов для спільного вчинення одного або більше злочинів, матеріального забезпечення чи координації злочинної діяльності, у тому числі розподілу доходів, одержаних злочинним шляхом, або сфер злочинного впливу, а також участь у такому зібранні (сходці), у тому числі з використанням засобів зв’язку, - караються позбавленням волі на строк від семи до десяти років з конфіскацією майна.

Зібрання - Спільне засідання членів організації, колективу; збори.

зустріч групи людей, товариства для відпочинку, розваг.

Для подання в якості належного доказу , факти злочинного зібрання , без письмового підтвердження та протоколу такого зібрання — буде неможливо.

В такому випадку правоохоронцям буде надано можливість на свій власний вибір ,звинувачувати будь- яку групу людей які не мають взагалі відношення до злочинного світу.

Для можливості підтвердження злочинного наміру зібрання необхідно на законодавчому рівні визначити , що таке зібрання має бути письмово запротокольоване самими учасниками зібрання , а протокол зібрання має бути засвідчено власними підписами осіб які приймали участь у зібранні.

Також слід зазначити , що відео зйомка такого зібрання(сходки) не може бути офіційним належним доказом через можливість її редагування.

Стаття 2553. Звернення до особи, яка здійснює злочинний вплив

1.Звернення до особи, яка завідомо для винного може здійснювати злочинний вплив, з метою застосування такого впливу - карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років з конфіскацією майна або без такої.

2.Звернення до особи, яка завідомо для винного перебуває у статусі суб’єкта підвищеного злочинного впливу, у тому числі у статусі «вора в законі», з метою застосування злочинного впливу

- карається позбавленням волі на строк від п’яти до семи років з конфіскацією майна або без такої»;

Слід зауважити, що звернення до особи, яка має злочинний вплив чи до особи в статусі «вор в законі» не є протиправним діянням. Для кваліфікації звернення як підготовка до вчинення злочину чи замах на злочин повинно бути чітке формулювання такого звернення, що особа звертається саме з пропозицією вчинення майбутнього злочину. Також слід звернути увагу , що особа може не знати , що звертається до «вора в законі» через те, що на законодавчому рівні не затверджено будь- яких документів які мають письмово підтверджувати статус «вор в законі».

При цьому слід враховувати , що особа зі статусом «вор в законі» може не прийняти пропозицію щодо вчинення злочину. Однак, даний аспект законодавцем не враховано, що дасть можливість притягти людину за злочин якого вона не вчиняла.

Крім того, звертаємо увагу, що не в повному обсязі є зрозумілим формулювання «завідомо для винного» . Винного кого і в чому винного, автором законопроекту не визначено. Яким чином можна завідомо звертатись до особи, яка невідомо в чому винна без факту вчинення злочину та наявності вини є , дасть можливість спекуляції , що недопустимо і є неналежним доказом. Таким чином можна звинуватити будь-яку людину без конкретного доказу кримінального проступку.

13 листопада 2019 року набрав чинності Указ Президента України ЗЕЛЕНСЬКОГО В.О № 837/2019 “Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави” яким постановлено:

абзац 9,п.А,ч.1,ст.1 Указу № 837/2019 -лібералізація трудових відносин та оновлення законодавства про працю;

Академічним тлумачним словником Української мови слово ЛІБЕРАЛІЗМ тлумачить як - Політичний напрям, який в епоху феодального кріпосництва та буржуазних революцій відстоював свободу буржуазії і став глибоко реакційним із встановленням її політичного панування.

Вище по тексту вказано , що з прийняттям нового Трудового кодексу України фактично знищуються права громадян на 8 годинний робочий день, право на страйк, звільнення з будь-якої надуманої причини, тобто закріплюється панування роботодавця і знищення прав робітника.

абзац 13,п.А,ч.1,ст.1 Указу № 837/2019 — завершення процедури відокремлення діяльності з транспортування природного газу від діяльності з видобутку і постачання природного газу з метою забезпечення незалежності оператора газотранспортної системи України.

Тобто будуть створені дві окремі компанії кожна з яких матиме власні рахунки і відповідно створюється штучна монополія в сфері транспортування і видобутку природно газу,що в подальшому призведе до надмірно завищених цін на природний газ для населення України.

Наслідки — значне погіршення соціального становища громадян України через відсутність коштів для сплати за спожитий природний газ.

абзац 14,п.А,ч.1,ст.1 Указу № 837/2019— забезпечення початку масштабної приватизації , зокрема визначення п’яти об’єктів великої приватизації.

Тобто цілеспрямоване сприяння окремим олігархічним групам осіб в можливості приватизувати п’ять об’єктів державної власності , замість того щоб сприяти розвитку цих об’єктів і спрямування їх діяльності на забезпечення зміцнення бюджету України.

п.Г,ч.1,ст.1 Указу № 837/2019 - розроблення та затвердження в установленому порядку концепції реформування вугільної галузі та плану заходів щодо її реалізації, передбачивши, зокрема, здійснення підготовчих заходів та проведення приватизації перспективних вугільних шахт, реструктуризації (консервації) безперспективних вугільних шахт;

Академічним тлумачним словником Української мови слово ЛІБЕРАЛІЗМ тлумачить як:

1.Який передбачає наступний розвиток чого-небудь,розрахований на багато років, на майбутнє;

2.Який має великі можливості, передумови для успішного розвитку в майбутньому;

Тобто планується віддати в приватну власність окремим олігархічним групам осіб , державні вугільні шахти які видобувають необхідне для забезпечення потреб паливно-енергетичного комплексу якісне вугілля , при цьому планується приватизація саме розвинутих та таких ,що приносять прибуток вугільних шахт.

Це відкриє можливості окремим олігархічним групам осіб ,встановлювати на власний розсуд надмірно високу ціну на вугілля яке закуповуватимуть теплоелектростанції, що врешті призведе до значного підвищення ціни на тепло, електроенергію для громадян України.

абзац 1,п.З,ч.1,ст.1 Указу № 837/2019- здійснити підготовку та проведення корпоратизації державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", у тому числі розробити та внести на розгляд Верховної Ради України відповідний законопроект;

Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» створене у жовтні 1996 року. Його основна мета — збільшення виробництва електроенергії та коефіцієнта використання встановленої потужності АЕС за умови постійного підвищення рівня безпеки експлуатації. «Енергоатом» забезпечує близько 55% потреби України в електроенергії, в осінньо-зимові періоди цей показник сягає 70%.

Указом Президента України 210/93 “Про корпоратизацію підприємств” (Документ 210/93, чинний, поточна редакція —Редакція від 28.08.2001)постановлено:

1. Встановити,що корпоратизацією є перетворення державних

підприємств, закритих акціонерних товариств, більш як 75 відсотків

статутного фонду яких перебуває у державній власності, а також

виробничих і науково-виробничих об'єднань, правовий статус яких

раніше не був приведений у відповідність з чинним законодавством

(далі - підприємства), у відкриті акціонерні товариства.

Положеннями п.8,ч.1,ст.2 Закону України “Про акціонерні товариства” закріплено , що:

- корпоративні права - сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами;

Тобто після корпоратизації державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" і визначення його як акціонерне товариство,буде проведено випуск акції , що дозволить певним олігархічним групам скупити контрольний пакет акцій і стати повновправними власниками даної енергетичної компанії.

Корпоратизація державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" , дозволить певним олігархічним групам (не виключено , що такі групи будуть іноземного походження), акумулювати в одних руках весь енергетичний комплекс України з метою встановлення завищених цін на електроенергію для населення України , що врешті призведе до різкого падіння життєвого рівня громадян України , неспроможності своєчасної сплати за електроенергію і тощо.

Відразу звертаю увагу , що корпоратизація це перетворення юридичної особи публічного права на юридичну особу приватного права.

Приватне — не державне, не суспільне , те , що належить окремій особі,особам.

абзац 3,п.З,ч.1,ст.1 Указу № 837/2019- забезпечення запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з метою спрощення сплати платниками обов'язкових платежів;

Податковими надходженнями визнаються передбачені законами України про оподаткування загальнодержавні та місцеві податки і збори (обов'язкові платежі).

Згідно з бюджетною класифікацією загальнодержавних та місцевих податків і зборів (обов'язкових платежів) як джерел наповнення доходів бюджетів передбачено їх систематизацію в такі групи податкових надходжень:

- податки на доходи, податки на прибуток, податки на збільшення ринкової вартості;

- податки на власність;

- збори та плата за спеціальне використання природних ресурсів;

- внутрішні податки на товари й послуги;

- податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції;

- окремі податки і збори, що зараховуються до місцевих бюджетів;

- рентна плата, збори на паливно-енергетичні ресурси;

- місцеві податки і збори;

- інші податки та збори.

Тобто вказані вище податки і збори є бюджетними коштами і зараховуються на бюджетні рахунки.

ч.3,ст.8 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” закріплено , що кошти, що надходять від сплати єдиного внеску та застосування фінансових санкцій відповідно до цього Закону, не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів та використовуватися на цілі, не передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

ч.6,ст.9 Закону України ““Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” закріплено , що:

-Для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному податковому органу. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску;

- Обслуговування коштів єдиного внеску здійснюється згідно з положенням про рух коштів, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Положення про рух коштів, це Положення про рух коштів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування яке затверджено наказом Міністерства фінансів України № 54 від 12 березня 2016 року (далі Положення).

Розділом ІІІ Положення закріплено , що страхові кошти, акумульовані на рахунках 3719 ДПС, об 11 год. 00 хв. наступного операційного дня засобами програмного забезпечення розподіляються автоматично за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування відповідно до визначених Законом пропорцій (у відсотках) та перераховуються за призначенням - на рахунки, відкриті в Казначействі за балансовим рахунком 3717 "Рахунки державних позабюджетних фондів" (далі - рахунок 3717) на ім’я фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування відповідно до договорів про здійснення розрахунково-касового обслуговування, укладених Казначейством з власниками рахунків.

Тобто з введенням єдиного рахунку для зарахування ЄСВ який є небюджетними коштами ,податків і зборів які є бюджетними коштами — вказані платежі буде зараховано на позабюджетні спеціальні рахунки, позабюджетні фонди.

З введенням єдиних рахунків , буде введено схему виведення бюджетних коштів на позабюджетні рахунки,позабюджетні фонди внаслідок чого створюється штучний ,цілеспрямований дефіцит бюджету , що призведе до закриття бюджетних установ — шкіл,дитячих садочків,лікарень,державних навчальних закладів,відсутність коштів на ремонти доріг тощо.

Зі створенням штучного дефіцитного бюджету , виникає відсутність коштів на забезпечення внутрішніх потреб України , внаслідок чого Україна вимушена звертатись до іноземних країн та організацій за отриманням кредитів. Тобто введення України в економічну залежність від іноземних інвесторів,що підтверджується змістом абзацу 6,п.З,ч.1,ст.1 в якому сказано -зниження вартості державних запозичень та збільшення удвічі вибірки кредитних ресурсів у рамках інвестиційних проектів міжнародних фінансових організацій.

Відкриття органами державної влади України позабюджетних фондів,позабюджетних спеціальних рахунків прямо заборонено положеннями ст.3 Закону України “Про джерела фінансування органів державної влади”.

Впровадження єдиного рахунку для сплати ЄСВ , податків і зборів та зарахування їх не зважаючи на пряму заборону на позабюджетні рахунки та фонди , є нічим іншим як створенням схеми і розкраданням бюджетних коштів.

п.А,ч.3,ст.1 Указу № 837/2019:

- позбавлення Міністерства юстиції України повноважень щодо прийняття рішень про скасування реєстраційних дій у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань і скасування рішень про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень;

- виключно судовий порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності державних реєстраторів, суб'єктів державної реєстрації у сферах державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань і державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень;

З урахування надмірної завантаженості судів в Україні впроваджується штучне створення перешкод для можливості оскарження реєстраційних дій.

В Українських реаліях розгляд справ може тривати роками.

Окремо звертаю увагу на наступне.

Зі змісту розділу 3-о висновку Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України з Європейським Союзом щодо проекту Закону «Про працю» , новий проект Закону «Про працю» буде прийнято у вигляді Кодексу , а не Закону.

Прикінцевими положеннями нового Трудового кодексу України визначено наступне

З дня набрання чинності цим Законом визнати такими, що втратили чинність:

5) Постанову Верховної Ради України “Про порядок введення в дію Закону України “Про оплату праці” (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 17, ст. 122);

6) Постанову Верховної Ради України “Про порядок введення в дію Закону України “Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей” (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 22, ст. 174);

7) Постанову Верховної Ради України “Про порядок введення в дію статей 10,33,34 Закону України “Про оплату праці” та встановлення мінімального розміру пенсії за віком” (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 9, ст. 45);

8) Постанову Верховної Ради України “Про порядок введення в дію Закону України “Про відпустки” (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 2, ст. 5; 2000 р., № 51-52, ст. 449);

9) Постанову Верховної Ради України “Про введення в дію частини другої статті 9 Закону України “Про оплату праці” (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 12, ст. 106).

Положеннями ч.2 прикінцевих і перехідних положень Виборчого кодексу України закріплено:

Ч.2 Визнати такими, що втратили чинність з дня набрання чинності цим Кодексом:

1) Закон України "Про вибори Президента України" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 14, ст. 81 із наступними змінами);

2) Закон України "Про вибори народних депутатів України" (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 10-11, ст. 73 із наступними змінами), крім положень щодо організації та проведення проміжних виборів і заміщення народних депутатів України, обраних у загальнодержавному виборчому окрузі, повноваження яких достроково припинені, що діють до наступних чергових або позачергових виборів народних депутатів України;

3) Закон України "Про місцеві вибори" (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 37-38, ст. 366 із наступними змінами), крім положень щодо організації та проведення повторних, проміжних, додаткових виборів і заміщення депутатів, обраних у багатомандатному виборчому окрузі, повноваження яких достроково припинені, що діють до наступних чергових або позачергових виборів депутатів місцевих рад.

Положеннями ст.92 Конституції України(254к/96-ВР) закріплено , що виключно законами визначаються:

- Права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина;

- Громадянство, правосуб'єктність громадян, статус іноземців та осіб без громадянства;

- Основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров'я; екологічної безпеки;

Закон(за даними Академічного тлумачного словника української мови)- встановлене найвищим органом державної влади загальнообов'язкове правило, яке має найвищу юридичну силу.

Прийняття законів належить до повноважень Верховної Ради України , що закріплено положеннями п.3,ст.85 Конституції України(254к/96-ВР).

Положеннями ст.91 Конституції України(254к/96-ВР) закріплено , що Верховна Рада України приймає закони, постанови та інші акти більшістю від її конституційного складу, крім випадків, передбачених цією Конституцією.

Вичерпний перелік актів Верховної Ради України закріплено положеннями ч.2 ст.46 Закону України “Про регламент Верховної Ради України” -актами Верховної Ради є закони,постанови,резолюції, декларації,звернення,заяви.

Постанова (за даними Академічного тлумачного словника Української мови) - Розпорядження, акт органів державної влади

Кодекс (за даними Академічного тлумачного словника української мови) - сукупність законів у якій-небудь галузі права.

Тобто Кодекс це лише документ який може складатись з окремих законів, але сам по собі Кодекс не є законом і не має вищої юридичної сили і для набуття безпосередньої юридичної сили має бути введений Законом.

Як приклад затвердження і введення в дію Кодексів слід розглянути наступне:

1. 28 грудня 1960 року Верховною Радою Української РСР було прийнято Кримінально процесуальний Кодекс Української РСР який через відсутність безпосередньої юридичної сили ,було затверджено і введено в дію Законом УРСР “Про затвердження Кримінально-процесуального кодексу Української РСР “ від 28 грудня 1960 року.

2. 28 грудня 1960 року Верховною Радою Української РСР було прийнято Кримінальний Кодекс Української РСР який через відсутність безпосередньої юридичної сили ,було затверджено і введено в дію Законом УРСР ” Про затвердження Кримінального кодексу Української РСР “ від 28 грудня 1960 року.

3. 18 липня 1963 року Верховною Радою Української РСР було прийнято Цивільний процесуальний Кодекс УРСР який через відсутність безпосередньої юридичної сили ,було затверджено і введено в дію Законом УРСР “Про затвердження Цивільного процесуального кодексу Української РСР” від 18 липня 1963 року.

4. 18 липня 1963 року Верховною Радою Української РСР було прийнято Цивільний Кодекс УРСР який через відсутність безпосередньої юридичної сили було затверджено та введено в дію Законом УРСР “Про затвердження Цивільного кодексу Української РСР” від 18 липня 1963 року

5. 7 грудня 1984 року Верховною Радою Української РСР було прийнято Кодекс України про адміністративні правопорушення” , який через відсутність безпосередньої юридичної сили було затверджено та введено в дію Постановою Верховної Ради Української РСР “ Про введення в дію Кодексу Української РСР про адміністративні правопорушення” від 7 грудня 1984 року.

6. 10 грудня 1971 року Верховною Радою Української РСР було прийнято Кодекс про працю Української РСР ,який через відсутність безпосередньої юридичної сили було затверджено та введено в дію Законом УРСР ”Про затвердження Кодексу законів про працю Української РСР” від 10 грудня 1971 року.

Тому з прийняттям Кодексу який не є актом Верховної Ради України і немає абсолютно ніякої безпосередньої юридичної сили — не можуть втратити дію Закони які мають вищу юридичну силу та постанови які є офіційними актами Верховної Ради України.

Те , що Кодекси є кодифікованими законами визначено лише в серії підручників “Теорія держави та права” , який в свою чергу є лише підручником , а не актом законодавства України , тому зміст даного підручника в якості джерела права та офіційного акту не має права застосовувати жоден орган державної влади України.

На підтвердження того , що з прийняттям Виборчого кодексу України та нового Трудового кодексу , не могли і не можуть втратити дію:

2) Закон України "Про місцеві вибори" (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 37-38, ст. 366 із наступними змінами), крім положень щодо організації та проведення повторних, проміжних, додаткових виборів і заміщення депутатів, обраних у багатомандатному виборчому окрузі, повноваження яких достроково припинені, що діють до наступних чергових або позачергових виборів депутатів місцевих рад.

4) Кодекс про працю Української РСР ,який через відсутність безпосередньої юридичної сили було затверджено та введено в дію Законом УРСР ”Про затвердження Кодексу законів про працю Української РСР” від 10 грудня 1971 року.

- викладаємо наступне.

Розглянувши через призму рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року (Справа № 1-247/2018(3393/18,рышення 3-р/2020) в якому Конституційним Судом зазначено:

”Таким чином, виходячи з того, що предмет регулювання Кодексу, так само як і предмет регулювання законів України про Державний бюджет України на кожний рік, є спеціальним, обумовленим положеннями пункту 1 частини другої статті 92 Основного Закону України, Конституційний Суд України дійшов висновку, що Кодексом не можна вносити зміни до інших законів України,зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України .”

- прийняття Виборчого кодексу України та нового Трудового кодексу ,не може зупиняти дію:

1) Закону України "Про вибори Президента України" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 14, ст. 81 із наступними змінами);

2) Закону України "Про вибори народних депутатів України" (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 10-11, ст. 73 із наступними змінами), крім положень щодо організації та проведення проміжних виборів і заміщення народних депутатів України, обраних у загальнодержавному виборчому окрузі, повноваження яких достроково припинені, що діють до наступних чергових або позачергових виборів народних депутатів України;

2) Закону України "Про місцеві вибори" (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 37-38, ст. 366 із наступними змінами), крім положень щодо організації та проведення повторних, проміжних, додаткових виборів і заміщення депутатів, обраних у багатомандатному виборчому окрузі, повноваження яких достроково припинені, що діють до наступних чергових або позачергових виборів депутатів місцевих рад.

4) Кодексу про працю Української РСР ,який через відсутність безпосередньої юридичної сили було затверджено та введено в дію Законом УРСР ”Про затвердження Кодексу законів про працю Української РСР” від 10 грудня 1971 року.

- чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України.

Підсумок вищевикладених фактів:

1.З прийняттям вказаних проектів законів № 2178,№ 2194, № 2195 , у вигляді Законів України буде прямо порушено:

- Ст.3, розділу 1 угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони;

- Ст.1 Резолюції 1803 (XVII) Генеральної асамблеї ООН “Про невід’ємний суверенітет над природними ресурсами;

- Ст.14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод;

- Ст.4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод;

- ч.2,ст.1 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права;

- ст.5 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права;

- Розділу 6 Декларації про державний суверенітет України;

- Ст.24 Конституції України (254к/96-ВР);

- Ст.13 Конституції України (254к/96-ВР).

- Ст.6 Закону України “Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні”;

- Договору про відмову від війни в якості засобів національної політики;

2.З прийняттям Виборчого кодексу України ,було впроваджено пряму дискримінацію за соціальними та майновими ознаками , що є прямим порушенням:

- ст.5 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права;

- ст.26 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права;

- ст.25 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права;

- ст.24 Конституції України (254к/96-ВР);

3.З прийняттям нового трудового Кодексу порушуються права громадян України закріплені положеннями:

- ст.8 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права;

- ст.5 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права;

- ст.22 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права;

- ст.11 Конвенції з прав людини і основоположних свобод;

4.З прийняттям проекту Закону № 2693 та презентованого проекту Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення національної інформаційної безпеки та права на доступ до достовірної інформації» знищуються права громадян України закріплені в:

- ст.10 Конвенції з прав людини і основоположних свобод;

- ст.2 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права;

- ст.5 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права;

- ст.19 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права;

- ст.17 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права;

- ст.34 Конституції України (254к/96-ВР);

5.З прийняттям проекту Закону № 2513 прямо порушуються права закріплені:

- ст.6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод;

- ст.7 Конвенції з прав людини і основоположних свобод;

- ст.5 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права;

- ст.9 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права;

- ст.14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права;

- ст.15 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права;

Викладені вище юридично обґрунтовані факти ,беззаперечно свідчать про те , що курс політичної партії “Слуга Народу” спрямований на знищення та ліквідацію незалежності України, порушення суверенітету і територіальної цілісності України,

підрив безпеки держави ,знищення прав і свобод людини громадянина УРСР (по правонаступництву України) Андрія Петровича Карповича, людини громадянина УРСР та інших громадян України.

Положеннями ст.5 Закону України “Про політичні партії в Україні” закріплено обмеження щодо утворення і діяльності політичних партій:

Утворення і діяльність політичних партій забороняється, якщо їх програмні цілі або дії спрямовані на:

1) ліквідацію незалежності України;

2) зміну конституційного ладу насильницьким шляхом;

3) порушення суверенітету і територіальної цілісності України;

4) підрив безпеки держави;

5) незаконне захоплення державної влади;

6) пропаганду війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової чи релігійної ворожнечі;

7) посягання на права і свободи людини;

8) посягання на здоров’я населення;

9) пропаганду комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їх символіки.

Політичні партії не можуть мати воєнізованих формувань.

Діяльність політичної партії може бути заборонена лише за рішенням суду.

Положеннями п.1,ч.2,ст.34 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань” закріплено , що Міністерство юстиції України розглядає скарги на проведені державним реєстратором реєстраційні дії (крім випадків, якщо такі реєстраційні дії проведено на підставі судового рішення).

За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про скасування реєстраційної дії , що закріплено положеннями підпункту А,п.2,ч.6,ст.34 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань”.

Положеннями ст.21 Закону України “Про політичні партії в Україні” закріплено наступне:

- Політична партія може бути за адміністративним позовом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об’єднань громадян, інших громадських формувань заборонена в судовому порядку у випадку порушення вимог щодо створення і діяльності політичних партій, встановлених Конституцією Україн и, цим та іншими законами України.

Ч.3,ст.34 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань” закріплено , що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

З урахуванням того , що витяг з ЄДР на підтвердження факту незаконної реєстрації політичної партії “Слуга Народу” отримано 19 січня 2020 року , то дата фактичного виявлення порушення реєстрації є 19 січня 2020 року і строк подання скарги не вважається пропущеним.

На підставі вищевикладеного , керуючись положеннями Конвенції з прав людини і основоположних свобод,Міжнародного пакту про громадянські і політичні права,Конституції України (254к/96-ВР),Закону України “Про політичні партії в Україні”,Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань” - ВИМАГАЮ:

1. Скасувати Державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи юридичної особи політичної партії “ПАРТІЯ РІШУЧИХ ЗМІН” з кодом ЄДРПОУ 40422142 які було здійснено 1 грудня 2017 року державним реєстратором Міністерства юстиції України Орла Юлія Сергіївна.

2.Задовольнити скаргу повністю шляхом передбаченим положеннями діючого законодавства України який полягає у зверненні до суду з адміністративним позовом щодо заборони діяльності політичної партії “Слуга Народу” через порушення вимог щодо створення і діяльності політичних партій.

Підтверджую про відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення, повідомлення або реєстраційної дії державного реєстратора та/або внесення відомостей до Єдиного державного реєстру.

Скаргу розглядати виключно за присутністю скаржника.

Додатки:

1.Витяг з ЄДР завірений підписом А.П. Карпович-5 аркушів.

2.Відповідь з Міністерства юстиції України — 4 аркуші.

3.Роздруківка з офіційного сайту Конституційного суду України (справа № 1-247/2018 (3393/18,рішення 3-р/2020) — 5 аркушів.

4.Роздруківка науково-експертного висновку Віктора Івановича Шишкіна — 8 аркушів

16 березня 2020 року А.П. Карпович

Телеграм: https://t.me/bagnetnacii
Фейсбук: https://www.facebook.com/groups/bagnetnacii
Сайт: http://bagnetnacii.blogspot.com

Фінансову підтримку діяльності ГО «Багнет Нації» можна здійснити на картку ПриватБанку 5168 7427 1422 2175 на ім’я Сергій Філіпенко. Дякуємо за Ваш внесок у відновлення конституційного устрою України!