- Український народ як носій суверенітету і єдине джерело влади може реалізувати своє право визначати конституційний лад в Україні шляхом прийняття Конституції України на всеукраїнському референдумі - з Рішення КСУ № 6-рп/2005 від 05.10.2005. Умисне невиконання службовою особою рішення ЄСПЛ, рішення КСУ та умисне недодержання нею висновку КСУ - карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років – ч. 4 ст. 382 КК України -

середу, 11 листопада 2020 р.

Заява до СБУ про повалення конституційного ладу неконституційними виборами в Дніпрі

 

СБУ

______________________________________

Адреса:

 

 

Голови ГО «Правозахисна група по створенню  

територіальних громад «Державотворець»

Калюжного Юрія Геннадійовича

 

Голови Правління ГО «ОБ’ЄДНАНА 

ПРАВОЗАХИСНА ГРУПА

«БАГНЕТ НАЦІЇ»

Акулов Владислав Віталійович

 

дата:_________________, час:____________

Слідчий: ______________________________

Посвідчення №:________________________

Підпис слідчого:________________________

 

 

ЗАЯВА

про вчиненні посадовими особами Дніпровської міської ради, посадовими особами ЦВК, членами виборчих комісій та політичних партій, як суб’єктами виборчого процесу у місті Дніпрі, по факту результатів голосування 25 жовтня 2020року, за ознакою скоєння кримінальних злочинів передбачених частиною другою і четвертою статті 28, частиною першою статті 109, частини першої статті 110, частиною першою і четвертою статті 110.2, частини першої статті 111, частиною другою, третьою і четвертою статті 358, частини першої статті 364, частини першою статті 366, частиною третьою і четвертою статті 382 Кримінального кодексу України

 

              Я, ___________________________________________________________,

паспорт серія______№____________ виданий  ____________________________

______________________________________________________________________

проживаю за адресою: _________________________________________________.

             Я, _____________________________________________________________,

паспорт серія______№____________ виданий  _____________________________

______________________________________________________________________

проживаю за адресою: __________________________________________________ .

 

Усвідомлюючи всю ступінь відповідальності, яку передбачає стаття 383 і 384 КК України (про завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину та завідомо неправдиві показання), - повідомляю про дії вчинених посадовими особами і депутатами (VІІ скликання) Дніпровської міської ради, посадовими особами ЦВК, членами районних у місті Дніпрі територіальних виборчих комісій, керівниками міських осередків політичних партій (зареєстрованих суб’єктами виборчого процесу у місті Дніпрі), за результатами організації та проведення у місті Дніпрі чергових виборів депутатів до міської ради та міського голови призначених на 25 жовтня 2020 року, що мають ознаки кримінального злочину, дії яких можуть підпадати під кваліфікацію частини другої і четвертої статті 28 ККУ (вчинення злочину групою осіб), частиною першою статті 109 ККУ (дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу), частини першої статті 110 ККУ (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України), частиною першою і четвертою статті 110.2 ККУ (фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу), частини першої статті 111 ККУ (державна зрада), частини першої статті 364 ККУ (зловживання владою або службовим становищем), частиною першою статті 366 ККУ (службове підроблення), частиною третьою і четвертою статті 382 ККУ (невиконання судового рішення), групові дії яких спрямовані на насильницьку зміну і повалення конституційного ладу, посягання на територіальну цілісність України,  фінансування таких дій, зловживання владою, службове підроблення та не виконання Рішень Конституційного Суду України, діями якими впроваджується у Дніпропетровській області, та в цілому в Україні, встановлення антиконституційного федеративного устрою в України.

По факту даного кримінального злочину можемо повідомити наступне, що Дніпровська міська рада ( далі – ДМР) не мала повноважень на прийняття Рішення № 95/31 від 25.04.2018року «Про функціонування районних у місті рад та їх виконавчих органів», яким вирішено про не утворення районних у місті Дніпрі рад, припиненні діяльності районних у місті Дніпрі рад та їх виконавчих органів, делегування повноважень ліквідованих районних у місті Дніпрі рад та їх виконавчих органів до виконавчих органів міської ради та органів самоорганізації населення, а також не мала повноваження приймати Рішення №80/60 від 02.09.2020року «Про створення адміністрацій районів Дніпровської міської ради». Такі питання не відносяться до компетенції Дніпровської міської ради.

На думку заявників про ознаки злочину, саме на підставі цих Рішень ДМР, під час виборчого процесу, не відбувалося висування, реєстрація та голосування за кандидатів до районних у місті Дніпрі рад, що призвело до порушення прав виборців жителів районних територіальних громад у місті Дніпрі, та порушено їх право безпосереднього (прямого) народовладдя, їх гарантовану Конституцією України на участь у вирішенні питань місцевого самоврядування, порушений прояв прямої демократії і верховенства права, які закріплені у положеннях статей 5, 6, 7, 8, 9, 22, 38, 65, 69, 70, 71, 85, 92, 116 і 119, а також у статтях 132-133 і 140-146 Конституції України, порушення яких може бути підтвердженням впровадження у Дніпропетровській області, та в цілому в Україні, дій спрямованих на встановлення антиконституційного федеративного устрою в Україні.

Ліквідовані, за вище переліченими Рішеннями Дніпровської міської ради, районні у місті Дніпрі ради, є адміністративними центрами адміністративно-територіальних одиниць, які мають державне утворення, та їх державне визначення адміністративно-територіальних одиниць закріплених у КОАТУУ (національний класифікатор ДК 014-97, затверджений та введений в дію наказом Держстандарту України від 31 жовтня 1997 р. № 659 (зі змінами та доповненнями є чинним з 01 січня 1998 р.). КОАТУУ - класифікатор об'єктів адміністративно-територіального устрою України КОАТУУ, який розроблений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 4 травня 1993 р. № 326 «Про концепцію побудови національної статистики України та Державну програму переходу на міжнародну систему обліку і статистики».

Розроблення і затвердження КОАТУУ, це продовження встановлення незалежності  України, законодавчо  встановити  реєстр об'єктів, що складають адміністративно-територіальний устрій України, та встановити межі територіальної цілісності Самостійної української держави України, яка стає правонаступником національних територій Українського  народу  Української   РСР, після проголошення АКТу незалежності України від 24 серпня 1991року та підтвердженого результатом голосування на  Всеукраїнському  референдуму Українського народу  Української  РСР 1 грудня 1991 року з підтримання резолютивної частини АКТу проголошення  незалежності України від 24 серпня 1991року,  в частині,  створення  Самостійної української держави України. З цього часу ми є суверена і незалежна, Самостійна українська держава Україна. 

Термін, національних  територій   Українського  народу   Української   РСР,   яка   станом   на  16 липня  1990 року, проголошення Декларації  про державний  суверенітет  України, складалася виключно тільки з самих національних  адміністративних  територіальних  одиниць територіальних громад Українського народу Української РСР з назвами його сіл, селищ, міст, районних  центрів, міст обласного значення,  міст обласних центрів  без  районного поділу та  районів міст обласних центрів з районним поділенням, які  разом  безпосередньо  складали єдину національну адміністративну територію Української Радянської Соціалістичної  Республіки  з  обмеженим державним суверенітетом, у складі державної  території Союзу Радянських Соціалістичних Республік. За змістом цього роз’яснення стає логічне поняття про державне утворення адміністративно-територіального устрою у місті Дніпрі з його районним поділом, де адміністративним центром цих районів у місті – є районні у місті Дніпрі ради.   

Початком встановлення Українського народу Самостійної української держави України стає прийняття 28 червня 1996 року Конституції України, преамбула якої побудована на  проголошенні АКТу незалежності  України  від  24 серпня 1991  року та підтвердженого результатом голосування на Всеукраїнському референдуму Українського народу Української  РСР 1 грудня 1991 року. У частині першій Розділу ХV «Перехідних положеннях» Конституції України, зазначено: «Закони та інші нормативні акти, прийняті до набуття чинності цією Конституцією, є чинними у частині, що не суперечить Конституції України». Отже, Конституцією України визнаються і стають частиною чинного законодавства АКТ незалежності  України  від  24 серпня 1991  року та результат голосування на Всеукраїнському референдуму Українського народу Української  РСР 1 грудня 1991 року. У другій частині Розділу ХV «Перехідних положеннях» Конституції України, зазначено: «Верховна Рада України після прийняття Конституції України здійснює повноваження, передбачені цією Конституцією. Чергові вибори до Верховної Ради України проводяться у березні 1998 року». Тобто, Верховною Радою України, на той час, повинні були би прийматися Закони у відповідності до Конституції України. Частиною восьмою Розділу ХV «Перехідних положеннях» Конституції України, визначено, що сільські, селищні, міські ради та голови цих рад після набуття чинності Конституцією України здійснюють визначені нею повноваження до обрання нового складу цих рад у березні 1998 року, а районні в містах ради та голови цих рад після набуття чинності цією Конституцією здійснюють свої повноваження відповідно до закону. Однак, таких дій Верховна Рада України, на той час, не здійснила.

З огляду на вище приведені обставини, у березні 1998року повинні були би відбутися вибори за новими Законами, де отримана у спадок, національні  адміністративні  територіальні  одиниці,  територіальні  громади  Українського народу  Української  РСР, могли би бути перетвореними у територіальні громади вже територіальної цілісності Самостійної української держави України, де саме Український народ Самостійної української держави України, а не ради, стає джерелом влади, який би дійсно здійснював би свою владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування (ст.5 КУ), які би були утворені створеними, за новими Законами, територіальними громадами. Виходячи з цієї правової логіки, требо розуміти, що Конституційна територіальна цілісність  Самостійної української держави України складається саме з територіальних громад Автономної Республіки Крим, областей, районів, міст, районів в містах, селищ і сіл, які у свою чергу складають систему адміністративно-територіального устрою України (ст.133 КУ). То, як посадові особи Дніпровської міської ради (VІІ скликання): міський голова Філатов Б.А., заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів Сидоренко О.М., голова постійної комісії міської ради з питань бюджету, фінансів та місцевого самоврядування Хмельникова А.О., інші посадові особи Департаменту з питань місцевого самоврядування, внутрішньої та інформаційної політики Дніпровської міської ради, які готували та складали порядок припинення і ліквідацію районних у місті рад та їх виконавчих органів, а також депутати Дніпровської міської ради VІІ скликання, які голосували за Рішення № 95/31 від 25.04.2018року «Про функціонування районних у місті рад та їх виконавчих органів» і  Рішення №80/60 від 02.09.2020року «Про створення адміністрацій районів Дніпровської міської ради», можуть змінювати систему адміністративно-територіального устрою України, не зловживаючи своєю владою і службовим становищем, та здійснювати дії спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу, та  посягання на територіальну цілісність і недоторканність України, разом з тими політичними партіями, інтереси яких вони представляють. 

Визначив складову систему адміністративно-територіального устрою України, заявники про ознаки злочину, доводять, що саме із додержання цієї системи виникає Конституційна доктрина територіальних громад Автономної Республіки Крим, областей, районів, міст, районів в містах, селищ і сіл Самостійної української держави України, яка визначається, як «Вся влада – територіальним громадам!». Тобто, власником об’єктів державної і комунальної власності стають територіальні громади Автономної Республіки Крим, областей, районів, міст, районів в містах, селищ і сіл, які саме і управляють тою часткою майна, що знаходиться на їх території (ст.143 КУ). Саме, територіальні громади, у визначений, новими Законами, порядок формують державні гілки влади: законодавчу, виконавчу і судову, для врегулювання всіх відносин між територіальними громадами їх територіальної цілісності Самостійної української держави України. Саме із дотримання цієї доктрини виникають Конституційні гарантії реалізація Конституційного положення, що в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування (ст.7 КУ), де первинним суб’єктом влади стає саме територіальна громада (ст.6 ЗУ МСУ). Територіальні громади, а не політичні партії, за Конституцією України, формують свої представницькі органи місцевого самоврядування та державний законодавчий орган влади – Верховну Раду України (ст. 5, 6, 75, 140, 141 КУ). Саме, за Конституцією України, територіальні громади, стають суб’єктом виборчих процесів, а не політичні партії. Саме територіальні громади обирають своїх представників (ст. 141 КУ). Діяльність політичних партій може відбуватися тільки у межах і спосіб визначений Конституцією та законами України (ст.19 КУ). Роль політичних партій збільшена, що призводить до корупційних зловживання владою, службовим становищем, службовим підробленням, дії, які спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу та приводить до встановлення антиконституційного федеративного устрою в України. Прикладом, може бути кожна політична партія яка не закликає до встановлення і відтворення Конституційного ладу відповідно до Конституції України. Кожна політична партія у своїх виборчих програмах не закликала до збереження і відтворенні територіальної цілісності Самостійної української держави України, відтворення прав власника, яке належить багатонаціональному Українському народу, відповідно до Конституції України. Хто, з політичних партій, закликав до виконання статті 20 Конституції України? Хто з політичних партій ставив за мету відтворити Конституційного ладу в Україні і повернути права власника на об’єкти власності громадянам України, які визначені у статтях 13 і 14 Конституції України. Можливо з цього приводу, що посадові особи та депутати Дніпровської міської ради представляють інтереси політичних партій, а не територіальних громад міста Дніпра, скоїли ознаки злочину прийнявши не у межах і спосіб визначений Конституцією та законами України Рішення № 95/31 від 25.04.2018року «Про функціонування районних у місті рад та їх виконавчих органів» і  Рішення №80/60 від 02.09.2020року «Про створення адміністрацій районів Дніпровської міської ради».

Згідно частини третьої статті 140 Конституції України, визначається: «Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи». Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», прийнятого ВРУ 21 травня 1997 року за № 280/97-ВР, частиною першою статті шостої, зазначено: «Первинним суб’єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста». Дії політичних партій, які приймали участь у виборчому процесі у місті Дніпрі, та в цілому в Україні не були спрямовані на виконання Конституційної доктрини Самостійної української держави України – «Вся влада – територіальним громадам!». Тому, на погляд заявників, висування, реєстрація і обрання кандидатів до районних у місті рад, як у місті Дніпрі, Львові, Винниці, Києві, Харкові, не відбулося на підставі дій політичних партій, ознаки дій яких не відбувалися у межах і спосіб визначений Конституцією та законами України. 

Згідно абзацу другому статті 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», яка дає тлумачення визначення поняття про територіальну громаду, що територіальна громада - жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, селищ, міст, що мають єдиний адміністративний центр ( у редакції Закону № 562-IX від 16.04.2020). У абзаці третьому цієї статті Закону, приведено поняття про адміністративно-територіальну одиницю, що адміністративно-територіальна одиниця - область, район, місто, район у місті, селище, село; {Офіційне тлумачення абзацу третього статті 1 див. в Рішенні Конституційного Суду № 11-рп/2001 від 13.07.2001}. Продовжуючи визначення понять що має відношення до поняття про територіальну громаду, визначаємо поняття про адміністративний центр територіальної громади, який визначений доповненим абзацом двадцять п’ятим у статті 1 цього Закону, а саме, адміністративний центр територіальної громади - населений пункт (село, селище, місто), що має розвинену інфраструктуру і, як правило, розташований найближче до географічного центру території територіальної громади та в якому розміщується представницький орган місцевого самоврядування територіальної громади (у редакції згідно із Законом № 562-IX від 16.04.2020). Отже, місто Дніпро, це місто з районним поділом, а якщо, це так, то адміністративний центр районних у місті Дніпрі територіальних громад – це районні у місті Дніпрі ради. Звертаємо, з цього приводу, увагу на визначення поняття про територію територіальної громади, яке доповнено абзацом двадцять шостим у статті 1 Закону, де зазначається, що територія територіальної громади - нерозривна територія, в межах якої територіальна громада здійснює свої повноваження щодо вирішення питань місцевого значення відповідно до Конституції і законів України, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування ( у редакції згідно із Законом № 562-IX від 16.04.2020}. З огляду на приведене і пов’язуючи з Рішеннями ДМР, зазначеними у цій заяві, визначаючи, що територіальна громада здійснює свої повноваження щодо вирішення питань місцевого значення відповідно до Конституції і законів України, то згідно статті 151.2 Конституції України: «Рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов’язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені», посадові особи і депутати Дніпровської міської ради, приймаючи приведені вище Рішення не додержувалися Рішенні Конституційного Суду № 11-рп/2001 від 13.07.2001, що призвело до ознак злочину, дії яких пов’язані з виборчим процесом та результатами голосування 25 жовтня 2020року у місті Дніпро.

Далі, заявники зазначають наступне. Необхідно враховати таку доведеність скоєння злочину, що Рішенням Конституційного Суду № 11-рп/2001 від 13.07.2001 окремо зазначається:  «1. Систему адміністративно-територіального устрою згідно  з  частиною першою статті  133   Конституції   України   складають: Автономна  Республіка  Крим,  області,  райони,  міста,  райони  в містах, селища і села. Міста Київ та Севастополь мають спеціальний статус,  який визначається  законами України (частина третя цієї статті). Адміністративно-територіальна одиниця - це компактна  частина єдиної території України, що є просторовою основою для організації і  діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

У частині  першій  статті  133,  частинах  четвертій,  п'ятій статті 140 Конституції України  і  відповідно  в  абзаці  третьому статті  1  Закону  України  "Про місцеве самоврядування в Україні» у частині першій статті 2 Закону  України «Про  столицю  України  -  місто-герой  Київ»  район  і  район   у місті   визначаються   як   окремі адміністративно-територіальні  одиниці,  які мають різний правовий статус та інші відмінні ознаки.

4. Згідно з пунктом 13 частини першої статті  92  Конституції України   територіальний   устрій  України  визначається  виключно законами України,  що є  однією  з  важливих  гарантій  єдності  і цілісності  державної  території України (частина третя статті 2). Це  означає,  що  правовий  режим   адміністративно-територіальних одиниць   як   окремих  складових  адміністративно-територіального устрою України (в тому числі визначення порядку утворення,
ліквідації, зміни меж районів у містах) повинен визначатися законами України
.

Конституція України визнає право за  територіальною  громадою та органами місцевого самоврядування самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах  Конституції  і  законів  України,  що цілком  узгоджується  з положеннями пункту 2 статті 4 Європейської Хартії місцевого самоврядування, відповідно до якого місцева влада в межах закону має повне право вирішувати будь-яке питання,  що не вилучено із сфери її компетенції і  вирішення  якого  не  доручено жодному іншому органу.

Межі таких повноважень міських рад,  зокрема щодо утворення і ліквідації   районів   у   місті   (на   відміну  від  районів  як регіонально-географічних  утворень),  базовим  Законом  та  іншими законами України чітко не визначені і не віднесені до компетенції інших органів.  У  зв'язку  з  цим  та  виходячи  із  спеціального конституційно-правового  статусу міста Києва як столиці України не виключається можливість вирішення  цих  питань  Київською  міською радою до їх повного законодавчого врегулювання».

У самому тексті результативної частини першої  Рішення Конституційного Суду № 11-рп/2001 від 13.07.2001 визначено: «Під термінами "район",  що використовується  в  пункті  29
частини  першої статті 85 Конституції України,  і «район у місті», що вживається в частині першій статті 133,  частині п'ятій  статті 140,  частині першій статті 142 Конституції України і відповідно в абзаці   третьому   статті   1   Закону   України   «Про   місцеве самоврядування  в Україні                        (
280/97-ВР ),частині першій статті 2 Закону   України  "Про  столицю   України - місто-герой Київ"
(
401-14 ),    треба    розуміти   різні   за   своїм    значенням адміністративно-територіальні       одиниці       в системі адміністративно-територіального устрою України, правовий статус
яких повинен визначатися законом
». Враховуючи приведенні висновки Рішення Конституційного Суду 
№ 11-рп/2001 від 13.07.2001, заявники зазначають наступне, що Дніпровська міська рада не має повноважень і компетенції приймати рішення щодо припинення і ліквідацію районних у місті Дніпрі рад, що таки питання мають відношення до питань системи адміністративно-територіального устрою України, які вирішуються виключно Верховною Радою України тільки на підставі Закону, який требо, ще прийняти. Районні у місті Дніпрі адміністративно-територіальні одиниці з їх представницькими органами місцевого самоврядування – районними у місті Дніпрі радами, як їх адміністративними центрами, як і сама Дніпровська міська рада утворені за часів радянського режиму. Районні у місті Дніпрі ради, як і Дніпровська рада, з їх окремими адміністративно-територіальні одиницями,  входили до національних територій Українського народу Української РСР, які після проголошенні АКТу незалежності  України  від  24 серпня 1991року та підтвердженого результатом голосування на Всеукраїнському референдуму Українського народу Української  РСР 1 грудня 1991 року, стають адміністративно-територіальними одиницями, разом із своїми представницькими органами місцевого самоврядування, у єдину системі адміністративно-територіального устрою України, правовий статус яких повинен визначатися окремим законом, якого на сьогоднішній день не існує. Дніпровська міська рада з радянських часів вже мала районний поділ, і була прийнята у систему адміністративно-територіального устрою України, як місто з районним поділом. Положення  пункту  41  частини  першої  статті  26  Закону України "Про місцеве самоврядування  в  Україні",  про  те,  що  до компетенції  сільських,  селищних,  міських рад належить прийняття рішень  з  питань  адміністративно-територіального  устрою,  треба розуміти  так,  що вирішення питання утворення чи не утворення в місті районних рад та в разі їх утворення  визначення обсягу і меж повноважень районних рад Дніпровською міською радою, можливо бути тільки тих районних утворень, які сама би Дніпровська міська рада утворила після часу визначення її  повноважень нового складу депутатів ради, тобто, після березня 1998 року.

Відповідно до частини 5 статті 140 Конституції України, Дніпровська міська рада, має компетенцію тільки у питанні організації управління районами в містах. Висновок до цієї частини є у п.2 Рішення Конституційного Суду № 11-рп/2001 від 13.07.2001, а саме: «2. Під  поняттям  "організація управління районами в містах", що міститься в частині п'ятій статті 140  Конституції  України, в системному зв'язку з  її  статтями  142,  143  треба розуміти повноваження міських рад як  органів  місцевого  самоврядування  в містах з районним поділом приймати рішення щодо: матеріально-фінансового та організаційного забезпечення здійснення місцевого самоврядування в районах міста; утворення чи не утворення в місті районних рад та в разі їх утворення  визначення  обсягу  і меж   повноважень  районних  рад; адміністративно-територіального устрою  та з інших питань у межах і порядку, визначених Конституцією та законами України. Отже, посадові особи і депутати Дніпровської міської ради не мали приймати рішення, які не належали до їх повноважень і компетенції, а тому скоїли злочин.

Не компетентність прийняття Дніпровською міською радою Рішення № 95/31 від 25.04.2018року «Про функціонування районних у місті рад та їх виконавчих органів» і  Рішення №80/60 від 02.09.2020року «Про створення адміністрацій районів Дніпровської міської ради», заявники доводять ще і таким фактом. Місто Дніпро – місто обласного підпорядкування. Питання припинення або ліквідацію районних адміністративних центрів, як зміну назв адміністративно-територіальних одиниць, які відрізняються від назв визначених у КОАТУУ, може здійснювати тільки обласна рада при умові існування Закону, яким могло бути урегульований порядок припинення і ліквідація районних у місті адміністративних центрів, перетворення їх у районні у місті адміністрації, з перетворенням районних у місті адміністративно-територіальні одиниці з їх адміністративними центрами у структурні виконавчі органи Дніпровської міської ради, об’єднуючи їх у єдину міську адміністративно-територіальну одиницю з єдиним виконавчим органом, якщо у межах кожної районної адміністративно-територіальної одиниці (наприклад) міста Дніпро, за результатами проведених, у кожному районну у місті Дніпрі, визначених за КОАТУУ,  місцевих референдумів, буде прийнято рішення про припинення або ліквідацію районних адміністративних центрів, то обласна рада за цим питанням звертається до Верховної Ради України. Підтвердженням такого висновку заявників може бути п.3 у Рішенні Конституційного Суду № 11-рп/2001 від 13.07.2001: «Положення  пункту  13 частини першої статті 92 Конституції України  про  те,  що  виключно  законами   України   визначається територіальний  устрій України",  треба розуміти так,  що питання територіального устрою України,  зокрема визначення  змісту  цього поняття,  правового статусу і видів адміністративно-територіальних одиниць,    повноваження    органів    щодо    вирішення    питань адміністративно-територіального устрою  України,  є питаннями загальнодержавного значення і урегульовуються лише законом.

Окремі повноваження з цих питань можуть бути  надані  законом органам місцевого самоврядування (стаття 143 Конституції України)». Таким чином, посадові особи та депутати Дніпровської міської ради VІІ скликання, як місто обласного підпорядкування не мали і не мають компетентності та повноважень вирішувати питання припинення та ліквідацію районних у місті Дніпрі рад та змінювати назви та межі районних у місті адміністративно-територіальних одиниць. Приведений факт дій посадових осіб і депутатів Дніпровської міської ради VІІ скликання, може бути ознакою злочину та кваліфіковано, як посягання на територіальну цілісність і недоторканність України, дії, які спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу, діями якими впроваджується у місті Дніпро та у Дніпропетровській області, що має зв’язок в цілому в Україні - встановлення антиконституційного федеративного устрою в України.

Верховна Рада України приймає Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад» № 562-IX від 16 квітня 2020 року (із змінами внесеними Законом № 805-IX від 16.07.2020) , яким внесені зміни до статті 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», цими змінами визначені поняття «про адміністративний центр територіальної громади» та визначене поняття «про територію територіальної громади», а також внесені доповнення у Розділ V "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону, де зазначено, що до прийняття закону про адміністративно-територіальний устрій України  визначення адміністративних центрів територіальних громад та затвердження територій територіальних громад здійснює Кабінет Міністрів України. Рішення Кабінету Міністрів України про визначення адміністративних центрів територіальних громад та затвердження територій територіальних громад подається до Центральної виборчої комісії для прийняття нею рішення про призначення перших місцевих виборів депутатів сільських, селищних, міських рад і сільських, селищних, міських голів відповідних територіальних громад. Продовжуючи зміст Закону України № 805-IX від 16.07.2020.

Далі, Верховна Рада України приймає Постанову № 795-IX від 15 липня 2020 року «Про призначення чергових місцевих виборів у 2020 році», та призначає чергові вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів (крім визначених пунктами 2 і 3 цієї Постанови) на неділю 25 жовтня 2020 року.

 Наступною Постановою Верховна Рада України приймає Постанову «Про ліквідацію та утворення районів» № 807-IX від 17 липня 2020 року, де за умовами пункту 4 частини 1 Постанови утворюється  Дніпровський район (з адміністративним центром у місті Дніпро) у складі територій Дніпровської міської територіальних громад, та інших за текстом сіл і селищ.

Постановою ЦВК 25 червня 2020 року № 117, визначається «Про утворення звичайних та спеціальних виборчих дільниць на постійній основі», якою Відповідно до статей 28 – 30, підпунктів 2, 3 пункту 2 розділу XXXXII «Прикінцеві та перехідні положення» Виборчого кодексу України, Порядку утворення виборчих дільниць на постійній основі, їх тимчасового закриття, ліквідації та внесення змін до відомостей про утворені виборчі дільниці, затвердженого постановою Центральної виборчої комісії від 25 червня 2020 року № 116, керуючись статтями 11 – 13, пунктом 71 статті 17 Закону України «Про Центральну виборчу комісію».

Постановою ЦВК 28 липня 2020 року № 148, визначається «Про форми переліків місцевих рад  із зазначенням адміністративно-територіальних одиниць,  що входять до їх складу», якою відповідно до частини дев’ятої статті 194, пункту 4 частини першої статті 205 Виборчого кодексу України, керуючись статтями 11 – 13, пунктом 7 статті 21 Закону України "Про Центральну виборчу комісію", встановлюються форми переліків місцевих рад із зазначенням адміністративно-територіальних одиниць, що входять до їх складу.

Постановою ЦВК від 8 серпня 2020 року № 160, визначається «Про перші вибори депутатів сільських, селищних, міських рад територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів 25 жовтня 2020 року», якою визначається, що  До Центральної виборчої комісії 23 липня 2020 року надійшла Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів». Також 27 липня 2020 року до Комісії надійшли Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року: ( у тому числі) Розпорядження КМУ № 709-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Дніпропетровської області».

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 709-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Дніпропетровської області» Відповідно до абзацу першого пункту 7-1 розділу V “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” визначити адміністративні центри та затвердити території територіальних громад Дніпропетровської області згідно з додатком. У Додатку визначено: Назва територіальної громади – Дніпровська; Код населеного пункту - адміністративного центру територіальної громади згідно з КОАТУУ1210100000; Назва населеного пункту - адміністративного центру територіальної громади - м. Дніпро; Назви територіальних громад (населених пунктів), території яких входять до складу території територіальної громади – Дніпровська; Назва району чи міста обласного значення, до якого входить адміністративний центр територіальної громади – м. Дніпро.

Приведений перелік нормативно-правових актів не визначає припинення або ліквідацію районних адміністративно-територіальних одиниць з їх невід’ємними адміністративними центрами - районних у місті Дніпрі рад.  приведений факт не стосується змін районних у місті  адміністративно-територіальних одиниць визначених КОАТУУ. Утворений  Дніпровський район (з адміністративним центром у місті Дніпро), відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про ліквідацію та утворення районів» № 807-IX від 17 липня 2020 року, ні у якому разі не має відношення до ліквідації районних у місті територіальних громад – територіально-адміністративних одиниць з їх адміністративними центрами – районних у місті Дніпрі рад.  Відповідно, відсутність організації і проведення виборчого процесу до районних у місті Дніпро рад з боку посадових осіб ЦВК має ознаки зміни системи адміністративно-територіального устрою України, до якої входять районні у місті Дніпрі адміністративно-територіальні одиниці разом з їх адміністративними центрами – районними у місті Дніпрі радами.

Постановою ЦВК від 28 серпня 2020 року № 204, визнається «Про Роз’яснення щодо утворення виборчих округів для організації і проведення місцевих виборів, якою відповідно до статті 140 Конституції України, частини другої статті 25, частин першої, другої статті 192, пункту 1 частини першої статті 196,статей 198, 199, 201, пунктів 21, 10 частини першої статті 205, пункту 2 частини другої статті 206 Виборчого кодексу України, пункту 3 частини першої статті 26, частини третьої статті 30 Закону України “Про Державний реєстр виборців”, абзаців двадцять п’ятого та двадцять шостого статті 1, пункту 71 розділу V “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, на виконання пункту 3 розділу ІІ “Прикінцеві положення” Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад”, пункту 5 Постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807–ІХ “Про утворення та ліквідацію районів”, керуючись статтями 11 – 13, частиною другою статті 16, пунктами 4, 5 статті 17, пунктами 2, 9 статті 21 Закону України “Про Центральну виборчу комісію”, Центральна виборча комісія постановляє: 1. Затвердити Роз’яснення щодо утворення виборчих округів для організації і проведення місцевих виборів (додається). У Додатку до постанови Центральної виборчої комісії від 28 серпня 2020 року № 204, надається розяснення, в якому у п.3.1 зазначається: «Для проведення виборів депутатів обласних, районних, районних у місті рад, а також депутатів міських, сільських, селищних рад (територіальних громад з кількістю виборців 10 тисяч і більше) за системою пропорційного представництва за відкритими виборчими списками місцевих організацій політичних партій територіальна (обласна, районна, районна у місті, міська, сільська, селищна) виборча комісія утворює територіальні виборчі округи, на які поділяється відповідний єдиний багатомандатний виборчий округ». У цьому пункті Роз’яснення також визначено, що під час утворення територіальних виборчих округів з виборів депутатів обласних, районних, районних у місті рад, а також депутатів міських, сільських, селищних рад (територіальних громад з кількістю виборців 10 тисяч і більше) застосовуються положення статті 201 Кодексу з урахуванням Постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807–ІХ «Про утворення та ліквідацію районів».

Далі у п.3.4 Роз’яснення зазначається: «До меж територіального виборчого округу з виборів депутатів міської ради міста з районним поділом може входити поряд з територією району в місті також територія населених пунктів (сіл, селищ, міст), що входять до складу території відповідної міської територіальної громади, але розташовані поза межами районів у місті. У такому разі території зазначених населених пунктів включаються до того територіального виборчого округу, включення до якого дасть змогу дотриматися принципу неперервності меж (зв’язності територій) округу».

Далі у п.3.5 Районна в місті виборча комісія утворює територіальні виборчі округи лише в разі проведення виборів депутатів районних у місті рад (у містах, де утворені районні в місті ради). До меж єдиного багатомандатного виборчого округу з виборів депутатів районних у місті рад (у разі їх утворення) може входити лише територія відповідного району в місті. Право голосу на виборах депутатів районної у місті ради (у разі їх утворення) мають виборці, виборча адреса яких віднесена до території відповідного району в місті.

Відповідно Переліку територіальних виборчих комісій по Дніпропетровської області утворена Дніпропетровська обласна територіальна виборча комісія; Дніпровська районна територіальна виборча комісія Дніпропетровської області; Дніпровська міська територіальна виборча комісія Дніпровського району Дніпропетровської області; Амур-Нижньодніпровська районна у місті Дніпрі територіальна виборча комісія Дніпропетровської області; Новокодацька районна у місті Дніпрі територіальна виборча комісія Дніпропетровської області; Самарська районна у місті Дніпрі територіальна виборча комісія Дніпропетровської області; Соборна районна у місті Дніпрі територіальна виборча комісія Дніпропетровської області; Центральна районна у місті Дніпрі територіальна виборча комісія Дніпропетровської області; Чечелівська районна у місті Дніпрі територіальна виборча комісія Дніпропетровської області; Шевченківська районна у місті Дніпрі територіальна виборча комісія Дніпропетровської області. Тобто, умови для організації і проведення виборчого процесу з висуванням, реєстрацією і обранням депутатів до районних у місті Дніпрі рад,  були створені згідно положення статті 201 Кодексу та з урахуванням Постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807–ІХ «Про утворення та ліквідацію районів». Требо також в цьому випадку зазначить, що Постановою ЦВК від 28 серпня 2020 року № 204 посилається на статтю 140 Конституції України, якою передбачено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Посилаючись на пункту 71 розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», можна стверджувати, що при умові до прийняття закону про адміністративно-територіальний устрій України  визначення адміністративних центрів територіальних громад та затвердження територій територіальних громад здійснює Кабінет Міністрів України, а згадані Розпорядження Кабінету Міністрів України не можуть бути суперечливі положенню частині першій статті 133 і статті 140 Конституції України. Отже, жителів районів у місті Дніпрі з яких саме складається районна територіальна громада, як адміністративно-територіальна одиниця з адміністративним центром – районна у місті Дніпрі рада, були позбавлені права голосу за кандидатів до районних у місті Дніпро рад, які були внесені до Державного реєстру виборча адреса яких віднесена до території відповідного району в місті Дніпрі. Посадові особи ЦВК та члени районних у місті Дніпрі територіальних виборчих комісій Дніпропетровської області разом із політичними партіями, разом з посадовими особами і депутатами Дніпровської міської ради не організували і не провели висування, реєстрацію і обрання кандидатів до районних у місті Дніпрі рад, що може бути підтвердженням неможливості забезпечення підготовки та проведення місцевих виборів, а тому у відповідності пункту 7 частини 1 статті 205 Кодексу, запропонувати ЦВК визнати: « у разі встановлення неможливості забезпечити підготовку та проведення місцевих виборів відповідно до положень цього Кодексу на окремих територіях приймає рішення про неможливість проведення виборів до відповідних органів місцевого самоврядування», та у відповідності частині 5 статті 206 Кодексу: « забезпечити підготовку та проведення виборів до відповідних районних у місті Дніпрі рад», з урахуванням положень Розділу XXXVII. «ВИСУВАННЯ ТА РЕЄСТРАЦІЯ КАНДИДАТІВ НА МІСЦЕВИХ ВИБОРАХ», та повернути виборцям районним у місті Дніпрі рад їх право закріплене у статті 38 Конституції України.

Наступним фактом, який може бути підтвердженням для прийняття ЦВК свого рішення відповідно п.7 частини 1 статті 205 Кодексу та бути підтвердженням групового вчинення ознак злочину та  ознак дій, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу, тривалий розгляд адміністративної справи №160/7958/18 про визнання протиправним та нечинним рішення Дніпровської міської ради VII-скликання №95/31 від 25.04.2018року. Позовна заява була направлена до Дніпропетровського окружного адміністративного суду 24.10.2018року, і до тепер знаходиться у підготовчому проваджені. Відповідач по справі №160/7958/18 – Дніпровська міська рада. Позивачі по справі, два депутати двох районних у місті Дніпрі рад. Третіми особами по справі на стороні позивача є представники восьми районних у місті Дніпрі рад та Громадська Організація «Луганська Правозахисна Група». Відбулося біля п’ятнадцяти змін складу суду. На думку позивачів по справі, Дніпровська міська рада тисне на суддів Дніпропетровського окружного адміністративного суду. Позивачі не виключають можливі ознаки корупції – підкупу суддів. Позивачі і третя особа неодноразово відводили суддів на підставі пунктів 2 і 4 частини 1 статті 36 КАС України. В продовж всього часу розгляду адміністративної справи, Відповідач не може довести і представити належні і достовірні докази щодо своєї адміністративної процесуальної правосуб’єктності та дієздатності своїх представників при розгляді справи у судових засіданнях відповідно частини 1 і 2 статті 43 КАС України. Відповідач, також не може довести правомірність прийнятого ним Рішення №95/31 від 25.04.2018року, яким припиняються діяльність і ліквідовуються районні у місті Дніпрі ради, у відповідності частини 2 статті 77 КАС України. Судовий процес затягується суддями з метою не проведення висування, реєстрації та обрання кандидатів до районних у місті Дніпрі рад 25 жовтня 2020року депутатів. Позивачами двічі за цей період подавалися заяви про забезпечення позову, і у двох випадках їх відхиляли. Позивачі разом з третьою особою подавали клопотання про виконання статті 144 Конституції України, і в цьому випадку судді не задовольняли клопотання не звертаючи увагу на порушення ними вже висновків Рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009р. № 7-рп/2009. Позивачі і третя особа по справі з боку позивачів неодноразово подавали клопотання про здійснення судового контролю за виконанням судових рішень по справі. Однак, одні судді не задовольняли здійснювати контроль прийнятих рішень іншими суддями. Мова йде про не виконання відповідачами судових доручень, якими деякі судді зобов’язували, у встановлену судом дату, надати суду копії документів, які могли свідчити про правосуб’єктність і державну реєстрацію Дніпровської міської ради. Виходячи з представлених обставин, заявлений факт може бути підтвердженням групового вчинення ознак злочину та ознак дій, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу до якого вже можуть бути залучені не тільки посадові особи і депутати Дніпровської міської ради VII-скликання, а вже і судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду, які приймали участь у судовому процесі при розгляді адміністративної справи №160/7958/18.

З огляду на вище приведені юридичні обставини і факти стосовно неможливості проведення виборів до відповідних органів місцевого самоврядування, виникає ще одне питання, яке пов’язується з вище приведеними питання, це законність висування і обрання голови Дніпровської міської ради. Якщо виникає питання встановлення неможливості забезпечити підготовку та проведення місцевих виборів відповідно до положень цього Кодексу на території міста Дніпро до районних у місті Дніпро рад, відсутність обрання голів до цих рад, то і обрання голови до Дніпровської міської ради також відбувається не в межах і у спосіб положенням Конституції України. Це питання дуже важливо також з питань заходів запобігання корупції в органах місцевого самоврядування, про які неодноразово згадує Президент України В.Зеленський, що мали відношення до голови Дніпровської міської ради Філатова Б.А.

Приведені вище факти, порушення забезпечення підготовки та проведення місцевих виборів відповідно до положень цього Виборчого Кодексу, прояв ознак корупції, співпадають не тільки з діями посадових осіб ЦВК і членами комісій ТВК, не тільки з діями посадових осіб і голови і депутатами Дніпровської міської ради, а тісно пов’язані з діями посадових осіб і депутатів міських рад міста Львова, міста Вінниці, міста Києва, міста Харкова, та інших міст з районним поділом, де також обрання депутатів до районних рад не відбулося, початок яких відбувався ще за часів Президента України П. Порошенка та Голови Кабінету Міністрів України В. Гройсмана.  Такі спостереження заявників не можуть бути простим збігом юридичних обставин та фактів, а може бути діями за ознакою групового злочину, які можуть підпадати під кваліфікацію насильницької зміни та повалення конституційного ладу, посягання на територіальну цілісність і недоторканність України, фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу, державна зрада, та не виконання судових рішень. Припинення діяльності районних рад у містах з районним поділом  приводить до зміни територіальної цілісності в Україні та до  встановлення антиконституційного федеративного устрою в України. За положенням статті 2 Конституції України: «Україна є унітарною державою».

Частина друга статті 141 Конституції України зазначає: «Територіальні громади на основі загального, рівного, прямого виборчого права обирають шляхом таємного голосування відповідно сільського, селищного, міського голову, який очолює виконавчий орган ради та головує на її засіданнях. Строк повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на чергових виборах, становить п’ять років». У мотивувальної частині 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 09 лютого 2000року №1-рп/2000, зазначається: «За Конституцією України (частина друга статті 141) сільський, селищний,  міський голова  обирається відповідною  територіальною громадою   для  того,  щоб  очолювати  виконавчий  орган  ради  та головувати на її засіданнях». Згадується також у цій частині про статтю 79 Закону України «Про місцеве самоврядування». Міський голова відповідає  перед  радою за наслідки роботи виконавчого органу та за свою  власну  діяльність  аж   до   припинення   наданих   йому повноважень  за  рішенням  відповідної  ради за наявності підстав, передбачених частиною другою статті 79 Закону  (якщо  він  порушує Конституцію  та  закони  України,  права  і  свободи громадян,  не забезпечує здійснення наданих йому повноважень).  Депутатами Дніпровської міської ради були прийняті Рішення № 95/31 від 25.04.2018року «Про функціонування районних у місті рад та їх виконавчих органів» і  Рішення №80/60 від 02.09.2020року «Про створення адміністрацій районів Дніпровської міської ради», не на  підставі,  в  межах повноважень та у спосіб,  що передбачені Конституцією та законами України, а голова Дніпровської міської ради Філатов Б.А. їх підписав, та залучив себе до ознак злочину. У цій частині також нагадується про частину другу статті 19 Конституції України, за умовами якої органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на  підставі,  в  межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Отже, щоб зупинити порушення положень Конституції та законів України у місті Дніпрі з боку посадових осіб і депутатів Дніпровської міської ради, з боку голови Дніпровської міської ради від ознак прийнятих неправомірних Рішень про припинення діяльності районних у місті Дніпрі рад, що може привести до зміни територіальної цілісності в Україні та до встановлення антиконституційного федеративного устрою в України, можна скористатися висновками Рішення Конституційного Суду України від 09 лютого 2000року №1-рп/2000 та запровадити Верховній Раді України за певних обставин може призначити позачергові вибори сільської, селищної,  міської,  районної у місті,  районної, обласної ради, а також сільського,  селищного,  міського голови, скориставшись своїми повноваженнями визначеними у пункті 30 статті 85 Конституції України.   Інше, що може зупинити створення федеративного устрою у  державі і подолати корупцію у сучасному суспільстві – прийняти Закон України про територіальні громади, яким урегулювати порядок створення територіальних громад та утворення ними органів місцевого самоврядування, а також визначити порядок утворення або не утворення районів у містах та їх ліквідацію. Обрання голів до органів місцевого самоврядування не відбувається в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч.2 ст.19 КУ), тому, що територіальні громади за положеннями Конституції і законів України ніхто в Україні не створював, а тому обрання голів до сіл, селищ і міст не є законними.

Наступним фактом, який тісно пов'язаний з попередніми вище приведеними факторами може бути діяльність Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровської області (далі – ГУДМС) у частині здійснення оформлення і видачу громадянам України, які постійно проживають в Україні, документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство, тимчасово затримує та вилучає такі документи у передбачених законодавством випадках. Відповідно п.16 Положення ГУДМС у Дніпропетровської області, є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в органах казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.

У пункті 1 частини першій статті 8 Виборчого кодексу, приведено, що  документом, який підтверджує особу та громадянство України виборця, є: паспорт громадянина України (у вигляді паспортної книжечки або картки). Отже, на дільничні виборчі комісії 25 жовтня 2020року прийшли громадяни, які прийняли у виборчому процесі маючи посвідчення громадянина України, які були оформлені окремими територіальними підрозділами Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровської області. Кількість виборців прийнявши і проголосувавши на виборчих дільницях у місті Дніпрі і Дніпропетровської області може бути більше 10 % відсотків від загальної кількості виборців, які прийняли і проголосували 25 жовтня 2020року на виборчих дільницях районних територіальних виборчих дільницях у місті Дніпрі та багатомандатних округах Дніпропетровської області.

Постановою Кабінету Міністрів України  від 20 серпня 2014 р. № 360 затверджено Положення про Державну міграційну службу України. ДМС України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства. Приймає відповідно до законодавства рішення про встановлення належності до громадянства України, оформлення набуття громадянства України та їх скасування. Здійснює оформлення і видачу громадянам України документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство, тимчасово затримує та вилучає такі документи у передбачених законодавством випадках. Але у Положенні про Державну міграційну службу України немає повноважень про створення територіальних підрозділів, або про утворення територіальними підрозділами окремих територіальних підрозділів Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровської області. Частиною 16 Положення ДМС України зазначено: «ДМС є юридичною особою публічного права, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Казначейства». Якщо, це так, то у частині 2 статті 81 ЦК України, зазначено: «Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування». Частиною 3 цієї статті ЦК України, встановлено, Порядок утворення та правовий статус юридичних осіб публічного права встановлюються Конституцією України та законом. А закону, яким би встановлювався Порядок утворення та правовий статус юридичних осіб публічного права на сьогоднішній час не існує. Тобто, посадові особи ДМС України діють не в  межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, порушуючи частину 2 статті 19 Конституції України.  Крім того, у статті 20 Конституції України, зазначено, що опис державних символів України та порядок їх використання встановлюються законом. Закону про Великий Державний Герб України на сьогоднішній день – не існує. Великий Державний Герб України встановлюється з урахуванням малого Державного Герба України та герба Війська Запорізького законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України, а тому застосування печатки із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням ДМС України не може бути законним.

Наказом, що не в межах повноважень та у спосіб передбачених Конституцією та законами України, Державною міграційною службою України від 18.07.2011 №28 було утворене Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровської області. Затверджене (із змінами) Положення про Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровської області від 14.02.2015 №19 (далі – Положення). У другій частині цього Положення зазначено: «ГУМДС у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, Указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства внутрішніх прав та ДМС, а також цим Положенням та іншими актами законодавства». У пункті 11 частини 4 Положення, визначається: «здійснює оформлення і видачу громадянам України, які постійно проживають в Україні, документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство, тимчасово затримує та вилучає такі документи у передбачених законодавством випадків». У пункті 23 цієї частини та Положення, визначено: забезпечує надання в установленому порядку органам ведення Державного реєстру виборців, Державної фіскальної служби та іншим органам виконавчої влади передбачені законодавством відомості». У пункті третьому частини п’ятої цього Положення, визнається: «контролює та координує діяльність територіальних підрозділів ГУДМС». Але, в жодному пункті частин Положення відсутні умови утворення (створення) окремих територіальних підрозділів Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області. У частині  16 Положення, встановлено: «ГУМДС у Дніпропетровської області, є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в органах казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням». Посадові особи ДМС України, затверджуючи Положення ГУМДС у Дніпропетровській області порушили дію статті 20 Конституції України, надаючи право використовувати печатку із зображенням Державного Герба України із назвою ГУМДС у Дніпропетровської області без затвердженого Верховною Радою України Закону про Великий Державний Герб України. Великий Державний Герб України встановлюється з урахуванням малого Державного Герба України та герба Війська Запорізького законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України, а тому застосування печатки із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням ДМС України не може бути законним, а тому посадові особи ГУМДС у Дніпропетровській області порушують частину 2 статті 19 Конституції України, що приводить до скоєння кримінального злочину, яке може бути кваліфіковане перешкоджання здійсненню виборчого права, роботі ВК чи діяльності офіційного спостерігача (ст. 157 ККУ), а також надання неправдивих відомостей до органу ведення ДРВ або інше несанкціоноване втручання в роботу ДРВ (ст. 158 ККУ).

Підтвердженням таких висновків заявниками, може бути факт видання Наказів ГУДМС України в Дніпропетровської області (у кількості 45), затвердження Положень про окремі територіальні  підрозділи Головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області.  Отже, діяльність посадових осіб ГУДМС в Дніпропетровській області відбувається мають ознаки злочину здійснюючи свої дії не в  межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, порушуючи частину 2 статті 19 Конституції України. Тобто, завдяки діям посадових осіб ГУДМС України в Дніпропетровської області та ними створених територіальних підрозділів відбулися ознаки формування неправдивих відомостей у Державному реєстрі виборців за їх територіальним місцем проживання. Посадові особи ДМС України та ГУДМС України в Дніпропетровської області, разом з посадовцями 45 (сорока п’яти відділень) в Дніпропетровської області стали учасниками порушення прав виборців та перешкоджання здійсненню ними їх виборчого права, яке відбулося разом з посадовцями ЦВК і членами ТВК, посадовцями політичних партій у відсутності організації і проведення виборчого процесу до обрання кандидатів у депутати до районних у місті Дніпрі рад, та голів до цих рад, які не відбулися на підставі Рішень Дніпровської міської ради № 95/31 від 25.04.2018року «Про функціонування районних у місті рад та їх виконавчих органів» і Рішень Дніпровської міської ради №80/60 від 02.09.2020року «Про створення адміністрацій районів Дніпровської міської ради».  До цього висновку требо додати не законність підрахунку голосів на всіх виборчих дільницях проведення за результатами голосування 25 жовтня 2020 року у місті Дніпрі, а також по всій Дніпропетровській області.

 

Підводячи підсумок викладених фактів та юридичних обставин, поєднуючи і пов’язуючи їх між собою можемо мати широке коло, велику групу посадових осіб, усвідомлюючи чи не усвідомлюючи скоєні ними ознаки злочину, що можуть бути кваліфіковані  за результатами організації та проведення, у місті Дніпрі та в цілому у Дніпропетровській області, чергових виборів депутатів і голови до Дніпровської міської ради, та до всіх рівнів органів місцевого самоврядування призначених на 25 жовтня 2020 року, ЗАЯВЛЕМО ПРО ОЗНАКИ КРИМІНАЛЬНИЙ ЗЛОЧИНУ, які підпадають під кваліфікацію частини другої і четвертої статті 28 ККУ (вчинення злочину групою осіб), частини першою статті 109 ККУ (дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу), частини першої статті 110 ККУ (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України), частиною першою і четвертою статті 110.2 ККУ (фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу), частини першої статті 111 ККУ (державна зрада)перешкоджання здійсненню виборчого права, роботі ВК чи діяльності офіційного спостерігача стаття 157 ККУ, надання неправдивих відомостей до органу ведення ДРВ або інше несанкціоноване втручання в роботу ДРВ стаття 158 ККУ, частини першої статті 364 ККУ (зловживання владою або службовим становищем), частиною першою статті 366 ККУ (службове підроблення), частиною третьою і четвертою статті 382 ККУ (невиконання судового рішення), групові дії яких спрямовані на насильницьку зміну і повалення конституційного ладу, посягання на територіальну цілісність України,  фінансування таких дій, зловживання владою, службове підроблення та не виконання Рішень Конституційного Суду України, діями якими впроваджується у Дніпропетровській області, та в цілому в Україні, встановлення антиконституційного федеративного устрою в України.

 

ВИМАГАЮ:

 

-  прийняти дану заяву про вчинений кримінальний злочин, що має ознаки передбачені частини другої і четвертої статті 28 ККУ (вчинення злочину групою осіб), частини першою статті 109 ККУ (дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу), частини першої статті 110 ККУ (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України), частиною першою і четвертою статті 110.2 ККУ (фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу), частини першої статті 111 ККУ (державна зрада)перешкоджання здійсненню виборчого права, роботі ВК чи діяльності офіційного спостерігача стаття 157 ККУ, надання неправдивих відомостей до органу ведення ДРВ або інше несанкціоноване втручання в роботу ДРВ стаття 158 ККУ, частини першої статті 364 ККУ (зловживання владою або службовим становищем), частиною першою статті 366 ККУ (службове підроблення), частиною третьою і четвертою статті 382 ККУ (невиконання судового рішення);

- відповідно до положень частини першої статті 214 Кримінального процесуального кодексу України (КПК України) та положень Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 08.02.2019 № 100 «Про затвердження порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події», - внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) впродовж 24 годин після прийняття нашої заяви про вчинений кримінальний злочин за вказаною в заяві попередньою кваліфікацією;

- на виконання вимог КПК України і Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 07.07.2017 № 575 «Про затвердження Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні» - невідкладно розпочати досудове розслідування, у формі попереднього слідства, з підстави вчинення кримінального злочину, що має ознаки складу злочину, передбаченого частини другої і четвертої статті 28 ККУ (вчинення злочину групою осіб), частини першою статті 109 ККУ (дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу), частини першої статті 110 ККУ (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України), частиною першою і четвертою статті 110.2 ККУ (фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу), частини першої статті 111 ККУ (державна зрада)перешкоджання здійсненню виборчого права, роботі ВК чи діяльності офіційного спостерігача стаття 157 ККУ, надання неправдивих відомостей до органу ведення ДРВ або інше несанкціоноване втручання в роботу ДРВ стаття 158 ККУ, частини першої статті 364 ККУ (зловживання владою або службовим становищем), частиною першою статті 366 ККУ (службове підроблення), частиною третьою і четвертою статті 382 ККУ (невиконання судового рішення);

- відповідною постановою визнати нас (заявників) потерпілими згідно з положеннями частини другої статті 55 КПК України (з моменту подання заяви про вчинення щодо нас кримінального правопорушення) від кримінального правопорушення передбаченого частини другої і четвертої статті 28 ККУ (вчинення злочину групою осіб), частини першою статті 109 ККУ (дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу), частини першої статті 110 ККУ (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України), частиною першою і четвертою статті 110.2 ККУ (фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу), частини першої статті 111 ККУ (державна зрада)перешкоджання здійсненню виборчого права, роботі ВК чи діяльності офіційного спостерігача стаття 157 ККУ, надання неправдивих відомостей до органу ведення ДРВ або інше несанкціоноване втручання в роботу ДРВ стаття 158 ККУ, частини першої статті 364 ККУ (зловживання владою або службовим становищем), частиною першою статті 366 ККУ (службове підроблення), частиною третьою і четвертою статті 382 ККУ (невиконання судового рішення);

- вручити нам, як заявникам, пам'ятку, про процесуальні права і обов'язки потерпілого, передбачені статтями 55-57 КПК України, а також копію нашої заяви з відміткою про прийняття нашої заяви, дати і часу, ПІБ слідчого та його № посвідчення, на нашу поштову адресу;

- надати нам можливість повідомити додаткові свідчення в порядку пункту 6 частини першої статті 56 КПК України в рамках відкритого кримінального провадження за частини другої і четвертої статті 28 ККУ (вчинення злочину групою осіб), частини першою статті 109 ККУ (дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу), частини першої статті 110 ККУ (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України), частиною першою і четвертою статті 110.2 ККУ (фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу), частини першої статті 111 ККУ (державна зрада)перешкоджання здійсненню виборчого права, роботі ВК чи діяльності офіційного спостерігача стаття 157 ККУ, надання неправдивих відомостей до органу ведення ДРВ або інше несанкціоноване втручання в роботу ДРВ стаття 158 ККУ, частини першої статті 364 ККУ (зловживання владою або службовим становищем), частиною першою статті 366 ККУ (службове підроблення), частиною третьою і четвертою статті 382 ККУ (невиконання судового рішення), та прийняти активну участь у якості громадських експертів у проведені слідчих заходів;

-  згідно вимог пунктів частини другої статті 60 КПК України: вручити нам (переслати нам на нашу поштову адресу, документ, що підтверджує прийняття і реєстрацію нашої заяви про вчинений кримінальний злочин (талон повідомлення ЄО/ЖЄО), а також витяг з ЄРДР;

-  згідно вимог пункту 1 частини четвертої статті 216 КПК України – передати справу за статями їх підслідності до ДБР та до офісу Генеральної Прокуратури України;

- повідомляти нас про хід досудового розслідування, та залучити нас до громадської ради СБУ, як громадських активістів, звертатися до нас з письмовими  питаннями для отримання від нас письмових пояснень;

-  досудове розслідування провести у встановлений законом строк.

До заяви додається:

 

1.  Копію Рішення Дніпровської міської ради № 95/31 від 25.04.2018 року «Про функціонування районних у місті рад та їх виконавчих органів».

2.   Копію Рішення Дніпровської міської ради № 80/60 від 02.09.2020 року «Про створення адміністрацій районів Дніпровської міської ради» із Додатком 1 і 2.

3.  Копія запиту Голови правління ГО «Об’єднана правозахисна група «Багнет Нації» В.Акулова від 03.10.2020року до Дніпровської міської ради.

4.  Копія відповідь Дніпровської міської ради від 12.10.20 №12/1-59  та копію протоколу поіменного голосування за розділом 4 « Про організаційні і кадрові питання» (п.4.1-4.15) блоком, по суті (крім п.4.13).

5.   Копія запиту до ГУ ДМС України в Дніпропетровській області громадянам України В.Акулова від 29.05.18/1

6.    Копія відповіді в.о. начальника ГУДМС в Дніпропетровський області С.Б. Куляба.

7.   Копія науково-правової експертизи щодо «Доцільності формування районних у місті рад: Аналіз підходів».

8.    Копія Заяви про забезпечення позову від 21.10.2020р.

9.   Копія Ухвали судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Боженко Н.В.

 

 

11.11. 2020 року

 

 

З повагою, Громадянин України,       ______________/Ю. Калюжний/   

                               

                    Громадянин України,       _______________/В. Акулов/   

Телеграм: https://t.me/bagnetnacii
Фейсбук: https://www.facebook.com/groups/bagnetnacii
Сайт: http://bagnetnacii.blogspot.com

Фінансову підтримку діяльності громадського об’єднання ГО «Багнет Нації» можна здійснити переказом на картку ПриватБанку № 5168 7427 1422 2175 на ім’я Сергій Філіпенко. Дякуємо за Ваш вагомий внесок у відновлення конституційного устрою України!

Немає коментарів:

Дописати коментар

Правові гіпотези БАР-гільдії

- Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування. Стаття 81. Цивільного кодексу України -