- Український народ як носій суверенітету і єдине джерело влади може реалізувати своє право визначати конституційний лад в Україні шляхом прийняття Конституції України на всеукраїнському референдумі - з Рішення КСУ № 6-рп/2005 від 05.10.2005. Умисне невиконання службовою особою рішення ЄСПЛ, рішення КСУ та умисне недодержання нею висновку КСУ - карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років – ч. 4 ст. 382 КК України -

неділю, 6 вересня 2015 р.

А ДЕ ТАМ СУДДЯ КУДРЯВЦЕВА? (заява про збільшення позовних вимог)

Недалекоглядність та безкарність – чинники, які наркотичним дурманом затьмарили розум тих, хто сьогодні вершить долі простих, пересічних. Прикро, що ті, хто мав би першим стояти на захисті закону і порядку, першими його й порушують.
   «Це, незаконно!» - волатимуть вони, згодом, повертаючи награбоване державі. «Це, суперечить законам, Конституції і здоровому глузду!» - кричатимуть вони заслухавши остаточний вердикт революційного трибуналу. Але їх ніхто не чутиме, а закони, на той момент, не матимуть юридичної сили.

   Пройшло вже майже півтора місяці з моменту (27.07.2015) відправлення нашого листа-скарги (без сподівань і ілюзій) до вищої кваліфікаційної комісії суддів України, на протиправну поведінку судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська Кудрявцеву Т. О., яка ігнорує присягу, закони і Конституцію України. Ми не втрачаємо надії на адекватну реакцію, щодо нашого звернення, в межах чинного законодавства, а поки що почнімо знов «турбувати» суддю Кудрявцеву, різними «недолугими» заявами.
   Відповідно до статті 137., Кодексу адміністративного судочинства України,  позивач може протягом всього часу судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. Отже, будемо збільшувати! У будь-якому разі зазначена суддя має відповісти письмовою ухвалою, затверджуючи, розпочату дискредитацію своєї репутації і низької кваліфікації – повної невідповідності займаній посаді.

             Бабушкінський районний суд  м. Дніпропетровська
                                                           пр-т Карла Маркса, 57,
                                                         місто Дніпропетровськ,
                                           Дніпропетровська область, 49000

                                                          Судді: Кудрявцевій Т. О.

                             Позивач: Гр. Філіпенко Сергій Веніамінович,
                                                  місто Дніпропетровськ, 49055
                                                           e-mail: svf2011@ukr.net

                         Відповідач: «Дніпропетровська міська рада»
                                    пр-т. К. Маркса, 75, м. Дніпропетровськ
                                          Дніпропетровська область, 49000
                                                 0562 45-54-66 факс: 745-55-01
                                                  E-mail: OFFIS@MIAC.DP.UA 
                                                Заява
                         про збільшення позовних вимог
14 квітня .2015 року я, Філіпенко Сергій Веніамінович (далі – «Позивач»), звернувся до Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська з адміністративною позовною заявою щодо скасування рішення органу з назвою «Дніпропетровська міська рада» (далі – «Відповідач») про ліквідацію районних у місті Дніпропетровську рад, їх виконкомів, а також відповідних районів міста Дніпропетровська (справа № 200/7679/15-а, провадження № 2а/200/175/15 від 17 квітня 2015 року).
 Згідно ч.1 ст.116 КАСУ суд може своєю ухвалою об'єднати в одне провадження кілька однорідних позовних вимог за позовами одного й того ж позивача до того ж відповідача чи до різних відповідачів або за позовними заявами різних позивачів до одного й того самого відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.137 КАСУ позивач може протягом всього часу судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи.
Закон України „Про місцеве самоврядування в Україні”, відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
Стаття 1. цього закону чітко визначає:
територіальна громада - жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр;
адміністративно-територіальна одиниця - область, район, місто, район у місті, селище, село;
право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.
Відповідно до статті 6. первинним суб’єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.
Відповідно до статті 10. Ради - представницькі органи місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Відповідно до статті 16. органи місцевого самоврядування є юридичними особами.
Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах.
Рішення про наділення міських рад правами щодо управління майном і фінансовими ресурсами, які є у власності територіальних громад районів у містах, приймається на місцевих референдумах відповідних районних у містах громад.
Від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Відповідно до статті 60. територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об'єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню.
Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади.
Враховуючи все вищевикладене і той факт, що оренда адміністративної будівлі – комунальної власності, районної у місті територіальної громади Бабушкінського району міста Дніпропетровська (розташованої за адресою: місто Дніпропетровськ, пр-т Карла Маркса, 75), яку орендує орган з назвою „Дніпропетровська міська рада”, в особі першого заступника міського голови Крупського Анатолія Федоровича, у собою створеного органу з назвою „Департамент корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради”, в особі виконуючого обов’язки Павлова Артема Григоровича, через не існування відповідної районної територіальної громади як юридичної особи, є такою, що суперечить чинному законодавству, а відповідні дії „посадових осіб” підпадають під визначення частини 5. статті 186. Кримінального кодексу України – ГРАБІЖ (відкрите викрадання чужого майна).
На підставі вищезазначеного,

Прошу:

1.           Прийняти і розглянути мою заяву про збільшення позовних вимог, у становлений законом строк.
2.           Встановити законність і відновити верховенство права через ухвалу відповідного рішення суду про скасування в повному обсязі умов договору №85-ДКП/15, від 16 червня 2015 року (див. додаток), як такого, що грубо порушує чинне законодавство України.
3.           Рішенням суду змусити орган з назвою „Дніпропетровська міська рада” звільнити займане ним приміщення за адресою: місто Дніпропетровськ, пр-т Карла Маркса, 75.
4.           Посадових осіб, які є підписантами договору та які грубо порушили положення чинного законодавства, притягнути до відповідальності.
5.           Ухвалу суду надіслати листом на мою вищезазначену домашню адресу у встановлений законодавством строк.

Додаток:

-      Копія інформаційного запиту та відповідь на запит надана органом з назвою „Дніпропетровська міська рада”, щодо умов оренди адміністративної будівлі за адресою: місто Дніпропетровськ, пр-т Карла Маркса, 75 – на 11 (одинадцятьох) арк..

07 вересня 2015 року                                              Філіпенко С. В.

Матеріали по темі:

СУДДЯ КУДРЯВЦЕВА ІГНОРУЄ ЗАКОН?!!! 

Суддю – на мило! (Скарга на поведінку судді Кудрявцевої Т. О.) 


Трохи про регламент Дніпроміськради та суддю Кудрявцеву

Немає коментарів:

Дописати коментар

Правові гіпотези БАР-гільдії

- Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування. Стаття 81. Цивільного кодексу України -