Сполучені апеляційні округи України - держпереворот продовжується?

   Відповідно до частини першої статті 125. Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом (!).

   Читаємо частину першу статті 17 Закону України: «Про судоустрій і статус суддів»: «Судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності».

   Повертаємось до статті 133. Розділу ІХ «Територіальний устрій України» Конституції України, читаємо: «систему адміністративно-територіального устрою України складають: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села».

   Хтось бачить серед перелічених адміністративно-територіальних одиниць слово «округ»? А «апеляційний округ»? - Ні? А вони, є! Це - Сполучені апеляційні округи України (?!!).

                  Документ 455/2017, чинний, поточна редакція — 

                                     Прийняття від 29.12.2017

---

Указ Президента України

Про ліквідацію апеляційних адміністративних судів та утворення апеляційних адміністративних судів в апеляційних округах

Відповідно до підпункту 6 пункту 16^-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України, статті 19, частини третьої статті 26, пункту 40 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" постановляю:

1. Ліквідувати:

1) Вінницький апеляційний адміністративний суд;

2) Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд;

3) Донецький апеляційний адміністративний суд;

4) Житомирський апеляційний адміністративний суд;

5) Київський апеляційний адміністративний суд;

6) Львівський апеляційний адміністративний суд;

7) Одеський апеляційний адміністративний суд;

8) Севастопольський апеляційний адміністративний суд;

9) Харківський апеляційний адміністративний суд.

2. Утворити:

1) Перший апеляційний адміністративний суд в апеляційному окрузі, що включає Донецьку та Луганську області, з місцезнаходженням у містах Донецьку та Краматорську Донецької області;

2) Другий апеляційний адміністративний суд в апеляційному окрузі, що включає Полтавську, Сумську та Харківську області, з місцезнаходженням у місті Харкові;

3) Третій апеляційний адміністративний суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, з місцезнаходженням у місті Дніпрі;

4) Четвертий апеляційний адміністративний суд в апеляційному окрузі, що включає Автономну Республіку Крим і місто Севастополь, з місцезнаходженням у місті Севастополі;

5) П'ятий апеляційний адміністративний суд в апеляційному окрузі, що включає Миколаївську, Одеську та Херсонську області, з місцезнаходженням у місті Одесі;

6) Шостий апеляційний адміністративний суд в апеляційному окрузі, що включає Київську, Черкаську, Чернігівську області та місто Київ, з місцезнаходженням у місті Києві;

7) Сьомий апеляційний адміністративний суд в апеляційному окрузі, що включає Вінницьку, Житомирську, Хмельницьку та Чернівецьку області, з місцезнаходженням у місті Вінниці;

8) Восьмий апеляційний адміністративний суд в апеляційному окрузі, що включає Волинську, Закарпатську, Івано-Франківську, Львівську, Рівненську та Тернопільську області, з місцезнаходженням у місті Львові.

3. Внести до Указу Президента України від 16 листопада 2004 року № 1417 "Про утворення місцевих та апеляційних адміністративних судів, затвердження їх мережі" (зі змінами, внесеними Указами від 16 травня 2007 року № 417, від 16 жовтня 2008 року № 941, від 12 серпня 2010 року № 812, від 27 червня 2012 року № 419 та від 12 листопада 2014 року № 866) такі зміни:

1) у назві Указу слова "та апеляційних" виключити;

2) статті 2, 4 та додаток № 2 до Указу виключити;

3) у додатку № 3 до Указу:

а) у розділі "Місцеві адміністративні суди":

у позиції "Дніпропетровський окружний адміністративний суд" слова "м. Дніпропетровськ" замінити словами "м. Дніпро";

у позиції "Кіровоградський окружний адміністративний суд" слова "м. Кіровоград" замінити словами "м. Кропивницький";

б) розділ "Апеляційні адміністративні суди" виключити.

4. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

Президент України	П.ПОРОШЕНКО
м. Київ  29 грудня 2017 року  № 455/2017

http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/455/2017

                     Документ 452/2017, чинний, поточна редакція — 

                                       Прийняття від 29.12.2017

---

Указ Президента України

Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах

Відповідно до підпункту 6 пункту 16^-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України, частини третьої статті 19, частини другої статті 26, пункту 40 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" постановляю:

1. Ліквідувати:

1) Апеляційний суд Автономної Республіки Крим;

2) Апеляційний суд Вінницької області;

3) Апеляційний суд Волинської області;

4) Апеляційний суд Дніпропетровської області;

5) Апеляційний суд Донецької області;

6) Апеляційний суд Житомирської області;

7) Апеляційний суд Закарпатської області;

8) Апеляційний суд Запорізької області;

9) Апеляційний суд Івано-Франківської області;

10) Апеляційний суд Київської області;

11) Апеляційний суд Кіровоградської області;

12) Апеляційний суд Луганської області;

13) Апеляційний суд Львівської області;

14) Апеляційний суд Миколаївської області;

15) Апеляційний суд Одеської області;

16) Апеляційний суд Полтавської області;

17) Апеляційний суд Рівненської області;

18) Апеляційний суд Сумської області;

19) Апеляційний суд Тернопільської області;

20) Апеляційний суд Харківської області;

21) Апеляційний суд Херсонської області;

22) Апеляційний суд Хмельницької області;

23) Апеляційний суд Черкаської області;

24) Апеляційний суд Чернівецької області;

25) Апеляційний суд Чернігівської області;

26) Апеляційний суд міста Києва;

27) Апеляційний суд міста Севастополя.

2. Утворити:

1) Кримський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Автономну Республіку Крим, з місцезнаходженням у містах Сімферополі та Феодосії;

2) Вінницький апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Вінницьку область, з місцезнаходженням у місті Вінниці;

3) Волинський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Волинську область, з місцезнаходженням у місті Луцьку;

4) Дніпровський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та Кривому Розі;

5) Донецький апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Донецьку область, з місцезнаходженням у містах Бахмуті, Донецьку і Маріуполі;

6) Житомирський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Житомирську область, з місцезнаходженням у місті Житомирі;

7) Закарпатський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Закарпатську область, з місцезнаходженням у місті Ужгороді;

8) Запорізький апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Запорізьку область, з місцезнаходженням у місті Запоріжжі;

9) Івано-Франківський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Івано-Франківську область, з місцезнаходженням у місті Івано-Франківську;

10) Кропивницький апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Кіровоградську область, з місцезнаходженням у місті Кропивницькому;

11) Луганський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Луганську область, з місцезнаходженням у містах Луганську та Сєвєродонецьку;

12) Львівський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Львівську область, з місцезнаходженням у місті Львові;

13) Миколаївський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Миколаївську область, з місцезнаходженням у місті Миколаєві;

14) Одеський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Одеську область, з місцезнаходженням у місті Одесі;

15) Полтавський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Полтавську область, з місцезнаходженням у місті Полтаві;

16) Рівненський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Рівненську область, з місцезнаходженням у місті Рівному;

17) Сумський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Сумську область, з місцезнаходженням у місті Сумах;

18) Тернопільський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Тернопільську область, з місцезнаходженням у місті Тернополі;

19) Харківський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Харківську область, з місцезнаходженням у місті Харкові;

20) Херсонський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Херсонську область, з місцезнаходженням у місті Херсоні;

21) Хмельницький апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Хмельницьку область, з місцезнаходженням у місті Хмельницькому;

22) Черкаський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Черкаську область, з місцезнаходженням у місті Черкасах;

23) Чернівецький апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Чернівецькій області, з місцезнаходженням у місті Чернівцях;

24) Чернігівський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Чернігівську область, з місцезнаходженням у місті Чернігові;

25) Київський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Київську область і місто Київ, з місцезнаходженням у місті Києві;

26) Севастопольський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає місто Севастополь, з місцезнаходженням у місті Севастополі.

3. Визнати такими, що втратили чинність:

1) Указ Президента України від 20 травня 2011 року № 591 "Питання мережі місцевих загальних та апеляційних судів";

2) Указ Президента України від 5 липня 2012 року № 437 "Про ліквідацію та утворення місцевих загальних судів";

3) Указ Президента України від 12 листопада 2014 року № 867 "Про внесення зміни до Мережі апеляційних судів";

4) Указ Президента України від 6 листопада 2015 року № 627 "Про внесення зміни до Мережі місцевих загальних судів";

5) Указ Президента України від 19 січня 2016 року № 15 "Про ліквідацію та утворення місцевих загальних судів";

6) статтю 3 Указу Президента України від 12 грудня 2017 року № 412 "Про ліквідацію та утворення місцевих загальних судів";

7) статтю 3 Указу Президента України від 12 грудня 2017 року № 413 "Про ліквідацію та утворення місцевих загальних судів".

4. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

Президент України	П.ПОРОШЕНКО
м. Київ  29 грудня 2017 року  № 452/2017

http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/452/2017

                   Документ 454/2017, чинний, поточна редакція —       

                                      Прийняття від 29.12.2017

---

Указ Президента України

Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах

Відповідно до підпункту 6 пункту 16^-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України, частини третьої статті 19, частини третьої статті 26, пункту 40 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів"  постановляю:

1. Ліквідувати:

1) Дніпропетровський апеляційний господарський суд;

2) Донецький апеляційний господарський суд;

3) Київський апеляційний господарський суд;

4) Львівський апеляційний господарський суд;

5) Одеський апеляційний господарський суд;

6) Рівненський апеляційний господарський суд;

7) Севастопольський апеляційний господарський суд;

8) Харківський апеляційний господарський суд.

2. Утворити:

1) Східний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Донецьку, Луганську, Полтавську та Харківську області, з місцезнаходженням у місті Харкові;

2) Центральний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, з місцезнаходженням у місті Дніпрі;

3) Південний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Автономну Республіку Крим і місто Севастополь, з місцезнаходженням у місті Севастополі;

4) Південно-західний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Миколаївську, Одеську та Херсонську області, з місцезнаходженням у місті Одесі;

5) Північний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Київську, Сумську, Черкаську, Чернігівську області та місто Київ, з місцезнаходженням у місті Києві;

6) Північно-західний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Вінницьку, Волинську, Житомирську, Рівненську та Хмельницьку області, з місцезнаходженням у місті Рівному;

7) Західний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Закарпатську, Івано-Франківську, Львівську, Тернопільську та Чернівецьку області, з місцезнаходженням у місті Львові.

3. Визнати такими, що втратили чинність:

1) Указ Президента України від 12 серпня 2010 року № 811 "Питання мережі господарських судів України";

2) Указ Президента України від 12 листопада 2014 року № 868 "Про внесення змін до мережі господарських судів України".

4. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

Президент України	П.ПОРОШЕНКО
м. Київ  29 грудня 2017 року  № 454/2017

http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/454/2017

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №454/2017

Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах

Відповідно до підпункту 6 пункту 16¹ розділу XV "Перехідні положення" Конституції України, частини третьої статті 19, частини третьої статті 26, пункту 40 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів"  постановляю:

1. Ліквідувати:

1) Дніпропетровський апеляційний господарський суд;

2) Донецький апеляційний господарський суд;

3) Київський апеляційний господарський суд;

4) Львівський апеляційний господарський суд;

5) Одеський апеляційний господарський суд;

6) Рівненський апеляційний господарський суд;

7) Севастопольський апеляційний господарський суд;

8) Харківський апеляційний господарський суд.

2. Утворити:

1) Східний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Донецьку, Луганську, Полтавську та Харківську області, з місцезнаходженням у місті Харкові;

2) Центральний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, з місцезнаходженням у місті Дніпрі;

3) Південний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Автономну Республіку Крим і місто Севастополь, з місцезнаходженням у місті Севастополі;

4) Південно-західний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Миколаївську, Одеську та Херсонську області, з місцезнаходженням у місті Одесі;

5) Північний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Київську, Сумську, Черкаську, Чернігівську області та місто Київ, з місцезнаходженням у місті Києві;

6) Північно-західний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Вінницьку, Волинську, Житомирську, Рівненську та Хмельницьку області, з місцезнаходженням у місті Рівному;

7) Західний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Закарпатську, Івано-Франківську, Львівську, Тернопільську та Чернівецьку області, з місцезнаходженням у місті Львові.

3. Визнати такими, що втратили чинність:

1) Указ Президента України від 12 серпня 2010 року № 811 "Питання мережі господарських судів України";

2) Указ Президента України від 12 листопада 2014 року № 868 "Про внесення змін до мережі господарських судів України". 

4. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

Президент України  П.ПОРОШЕНКО

29 грудня 2017 року

https://www.president.gov.ua/documents/4542017-23366

Документ v011p710-01, поточна редакція — Прийняття від 13.07.2001

---

                                       І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

                                                  Р І Ш Е Н Н Я
                              КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ

                          Рішення Конституційного Суду України
                   у справі за конституційним поданням народних
                   депутатів України щодо офіційного тлумачення
                          термінів "район" та "район у місті", які
                      застосовуються в пункті 29 частини першої
                               статті 85, частині п'ятій статті 140
                      Конституції України, і поняття "організація
                 управління районами в містах", яке вживається
                   в частині п'ятій статті 140 Конституції України
                     та в частині першій статті 11 Закону України
                    "Про столицю України - місто-герой Київ", а
                   також щодо офіційного тлумачення положень
                   пункту 13 частини першої статті 92 Конституції
                     України, пункту 41 частини першої статті 26
                    Закону України "Про місцеве самоврядування
                       в Україні" стосовно повноваження міських
                   рад самостійно вирішувати питання утворення
                                     і ліквідації районів у місті
              (справа про адміністративно-територіальний устрій)

     м. Київ, 13 липня 2001 року                Справа N 1-39/2001
              N 11-рп/2001
 

     Конституційний Суд України у  складі  суддів  Конституційного
Суду України:

     Скоморохи Віктора Єгоровича - головуючий,

     Вознюка Володимира Денисовича - суддя-доповідач,

     Євграфова Павла Борисовича,

     Іващенка Володимира Івановича,

     Козюбри Миколи Івановича,

     Костицького Михайла Васильовича,

     Малинникової Людмили Федорівни,

     Мироненка Олександра Миколайовича,

     Німченка Василя Івановича,

     Розенка Віталія Івановича,

     Селівона Миколи Федосовича,

     Тимченка Івана Артемовича,

     Тихого Володимира Павловича,

     Чубар Людмили Пантеліївни,

     Шаповала Володимира Миколайовича,

     Яценка Станіслава Сергійовича,

     за участю  представника  суб'єкта  права   на   конституційне
подання  Бондаренка  Володимира  Дмитровича  -  народного депутата
України,   Селіванова   Анатолія   Олександровича   -   Постійного
представника   Верховної   Ради  України  в  Конституційному  Суді
України,  Носова Владислава Васильовича - Постійного  представника
Президента   України  в  Конституційному  Суді  України,  а  також
залучених  до  участі  в  розгляді   справи   Ялового   Володимира
Борисовича  -  заступника  Київського  міського голови,  секретаря
Київради;  Погорілка  Віктора  Федоровича  -  завідувача   відділу
конституційного   права   та  місцевого  самоврядування  Інституту
держави і  права  імені  В.М.  Корецького  НАН  України,   доктора
юридичних наук, професора; Борденюка Василя Івановича - завідувача
кафедри  права  і  законотворчого  процесу  Української   академії
державного   управління   при   Президентові   України,  кандидата
юридичних наук,  доцента;  Новікової Тамари Вадимівни - виконуючої
обов'язки   завідувача   сектора   опрацювання   та  супроводження
законодавчих  актів  Фонду   сприяння   місцевому   самоврядуванню
України,

     розглянув на пленарному засіданні справу за поданням народних
депутатів України щодо офіційного тлумачення термінів  "район"  та
"район  у  місті",  які  застосовуються в пункті 29 частини першої
статті 85,  частині  п'ятій   статті   140   Конституції   України
(254к/96-ВР),  і  поняття  "організація  управління  районами  в
містах",  яке вживається в частині п'ятій статті  140  Конституції
України  та в частині першій статті 11 Закону України "Про столицю
України - місто-герой Київ" від  15  січня  1999  року  N  401-XIV
(401-14),  а також щодо офіційного тлумачення положень пункту 13
частини першої статті 92 Конституції України,  пункту  41  частини
першої  статті  26  Закону  України  "Про місцеве самоврядування в
Україні"  від  21  травня  1997  року  N  280/97-ВР  (280/97-ВР)
стосовно  повноваження  міських  рад самостійно вирішувати питання
утворення і ліквідації районів у місті.

     Приводом для  розгляду  справи  відповідно  до статей 39,  40
Закону  України  "Про Конституційний  Суд  України"  (422/96-ВР)
стало  зазначене  подання  народних  депутатів України,  зумовлене
рішенням Київської міської ради від 30 січня 2001 року N  162/1139
( ra0162023-01 )  "Про адміністративно-територіальний устрій міста
Києва",  яким у місті Києві замість 14 районів утворено  10  нових
районів з визначенням їх меж.

     Підставою для розгляду справи згідно  зі  статтею  93  Закону
України  "Про Конституційний Суд України" є практична необхідність
у з'ясуванні змісту зазначених у конституційному поданні  термінів
і  понять  з  метою  визначення компетенції міських рад як органів
місцевого   самоврядування   щодо   вирішення    окремих    питань
адміністративно-територіального устрою.

     Заслухавши суддю-доповідача     Вознюка    В.Д.,    пояснення
Бондаренка В.Д.,  Ялового В.Б.,  Погорілка В.Ф.,  Борденюка  В.І.,
Новікової   Т.В.,  Селіванова  А.О.,  Носова  В.В.  та  дослідивши
матеріали справи, Конституційний Суд України

                        у с т а н о в и в:

     1. Суб'єкт права на конституційне подання - народні  депутати
України  -  вважає,  що в чинному законодавстві не визначено зміст
термінів "район" та "район у місті",  а також який  орган  вирішує
питання утворення і ліквідації районів у місті.

     Як свідчать виступи учасників конституційного провадження, їх
позиції щодо порушених питань збігаються.  Зокрема, наголошувалось
на тому,  що адміністративно-територіальний устрій має визначатися
не тільки Конституцією  України,  а  й  відповідно  до  пункту  13
частини  першої  статті 92 Конституції України законом України про
територіальний  устрій,  який  визначатиме  порядок  утворення   і
ліквідації  районів  у  містах,  встановлення  та  зміну  їх  меж,
найменування  і  перейменування  таких   районів.   У   поясненнях
учасників   конституційного   провадження  звертається  увага,  що
термінами "район" та "район у місті",  які застосовуються в пункті
29 частини першої статті 85, частині п'ятій статті 140 Конституції
України,           позначаються           різні           складові
адміністративно-територіального  устрою  України.  На  їхню думку,
закріплені в  пункті  29  частини  першої  статті  85  Конституції
України  повноваження  Верховної  Ради  України  не поширюються на
вирішення питань внутрішньотериторіального поділу  міст.  Водночас
ні Конституція,  ні інші акти законодавства України не заперечують
права        міських        рад         вирішувати         питання
адміністративно-територіального   устрою.   Що  ж  до  організації
управління районами у містах,  то це  поняття,  на  їхній  погляд,
охоплює          всю          організаційно-розпорядчу          та
адміністративно-господарську діяльність міських рад стосовно таких
районів.        Зокрема,        при        вирішенні        питань
адміністративно-територіального   устрою    районів    у    містах
обов'язково повинна враховуватись думка населення.

     2. Конституційний   Суд   України,   вирішуючи   порушені   в
конституційному поданні питання, виходив з такого.

     Україна є  унітарною  державою.  Територія  України  в  межах
існуючого кордону є цілісною і недоторканною (частини друга, третя
статті 2 Конституції України),  має свою внутрішню  організацію  -
територіальний  устрій,  який відповідно до статті 132 Конституції
України грунтується на засадах  єдності  та  цілісності  державної
території,  поєднання централізації і децентралізації у здійсненні
державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку
регіонів  з урахуванням їх історичних,  економічних,  екологічних,
географічних і демографічних особливостей,  етнічних і  культурних
традицій.       Територія       України       поділяється       на
адміністративно-територіальні  одиниці,  які   складають   систему
адміністративно-територіального устрою України.

     Систему адміністративно-територіального   устрою   згідно   з
частиною  першою  статті  133   Конституції   України   складають:
Автономна  Республіка  Крим,  області,  райони,  міста,  райони  в
містах, селища і села. Міста Київ та Севастополь мають спеціальний
статус,  який  визначається  законами  України (частина третя цієї
статті).

     Адміністративно-територіальна одиниця - це компактна  частина
єдиної території України, що є просторовою основою для організації
і  діяльності  органів  державної  влади  та   органів   місцевого
самоврядування.

     У частині  першій  статті  133,  частинах  четвертій,  п'ятій
статті 140 Конституції України  і  відповідно  в  абзаці  третьому
статті  1  Закону  України  "Про місцеве самоврядування в Україні"
(далі - базовий Закон),  у частині першій статті 2 Закону  України
"Про  столицю  України  -  місто-герой  Київ"  (далі  -  Закон про
столицю)  район  і  район   у   місті   визначаються   як   окремі
адміністративно-територіальні  одиниці,  які мають різний правовий
статус та інші відмінні ознаки.

     Згідно з пунктом 29  частини  першої  статті  85  Конституції
України до повноважень Верховної Ради України належить утворення і
ліквідація районів,  встановлення і зміна їх меж,  найменування  і
перейменування таких районів, а не районів у містах.

     3. Функціонування   і  розвиток  місцевого  самоврядування  є
визначальним для будь-якої демократичної держави.  Форми місцевого самоврядування   у  кожній  державі  зумовлюються  її  політичним, територіальним устроєм,  історичними,  національними, економічними та іншими ознаками.

     Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною,
правовою  державою  (стаття   1   Конституції   України).   Носієм
суверенітету  і  єдиним  джерелом  влади в Україні є народ.  Народ
здійснює владу безпосередньо і через  органи  державної  влади  та
органи   місцевого   самоврядування   (частина   Друга   статті  5
Конституції України).  В Україні визнається і гарантується місцеве
самоврядування    (стаття    7   Конституції   України).   Місцеве
самоврядування є правом територіальної громади - жителів  села  чи
добровільного  об'єднання  у сільську громаду жителів кількох сіл,
селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення
в  межах  Конституції  і законів України (частина перша статті 140
Конституції України).

     Ці конституційні положення свідчать про  те,  що  Україна  не
тільки  закріплює гарантії місцевого самоврядування в Конституції,
а й визнає його як одну  з  фундаментальних  засад  демократичного
устрою  держави і суспільства.  Система місцевого самоврядування у
своїй основі визначається  адміністративно-територіальним  устроєм
України.

     Обсяг повноважень  міських  рад  встановлюється  Конституцією
України (частина шоста статті 140),  базовим Законом,  Законом про
столицю та іншими законами України.

     Поняття "організація   управління   районами   в   містах"  у
контексті частини п'ятої статті 140 Конституції України та частини
першої статті 41 базового Закону пов'язане з питаннями організації
і надає можливість міським  радам  у  містах  з  районним  поділом
вирішувати питання      щодо:      матеріально-фінансового      та
організаційного забезпечення здійснення місцевого самоврядування в
районах міста;  утворення чи неутворення в місті районних рад та в
разі  їх  утворення  визначення  обсягу і меж повноважень районних
рад;  адміністративно-територіального устрою - та інші  питання  в
межах і порядку,  визначених Конституцією України, базовим Законом
та іншими законами України.

     На відміну  від базового Закону,  згідно з частиною четвертою
статті 16 якого територіальні громади міста або міська рада можуть
утворювати  або  не  утворювати  органи  місцевого  самоврядування
районів у  місті  (районних  рад  у  місті),  Закон  про   столицю
(стаття 7)   прямо   передбачає   існування  в  системі  місцевого
самоврядування районних рад (не обмежуючи їх кількісно).

     Відповідно до частини другої статті 140  Конституції  України
особливості  здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та
Севастополі визначаються окремими  законами.  Статус  міста  Києва
визначається  Законом  України  "Про столицю України - місто-герой
Київ",  яким  питання  організації  управління  районами  в  місті
віднесено  до  компетенції  Київської  міської ради (частина перша
статті 11),  а  також  надано  додаткові  повноваження,  зумовлені
спеціальним  статусом  міста  Києва  як  столиці  України.  Органи
місцевого  самоврядування  і  виконавчої  влади  у   місті   Києві
забезпечують  створення  належних  умов  для діяльності Президента
України,  Верховної  Ради  України,  Кабінету  Міністрів  України,
центральних   органів  державної  влади,  офіційних  представництв
іноземних  держав  і  міжнародних  організацій  тощо.   Здійснення
столичних  функцій  забезпечується  органами  виконавчої  влади та
органами місцевого самоврядування і гарантується державою (частина друга статті 4 Закону про столицю).

     Наведене дає  підстави  Конституційному  Суду  України  дійти
висновку,  що поняття "організація  управління  районами  в  місті
Києві"  (частина  перша  статті  11 Закону про столицю) за змістом
відповідає поняттю  "організація  управління  районами  в  містах"
(частина  п'ята  статті  140  Конституції  України),  за  винятком
повноважень приймати рішення щодо  неутворення  районних  у  місті
рад,  оскільки  вони  є  обов'язковою  складовою системи місцевого
самоврядування в місті Києві.

     4. Згідно з пунктом 13 частини першої статті  92  Конституції
України   територіальний   устрій  України  визначається  виключно
законами України,  що є  однією  з  важливих  гарантій  єдності  і
цілісності  державної  території України (частина третя статті 2).
Це  означає,  що  правовий  режим   адміністративно-територіальних
одиниць   як   окремих  складових  адміністративно-територіального
устрою  України  (в  тому  числі  визначення  порядку   утворення,
ліквідації,  зміни  меж  районів  у  містах)  повинен  визначатися
законами України.

     Конституція України визнає право за  територіальною  громадою
та органами місцевого самоврядування самостійно вирішувати питання місцевого значення в  межах  Конституції  і  законів  України,  що цілком  узгоджується  з положеннями пункту 2 статті 4 Європейської Хартії місцевого самоврядування, відповідно до якого місцева влада в межах закону має повне право вирішувати будь-яке питання,  що не вилучено із сфери її компетенції і  вирішення  якого  не  доручено жодному іншому органу.

     Чинні базовий  Закон  і  Закон  про  столицю  до  компетенції
міських рад  відносять  повноваження  приймати  рішення  з  питань
адміністративно-територіального   устрою   в   межах   і  порядку,
визначених цими та іншими законами.

     Межі таких повноважень міських рад,  зокрема щодо утворення і
ліквідації   районів   у   місті   (на   відміну  від  районів  як
регіонально-географічних  утворень),  базовим  Законом  та  іншими
законами  України чітко не визначені і не віднесені до компетенції
інших органів.  У  зв'язку  з  цим  та  виходячи  із  спеціального
конституційно-правового  статусу міста Києва як столиці України не
виключається можливість вирішення  цих  питань  Київською  міською
радою до їх повного законодавчого врегулювання.

     На підставі   викладеного  та  керуючись  статтями  147,  150
Конституції України (254к/96-ВР),  статтями 63,  67,  69  Закону
України    "Про   Конституційний   Суд   України"   (422/96-ВР),
Конституційний Суд України

                                           в и р і ш и в:

     1. Під термінами "район",  що використовується  в  пункті  29
частини  першої статті 85 Конституції України,  і "район у місті",
що вживається в частині першій статті 133,  частині п'ятій  статті
140,  частині першій статті 142 Конституції України і відповідно в
абзаці   третьому   статті   1   Закону   України   "Про   місцеве
самоврядування  в Україні" (280/97-ВР),  частині першій статті 2
Закону   України  "Про  столицю   України   -   місто-герой  Київ"
(401-14),    треба    розуміти   різні   за   своїм    значенням
адміністративно-територіальні       одиниці       в        системі
адміністративно-територіального  устрою  України,  правовий статус
яких повинен визначатися законом.

     Згідно з пунктом 29  частини  першої  статті  85  Конституції
України до повноважень Верховної Ради України належить утворення і
ліквідація районів,  встановлення і зміна їх меж,  найменування  і
перейменування тільки районів, а не районів у містах.

     2. Під  поняттям  "організація управління районами в містах",
що міститься в частині п'ятій статті 140  Конституції  України,  в
системному   зв'язку   з  її  статтями  142,  143  треба  розуміти
повноваження міських рад як  органів  місцевого  самоврядування  в
містах    з    районним    поділом    приймати    рішення    щодо:
матеріально-фінансового та організаційного забезпечення здійснення
місцевого самоврядування в районах міста; утворення чи неутворення
в місті районних рад та в разі їх утворення  визначення  обсягу  і
меж   повноважень  районних  рад;  адміністративно-територіального
устрою  та  з  інших  питань  у  межах   і   порядку,   визначених
Конституцією та законами України.

     Так само  необхідно  розуміти поняття "організація управління
районами в місті Києві",  що вживається в частині першій статті 11
Закону  України  "Про  столицю  України  -  місто-герой Київ",  за
винятком повноважень приймати рішення  щодо  неутворення  районних рад у місті,  які відповідно до цього Закону (статті 6, 7, 8, 9) є
обов'язковою складовою системи місцевого  самоврядування  в  місті
Києві.

     3. Положення  пункту  13 частини першої статті 92 Конституції
України  про  те,  що  виключно  законами   України   визначається
"територіальний  устрій України",  треба розуміти так,  що питання
територіального устрою України,  зокрема визначення  змісту  цього
поняття,  правового статусу і видів адміністративно-територіальних
одиниць,    повноваження    органів    щодо    вирішення    питань
адміністративно-територіального   устрою   України,   є  питаннями
загальнодержавного значення і врегульовуються лише законом.

     Окремі повноваження з цих питань можуть бути  надані  законом
органам місцевого самоврядування (стаття 143 Конституції України).

     4. Положення  пункту  41  частини  першої  статті  26  Закону
України "Про місцеве самоврядування  в  Україні"  про  те,  що  до
компетенції  сільських,  селищних,  міських рад належить прийняття
рішень  з  питань  адміністративно-територіального  устрою,  треба
розуміти  так,  що  вирішення  цих питань не віднесено виключно до
повноважень державних органів  і  може  здійснюватися  сільськими,
селищними,  міськими  радами  в  межах  і порядку,  визначених цим
та іншими законами України.

     Межі таких повноважень міських рад,  зокрема щодо утворення і
ліквідації  районів  у місті Києві,  зазначеним та іншими законами
України чітко не визначені і не віднесені до компетенції будь-яких
інших    органів.    Ці    питання,   виходячи   із   спеціального
конституційно-правового статусу міста Києва  як  столиці  України,
може вирішувати Київська міська рада.

     5. Рішення Конституційного Суду  України  є  обов'язковим  до
виконання   на  території  України,  остаточним  і  не  може  бути
оскарженим.

     Рішення Конституційного Суду України підлягає опублікуванню у
"Віснику  Конституційного  Суду  України"  та  в  інших  офіційних
виданнях України.
 

                                        КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ

http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v011p710-01