Стаття 19 Конституції України
Бюджетна система України складається з державного бюджету
та місцевих бюджетів.
Місцевими бюджетами є бюджет Автономної Республіки Крим,
обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування.
Бюджетами місцевого самоврядування є бюджети територіальних
громад сіл, їх об'єднань, селищ, міст (у тому числі районів у містах), бюджети
об’єднаних територіальних громад.
Бюджетний кодекс України
Служби безпеки України
вул. Володимирська 33,
Київ 01601
Тел.: 0800 501 482
Дудко Лілії Олексіївни
ЗАЯВА ПРО ЗЛОЧИН
29 квітня 2020 року близько 17 години в приміщенні магазину
АТБ за адресою м. Київ, вул. Мішуги 6 на мене, людину і громадянку Самостійної української держави – УКРАЇНИ, напали дві озброєні особи в чорних масках на
обличчях, які представилися молодшим лейтенантом патрульної поліції на ім’я
Ківнюк Максим Андрійович та старшим сержантом патрульної поліції Багмут
Максимом Івановичем. Без пред’явлення
відповідних службових посвідчень та підтвердження повноважень
поліцейських вони викрали мене на очах у свідків (є відповідні фото) з
приміщення магазину і в своєму авто вивезли до приміщення Дарницького районного
відділку поліції за адресою м. Київ, вул. Кошиця 3-А. Під час викрадення нанесли
мені легкі фізичні пошкодження, синці, подряпини, забиття, що зафіксовано на
фото мого телефону та лікарем швидкої допомоги у відповідній карті, якого
викликали за моєю вимогою. Ківнюк М.А. та Багмут М.І. обмежували моє право на
вільне пересування впродовж трьох годин в вестибюлі відділку поліції та склали
три адміністративні протоколи про адміністративне затримання, та
адміністративні правопорушення за ст.ст. 185, 44-3 КУпАП, не зважаючи на мої
неодноразові заяви, що я здорова людина без ознак хвороби і не знаходжуся в
карантині або на лікуванні, заставляли мене вдягнути маску-намордник аби я
навмисно шкодила своєму здоров’ю.
Я, Дудко Лілія Олексіївна, вважаючи себе потерпілою від
свавілля вказаних осіб подавала відповідні заяви про злочин до Територіального
управління ДБР в м. Києві задля розгляду фактів кримінальних злочинів за ст.ст.
365, 109, 260, 127 Кримінального кодексу України (далі ККУ).
Далі я почала отримувати повістки-виклики до закладу з
назвою «Дарницький районний суд м. Києва» щодо відкритих проваджень № 753/9201/20,
№ 753/9207/20 за матеріалами, які сфабрикували Ківнюк М.А. та Багмут М.І., що є
карним злочином за ст.358 ККУ.
Як доброчесна громадянка я ходила на всі засідання в
надії на встановлення правосуддя та притягнення винних осіб до
відповідальності.
Так 01.07.2020 мав відбутися перший розгляд справи № 753/9201/20
(ст.44-3 КУпАП). Але особа на ім’я
Просалова Ольга Михайлівна, яка видавала себе за суддю, за підтримки особи на
ім’я Щасна Тетяна Василівна, яка видавала себе за голову суду, та осіб так
званої Служби судової охорони, не допустила мене на розгляд справи,
безпідставно та незаконно вимагаючи аби я вдягла маску-намордник, перевищила
свої повноваження за ознаками ст.ст. 356, 365, 374 ККУ, факти яких зафіксовано
в прямому ефірі в соцмережі та викладені в заяві про злочин № 42731, прийнятій
особисто старшою групи слідчих Ведягіною Валентиною Олексіївною на місці
злочину.
В той же час за викликом згаданих осіб закладу з назвою
«Дарницький районний суд міста Києва» з’явилася особа на ім’я Божко Артур
Олегович, яка видавала себе за поліцейського без пред’явлення відповідного
посвідчення та підтвердження відповідних повноважень, обмежувала моє право на
пересування та склала адміністративний протокол за порушення ст. 44-3 КУпАП.
Після цього конфлікту розгляд справи № 753/9201/20 було передано особі на ім’я Лужецька Олена Романівна та відкрито нове провадження
Щасною Тетяною Василівною по справі № 753/10902/20 за матеріалами справи,
сфабрикованими Божко Артуром Олеговичем.
03.07.2020 в закладі з назвою «Дарницький районний суд
міста Києва» відбувся розгляд справи № 753/9207/20 (ст.185 КУпАП). Особою на
ім’я Каліушко Федір Анатолійович, яка видавала себе за суддю, винесено
постанову ІМЕНЕМ УКРАЇНИ про визнання мене винною за ст. 185 КУпАП та стягнення
з мене штрафу у розмірі 170 (сто сімдесят) грн та судового збору у розмірі 420
(чотиристра двадцять) грн. 40 коп. на користь держави, не зважаючи на факти
фальсифікації матеріалів справи (складання протоколу без розшифрування свого
ПІБ особою, яка не підтвердила свої повноваження і весь час перебувала з
обличчям щільно закритим чорною бандитською маскою), чим скоїв злочин за
ознаками ст.375 ККУ.
Не погоджуючись з діями усіх вище згаданих осіб, оскільки
це набуло характеру вимагання грошей
організованим злочинним угруповуванням, я зробила відповідні запити на
публічну інформацію для встановлення правосуб’єктності даних осіб та установ, в
яких вони працюють, а також розпорядника рахунків для сплати штрафів, що надав
Каліушко Федір Анатолійович.
З відповіді Управління
патрульної поліції в місті Києві від 30.07.2020 за № 254 зі/41/11/6/02-2010
стало відомо, що воно утворено як територіальний (відокремлений) підрозділ
Департаменту патрульної поліції без
статусу юридичної особи і не має цивільної правоздатності і дієздатності, не
може бути позивачем та відповідачем у суді. Також зазначили, що Департамент
патрульної поліції був утворений як міжрегіональний територіальний орган
Національної поліції постановою Кабінету міністрів України (далі КМУ) № 730 від
16.09.2015, що є беззаперечним закінченим злочином останніх за ознаками ст.ст.
260, 365, 109 ККУ, оскільки є поза межами владних повноважень КМУ. Відповідно
до п. 91 ст.116 чинної
Конституції України 1996 року КМУ утворює, реорганізовує відповідно до закону міністерства та інші центральні органи
виконавчої влади. Верховна рада як центральний законодавчий орган України закону про утворення Національної поліції
не приймала, а чинний закон «Про національну поліцію» лише визначає правові засади організації та
діяльності Національної поліції України. Відповідно до абз. 6 ст.17
чинної Конституції України 1996 року на
території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних
формувань, не передачених законом. Т.ч. організація з назвою «Національна
поліція» та всі її підрозділи є нічим інакшим як незаконне збройне формування,
кероване особою на ім’я Аваков Арсен Борисович, і не має жодних повноважень,
встановлених ЗУ «Про національну поліцію», фактична діяльність якого - тероризм
громадян!
Тобто
особи Ківнюк Максим
Андрійович, Багмут Максим Іванович, Божко Артур Олегович взагалі не мали
жодного права навіть підходити до мене з якимись вимогами.
З відповіді від 13.07.2020 за № 5/481/2020 Дарницький
районний суд міста Києва щодо своєї правосуб’єктності повідомляє про утворення
в 1961 р. Народного суду
Дарницького району міста Києва. Куди
подівся Народний суд Дарницького району міста Києва і звідки взявся Дарницький
районний суд міста Києва наразі невідомо! Також зазначено, щодо
реорганізації Дарницького районного суду міста Києва, то на дату надання
відповіді така процедура не здійснювалася.
Крім цього після прийняття Президентом рішення від
18.10.2001 за № 990/2001 про утворення Дарницького районного суду м. Києва цей
суд мав би набути статус юридичної особи згідно з порядком, що був на той час.
Положенння про Єдиний державний реєстр, затверджений Постановою Кабінета міністрів України
від 22.01.1996 року № 118
передбачало обов’язкове включення юридичної
особи до ЄДРПОУ з присвоєнням відповідного ідентифікаційного коду юридичної
особи. Для включння в ЄДРПОУ суб’єкт в 10-тиденний термін після його державної
реєстрації або прийняття рішення про його створення повинен був подати до
відповідного органу державну облікову картку відповідного зразка, а також
нормативні та установчі документи, рішення, постанови, розпорядження, накази
про створення суб’єкту та положення статуту про нього.
За даними ЄДР Дарницький районний суд м. Києва нібито
зареєстрований 01.11.2001 року, однак, взятий на облік 05.01.1995 року.
НОНСЕНС!
Тобто, в 2001 році новоутворений на підставі Указу
Президента Дарницький районний суд м. Києва не був взятий на облік органом
державної статистики, як то вимагало чинне законодавство. Звідси можна зробити
висновок, і він очевидний, що старий Дарницький суд м. Києва не був
ліквідований як це передбачено п.1 Указу Президента «Про внесення змін
до Мережі та кількісного складу суддів місцевих судів» від 18.10.2001 за № 990/2001. А утворення Дарницького районного суду м. Києва, як це
передбачено п.2 цього Указу Президента виконано не було. Що повністю співпадає з відповіддю
Дарницького районного суду міста Києва у своєму листі.
Згідно п.1 Указу Президента Про ліквідацію та утворення місцевих
загальних судів від 29.12.2017 за № 449/2017 прийнято рішення про ліквідацію Дарницького районного
суду та утворення відповідного Другого окружного суду міста Києва - у
Дарницькому районі міста Києва із місцезнаходженням у місті Києві. Так
відповідно до публічної інформації з безкоштовного запиту з ЄДР на порталі
Міністерства Юстиції Другий окружний суд міста Києва дійсно утворений та
зареєстрований за адресою вул. Кошиця 5-А, м. Київ, а Дарницький районний суд
м. Києва незаконно займає відповідне приміщення за вказаною адресою.
Жоден з вказаних судів не утворений відповідним законом
як цього вимагає ст. 124 чинної Конституції України 1996 року.
Відповідно до ст.4 ЗУ «Про
правонаступництво України» органи державної влади і управління, органи прокуратури,
суди та арбітражні суди, сформовані на підставі Конституції (Основного Закону)
Української РСР, діють в Україні до створення органів державної влади і
управління, органів прокуратури, судів та арбітражних судів на підставі нової
Конституції України.
Звертаю увагу, що згідно до ст. 6 Конституції України державна влада в Україні
здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого
самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах
повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.1 ст.7 ЗУ «Про судоуйстрій та статус
суддів» кожному гарантується
захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім
і справедливим судом, утвореним законом.
Відповідно до п.1 Указу Президента «Про внесення змін
до Мережі та кількісного складу суддів місцевих судів» від 18.10.2001 за № 990/2001 прийнято рішення про ліквідацію Дарницького районного
суду міста Києва. Згідно п.2 цього Указу прийнято відповідне рішення про
утворення Дарницького районного суду міста Києва у складі 20 суддів.
В
Єдиному державному реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та
громадських формувань, далі ЄДР, міститься інформація про Дарницький районний
суд міста Києва. Відповідно до п.5 ст.11 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних
осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» Витяги в паперовій та електронній формі
мають однакову юридичну силу.
Відповідно до ст. 125 Конституції України повноваження щодо утворення судів належить Президенту
України та п.23 ст.106 Конституції України Редакція від 04.02.2011.
Всупереч вказаних норм Конституції
засновником Дарницького районного суду не є Президент, а Теріторіальне
управління державної судової адміністрації. Судом управляє Теріторіальне
управління державної судової адміністрації.
На момент прийняття рішення про утворення Дарницького
районного суду м. Києва не існувало Теріторіального управління державної
судової адміністрації, вона була утворена відповідно Указу Президента «Про державну судову
адміністарцію» від 29.08.2002 за № 780/2002 як центральний орган виконавчої влади зі спеціальним
статусом відповідно до ст. 6 Конституції України.
Тобто сплутали все! Орган виконавчої влади керує судом,
він же і утворив цей суд до свого власного утворення! Тому Державна судова
адміністрація відповідно до ст. 6 Конституції України не могла бути засновником та здійснювати повноваження
управління Дарницьким районним судом.
Крім цього, відповідно до ст. 148 ЗУ «Про судоустрій та статус
суддів» Державна судова
адміністрація є орган системи судової влади, яка здійснює
організаційно-фінансове забезпечення в межах повноважень. При цьому законом не
передбачено, що Державна судова адміністрація має право здійснювати функції
органу управління.
Т.ч., виходячи з положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, Теріторіальне управління судової адміністрації м. Києва
у незакнонний спосіб стало засновником Дарницького районного суду як це
зазначено в ЄДР, та незаконно виконує функції органу управління Дарницького
районного суду.
Відтак ДІЯЛЬНІСТЬ ДАРНИЦЬКОГО РАЙОННОГО СУДУ Є
НЕЗАКОННОЮ, оскільки заснування та управління здійснює орган, який не має на те
повноважень відповідно закону.
За змістом стст. 6, 124 КУ, ст.ст. 23, 24, 29, 34, 41 ЗУ « Про судоустрій та статус суддів» суди, в тому числі місцеві, є органами державної влади, що здійснюють правосуддя, ухвалюють судові рішення ІМЕНЕМ УКРАЇНИ, що є обов’язковими до виконання на всій теріторії України.
Наприклад, за даними ЄДР Верховний суд України та Вищий
спеціалізований суд України (обидва на стадії припинення) мають статус
державної влади, однак згідно з даними ЄДР Дарницький районний суд має
організаційно-правову форму СУДОВА СИСТЕМА, тобто всупереч вимогам закону не
має статусу органу державної влади.
На безліч моїх запитів як до суду так і до Державної
судової адміністрації щодо копій присяг, посвідчень суддів, ніяких підтверджень
повноважень осіб, що видають себе за суддів я не отримала.
З відповідей від 21.07.2020 за № 6-інф/Д66-20-71/20,
26.08.2020 за № 6-інф/Д70-20-75/20 стало відомо, що Щасна
Тетяна Василівна, Каліушко Федір Анатолійович, Просалова Ольга Михайлівна,
Лужецька Олена Романівна дійсно є лише працівниками Державної судової
адміністрації і отримують за це зарплатню, видаючи себе за суддів в порушення
ст.ст. 124, 125 чинної Конституції України 1996 р., що є беззаперечно юридично обгрунтованим фактом закінченого злочину
останніх, захоплення влади та повалення Конституційного ладу в Україні за
ознаками ст.109 ККУ.
На мій запит про прийняття законопроекту чи закону щодо
утворення, реорганізації Дарницького районного суду м. Києва Апарат Верховної
ради у своєму листі від 13.07.2020 за № 18/10-1155 повідомив, що законопроекти про створення чи реорганізацію
Дарницького районного суду міста Києва не реєструвались та відповідні закони не
приймались.
Що
доводить факт, що Дарницький районний суд не утворений безпосередньо на
підставі закону.
Згідно
з листом № 5/481/2020 від 13.07.2020 року від Дарницького районного суду міста
Києва інформація відносно створення, отримання заробітної плати та печатки (у
пунктах 3, 4 та 14 запитів) " не відображена та не задокументова на будь - яких носіях , а
також не створена в процесі виконання Дарницьким судом м. Києва своїх
повноважень ...в цій частині направлений до належного розпорядника інформації -
Територіального управління Державної судової адміністрації України в м.
Києві"
Тобто,
згідно зазначеної відповіді вбачається,
що печатка з назвою "Дарницький районний суду міста
Києва "тризуб" код 02896710" належить до Територіального
управління Державної судової адміністрації України в м. Києві, до органу , що
не відноситься до судової влади.
З огляду вище
вказаних фактів фізособа Каліушко Федір
Анатолійович СВІДОМО приймав участь
у судовому засіданні не маючи відповідних повноважень судді та склав нікчемну ухвалу ІМЕНЕМ УРКАЇНИ без завірення нікчемною печаткою "Дарницький районний суду міста Києва "тризуб" код
02896710" по справі № 753/9207/20, є беззаперечно
юридично обгрунтованим фактом закінченого злочину останнього за ознаками ст. 365 ККУ,
захоплення влади та повалення Конституційного ладу в Україні, шкода економічній безпеці України за
ознаками ст.ст.109, 111 ККУ.
Крім того, додержання присяги є обов’язком судді, що передбачено
пунктом 4 частини четвертої статті 54 Закону про судоустрій та кореспондується
з пунктом 5 частини п’ятої статті 126 Конституції України. Вказане дає підстави
вважати, що після прийняття та
дотримання суддею присяги – його
конституційно визначений обов’язок. Таким чином, присяга судді має правову
природу одностороннього, індивідуального, публічно-правового, конституційного
зобов’язання судді .
Згідно
закону "Про судоустрій і статус суддів" стаття 57. Присяга судді,
зазначено;
1. Особа, призначена на посаду судді,
набуває повноважень судді після складення присяги судді такого змісту:
"Я, (ім’я та
прізвище), вступаючи на посаду судді, урочисто присягаю Українському народові
об’єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано
здійснювати правосуддя від імені України, керуючись принципом верховенства
права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснювати повноваження та
виконувати обов’язки судді, дотримуватися етичних принципів і правил поведінки
судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет
правосуддя".
2. Суддя складає присягу під час урочистої
церемонії у присутності Президента України. До участі в церемонії запрошуються
Голова Верховного Суду, Голова Ради суддів України, Голова Вищої ради
правосуддя та Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Але, згідно відповіді
наданої Дарницьким районним судом міста Києва за запитоми в пп. 6 щодо присяги
особи Каліушко Федора
Анатолійовича інформація відсутня, що наводить на сумніви щодо її
існування та складання такої присяги Каліушко Ф.А., що не відповідає вимогам
ст. 57 ЗУ «Про судоустрій та статус
суддів», тобто суддя Ф.А. Каліушко присяг не приймав, а тому виконував
судочинство у незаконний спосіб та не набув повноваження СУДДІ за законом.
З огляду вище вказаних фактів, фізособа Каліушко Федір Анатолійович СВІДОМО приймав участь у судовому засіданні не маючи
відповідних повноважень судді та склав нікчемну ухвалу іменем України
без завірення нікчемною печаткою "Дарницький районний суду міста
Києва "тризуб" код 02896710" по справі № 753/9207/20.
Згідно до стст. 140-143 Конституції України та підп. 38 п.2 ст. 64 Бюджетного кодексу
України адміністративні штрафи мають сплачуватися до місцевого
бюджету теріторіальної громади. Отримувачі коштів за реквізитами рахунків,
наданими Каліушко Федором Анатолійовичем не є територіальна громада міста
Києва, що відповідно за ст. 189
Кримінального кодексу України інкримінується як вимагання:
1. Вимога передачі
чужого майна чи права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру з
погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмеження прав,
свобод або законних інтересів цих осіб, пошкодження чи знищення їхнього майна
або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголошення
відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці
(вимагання), - караються обмеженням волі на строк до п'яти років або
позбавленням волі на той самий строк.
2. Вимагання,
вчинене повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з
використанням свого службового становища, або з погрозою вбивства чи заподіяння
тяжких тілесних ушкоджень, або з пошкодженням чи знищенням майна, або таке, що
завдало значної шкоди потерпілому, -
карається
позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
3. Вимагання,
поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, або таке, що
завдало майнової шкоди у великих розмірах, -
карається
позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років із конфіскацією майна.
4. Вимагання, що
завдало майнової шкоди в особливо великих розмірах, або вчинене організованою
групою, або поєднане із заподіянням тяжкого тілесного ушкодження, -
карається
позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Так згідно до ст. 111 Кримінального
кодексу України сплата коштів, які мають належати до теріторіальної
громади іншим незаконним отримувачам інкримінується як державна зрада, що несе
загрозу економічній безпеці України:
1. Державна зрада, тобто діяння, умисно
вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності
та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній
безпеці України: перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період
збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній
організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності
проти України, -
карається позбавленням волі на строк від
дванадцяти до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.
У
відповіді від 15.07.2020 за вих. № 13-12-12/12272 на запит Державна
казначейська служба України повідомляє, що Теріторіальна громада Дарницького
району міста Києва, Теріторіальна громада міста Києва, Об’єднана теріторіальна
громада міста Києва не зареєстровані у Єдиному реєстрі розпорядників коштів та
одержувачів бюджетних коштів та не мають бюджетних рахунків, відкритих в
Державній казначейській службі України та її теріторіальних органах.
Відповідно
до ст. 19. Конституції України
правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не
може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи
державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи
зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що
передбачені Конституцією та законами України.
Знідно
до ст. 60 Конституції України
ніхто не зобов'язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази. За
віддання і виконання явно злочинного розпорядження чи наказу настає юридична
відповідальність.
На мої неодноразові письмові заяви від 17.07.2020 на
засіданні ліквідованого суду під час розгляду справи № 753/9201/20, від
13.08.2020 за вхід. № 48183, від 19.08.2020 за вхід. № 49433 про незаконність
діяльності вказаних працівників державної судової адміністрації, останні продовжують погрожувати мені
викликами до ліквідованого Дарницького районного суду міста Києва та в своєму
листі від 25.08.2020 за № 58311/20 продовжують вимагання від мене коштів на
приватні рахунки незаконних отримувачів за ознаками ст. 189 ККУ, справляють на
мене тиск аби я стала співучасницею злочинів за стст. 109, 111 ККУ.
27.08.2020 відбулася ще один терористичний акт в
ліквідованому Дарницькому районному суді міста Києва, куди мене було викликано
на розгляд справи № 753/10902/20 на 11:00 за адресою вул. Севастопільська 7/13.
Мене знову було викликано повісткою та недопущено на засідання Щасною Тетяною
Василівною за допомогою працівників незаконного зброєнного формування з назвою
Служба судової охорони у кількості шости осіб включно з їх начальником.
Оскільки Щасна Тетяна Василівна особисто мене ігнорувала (всі події того дня
зафіксовані і викладені в прямому ефірі в соціальні мережі), через свого
секретаря погрожувала мені розглядати справу і винести рішення без моєї
присутності, через охоронця змушувала мене вдягти маску-намордник аби я
навмисно шкодила своєму здоров’ю, через інших охоронців шляхом злочинного
наказу катувала мене, не даючи мені присісти на вільні лавки в приміщенні
ліквідованого суду, заставляючи таким чином мене стояти протягом семи годин з
11 години до самого закриття закладу о 18 годині! Після декількох годин з
моменту запланованого засідання перенесла розгляд справи на 17/09/2020, про що
видала нову повістку через свого секретаря.
За ціма фактами злочинів я зробила неодноразові виклики
(десять!) слідчо-оперативної групи за телефоном 102, яка так і не з’явилася, що
свідчить про факт змови Дарницького райвідділку поліції з працівниками
ліквідованого суду. Для подальшого залякування мене приїздила група швидкого
реагування з автоматами і згодом поїхала. Потім з’явилася особа в чорній
бандитській масці закриваючій обличчя на ім’я Бондар Олеся Володимирівна, яка
представлялася дільничим офіцером поліції, але так і не підтвердила своїх
повноважень, в групі з іншою особою, також в чорній бандитській масці,
закриваючій обличчя, та яка взагалі не представилася. Погрожували мені
насиллям, що заарештують мене, попри те, що я як заявниця злочинів маю
залишатися на місці їх вчинення. Пізніше до них приєдналася особа в чорній
бандитській масці, закриваючій обличчя, на ім’я Римар Артем Сергійович, яка
представилася дільничим офіцером поліції, але також не посвідчила своїх
повноважень. Останній погрожував мені насильством, що посадить мене в
приїхавший автозак та відвезе до Дарницького районного відділення поліції, а
потім взагалі викликав невідкладну психіатрічну допомогу, лікар якої намагався
проти моєї волі зробити медичний огляд стану мого здоров’я, що є грубим
порушенням моїх прав відповідно до стст. 3,
4, 6, 11 Закону України «Про психіатричну опомогу», ст.3 Конституції України.
Потім усі разом з охороною ліквідованого суду
Я розглядаю цю провокацію як ще один акт тероризму,
направлений на приниження моєї честі та гідності, нанесення мені тяжких
моральних страждань, ганьби та заплямування моєї репутації, оскільки все це
відбувалося на очах суддів, охоронців, інших працівників Дарницького районного
суду м. Києва, тощо. Я зробила відповідний запит щодо пояснень можливих
наслідків виклику невідкладної психіатричної допомоги, чи використовувалися при
цьому мої персональні дані, згоду на обробку яких я не надавала нікому.
Так мене й досі тероризує організоване злочинне угруповування повістками-викликами на засідання ліквідованого
Дарницького районного суду м. Києва, які призначені на 16:00 14/09/2020 за
адресою вул. Кошиця 5-А та на 11:00 17/09/2020 за адресою вул. Севастопільска
7/13.
За вимогами ст. 25 КПК України прокурор, слідчий зобов’язані в межах своєї
компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього
виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли
кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого або надходження заяви
(повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення.
За вимогами ст.214
ч.1 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 години після
подання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення зобов’язаний
внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та
розпочати розслідування.
Таким чином,
головною підставою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до
Єдиного реєстру досудових розслідувань є подача (отримання) заяви чи
повідомлення про кримінальне
правопорушення.
На підставі викладеного та
керуючись ст.ст. 25, 214 КПК України, стст. 1-5 ЗУ «Про Службу безпеки України», ст. 40
Конституції України 1996 р.,
ВИМАГАЮ:
1. Прийняти заяву до розгляду.
1. Внести до Єдиного
реєстру досудових розслідувань відомості відносно Каліушко Федора Анатолійовича, Просалової Ольги Михайлівни, Лужецької
Ольги Романівни, Щасної Тетяни Василівни, Ківнюка Максима Андрійовича, Багмута Максима Івановича, Божко Артура Олеговича, Бондар
Олесі Володимирівни, Римара Артема Сергійовича, Ведягіної Валентини Олексіївни відомості за ознаками кримінальних правопорушень
передбачених ст.ст. 109, 111, 189, 366, 364, 396 Кримінального кодексу України.
2. Протягом однієї
ДОБИ офіційно підтвердити вищевказані факти та їх обставини викладені у цій
заяві факти закінченого злочину, безпосередньо встановленого положеннями ст.109 ККУ«Захоплення …. державної влади», ст.111 ККУ «Державна зрада», ч.2 ст.366 ККУ«Службове підроблення», ч.3
ст.364 ККУ«Зловживання владою або службовим становищем», п. 2 ст. 189 ККУ «Вимагання» ст.396 КК України «Приховування злочину» у
діях старшої групи слідчих «Дарницького управління поліції Головного
управління поліції у м. Києві».
3. Надати цілодобову охорону,
оскільки я як викривач заявлених злочинів переживаю за своє життя та здоров’я через оголошені
факти тероризму щодо мене.
Нагадую, що у разі невиконання вказаних вимог закону про
внесення відомостей до Реєстру протягом 24 год. та початок досудового
розслідування, заявник отримує право на оскарження до суду бездіяльності
службових осіб в порядку ч.1 ст. 303 КПК України.
Ця заява буде опублікована в соціальних мережах
та на сайті ГО ОПГ Багнет нації https://bagnetnacii.blogspot.com/.
У випадку не виконання
або неналежного виконання моїх вимог Людини – Громадянки Самостійної
української держави - УКРАЇНИ на території Україна в унітарній державі Республіка Україна берете на себе
повну особисту майнову матеріальну і не матеріальну відповідальність,
відшкодування моральних збитків у параметрах та на умовах встановлених особисто
мною – Людиною найвищою соціальною цінністю України та Громадянкою Самостійної
української держави - УКРАЇНИ – співвласницею (співзасновницею) Самостійної української держави - УКРАЇНИ з моменту реєстрації цієї заяви – вимоги !
Уразі відхилення моєї заяви – вимоги правосуб`єктом якої
є Людина і Громадянка Самостійної української держави - УКРАЇНИ або залишення останньої без обґрунтованої відповіді або неповноти надання
відповіді на прохання та законні вимоги по заяві – вимозі, буду змушена
звернутися у відповідні державні компетентні органи для відновлення своїх
порушених конституційних прав правосуб`єктності Людини і Громадянки Самостійної
української держави - УКРАЇНИ з віднесенням всіх витрат на Ваш рахунок та притягнення винних осіб до
відповідальності!
Додатки:
1.
Паперова
версія електронного документу Указ Президента «Про внесення змін до Мережі та
кількісного складу суддів місцевих судів» від 18.10.2001 за № 990/2001
2.
Паперова
версія електронного документу Указ Президента Про ліквідацію та утворення
місцевих загальних судів від 29.12.2017 за № 449/2017
3. Паперова версія електронного документу Указу Президента
«Про державну судову адміністарцію» від 29.08.2002 за № 780/2002
4.
Паперова
версія електронного документу відповіді Дарницького районного суду міста Києва
від 13.07.2020 за № 5/481/2020
5.
Паперова версія електронного документу відповіді Апарату Верховної ради від 13.07.2020 за
№18/10-1155
6.
Паперова
версія електронного документу відповіді Теріторіального управління державної
судової адміністрації України в місті Києві від 26.08.2020 за № 6-інф/Д70-20-75/20
7.
Паперова
версія електронного документу «інформаційний запит» з ЄДР з інформацією про юридичну
особу – Дарницький районний суд м. Києва
8.
Паперова
версія електронного документу «інформаційний запит» з ЄДР з інформацією про
юридичну особу – Теріторіальне управління державної судової адміністрації
України в місті Києві
9. Паперова версія електронного документу «інформаційний
запит» з ЄДР з інформацією про юридичну особу – Державна судова адміністрація
України
10.
Паперова
версія електронного документу відповіді Управління патрульної поліції в місті
Києві від 30.07.2020 за № 254 зі/41/11/6/02-2010
11.
Паперова
версія електронного документу відповіді Дарницького районного суду м. Києва від
25.08.2020 за № 58311/20
12.
Паперова версія електронного документу відповіді
Теріторіального управління державної судової адміністрації України в місті
Києві від 21.07.2020 за № 6-інф/Д66-20-71/20
13.
Паперова
версія електронного документу відповіді Державної казначейської служби від
15.07.2020 за № 13-12-12/12272
14.
Паперова
версія електроноого документу Постанови від 03.07.2020 по справі № 753/9207/20
Заявниця:
10.09.2020 Лілія Олексіївна Дудко
Немає коментарів:
Дописати коментар