- Український народ як носій суверенітету і єдине джерело влади може реалізувати своє право визначати конституційний лад в Україні шляхом прийняття Конституції України на всеукраїнському референдумі - з Рішення КСУ № 6-рп/2005 від 05.10.2005. Умисне невиконання службовою особою рішення ЄСПЛ, рішення КСУ та умисне недодержання нею висновку КСУ - карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років – ч. 4 ст. 382 КК України -

понеділок, 25 січня 2021 р.

Як навчити посадовців виконувати закон – досвід ГО ОПГ «Багнет Нації»

 

  Як навчити? В нашому випадку - через норми Кримінального кодексу України! Якщо посадова особа правоохоронного органу грубо порушує норми Кримінального процесуального кодексу України, не виконує свої службові обов’язки та приховує злочин, - її дії підпадають під відповідну статтю Кримінального кодексу України.

   Алгоритм нашої реакції на подібні протиправні дії, наступний (нижче):     

Хронологія теми а матеріалах: В Дніпрі подано заяви про повалення конституційного ладу і державну зраду – заява з додатками

В Дніпрі багнетівці через суд змушують внести до ЄРДР заяви про повалення конституційного ладу – ухвала і відео

В Дніпрі подано заяви до Соборного ВП на прокурора, який приховав особливо тяжкий злочин

В Дніпрі суд зобов’язав прокуратуру внести до ЄРДР відомості за заявами про повалення конституційного ладу і державну зраду

В Дніпрі суд зобов’язав слідчих внести до ЄРДР заяви про приховування злочину прокурором – ухвали + відео

Телеграм: https://t.me/bagnetnacii
Фейсбук: https://www.facebook.com/groups/bagnetnacii
Сайт: http://bagnetnacii.blogspot.com

Фінансову підтримку діяльності громадського об’єднання ГО «Багнет Нації» можна здійснити переказом на картку ПриватБанку  5168 7427 1422 2175 на ім’я Сергій Філіпенко. Дякуємо за Ваш вагомий внесок у відновлення конституційного устрою України!

З А Я В А

про кримінальний злочин передбачений частиною першою статті 396 Кримінального кодексу України, вчинений прокурором Дніпропетровської обласної прокуратури – начальником відділу нагляду за додержанням законів органами Служби безпеки України та Державної прикордонної служби С. Перхуном

 

   Я, ________________________________________________________________,

паспорт серія_____№___________ виданий  ______________________________

проживаю за адресою: _________________________________________________ усвідомлюючи всю ступінь відповідальності, яку передбачає стаття 383 і 384 КК України (про завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину та завідомо неправдиві показання), - повідомляю про кримінальний злочин, який підпадає під кваліфікацію частини першої статті 396 Кримінального кодексу України (Приховування злочину: Заздалегідь не обіцяне приховування тяжкого чи особливо тяжкого злочину - карається арештом на строк до трьох місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк), вчинений прокурором Дніпропетровської обласної прокуратури - начальником відділу нагляду за додержанням законів органами Служби безпеки України та Державної прикордонної служби С. Перхуном.

 

                                                     Власний підпис заявника:___________________

 

   Детально, по факту даного кримінального злочину можу повідомити наступне:

   28 грудня 2020 року мною до Дніпропетровської обласної прокуратури була подана заява про злочин (з додатками) за попередньою правовою кваліфікацією згідно частини першої статті 109 та частини першої статті 111 в сукупності з частиною четвертою статті 28 Кримінального кодексу України.

   У зв’язку з карантинними обмеженнями моя заява була прийнята з грубим порушенням процедури, встановленої вимогами статті 214 Кримінального процесуального кодексу України, а саме: мою заяву прийняв не прокурор, а працівниця канцелярії зазначеної вище установи, яка зареєструвала її за № _____________________.

   Як мені згодом стало відомо, моя заява про кримінальний злочин до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР), прокурором, внесена не була. Бездіяльність прокурора Дніпропетровської обласної прокуратури, наразі, мною, оскаржується в Жовтневому районному суді міста Дніпропетровська (справа № _______________________).

   06 січня 2021 року, листом, мною було отримано повідомлення про те, що 30 грудня 2020 року начальником відділу нагляду за додержанням законів органами Служби безпеки України та Державної прикордонної служби С. Перхуном, мою заяву про кримінальний злочин (з додатками), без внесення до ЄРДР впродовж 24-х годин, - перенаправлено до УСБУ в Дніпропетровській області (№ _________________________ – копія додається).

   Слід констатувати, що задля приховування особливо тяжкого злочину (частина перша статті 109 КК України – повалення конституційного ладу та частина перша статті 111 КК України – державна зрада) С. Перхун грубо проігнорував не тільки вимоги статті 214 Кримінального процесуального кодексу України, а й положення Наказу ОФІСУ ГЕНЕРАЛЬНОГО ПРОКУРОРА від 30.06.2020 № 298 «Про затвердження Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення». Тобто, наказ свого безпосереднього керівника, відповідно до якого, строки внесення відомостей до ЄРДР визначені наступним чином:

«Унесення відомостей до Реєстру здійснюється з дотриманням строків, визначених КПК України та цим Положенням, а саме про:

заяву, повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення - у термін, визначений частиною першою статті 214 КПК України;

призначення слідчого, дізнавача (уповноваженої особи іншого підрозділу), процесуального керівника, прийняття до провадження (при фактичному отриманні матеріалів кримінального провадження) – невідкладно».

   В редакції Кримінального процесуального кодексу України яка є чинною на момент подання мною відповідної заяви про злочин визначено, що відповідно до положень статті 214 КПК України слідчий, дізнавач прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування (ч. 1 ст. 214). Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ч. 2 ст. 214). Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом (ч. 3 ст. 214). Слідчий уповноважений на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов’язаний прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається (ч. 4 ст. 214).

   Отже, як вбачається з положень частини першої статті 214 КПК України обов'язок із внесення відповідних відомостей про вчинене кримінальне правопорушення покладається на слідчого, дізнавача, прокурора (уповноважену особу) до якого надійшла заява, повідомлення про таке діяння, або в разі виявлення кримінального правопорушення слідчим, дізнавачем, прокурором самостійно, з будь-якого джерела.

   Крім того, визначений частиною першою статті 214 КПК України обов'язок слідчого або прокурора не вимагає оцінки цими суб'єктами такої заяви (повідомлення) на предмет наявності ознак складу злочину для того, щоб вчинити процесуальну дію, яка полягає у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Такі вимоги не передбачають здійснення оцінки обґрунтованості заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а передбачають лише обов'язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження.

   Отже слідчий, дізнавач, прокурор отримавши заяву про кримінальний злочин, зобов’язаний внести відповідні відомості до ЄРДР. Іншого статтею 214 КПК України, не передбачено.

   Заявляю, що свою заяву про вчинений кримінальний злочин (з додатками) від 28.12.2020 року, я, подава(ла)в виключно в порядку положень статті 214 Кримінального процесуального кодексу України за попередньою правовою кваліфікацією згідно частини першої статті 109 та частини першої статті 111 в сукупності з частиною четвертою статті 28 Кримінального кодексу України (повалення конституційного ладу та державна зрада, скоєне злочинною організацією). А отже, приховування особливо тяжкого злочину, вчинене прокурором - начальником відділу нагляду за додержанням законів органами Служби безпеки України та Державної прикордонної служби С. Перхуном, має ознаки передбачені частиною першою статті 396 Кримінального кодексу України (Приховування злочину: Заздалегідь не обіцяне приховування тяжкого чи особливо тяжкого злочину - карається арештом на строк до трьох місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк).     

   Крім того, відповідально заявляю, що зазначеними протиправними, злочинними діями, вчиненими вказаною посадовою особою, мені завдано моральної і матеріальної шкоди (сукупно) в розмірі 500000 (п’ятсот тисяч) гривень.  

   Враховуючи зазначене вище, керуючись нормами чинного законодавства,

 

ВИМАГАЮ:

 

-  прийняти і зареєструвати дану заяву про вчинений кримінальний злочин, що має ознаки передбачені частиною першою статті 396 Кримінального кодексу України (КК України);

- відповідно до положень частини першої статті 214 Кримінального процесуального кодексу України (КПК України), Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 08.02.2019 № 100 «Про затвердження порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події» та Наказу ОФІСУ ГЕНЕРАЛЬНОГО ПРОКУРОРА від 30.06.2020 № 298 «Про затвердження Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення», - внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) впродовж 24 годин після прийняття моєї заяви про вчинений кримінальний злочин за вказаною в заяві попередньою кваліфікацією та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати мені (заявнику) витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань;

- на виконання вимог КПК України і Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 07.07.2017 № 575 «Про затвердження Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні» - невідкладно розпочати досудове розслідування, у формі попереднього слідства, з підстави вчинення кримінального злочину, за попередньою кваліфікацією, зазначеною в моїй заяві;

- відповідною постановою визнати мене потерпілими згідно з положеннями частини другої статті 55 КПК України (з моменту подання заяви про вчинення щодо мене кримінального правопорушення) від кримінального правопорушення зазначеного в моїй заяві;

- вручити мені, як заявнику, пам'ятку, про процесуальні права і обов'язки потерпілого, передбачені статтями 55-57 КПК України;

- надати мені можливість повідомити додаткові свідчення в порядку пункту 6 частини першої статті 56 КПК України, виключно, в рамках відкритого кримінального провадження по зазначеному факту кримінального злочину в моїй заяві;

-  згідно вимог пунктів частини другої статті 60 КПК України: вручити мені документ, що підтверджує прийняття і реєстрацію моєї заяви про вчинений кримінальний злочин (талон повідомлення ЄО/ЖЄО);

-  Відповідно до вимог пункту 1 частини четвертої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України після внесення до ЄРДР передати кримінальну справу за моєю заявою про злочин за підслідністю до слідчих органів Державного бюро розслідувань;

-  Повідомляти мене про кожну дію в ході досудового розслідування письмово;

-  Досудове розслідування провести у встановлений законом строк.

 

ДОДАТОК:

 

1.    Копія моєї заяви про кримінальний злочин від 28.12.2020 року (без додатків) – на 5 (п’ятьох) арк.;

2.    Копія листа від 30.12.2020 року (№ ____________________) з Дніпропетровської обласної прокуратури – на 2 (двох) арк..

 

С К А Р Г А

в порядку статті 303 КПК України на дії/бездіяльність слідчого Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропептровській області щодо невнесення моєї заяви про злочин до ЄРДР

 

   13 січня 2021 року, мною, до Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області було подано заяву (з додатком) в порядку положень статті 214. Кримінального процесуального кодексу України про кримінальний злочин, який підпадає під кваліфікацію частини першої статті 396. Кримінального кодексу України (Приховування злочину: Заздалегідь не обіцяне приховування тяжкого чи особливо тяжкого злочину - карається арештом на строк до трьох місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк), вчинений прокурором Дніпропетровської обласної прокуратури - начальником відділу нагляду за додержанням законів органами Служби безпеки України та Державної прикордонної служби С. Перхуном, який перенаправив мою заяву від 28.12.2020 року про тяжкий злочин із заявленою мною кваліфікацією (згідно частини першої статті 109 КК України – повалення конституційного ладу, та частини першої статті 111 КК України – державна зрада), до УСБУ в Дніпропетровській області, без внесення відповідних відомостей до ЄРДР.

   Зазначаю, що свою письмову заяву (з додатками) я подава(ла)в виключно в порядку статті 214 Кримінального процесуального кодексу України. Про це, я, зазначаю в своїй заяві, та беру на себе відповідальність яку передбачають статті 383 і 384 КК України (про завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину та завідомо неправдиві показання).  

   Як мені згодом стало відомо, мою заяву від 13.01.2021 року про кримінальний злочин слідчим (уповноваженою особою) також до ЄРДР внесено не було. Тобто, тепер вже слідчий СВ Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області проігнорував та не виконав вимоги статті 214 Кримінального процесуального кодексу України – не вніс відповідні відомості за моєю заявою до Єдиного реєстру досудових розслідувань, впродовж 24-х годин.

   Що, відбувається? Чому, працівники правоохоронних органів «в унісон», грубо ігнорують і не виконують пряму норму законодавства? Невже вони не розуміють, що саме вони є причиною того беззаконня, яке відбувається навколо? Чому не хочуть зрозуміти, що рано, чи пізно їм прийдеться відповідати перед Українським народом Самостійної української держави України, за скоєне під час перебування на відповідних посадах? МИ, СПИТАЄМО ЗА ВСЕ!!!

   Повертаючись до суті даної скарги хочу наголосити іще раз, що я, подава(ла)в письмову заяву (з додатками) виключно в порядку статті 214 КПК України. Моя заява, згідно вимог законодавства, повинна бути внесена до ЄРДР не пізніше 24 годин, та після цього, повинно бути розпочато проведення досудового розслідування. Слідчий, прокурор, дізнавач, тобто особа уповноважена на внесення заяви до ЄРДР, повинна виконати пряму норму закону, яка передбачає тільки одну процесуальну дію, встановлену статтею 214 КПК України – внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Іншого статтею 214 КПК України, - не передбачено!

   Отже, станом на момент подання даної скарги до суду, моя заява  про вчинений кримінальний злочин до ЄРДР не внесена, що є грубим порушенням уповноваженою посадовою особою вимог статті 214 КПК України, Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 08.02.2019 № 100 «Про затвердження порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події», Наказу ОФІСУ ГЕНЕРАЛЬНОГО ПРОКУРОРА від 30.06.2020 № 298 «Про затвердження Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення», а також моїх конституційних прав і свобод, та прав передбачених міжнародними договорами, які є частиною національного законодавства України.

   Зауважу, що відповідно до Наказу ОФІСУ ГЕНЕРАЛЬНОГО ПРОКУРОРА від 30.06.2020 № 298 «Про затвердження Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення» строки внесення відомостей до реєстру визначені наступним чином:

«Унесення відомостей до Реєстру здійснюється з дотриманням строків, визначених КПК України та цим Положенням, а саме про:

заяву, повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення - у термін, визначений частиною першою статті 214 КПК України;

призначення слідчого, дізнавача (уповноваженої особи іншого підрозділу), процесуального керівника, прийняття до провадження (при фактичному отриманні матеріалів кримінального провадження) – невідкладно».

   Подана мною заява про вчинений кримінальний злочин, є обґрунтованою і відповідає фактичним обставинам справи.

   Надалі, слідчий, прокурор, дізнавач після отримання моєї заяви про злочин, повинен узяти цей зафіксований письмово факт до уваги, і оцінювати мої покази як такі, що відповідають дійсності. Адже, якщо буде навпаки, - то заявник (тобто – я), повинен бути притягнутий до кримінальної відповідальності згідно зі статтею 383 КК України, за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину.

   В редакції Кримінального процесуального кодексу України яка є чинною на момент подання мною відповідної заяви про злочин визначено, що відповідно до положень статті 214 КПК України: Слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування (ч. 1 ст. 214) {Частина перша статті 214 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2213-VIII від 16.11.2017, № 2617-VIII від 22.11.2018}. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства (ч. 2 ст. 214) {Частина друга статті 214 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1698-VII від 14.10.2014№ 187-IX від 04.10.2019}. Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом (ч. 3 ст. 214). Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов’язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається (ч. 4 ст. 214). Слідчий, дізнавач невідкладно у письмовій формі повідомляє керівника органу прокуратури про початок досудового розслідування, підставу початку досудового розслідування та інші відомості, передбачені частиною п’ятою цієї статті (ч. 6 ст. 214) {Частина шоста статті 214 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1697-VII від 14.10.2014№ 2617-VIII від 22.11.2018}. Якщо відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені прокурором, він зобов’язаний невідкладно, але не пізніше наступного дня, з дотриманням правил підслідності передати наявні у нього матеріали до органу досудового розслідування та доручити проведення досудового розслідування (ч. 7 ст. 214).

   Отже, як вбачається з наведених вище положень статті 214 КПК України обов'язок із внесення відповідних відомостей про вчинене кримінальне правопорушення покладається на слідчого, прокурора (уповноважену особу) до якого надійшла заява, повідомлення про таке діяння, або в разі виявлення кримінального правопорушення слідчим, прокурором, самостійно, з будь-якого джерела.

   Крім того, визначений частиною першою статті 214 КПК України обов'язок слідчого або прокурора не вимагає оцінки цими суб'єктами такої заяви (повідомлення) на предмет наявності ознак складу злочину для того, щоб вчинити процесуальну дію, яка полягає у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Такі вимоги не передбачають здійснення оцінки обґрунтованості заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а передбачають лише обов'язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження.

   Отже слідчий, прокурор, дізнавач отримавши заяву про кримінальний злочин, зобов’язаний внести відповідні відомості до ЄРДР. Іншого статтею 214 КПК України, не передбачено.

   Частиною другою статті 55. Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

{Офіційне тлумачення частини другої статті 55 див. в Рішеннях Конституційного Суду № 6-зп від 25.11.97, № 19-рп/2011 від 14.12.2011}

   Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений частиною першої статті 303 КПК України. Зокрема, у відповідності до пункту 1 частини першої статті 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

   За змістом частини першої статті 214 КПК України, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР впродовж 24 години після отримання заяви чи повідомлення  про кримінальне правопорушення.

   ВССУ в своєму інформаційному листі № 1640/0/4-12 від 09 листопада 2012 р. «Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування» роз`яснив, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 214 КПК України бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР впродовж 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, і саме в цьому контексті слід оцінювати доводи заявників в разі оскарження бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

   Відповідно до правової позиції, викладеної в п. п. 1.1 Узагальнень «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування», затверджених на засіданні Зборів суддів ВССУ 23.12.2016, визначений ч.1 ст.214 КПК України обов'язок слідчого або прокурора не вимагає оцінки цими суб'єктами такої заяви (повідомлення) на предмет наявності ознак складу злочину для того, щоб вчинити процесуальну дію, яка полягає у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Такі вимоги не передбачають здійснення оцінки обґрунтованості заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а передбачають лише обов'язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження.

   Отже, підсумовуючи вищезазначене можна дійти висновку, що згідно статті 214 КПК України обов’язок слідчого або прокурора не вимагає оцінки заяви особи про наявність ознак злочину, а полягає лише у механічному внесенні цієї заяви до ЄРДР (Печерський суд від 20 березня 2017р. у справі № 757/10980/17-к)

   Крім того, зва­жа­ючи на на­ве­де­ні вище нор­ми, мож­на зроби­ти вис­но­вок, що жодних труд­но­щів з їх ро­зу­мін­ням, сприйняттям та правозастосуванням не ви­ни­кає: надійшла від­по­від­на за­ява, від­так представни­ки пра­во­охо­рон­них органів (уповноважені особи) по­винні від­ре­агу­ва­ти та вчи­ни­ти перед­ба­че­ні цитовани­ми нор­ма­ми Кримінального процесуального кодексу України дії.
   З огляду на чіткий обов’язок внесення слідчим чи прокурором відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР із встановленням обмеженого процесуального строку для його виконання, за наявності лише загальних вимог до заяв чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у переважній більшості випадків у разі встановлення факту звернення із заявою та констатації факту невнесення відомостей про кримінальне правопорушення в межах регламентованого ст. 214 КПК 24-годинного строку слідчі судді постановляють ухвали про задоволення скарг на бездіяльність слідчого чи прокурора.

   Такий висновок можна зробити проаналізувавши узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» (лист від 12.01.2017 N 9-49/0/4-17).

   Крім того, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в листі від 12.01.2017 N 9-49/0/4-17 зазначив, що якщо зі звернення особи вбачається, що вона порушує перед органом досудового розслідування питання про вчинення кримінального правопорушення, ініціюючи здійснення ним дій, визначених КПК, то навіть за умови, що результати аналізу наведених особою відомостей свідчать про відсутність ознак складу злочину, такі відомості мають бути внесені до ЄРДР з подальшим закриттям кримінального провадження відповідно до статті 284 КПК України.

   Відповідно до статті 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

  Положеннями частини першої статті 9 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) встановлено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов’язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

   Україна ратифікувала значну частину міжнародних інструментів щодо забезпечення і захисту прав людини, до багатьох – приєдналась. Їх положення стали частиною українського законодавства, в якому домінують гуманістичні положення і принципи, згідно з якими людина, її гідність, права, свободи та інтереси є вищою соціальною цінністю. В нашому суспільстві ці пріоритети мають забезпечувати і захищати насамперед службові особи поліції, а якщо ні, то органи прокуратури (слідчі).

   Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

   Відповідно до приписів статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

   Згідно з приписами статті 60. Основного закону «ніхто не зобов'язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази. За віддання і виконання явно злочинного розпорядження чи наказу настає юридична відповідальність».

   Істина - це повна й точна відповідність суджень реальній дійсності. Істина - це достовірне знання, що правильно відображає реальну дійсність у свідомості людей.

   Предмет доказування - це певна квінтесенція обставин події, яка в сукупності розкриває елементи складу злочину. Це юридично значущі обставини та сторони розслідуваної події, з'ясування яких необхідне для прийняття підсумкових рішень у справі.

   Керуючись статтею 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

   Відповідно до вимог статті 303 КПК Україна на досудовому провадженні може бути оскаржено бездіяльність слідчого, прокурора, дослідувача яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

   Відповідно до положень статті 306 КПК України скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, дізнавача розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими ст. ст. 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави (ч. 1 ст. 306). Скарги на бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги (ч. 2 ст. 306). Розгляд скарг на бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов’язкової участі особи, яка подала скаргу, та слідчого, бездіяльність якого оскаржується. Відсутність слідчого не є перешкодою для розгляду скарги (ч. 3 ст. 306).

   Відповідно до ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 307 КПК України слідчим суддею за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого постановляється ухвала про зобов’язання вчинити певну дію.

   З урахуванням вище викладеного, та керуючись пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, протоколами 1, 4, 7, 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтями 3, 8, 19, 21, 22, 24, 36, 55, 64, 68, 129 Конституції України, та статтями 2, 9, 24, 55, 56, 214, 303-307 КПК України,

 

П Р О Ш У    С У Д:

 

1.            Постановити ухвалу, якою зобов’язати слідчого (уповноважену особу) СВ Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області, негайно виконати вимоги частини першої статті 214 КПК України, а саме: - внести відповідні відомості за моєю заявою від 13.01.2021 року (реєстрація ЄО/ЖЄО №_____________________) про вчинений кримінальний злочин до ЄРДР за попередньою кваліфікацією ч. 1 ст. 396 КК України (приховування злочину), у продовж 24 годин; - видати мені відповідний витяг з ЄРДР;

2.            При розгляді даної скарги дотримуватися процесуальних строків.

 

Д О Д А Т О К:

 

1.            Фото(копія) моєї заяви про кримінальний злочин від ___________________ (без додатків) – на _______(_______________________) арк.;

2.            Фото(копія) протоколу про прийняття моєї заяви про злочин – на ________ (_______________________) арк.;

3.            Фото(копія) пам’ятки про права і обов’язки потерпілого – на ________ (_______________________) арк;

4.            Фото(копія) талону ЄО/ЖЄО про прийняття і реєстрацію моєї заяви про злочин – на ________ (_____________________) арк.;

5.            Фото(копія) протоколу про проведення огляду місця події – на ________ (_______________________) арк.;

6.            Клопотання до скарги про розгляд даної скарги за моєї відсутності – на ______ (_______________________) арк.


























Немає коментарів:

Дописати коментар

Правові гіпотези БАР-гільдії

- Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування. Стаття 81. Цивільного кодексу України -