БАГНЕТ НАЦІЇ: Як ТОВ «СУМИГАЗ» змушує Охтирський міськрайсуд свідчити проти себе

Якщо якісь офшорнокіпрські газові компанії (утворені за участі петра кривавого) подають на законослухняних громадян до суду, то ті (громадяни), в свою чергу, можуть поцікавитись безпосередньо правосуб’єктністю самого так званого «державного органу» (суду), який незаконно і безпідставно відкрив відповідне провадження, а також правоздатністю судді, якого, до речі, потрібно зобов’язати клопотанням встановити правосуб’єктність офшорнокіпрської газової компанії та перевірити її на наявність відповідних правочинів, які обов’язково потрібно приєднати до матеріалів справи.

Увазі читачів пропонуємо один з запитів на інформацію та відповіді до/від Охтирського недосуду, який працює в інтересах офшорних компаній - газових монополістів.

Читайте також: Якщо ТОВ «СУМИГАЗ ЗБУТ» «увірвалося» в ваше життя - 1 (позовна заява)

Якщо ТОВ «СУМИГАЗ ЗБУТ» «увірвалося» в ваше життя - 2 (заява про закриття провадження)

Якщо ТОВ «СУМИГАЗ ЗБУТ» «увірвалося» в ваше життя - 3 (досудове попередження-вимога)

Якщо ТОВ «СУМИГАЗ ЗБУТ» «увірвалося» в ваше життя - 4 (волевиявлення)

Якщо ТОВ «СУМИГАЗ ЗБУТ» «увірвалося» в ваше життя - 5 (запит щодо правоздатності судді)

Слідом за «загадковим» визволенням достівця Павла Павлова цікавимося Охтирським недосудом)

Підтримати діяльність ГО ОПГ «Багнет Нації» можна переказом на картрахунок ПриватБанку № 5168 7427 1422 2175 на ім’я Сергія Філіпенка

Телеграм: https://t.me/bagnetnacii
Фейсбук: https://www.facebook.com/groups/bagnetnacii
Сайт: http://bagnetnacii.blogspot.com

Вих. № ЗПІ-007/001/21 Дата: 11 травня 2021 року

ОХТИРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ

СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Код ЄДРПОУ: 26440802; код КВЕД 84.23

вул. Ярославського, 2, місто Охтирка,

Сумська область, 42700

e-mail: inbox@oh.su.court.gov.ua

Держава, органи державної влади та органи місцевого

самоврядування не є суб'єктами господарювання

(частина перша статті 8 Господарського кодексу України)

Ніхто не зобов'язаний виконувати явно злочинні розпорядження

чи накази. За віддання і виконання явно злочинного розпорядження

чи наказу настає юридична відповідальність.

(Стаття 60. Конституції України)

З А П И Т

про надання публічної інформації за Законом України

«Про доступ до публічної інформації»

В рамках журналістського розслідування друкованого засобу масової інформації (газети) «Багнет Нації» (Свідоцтво ДП № 2303-1041р від 29.03.2021 року) - «Суди УКРАЇНИ на захисті інтересів кіпрських облгазів?», та на виконання правочину, укладеного між Громадською організацією «Об’єднана правозахисна група «Багнет Нації» (реєстраційний № 1508568 від 01.06.2020 року) та громадянкою України (жителькою відповідної територіальної громади міста Охтирка) щодо захисту її конституційних прав і свобод порушених кіпрською офшорною компанією ТОВ «СУМИГАЗ ЗБУТ», звертаємось до Вашої приватної установи, яка наразі знаходиться в стані припинення, з наступним запитом:

Суверенною ВОЛЕЮ Українського народу на Всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 року були визначені і затверджені засадничі принципи конституційного ладу Самостійної Української Держави України, які не можуть бути змінені чи скасовані без проведення Всеукраїнського референдуму.

Конституційний лад Самостійної Української Держави України закріплено положеннями чинної Конституції України від 28 червня 1996 року (254к/96-ВР).

Відповідно до положень Конституції (254к/96-ВР) в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Натомість підпунктом 148 пункту 1 (Утворити) Указу Президента України від 29 грудня 2017 року № 451/2017 «Про реорганізацію місцевих загальних судів», який згідно свого пункту 2 набрав чинності з дня його опублікування, зазначено про утворення Охтирського окружного суду - у місті Охтирці, Великописарівському, Охтирському та Тростянецькому районах Сумської області із місцезнаходженням у містах Охтирці та Тростянці, селищі міського типу Великій Писарівці Сумської області шляхом реорганізації (злиття) Великописарівського районного суду, Охтирського міськрайонного суду та Тростянецького районного суду Сумської області.

В даному контексті слід зауважити, що до виключення з тексту Конституції України пункту 23 частини першої статті 106 на підставі Закону № 1401-VIII від 02.06.2016 Президент України: «утворює суди у визначеному законом порядку».

Підпунктом 6 пункту 16^-¹ Розділу XV «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" до впровадження нового адміністративно-територіального устрою України відповідно до змін до Конституції України щодо децентралізації влади, але не довше ніж до 31 грудня 2017 року, утворення, реорганізацію та ліквідацію судів здійснює Президент України на підставі та у порядку, що визначені законом.

В контексті зазначеного, додатком до даного запиту, додаємо копію запиту на інформацію до Верховної Ради України № ЗПІ/118/21 від 13 квітня 2021 року та копію відповіді на даний запит, з якої витікає, що відповідного закону, який регулював питання утворення, реорганізації та ліквідації судів Президентом України Верховною Радою України - ніколи, не приймався.

З огляду на офіційні відомості (станом на 11.05.2021 року), розміщені на офіційному сайті Міністерства юстиції України в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі по тексту - ЄДРПОУ) (https://usr.minjust.gov.ua/content/home), установа/юридична особа приватного права з назвою «ОХТИРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ» код ЄДРПОУ: 26440802, зареєстрована як суб’єкт господарювання з кодом економічної діяльності КВЕД 84.23 (діяльність у сфері юстиції та правосуддя) та з 11.09.2018 року знаходиться в стані припинення. Вимоги кредиторів розглядаються до 11.03.2019 року (???).

Керівником даної юридичної особи є фізична особа (особа без громадянства - мігрант, по відношенню до внутрішнього законодавства Самостійної Української Держави України) – ПЛОТНИКОВА НАТАЛІЯ БОРИСІВНА.

Відповідно до положень Статті 40. Конституції України (Основного закону) усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Стаття 34. Конституції України гарантує кожному громадянину України право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Закон України «Про доступ до публічної інформації» визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес.

Відповідно до положень пункту 6 частини першої статті 3. Закону України «Про доступ до публічної інформації» право на доступ до публічної інформації гарантується юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.

Відповідно до положень статті 4. доступ до публічної інформації відповідно до цього Закону здійснюється на принципах прозорості та відкритості діяльності суб'єктів владних повноважень, вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.

Згідно з положеннями статті 5., зазначеного закону, доступ до публічної інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Частиною сьомою статті 6 цього закону встановлено, що обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.

Згідно з положеннями статті 21. Закону «Про доступ до публічної інформації», інформація на запит надається безкоштовно. При наданні особі інформації про себе та інформації, що становить суспільний інтерес, плата за копіювання та друк не стягується.

Відповідно до положень частини 2, 3 статті 22., даного закону, відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації. Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.

Згідно положень підпункту 6 пункту 16^-¹ Розділу ХV «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» Конституції України до впровадження нового адміністративно-територіального устрою України відповідно до змін до Конституції України щодо децентралізації влади, але не довше ніж до 31 грудня 2017 року, утворення, реорганізацію та ліквідацію судів здійснює Президент України на підставі та у порядку, що визначені ЗАКОНОМ (!!!).

Крім того, Розділом VIII «ПРАВОСУДДЯ» чинної Конституції України (Основного закону – закону прямої дії) встановлено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються (ст. 124 КУ). Суд утворюється, реорганізовується і ліквідовується ЗАКОНОМ, проект якого вносить до Верховної Ради України Президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя (ст. 125 КУ). Правосуддя здійснюють судді (ст. 127 КУ). Призначення на посаду судді здійснюється Президентом України за поданням Вищої ради правосуддя в порядку, встановленому законом (ст. 128 КУ). Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; розумні строки розгляду справи судом (ст. 129 КУ). Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (ст. 129^-¹ КУ).

Засадничими принципами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікованої Верховною Радою України Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції»), - є довіра до суду встановленого законом.

Частиною третьою статті 16 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що суд як державний орган має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Положеннями статті 19 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суд утворюється і ліквідовується ЗАКОНОМ (!!!). Проект закону про утворення чи ліквідацію суду вносить до Верховної Ради України Президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя. Місцезнаходження, територіальна юрисдикція і статус суду визначаються з урахуванням принципів територіальності, спеціалізації та інстанційності. Підставами для утворення чи ліквідації суду є зміна визначеної цим Законом системи судоустрою, необхідність забезпечення доступності правосуддя, оптимізації видатків державного бюджету або зміна адміністративно-територіального устрою. Утворення суду може відбуватися шляхом створення нового суду або реорганізації (злиття, поділу) судів. Кількість суддів у суді визначає Державна судова адміністрація України за погодженням з Вищою радою правосуддя з урахуванням судового навантаження та в межах видатків, визначених у Державному бюджеті України на утримання судів та оплату праці суддів. Суд є юридичною особою, якщо інше не визначено законом.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» «кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом».

Зважаючи на міжнародні норми права хотілося б зауважити, що відповідно до Загальної декларації прав людини (яка була Прийнята і проголошена резолюцією 217 A (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року) всі люди є рівні перед законом і мають право, без будь-якої різниці, на рівний їх захист законом. Усі люди мають право на рівний захист від якої б то не було дискримінації, що порушує цю Декларацію, і від якого б то не було підбурювання до такої дискримінації (ст. 7). Крім того, кожна людина має гарантоване Конституцією і законом право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (ст. 8).

Відповідно до положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом…».

Згідно до положень визначених підпунктом (b) пункту 3 статті 2 Міжнародного пакту про громадські і політичні права «кожна держава, яка бере участь у цьому Пакті, зобов'язується забезпечити, щоб право на правовий захист для будь-якої особи, яка потребує такого захисту, встановлювалось компетентними судовими, адміністративними чи законодавчими властями або будь-яким іншим компетентним органом, передбаченим правовою системою держави, і розвивати можливості судового захисту».

Відповідно до положень частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», для зменшення числа заяв до Європейського суду з прав людини проти України, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) як джерело права.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) в п. 66 рішення у справі «Бочан проти України» від 03.05.2007 р. (заява № 7577/02) зазначив, що «безсторонність, в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі».

Аналогічна правова позиція закріплена також в п.п. 49, 52 рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» від 09.11.2006 р. (заява № 33949/02), п. 28 рішення ЄСПЛ у справі «Газета «Україна-центр» проти України» від 15.07.2010 р. (заява № 16695/04).

На додачу, в п. 105 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» від 09.01.2013 р. (заява № 21722/11) суд дійшов висновку про те, що: «між суб’єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об’єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об’єктивний критерій), а й може бути пов’язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб’єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об’єктивної безсторонності».

Крім того, варто зазначити, що під «судом» у практиці ЄСПЛ розуміється будь-який юрисдикційний орган, що вирішує питання, віднесені до його компетенції на підставі норм права, відповідно до встановленої процедури. Цей орган має бути встановлений законом, а саме: суд утворений безпосередньо на підставі закону; суд діє в межах своєї предметної, функціональної та територіальної юрисдикції; суд діє в законному складі.

Текст статті 6 Конвенції може скласти враження, що її вимоги є виконаними, коли справа заявника була розглянута будь-яким національним судом, який створено на підставі закону. Однак ЄСПЛ у кількох рішеннях наголосив, що поняття «суд, встановлений законом», стосується не тільки юридичного підґрунтя самого по собі існування «суду», але також і дотримання судом спеціальних норм, які регулюють його юрисдикцію, підсудність, повноваження судді (належний склад суду).

Першою справою, в якій ЄСПЛ розглянув питання компетенції суду у світлі вимоги «суду, встановленого законом», є справа «Coeme та інші проти Бельгії» (№ 3249296 та ін., рішення від 22 червня 2000 року). У цій справі касаційний суд Бельгії (верховний судовий орган країни) виніс вирок у першій інстанції щодо міністра уряду та 4 інших осіб, які ніколи не обіймали міністерських постів, хоча відповідно до національного законодавства цей суд був повноважним виносити рішення у першій інстанції тільки щодо міністрів.

У справі «Gurov проти Молдови» (№ 3645502, рішення від 11 липня 2006 року) ЄСПЛ визнав порушенням частини першої статті 6 Конвенції розгляд цивільної справи суддею, строк повноважень якого на момент розгляду справи закінчився, але він продовжував виконувати судові повноваження за відсутності будь-яких правових підстав.

Подібно до цієї справи, у справі «Олександр Волков проти України» (№ 21722/11, рішення від 9 січня 2013 року) заявник на національному рівні оскаржив до Вищого адміністративного суду України (ВАСУ) своє звільнення з посади судді. Для цього 19 жовтня 2010 року Головою ВАСУ була спеціально створена палата, яка згодом частково задовольнила позов заявника. Заявник стверджував, що на час розгляду справи строк повноважень Голови ВАСУ сплив, чинне на той час законодавство не передбачало процедури обрання суддів на адміністративні посади, а здійснення ним повноважень відбувалось на підставі рішень Президії ВАСУ та Зборів суддів адміністративних судів України. Відповідно, створена Головою ВАСУ палата не була повноважною розглядати його справу. ЄСПЛ погодився із твердженнями заявника, визнавши, що ані створення палати ВАСУ, яка розглядала справу заявника, ані визначення її складу не були легітимними, оскільки здійснювались Головою ВАСУ, строк повноважень якого сплив, а отже, це не був «суд, встановлений законом».

Важливим прикладом застосування правила «суд, встановлений законом», який має неабияке значення для української практики, є наведений в рішенні у справі «DMD Group A.S. проти Словаччини» (№ 1933403, рішення від 5 жовтня 2010 року). У цій справі голова місцевого суду своїм наказом призначив себе суддею у справі заявника замість іншого судді та того ж дня припинив провадження у справі. Суд звернув увагу, зокрема, на такі обставини:

а) питання передачі справ від одного судді до іншого не було достатньо чітко врегульовано національним законодавством, яке не передбачало жодних гарантій проти зловживань;

б) мало місце поєднання однією особою адміністративних функцій і здійснення нею правосуддя як суддею;

в) єдиним документом, що регулював розподіл справ, був розклад роботи, який безконтрольно змінювався головою суду. Зваживши на ці обставини, Суд визнав порушення права на суд, «встановлений законом».

Відтак ЄСПЛ дійшов висновку, що касаційний суд не мав ознак «суду, встановленого законом».

У справі «Сокуренко і Стригун проти України» (№№ 29458/04 та 29465/04, рішення від 20 липня 2007 року) ЄСПЛ зазначив, що згідно зі статтею 111-18 Господарського процесуального кодексу (ГПК) Верховний суд, скасувавши постанову Вищого господарського суду, міг або повернути справу на новий розгляд до нижчого суду, або ж припинити провадження у справі. Натомість він залишив у силі постанову апеляційного суду, і такі дії не були передбачені ГПК. ЄСПЛ також зазначив, що не було жодної іншої правової норми, яка б надавала повноваження Верховному суду ухвалювати подібне рішення у справі. Проте у даній справі Верховний суд не надавав жодних аргументів щодо прийняття такої постанови, виходячи за межі своїх повноважень шляхом свідомого порушення ГПК і ухвалення такого ряду рішень, що, як вказувалося урядом, стало звичайною практикою Верховного суду. На думку ЄСПЛ, перевищивши свої повноваження, які були чітко викладені у ГПК, Верховний Суд не міг вважатися «судом, встановленим законом» у визначенні пункту 1 статті 6 Конвенції відносно оскаржуваного провадження.

Отже, з урахуванням зазначеного вище слід вважати, що «суд, встановлений законом» означає наступне:

– дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності;

– дотримання правил автоматичного розподілу справ;

– наявність повноважень у судді;

– належний склад суду;

– наявність достатніх повноважень для розгляду певної категорії справ.

В даному контексті слід зауважити, що умисне невиконання службовою особою рішення Європейського суду з прав людини, рішення Конституційного Суду України та умисне недодержання нею висновку Конституційного Суду України - карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

{Стаття 382 Кримінального кодексу України в редакції Закону № 2453-VI від 07.07.2010; із змінами, внесеними згідно із Законом № 721-VII від 16.01.2014 - втратив чинність на підставі Закону № 732-VII від 28.01.2014; із змінами, внесеними згідно із Законами № 767-VII від 23.02.2014, № 2136-VIII від 13.07.2017}

Враховуючи вищезазначене, керуючись положеннями Конституції України, Закону України «Про доступ до публічної інформації» та Закону України «Про інформацію», відповідно до компетенції, у визначений законом строк (п’ять днів),

В И М А Г А Є М О:

1. Надати завірену належним чином (згідно вимог чинного ДСТУ 4163-2003 та Постанови Верховного Суду від 08 травня 2019 року, справа № 160/7887/18, провадження № К/9901/8838/19) фотокопію ухваленого Верховною Радою України за підписом Президента України та Голови Верховної Ради України (згідно положень статті 94 та пункту 29 частини першої статті 106 Конституції України), та скріпленого Великою Державною Печаткою України (відповідно до Указу Президента України від 19.12.1996 року № 1230/96 «Про Велику Державну Печатку України») Закону України ПРО УТВОРЕННЯ (!!!) державного органу з назвою «ОХТИРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ»;

2. Надати завірену належним чином копію Свідоцтва про державну реєстрацію утвореного ЗАКОНОМ (!) згідно Конституції України державного органу з назвою «ОХТИРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ»;

3. Надати завірені належним чином відомості (витяг) з Єдиного державного реєстру про реєстрацію саме державного органу з назвою «ОХТИРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ»;

4. Надати завірені належним чином відомості (витяг) з Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів Міністерства юстиції України про реєстрацію як нормативно-правового акту Закону України «Про утворення…» державного органу з назвою «ОХТИРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ»;

5. Надати завірену належним чином копію протоколу останніх зборів суддів органу з назвою «ОХТИРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ» з результатами обрання голови суду, заступника (заступників) голови суду та слідчих суддів;

6. Надати завірені належним чином: копію суддівського посвідчення і копію складеної присяги судді, - теперішнього заступника (заступників) голови суду, органу з назвою «ОХТИРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ»;

7. Надати завірені належним чином: копію суддівського посвідчення і копію складеної присяги судді, - теперішнього голови суду, органу з назвою «ОХТИРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ»;

8. Надати завірені належним чином відомості (список) щодо суддів, та їх помічників, органу з назвою «ОХТИРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ», які на момент запитування відповідної інформації мають повноваження здійснювати судочинство;

9. Надати завірені належним чином відомості щодо указів та постанов про призначення/переведення суддів згідно діючого законодавства, на відповідну посаду до органу з назвою «ОХТИРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ»;

10. Надати фотокопію з оригіналу договору оренди, з відповідною територіальною громадою міста Суми, займаних приміщень установою з назвою «ОХТИРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ» за адресою фактичного перебування/розташування: м. Суми, вул.. Ярославського, 2;

11. Надати завірені належним чином відомості стосовно реєстрації в реєстрі ВАR-гільдії юридичної особи приватного права - установи з назвою «ОХТИРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ»;

12. Надати завірені належним чином достовірні відомості стосовно того ким, коли, і на підставі якого документу (надати копію документа) була замовлена гербова печатка установи з назвою «ОХТИРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ» (код ЄДРПОУ: 26440802; КВЕД: 84.23), відтиск якої не містить державного символу у вигляді Державного Герба України, встановленого статтею 20. Конституції України;

13. Надати завірені належним чином достовірні відомості стосовно того ким, коли, і на підставі якого документу (надати копію документа) була виготовлена гербова печатка установи з назвою «ОХТИРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ» (код ЄДРПОУ: 26440802; КВЕД: 84.23), відтиск якої не містить державного символу у вигляді Державного Герба України, встановленого статтею 20. Конституції України;

14. Надати завірену належним чином фотокопію Наказу ТУ ДСАУ про призначення керівником юридичної особи з назвою «ОХТИРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ» (код ЄДРПОУ: 26440802; КВЕД: 84.23) фізичну особу/мігранта ПЛОТНИКОВУ НАТАЛІЮ БОРИСІВНУ;

15. Надати завірені належним чином відомості про номер суддівської мантії і номер нагрудного знаку керівника юридичної особи з назвою «ОХТИРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ» (код ЄДРПОУ: 26440802; КВЕД: 84.23) - фізичну особу/мігранта - ПЛОТНИКОВУ НАТАЛІЮ БОРИСІВНУ;

16. Надати завірені належним чином відомості стосовно наявності або відсутності (просто - «Є», чи «НЕМА») ідентифікаційного коду (ІНПП), або біометричних документів (внутрішнього/закордонного паспорта, ID-картки) у теперішнього керівника юридичної особи з назвою «ОХТИРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ» (код ЄДРПОУ: 26440802; КВЕД: 84.23) - фізичної особи/мігранта - ПЛОТНИКОВОЇ НАТАЛІЇ БОРИСІВНИ;

17. Надати завірені належним чином відомості заповненої Декларації про доходи (за попередній рік) теперішнім керівником юридичної особи з назвою «ОХТИРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ» (код ЄДРПОУ: 26440802; КВЕД: 84.23) - фізичною особою/мігрантом - ПЛОТНИКОВОЮ НАТАЛІЄЮ БОРИСІВНОЮ;

18. Надати завірену належним чином копію (з підписами підписантів/сторін) трудового договору/контракту з основного місця роботи, підписаного суддєю/державним службовцем - теперішнім керівником юридичної особи з назвою «ОХТИРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ» (код ЄДРПОУ: 26440802; КВЕД: 84.23) - фізичною особою/мігрантом - ПЛОТНИКОВОЮ НАТАЛІЄЮ БОРИСІВНОЮ;

19. Надати завірений належним чином витяг з трудової книжки щодо підтвердження постійного місця роботи професійного судді/державного службовця - теперішнього керівника юридичної особи з назвою «ОХТИРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ» (код ЄДРПОУ: 26440802; КВЕД: 84.23) - фізичної особи/мігранта - ПЛОТНИКОВОЇ НАТАЛІЇ БОРИСІВНИ;

20. Надати завірений належним чином витяг з відомостей про отримання заробітної плати (за останніх три роки), отриманої теперішнім керівником юридичної особи з назвою «ОХТИРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ» (код ЄДРПОУ: 26440802; КВЕД: 84.23) - фізичною особою/мігрантом - ПЛОТНИКОВОЮ НАТАЛІЄЮ БОРИСІВНОЮ;

21. Надати завірені належним чином відомості відносно відпусток та лікарняних в яких перебува(ла)в суддя/державний службовець - теперішній керівник юридичної особи з назвою «ОХТИРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ» (код ЄДРПОУ: 26440802; КВЕД: 84.23) - фізична особа/мігрант - ПЛОТНИКОВА НАТАЛІЯ БОРИСІВНА в період часу: з моменту призначення на відповідну посаду керівника юридичної особи, і на момент запитування даної інформації;

22. Надати завірену належним чином копію зразка власного бланка та зразка відтиску (відбитку) печатки юридичної особи суб’єкта господарювання з назвою «ОХТИРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ» (код ЄДРПОУ: 26440802; КВЕД: 84.23);

23. Надати завірену належним чином фотокопію другої сторінки паспорта теперішнього керівника юридичної особи з назвою «ОХТИРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ» (код ЄДРПОУ: 26440802; КВЕД: 84.23) - фізичної особи/мігранта - ПЛОТНИКОВОЇ НАТАЛІЇ БОРИСІВНИ;

24. Надати завірену належним чином фотокопію витягу з трудової книжки про призначення вперше на посаду професійного судді теперішнього керівника юридичної особи суб’єкта господарювання з назвою «ОХТИРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ» (код ЄДРПОУ: 26440802; КВЕД: 84.23) - фізичну особу/мігранта - ПЛОТНИКОВУ НАТАЛІЮ БОРИСІВНУ;

25. На виконання положень частини першої статті 125. Конституції України підтвердити відповідну юрисдикцію (принцип територіальності) установи/юридичної особи з назвою «ОХТИРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ», безпосередньо встановленої резолютивною частиною АКТу проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року, положеннями розділів 1 та 7 самої преамбули Конституції України від 28 червня 1996 року, та положеннями Розділу VІІІ «Правосуддя» Конституції України від 28 червня 1996 року, - тільки самої конституційної судової влади Самостійної української держави України, безпосередньо встановленої резолютивною частиною АКТу проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року, - виключно в межах відповідної конституційної адміністративно-територіальної одиниці – відповідної конституційної територіальної громади;

26. Надати завірені належним чином відомості стосовно загальної кількості постановлених/винесених ухвал/постанов/рішень «Іменем України» теперішнім керівником юридичної особи з назвою «ОХТИРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ» (код ЄДРПОУ: 26440802; КВЕД: 84.23) - фізичною особою/мігрантом - ПЛОТНИКОВОЮ НАТАЛІЄЮ БОРИСІВНОЮ, за весь час перебування його/її на відповідній посаді судді;

27. Надати завірену належним чином фотокопію з оригіналу висновку ВККСУ щодо можливості призначення на посаду судді юридичної особи з назвою «ОХТИРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ» (код ЄДРПОУ: 26440802; КВЕД: 84.23) - фізичну особу/мігранта - ПЛОТНИКОВУ НАТАЛІЮ БОРИСІВНУ;

28. Надати завірені належним чином відомості, про наявність повноважень (правосуб’єктності - правоздатності, дієздатності, деліктоздатності) щодо здійснення судочинства/правосуддя, на момент запитування відповідної інформації, у судді установи з назвою «ОХТИРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ» (код ЄДРПОУ: 26440802; КВЕД: 84.23) - фізичної особи/мігранта - ПЛОТНИКОВОЇ НАТАЛІЇ БОРИСІВНИ;

29. Надати завірені належним чином копії Сертифікату та відомостей з передостанніми і останніми результатами проходження відповідної підготовки у Національній школі суддів України, а також відомості Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо результатів проходження останнього кваліфікаційного іспиту суддею установи з назвою «ОХТИРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ» (код ЄДРПОУ: 26440802; КВЕД: 84.23) - фізичною особою/мігрантом - ПЛОТНИКОВОЮ НАТАЛІЄЮ БОРИСІВНОЮ;

30. Надати завірені належним чином відомості про всі дисциплінарні стягнення (погашені/непогашені) які коли-небудь застосовувалися по відношенню до судді установи з назвою «ОХТИРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ» (код ЄДРПОУ: 26440802; КВЕД: 84.23) - фізичної особи/мігранта - ПЛОТНИКОВОЇ НАТАЛІЇ БОРИСІВНИ;

31. Надати завірену належним чином фотокопію (засвідчену гербовою печаткою компетентного органу, із зображенням Державного Герба України, встановленого статтею 20. Конституції України) Подання Вищої ради правосуддя до Президента України про призначення вперше на посаду судді фізичну особу/мігранта ПЛОТНИКОВУ НАТАЛІЮ БОРИСІВНУ;

32. Надати завірену належним чином копію протоколу зборів суддів установи з назвою «ОХТИРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ» (код ЄДРПОУ: 26440802; КВЕД: 84.23) на яких було засуджено факт колаборанства (державної зради) вчиненого їхніми колишніми колегами, які залишилися здійснювати судочинство/правосуддя на тимчасово окупованих територіях Луганської і Донецької областей України, а також в анексованій Автономній Республіці Крим;

33. Надати завірену належним чином копію письмового звернення ПЛОТНИКОВОЇ НАТАЛІЇ БОРИСІВНИ до Президента України з ініціативою приведення існуючої неконституційної системи судоустрою в Україні у відповідність до норм чинної Конституції України через затвердження Конституції Самостійної Української Держави України на Всеукраїнському референдумі;

34. Надати завірену належним чином копію письмового звернення ПЛОТНИКОВОЇ НАТАЛІЇ БОРИСІВНИ до Верховної Ради України з ініціативою приведення існуючої неконституційної системи судоустрою в Україні у відповідність до норм чинної Конституції України через затвердження Конституції Самостійної Української Держави України на Всеукраїнському референдумі;

35. Надати завірену належним чином копію відповідного указу або розпорядження Президента України про призначення дати і часу проведення урочистостей з нагоди складання присяги суддями, зокрема, ПЛОТНИКОВОЮ НАТАЛІЄЮ БОРИСІВНОЮ, перед Президентом України;

36. Надати фотокопію з фотокартки із зображенням моменту складання присяги Українському народові перед Президентом України ПЛОТНИКОВОЮ НАТАЛІЄЮ БОРИСІВНОЮ;

37. Надати фотокопію з фотокартки із зображенням моменту вручення Президентом України суддівського посвідчення ПЛОТНИКОВІЙ НАТАЛІЇ БОРИСІВНІ;

38. Відповідь надати у повному обсязі, у хронологічній послідовності відповідно до вищевикладених пунктів прохальної частини запиту, та надіслати у письмовому (паперовому) вигляді на адресу уповноваженого представника ГО ОПГ «Багнет Нації» та Голови редколегії головного редактора друкованого засобу масової інформації (газети) «Багнет Нації»: 49055, місто Дніпро, Сергію Веніаміновичу Філіпенку, і в електронному вигляді, на вищезазначену електронну адресу (e-mail: svf2011@ukr.net).

У випадку, якщо з якихось причин не можливо надати відповідь – письмово вказати причину, або перенаправити (переадресувати) запит за належністю, відповідно до вимог Закону «Про доступ до публічної інформації», до розпорядника відповідної інформації.

Зміст відповіді на запит, публікуватиметься на сайті «БАГНЕТ НАЦІЇ»: http://bagnetnacii.blogspot.com

Д О Д А Т О К:

- копія запиту на інформацію від ГО ОПГ «Багнет Нації» до Верховної Ради України № ЗПІ/118/21 від 13 квітня 2021 року та копія відповіді на даний запит – на 3 (трьох) аркушах.

З повагою, Голова редколегії головний

редактор друкованого засобу масової

інформації газети «Багнет Нації»: ___________ С. В. Філіпенко

P. S. Дії, вчинені з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, а також змова про вчинення таких дій, - караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої.

(стаття 109 Кримінального кодексу України)

Державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, - карається позбавленням волі на строк від дванадцяти до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.

Звільняється від кримінальної відповідальності громадянин України, якщо він на виконання злочинного завдання іноземної держави, іноземної організації або їх представників ніяких дій не вчинив і добровільно заявив органам державної влади про свій зв'язок з ними та про отримане завдання.

(стаття 111 Кримінального кодексу України)

Додаток до запиту: