- Український народ як носій суверенітету і єдине джерело влади може реалізувати своє право визначати конституційний лад в Україні шляхом прийняття Конституції України на всеукраїнському референдумі - з Рішення КСУ № 6-рп/2005 від 05.10.2005. Умисне невиконання службовою особою рішення ЄСПЛ, рішення КСУ та умисне недодержання нею висновку КСУ - карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років – ч. 4 ст. 382 КК України -

вівторок, 26 березня 2024 р.

Поліція покриває злочини електриків? - скарга до слідчого судді

 

Жінка з повними правами по праву народження, представник народу _________Тетяна_Леонідівна Горохова_____________ ,

Основний кредитор, вигодонабувач, субєкт міжнародного права Людина, правонаступник родової спадщини

поштова скринька : вул. Леніна (Соборна), ХХ, кв. ХХ, м. Ржищів, Кагарлицький р-н.,

Київська область, Україна [індекс 09230]

Вих. № __________                                               «___»___________________2024 року

Слідчому судді Кагарлицького районного суду
Київської області

09201, Київська обл., Кагарлицький р-н, місто
Кагарлик, ВУЛИЦЯ ВОЛОДИМИРА
ВЕЛИКОГО, будинок 3.,
код ЄДРПОУ 02892155

E-mail: inbox@kg.ko.court.gov.ua.

 ПОЧАТОК в ПУБЛІКАЦІЇ:

Незаконні дії електриків: складаємо заяву про злочин

СКАРГА.

(в порядку статті 303 КПК України на бездіяльність
старшого слідчого Обухівського районного Управління поліції №1 ГУНП в Київській області Віценко  Наталії Григорівни, спеціальний жетон 0117268.)

За адресою по вулиці Леніна (Соборна), ХХ, кв. ХХ у місті  Ржищів Київської області  20 березня 2024 року   Шевченко Ю.В. під керівництвом Сергієнко О.М.  умисно пошкодив  пломбу на лічильнику, зняв кришку з самого лічильника, від’єднав від лічильника електричні  дроти,  які  живлять електроенергією проводку  моєї приватної житлової квартири, в якій  проживає жінка Тетяна_Леонідівна Горохова зі своєю сім’єю,  (далі по тексту скаржник – потерпіла).  Олійник І.І.,  який приймав співучасть у злочині, спостерігав за  діями вище вказаних осіб. Фактично, вищевказані особи, умисно вчинили моральне катування над людиною, тобто умисно за попередньою згодою організованою групою осіб з корисною метою примусити мене вчинити дії, а саме: примусити сплачувати кошти на приватні рахунки окупантів енергосистеми України, що прямо суперечить чинному законодавству України та волі скаржника - потерпілої. Вище вказані особи позбавили  єдиного для мого існування людини та моєї родини життєво необхідного ресурсу – електроенергії, заподіяли моральне та фізичне страждання шляхом мучення та знущання над здоров’ям  скаржника – потерпілої . Внаслідок їхніх дій моя житлова квартира залишилася без обігріву, без можливості приготування їжі,  позбавлено мене права на життя та здоров’я, права на працю, права на достатній життєвий рівень, права на свободу літературної, художньої, наукової діяльності і творчості.

Вказані вище особи посягнули  отримати визнання їх та їхнього керівництва власниками енергосистеми України. Зловмисники, не надавши жодного документального підтвердження законності їхніх дій, без рішення суду, без доручення від керівництва, без підтвердження про прийом та передачу власності з балансу  територіальної громади -  самозванцям,  без суду і слідства чинять самоправство і підвищують суспільну небезпеку, проводять тортури над населенням під час повітряних тривог та військових дій на території України.

Шевченко Ю.В., Сергієнко О.М.,  Олійник І.І.,  отримавши усну вказівку від свого керівництва,  ведуть навмисні підривні дії проти економіки України, з метою ослаблення держави в цілому, шляхом обману та зловживанням довірою, заволодівши майном територіальної громади без жодних супровідних правових документів, вважають наявність у них певних прав умисно позбавляти населення - жителів територіальної громади життєво-важливого ресурсу, що перебуває у загальній спільній власності  територіальних громад. Вище зазначені особи вважають достатнім мати  посвідчення з печаткою, яке дозволяє їм вчиняти конкретні небезпечні дії в суспільстві. Встановити, які положення є принципами кваліфікації злочинів можна, базуючись на аналізі норм Конституції України, кримінально-правових положень Загальної та Особливої частин КК України, міжнародно-правових актів, схвалених державою, виходячи із загальновизнаних теоретичних постулатів і позицій, яких дотримується правозастосовна практика.

          Однак зловмисники, не вважаючи за потрібне дотримуватися чинного законодавства України,   20 березня  2024 року близько 09 години 30 хвилин умисно пошкодили пломбу на лічильнику, відєднали від лічильника електричні дроти,  які живлять електроенергією проводку моєї приватної житлової квартири за адресою вул. Леніна (Соборна), ХХ, кв. ХХ, м. Ржищів Київської області.  За такі дії , які вчинили Шевченко Ю.В., Сергієнко О.М.,  Олійник І.І.,  отримавши усну вказівку від свого керівництва і ведуть навмисні підривні дії проти економіки України  з метою ослаблення держави в цілому,  передбачена відповідальність щонайменше  за ст. 194-1,  ст. 356 КК України в сукупності з частиною другою статті 28 Кримінального кодексу України.( Злочин визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчинення). Слід зауважити що, зухвала поведінка злочинців проявляла впевненість в безкарності їхніх дій.

             Звісно ж в присутності вище зазначених осіб, декілька разів скаржник – потерпіла, користуючись своїм правом на захист,  звернулась у службу 102, та вимагала негайно направити на адресу вул. Леніна (Соборна), ХХ, кв. ХХ, м. Ржищів  Київської області слідчо- оперативну групу. Натомість приїхав патрульний екіпаж.

Тому 21 березня 2024 року скаржник – потерпіла, для того, щоб подати заяву про злочин, самостійно прибула до Обухівського районного Управління поліції №1 ГУНП в Київській області, який знаходиться за адресою  вул. Ярослава Мудрого, 13 в місті Кагарлик Київської області.

             Під протокол 21 березня 2024 року була подана заява №12/21/03/24 про кримінальний злочин,  який підпадає під кваліфікацію за ст. 194-1,  ст. 356 КК України, в сукупності з частиною другою статті 28 Кримінального кодексу України.( Злочин визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчинення). Заяву №12/21/03/24 під протокол прийняла старший слідчий Обухівського районного Управління поліції №1 ГУНП в Київській області Віценко  Наталія Григорівна, спеціальний жетон № 0117268.

             Відповідні відомості прийняття під протокол заяви №12/21/03/24 про вчинення кримінального злочину, який стався 20 березня 2024 року за адресою вул. Леніна (Соборна), ХХ, кв. ХХ у м. Ржищів Київської області було внесено  до ІТС ІПНП інформаційно-телекомунікаційної системи  21 березня 2024 року за номером ЖЄО №1553 у Обухівському районному Управлінні поліції №1 ГУНП в Київській області.

 

             В прохальній частині заяви №12/21/03/24 від 21 березня 2024 року скаржник – потерпіла вимагала:

1 - прийняти і зареєструвати дану заяву про вчинений кримінальний злочин, що має ознаки передбачені ст. 194-1. КК України,  ст. 356 КК України в сукупності з частиною другою статті 28 Кримінального кодексу України.( Злочин визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчинення.);

2 - відповідно до положень частини першої статті 214 Кримінального процесуального кодексу України (КПК України), Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 08.02.2019 № 100 «Про затвердження порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події» та Наказу ОФІСУ ГЕНЕРАЛЬНОГО ПРОКУРОРА від 30.06.2020 № 298 «Про затвердження Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення» (документи чинні на момент подання даної заяви про кримінальний злочин), - внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) впродовж 24 годин після прийняття моєї заяви про вчинений кримінальний злочин за вказаною в заяві попередньою кваліфікацією, та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати мені (заявнику з правами потерпілого) витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань;

3 - на виконання вимог КПК України, та Наказу ОФІСУ ГЕНЕРАЛЬНОГО ПРОКУРОРА від 30.06.2020 № 298 «Про затвердження Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення»  невідкладно розпочати досудове розслідування, з підстави вчинення кримінального злочину, за попередньою кваліфікацією, зазначеною в  заяві;

4 - вручити  заявнику з правами потерпілого, пам'ятку про процесуальні права і обов'язки потерпілого, передбачені статтями 55-57 КПК України;

5 - надати заявнику  можливість повідомити додаткові свідчення в порядку пункту 6 частини першої статті 56 КПК України, виключно в рамках відкритого кримінального провадження, по зазначеному факту кримінального злочину в моїй заяві;

6 -  згідно вимог пунктів частини другої статті 60 КПК України: вручити заявнику документ, що підтверджує прийняття і реєстрацію  заяви про вчинений кримінальний злочин (талон повідомлення ЄО/ЖЄО);

7 -  Повідомляти заявника в статусі потерпілої  про кожну дію в ході досудового розслідування письмово;

8 -  Досудове розслідування провести у встановлений законом строк.

22 березня 2024 року скаржник – потерпіла дізналася що, прийнята 21 березня 2024 року  під протокол заява про кримінальний злочин  старшим слідчим Обухівського районного Управління поліції №1 ГУНП в Київській області Віценко  Наталією Григорівною, спеціальний жетон № 0117268, - не внесена до єдиного державного реєстру досудових розслідувань (далі  ЄДРДР), а лише внесена до ІТС ІПНП інформаційно-телекомунікаційної системи  21 березня 2024 року, та в ЖЄО за №1553 у Обухівському районному Управлінні поліції №1 ГУНП в Київській області.

Отже,  не дивлячись та те, що скаржник – потерпіла підписалась про те, що  попереджена про кримінальну відповідальність згідно зі ст. 383 КК України за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, станом на 22 березня 2024 року ,старший слідчий Обухівського районного Управління поліції №1 ГУНП в Київській області Віценко  Наталія Григорівна, спеціальний жетон № 0117268, не внесла в ЄДРДР прийняту під протокол заяву №12/21/03/24 про кримінальний злочин, яка зареєстрована в ЖЄО за №1553  21 березня 2024 року.

Цими діями порушено  права і свободи скаржника – потерпілої: КОНВЕНЦІЮ ПРО ЗАХИСТ ПРАВ ЛЮДИНИ І ОСНОВОПОЛОЖНИХ СВОБОД, розділ 1 права і свободи ст..17 Заборона зловживання правами: Жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

З огляду на викладене вище слід зазначити, що подібні дії слідчого дізнавача мають не тільки ознаки юридичної відповідальності (як посадової особи, за невиконання службових обов’язків), а й ознаки непрямої дискримінації (по відношенню до мене, за соціальним статусом), регламентовані положеннями Закону України від 06 вересня 2012 року № 5207- VI «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» (далі – Закон № 5207-VI), дія якого поширюється на відносини між юридичними особами публічного та приватного права, місцезнаходження яких зареєстровано на території України, а також особами, які перебувають на території України. Адже, відповідно до пункту 3 частини першої статті 1 даного Закону № 5207-VI: «непряма дискримінація – це ситуація, за якої внаслідок реалізації чи застосування формально нейтральних правових норм, критеріїв оцінки, правил, вимог чи практики для особи та/або групи осіб за їх певними ознаками виникають менш сприятливі умови або становище порівняно з іншими особами та/або групами осіб, крім випадків, коли їх реалізація чи застосування має правомірну, об’єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними».

Пунктом 5 -1  частини першої статті 1 Закону № 5207-VI визначено, що пособництво у дискримінації – це будь-яка свідома допомога у вчиненні дій або бездіяльності, спрямованих на виникнення дискримінації.

Пункт 7 частини першої статті 1 Закону № 5207-VI визначає поняття утиску наступним чином: «утиск - небажана для особи та/або групи осіб поведінка, метою або наслідком якої є приниження їх людської гідності за певними ознаками або створення стосовно такої особи чи групи осіб напруженої, ворожої, образливої або зневажливої атмосфери». В той же час положення частини першої статті 2 Закону 5207-VI декларуючи гарантують, що законодавство України ґрунтується на принципі недискримінації, що передбачає незалежно від певних ознак: забезпечення рівності прав і свобод осіб та/або груп осіб; забезпечення рівності перед законом осіб та/або груп осіб; повагу до гідності кожної людини; забезпечення рівних можливостей осіб та/або груп осіб.

Слід наголосити, що згідно частини другої статті 6 Закону 5207-VI в Україні, будь-які форми дискримінації з боку державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, юридичних осіб публічного та приватного права, а також фізичних осіб, визначені статтею 5 цього Закону, -ЗАБОРОНЯЮТЬСЯ (!).

Відповідно до ч. 1-4 статті 214 КПК України:

1. Слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.

2. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.  Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом Бюро економічної безпеки України.

3. Здійснення досудового розслідування, крім випадків, передбачених цією частиною, до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом. У невідкладних випадках до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань може бути проведений огляд місця події (відомості вносяться невідкладно після завершення огляду). Для з’ясування обставин вчинення кримінального проступку до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань може бути:

1) відібрано пояснення;

2) проведено медичне освідування;

3) отримано висновок спеціаліста і знято показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису;

4) вилучено знаряддя і засоби вчинення кримінального проступку, речі і документи, що є безпосереднім предметом кримінального проступку, або які виявлені під час затримання особи, особистого огляду або огляду речей.

У разі виявлення ознак кримінального правопорушення на морському чи річковому судні, що перебуває за межами України, досудове розслідування розпочинається негайно, відомості про нього вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань за першої можливості.

4. Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов’язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається

Отже, станом на момент подання даної скарги до суду від скаржника – потерпілої, заява про вчинений кримінальний злочин до ЄРДР не внесена, що є грубим порушенням вимог статті 214 КПК України, Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 08.02.2019 № 100 «Про затвердження порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події», а також Наказу Генеральної Прокуратури України від 06.04.2016 року № 139 «Про затвердження Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань», затвердженого в Міністерстві юстиції України 05 травня 2016 року за № 680/28810, а також скаржника – потерпілої, конституційних прав та прав передбачених міжнародними договорами та положеннями статей 55, 56, 60, 214 КПК України. Відповідно до п. 1.4 Положення про порядок ведення ЄРДР, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 17.08.2012 р. № 69, який є обов’язковим для виконання посадовими особами органів досудового розслідування, строк – 24 години обчислюється з моменту попередження особи про кримінальну відповідальність при поданні заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, та у випадку надходження заяви, повідомлення поштою, іншим засобом зв’язку, строк обчислюється з моменту надходження заяви слідчому, дізнавачу, прокурору.

             Крім того, визначений частиною першою  статті 214 КПК України  обов’язок слідчого, дізнавача або прокурора не вимагає оцінки цими суб’єктами такої заяви (повідомлення) на предмет наявності ознак складу злочину для того, щоб вчинити процесуальну дію, яка полягає у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Такі вимоги не передбачають здійснення оцінки обґрунтованості заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а передбачають лише обов’язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження.    Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 303 КПК України:

« 1. На досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора:

1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов’язаний вчинити у визначений цим кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування».

Відповідно до ч. 1 ст. 304 КПК України : «1. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.»

             Строк  звернення до слідчого судді скаржником – потерпілою не пропущено.

За таких обставин скаргу на бездіяльність слідчого дізнавача скаржником – потерпілою,  подано звертаючись до слідчого судді в строк передбачено ч. 1 ст. 304 КПК України , та в межах територіальної юрисдикції.

 

Керуючись ч.1., ч.2 ст.55 ,ст. ст. 214, 303, 304 КПК України,-

ПРОШУ:

1.    визнати незаконним бездіяльність старшого слідчого Обухівського районного Управління поліції №1 ГУНП в Київській області Віценко  Наталії Григорівни, спеціальний жетон № 0117268, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, після отримання під протокол заяви про вчинення кримінального правопорушення групою осіб;

2.    постановити ухвалу, якою зобов’язати уповноважену особу Обухівського районного Управління поліції №1 ГУНП в Київській області, внести заяву до ЄРДР, відомості про що зареєстровано в  ЖЄО за №1553;

3.    зобов’язати уповноважену особу Обухівського районного Управління поліції №1 ГУНП в Київській області скаржнику – потерпілій надати витяг з ЄРДР про внесення заяви про злочин, що має ознаки передбачені за ст. 194-1,  ст. 356 КК України, в сукупності з частиною другою статті 28 Кримінального кодексу України, за відповідною кваліфікацією.

4.    відповідно до частини другої статті 55 КПК України зобов’язати уповноважену особу Обухівського районного Управління поліції №1 ГУНП в Київській області вручити скаржнику – потерпілій пам’ятку потерпілого. Указана пам'ятка повинна містити перелік прав і обов'язків потерпілого, передбачених статтями 56 та 57 КПК України, а також про засоби їх забезпечення (шляхом здійснення судового контролю та прокурорського нагляду);

5.    при розгляді даної скарги дотримуватися процесуальних строків.

 

Вся інформація публікуватиметься на сайті «БАГНЕТ НАЦІЇ»: http://bagnetnacii.blogspot.com.

Я - Тетяна Леонідівна Горохова - забороняю збір, обробку та передачу  персональних даних третім особам!

UCC 1-308.4.

UCC 1-308, «Без шкоди».

UCC 1-103.

Залишаю за собою всі майнові і інші права.

Всі права захищені.

Без шкоди і без звороту на мене та мій Рід.

Без збитку. Без акцепту.

Без обороту на мою власність та моє майно.

 

З повагою, автор:______________________: Тетяна Леонідівна Горохова, жінка, людина з повними правами, представник народу.

 

Додатки:

1.    фотокопія протоколу про прийняття заяви про кримінальний злочин від 21 березня 2024 року, зареєстрованої  в ЖЄО під №1553, на 2 (двох) аркушах;

2.    Копія талону повідомлення ЖЄО №1553,  на 1(одному ) аркуші;

3.    Копія ЗАЯВИ вих. № 12/21/03/24 від  21 березня 2024 року, на 4(чотирьох) аркушах.


Немає коментарів:

Дописати коментар

Правові гіпотези БАР-гільдії

- Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування. Стаття 81. Цивільного кодексу України -