ВАМ ОБРІЗАЮТЬ ТРУБУ, ЕЛЕКТРОМЕРЕЖУ або ТЯГНУТЬ ДО СУДУ І ВИМАГАЮТЬ СПЛАТИТИ БОРГИ ЗА ЦІНАМИ НКРЕКП? ВАМ ТИКАЮТЬ НЕКОНСТИТУЦІЙНИМИ ПОСТАНОВАМИ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ? НЕ ПЕРЕЙМАЙТЕСЬ ЦЕ ПРОБЛЕМИ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

 

©Артур Лі

НКРЕКП є центральним органом виконавчої влади згідно ст.1 ЗУ «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг»: «Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України».

Неконституційність нормативно-правових актів НКРЕКП випливає з вимог неконституційного закону підписаного Порошенком П.О.: «6. Рішення Регулятора не підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України. Відсутність державної реєстрації рішень Регулятора не є підставою для відмови суду у прийнятті заяви про їх оскарження», вказано ч.6 ст.14 закону «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг».

Неконституційність цього закону підтверджена порушенням процедури його реєстрації, розгляду та прийняття ЗУ «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг». Всупереч встановленої ЗУ «Про регламент Верховної Ради України» процедури реєстрації законопроекту №2966-д від 19.02.2016, його розгляду, голосування депутатів ґрунтувалось не на встановлених законом даних, а тому не може бути визнано обґрунтованим, доказом цього є первинні документи які знаходяться у справі законопроекту №2966-д від 19.02.2016.

Закони України мають відповідати Конституції України встановлено ст.8 Конституції України: «Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії».

Стаття 117 Конституції України встановила: «Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади підлягають реєстрації в порядку, встановленому законом».

Всім кого мляенерго притягає до суду необхідно складати зустрічний позов на оператора за використання неконституційних нормативно-правових актів з вимогою відшкодування моральної та матеріальної шкоди.

У зустрічній позовній заяві необхідно нагадати суду, що всі нормативно-правові акти НКРЕКП є неконституційними, оскільки не пройшли державної реєстрації як це встановлено ст.117 Конституції України: «Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади підлягають реєстрації в порядку, встановленому законом». Будь який нормативно-правовий акт центрального органу виконавчої влади який не пройшов державної реєстрації згідно ст.117 Конституції України, в порядку встановленому законом є неконституційним.

Постанова Великої Палати Верховного Суду 9 червня 2022 року, по справі № 520/2098/19, Провадження № 11-325апп21 УСТАНОВИЛА якщо нормативні акти суперечать нормативним актам вищої юридичної сили, то такі норми не можуть бути застосовані судом: «Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19)».

Всі рішення і нормативно-правові акти НКРЕКП є неконституційними наприклад:

1.    «Кодекс комерційного обліку електричної енергії»;

2.    «Постанова від 21 грудня 2022 р. № 1788 Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК «УКРЕНЕРГО»»;

3.    «Постанова від 09 грудня 2023 р. № 2322 Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК «УКРЕНЕРГО» на 2024 рік»;

4.    «Постанова 07.04.2021 № 569 Про преміювання керівних працівників НКРЕКП»;

5.    «Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг №572 від 07.04.2021 року» щодо ціни на газ для населення;

6.    і т.д..

«2. Оскільки Конституція України, як зазначено в її ст.8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй» вказано Постановою Пленуму Верховного Суду України N 9 від 01.11.96 vd961101 vn9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя».

Враховуючи зазначене позивач вимагає, щоб НКРЕКП:

-     Надав належним чином завірену копію Закону України «Про порядок реєстрації нормативно правових актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади» у відповідності до якого була проведена державна реєстрація нормативно правових актів НКРЕКП як центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом згідно ст.117 Конституції України;

-     Надав належним чином завірену копію нормативно-правового акту, яким було утворено Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг;

Позивач нагадує суду що частиною 6 ст.10 ЦПК України встановлено: «6. Якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії.

У такому випадку суд після ухвалення рішення у справі звертається до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України.

7. У разі невідповідності правового акта правовому акту вищої юридичної сили суд застосовує норми правового акта вищої юридичної сили».

Суд зобов’язаний встановити у своєму рішення, що вимога ст.117 Конституції України щодо реєстрації всіх нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, у тому числі НКРЕКП вища за норму ч.6 ст.14 закону «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг» яка дозволяє не реєструвати нормативно-правові акти НКРЕКП.

«3. Слід мати на увазі, що суд не може, застосувавши Конституцію як акт прямої дії, визнати неконституційними закони чи правові акти, перелічені в ст.150 Конституції, оскільки це віднесено до виключної компетенції Конституційного Суду України.

 Разом з тим суд може на підставі ст.144 Конституції визнати такими, що не відповідають Конституції чи законам України, рішення органів місцевого самоврядування, а на підставі ст.124 Конституції - акти органів державної виконавчої влади: міністерств, відомств, місцевих державних адміністрацій тощо. Звернення до Конституційного Суду України в такому разі не вимагається» установлено Постановою Пленуму Верховного Суду України N 9 від 01.11.96 vd961101 vn9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя».

Суд не може встановлювати конституційність ч.6 ст.14 закону «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг». Суд зобов’язаний встановити, що нормативно-правові акти НКРЕКП не пройшли державної реєстрації як це встановлено ст.117 Конституції України, а тому є неконституційними (такими, що не відповідають Конституції України).

Водночас Суд потрібно поставити до відома, що Кабінет Міністрів України всупереч вимог ст.116 Конституції України не забезпечив виконання:

Закону України «Про мінімальний споживчий бюджет» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1284-12/ed19941028#Text (скопіювати і перейти в браузері);

Стаття 1 цього закону встановила: «Мінімальний споживчий бюджет - це набір продовольчих і непродовольчих товарів та послуг у натуральному і вартісному вираженні, що забезпечує задоволення основних фізіологічних і соціально-культурних потреб людини»;

Закону України «Про межу малозабезпеченості»;

Закону України «Про прожитковий мінімум»;

Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»,

якими встановлено забезпечити мінімальні доходи громадян України в розмірі достатньому для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров’я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості, зокрема:

1. Набору продуктів харчування;

2. Набору непродовольчих товарів;

3. Витрат на житло та комунальні послуги;

4. Витрат населення на ведення особистого підсобного господарства в межах, що забезпечують задоволення особистих потреб;

5. Розмір інших обов'язкових платежів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 1991 р. N 244 «Про мінімальний споживчий бюджет» (Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 664 ( 664-92-п ) від 25.11.92 ) https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/244-91-%D0%BF#Text (скопіювати і перейти в браузері) було затверджено розроблений Міністерством праці, Міністерством статистики, Міністерством економіки і Міністерством фінансів України з участю Ради Федерації незалежних профспілок України мінімальний споживчий бюджет на 1991 рік у розмірі 256 крб. на душу населення та склад споживчих товарів і послуг, що входять до нього, згідно з додатком в якому були враховані Витрати населення на ведення особистого підсобного господарства та Витрати на житло і комунальні послуги.

 

Відомості про структуру та величину вартості мінімального споживчого бюджету ніколи не публікувалися в офіційних виданнях і не доводилися до відома населення іншими засобами масової інформації. Сьогодні Кабінетом Міністрів України всупереч вимог ст.116 Конституції України не забезпечено виконання ЗУ «Про мінімальний споживчий бюджет» не встановлена величина вартості мінімального споживчого бюджету до якої відносяться витрати на житло та комунальні послуги.

 

В умовах кризового стану економіки військової агресії росії та спаду виробництва в Україні Кабінетом Міністрів України СЬОГОДНІ НЕ розроблено соціального нормативу - межі малозабезпеченості, структура і розмір якої визначаються законодавством. (Документ 1284-XII, чинний, поточна редакція — Редакція від 28.10.1994, підстава - 191/94-ВР).

04.10.1994 року було прийнято Закон України «Про межу малозабезпеченості» https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/190/94-вр (скопіювати і перейти в браузері)

«Принципи визначення межі малозабезпеченості

Межа малозабезпеченості формується на основі нормативно-статистичного методу.

Нормативним методом формується набір продовольчих товарів, який визначається відповідно до соціальних норм споживання для осіб непрацездатного віку, що розробляються науковими установами і організаціями відповідного профілю.

Вартість непродовольчих товарів і послуг та вартість утримання житла визначаються відповідно до фактичних витрат сімей з низькими доходами згідно з положенням, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Вартість непродовольчих товарів не може становити менше п'ятнадцяти відсотків вартості продуктового набору».

04.10.1994 року було прийнято Закон України «Про межу малозабезпеченості» https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/190/94-вр (скопіювати і перейти в браузері)

«Принципи визначення межі малозабезпеченості

Межа малозабезпеченості формується на основі нормативно-статистичного методу.

Нормативним методом формується набір продовольчих товарів, який визначається відповідно до соціальних норм споживання для осіб непрацездатного віку, що розробляються науковими установами і організаціями відповідного профілю.

Вартість непродовольчих товарів і послуг та вартість утримання житла визначаються відповідно до фактичних витрат сімей з низькими доходами згідно з положенням, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Вартість непродовольчих товарів не може становити менше п'ятнадцяти відсотків вартості продуктового набору».

Пунктом 8 Положення про визначення вартості непродовольчих товарів і послуг та вартості утримання житла при формуванні межі малозабезпеченості», що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 р. N 310 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/310-99-п#Text (скопіювати і перейти в браузері) встановлено: «8. Вартість утримання житла - це витрати громадян на оплату житлово-комунальних послуг у межах норм володіння чи користування загальною площею житла та нормативів користування комунальними послугами (водо-, теплопостачання, водовідведення, газ, електроенергія), що застосовуються під час призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг.

Стаття 4 ЗУ «Про межу малозабезпеченості» встановила порядок визначення величини вартості межі малозабезпеченості: «Величина вартості межі малозабезпеченості щорічно затверджується Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України при затвердженні Державного бюджету України і періодично переглядається відповідно до зростання індексу цін на споживчі товари і послуги разом з уточненням показників Державного бюджету України.

 У виняткових випадках Верховна Рада України може затвердити величину вартості межі малозабезпеченості і не при затвердженні Державного бюджету України.

На виконання ст.4 ЗУ «Про мінімальний споживчий бюджет»: «В умовах кризового стану економіки та спаду виробництва розробляється соціальний норматив - межа малозабезпеченості, структура і розмір якої визначаються законодавством» та ст.4 ЗУ «Про межу малозабезпеченості»: «У виняткових випадках Верховна Рада України може затвердити величину вартості межі малозабезпеченості і не при затвердженні Державного бюджету України» Верховною Радою України було прийнято два закони:

1. Закон України «Про встановлення величини вартості межі малозабезпеченості та розміру мінімальної заробітної плати на 1998 рік» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/780/97-вр#Text (скопіювати і перейти в браузері);

2. Закон України «Про встановлення величини вартості межі малозабезпеченості та розміру мінімальної заробітної плати на 1999 рік» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/366-14#Text (скопіювати і перейти в браузері);

З 2000 року Верховною Радою України більше не затверджувалася законодавством структура і величина вартості межі малозабезпеченості як це встановлено ст.4 ЗУ «Про мінімальний споживчий бюджет» та ст.4 ЗУ «Про межу малозабезпеченості» ні в Законі України «Про державний бюджет України», ні в окремих законах.

Згідно ч.4 ст.3 ЗУ «Про прожитковий мінімум»: «Основними принципами формування набору послуг є:

задоволення мінімальної потреби громадян у житлі, організації побуту, користуванні транспортом, закладами культури, у підтриманні зв'язку з навколишнім середовищем;

задоволення потреби громадян у користуванні закладами освіти, охорони здоров'я;

визначення житлово-комунальних послуг (по водопостачанню, теплопостачанню, газопостачанню, електропостачанню, водовідведенню, утриманню та експлуатації житла та прибудинкових територій, сміттєзбиранню, утриманню ліфтів) виходячи із соціальної норми житла та нормативів споживання зазначених послуг».

 

Статтею 191 Господарського кодексу України встановлено: «1. Державні регульовані ціни запроваджуються КАБІНЕТОМ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень у встановленому законодавством порядку». Встановлення НКРЕКП цін на електроенергію, на газ на комунальні послуги має ґрунтуватись на мінімальних доходах населення які встановлюються КАБІНЕТОМ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ.

Згідно ст.12 ЗУ «Про ціни і ціноутворення» «1. Державні регульовані ціни запроваджуються на товари, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, МАЮТЬ ІСТОТНУ СОЦІАЛЬНУ ЗНАЧУЩІСТЬ, а також на товари, що виробляються суб’єктами, які займають МОНОПОЛЬНЕ (ДОМІНУЮЧЕ) СТАНОВИЩЕ НА РИНКУ».

Державні регульовані ціни на електроенергію, на газ на комунальні послуги мають ґрунтуватися на мінімальних доходах населення які встановлюються КАБІНЕТОМ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ.

ІСТОТНУ СОЦІАЛЬНУ ЗНАЧУЩІСТЬ мають ціни на житлово-комунальні послуги, оскільки вони є СКЛАДОВОЮ ПРОЖИТКОВОГО МІНІМУМУ, який являє собою межу монетарної бідності. Міжвідомчим Наказом Міністерства соціальної політики України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства фінансів України, Державної служби статистики України, Національної академії наук України 18.05.2017 №827/403/507/113/232, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 червня 2017 р. за № 728/30596 було встановлено, що прожитковий мінімум є абсолютним критерієм межі монетарної бідності https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0728-17#Text (скопіювати і перейти в браузері).

 

Частина 1 ст.3 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» встановила: «1. Державна політика у сфері житлово-комунальних послуг ґрунтується на таких принципах:

4) регулювання цін/тарифів на житлово-комунальні послуги у випадках, визначених законом, З УРАХУВАННЯМ ДОСЯГНУТОГО РІВНЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ, природних особливостей відповідного регіону та технічних можливостей;

6) ДОТРИМАННЯ ВСТАНОВЛЕНИХ СТАНДАРТІВ, НОРМАТИВІВ, НОРМ, ПОРЯДКІВ І ПРАВИЛ ЩОДО КІЛЬКОСТІ ТА ЯКОСТІ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ».

Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» встановлено:

«Стаття 5. Порядок формування, встановлення та затвердження державних соціальних стандартів і нормативів

Державні соціальні стандарти і нормативи формуються, встановлюються та затверджуються у порядку, визначеному КАБІНЕТОМ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ за участю та погодженням з іншими сторонами соціального партнерства, якщо інше не передбачено Конституцією України та законами України.

Стаття 6. Базовий державний соціальний стандарт

Базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров’я та освіти.

Стаття 9. Державні соціальні нормативи у сфері житлово-комунального обслуговування

Державні соціальні нормативи у сфері житлово-комунального обслуговування встановлюються з метою визначення державних соціальних гарантій щодо надання житлово-комунальних послуг та розмірів витрат на найм житла, управління житлом і оплату комунальних послуг, які забезпечують реалізацію конституційного права громадянина на житло.

До державних соціальних нормативів належать:

гранична норма витрат на управління житлом, оплату комунальних послуг, передбачених Законом України "Про житлово-комунальні послуги", залежно від отримуваного доходу;…»

 

Гранична норма витрат на управління житлом та на оплату комунальних послуг встановлена пунктом 1 Постанови Верховної Ради України № 512-XIV від 18 березня 1999 року «Про оплату житлово-комунальних послуг населенням України» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/512-14#Text (скопіювати і перейти в браузері) якою вказано: «Встановити плату за житло і комунальні послуги не більше 15 відсотків фактично отриманого сукупного доходу сім'ї. Рівень сукупного доходу сім'ї і частка плати за житлово-комунальні послуги у цьому доході встановлюються на підставі декларування доходів усіх членів сім'ї». «Виконання Постанови Верховної Ради України «Про оплату житлово-комунальних послуг населенням України" покладається на Кабінет Міністрів України, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування», встановлено п.3 цієї Постанови.

ЗГІДНО ВИЩЕЗАЗНАЧЕНИХ ВИМОГ ЗАКОНОДАВСТВА НОРМАТИВИ, ТАРИФИ І ЦІНИ НА ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНІ ПОСЛУГИ МАЮТЬ ВСТАНОВЛЮВАТИСЯ ТА ЗАТВЕРДЖУВАТИСЯ ВИКЛЮЧНО КАБІНЕТОМ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ, оскільки ПРОЖИТКОВИЙ МІНІМУМ ВСТАНОВЛЮЄТЬСЯ КАБІНЕТОМ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ І ЗАТВЕРДЖУЄТЬСЯ ВР УКРАЇНИ.

Це прямо встановлено ст.4 Закону України «Про прожитковий мінімум», ст.3 Закону України «Про мінімальний споживчий бюджет», ст.4 Закону України «Про межу малозабезпеченості» та вимогою Постанови Верховної Ради України № 512-XIV від 18 березня 1999 року «Про оплату житлово-комунальних послуг населенням України».

Згідно цих вимог законодавства України ціни на оплату електроенергії, газу, теплої та холодної води не може бути встановлюватись НКРЕПКП, оскільки це є обов’язком Кабінету Міністрів України.

Всі нормативно правові акти НКРЕПКП якими встановлені ціни для громадян України мають бути підтверджені розміром ПРОЖИТКОВОГО МІНІМУМУ, обов’язок встановлення вартості якого покладено на Кабінет Міністрів України.

Стаття 3 Конституції України встановила, що для Кабінету Міністрів України: «Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави»

Гарантії людини встановлені:

1.  Статтею 46 Конституції України: «Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом»;

2.  Статтею 48 Конституції України: «Кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло»;

3.  Статтею 49 Конституції України: «Кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування».

Ø  Частина 1 ст.1 Закону України «Про прожитковий мінімум» встановила: «Прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості»;

Ø Частина 4 ст.3 Закону України «Про прожитковий мінімум» вказала: «4. До набору послуг включаються житлово-комунальні, транспортні, побутові послуги, послуги зв'язку, закладів культури, освіти, охорони здоров'я та інші. Набір послуг формується уповноваженими центральними органами виконавчої влади у сферах надання відповідних послуг».

Ø Статті 4 ЗУ «Про прожитковий мінімум»: «Прожитковий мінімум встановлюється Кабінетом Міністрів України після проведення науково-громадської експертизи сформованих набору продуктів харчування, набору непродовольчих товарів і набору послуг».

Ø Статті 1 ЗУ «Про межу малозабезпеченості»: «Межа малозабезпеченості — це величина середньодушового сукупного доходу, який забезпечує непрацездатному громадянинові споживання товарів і послуг на мінімальному рівні, встановленому законодавством».

Ø Статті 2 ЗУ «Про межу малозабезпеченості»: «Вартість непродовольчих товарів і послуг та вартість утримання житла визначаються відповідно до фактичних витрат сімей з низькими доходами згідно з положенням, затвердженим Кабінетом Міністрів України».

 

Статтею 1 ЗУ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» також встановлено: «Прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров’я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості»

 

Прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність Кабінет Міністрів України встановлював і встановив сьогодні в розмірі вартості продуктів харчування без врахування вартісної величини вартості електроенергії, газу, гарячої та холодної води. Чим прямо порушив ст.1, ст.3, ст.8, ст.19, ст.46, ст.48, ст.49 ст.116, ст.117 Конституції України. Це прямо підтверджується офіційними даними Міністерства соціальної політики яке офіційно публікує фактичний прожитковий мінімум на своєму сайті https://www.msp.gov.ua/news/12286.html (скопіювати і перейти в браузері). Згідно цієї арифметики пенсіонер отримував кошти прожиткового мінімуму з 2005 року в розмірі мінімального набору продуктів харчування, щоб не померти з голоду, що прямо порушує ст.1, ст.3, ст.8, ст.19, ст.46, ст.48, ст.49 ст.116, ст.117 Конституції України.

Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчі органи сільських, селищних, міських рад встановлюють тарифи щодо оплати житлово-комунальних послуг, які надаються підприємствами комунальної власності, та погоджують вказані тарифи з підприємствами, які не належать до комунальної власності, а затверджують ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги органи місцевого самоврядування.

 

Виникає колізія.

1)    До складу мінімального споживчого бюджету включаються витрати на житло та комунальні послуги. Згідно ст.3, ст.4 ЗУ «Про мінімальний споживчий бюджет» «Кабінет Міністрів України затверджує мінімальний споживчий бюджет і переглядає величину його вартості з урахуванням індексу цін на споживчі товари й послуги».

2)    Згідно ЗУ «Про межу малозабезпеченості» до межі малозабезпеченості включається вартість непродовольчих товарів і послуг та вартість утримання житла, які визначаються відповідно до фактичних витрат сімей з низькими доходами. Стаття 4 цього закону встановила: «Величина вартості межі малозабезпеченості щорічно затверджується Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України при затвердженні Державного бюджету України і періодично переглядається відповідно до зростання індексу цін на споживчі товари і послуги разом з уточненням показників Державного бюджету України». Величина вартості межі малозабезпеченості також складається з розміру сум на оплату житлово комунальних послуг;

3)    Згідно ЗУ «Про прожитковий мінімум» тарифи і ціна на житлово-комунальні послуги (по водопостачанню, теплопостачанню, газопостачанню, електропостачанню, водовідведенню, утриманню та експлуатації житла та прибудинкових територій, сміттєзбиранню, утриманню ліфтів включаються до складу прожиткового мінімуму. Згідно ст.4 цього закону Прожитковий мінімум встановлюється Кабінетом Міністрів України.

4)    Згідно ЗУ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» Базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, що встановлюється Кабінетом Міністрів України у відповідності до ст.4 ЗУ «Про прожитковий мінімум».

ВИНИКАЄ ЛОГІЧНЕ ПИТАННЯ:

Якщо Кабінетом Міністрів України встановлюється тарифи і нормативи житлово-комунальних послуг у складі прожиткового мінімуму, а Верховною Радою України затверджується прожитковий мінімум до якого включено розмір витрат на житлово-комунальні послуги за цінами, якими забезпечується гідний рівень життя людини, то про яке встановлення тарифів виконавчими органами сільських, селищних, міських рад щодо оплати житлово-комунальних послуг може йти мова?

«Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками» встановлено ст.24 Конституції України.

Якщо ціна на водопостачання, теплопостачання, газопостачання, електропостачання, водовідведення, утримання та експлуатації житла та прибудинкових територій, сміттєзбирання, утриманню ліфтів встановлюється Кабінетом Міністрів України і затверджується Верховною Радою України, то установлена і затверджена ціна для всіх категорій громадян не може бути різною і встановлюватись ще й виконавчими органами сільських, селищних, міських рад.

 

Згідно вимог ст.1, ст.3, ст.19, ст.46, ст.48, ст.49, ст.116 Конституції України, ЗУ «Про мінімальний споживчий бюджет», ЗУ «Про межу малозабезпеченості», ЗУ «Про прожитковий мінімум», Господарського кодексу України, ЗУ «Про ціни і ціноутворення», ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», ЗУ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» НОРМАТИВИ, ТАРИФИ І ЦІНИ НА ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНІ ПОСЛУГИ МАЮТЬ ВСТАНОВЛЮВАТИСЯ ВИКЛЮЧНО КАБІНЕТОМ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ та ЗАТВЕРДЖУВАТИСЯ ВЕРХОВНОЮ РАДОЮ УКРАЇНИ ОСКІЛЬКИ ДЕРЖАВНІ ГАРАНТІЇ НА ПРОЖИТКОВИЙ МІНІМУМ Є ОБОВЯЗКОМ ДЕРЖАВИ, А НЕ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ.

 

Кабінет Міністрів України у відповідності до ст.191 Господарського кодексу України зобов’язаний встановить ціни якими забезпечується:

1.  Прожитковий мінімум згідно ст.1 ЗУ «Про прожитковий мінімум»;

2.  Державний соціальний стандарт згідно ст.9 ЗУ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»: «Державні соціальні нормативи у сфері житлово-комунального обслуговування встановлюються з метою визначення державних соціальних гарантій щодо надання житлово-комунальних послуг та розмірів витрат на найм житла, управління житлом і оплату комунальних послуг, які забезпечують реалізацію конституційного права громадянина на житло»;

3.  Величину вартості межі малозабезпеченості та розміру мінімальної заробітної плати згідно 4 ЗУ «Про межу малозабезпеченості»;

4.  ЗУ «Про мінімальний споживчий бюджет» — Кабінет Міністрів України затверджує мінімальний споживчий бюджет і переглядає величину його вартості з урахуванням індексу цін на споживчі товари й послуги (набір продовольчих і непродовольчих товарів та послуг у натуральному і вартісному вираженні, що забезпечує задоволення основних фізіологічних і соціально-культурних потреб людини), зокрема:

«Натурально-речова структура мінімального споживчого бюджету формується із споживчих кошиків за такими основними статтями видатків людини або сім'ї:

 продукти харчування:

 м'ясо і м'ясопродукти

 молоко і молокопродукти

 масло тваринне

 яйця

 риба і рибопродукти

 картопля

 овочі і баштанні культури

 фрукти і ягоди

 хліб і хлібопродукти

 олія та маргарин

 цукор та кондитерські вироби

 інші продовольчі товари;

 одяг, білизна, взуття;

 предмети санітарії, гігієни, ліки та медикаменти;

 меблі, посуд, культтовари та інші предмети культурно-побутового та господарського призначення;

 витрати на житло та комунальні послуги;

 витрати на культурно-освітні заходи та відпочинок;

 витрати на побутові послуги, транспорт, зв'язок;

 витрати на перебування дітей в дошкільних закладах;

 витрати населення на ведення особистого підсобного

 господарства в межах, що забезпечують задоволення особистих потреб;

 обов'язкові платежі.

 Склад споживчих кошиків затверджується Кабінетом Міністрів України і періодично, але не рідше одного разу на п'ять років, переглядається з урахуванням реальних можливостей економіки республіки та зміни стандартів споживання.

 Величина вартості мінімального споживчого бюджету визначається виходячи із середніх цін купівлі відповідних товарів і послуг з урахуванням усіх видів торгівлі.

 Вартісна оцінка мінімального споживчого бюджету переглядається з урахуванням індексу цін на споживчі товари та послуги, але не рідше одного разу на рік.

 Відомості про структуру та величину вартості мінімального споживчого бюджету регулярно публікуються в офіційних виданнях і доводяться до відома населення іншими засобами масової інформації».

Стаття 4 ЗУ «Про мінімальний споживчий бюджет» встановила: «Кабінет Міністрів України затверджує мінімальний споживчий бюджет і переглядає величину його вартості з урахуванням індексу цін на споживчі товари й послуги».

 

Оператор мляенерго наклав на мене боргове зобов’язання за несплату газу, електроенергії, водопостачання за цінами встановленими неконституційними нормативно правовими актами НКРЕКП. Я відмовляюсь приймати участь у порушенні ст.8, ст.19, ст.46, ст.48, ст.49, ст.116, ст.117 Конституції України, ЗУ «Про мінімальний споживчий бюджет», ЗУ «Про межу малозабезпеченості», ЗУ «Про прожитковий мінімум».

 

Я готовий сплачувати за газ, воду, електроенергію за цінами встановленими нормативно-правовими актами, що зареєстровані у відповідності до ст.117 Конституції України і встановлені належним органом влади, Кабінетом Міністрів України за цінами, якими забезпечується прожитковий мінімум, мінімальний споживчий бюджет та межа малозабезпеченості у відповідності до ЗУ «Про прожитковий мінімум», ЗУ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», ЗУ «Про межу малозабезпеченості», ЗУ «Про мінімальний споживчий бюджет», згідно розміру встановленому Постановою Верховної Ради України № 512-XIV від 18 березня 1999 року «Про оплату житлово-комунальних послуг населенням України» – не більше 15% від прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність.

 

Враховуючи вищезазначене суд зобов’язаний встановити:

1.    Що нормативно правові акти НКРЕКП є неконституційними, оскільки не пройшли державної реєстрації у відповідності до вимог ст.117 Конституції України;

2.    Що згідно ч.6 ст.10 ЦПК України суд звертається до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності норми ч.6 ст.14 ЗУ «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг» яка суперечить вимогам ст.117 Конституції України;

3.    Що вимога оплати за спожиту електроенергію, за газ, за теплу і холодну воду за цінами встановленими НКРЕКП є неконституційною, оскільки державні регульовані ціни на електроенергію, на газ на комунальні послуги мають ґрунтуватись на мінімальних доходах населення які встановлюються КАБІНЕТОМ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ у відповідності до ЗУ «Про прожитковий мінімум», ЗУ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», ЗУ «Про межу малозабезпеченості», ЗУ «Про мінімальний споживчий бюджет», Постановою Верховної Ради України № 512-XIV від 18 березня 1999 року «Про оплату житлово-комунальних послуг населенням України».

 

Враховуючи зазначене прошу Суд зобов’язати:

1.    Відповідача сплатити мені матеріальну шкоду за витрачений мною час на судовий розгляд, в розмірі мінімальною ставки заробітної плати на створення цього позову за 72 години робочого часу;

2.    Відповідача сплатити мені моральну шкоду в розмірі заявленої відповідачем суми боргових зобов’язань накладених на мене оператором на підставі неконституційних нормативно правових актів встановлених НКРЕКП;

3.    Прошу Суд зобов’язати Кабінет Міністрів України згідно ст.1, ст.3, ст.19, ст.46, ст.48, ст.49, ст.116 Конституції України, ст.191 Господарського кодексу України встановити ціни за газ, за воду, за електроенергію, за житлово комунальні послуги у відповідності до ЗУ «Про прожитковий мінімум», ЗУ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», ЗУ «Про межу малозабезпеченості», ЗУ «Про мінімальний споживчий бюджет», згідно розміру встановленому Постановою Верховної Ради України № 512-XIV від 18 березня 1999 року «Про оплату житлово-комунальних послуг населенням України» – не більше 15% від прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність.

 

Докладно з інформацією щодо встановлення ціни на електроенергію, газ, теплу та холодну воду на оплату комунальних послуг можна ознайомитись тут:

https://bagnetnacii.blogspot.com/2024/03/blog-post_13.html?fbclid=IwAR1MEwkqIE5Fzj7cNqeHP08reLpNrYH9qFCwytYypWXrPPUGTRHWpxEpoCQ_aem_ASDCTeee5YRL8fTautvelueE7E0Bbq-zEr6xyWeMSxVyKwhQDhJpngEH08U5tTzWGnH1psAxqqBlbtCbxFe8BcPu 

Читайте також: ПЛАТИТИ ЗА ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНІ ТА ПОБУТОВІ ПОСЛУГИ ЯКІ Є СКЛАДОВОЮ ВАРТІСНОЇ ВЕЛИЧИНИ ПРОЖИТКОВОГО МІНІМУМУ ЗОБОВ’ЯЗАНІ ПРЕМ’ЄР-МІНІСТРИ УКРАЇНИ?

Чи є порушником Конституції України Порошенко, який був автором, ініціатором та підписантом неконституційних законів?

ГЕНОЦИД УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ ДЕПУТАТАМИ ВЕХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ТА ГАРАНТОМ КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ, ЯКИЙ НА ЗНИЩЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ ПІДПИСАВ НЕКОНСТИТУЦІЙНИЙ ЗАКОН?

СЛУЖБОВЕ ПОСВІДЧЕННЯ ПОЛІЦЕЙСЬКОГО ЧИ ДІЙСНО ВОНО НЕСПРАВЖНЄ?

ЗУ «Про Національну поліцію» прийнято з порушенням процедури реєстрації, розгляду та голосування?

ПОЛІЦІЯ БЕЗ ОЗНАК НАЛЕЖНОСТІ до ПОЛІЦІЇ?

Артур Лі: ЗУ «Про судовий збір» є антиконституційним і не підлягає виконанню – апеляційна скарга

Докази неконституційності ЗУ «Про судовий збір»

БРЕХУН ЧИ ЗРАДНИК?

СЛУЖБОВЕ ПОСВІДЧЕННЯ ПОЛІЦЕЙСЬКОГО ТА ПОЛІЦІЯ СТВОРЕНІ НЕКОНСТИТУЦІЙНИМИ НОРМАТИВНИМИ АКТАМИ

Корупція на вищих щаблях влади. Неконституційність постанов Кабміну, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади. Ким і як встановлені незаконні і захмарні заробітні плати керівникам державних підприємств заснованих на державній, комунальній власності?

ПРОЖИТКОВИЙ МІНІМУМ Є АБСОЛЮТНИМ КРИТЕРІЄМ МЕЖІ МОНЕТАРНОЇ БІДНОСТІ. КОШТИ НА ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНІ ПОСЛУГИ є ДЕРЖАВНОЮ ГАРАНТІЄЮ ЯКУ МАЄ ОТРИМУВАТИ КОЖЕН ГРОМАДЯНИН УКРАЇНИ

ВАМ ОБРІЗАЮТЬ ТРУБУ, ЕЛЕКТРОМЕРЕЖУ або ТЯГНУТЬ ДО СУДУ І ВИМАГАЮТЬ СПЛАТИТИ БОРГИ ЗА ЦІНАМИ НКРЕКП? ВАМ ТИКАЮТЬ НЕКОНСТИТУЦІЙНИМИ ПОСТАНОВАМИ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ? НЕ ПЕРЕЙМАЙТЕСЬ ЦЕ ПРОБЛЕМИ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ