Цим Рішенням Конституційний Суд України:
– визнав таким, що відповідає Конституції
України (є конституційним), абзац п’ятий частини третьої статті 8 Закону
України „Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у
сферах енергетики та комунальних послуг“ від 22 вересня 2016 року №
1540–VIII;
– визнав такими, що не відповідають
Конституції України (є неконституційними), частину першу статті 1, пункт 2
частини першої статті 4, частину першу, абзаци перший, другий частини другої
статті 5, абзаци другий, третій, четвертий, тридцять дев’ятий, сороковий
частини третьої, частину шосту статті 8 цього Закону.
Читайте також: НКРЕКП – гібридний орган законодавчої влади?
Національну
комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних
послуг (далі – Комісія) утворено Указом Президента України „Про Національну
комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних
послуг“ від 27 серпня 2014 року № 694. Законом України „Про Національну
комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних
послуг“ від 22 вересня 2016 року № 1540–VIII (далі – Закон) Комісію наділено
статусом постійно діючого незалежного державного колегіального органу, який
здійснює державну владу у визначених законом сферах.
Читайте
також: Поцікавились:
хто, і на підставі чого, нас ГРАБУЄ – відповідь НКРЕКП
Законом
передбачено, що члени Комісії призначаються на посади Указом Президента
України; їх повноваження припиняються достроково за рішенням Президента
України. Призначення на посаду члена Комісії здійснюється за результатами
відкритого конкурсного відбору на зайняття цієї посади, крім випадків
передбачених Законом; організацію та проведення конкурсного відбору здійснює
Конкурсна комісія з добору кандидатів на посади членів Комісії, до складу якої
входять: 1) дві особи, яких визначає Президент України; 2) дві особи, яких
визначає Верховна Рада України; 3) одна особа, яку визначає Кабінет Міністрів
України.
Читайте
також: НКРЕКП як приватне підприємство (відповідь на запит)
У
Рішенні КСУ констатував, що утворення постійно діючого незалежного державного
колегіального органу, який за функціональним призначенням, сферою діяльності,
повноваженнями має ознаки центрального органу виконавчої влади, але не
підпорядковується Кабінету Міністрів України і не належить до системи органів
виконавчої влади, не узгоджується з Конституцією України.
Основний
Закон України допускає утворення органу державної влади, який здійснював би
державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб’єктів
господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, як центрального
органу виконавчої влади. Такий орган може бути утворений Кабінетом Міністрів
України (пункт 91 статті 116 Конституції України) із законодавчим
визначенням Верховною Радою України його організації і діяльності (пункт 12
частини першої статті 92 Конституції України).
КСУ у
своїх рішеннях неодноразово зазначав, що Верховна Рада України і Президент
України при вирішенні питань утворення, формування органів державної влади та
унормування їхньої діяльності згідно з частиною другою статті 19 Основного
Закону України зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у
спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Президент України та
Верховна Рада України мають діяти в межах конституційних повноважень, зокрема,
щодо участі у формуванні лише тих органів, які передбачені Конституцією
України.
Читайте
також: НКРЕКП –
ROSHEN ДЕРЖАВНОГО МАСШТАБУ?
У
Рішенні КСУ вчергове наголосив на тому, що повноваження Президента України та
Верховної Ради України визначаються виключно Основним Законом України і не
можуть бути розширені законом або іншим нормативно-правовим актом. При цьому
Основний Закон України не наділяє Верховну Раду України правом визначати у
своїх актах повноваження парламенту і глави держави виходячи за межі тих, що
встановлені конституційними нормами.
КСУ
дійшов висновку про те, що повноваження глави держави та єдиного органу
законодавчої влади в Україні щодо формування конкурсної комісії, як і право
Президента України призначати членів Комісії та достроково припиняти їхні
повноваження, Конституцією України не передбачені. Вказані повноваження,
закріплені Законом, виходять за межі конституційної компетенції парламенту і
глави держави.
Разом
з тим, повноваження Кабінету Міністрів України, на відміну від повноважень
Верховної Ради України і Президента України, можуть визначатись не лише
Конституцією України, а й законами України. При цьому будь-яке повноваження
Кабінету Міністрів України або іншого органу виконавчої влади не може
визначатися законом усупереч конституційним приписам.
Читайте
також: Встановивши
того, хто нас ГРАБУЄ, з’ясували як ГРАБУЄ – відповідь НКРЕКП
Зважаючи
на те, що визнання неконституційними окремих положень Закону матиме правовим
наслідком істотні прогалини у законодавстві стосовно порядку організації
діяльності Комісії, що може унеможливити її функціонування та виконання нею
завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, КСУ
визнав за потрібне відтермінувати втрату чинності відповідними положеннями
Закону для приведення чинного законодавства у цій частині у відповідність до
вимог Конституції України.
У Рішенні Суду зазначається, що частина перша статті 1, пункт 2
частини першої статті 4, частина перша, абзаци перший, другий частини другої
статті 5, абзаци другий, третій, четвертий, тридцять дев’ятий, сороковий
частини третьої, частина шоста статті 8 Закону України „Про Національну
комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних
послуг“ від 22 вересня 2016 року № 1540–VIII, визнані неконституційними,
втрачають чинність з 31 грудня 2019 року.
Рішення
Конституційного Суду України є обов’язковим, остаточним і таким, що не може
бути оскаржене.
Немає коментарів:
Дописати коментар