Позов до податкової щодо скасування боргу з ЄСВ – універсальний зразок

 Автор даної позовної заяви - представник ГО "Багнет Нації" Андрій Карпович
                 До Дніпропетровського окружного

                           адміністративного суду

                           49089 м. Дніпро вул. Академіка Янгеля 4

 

                           позивач:

 

                           відповідач:

                           Головне Управління ДПС

                           у Дніпропетровській області

                      49000 м. Дніпро, вул. Сімферопольська 17-а

                           тел.(056)785-47-52, (056)370-10-57

                           e-mail dp.official@tax.gov.ua

                                                     ЄДРПОУ 43145015

 

                                                     справа № 160/712 /20

 

                                  Не міститься вимог по відшкодуванню шкоди

 

                                              Адміністративний позов

          (уточнений на виконання ухвали суду від 22 січня 2020 року)

 (про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу(недоїмки)

 

  Оскаржується - Вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-3063-57 від 07 листопада 2019 року, видана  Головним Управлінням Державної податкової служби у Дніпропетровській області.

   02 січня 2020 року мною було отримано поштового листа (копія конверту в додатках) в якому містилась вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-3063-57 сумі 26 539 грн 26 коп від 07 листопада 2019 року (копія а додатках) .

   В вимозі про сплату боргу (недоїмки) № Ф-3063-57 від 07 листопада 2019 року, вказано, що станом на 31 жовтня 2019 року в мене існує заборгованість по сплаті Єдиного соціального внеску в сумі 26 539 грн 26 коп.

    Я не погоджуюсь з вимогою про сплату боргу (недоїмки) № Ф-3063-57 від 07 листопада 2019 року та вважаю що дана вимога є протиправною і підлягає скасуванню з наступних підстав.

    В першу чергу звертаю увагу суду на розбіжності  у вимозі про сплату боргу (недоїмки) № Ф-3063-57 в сумі 26 539 грн 26 коп від 07 листопада 2019 року (далі Вимога — копія в додатках).

 У верхній частині вимоги вказано найменування відповідного органу доходів і зборів Головне Управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області , а місце знаходження м. Дніпро, вул. Сімферопольська 17-а .

  В нижній частині Вимоги вказано найменування відповідного органу доходів і зборів Криворізьке північне управління ГУ ДПС в Дніпропетровській області.

 На печатці якою засвідчено Вимогу вказано ідентифікаційний код ЄДРПОУ 43145015.

  Як вбачається зі змісту витягу з ЄДР (копія в додатках) , ідентифікаційний код ЄДРПОУ 43145015 присвоєно юридичній особі Головному Управлінню ДПС в Дніпропетровській області.

  Криворізьке північне управління є відокремленим підрозділом ГУ ДПС в Дніпропетровській області (дані з витягу ЄДР — необхідне виділено) і як відокремлений підрозділ має інший ідентифікаційний код ЄДРПОУ 43187940.

  До Міністерства Юстиції України було подано запит з метою з’ясування чи існує юридична особа  Криворізьке північне управління з ідентифікаційним кодом ЄДРПОУ  43187940.

  З отриманого витягу ЄДР (копія в додатках) вбачається , що юридичної особи з ідентифікаційним кодом ЄДРПОУ  43187940 — НЕ ІСНУЄ.

  Вказані факти прямо вказують на те , що  вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-3063-57 в сумі 26 539 грн 26 коп від 07 листопада 2019 року , містить ознаки фальсифікації з метою примусити сплатити мене кошти для заволодіння ними з метою подальшого особистого використання.

Положеннями ч.1,ст.2 КАС закріплено ,що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

   Положеннями п.7,ч.1,ст.4 КАС закріплено , що суб’єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

 Тому для початку необхідно з’ясувати наявність владних повноважень у відповідачів по справі.

 Наступним викладаю юридично обґрунтовані докази того , що  Головне Управління ДПС в Дніпропетровській області є суб’єктом господарювання а не органом виконавчої влади і не має прав на здійснення владних повноважень та виданні будь-яких документів від імені державних органів.

   Постановою Кабінету Міністрів України № 537 “Про утворення територіальних органів Державної податкової служби” від 19 червня 2019 року (роздруківка з офіційного сайту в додатках)постановлено:

- Утворити як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 1.

- Реорганізувати деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 2.

 Додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України № 537 від 19 червня 2019 року закріплено утворення Головного Управління ДПС у Дніпропетровській області (копія в додатках).

  Додатком 2 до постанови Кабінету Міністрів України№ 537 від 19 червня 2019 року, Головне Управління ДФС у Дніпропетровській області було реорганізовано в Головне Управління ДПС у Дніпропетровській області (копія в додатках).

  Тобто шляхом реорганізації було утворено юридичну особу публічного права Головне Управління ДПС у Дніпропетровській області.

  Юридична особа публічного права Головне Управління ДПС у Дніпропетровській області є суб’єктом Єдиного  державного  реєстру  підприємств   та  організацій України , що закріплено положеннями ст.2 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України (затверджено постановою Кабінету Міністрів України  від 22 січня 1996 р. N 118 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 червня 2005 р. N 499 ( 499-2005-п ).

    Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України

(ЄДРПОУ) - це  автоматизована  система  збирання,  накопичення  та

опрацювання даних  про  юридичних  осіб  всіх  форм  власності  та

організаційно-правових     форм    господарювання,    відокремлені

підрозділи юридичних осіб,  що знаходяться на території України, а

також   відокремлені   підрозділи   юридичних   осіб  України,  що

знаходяться за її межами ,що закріплено положеннями ст.1  Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України.

  Реєстр ЄДРПОУ  ведеться з метою ,забезпечення єдиного   державного   обліку  та  ідентифікації суб'єктів що закріплено положеннями ст.3  Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України.

  Інформаційний фонд Реєстру містить ідентифікаційні дані - ідентифікаційний код та найменування суб'єкта, що закріплено положеннями ст.4 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України.

  Присвоєння ідентифікаційних кодів з Реєстру (коду ЄДРПОУ) здійснюється державними реєстраторами - суб'єктам, на яких поширюється дія

Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" , що закріплено положеннями ст.5 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України.

   Суб’єктами державної реєстрації є виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська та Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, нотаріуси - у разі державної реєстрації юридичних осіб (крім випадків, передбачених абзацами другим - четвертим цього пункту) та фізичних осіб — підприємців , що закріплено положеннями п.14.ч.1,ст.1 Закону України”Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань”.

 Державна реєстрація новоутвореної шляхом заснування юридичної особи публічного права Головного Управління ДПС в Дніпропетровській області відбулась 1 серпня 2019 року державним реєстратором Комунального підприємства "Будинок юстиції" Дніпропетровської обласної ради" Царьковою Мариною Анатоліївною  з присвоєнням ідентифікаційного коду ЄДРПОУ 43145015 (дані з витягу ЄДР-копія в додатках).

 Тобто з моменту державної реєстрації в органах статистики та присвоєння ідентифікаційного коду-коду ЄДРПОУ 43145015 , юридична особа публічного права Головне Управління ДПС в Дніпропетровській області є суб’єктом господарювання.

  Вагомим підтвердженням того , що  юридична особа публічного права Головне Управління ДПС в Дніпропетровській області є суб’єктом господарювання , а не органом державної виконавчої влади є наступний факт.

   Наказом Державної податкової служби України № 14 від 12 липня 2019 року ,затверджено Положення  про Головне Управління ДПС в Дніпропетровській області (далі Положення — роздруківка з офіційного сайту в додатках).

 Ст.1 Положення закріплено, що Головне Управління ДПС у Дніпропетровській області є територіальним органом Державної податкової служби України (далі ДПС) який підпорядковується ДПС. Головне управління ДПС  у Дніпропетровській області (далі ГУ ДПС)є контролюючим органом(органом доходів і зборів).

 У складі ГУ ДПС на правах відокремлених підрозділів утворюються управління , до складу яких входять державні податкові інспекції.

 ГУ ДПС забезпечує реалізацію повноважень ДПС на території Дніпропетровської області.

 Ст.7 Положення закріплено , що ГУ ДПС здійснює свої повноваження безпосередньо.

 Статут(Положення) є установчим документом суб’єкта господарювання , що закріплено положеннями ч.1,ст.57 Господарського Кодексу України.

 Вищевикладені факти є належними , юридично обґрунтованими фактами того , що  юридична особа публічного права Головне Управління ДПС у Дніпропетровській області  з ідентифікаційним кодом ЄДРПОУ 43145015 є суб’єктом господарювання ,не може бути органом державної влади України , що закріплено положеннями ч.1.ст.8 Господарського Кодексу України , не має жодного права від імені органу державної влади контролювати доходи і збори зокрема нараховувати та стягувати заборгованість (недоїмку) з ЄСВ.

 Наступним викладаю обґрунтовані докази того , що Державна податкова служба України (якій підпорядковано  Головне Управління ДПС у Дніпропетровській області) ,є також суб’єктом господарювання і не має права діяти як орган виконавчої влади України.

 Державна податкова служба України (якій безпосередньо підпорядковуються як ГУ ДПС в Дніпропетровській області) ,утворена постановою Кабінету Міністрів України № 1200 “Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України” від 18 грудня 2018 року (роздруківка з офіційного сайту в додатках) якою постановлено:

  1. Утворити Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу.

  2. Установити, що Державна податкова служба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

 Установчим документом яким визначається організація та діяльність Державної податкової служби України , є Положення про Державну податкову службу України (далі Положення про ДПС), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України “ 227 від 6 березня 2019 року (роздруківка з офіційного сайту постанови і положення в додатках).

 Ст.1 Положення про ДПС закріплено , що Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

 Ст.15 Положення про ДПС закріплено , що ДПС є юридичною особою публічного права, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Казначейства і банках.

 Статут(Положення) є установчим документом суб’єкта господарювання , що закріплено положеннями ч.1,ст.57 Господарського Кодексу України.

    Юридична особа публічного права  Державна податкова служба України є суб’єктом Єдиного  державного  реєстру  підприємств   та  організацій України , що закріплено положеннями ст.2 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України (затверджено постановою Кабінету Міністрів України  від 22 січня 1996 р. N 118 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 червня 2005 р. N 499 ( 499-2005-п ).

    Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України

(ЄДРПОУ) - це  автоматизована  система  збирання,  накопичення  та

опрацювання даних  про  юридичних  осіб  всіх  форм  власності  та

організаційно-правових     форм    господарювання,    відокремлені

підрозділи юридичних осіб,  що знаходяться на території України, а

також   відокремлені   підрозділи   юридичних   осіб  України,  що

знаходяться за її межами ,що закріплено положеннями ст.1  Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України.

 

  Реєстр ЄДРПОУ  ведеться з метою ,забезпечення єдиного   державного   обліку  та  ідентифікації суб'єктів що закріплено положеннями ст.3  Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України.

  Інформаційний фонд Реєстру містить ідентифікаційні дані - ідентифікаційний код та найменування суб'єкта, що закріплено положеннями ст.4 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України.

  Присвоєння ідентифікаційних кодів з Реєстру (коду ЄДРПОУ) здійснюється державними реєстраторами - суб'єктам, на яких поширюється дія

Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" , що закріплено положеннями ст.5 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України.

   Суб’єктами державної реєстрації є виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська та Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, нотаріуси - у разі державної реєстрації юридичних осіб (крім випадків, передбачених абзацами другим - четвертим цього пункту) та фізичних осіб — підприємців , що закріплено положеннями п.14.ч.1,ст.1 Закону України”Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань”.

 Державна реєстрація юридичної особи публічного права Державної податкової служби України шляхом поділу, відбулась 17 травня 2019 року державним реєстратором Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації Берковець Тетяною Іванівною  з присвоєнням ідентифікаційного коду ЄДРПОУ 43005393 (дані з витягу ЄДР-копія в додатках).

 Тобто з моменту державної реєстрації в органах статистики та присвоєння ідентифікаційного коду-коду ЄДРПОУ 43005393  , юридична особа публічного права Державна податкова служба України є суб’єктом господарювання.

 Ч.1,ст.8 Господарського Кодексу України визначено , що держава, органи державної влади та органи місцевого самоврядування не є суб'єктами господарювання.

 

  Вищевикладені факти того , що   юридична особа публічного права Державна податкова служба України з ідентифікаційним кодом ЄДРПОУ 43005393 і її територіальний підрозділ   юридична особа публічного права Головне Управління ДПС у Дніпропетровській області  з ідентифікаційним кодом ЄДРПОУ 43145015 , є суб’єктами господарювання,не мають права здійснювати повноваження органів державної виконавчої влади України не мали ніякого права вимогу (яка має ознаки фальсифікації)про сплату боргу (недоїмки) № Ф-3063-57 в сумі 26 539 грн 26 коп від 07 листопада 2019 року .

  Вагомим доказом незаконності здійснення повноважень суб’єктами господарювання  юридичною особою публічного права Державною податковою службою України з ідентифікаційним кодом ЄДРПОУ 43005393 і її територіального підрозділу   юридичної особи публічного права Головного Управління ДПС у Дніпропетровській області  з ідентифікаційним кодом ЄДРПОУ 43145015 , є набуття засновником ,Кабінетом Міністрів України повноважень щодо утворення , реорганізації та ліквідації органів державної виконавчої влади України в неконституційний спосіб.

 28 червня 1996 року Верховною Радою України було прийнято Конституцію України (254к/96-ВР).

  Розділом 6 , ст.116 Конституції України (254к/96-ВР), визначено,що Кабінету Міністрів України:

     1) забезпечує     державний    суверенітет    і    економічну

самостійність  України,  здійснення   внутрішньої   і   зовнішньої

політики держави,  виконання Конституції і законів України,  актів

Президента України;

     2) вживає заходів щодо забезпечення прав і  свобод  людини  і

громадянина;1

     3) забезпечує проведення фінансової,  цінової,  інвестиційної

та податкової політики;  політики  у  сферах  праці  й  зайнятості

населення, соціального захисту, освіти, науки і культури,  охорони

природи, екологічної безпеки і природокористування;

     4) розробляє    і    здійснює    загальнодержавні    програми

економічного,  науково-технічного,   соціального   і   культурного

розвитку України;

     5) забезпечує  рівні  умови  розвитку  всіх  форм  власності;

здійснює управління об'єктами державної  власності  відповідно  до

закону;

     6) розробляє проект закону про  Державний  бюджет  України  і

забезпечує  виконання  затвердженого  Верховною   Радою    України

Державного бюджету України.

     7) здійснює   заходи  щодо  забезпечення  обороноздатності  і

національної безпеки України,  громадського порядку,  боротьби  зі

злочинністю;

     8) організовує і забезпечує  здійснення  зовнішньоекономічної

діяльності України, митної справи;

     9) спрямовує і координує роботу  міністерств,  інших  органів

виконавчої влади;

     10) виконує інші функції, визначені Конституцією та  законами

України, актами Президента України.

  Як вбачається з положень ст.116 Конституції України (254к/96-ВР),Кабінет Міністрів України не було наділено повноваженнями щодо утворення , реорганізації та ліквідації міністерств і центральних органів виконавчої влади.

  Положеннями абзацу 4,ст.114 Конституції України (254к/96-ВР), було визначено , що Прем'єр-міністр України входить  із  поданням  до  Президента України про утворення, реорганізацію  та  ліквідацію  міністерств, інших  центральних  органів  виконавчої  влади.

 Повноваженнями утворювати , реорганізовувати та ліквідовувати міністерства та центральні органи виконавчої влади за поданням прем'єр-міністра України , був наділений Президент України , що закріплено положеннями п.15 , ст.106 Конституції України (254к/96-ВР).

 

   08 грудня 2004 року , Верховною Радою України було прийнято Закон України “Про внесення змін до Конституції України” (Документ 2222-IV, перша редакція — Прийняття від 08.12.2004),на підставі якого 01 січня 2006 року до Конституції України (254к/96-ВР) було внесено зміни

і ст.116 було доповнена п.9-1, в результаті чого Кабінет Міністрів України отримав повноваження  утворювати,  реорганізовувати  та  ліквідовувати  відповідно  до закону міністерства та інші центральні  органи  виконавчої  влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади, а зі ст.114 Конституції України (254к/96-ВР) було виключено те , що Прем'єр-міністр України входить  із  поданням  до  Президента України про утворення, реорганізацію  та  ліквідацію  міністерств, інших  центральних  органів  виконавчої  влади.

  Зі ст.106 Конституції України (254к/96-ВР)також було виключено повноваження Президента України щодо утворення, реорганізації та ліквідації  міністерств та інших центральних  органів  виконавчої  влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади.

    Відповідно до статті 159 Основного Закону України законопроект про внесення змін до Конституції України розглядається Верховною Радою України за наявності висновку Конституційного Суду України щодо відповідності його вимогам статей 157 і 158 Конституції України.

 Передбачена статтею 159 Конституції України особлива процедура розгляду законопроекту про внесення змін до Конституції України спрямована на те, щоб не допустити внесення змін до Основного Закону України всупереч вимогам статей 157 і 158 Конституції України.

Згідно з офіційним тлумаченням положень статті 159 Конституції України, наданим Конституційним Судом України у Рішенні від 9 червня 1998 року № 8-рп/98 у справі щодо внесення змін до Конституції України, "у разі внесення в процесі розгляду у Верховній Раді України поправок до законопроекту він приймається Верховною Радою України за умови наявності висновку Конституційного Суду України про те, що законопроект з внесеними до нього поправками відповідає вимогам статей 157 і 158 Конституції України" (абзац другий пункту 2 резолютивної частини). При цьому Конституційний Суд України у вказаному рішенні зазначив, що згідно із статтею 159 Конституції України обов'язковій перевірці на відповідність статтям 157 і 158 Конституції України підлягає не тільки законопроект, поданий до Верховної Ради України в порядку статей 154, 155 і 156 Конституції України, але й усі можливі поправки, внесені до нього у процесі його розгляду на пленарному засіданні Верховної Ради України. Законопроект, який за висновком Конституційного Суду України відповідав вимогам статей 157 і 158 Конституції України і до якого було внесено поправки під час розгляду на пленарному засіданні Верховної Ради України, підлягає також перевірці Конституційним Судом України щодо відповідності цього законопроекту вимогам зазначених статей Конституції України перед прийняттям його як закону про внесення змін до Конституції України (абзаци шостий, сьомий пункту 3 мотивувальної частини).

Отже, за Основним Законом України наявність відповідного висновку Конституційного Суду України є обов'язковою умовою розгляду законопроекту про внесення змін до Конституції України на пленарному засіданні Верховної Ради України. Здійснення Конституційним Судом України попереднього (превентивного) контролю відповідності такого законопроекту вимогам, встановленим статтями 157 і 158 Конституції України, з усіма можливими поправками, внесеними до нього у процесі розгляду на пленарному засіданні Верховної Ради України, є невід'ємною стадією конституційної процедури внесення змін до Основного Закону України.

Рішенням Конституційного  Суду  N 20-рп/2010  ( v020p710-10 )  від 30 вересня 2010 року , Закон України “Про внесення змін до Конституції України” (Документ 2222-IV, перша редакція — Прийняття від 08.12.2004), було визнано неконституційним.

 

30 вересня 2010 року на підставі рішення Рішення Конституційного  Суду  N 20-рп/2010  ( v020p710-10 )  від 30 вересня 2010 року,було відновлено дію ст.106 Конституції України (254к/96-ВР) в частині повернення Президенту України повноважень щодо утворення, реорганізації та ліквідації  міністерств та інших центральних  органів  виконавчої  влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади ,а зі ст.116 Конституції України (254к/96-ВР) було виключено повноваження Кабінету міністрів України щодо утворення, реорганізації та ліквідації  міністерств та інших центральних  органів  виконавчої  влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади , ст.114 Конституції України (254к/96-ВР)було поновлено абзацом 4-м ,яким визначено , що Прем'єр-міністр України входить  із  поданням  до  Президента України про утворення, реорганізацію  та  ліквідацію  міністерств, інших  центральних  органів  виконавчої  влади.

21 лютого 2014 року Верховною Радою України було прийнято Закон України “Про відновлення дії окремих положень Конституції України” (Документ 742-VII, чинний, поточна редакція — Прийняття від 21.02.2014) яким було постановлено:

- Відновити дію окремих положень Конституції України з такими змінами, внесеними законами України від 8 грудня 2004 року № 2222-IV.

  Законом України “Про відновлення дії окремих положень Конституції України” від 21 лютого 2014 року , також передбачалось внесення змін і до ст.116 Конституції України (254к/96-ВР).

  З прийняттям даного закону , ст.116 Конституції України (254к/96-ВР) було доповнено пунктом 9-1 , внаслідок чого Кабінет Міністрів України отримав повноваження утворювати, реорганізовувати та ліквідовувати відповідно до закону міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади.

   Відповідно до статті 159 Основного Закону України законопроект про внесення змін до Конституції України розглядається Верховною Радою України за наявності висновку Конституційного Суду України щодо відповідності його вимогам статей 157 і 158 Конституції України.

  До Конституційного Суду України було подано запит на інформацію (копія в додатках) щодо надання висновків які було видано Конституційним Судом України на відповідність Закону України “Про відновлення дії окремих положень Конституції України” вимогам статей 157 і 158 Конституції України.

  З відповіді на запит (копія в додатках) вбачається , що Конституційним Судом України ніколи не виносились висновки щодо  відповідність Закону України “Про відновлення дії окремих положень Конституції України” вимогам статей 157 і 158 Конституції України , а це в свою чергу свідчить , що доповнення ст.116 Конституції України пунктом 9-1 прийняттям даного Закону України , внаслідок чого Кабінет Міністрів України отримав повноваження утворювати, реорганізовувати та ліквідовувати відповідно до закону міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади — неконституційне і незаконне.

  У зв’язку із зміною базових конституційних норм (зміст пояснювальної записки — копія в додатках) які відбулись з прийняттям Закону України “Про відновлення дії окремих положень Конституції України” щодо формування та діяльності Кабінету Міністрів України та з огляду на положення частини другої статті 120 Конституції України, згідно з якими організація, повноваження і порядок діяльності Кабінету Міністрів України, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади визначаються Конституцією і законами України ,17 лютого 2014 року до Верховної Ради України було подано законопроект № 4146 щодо прийняття нового Закону України “Про Кабінет Міністрів України”.

  Внаслідок прийняття нового 27 лютого 2014 року Закону України “Про Кабінет Міністрів України”, Кабінет Міністрів України отримав повноваження утворювати  утворювати, реорганізовувати та ліквідовувати відповідно до закону міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади.

 Так як Закон України “Про відновлення дії окремих положень Конституції України” прийнято в неконституційний спосіб через відсутність висновків Конституційного Суду України , то відповідно і базові зміни в Конституції України які стали основою нового закону України “Про Кабінет Міністрів України” в частині  утворювати, реорганізовувати та ліквідовувати відповідно до закону міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади , які було основою нового є НЕКОНСТИТУЦІЙНІ та НЕЗАКОННІ.

  Обов’язково слід звернути увагу на те , що після прийняття та підпису Закону України “Про Кабінет Міністрів України” головою Верховної Ради України, Закон України “Про Кабінет Міністрів України” підписує Президент України.

 Оприлюднення Закону України “Про Кабінет міністрів України” мало бути здійснено після підпису даного Закону Президентом України і тільки після цього відбувається оприлюднення та набрання чинності даного закону, що закріплено положеннями абзацу 2, ст.94 Конституції України (254к/96-ВР).

  Закон України “Про Кабінет Міністрів України” набув чинності 2 березня 2014 року (що підтверджується даними з офіційного сайту ВРУ  http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=49793 — роздруківка в додатках).

  Але повернення Закону України “Про Кабінет Міністрів України” з підписом Президента України до Верховної Ради України відбулось  4 березня 2014 року (роздруківка з офіційного сайту ВРУ в додатках).

 Тобто Закон України “Про Кабінет Міністрів України” набув чинності ще до його писання Президентом України , що прямо суперечить положенням абзацу 2, ст.94 Конституції України (254к/96-ВР).

  Керуючись неконституційним та незаконним п.9-1,ст.116 Конституції України (254к/96-ВР) та неконституційною і незаконною ч.1 , ст.20 Закону України “Про кабінет Міністрів України” , Кабінетом Міністрів України  було винесено постанову № 537 “Про утворення територіальних органів Державної податкової служби” від 19 червня 2019 року , та постанову № 1200 “Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України” від 18 грудня 2018 року.

 Обов’язково слід розглянути питання щодо незаконності утворення і діяльності Казначейства України так як  вимозі про сплату боргу(недоїмки) № Ф-3063-57 в сумі 26 539 грн 26 коп  від 07 листопада 2019 року , банк отримувача є Казначейство України.

  Державна казначейська служба України (Казначейство України) утворена Указом Президента України  №1085/2010”Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади” від 9 грудня 2010 року.

  Указом Президента України N 460/2011  “Про Положення про Державну казначейську службу України “ від 13 квітня 2011 року , було затверджено Положення про  Державну казначейську службу України (далі Положення про Казначейство України).

  Ст.16  Положення про Казначейство України закріплено , що Казначейство України є юридичною особою публічного права, має печатку із  зображенням  Державного  Герба  України  та  своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в Казначействі України.

 

   Статут(Положення) є установчим документом суб’єкта господарювання , що закріплено положеннями ч.1,ст.57 Господарського Кодексу України.

 Юридична особа публічного права  Державна казначейська служба України є суб’єктом Єдиного  державного  реєстру  підприємств   та  організацій України , що закріплено положеннями ст.2 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України (затверджено постановою Кабінету Міністрів України  від 22 січня 1996 р. N 118 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 червня 2005 р. N 499 ( 499-2005-п ).

    Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України

(ЄДРПОУ) - це  автоматизована  система  збирання,  накопичення  та

опрацювання даних  про  юридичних  осіб  всіх  форм  власності  та

організаційно-правових     форм    господарювання,    відокремлені

підрозділи юридичних осіб,  що знаходяться на території України, а

також   відокремлені   підрозділи   юридичних   осіб  України,  що

знаходяться за її межами ,що закріплено положеннями ст.1  Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України.

  Реєстр ЄДРПОУ  ведеться з метою ,забезпечення єдиного   державного   обліку  та  ідентифікації суб'єктів що закріплено положеннями ст.3  Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України.

  Інформаційний фонд Реєстру містить ідентифікаційні дані - ідентифікаційний код та найменування суб'єкта, що закріплено положеннями ст.4 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України.

  Присвоєння ідентифікаційних кодів з Реєстру (коду ЄДРПОУ) здійснюється державними реєстраторами - суб'єктам, на яких поширюється дія

Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" , що закріплено положеннями ст.5 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України.

   Суб’єктами державної реєстрації є виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська та Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, нотаріуси - у разі державної реєстрації юридичних осіб (крім випадків, передбачених абзацами другим - четвертим цього пункту) та фізичних осіб — підприємців , що закріплено положеннями п.14.ч.1,ст.1 Закону України”Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань”.

   Державна реєстрація новоутвореної шляхом заснування юридичної особи  Державної казначейської служби України відбулась 16 лютого 2019 року державним реєстратором Печерської районної в місті Києві державної адміністрації Іванишиною Ларисою Іванівною з присвоєнням ідентифікаційного коду ЄДРПОУ 37567646 (дані з витягу ЄДР-копія в додатках).

 Тобто з моменту державної реєстрації в органах статистики та присвоєння ідентифікаційного коду-коду ЄДРПОУ  37567646 , юридична особа публічного права Державна казначейська служба України є суб’єктом господарювання.

 Ч.1,ст.8 Господарського Кодексу України визначено , що держава, органи державної влади та органи місцевого самоврядування не є суб'єктами господарювання.

 Вказані вище факти прямо вказують на те , що юридична особа публічного права  Державна казначейська служба України (Казначейство України) з ідентифікаційним кодом ЄДРПОУ 37567646 ,є суб’єктом господарювання і не має права здійснювати будь- які дії як суб’єкт владних повноважень так як не є органом державної виконавчої влади України.

 Відразу звертаю увагу суду ,що в разі посилання відповідача по справі на Положення про Державну казначейську службу України яке затверджене  постановою Кабінету Міністрів України № 215 “Про затвердження Положення про Державну казначейську службу України” від 15 квітня 2015 року , дане положення взагалі не стосується Казначейства України , так в даному положенні скорочена назва Дежавної казначейської служби України -Казначейство , а в  Положенні про  Державну казначейську службу України (затвердженому  Указом Президента України N 460/2011  “Про Положення про Державну казначейську службу України “ від 13 квітня 2011 року) скорочена назва Державної казначейської служби України — Казначейство України.

Наступним викладаю юридично обґрунтовані належні докази того , що нарахування заборгованості по сплаті  боргу(недоїмки) по ЄСВ № Ф-3063-57 в сумі 26 539 грн 26 коп  від 07 листопада 2019 року , є незаконним та таким , що має на меті подвійне притягнення до відповідальності у вигляді одночасного нарахування пені та штрафу.

 Наказом Міністерства Фінансів України № 449 “Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ” від 20 квітня 2015 року , затверджено  Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі Інструкція).

  Ст.1,розділу VI Інструкції закріплено , що До платників, які не виконали визначені Законом обов’язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.

  Положеннями абзацу 2,ст.2 ,розділу VI Інструкції закріплено , що у разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції.

  Положеннями абзацу 4,ст.2 розділу VI Інструкції закріплено , що суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

 Тобто в будь-якому випадку в суму  26 539 грн 26 коп яку вказано  у вимозі про сплату боргу(недоїмки) по ЄСВ № Ф-3063-57 від 07 листопада 2019 року входять пеня і штраф , що повинно вказуватись в графі штрафи і пеня.

  Штраф це вид адміністративного стягнення , що закріплено положеннями абзацу 1,ст.24 КупАП.

 Згідно зі ст. 165 прим.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року № 8073-Х зі змінами та доповненнями:

  1. Несплата або несвоєчасна сплата ЄВ, у тому числі авансових платежів, у сумі, що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян(5100 грн.), – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від сорока до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

  За повторне за рік вчинення таких дій – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

  2. Несплата або несвоєчасна сплата ЄВ, у тому числі авансових платежів, у сумі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від вісімдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 За повторне за рік вчинення таких дій – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 Для накладення штрафу контролюючий орган повинен скласти протокол про адміністративне правопорушення.

  Положеннями ,ст.4 розділу VI Інструкції закріплено ,що Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи), а надсилається вимога про сплату боргу (недоїмки), якщо дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів та якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску і повинна крім загальних реквізитів,  містити відомості про розмір боргу, в тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов’язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.

    У випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним органом доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки,а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки , що закріплено положеннями абзацом 2,ст.3 ,розділу VI Інструкції.

  Положеннями ст.4, розділу VI Інструкції закріплено , що Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Тобто вимога по сплаті заборгованості по сплаті  боргу(недоїмки) по ЄСВ № Ф-3063-57 в сумі 26 539 грн 26 коп  від 07 листопада 2019 року, повинна обов’язково містити дані про розмір штрафу, пені і надсилатись тільки після акту перевірки який мені повинні були вручити особисто , а штраф має бути офіційно задокументований протоколом у відповідності до положень КупАП.

Я, Дарія Віталіївна Рукавішнікова ніколи не отримувала ні особисто ні поштовим чи електронним листом акт перевірки щодо заборгованості по сплаті ЄСВ , ніколи не отримувала і не  підписувала протокол про накладення штрафу за несплату ЄСВ .

    У вимозі про сплату боргу (недоїмки) № Ф-3063-57 від 07 листопада 2019 року ,виданій суб’єктом господарювання юридичною особою публічного права   Головним Управлінням Державної податкової служби у Дніпропетровській області вказано , що банк одержувача Казначейство України з МФО 899998.

   Наступним розглянемо незаконність існування рахунків які надано виданій суб’єктом господарювання юридичною особою публічного права   Головним Управлінням Державної податкової служби у Дніпропетровській області , та те , що сплачені мною кошти будуть зараховані на рахунки невідомої банківської установи з метою привласнення та особистого використання.

 Єдиний Соціальний Внесок (далі ЄСВ)про який йдеться у вимозі про сплату боргу(недоїмки) виданій неконституційним утворенням  суб’єктом господарювання юридичною особою публічного права   Головним Управлінням Державної податкової служби у Дніпропетровській області ,це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування , що закріплено положеннями п.2,ч.1,ст.1 Закону України ”Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”.

  ЄСВ не є видом податку і збору в Україні і не є бюджетними коштами.

Статтею 9-ю Податкового Кодексу України дано вичерпний перелік загально державних податків і зборів:

- податок на прибуток підприємств;

- податок на доходи фізичних осіб;

- податок на додану вартість;

- акцизний податок;

- екологічний податок;

- рентна плата;

- мито;

 

Ст.1 Податкового Кодексу України дано вичерпний перелік місцевих податків та зборів:

 - податок на майно;

 - єдиний податок.

 До місцевих зборів належать:

 - збір за місця для паркування транспортних засобів;

 - туристичний збір.

- місцеві ради обов’язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю, крім земельного податку за лісові землі).

 Податкові надходження(загальнодержавні податки,місцеві податки та збори), неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, плату за надання адміністративних послуг, власні надходження бюджетних установ) , це доходи бюджету , що закріплено положеннями п.23,ч.1, ст.2 Бюджетного Кодексу України і є бюджетними коштами , що закріплено положеннями п.11,ч.1,ст.2 Бюджетного Кодексу України.

  З 1 січня 2020 року Державна казначейська служба України ввела в дію нові рахунки IBAN для зарахування податків, зборів, платежів до державного та місцевих бюджетів.

 Положеннями п.23,ч.1,ст.2 Бюджетного Кодексу України закріплено ,що  рахунок, відкритий центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів (далі - Казначейство України), у Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у системі електронних платежів Національного банку України, на якому консолідуються кошти державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування та кошти інших клієнтів, які відповідно до законодавства знаходяться на казначейському обслуговуванні — це єдиний казначейський рахунок.

  Тобто рахунки Державної казаначейської служби України розміщено в Національному Банку України.

 Національний Банк України в якому знаходиться єдиний казначейський рахунок , має код МФО 300001.

 МФО — це 6-значний код, який використовується для ідентифікації банківських установ в Україні. Включений до довідника банківських установ України.

 У вимозі про сплату боргу(недоїмки) № Ф-3063-57 від 07 листопада 2019 року вказано код МФО 899998.

 За офіційними даними Довідника банківських установ України, які мають банківську ліцензію (роздруківка з офіційного сайту Національного Банку України в додатках — посилання на офіційний електронний сайт https://old.bank.gov.ua/control/bankdict/banks?type=369&sort=mfo_code), в Україні відсутня будь-яка банківська установа з кодом банку МФО 899998.

  Вищевказане є прямим доказом незаконності наданих мені реквізитів вказаних у  вимозі про сплату боргу(недоїмки) № Ф-3063-57 від 07 листопада 2019 року.

  Також звертаю увагу суду на наступне. З моменту реєстрації в органах статистики 18 серпня 2016 року , я як фізична особа — підприємець не здійснювала підприємницьку діяльність і не подавала звіти , тому перед тим як нарахувати мені заборгованості з несплати ЄСВ в сумі  26 539 грн 26 коп. ,  суб’єкт господарювання юридична особа Криворізьке північне Управління  Головного Управління ДПC у Дніпропетровській області код ЄДРПОУ  43187940 , повинно було провести перевірку на предмет отримання мною доходів від підприємницької діяльності  та ініціювати закриття ФОП.

 

  Приписами п.2, ч.1, ст.7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон)встановлено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

  У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

 Отже, зазначені платники податків мають обов'язок сплачувати внесок у розмірі, який встановлено законом, незалежно від отримання доходу (прибутку).

 До переліку цих платників податків не відносяться фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування.

  Приписами п.3, ч.1, ст.7 Закону встановлено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у п.4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

 Закон не містить застереження для фізичних осіб-підприємців, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, стосовно сплати внеску незалежно від отримання доходу.

 Внесок нараховується виключно на визначену самостійно суму доходу і обмежений мінімумом і максимумом.

 Отже, у фізичної особи-підприємця, яка обрала спрощену систему оподаткування та не отримує дохід (не здійснює підприємницьку діяльність), не виникає обов'язку сплачувати внесок у мінімальному розмірі.

 

 Такої ж правової позиції дотримався Кіровоградський окружний адміністративний суд в рішенні від 23 травня 2019 року (справа N 340/453/19).

  Крім того  Кіровоградський окружний адміністративний суд в рішенні від 23 травня 2019 року (справа N 340/453/19) зазначив, що автоматичне нарахування ЄСВ суперечить закону , а ДФС мало право нарахувати внесок, прийнявши вимогу про його сплату, на підставі:

- акту перевірки;

- звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів;

- бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) нараховується внесок (Відомості з інтегрованої картки платника внеску та з Реєстру не входять до переліку “інших документів”, оскільки не підтверджують суми виплат (доходу). Такі відомості є підставою призначення перевірки).

  Бездіяльність податкових органів не повинна призводити до сплати ЄСВ За “старими” правилами (п.11.30 наказу Мінфіну №1588 в редакції до 10.05.2016р), якщо ФОП не звітував перед податківцями більше року, то останні зобов’язані були ініціювати процедуру “закриття” такого ФОП.

  У свою чергу, ЄСПЛ, у своєму рішенні по справі “Лелас проти Хорватії” (заява № 55555/08, п.74, від 20 травня 2010 року), відзначив, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов’язків.

  ДПС має право нарахувати ЄСВ “на підставі: а) акту перевірки; б) звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів; в) бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до Закону нараховується внесок. Позивач не подавав звітність, … державний орган не проводив перевірку стосовно позивача, не випробовувались та не надавались до відповідача бухгалтерські та інші документи. Дана судова практика випливає з рішень Дніпропетровського окружного адмінсуду від 02.07.2019 по справі № 160/4300/19, від 25.06.2019 по справі №160/3686/19, Київського окружного адмінсуду від 26.04.2019 по справі №320/5965/18.

 Обов’язок щодо сплати ЄСВ незалежно від наявності доходу порушує конституційні права Сплата “бездохідного” ЄСВ – несправедливий обов’язок: Конституційний Суд України у рішенні від 02.11.2004 №15-рп/2004 зазначив: “Справедливість – одна із основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права”.

  В даному випадку нема і натяку на дотримання принципу справедливості, оскільки вказані “бездохідні” нарахування порушують право на свободу підприємницької діяльності, право власності та балансу інтересів держави та окремої особи. Не назвеш справедливим і той факт, що сплата ЄСВ прив’язується лише до самого підприємницького статусу особи (незалежно від фінансових результатів її діяльності як ФОП). Соціальний захист – це право особи, а не її обов’язок (ст.46 Конституції України).

  Отже, донараховані ФОП суми ЄСВ при відсутності діяльності та фактів отримання доходу на виконання наданого йому Конституцією України права на соціальний захист, по-перше, є нічим іншим як обов’язком, а по-друге, не відповідають меті та завданням Закону, а також ідеї соціальної справедливості, чим порушують ст.8 Конституції України.

  Великою Палатою Верховного суду в справі № 340 453 19 від 24 вересня 2019 року , було визначено , що ФОП має сплачувати  недоїмку (борг)з ЄСВ лише на підставі акту перевірки.

 Положеннями ч.1,ст.77 КАС закріплено , що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

 В даному адміністративному позові , мною викладено юридично обґрунтовані , беззаперечні факти і обставини того , що:

 - Суб’єкт господарювання юридична особа публічного права Головне Управління ДПС у Дніпропетровській області  з ідентифікаційним кодом ЄДРПОУ 43145015 не є органом державної виконавчої влади і має права на видання будь-яких документів від імені суб’єкта владних повноважень.

 -  Вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-3063-57 в сумі 26 539 грн 26 коп від 07 листопада 2019 року має прямі ознаки сфальсифікованого документу.

 -  Ідентифікаційний код МФО 899998 є кодом банківської установи яка не зареєстрована в Україні.

 -  Акт перевірки щодо заборгованості по сплаті ЄСВ , ніколи не отримувала і не  підписувала.

-  Протокол про накладення штрафу за несплату ЄСВ ніколи не отримувала і не  підписувала.

-  Коштами які вказано в вимозі  про сплату боргу (недоїмки) № Ф-3063-57 в сумі 26 539 грн 26 коп від 07 листопада 2019 року ,хочуть незаконно заволодіти певні особи з метою особистого використання.

  Положеннями ч.3,ст.77 КАС закріплено,що докази суду надають учасники справи.

  В додатках до адміністративного позову мною надаються всі необхідні докази на підтвердження обставин щодо незаконності та протиправності  вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-3063-57 в сумі 26 539 грн 26 коп від 07 листопада 2019 року.

 Положеннями ч.2,ст.77 КАС закріплено  , що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

   Тому саме відповідач по справі  Суб’єкт господарювання юридична особа публічного права Головне Управління ДПС у Дніпропетровській області  з ідентифікаційним кодом ЄДРПОУ 43145015 має обґрунтовано довести та надати:

- Що є органом державної виконавчої влади України , а не суб’єктом господарювання.

- Що утворений в законний спосіб і має право здійснювати владні повноваження від імені держави.

- Що ідентифікаційний код МФО 899998 є кодом банківської установи яка не зареєстрована в Україні.

- Наявність Акту перевірки щодо заборгованості по сплаті ЄСВ.

- Акт перевірки щодо заборгованості по сплаті ЄСВ.

- Факт письмового підтвердження вручення мені Акту перевірки щодо заборгованості по сплаті ЄСВ.

- Існування протоколу про накладення штрафу за несплату ЄСВ.

- Протокол про накладення штрафу за несплату ЄСВ.

- Що має право відкриття рахунків в не уповноваженому державою Національному Банку України.

- Що коштами які вказано в вимозі  про сплату боргу (недоїмки) № Ф-3063-57 в сумі 26 539 грн 26 коп від 07 листопада 2019 року , не заволодіють треті особи з метою особистого використання.

  Також в додатках додаю квитанцію про сплату необхідної суми 72 грн 40 коп вказаної в ухвалу суду від  22 січня 2020 року .

 На підставі вищевикладеного,керуючись Конституцією України, Законоом України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”,Законом України “Про судоустрій і статус суддів”, положеннями Кодексу Адміністративного судочинства

 

                            ПРОШУ СУД:

  1).Визнати протиправною та скасувати Вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-3063-57 від 07 листопада 2019 року ,виданої  Криворізьким північним Управлінням ГУ ДПС у Дніпропетровській області, про сплату Дарією Віталіївною Рукавішніковою заборгованості по сплаті Єдиного соціального внеску в сумі 26 539 грн 26 коп.

  2).Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Криворізького північного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області на користь  Дар’ї Віталіївни Рукавішнікової судові витрати в сумі 840 грн 80 коп.

  Обов’язкових заходів для досудового врегулювання спору Законом не передбачено , не вживалось.

 Заходів для забезпечення позову вжито у вигляді надання суду власноруч завірених додатків та отриманих платних витягів з ЄДР

 Заходи для забезпечення доказів подано у вигляді роздруківок з офіційних сайтів завірених власним підписом та платних електронних витягів з ЄДР — копії в додатках.

  Підтверджую , що не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

 Додатки  -   аркушів:

  1). Копія паспорта позивача 1,2,3 сторінки (завірені власним підписом) — 2 аркуші.

  2). Копія ідентифікаційного коду (завірені власним підписом) — 1 аркуш.

  3). Копія Вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-3063-57 від 07 листопада 2019 року, виданої  Криворізьким Північним Управлінням Головного Управління Державної Фіскальної Служби у Дніпропетровській області , (завірена власним підписом) - 1 аркуш.

  4). Витяг з ЄДР щодо суб’єкта господарювання юридичної особи публічного права ГУ ДПС в Дніпропетровській області (завірений власним підписом)- 6 аркушів.

  5). Витяг з ЄДР щодо суб’єкта господарювання юридичної особи публічного права Криворізького управління ГУ ДПС в Дніпропетровській області (завірений власним підписом) — 2 аркуші.

  6). Роздруківка з офіційного сайту ВРУ Постанови Кабінету Міністрів України № 537 з Додатком 1 та Додатком 2 (завірені власним підписом)-6 аркушів.

  7). Роздруківка Положення про ГУ ДПС в Дніпропетровській області (завірене власним підписом)- 14 аркушів.

  8). Роздруківка з офіційного сайту ВРУ Постанови Кабінету Міністрів України № 1200 (завірена власним підписом)-4 аркуші.

  9). Роздруківка з офіційного сайту ВРУ Постанови Кабінету Міністрів України № 227 (завірена власним підписом)- 25 аркушів.

  10). Витяг з ЄДР щодо суб’єкта господарювання юридичної особи публічного права Державної податкової служби України (завірено власним підписом)— 3 аркуші.

  11).Запит до КСУ щодо надання висновків (завірено власним підписом) — 3 аркуші.

  12). Відповідь з КСУ (завірено власним підписом) — 1 аркуш.

  13). Роздруківка з офіційного сайту ВРУ пояснювальної записки (завірено власним підписом) — 2 аркуші.

  14). Роздруківка  з офіційного сайту ВРУ про дату публікації ЗУ “Про Кабінет Міністрів України”(завірено власним підписом) — 4 аркуші.

15). Витяг з ЄДР щодо суб’єкта господарювання юридичної особи публічного права Державної казначейської служби України (завірено власним підписом) — 5 аркушів.

16). Роздруківка з офіційного сайту НБУ щодо МФО банківських установ України (завірено власним підписом) — 9 аркушів.

  17). Копія адміністративного позову для відповідача з такою ж кількістю додатків як і для суду -

  18). Копія квитанції про доплату необхідної суми судового збору(завірено власним підписом) — 1 аркуш.

  19). Клопотання про поновлення строку

  20). Копія конверта на підтвердження дати отримання ухвали суду поштовим листом (завірено власним підписом) — 2 аркуші.

Телеграм: https://t.me/bagnetnacii
Фейсбук: https://www.facebook.com/groups/bagnetnacii
Сайт: http://bagnetnacii.blogspot.com

Фінансову підтримку діяльності ГО «Багнет Нації» можна здійснити на картку ПриватБанку 5168 7427 1422 2175 на ім’я Сергій Філіпенко. Дякуємо за Ваш внесок у відновлення конституційного устрою України!