Читайте також: Відсутність
громадянства у судді не є підставою для його відводу)))
Повторний
відвід судді без громадянства Казака С. Ю.
Третій відвід судді Кіровського райсуду Казака С. Ю.
Телеграм: https://t.me/bagnetnacii
Фейсбук: https://www.facebook.com/groups/bagnetnacii
Сайт: http://bagnetnacii.blogspot.com
Фінансову підтримку
діяльності громадського об’єднання ГО ОПГ «Багнет Нації» можна здійснити
переказом на картку ПриватБанку № 5168 7427 1422 2175 на ім’я Сергій
Філіпенко. Дякуємо за Ваш вагомий внесок у відновлення конституційного
устрою України!
КІРОВСЬКИЙ
РАЙОННИЙ СУД
МІСТА
ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
пр-т Пушкіна, 29, місто Дніпро,
Дніпропетровська область, 49101
Громадянин
України, Українець:
Сергій
Веніамінович Філіпенко,
e-mail: svf2011@ukr.net
Справа №
932/11639/20
Суддя: Казак
С. Ю.
На посаду судді може бути призначений
громадянин Самостійної української
держави України…
(Частина третя статті 127. в контексті преамбули Конституції України)
Звільняється від кримінальної
відповідальності громадянин України, якщо він на виконання злочинного завдання
іноземної держави, іноземної організації або їх представників ніяких дій не
вчинив і добровільно заявив органам державної влади про свій зв'язок з ними та
про отримане завдання.
(частина друга
статті 111 Кримінального кодексу України)
ЗАЯВА
про відвід судді Казака С. Ю. в порядку положень
пункту 4 частини першої статті 75 КПК України: за наявності інших обставин, які
викликають сумнів у його неупередженності
В провадженні судді Кіровського районного суду міста Дніпропетровська
Казака С. Ю. знаходиться моя справа № 932/11639/20, стосовно розгляду моєї скарги від 12
жовтня 2020 року на бездіяльність слідчого СВ Шевченківського ВП ДВП ГУНП в
Дніпропетровській області, який не вніс відповідні відомості до Єдиного реєстру
досудових розслідувань (ЄРДР) за моєю заявою від 08 жовтня 2020 року (ЄО/ЖЄО №
44548 від 09.10.2020 року) про кримінальний злочин який підпадає під
кваліфікацію частини першої статті 109 Кримінального кодексу України (повалення
конституційного ладу), вчинений суддею Бабушкінського районного суду міста
Дніпропетровська Яковлевим Д. О.
Розгляд даної справи було призначено на 13:45 на 28.01.2021 року за
головуванням судді Кіровського районного суду міста Дніпропетровська Казака С.
Ю. в приміщенні Кіровського районного суду міста Дніпропетровська за адресою:
місто Дніпро, проспект Пушкіна, 29.
Слід зазначити, що раніше (08.04.2020 року) суддею Кіровського районного
суду міста Дніпропетровська Казаком С. Ю. вже розглядалася подібна справа за
схожими обставинами щодо невнесення слідчим СВ Соборного ВП ДВП ГУНП в
Дніпропетровській області відповідних відомостей до ЄРДР за моєю заявою про
кримінальний злочин, який підпадав під кваліфікацію частини першої статті 375
КК України (неправосудне рішення), вчинений суддею Жовтневого районного суду
міста Дніпропетровська Наумовою О. С., яка відмовила у задоволенні моєї скарги
від 17.02.2020 року на бездіяльність слідчого СВ Соборного ВП ДВП ГУНП в
Дніпропетровській області, який не вніс до ЄРДР відповідні відомості за моєю
заявою від 12.02.2020 року про кримінальний злочин який підпадає під
кваліфікацію статті 367 КК України (службова недбалість), який було вчинено
колегією суддів Третього апеляційного адміністративного суду, під час судового
засідання. В зазначеному судовому засіданні суддя Казак С. Ю. проявив свою
упередженість та не задовольнив мою скаргу, чим сприяв порушенню моїх прав,
свобод та норм чинного законодавства. Дане судове засідання можна переглянути
за посиланням: (https://www.youtube.com/watch?v=6h2cVc-GpgU).
В контексті
викладеного вище варто зазначити, що преамбулою
Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХІ чергового з’їзду суддів
України від 22.02.2013 року, визначено, що здійснення права кожного на
судовий захист на основі принципу верховенства права, здійснення правосуддя від
імені держави Україна виключно на підставі Конституції та законів України, міжнародних договорів України,
згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, висувають високі вимоги до моральних якостей кожного
судді.
«Усвідомлюючи значимість своєї
місії, з метою зміцнення та підтримки довіри суспільства до судової влади судді
України вважають, що зобов'язані демонструвати і пропагувати високі стандарти
поведінки, у зв'язку з чим добровільно беруть на себе більш істотні обмеження,
пов'язані з дотриманням етичних норм як у поведінці під час здійснення
правосуддя, так і в позасудовій поведінці».
Відповідно до положень статей даного Кодексу: «суддя повинен бути прикладом неухильного додержання
вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання
високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність,
незалежність, неупередженість та справедливість суду.
Суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку
розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була
бездоганною.
Суддя повинен старанно й неупереджено виконувати
покладені на нього обов'язки та вживати заходів для поглиблення своїх знань та
вдосконалення практичних навичок.
Суддя повинен здійснювати судочинство в межах та
порядку, визначених процесуальним законом, і виявляти при цьому тактовність,
ввічливість, витримку й повагу до учасників судового процесу та інших осіб.
Суддя повинен виконувати обов'язки судді безсторонньо і
неупереджено та утримуватися від поведінки, будь-яких дій або висловлювань, що
можуть призвести до виникнення сумнівів у рівності професійних суддів, народних
засідателів та присяжних при здійсненні правосуддя».
Після перегляду зазначеного вище відео і прочитання положень Кодексу
суддівської етики, стають зрозумілими причини упередженості непрофесійного
судді Казака С. Ю., в рамках розгляду подібних справ. Причиною цьому
є низький рівень знань суддею Конституції України, нормативних актів
міжнародного права, які є частиною національного законодавства України, а також
норм Кримінального процесуального кодексу України та їх тлумачення на свій
власний розсуд. На відео видно, як суддя Казак С. Ю., примушує присутніх у
судовому засіданні представників Громадської організації «Багнет Нації»,
вчиняти не передбачені законом дії, - примушуючи присутніх вдягнути маски.
Через очевидний, явно низький фах
судді Казака С. Ю., 27 січня 2021 року через канцелярію Кіровського районного
суду міста Дніпропетровська, на встановлення правоздатності і компетентності
зазначеного судді, було зареєстровано відповідний запит на інформацію від
Громадської організації «Об’єднана правозахисна група «Багнет Нації».
Крім того, за викладених вище обставин 27 січня 2021 року мною було
подано заяву про відвід судді Казака С. Ю. по причині відсутності у нього
конституційного громадянства Самостійної Української Держави України (про що мені
відомо достеменно), а відповідно і повноважень судді.
29 січня 2021 року, мою, вищезазначену заяву від 27 січня 2021 року про
відвід судді Казака С. Ю. було розглянуто суддею Кіровського районного суду
міста Дніпропетровська Вусик Є. О. Дана заява залишилась без задоволення, хоча
до неї були приєднані неспростовні факти, викладених у заяві доводів і
обґрунтувань, із посиланням на історично-юридичні факти і обставини.
Слід зауважити, що на мою суб’єктивну думку судове засідання за
головуванням судді Вусик Є. О. мало суто формально-процедурний характер. Адже,
напередодні 28 січня 2021 року о 14:51 і 14:53 на свій мобільний телефон, я,
отримав SMS-повідомлення
від помічника судді Вусик Є. О. про виклик на 11:00 29.01.2021 року щодо
розгляду заяви про відвід судді Казака С. Ю., а о 15:52 (28.01.2021), я,
отримав SMS-повідомлення
від помічника судді Казака С. Ю. про виклик на 14:00 29.01.2021 року. Це
підтверджує той факт, що суддя Казак С. Ю. знав достеменно про рішення, яке
постановить його колега суддя Вусик Є. О.
З огляду на викладений факт явної змови зазначених вище суддів, мною, 02
лютого 2021 року було подано до канцелярії Кіровського районного суду міста
Дніпропетровська запит на інформацію № ЗПІ/075/21 від Громадської організації
«Об’єднана правозахисна група «Багнет Нації» (як уповноваженим представником
зазначеної ГО), відносно встановлення правосуб’єктності (правоздатності,
дієздатності і деліктоздатності) судді Вусик Є. О.
Також слід зазначити, що формальний характер набув розгляд моєї другої
заяви від 02 лютого 2021 року про відвід судді Казака С. Ю., який розглянула 04
лютого 2021 року його колега – суддя Васіна Л. А. Зазначу, що суддя Васіна Л.
А. проігнорувала, і не взяла до уваги ані доводи наведені у тексті самої заяви,
ані направлене мною на її ім’я клопотання з додатками від 04 лютого 2021 року,
яке я, направляв на електронну адресу суду, про що свідчать відповідні
скриншоти, що додаються до даного провадження окремим клопотанням від 08 лютого
2021 року.
Наступну (третю) заяву від 08 лютого 2021 року про відвід судді Казака
С. Ю., було розглянуто 11 лютого 2021 року його колегою – суддею Кіровського
районного суду міста Дніпропетровська Черваньовою Ю. М., яка також не
задовольнила мою заяву про відвід.
З приводу встановлення і підтвердження конституційних повноважень судді
Черваньової Ю. М., мною, до канцелярії Кіровського районного суду міста
Дніпропетровська було подано запит на інформацію від 11.02.2021 року №
ЗПІ/083/21, надана відповідь на який, так само як і на всі попередні запити,
буде опублікована на сайті «Багнет Нації».
В своїй Постанові № 9 від 01.11.1996 року «Про
застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» Пленум Верховного
Суду України наголосив, що «Відповідно до статті 8 Конституції в Україні визнається
і діє принцип верховенства права. Конституційні права та
свободи людини і громадянина є
безпосередньо діючими. Вони визначають цілі і зміст законів
та інших нормативно-правових актів,
зміст і
спрямованість діяльності органів законодавчої та виконавчої влади,
органів місцевого самоврядування і
забезпечуються захистом
правосуддя.
Виходячи із зазначеного
принципу та гарантування Конституцією судового
захисту конституційних прав і свобод,
судова діяльність має бути спрямована на захист цих прав
і свобод від
будь-яких посягань шляхом забезпечення
своєчасного та якісного розгляду конкретних справ. При цьому
слід мати на увазі, що згідно зі статтею 22 Конституції закріплені в ній права і свободи людини й
громадянина не є вичерпними.
Оскільки
Конституція України, як зазначено в її
статті 8, має найвищу юридичну силу, а
її норми є нормами прямої дії, суди при
розгляді конкретних справ мають
оцінювати зміст будь-якого закону чи
іншого нормативно-правового акта
з точки зору його відповідності Конституції
і в усіх
необхідних випадках
застосовувати Конституцію як акт прямої дії.
Судові рішення мають
грунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке
не суперечить їй».
Але, як вбачається з постановлених ухвал що судді Вусик Є. О., що судді
Васіної Л. А., що судді Черваньової Ю. М. - дані особи ігнорують не тільки
рішення вищої в ієрархії судоустрою інстанції, не тільки фундаментальні засади
чинної Конституції України, як Основного закону прямої дії, а й міжнародні
договори.
В контексті наведеного слід зауважити, що відповідно до положень частини
першої статті 9. Конституції України та норм статті 19 Закону України від 29
червня 2004 року № 1906-ІV «Про міжнародні договори України» встановлено, що чинні міжнародні договори України, згода
на обов'язковість яких надана Верховною Радою
України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку,
передбаченому для норм національного законодавства. Якщо
міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку,
встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті
законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Зважаючи на наведене вище вкотре слід наголосити, що засадничими
принципами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод
(ратифікованої Верховною Радою України Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав
людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,
4, 7 та 11 до Конвенції») є довіра до суду встановленого законом.
Отже, довіра до суду, і правосуддя загалом, має базуватись виключно на
засадах чіткого дотримання і виконання норм чинного законодавства, і в першу
чергу Конституції України, в сукупності їх відповідності чинним міжнародним
договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і які є
частиною національного законодавства України.
Як вже зазначалось раніше, в попередній заяві про відвід судді Казака С.
Ю. відповідно до офіційних відомостей оприлюднених на сайті Національного
агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) (https://declarations.com.ua/declaration/nacp_2e323f80-4249-4461-9b50-5899db5d18cc), суддя (а не «професійний суддя»)
Кіровського районного суду міста Дніпропетровська Казак Сергій Юрійович отримує
заробітну плату та іншу матеріальну допомогу за місцем офіційного
працевлаштування від юридичної особи зареєстрованої в Україні, компанії з
назвою «Територіальне управління Державної судової адміністрації в
Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ: 26239738). Даний факт є грубим
порушенням норм чинного законодавства та має ознаки повалення визначеного конституційного
ладу – порядку, встановленого Конституцією України (254к/96-ВР) – Самостійної Української Держави
України.
В цьому контексті варто зауважити, що згідно положень частини першої
статті 99. Конституції грошовою одиницею України є гривня. Положеннями пункту 1
частини другої статті 92. Конституції України визначено, що виключно законами
України встановлюються Державний бюджет України і бюджетна система України;
система оподаткування, податки і збори; засади створення і функціонування фінансового,
грошового, кредитного та інвестиційного ринків; статус національної валюти, а
також статус іноземних валют на території України; порядок утворення і
погашення державного внутрішнього і зовнішнього боргу; порядок випуску та обігу
державних цінних паперів, їх види і типи.
На превеликий жаль в відомостях Верховної Ради України (https://www.rada.gov.ua) Закону України «Про статус
національної валюти» не значиться у зв’язку із тим, що остання не ухвалювала
відповідний закон, в якому б визначався не тільки статус національної валюти
(гривні), а й був би затверджений законом її опис. В свою чергу опис
національної валюти мав би містити посилання на обов’язкову наявність на кожній
банкноті будь-якого номіналу державних символів Самостійної Української Держави
України, визначених статтею 20. Конституції України.
Раніше, я, вже додавав до матеріалів даної справи копію запиту на
інформацію Громадської організації «Об’єднана правозахисна група «Багнет Нації»
(від 20 липня 2020 року № ЗПІ/004/20) та копію відповіді Верховної Ради України
(від 27 липня 2020 року № 18/10-1213) стосовно підтвердження відсутності закону, яким затверджено опис державних символів України
та порядок їх використання. Слід зауважити, що в даному законі повинна б була
бути згадка і про використання державної символіки на національній валюті.
Натомість єдиною згадкою про введення в обіг на території України
власної національної валюти є Постанова Президії Верховної Ради України від 14 листопада
1991 року № 1809-ХІІ «Про національну валюту на Україні». А частковим описом
грошової одиниці є Постанова Президії Верховної Ради України від 10 грудня 1991
року № 1952-ХІІ «Про затвердження назви і характерних ознак грошової одиниці
України». Зазначу, що обидва згаданих документи на сайті Верховної Ради України
не значаться як «чинні».
Отже, слід констатувати, що в контексті відсутності зазначених вище
законів («Про статус національної валюти» і «Про опис державних символів
України та порядок їх використання»), задекларовані суддею Казаком С. Ю. в
своїй декларації доходи, отримані ним в незаконний спосіб від ТУ ДСА у
Дніпропетровській області, та й ще в сурогатній валюті («гривні»), як дії,
підпадають під правову кваліфікацію частини п’ятої статті 191 Кримінального
кодексу України.
Згідно пункту 4 частини першої статті 75 Кримінального процесуального
кодексу України слідчий суддя, суддя або присяжний
не може брати участь у кримінальному провадженні за
наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Низький рівень знань судді Кіровського районного суду міста
Дніпропетровська Казака С. Ю. положень чинної Конституції України та намагання
його компенсації за рахунок статусу (службового становища), є неприхованими
ознаками упередженості даної особи. Крім того, активна, безпосередня участь
судді Казака С. Ю. в кримінальних діях, задокументованих і доданих раніше до
матеріалів даної справи, не залишають жодних ілюзій щодо його неупередженості.
А тим більше – при розгляді справи про зобов’язання слідчого внести відомості
до ЄРДР за статтею 109 КК України (повалення конституційного ладу) на суддю
Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська Яковлева Д. О.
На підставі
викладених вище неспростовних фактів, які не потребують доказування у суді, та
з огляду на копії відповідних документів (що вже приєднані до матеріалів справи
і додаються), у
ВІДСУТНІСТЬ, офіційних доказів офіційного прийняття/затвердження
Конституції України від 28 червня 1996 року на Всеукраїнському референдумі
Українського народу Самостійної української держави України, - виключно
Громадянами України всіх
національностей Українського народу Самостійної української держави України, безпосередньо та офіційно встановлених
положеннями розділів 1 та 7 преамбули
самої Конституції України (254к/96-ВР), - заявляю про відвід судді Казака С.
Ю. в даному провадженні, за наявності наведених вище обставин, які викликають
сумнів у його неупередженності.
Керуючись Рішеннями
Конституційного Суду № 6-рп/2005
від 05.10.2005, № 6-рп/2008
від 16.04.2008 щодо офіційного
тлумачення положеннь частини другої, третьої і четвертої статті 5 Конституції
України, ВИМАГАЮ наступне, а саме: Казаку Сергію Юрійовичу, який отримує заробітну плату у
великому розмірі від ТУ ДСА в Дніпропетровській області в сурогатній валюті
(гривні), статус і опис якої не визначено відповідним законом - з’явитись до
Служби безпеки України та оформити явку з повинною, згідно частини другої
статті 111. Кримінального кодексу України.
ДОДАТОК:
1.
Відповідь ЦДАВО і архівна копія Постанови Президії Верховної Ради
України від 14 листопада 1991 року № 1809-ХІІ «Про національну валюту на
Україні» – на 4 (чотирьох) арк..;
2.
Відповідь ЦДАВО і архівна копія Постанови Президії Верховної Ради
України від 10 грудня 1991 року № 1952-ХІІ «Про затвердження назви і
характерних ознак грошової одиниці України» – на 4 (чотирьох) арк..;
3.
Архівні копії титульної і
останніх сторінок Закону України «Про Національний банк України» - на 4
(чотирьох) арк..;
4.
Скриншот з сайту Верховної Ради
України (https://www.rada.gov.ua) щодо правового статусу Постанови Президії Верховної Ради
України від 14 листопада 1991 року № 1809-ХІІ «Про національну валюту на
Україні» на момент подання даної заяви до суду – на 1 (одному) арк..;
5.
Скриншот з сайту Верховної Ради
України (https://www.rada.gov.ua) щодо правового статусу Постанови Президії Верховної Ради
України від 10 грудня 1991 року № 1952-ХІІ «Про затвердження назви і
характерних ознак грошової одиниці України» – на 1 (одному) арк..
Всього в додатку до заяви
пронумерованих 14 (чотирнадцять) аркушів.
15 лютого 2021 року
З повагою, Громадянин України:_____________________ С. В. Філіпенко
Немає коментарів:
Дописати коментар