Кельменецький районний суд
Чернівецької області
Суддя Телешман О.В.
смт.Кельменці Чернівецької обл.,
вул..Сагайдачного 39 А
Людина, громадянин:
Власник національного багатства
Самостійної
української
Держави України
Справа № 717/335/21
Суддя:
Телешман О.В.
Заява про закриття провадження
В
провадженні судді Кельменецького районного суду Чернівецької області Телешман
О.В. знаходиться справа № 717/335/21,
стосовно розгляду позовної заяви акціонерного товариства «Оператор
газорозподільної системи «ЧЕРНІВЦІГАЗ» до Громадянина-власника, про стягнення заборгованості, в якій просить суд
ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на користь АТ «Оператор газорозподільної системи»
ЧЕРНІВЦІГАЗ» заборгованість за нібито надання послуг з розподілу природного газу за період з 01.01.2020 року по 31.12.2020
року в розмірі 3268 гривень 73 копійки,
та стягнути з відповідача на користь позивача витрати понесені ним на судовий
збір в розмірі 2270 гривень.
Слід зазначити, що раніше
(09.02.2020 року) суддею Кельменецького районного суду Чернівецької області
Телешманом О.В. була винесена ухвала про
скасування судового наказу по справі № 717/50/21 про стягнення з Громадянина-власника заборгованості з розподілу природного газу на користь
АТ «Оператор газорозподільної ситеми» ЧЕРНІВЦІГАЗ». В зазначеній справі №
717/50/21, суддя Телешман О.В. проявив
свою неупередженість скасувавши
протизаконний судовий наказ, виданий Кельменецьким районним судом, після
обґрунтованого Громадянином-власником
оскарження судового наказу, та в своєму рішенні
зазначив, що між громадянином та юридичною особою АТ «Оператор
газорозподільної системи «ЧЕРНІВЦІГАЗ» з кодом (ЄДРПОУ 03336166) відсутні договірні
правовідносини і тому відсутня,
будь яка заборгованість. (копія ухвали додано)
Я вважаю, після невідомих мені
обставин, що суддя Телешман О.В., зловживаючи своїм службовим становищем,
проявляючи очевидну зацікавленість та упередженість, прийняв повторну позовну заяву до розгляду і відкрив справу № 717/335/21 в порушення частини 4 ст. 175 ЦКУ, та частини 7 статті 177 ЦКУ, чим порушив мої Конституційні
права.
Положеннями статті 6.
Конституції України визначено, що «Державна влада в Україні здійснюється на
засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої,
виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених
Конституцією межах і відповідно до законів України.
Як зазначено у положенні частини
четвертої статті 5. Основного закону - Ніхто не може узурпувати державну владу
(Рішення Конституційного
Суду № 6-рп/2005 від 05.10.2005).
Згідно з положеннями статті 8. Конституції: «в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші
нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні
відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії».
Частиною першою статті 9. Конституції
України визначено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких
надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Відповідно
до положень статті 19. Конституції України: «Правовий порядок в Україні
ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити
те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи
місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі,
в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами
України» (Рішення Конституційного
Суду України № 7-рп/2009 від 16.04.2009).
Крім
того, 1 грудня 1991 року за результатами
Всеукраїнського референдуму було створено Самостійну українську державу України
– преамбула чинної Конституції України (документ:
254к/96-ВР),
яка була прийнята 28 червня 1996 року, на п’ятій сесії Верховної Ради України
Пунктом 22 частини першої статті 92.
Конституції України (Документ 254к/96-ВР)
закріплено, що виключно законами України визначаються, зокрема: засади
цивільно-правової відповідальності; діяння, які є злочинами, адміністративними
або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них.
В своєму Рішенні № 7-рп/2001 від 30.05.2001 щодо офіційного тлумачення положення
пункту 22 частини першої статті 92. Конституції України Конституційний Суд
України зазначив та ухвалив наступне: «Наголошуючи на важливості
гарантій захисту прав і
свобод
людини і громадянина, Конституція України встановила,
що склад правопорушення як
підстава притягнення особи
до юридичної відповідальності та
заходи державно-примусового впливу
за його вчинення визначаються
виключно законом, а
не будь-яким іншим нормативно-правовим
актом, що юридична відповідальність
особи має індивідуальний характер, що ніхто не може відповідати за діяння, які
на час їх вчинення не визнавалися законом
як правопорушення, та бути
двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за
одне й те саме правопорушення (статті 58, 61, пункти 1, 22 частини першої
статті 92 Конституції України).
Системний аналіз викладених
конституційних положень дає
підстави дійти висновку, що за
своїм змістом пункт
22 частини
першої статті 92
Конституції України спрямований
не на
встановлення переліку видів
юридичної відповідальності. Ним визначено, що
виключно законами України мають врегульовуватись засади цивільно-правової відповідальності (загальні підстави, умови,
форми відповідальності тощо),
підстави кримінальної,
адміністративної та дисциплінарної відповідальності-діяння, які є
злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями (основні ознаки правопорушень, що утворюють їх склад),
та
відповідальність за них.У такий спосіб Конституція
України заборонила врегульовувати зазначені
питання підзаконними
нормативно-правовими актами та встановила, що лише Верховна Рада України у
відповідному законі має
право визначати, яке правопорушення визнається, зокрема,
адміністративним правопорушенням чи злочином, та міру відповідальності
за нього.
Положення пункту 22 частини першої статті
92 Конституції
України треба розуміти так, що ним безпосередньо не встановлюються види юридичної
відповідальності. За цим
положенням виключно
законами України визначаються засади цивільно-правової відповідальності, а
також діяння, що є злочинами,
адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями як підстави
кримінальної, адміністративної, дисциплінарної відповідальності, та
відповідальність за такі діяння.
Зазначені питання не можуть бути
предметом регулювання підзаконними
нормативно-правовими актами».
Частиною
четвертою статті 382. Кримінального кодексу України (невиконання рішення суду)
встановлено, що умисне невиконання службовою особою рішення Європейського суду
з прав людини, рішення Конституційного Суду України та умисне недодержання нею
висновку Конституційного Суду України - карається позбавленням волі на строк
від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи
займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
ГО ОПГ «Багнет Нації» було зроблено запит
до Верховної Ради України :
1. Надати
достовірну інформацію стосовно прийняття (або не прийняття) Верховною Радою
України Закону України « Про засади цивільно-правової відповідальності», який
відповідає змісту чинної Конституції України;
2. Надати
достовірну інформацію стосовно прийняття (або не прийняття) Верховною Радою
України Закону України « Про діяння які є злочинами, адміністративними або
дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них», який відповідає
змісту чинної Конституції України;
3. Надати
достовірну інформацію стосовно того, чи вносився відповідний проект закону «
Про засади цивільно-правової відповідальності», до Верховної Ради України;
4. Надати
достовірну інформацію стосовно того, чи вносився відповідний проект закону «Про
діяння які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями,
та відповідальність за них», до Верховної Ради України;
На превеликий
жаль в відомостях Верховної Ради України (https://www.rada.gov.ua) Закону України « Про
засади цивільно-правової відповідальності», «Про діяння які є злочинами,
адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за
них», не
значиться у зв’язку із тим, що остання не ухвалювала відповідний закон.
Зміст відповіді на запит, опубліковано на сайті «БАГНЕТ
НАЦІЇ»: http://bagnetnacii.blogspot.com, та додано в додатках до заяви (вих. 4а/2532021) ПРО ВІДВІД ( судді ) Телешман О.В.
Крім
того, в порушення ст. 42 і 130 Конституції і ст. 8 Господарського кодексу, який
забороняє судам займатися веденням господарства- приватне підприємство з назвою
«КЕЛЬМЕНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ» займається веденням
господарства, збирає гроші з людей і навіть має (код ЄДРПОУ 02885652) та код КВЕД
84.23.!
Наголошую, що ст..2 положення про присвоєння
коду ЄДРПОУ каже: Суб’єктами Єдиного державного реєстру підприємств та
організацій України є юридичні особи усіх форм власності та організаційно-правових
форм господарювання!!!
Висновок- якщо
суд займається веденням господарства, він не може бути органом державної влади
відповідно до ст. 8 Господарського кодексу!
Звертаю
увагу відповідальних осіб , установи з назвою «КЕЛЬМЕНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ» організації з кодами ЄДРПОУ
№02885652, відповідь надана В.М.Кармазіну на
запит (вих..№ 1/20)
від 08.03.21року,
свідчить про те що , прикриваючись державними назвами, займаючи державні
будівлі, на справді установа з назвою «КЕЛЬМЕНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ» є комерційною структурою!!!
Приватні організації яким присвоєно код
ЄДРПОУ в злочинний
спосіб отримали мої персональні дані . В
супереч моєї згоди присвоївши державні назви, шахрайськими методами вимагають гроші та вмішуються в приватне
життя!
Єдине джерело правдивої інформації про
всі «державні органи», можна знайти та ознайомитися з причинами і наслідками,
які привели наш багатонаціональний слов’янський народ до зубожіння на сайті
«Багнет нації».
На підставі
вищезазначеного, за таких обставин ( відсутності утвореного в конституційний
спосіб органу судової гілки влади, уповноважених судити «Іменем України»
кваліфікованих суддів та нормативно-правового акта з профільною підсудністю) у
мене немає можливості скористатися в повній мірі своїм Конституційним правом
(гарантованим положеннями статті 55 Конституції України) на справедливий,
неупереджений розгляд справи судом, в даному засіданні.
На підставі
вищезазначеного, керуючись ст.ст:5,6,8,19,20,85,92,94,102 Конституції України
та Указу Президента №1230/96 від 19.12.1996 року « Про Велику Державну Печатку
України»;
ВИМАГАЮ:
1.
Привести у відповідність до ст. 20 Конституції України
посвідчення всіх суддів КЕЛЬМЕНЕЦЬКОГО РАЙОННОГО СУДУ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ;
2.
Закрити судове провадження по справі № 717/335/21.
Зміст даної заяви та відповіді буде опубліковано на сайті «Багнет
Нації»: https://bagnetnacii.blogspot.com
Я, Громадянин-власник,
згідно резолютивної частини Акту проголошення Незалежності України по праву
наступництва громадянин Самостійної Української Держави України, забороняю збір
обробку та передачу моїх персональних даних третім особам.
30 березня 2021року.___________________________
ДОДАТКИ:
1. Ухвала судді
Телешмана О.В. по справі №717/50/21 від 09.02.2021 року – 1сторінка;
2. Запит № 092/21
від 02.03.2021 року ГО ОПГ «Багнет нації» до ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ, та
відповідь від АПАРАТУ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ – 2 сторінки;
3. Витяг з Єдиного
державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських
формувань – 3 сторінки;
4. Запит № 1/2021
від 08.02.2021 року до Кельменецького районного суду в Чернівецькій області – 4
сторінки;
5. Відповідь на
запит № 1/2021 Кельменецького районного суду в Чернівецькій області – 5 сторінок.
6. Всього – 15
сторінок.
Читайте також: Як в
Чернівцях газовики захоплюють власність тер.громади - відео
Як
Чернівцігаз Збут ухиляється від поставлених у запиті конкретних питань
Реєстраційна
картка ТОВ «Чернівцігаз Збут» - архівні матеріали для кримінальної справи
Протокол
про утворення ПАТ «Чернівцігаз» - архівні матеріали для кримінальної справи
Протокол
зборів ПАТ «Чернівцігаз» - архівні матеріали для кримінальної справи
Реєстраційна
картка ВАТ «Чернівцігаз» - архівні матеріали для кримінальної справи
Протокол
зборів ВАТ «Чернівцігаз» - архівні матеріали для кримінальної справи
Роздержавлення
ДП «Чернівцігаз» - архівні матеріали для кримінальної справи
РІШЕННЯ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Справа № 717/335/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.04.2021 року смт. Кельменці
Кельменецький районний суд Чернівецької
області в складі:
головуючого судді: Телешмана
О.В.
за участю:
секретаря судового засідання Глібіщук
М.Л.,
представник позивача Писанчин О.В. в
судове засідання з`явилася,
відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не
з`явився,
представник відповідача ОСОБА_2 в судове
засідання з`явився.
Представник позивача звернувся до суду з
позовом, в якому просить:
Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки та інших
обов`язкових платежів НОМЕР_1, АДРЕСА_1 )на користь Акціонерного товариства
«Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» (ідентифікаційний код
03336166, поточний рахунок № НОМЕР_2 в установі Ощадбанку м. Чернівці МФО
356334), заборгованість за надання послуг з розподілу природного газу за період
з 01.01.2020 року по 31.12.2020 року в сумі 3268,73 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків
та інших обов`язкових платежів НОМЕР_3, АДРЕСА_2) на користь Акціонерного
товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» (ідентифікаційний
код 03336166, поточний рахунок № НОМЕР_4 в АБ «Кліринговий дім», МФО 30ф647)
судовий збір в сумі 2270,00 грн.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Кельменці
цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Оператор газорозподільної
системи «Чернівцігаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» (далі АТ"Чернівцігаз»)
Писанчин О.В. позовні вимоги підтримала повністю
та пояснила, що у розумінні пункту 17 частини першої статті 1
Закону України «Про ринок природного газу» АТ «Чернівцігаз» - є оператором газорозподільної системи.
Відповідно до ліцензії на право провадження господарської діяльності з
розподілу природного газу, виданої згідно з Постановою Національної комісії, що
здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі -
НКРЕКП) від 29.06.2017 року № 856 із змінами внесеними Постановою НКРЕКП від
18.06.2019 року №1093 Акціонерне товариство Оператор газорозподільної системи
«Чернівцігаз» (далі - АТ «Чернівцігаз») надає послугу з розподілу природного
газу в межах території Чернівецької області де знаходиться газорозподільна
система, що перебуває у власності, господарському віданні користуванні чи
експлуатації АТ «Чернівцігаз».
Таким чином єдиним підприємством, що здійснює розподіл та транспортування
природного газу на території Чернівецької області, в тому числі стосовно
відповідача є АТ «Чернівцігаз».
Взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку
природного газу, правові, технічні, організаційні та економічні засади
функціонування газорозподільних систем визначає Кодекс газорозподільних систем
(далі - Кодекс ГРС).
Відповідно до пункту 2 глави 1 розділу VI Кодексу ГРС, доступ споживачів, у
тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу
надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ
(до ГРМ якого підключений об`єкт споживача) договору розподілу природного газу,
що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу,
затвердженого постановою
НКРЕКП від 30.09.2015 року №2498, у порядку, визначеному
цим розділом (далі - типовий договір розподілу природного газу).
Згідно з пунктом 4 глави 3 розділу VI Кодексу ГРС Договір розподілу
природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання
заяви-приєднання споживача до умов договору розподіл; природного газу, що
відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на
офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях,
що публікуються на території його
ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього
підписання сторонами письмової форми договору.
Вимогами пункту 1 глави 3 розділу VI Кодексу ГРС встановлено, що Договір
розподілу природного газу має бути укладений Оператором ГРМ з усіма
споживачами, у тому числі побутовими споживачами, об`єкти яких в установленому
порядку підключені до/через ГРМ, що на законних підставах перебувають у
власності чи користуванні Оператора ГРМ.
Споживачі, у тому числі побутові споживачі для здійснення ними
санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення
постачання їм природного газу їх постачальниками зобов`язані укласти договір
розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в
установленому законодавством порядку підключений їх об`єкт.
Умови договору передбачені «Типовим договором розподілу природного газу»
затверджено постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у
сфері енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) від 30.09.2015 року №2498,
зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 листопада 2015 року за № 1384/27829.
Укладення такого договору ґрунтується на Кодексі газо розподільчих систем,
затвердженого постановою
НКРЕКП № 2494 від 30.09.2015 року, зареєстровано в
Міністерстві юстиції України за №1379/ 27824 та Законі України «Про ринок
природного газу».
Відповідно до пункту 1.3Типового договору
розподілу природного газу цей Договір є договором приєднання, що
укладається з урахуванням вимог статей 633,634641 та 642Цивільного
Кодексу України на невизначний строк. Фактом
приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору)є вчинення
споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання
підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку
1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є
побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ
направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною додатку 3 до
цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або
документально підтверджене споживання природного газу.
Отже, актом згоди споживача про приєднання до умов цього Договору та його
укладення можуть бути як заява-приєднання до умов договору, так і
сплата рахунка Оператора ГРМ, так і будь - які інші докази на підтвердження
споживання природного газу споживачем.
Фактом приєднання Побутового споживача ОСОБА_1 до умов даного Договору є
щомісячне споживання певних об`ємів природного гаду за адресою споживача по
особовому рахунку зазначеному в позовній заяві.
Отже, відповідачу ОСОБА_1 надавалась послуга з розподілу природного газу до
об`єкту постачання.
Згідно пункту 1 глави 6 розділу VI Кодексу ГРС, розрахунки споживача за
послугу розподілу природного газу що надається Оператором ГРМ за договором
розподілу природного газу, здійснюються, виходячи з величини річної замовленої
потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними
частками протягом календарного року.
Відповідно до пункту 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРС, річна замовлена
потужність об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік
визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного
газу цим суб`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному
року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою.
Тобто, на розрахунковий (2020 рік) календарний рік Оператор ГРМ визначає
річну замовлену потужність об`єкта споживача виходячи з фактичного обсягу
споживання природного газу цим об`єктом за період з 01 жовтня 2018 року по 30
вересня 2019 року.
Відповідно до умов пункту 6 1 розділу VI Типового договору розподілу
природного газу, оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного
газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора
ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог
Кодексу газорозподільних систем. Тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1 цього
розділу, є обов`язковим для Сторін з дати набрання чинності постановою
Регулятора щодо його встановлення (п. 6.2 розділу VI даного Договору).
Постановою НКРЕКП від 24.12.2019 року №3049 «Про встановлення тарифу на
послуги розподілу природного газу для АТ «Чернівцігаз» встановлено тариф на
послуги розподілу природного газу для АТ «Чернівцігаз» на період з 01 січня
2020 року до 30 червня 2020 року включно у розмірі 1,05 грн за 1м3 на
місяць (без урахування ПДВ), з 01 липня 2020 року у розмірі 1,20 грн за
1м3 на місяць (без урахування ПДВ).
Згідно умов абз. 2 пункту 6.3 розділу VI Типового договору розподілу
природного газу, які кореспондуються з положеннями абз. 2 п 1 глави 6 розділу
VI Кодексу ГРС, місячна вартість послуги з розподілу природного газу
визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів)
споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із
розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності
об`єкта ( об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для
відповідного оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного
метра замовленої потужності.
Розрахунковим періодом за цим Договором, згідно умов пункту 6.4, є
календарний місяць.
На підставі викладеного, Оператором ГРМ боржнику визначено місячну вартість
послуги з розподілу природного газу в розмірі 254,23 грн за кожен місяць на
період з січня 2020 року по червень 2020 року включно. З врахуванням збільшення
розміру тарифу з 01.07.2020 року щомісячна плата за послугу розподілу
природного газу для даного споживача становить 290,55 грн
Відповідно до умов абз. 2-4 пункту 6.6 розділу VI Типового договору
розподілу природного газу оплата вартості послуги з розподілу природного газу
за цим Договором здійснюється Споживачем, який є побутовим, до 20 числа
(включно) місяця, в якому надаються послуги з розподілу природного газу, на
підставі рахунка Оператора ГРМ.
Однак, споживач не виконав взяті на себе зобов`язання по своєчасному
розрахунку за послуги з розподіл природного газу, встановлені абз. 2 пункту 6.6
Договору, та за період з 01.01.2020 року до 31.12.2020 року допустив
заборгованість перед АТ «Чернівцігаз» за надану послугу в загальній сумі
3268,73 грн.
Відповідно до умов Договору розподілу природного газу, Споживач
зобов`язався здійснювати розрахунки в розмірі, строки та порядку, визначені цим
Договором та не допускати несанкціонованого відбору природного газу (підпункти
1 та 5 пункту 7.4 розділу VII Договору).
Статтею 7
Закону України «Про житлово-комунальні послуги» також встановлені права та обов`язки споживачів, зокрема обов`язок
оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у
строки, встановлені відповідними договорами.
Представник відповідача ОСОБА_2 позов не визнав повністю та пояснив, що позивач невідомий відповідачу.
Відповідач жодних договорів з позивачем на розподіл природного газу не укладав,
зокрема нічого не підписував, а також відповідач не отримував жодних рахунків
від позивача. Відповідач користується газом, так як відповідно до Конституції
України надра належать народу України. Йому
невідомо, чому саме позивач звертається до суду з позовом про стягнення
заборгованості за розподіл газу, так як позивач не надає йому послуги з
переміщення природного газу до його домоволодіння. Всі газові комунікації
перебувають в територіальній громаді, тому невідомо яким чином ці комунікації
використовує позивач.
Інші процесуальні дії у справі не вчинялися.
Інші заяви та клопотання не надходили.
Судом такожвстановлено, що відповідач ОСОБА_1 є споживачем
природного газу, за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки цю обставину визнав в судовому
засіданні представник відповідача ОСОБА_2 , який пояснив в судовому засіданні,
що відповідач користується газом, так як відповідно до Конституції
України надра належать народу України.
Відповідно до ч.1, 5,6,7 ст.81 ЦПК
України кожна сторона повинна довести ті
обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень,
крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими
учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на
припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета
спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли
він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх
процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших
випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК
України обставини, які визнаються учасниками
справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо
достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які
визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях
учасників справи, їхніх представників.
Відповідно до ч.1, 2, 3, 8 ст.83 ЦПК
України сторони та інші учасники справи
подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом
надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази
разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не
заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом
з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Докази, не
подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не
приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість
їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
В порушення ч.1 ст.81 ЦПК
України позивач та його представник не
надали суду належних та допустимих доказів, що між сторонами позивачем та
відповідачем існували цивільні правовідносини щодо надання послуг розподілу
(переміщення) природного газу газорозподільною системою відповідно до «Типового
договору розподілу природного газу», затверджено постановою Національної
комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних
послуг (далі НКРЕКП) від 30.09.2015 року №2498, зареєстровано в Міністерстві
юстиції України 6 листопада 2015 року за № 1384/27829, Кодексу газорозподільчих
систем, затвердженого постановою
НКРЕКП №2494 від 30.09.2015 року, зареєстровано в
Міністерстві юстиції України за №1379/ 27824 та Закону України «Про ринок
природного газу».
Дійсно, відповідно до 1.3 Типового договору розподілу природного газу цей
Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642
Цивільного Кодексу України на невизначний строк.
Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору)
є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти
договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною
у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є
побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ
направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною додатку 3 до
цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або
документально підтверджене споживання природного газу.
Відповідно до ст. 633 ЦК
України публічним є договір, в якому одна
сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів,
виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна
торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку,
медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору
встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані
відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному
споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не
встановлено законом. Підприємець не має права відмовитися від
укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання
споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг). У разі не обгрунтованої
відмови підприємця від укладення публічного договору він має відшкодувати
збитки, завдані споживачеві такою відмовою. Актами цивільного законодавства
можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і
виконанні публічного договору. Умови публічного договору, які суперечать
частині другій цієї статті та правилам, обов`язковим для сторін при укладенні і
виконанні публічного договору, є нікчемними. Відповідно до ст.634 ЦК
України договором приєднання є договір,
умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних
формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до
запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої
умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу
сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а
також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за
порушення зобов`язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка
приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх
інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у
визначенні умов договору. Якщо вимога про зміну або розірвання
договору пред`явлена стороною, яка приєдналася до нього у зв`язку зі
здійсненням нею підприємницької діяльності, сторона, що надала договір для
приєднання, може відмовити у задоволенні цих вимог, якщо доведе, що сторона,
яка приєдналася, знала або могла знати, на яких умовах вона приєдналася до
договору.
Відповідно до ст.714 ЦК
України, за договором постачання енергетичними та
іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник)
зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та
інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується
оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором
режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного
та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами
через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж,
положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не
випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості
укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Представник відповідача ОСОБА_2 визнав ту обставину, що відповідач ОСОБА_1
споживав природний газ, проте позивач та його представник в порушення вимог
ч.1 ст.81 ЦПК
України не надали суду, належні та допустимі
докази, що відповідачу ОСОБА_1 природний газ постачався саме позивачем.
Так, в матеріалах справи відсутні, а представником позивача не надано суду
заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу, яка була б
надіслана чи надана відповідачу та підписана відповідачем.
Згідно абз. 2 пункту 6.6 розділу VI Типового договору розподілу природного
газу оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим
Договором здійснюється Споживачем, який є побутовим, до 20 числа
(включно) місяця, в якому надаються послуги з розподілу природного газу, на
підставі рахунка Оператора ГРМ.
Проте, в матеріалах справи відсутній, а представником позивача не надано
суду доказів, які б підтверджували, що відповідачу було надано хоча б
один рахунок позивача, як Оператора ГРМ на оплату вартості послуги з розподілу
природного газу і відповідач оплатив або не оплатив вартість
послуги з розподілу природного газу хоча б за одним рахунком.
Також представник позивача не надав суду жодного доказу, який би
підтверджував той факт, що відповідач спожив саме той природний газ,який
розподілив (перемістив) відповідачу позивач і що позивач є єдиним діючим
постачальником природного газу для відповідача.
Суд відхиляє доводи представника позивача та докази у вигляді ліцензії на
розподіл природного газу, виданої на підставі постанови Національної комісії,
що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг
(далі - НКРЕКП) від 29.06.2017 року № 856 із змінами внесеними Постановою
НКРЕКП від 18.06.2019 року №1093, так як з вказаної вище постанови вбачається,
що Акціонерне товариство Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» (далі
- АТ «Чернівцігаз») надає послугу з розподілу природного газу в межах території
Чернівецької області де знаходиться газорозподільна система, що
перебуває у власності, господарському віданні, користуванні чи
експлуатації АТ «Чернівцігаз», проте представник
позивача не надав суду жодного доказу, що у власності, господарському віданні,
користуванні чи експлуатації АТ «Чернівцігаз» в межах села Вартиків ці
Дністровського ( колишнього Кельменецького)
району Чернівецької області перебуває газорозподільна система, володіючи якою
позивач надавав послуги з постачання природного газу відповідачу ОСОБА_1 а
також, що відповідач підключений до даної (належної позивачу на законних
підставах) газорозподільної системи.
Крім того, вимогами пункту 1 глави 3 розділу VI Кодексу ГРС встановлено, що
Договір розподілу природного газу має бути укладений Оператором ГРМ з усіма
споживачами, у тому числі побутовими споживачами, об`єкти яких в установленому
порядку підключені до/через ГРМ, що назаконних підставах перебувають у власності чи
користуванні Оператора ГРМ.
Проте, представник позивача не надав суду жодного доказу, що у АТ
«Чернівцігаз» в межах села Вартиківці
Дністровського ( колишнього Кельменецького) району Чернівецької області на
законних підставах перебуває газорозподільна система, володіючи якою
позивач надавав послуги з постачання природного газу відповідачу ОСОБА_1 а
також, що відповідач підключений до даної газорозподільної системи ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності чи користуванні Оператора
ГРМ, тобто позивача АТ «Чернівцігаз».
Твердження представника позивача, шо єдиним підприємством, що здійснює
розподіл та транспортування природного газу на території Чернівецької області,
в тому числі стосовно відповідача є АТ «Чернівцігаз» є припущенням і не
підтверджено жодними доказами.
Суд відхиляє доводи представника позивача та як докази Витяг з
персоніфікованих даних про фактичний об`єм природного газу, розподіленого АТ
«Чернівцігаз» ( як Оператором ГРМ) побутовому споживачу, об`єкт якого
підключений до газорозподільної системи Оператора ГРМ та Довідки про розрахунок
боргу відповідача, надані представником позивача та досліджені судом, надані
представником позивача, як документальне підтвердження факту розподілу
(переміщення) природного газу відповідачу, оскільки даний витяг та Розрахунок
боргу сформовані самим позивачем і в ньому відсутні дані про те, що відповідач
ОСОБА_1 підключений до газорозподільної системи, яка перебуває у власності,
господарському віданні користуванні чи експлуатації АТ «Чернівцігаз», а також в
даних документах відсутні відомості про джерела інформації, які
б засвідчували документально підтверджене споживання природного газу та
об`єми споживання природного газу відповідачем ОСОБА_1 , і що даний природний
газ поставлений останньому саме позивачем за допомогою ГРМ, що на
законних підставах перебуває у власності чи користуванні Оператора
ГРМ, тобто позивача АТ «Чернівцігаз».
Враховуючи вказані вище обставини справи та законодавство, яке регулює
зобов`язальні правовідносини, правовідносини які регулюють розподіл природного
газу, суд вважає, що позов акціонерного товариства «Оператор газорозподільної
системи «Чернівцігаз» про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на його користь
заборгованості не підлягає задоволенню повністю і в позові акціонерного
товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» до ОСОБА_1 про
стягнення заборгованості за надання послуг з розподілу природного газу за
період з 01.01.2020 року по 31.12.2020 року слід відмовити повністю за
безпідставністю.
Враховуючи викладене вище, на підставі ст.ст.525,526,530,612,629,633,634,714 ЦК
України, «Типового договору розподілу природного
газу», затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне
регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) від
30.09.2015 року №2498, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 листопада
2015 року за № 1384/27829, Кодексу газорозподільчих систем, затвердженого постановою
НКРЕКП №2494 від 30.09.2015 року, зареєстровано в
Міністерстві юстиції України за №1379/ 27824 та Закону України «Про ринок
природного газу» , керуючись ст. ст.2-13,76-81, 133,141,258, 259, 263-265 ЦПК
України,суд, -
УХВАЛИВ:
В позові акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи
«Чернівцігаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надання послуг з
розподілу природного газу за період з 01.01.2020 року по 31.12.2020 року
відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання
апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було
подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано,
набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті
чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної
інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня
його проголошення безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду. Якщо в
судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового
рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення
(виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення
повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його
проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на
апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом
тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень
Цивільного процесуального кодексу України апеляційні скарги подаються учасниками справи через Кельменецький
районний суд Чернівецької області.
Повне судове рішення складено 15.04.2021
року.
Суддя
Телешман
О.В.
Підтримати діяльність ГО ОПГ «Багнет Нації»
можна переказом на картрахунок ПриватБанку № 5168 7427 1422 2175 на ім’я Сергія Філіпенка
Телеграм: https://t.me/bagnetnacii
Фейсбук: https://www.facebook.com/groups/bagnetnacii
Сайт: http://bagnetnacii.blogspot.com
Немає коментарів:
Дописати коментар