БАГНЕТ НАЦІЇ: КОНСТИТУЦІЯ ПІД СОУСОМ УЗУРПАЦІЇ – СУБ’ЄКТИВНЕ БАЧЕННЯ РОЗПОЧАТИХ АЛЕ НЕЗАВЕРШЕНИХ ПРОЦЕСІВ

В даній публікації пропонуємо повернутися в недалеке минуле – часи роботи над проектом, прийняття і введення в дію чинної Конституції України (254к/96-ВР) від 28 червня 1996 року.

Днями, нами було отримано архівну копію Указу Президента України від 1 липня 1996 року № 489/96 «Про визнання таким, що втратив чинність, Указу Президента України від 26 червня 1996 року № 467», на підтвердження факту остаточної змови і тотальної узурпації державної влади в Україні. Адже, впродовж буквально трьох днів відбувалися діаметрально протилежні події, які виключали і заперечували однЕ Одне.

Підемо від зворотного.

Що, як не домовленості в збиток українській державності 1 липня 1996 року керують кучмою, який на той момент не маючи відповідних повноважень і відповідної процедури відкликання указів і розпоряджень, все ж таки відкликає свій власний указ від 26 червня 1996 року «Про проведення всеукраїнського референдуму з питання прийняття нової Конституції України».

У звязку із чим відбувається поляризація розуміння процедури прийняття проекту нової Конституції морозом, який 28 червня 1996 року через Постанову Верховної Ради України від 28 червня 1996 року № 255/96-ВР «Про Указ Президента «Про проведення всеукраїнського референдуму з питання прийняття нової Конституції України» звертається до кучми із пропозицією, цитуємо: «Звернутися до Президента України з пропозицією відкликати Указ Президента України "Про проведення всеукраїнського референдуму з питання прийняття нової Конституції України"».

І це той самий мороз, який 27 червня 1996 року підписує Постанову Верховної Ради України від 27 червня 1996 року № 253/96-ВР «Про процедуру продовження розгляду проекту Конституції України у другому читанні», де у другому пункті зазначено, цитуємо: «Встановити, що на всеукраїнський референдум може бути винесений текст проекту Конституції України, доопрацьований Тимчасовою спеціальною комісією і прийнятий Верховною Радою України у другому читанні відповідно до вимог Регламенту з урахуванням зауважень і пропозицій Президента України, поданих в порядку узгодження зазначеного тексту проекту Конституції України згідно з частиною IV Конституційного Договору між Верховною Радою України та Президентом України (1к/95-ВР)».

Обіцяти – не означає одружитись. Отже, можливо, це реакція мороза на політичний шантаж кучми у вигляді Указу Президента України від 26 червня 1996 року № 467/96 «Про проведення всеукраїнського референдуму з питання прийняття нової Конституції України» (який ніколи не реєструвався і не був опублікованим, як офіційний документ), в якому «гарант» постановляв, цитуємо:

1. Провести 25 вересня 1996 року всеукраїнський референдум з питання прийняття нової Конституції України.

2. Винести для прийняття всеукраїнським референдумом текст проекту Конституції України, схвалений Конституційною комісією 11 березня 1996 року і прийнятий за основу Верховною Радою України 24 квітня 1996 року.

Дана подія (проведення всеукраїнського референдуму) мала б відбутись на виконання домовленостей закріплених документом від 8 червня 1995 року - Конституційним договором між Верховною Радою України та Президентом України про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України, відповідно до якого в частині IV статті 61 Розділу VIII «ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ» Сторони дійшли згоди, цитуємо: «До прийняття нової Конституції України Сторони суворо дотримуватимуться положень цього Конституційного Договору і діятимуть у повній відповідності до нього. До прийняття нової Конституції Сторони не виноситимуть на всеукраїнський референдум, консультативний референдум та опитування громадської думки інших питань, крім прийняття нової Конституції України, текст якої буде узгоджений Сторонами».

Очевидно, що спецоперація «узурпація» була вигідною всім сторонам договору, адже на той момент вже відбулося захоплення і привласнення «ласих шматків» української національної економіки.

Експрес-аналіз запропонованих проектів нової Конституції України, дає розуміння узурпації державної влади і усунення українського народу від державотворчих процесів.

Так, в проекті Конституції України схваленого і переданого рішенням Конституційної комісії України, доопрацьованого Робочою групою, утвореною 24 листопада 1995 року на розгляд у Верховну Раду України 11 березня 1996 року, разом із зауваженнями і пропозиціями членів Конституційної комісії, серед іншого нормами статті 14. закріплено, цитуємо: «народ має право чинити опір будь-кому, хто здійснює спробу ліквідувати Українську державу, конституційний лад, порушити її територіальну цілісність або чинити дії, спрямовані на захоплення державної влади, якщо передбачені Конституцією засоби не можуть бути використані».

В даному проекті Розділом IV визначено, що законодавчу владу в Україні здійснює Парламент – Національні Збори України. Крім того, в Розділі Х йдеться про Автономію Крим.

В проекті Конституції України доопрацьованому Тимчасовою спеціальною комісією, створеною відповідно до Постанови Верховної Ради України від 5 червня 1996 року за № 169/96-ВР в статті 18. закріплено, цитую: «народ і кожен громадянин має право чинити опір будь-кому, хто здійснює спробу ліквідувати українську (вже з малої літери))) державу, конституційний лад, порушити її територіальну цілісність або чинити дії, спрямовані на захоплення державної влади, чи спрямовані на обмеження конституційних прав і свобод, якщо інші, передбачені цією Конституцією засоби, не можуть бути використані».

В даному проекті Розділом IV визначено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент – Народна Рада України. А в Розділі Х вже йдеться про Автономну Республіку Крим.

Сьогоднішні «жнива» беззаконня, як на нашу думку, – це є засіяні двадцять п’ять років тому в тіло Основного закону «зерна» узурпації, у вигляді рудимента минулого яким є Верховна Рада України, і сепаратизму – через неприродне інтегрування автономної республіки, в формат унітарної держави. Вінцем творіння державної зради, можна вважати Закон України від 28 червня 1996 року № 254/96-ВР «Про прийняття Конституції України і введення її в дію», підписаний кучмою і морозом «міжсобойчик», відповідно до якого в ніч з 27 на 28 червня 1996 року, у позаробочий для роботи Парламента час, була прийнята та не введена в дію Конституція України (254к/96-ВР); визнана такою, що втратила чинність, Конституція (Основний Закон) України (888-09) від 20 квітня 1978 року з наступними змінами і доповненнями, яка ніколи не приймалась і не припинялась (дивись відомості ВРУ); а також визнаний таким, що втратив чинність, Конституційний Договір між Верховною Радою України та Президентом України "Про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України" (1к/95-ВР) у зв'язку з прийняттям Конституції України, який так і не був виконаний в частині проведення всеукраїнського референдуму з питання прийняття нової Конституції України.