В цьому випуску
газети «Багнет Нації» цікаві висновки Конституційного Суду України щодо набуття
громадянами України статусу професійного судді.
Правосуддя здійснюють ПРОФЕСІЙНІ СУДДІ та, у визначених законом
випадках, народні засідателі і присяжні.
(частина перша статті 127. нової Конституції
України)
Перше призначення на
посаду ПРОФЕСІЙНОГО СУДДІ строком на п’ять років здійснюється Президентом України.
(перше речення частина першої статті 128. Конституції України)
В своєму Рішенні № 3-рп/2011 від 5 квітня 2011 року справа № 1-10/2011 (яке є обов'язковим до виконання на
території України, остаточним і не може бути оскарженим) Конституційний Суд України дійшов
висновку, що судову владу реалізовують професійні судді та, у визначених
законом випадках, народні засідателі і
присяжні шляхом здійснення правосуддя (частина
перша статті 127 Конституції України (254к/96-ВР), частина друга статті 1 Закону) (2453-17). Суддею є громадянин України, який в
установленому Конституцією України
(254к/96-ВР) і Законом (2453-17) порядку призначений чи обраний суддею, займає штатну суддівську посаду в одному
із судів України і здійснює правосуддя на професійній основі
(частина четверта статті 126
Конституції України (254к/96-ВР), стаття 51 Закону) (2453-17).
Конституція України (254к/96-ВР) містить загальні вимоги щодо зайняття посади професійного судді в судах загальної
юрисдикції, визначає їх способи - призначення вперше і обрання безстроково
(пункт 27 частини першої статті 85, частина четверта статті 126, частини третя,
четверта статті 127, частина перша стаття 128) (254к/96-ВР). Водночас законодавець повноважний встановлювати додаткові
вимоги до окремих категорій суддів щодо стажу,
віку та їх
професійного рівня порівняно із основними вимогами для зайняття посади професійного судді (частина п'ята статті 127
Основного Закону України) (254к/96-ВР).
За Конституцією України (254к/96-ВР) набуття громадянином України
статусу професійного судді пов'язане з настанням
відповідного юридичного факту - призначення
чи обрання його на цю посаду. Зайняття
посади судді здійснюється шляхом призначення вперше, а обрання
- після закінчення строку, на який його було призначено. Такий висновок
випливає, зокрема, зі змісту частини
четвертої статті 126
Конституції України (254к/96-ВР), згідно з якою судді обіймають
посади безстроково, крім суддів
Конституційного Суду України
та суддів, які призначаються на посаду судді вперше, і узгоджується з правовою позицією Конституційного
Суду України, висловленою у Рішенні від 16 жовтня 2001 року N 14-рп/2001 (v014p710-01), відповідно до якої на обрання безстроково
може претендувати особа з належною фаховою підготовкою, відповідним досвідом і
стажем, оскільки завершився строковий п'ятирічний термін
перебування на посаді професійного судді (абзац сьомий пункту 4 мотивувальної
частини) (v014p710-01).
У Конституції України (254к/96-ВР) встановлено порядок першого призначення на посаду професійного судді, яке здійснюється Президентом України строком на п'ять років, закріплено положення
про обрання всіх
інших суддів безстроково Верховною Радою України
(частина перша статті 128) (254к/96-ВР).
Системний аналіз
положень пункту 14 частини першої статті 92, частини четвертої статті 126,
частин другої, третьої, четвертої, п'ятої статті 127, статті 128 Конституції України (254к/96-ВР) та оспорюваних положень Закону (2453-17) дає підстави
для таких висновків: призначення на посаду судді здійснюється тільки
вперше; обиратися на посаду судді можуть тільки судді, в яких закінчився
п'ятирічний термін, на який вони були призначені; до складу апеляційних, вищих
спеціалізованих судів та
Верховного Суду України
можуть обиратися тільки
професійні судді; зайняття
суддівських посад в апеляційних, вищих спеціалізованих судах і Верховному Суді
України шляхом обрання виключає можливість призначення суддів у ці суди,
а відтак призначення
на посади суддів може
здійснюватися лише до місцевих судів (!!!).
Вимоги щодо
наявності стажу для просування особи на посаді судді кореспондують
з вимогами пункту 13 Основних принципів незалежності судових органів,
схвалених резолюціями N 40/32 та N 40/146
Генеральної Асамблеї ООН від 29
листопада та від 13 грудня 1985 року, в яких зазначено, що підвищення суддів на посаді там, де є
така система, слід
здійснювати на основі об'єктивних
факторів, зокрема здібностей і досвіду. Тобто встановлення такої вимоги, як стаж
роботи на посаді
судді, є об'єктивним критерієм
для зайняття посади судді в апеляційних, вищих спеціалізованих
судах та Верховному Суді України. Вказана вимога обумовлена особливим характером процесуальної діяльності цих судів
і не порушує принципу рівності громадян України в їх конституційних правах, що
відповідає положенню частини п'ятої статті 127 Конституції України
(254к/96-ВР) стосовно встановлення законодавцем додаткових кваліфікаційних вимог
до окремих категорій суддів щодо стажу, віку та їх професійного
рівня, об'єктивно виправдане,
обґрунтоване та справедливе і не
може вважатися дискримінаційним. Тому це
обмеження стосується тільки конституційно визначеного спеціального статусу
професійного судді і не впливає на зміст його прав і свобод (їх скасування чи
обмеження) як людини і громадянина, що
гарантуються, зокрема, частиною третьою статті 22 Конституції України
(254к/96-ВР), згідно з якою при прийнятті нових законів або
внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу
існуючих прав і свобод. Конституційний
Суд України в Рішенні від 18 квітня 2000 року N 5-рп/2000 (v005p710-00) зазначив, що
встановлення Конституцією України
(254к/96-ВР) та законами України певних
кваліфікаційних вимог не порушує конституційного
принципу рівності, адже всі громадяни, які відповідають конкретним
кваліфікаційним вимогам, мають право займати
відповідні посади (абзац третій
пункту 2 мотивувальної частини) (v005p710-00).
В своєму Рішенні № 4-рп/2013 від 12 червня 2013 року справа № 1-9/2013 (яке є обов'язковим до виконання на
території України, остаточним і не може бути оскарженим) Конституційний Суд України наголошує,
що згідно з Конституцією України судоустрій, судочинство, статус суддів
визначаються виключно законами України (пункт 14 частини першої статті 92), які приймає єдиний орган
законодавчої влади в Україні - Верховна Рада України (стаття 75, пункт 3 частини першої статті 85, стаття 91); правосуддя здійснюють ПРОФЕСІЙНІ СУДДІ та, у визначених законом
випадках, народні засідателі і присяжні (частина перша статті 127). Суддею є громадянин України, який у встановленому Конституцією України і Законом порядку призначений чи обраний
суддею, займає штатну суддівську посаду в одному із судів України і здійснює
правосуддя на професійній основі; судді в Україні мають єдиний статус незалежно
від місця суду в системі судів загальної юрисдикції чи адміністративної посади,
яку суддя обіймає в суді (стаття 51 Закону).
Загальний порядок призначення на посаду професійного судді в судах загальної юрисдикції та підстави
звільнення з цієї посади передбачені Основним Законом України (пунктом 27 частини першої статті 85, частинами четвертою, п’ятою статті 126, частиною третьою статті 127, частиною першою статті 128). Зміст зазначених положень щодо процедури, порядку
призначення і обрання на посаду судді конкретизовано в Законі, в якому,
зокрема, встановлено вимоги до осіб, що виявили бажання звернутись до Комісії з
заявою про участь у доборі кандидатів, та до кандидатів, які вже проходять
відповідний добір.
Врегулювання передбаченого Законом порядку набуття
статусу судді узгоджується з вимогами міжнародних актів. Так, у Європейській хартії про закон „Про
статус суддів“ від 10 липня 1998 року зазначено, що „закон
встановлює обставини, за яких попередня діяльність кандидата або ж діяльність
його близьких родичів з причин законних об’єктивних сумнівів, породжуваних
такою діяльністю, щодо неупередженості та незалежності цього кандидата, може
бути перешкодою для призначення його на посаду судді“ (пункт 3.2). У пункті
10 Основних принципів незалежності судових
органів, схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної
Асамблеї ООН від 29 листопада 1985 року та 13 грудня 1985 року, закріплено, що
особи, відібрані для судових посад, повинні мати високі моральні якості і
здібності, а також відповідну добору кваліфікацію в галузі права. У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня
2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня
2006 року № 2006/23, зазначено, що довіра суспільства до судової системи, а
також до авторитету судової системи в питаннях моралі, чесності та
непідкупності судових органів посідає першочергове місце в сучасному демократичному
суспільстві.
В своєму Рішенні від 2 грудня 2019 року № 11-р/2019
Конституційний Суд України
наголосив, що «рішення
Конституційного Суду України незалежно від того, визначено в них порядок і
строки їх виконання чи ні, є обов’язковими до виконання на всій території
України; органи державної влади, органи Автономної Республіки Крим, органи
місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові та
службові особи, громадяни та їх об’єднання, іноземці, особи без громадянства
повинні утримуватись від застосування чи використання правових актів або їх
положень, визнаних неконституційними; рішення Конституційного Суду України
мають пряму дію і для набрання чинності не потребують підтверджень з боку
будь-яких органів державної влади; обов’язок виконання рішення Конституційного
Суду України є вимогою Конституції України, яка має найвищу юридичну силу щодо
всіх інших нормативно-правових актів; додаткове визначення у рішеннях,
висновках Конституційного Суду України порядку їх виконання не скасовує і не
підміняє загальної обов’язковості їх виконання (абзаци другий, третій, шостий
пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 14 грудня 2000 року № 15-рп/2000)».
Читайте також: Газету «Багнет Нації» зареєстровано – копія свідоцтва
Першу річницю утворення ГО ОПГ «Багнет Нації» відзначили
першим випуском власної газети
Збираємо кошти на перший тираж газети «Багнет Нації»
«Екстрений» і «Спеціальний» випуски газети «Багнет
Нації»: ми публікуємо те, про що мовчать інші
Новий номер газети «Багнет Нації», як додаток до запиту,
заяви, клопотання на правоздатність
Збираємо на друк нових випусків газети "Багнет
Нації" - оголошення
П’ятий випуск газети «Багнет Нації»
«Картахенський протокол про біобезпеку»: читаємо поміж
рядків – шостий випуск газети «Багнет Нації»
Сьомий випуск газети «Багнет Нації» матиме вкладиш у
вигляді шаблону заяви про злочин на роботодавця
Катехізис єврея СРСР українською – восьмий випуск газети
«Багнет Нації»
КОРОТКО ПРО ОРГАНИ САМООРГАНІЗАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ (ОСНи) –
десятий випуск газети «Багнет Нації»
Поновлення на роботі за рішенням суду – одинадцятий
випуск газети «Багнет Нації»
ВІДВІД
ВСІЄЇ СУДОВОЇ СИСТЕМИ… - тринадцятий випуск газети «Багнет Нації» від
22.02.2022
Благодійному друкованому
виданню (газеті) «Багнет Нації» півтора роки – п’ятнадцятий випуск
ВСІ
ВИПУСКИ ГАЗЕТИ
«БАГНЕТ
НАЦІЇ»:
газета Багнет нації - Google Drive
Авторський проект Сергія Філіпенка:
а що ж по
факту? - випуск 1
(замість Держави - КОРПОРАЦІЯ!)
а що ж по
факту? – випуск 2 (замість Конституції - УЗУРПАЦІЯ!)
а що ж по
факту? - випуск 3 (замість норм права - юридична КАЗУЇСТИКА!)
а що ж по
факту? - випуск 4 (замість держслужбовців - біометрики, апатриди та ЖЗО!)
а що ж по
факту? - випуск 5 (замість ПАРЛАМЕНТУ - якась АБРАКАДАБРА!)
а що ж по
факту? – випуск 6 (замість НАРДЕПІВ – ПОЛІТПРОЕКТИ!)
а що ж по
факту? – випуск 7 (замість юридичної сили НПА – ТУАЛЕТНИЙ ПАПІР!)
а що ж по факту? – випуск 8 (замість ПУБЛІЧНОГО
– ПРИВАТНЕ!)
Підтримати
правозахисну діяльність і друк благодійного видання (газети) ГО ОПГ «Багнет
Нації» можна переказом на картрахунок
ПриватБанку № 4731 2196 4570 7633 на ім’я Сергія Філіпенка
Телеграм: https://t.me/bagnetnacii
Фейсбук: https://www.facebook.com/groups/bagnetnacii
Сайт: http://bagnetnacii.blogspot.com
Немає коментарів:
Дописати коментар