БАГНЕТ НАЦІЇ: ПРОЖИТКОВИЙ МІНІМУМ Є АБСОЛЮТНИМ КРИТЕРІЄМ МЕЖІ МОНЕТАРНОЇ БІДНОСТІ. КОШТИ НА ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНІ ПОСЛУГИ є ДЕРЖАВНОЮ ГАРАНТІЄЮ ЯКУ МАЄ ОТРИМУВАТИ КОЖЕН ГРОМАДЯНИН УКРАЇНИ

- Український народ як носій суверенітету і єдине джерело влади може реалізувати своє право визначати конституційний лад в Україні шляхом прийняття Конституції України на всеукраїнському референдумі - з Рішення КСУ № 6-рп/2005 від 05.10.2005. Умисне невиконання службовою особою рішення ЄСПЛ, рішення КСУ та умисне недодержання нею висновку КСУ - карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років – ч. 4 ст. 382 КК України -

середа, 13 березня 2024 р.

ПРОЖИТКОВИЙ МІНІМУМ Є АБСОЛЮТНИМ КРИТЕРІЄМ МЕЖІ МОНЕТАРНОЇ БІДНОСТІ. КОШТИ НА ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНІ ПОСЛУГИ є ДЕРЖАВНОЮ ГАРАНТІЄЮ ЯКУ МАЄ ОТРИМУВАТИ КОЖЕН ГРОМАДЯНИН УКРАЇНИ

©Артур Лі

Стаття 46 Конституції України встановила:

«Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом».

Законом України «Про прожитковий мінімум», Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» встановлено:

«Прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров’я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості».

03.07.1991 року було прийнято Закон України «Про мінімальний споживчий бюджет» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1284-12/ed19941028#Text (скопіювати і перейти в браузері)

Стаття 1 цього закону встановила:

«Мінімальний споживчий бюджет - це набір продовольчих і непродовольчих товарів та послуг у натуральному і вартісному вираженні, що забезпечує задоволення основних фізіологічних і соціально-культурних потреб людини».

Стаття 3 цього закону встановила, що мінімальний споживчий бюджет формується з:

1. Набору продуктів харчування;

2. Набору непродовольчих товарів;

3. Витрат на житло та комунальні послуги;

4. Витрат населення на ведення особистого підсобного господарства в межах, що забезпечують задоволення особистих потреб (Увага для жителів сільської місцевості!!!);

5. Інших обов'язкових платежів.

Склад споживчих кошиків затверджується Кабінетом Міністрів України періодично, але не рідше одного разу на п'ять років.

Величина вартості мінімального споживчого бюджету визначається виходячи із середніх цін купівлі відповідних товарів і послуг з урахуванням усіх видів торгівлі

Відомості про структуру та величину вартості мінімального споживчого бюджету регулярно публікуються в офіційних виданнях і доводяться до відома населення іншими засобами масової інформації!!!

Де ви бачили, щоб величину вартості мінімального споживчого бюджету регулярно публікували в офіційних виданнях та доводили до відома населення іншими засобами масової інформації?!!!

Стаття 4 цього закону встановила, що Кабінет Міністрів України затверджує мінімальний споживчий бюджет і переглядає величину його вартості з урахуванням індексу цін на споживчі товари й послуги:

«Республіканський мінімальний споживчий бюджет розробляється центральними економічними органами України. При розробці мінімального споживчого бюджету розглядаються альтернативні варіанти розрахунків складу споживчих кошиків, що вносяться профспілками та Товариством захисту прав споживачів.

Обчислений мінімальний споживчий бюджет підлягає науково-громадській експертизі, результати якої розглядаються при формуванні та затвердженні цього бюджету. Склад експертів для розгляду мінімального споживчого бюджету затверджується Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України затверджує мінімальний споживчий бюджет і переглядає величину його вартості з урахуванням індексу цін на споживчі товари й послуги.

В умовах кризового стану економіки та спаду виробництва розробляється соціальний норматив - межа малозабезпеченості, структура і розмір якої визначаються законодавством. ( Статтю 4 доповнено частиною четвертою згідно із Законом N 191/94-ВР від 04.10.94 ).»

ВІДПОВІДНО ДО ЗГАДАНИХ ВИМОГ ЗАКОНОДАВСТВА:

Згідно ЗУ «Про мінімальний споживчий бюджет» склад споживчих кошиків затверджується Кабінетом Міністрів України не рідше одного разу на п'ять років. Вартісна оцінка мінімального споживчого бюджету переглядається Кабінетом Міністрів України з урахуванням індексу цін на споживчі товари та послуги, але не рідше одного разу на рік.

Склад споживчих кошиків, який затверджується Кабінетом Міністрів України складається з:

1. Набору продуктів харчування;

2. Набору непродовольчих товарів;

3. Витрат на житло та комунальні послуги;

4. Витрат населення на ведення особистого підсобного господарства в межах, що забезпечують задоволення особистих потреб;

5. Розмір інших обов'язкових платежів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 1991 р. N 244 «Про мінімальний споживчий бюджет» (Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 664 ( 664-92-п ) від 25.11.92 ) https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/244-91-%D0%BF#Text (скопіювати і перейти в браузері) було затверджено розроблений Міністерством праці, Міністерством статистики, Міністерством економіки і Міністерством фінансів України з участю Ради Федерації незалежних профспілок України мінімальний споживчий бюджет на 1991 рік у розмірі 256 крб. на душу населення та склад споживчих товарів і послуг, що входять до нього, згідно з додатком в якому були враховані Витрати населення на ведення особистого підсобного господарства та Витрати на житло і комунальні послуги.

Відомості про структуру та величину вартості мінімального споживчого бюджету ніколи не публікувалися в офіційних виданнях і не доводилися до відома населення іншими засобами масової інформації.

В умовах кризового стану економіки та спаду виробництва сьогодні НЕ розроблено соціального нормативу - межі малозабезпеченості, структура і розмір якої визначаються законодавством. (Документ 1284-XII, чинний, поточна редакція — Редакція від 28.10.1994, підстава - 191/94-ВР).

У відповідності до ст.114-5 Конституції Української РСР від 20 квітня 1978 року Президент України: через систему органів державної виконавчої влади не провадив у життя Конституцію і Закон України «Про мінімальний споживчий бюджет» від 03.07.1991 року, не здійснив керівництво і не спрямовував виконавчу діяльність Кабінету Міністрів України на виконання цього закону.

Після прийняття Конституції України 1996 року до 2024 року Кабінет Міністрів України не виконав ст.116 цієї Конституції — не забезпечив виконання Конституції і вимог Закону України «Про мінімальний споживчий бюджет».

В умовах кризового стану економіки з 24 лютого 2022 року та спаду виробництва не було розроблено соціального нормативу — межі малозабезпеченості, структура і розмір якої сьогодні НЕ визначено законодавством.

Жодних відомостей про структуру та величину вартості мінімального споживчого бюджету не публікувалося в офіційних виданнях і доводилося до відома населення іншими засобами масової інформації до сьогодні.

З 25.11.1992 жодна вимога ЗУ «Про мінімальний споживчий бюджет» Кабінетом Міністрів України до сьогодні не виконана.

Жоден Президент України з 1996 року не виконав свого обов’язку встановленого ст.102 Конституції України не став є гарантом додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина не забезпечив виконання ст.1, ст.3, ст.8, ст.19, ст.46, ст.48 ст.64 Конституції України та Закону України «Про мінімальний споживчий бюджет».

04.10.1994 року було прийнято Закон України «Про межу малозабезпеченості» https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/190/94-вр

«Принципи визначення межі малозабезпеченості

Межа малозабезпеченості формується на основі нормативно-статистичного методу.

Нормативним методом формується набір продовольчих товарів, який визначається відповідно до соціальних норм споживання для осіб непрацездатного віку, що розробляються науковими установами і організаціями відповідного профілю.

Вартість непродовольчих товарів і послуг та вартість утримання житла визначаються відповідно до фактичних витрат сімей з низькими доходами згідно з положенням, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Вартість непродовольчих товарів не може становити менше п'ятнадцяти відсотків вартості продуктового набору».

Пунктом 8 Положення про визначення вартості непродовольчих товарів і послуг та вартості утримання житла при формуванні межі малозабезпеченості», що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 р. N 310 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/310-99-п#Text встановлено: «8. Вартість утримання житла - це витрати громадян на оплату житлово-комунальних послуг у межах норм володіння чи користування загальною площею житла та нормативів користування комунальними послугами (водо-, теплопостачання, водовідведення, газ, електроенергія), що застосовуються під час призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг.

Вартість утримання житла визначається виходячи з установленого законодавством обов'язкового відсотка платежу за житлово-комунальні послуги від сукупного доходу сімей, у яких середньомісячний сукупний дохід на одного проживаючого в житловому приміщенні (будинку) не перевищує величини вартості межі малозабезпеченості».

Стаття 4 ЗУ «Про межу малозабезпеченості» встановила порядок визначення величини вартості межі малозабезпеченості: «Величина вартості межі малозабезпеченості щорічно затверджується Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України при затвердженні Державного бюджету України і періодично переглядається відповідно до зростання індексу цін на споживчі товари і послуги разом з уточненням показників Державного бюджету України.

У виняткових випадках Верховна Рада України може затвердити величину вартості межі малозабезпеченості і не при затвердженні Державного бюджету України.

Відомості про величину вартості межі малозабезпеченості публікуються в офіційних виданнях».

На виконання ст.4 ЗУ «Про мінімальний споживчий бюджет»: «В умовах кризового стану економіки та спаду виробництва розробляється соціальний норматив - межа малозабезпеченості, структура і розмір якої визначаються законодавством» та ст.4 ЗУ «Про межу малозабезпеченості»: «У виняткових випадках Верховна Рада України може затвердити величину вартості межі малозабезпеченості і не при затвердженні Державного бюджету України» Верховною Радою України було прийнято два закони:

1. Закон України «Про встановлення величини вартості межі малозабезпеченості та розміру мінімальної заробітної плати на 1998 рік» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/780/97-вр#Text;

2. Закон України «Про встановлення величини вартості межі малозабезпеченості та розміру мінімальної заробітної плати на 1999 рік» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/366-14#Text;

З 2000 року Верховною Радою України більше не затверджувалася законодавством структура і величина вартості межі малозабезпеченості як це встановлено ст.4 ЗУ «Про мінімальний споживчий бюджет» та ст.4 ЗУ «Про межу малозабезпеченості» ні в Законі України «Про державний бюджет України», ні в окремих законах.

Жодних відомостей про величину вартості межі малозабезпеченості з 2000 року в офіційних виданнях опубліковано не було в порушення ст.4 ЗУ «Про межу малозабезпеченості»: «Відомості про величину вартості межі малозабезпеченості публікуються в офіційних виданнях».

15.07.1999 р. було прийнято Закон України «Про прожитковий мінімум» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/966-14#Text (скопіювати і перейти в браузері).

Преамбулою цього закону встановлено: «Цей Закон відповідно до статті 46 Конституції України дає визначення прожитковому мінімуму, закладає правову основу для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень».

Стаття 3 Закону України «Про прожитковий мінімум» встановила принципи формування наборів продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг. Частина 4 цієї статті встановила: «4. До набору послуг включаються житлово-комунальні, транспортні, побутові послуги, послуги зв'язку, закладів культури, освіти, охорони здоров'я та інші.

Набір послуг формується уповноваженими центральними органами виконавчої влади у сферах надання відповідних послуг».

Згідно ЗУ «Про прожитковий мінімум» список наборів продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг прожиткового мінімуму встановлюється Кабінетом Міністрів України після проведення науково-громадської експертизи.

Порядок проведення науково-громадської експертизи встановлюється та затверджується Кабінетом Міністрів України. Ініціатором проведення науково-громадської експертизи є Кабінет Міністрів України. Згідно п.3 Постанови Кабінет Міністрів України від 24 вересня 1999 р. N 1767 «Про науково-громадську експертизу набору продуктів харчування, набору непродовольчих товарів і набору послуг для встановлення прожиткового мінімуму» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1767-99-%D0%BF#Text (скопіювати і перейти в браузері): «Центральні органи виконавчої влади, які визначені у частинах 2-4 статті 3 Закону України "Про прожитковий мінімум" ( 966-14 ) відповідальними за формування набору продуктів харчування, набору непродовольчих товарів і набору послуг, у встановлений Кабінетом Міністрів України термін подають Мінекономіки пропозиції щодо сформованих наборів у натуральних показниках або у нормативах споживання з необхідними розрахунками і науковими обґрунтуваннями».

Кабінетом Міністрів України не було встановлено термін подання ЦОВВ до Мінекономіки пропозицій щодо сформованих наборів у натуральних показниках або у нормативах споживання з необхідними розрахунками і науковими обґрунтуваннями, не було скликано експертної комісії у складі 16 осіб, яка складається з чотирьох представників центральних органів виконавчої влади, всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців і всеукраїнських профспілок та їх об’єднань і по два представники громадськості та наукових установ.

Згідно ч.4 ст.3 ЗУ «Про прожитковий мінімум»: «Основними принципами формування набору послуг є:

задоволення мінімальної потреби громадян у житлі, організації побуту, користуванні транспортом, закладами культури, у підтриманні зв'язку з навколишнім середовищем;

задоволення потреби громадян у користуванні закладами освіти, охорони здоров'я;

визначення житлово-комунальних послуг (по водопостачанню, теплопостачанню, газопостачанню, електропостачанню, водовідведенню, утриманню та експлуатації житла та прибудинкових територій, сміттєзбиранню, утриманню ліфтів) виходячи із соціальної норми житла та нормативів споживання зазначених послуг».

Міжвідомчим Наказом Міністерства соціальної політики України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства фінансів України, Державної служби статистики України, Національної академії наук України 18.05.2017 №827/403/507/113/232, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 червня 2017 р. за № 728/30596 було встановлено, що прожитковий мінімум є абсолютним критерієм межі монетарної бідності.

Статтею 191 Господарського кодексу України встановлено: «1. Державні регульовані ціни запроваджуються Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень у встановленому законодавством порядку».

Згідно ст.12 ЗУ «Про ціни і ціноутворення» «1. Державні регульовані ціни запроваджуються на товари, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, МАЮТЬ ІСТОТНУ СОЦІАЛЬНУ ЗНАЧУЩІСТЬ, а також на товари, що виробляються суб’єктами, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку».

ІСТОТНУ СОЦІАЛЬНУ ЗНАЧУЩІСТЬ мають ціни на житлово-комунальні послуги, оскільки вони є СКЛАДОВОЮ ПРОЖИТКОВОГО МІНІМУМУ, який являє собою межу монетарної бідності.

Частина 1 ст.3 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» встановила: «1. Державна політика у сфері житлово-комунальних послуг ґрунтується на таких принципах:

4) регулювання цін/тарифів на житлово-комунальні послуги у випадках, визначених законом, з урахуванням досягнутого рівня соціально-економічного розвитку, природних особливостей відповідного регіону та технічних можливостей;

6) дотримання встановлених стандартів, нормативів, норм, порядків і правил щодо кількості та якості житлово-комунальних послуг».

Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» встановлено:

«Стаття 5. Порядок формування, встановлення та затвердження державних соціальних стандартів і нормативів

Державні соціальні стандарти і нормативи формуються, встановлюються та затверджуються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за участю та погодженням з іншими сторонами соціального партнерства, якщо інше не передбачено Конституцією України та законами України.

Стаття 6. Базовий державний соціальний стандарт

Базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров’я та освіти.

Стаття 9. Державні соціальні нормативи у сфері житлово-комунального обслуговування

Державні соціальні нормативи у сфері житлово-комунального обслуговування встановлюються з метою визначення державних соціальних гарантій щодо надання житлово-комунальних послуг та розмірів витрат на найм житла, управління житлом і оплату комунальних послуг, які забезпечують реалізацію конституційного права громадянина на житло.

До державних соціальних нормативів належать:

гранична норма витрат на управління житлом, оплату комунальних послуг, передбачених Законом України "Про житлово-комунальні послуги", залежно від отримуваного доходу;…»

Гранична норма витрат на управління житлом та на оплату комунальних послуг встановлена пунктом 1 Постанови Верховної Ради України № 512-XIV від 18 березня 1999 року «Про оплату житлово-комунальних послуг населенням України» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/512-14#Text (скопіювати і перейти в браузері) вказано: «Встановити плату за житло і комунальні послуги не більше 15 відсотків фактично отриманого сукупного доходу сім'ї. Рівень сукупного доходу сім'ї і частка плати за житлово-комунальні послуги у цьому доході встановлюються на підставі декларування доходів усіх членів сім'ї». «Виконання Постанови Верховної Ради України «Про оплату житлово-комунальних послуг населенням України" покладається на Кабінет Міністрів України, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування», встановлено п.3 цієї Постанови.

ЗГІДНО ЗАЗНАЧЕНИХ ВИМОГ ЗАКОНОДАВСТВА НОРМАТИВИ, ТАРИФИ І ЦІНИ НА ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНІ ПОСЛУГИ МАЮТЬ ВСТАНОВЛЮВАТИСЯ ТА ЗАТВЕРДЖУВАТИСЯ ВИКЛЮЧНО КАБІНЕТОМ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ, оскільки ПРОЖИТКОВИЙ МІНІМУМ ВСТАНОВЛЮЄТЬСЯ КАБІНЕТОМ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ І ЗАТВЕРДЖУЄТЬСЯ ВР УКРАЇНИ.

Це прямо встановлено ст.4 Закону України «Про прожитковий мінімум», ст.3 Закону України «Про мінімальний споживчий бюджет», ст.4 Закону України «Про межу малозабезпеченості» та вимогою Постанови Верховної Ради України № 512-XIV від 18 березня 1999 року «Про оплату житлово-комунальних послуг населенням України».

ФІКСОВАНІ ЦІНИ на електричну енергію для побутових споживачів Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 5 червня 2019 р. № 483 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11 серпня 2021 р. № 859).

«Прожитковий мінімум встановлюється Кабінетом Міністрів України після проведення науково-громадської експертизи сформованих набору продуктів харчування, набору непродовольчих товарів і набору послуг.

Порядок проведення науково-громадської експертизи встановлюється на принципах соціального партнерства та затверджується Кабінетом Міністрів України.

Прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження» встановила ст.4 Закону України «Про прожитковий мінімум».

Частина 1 ст.2 Бюджетного кодексу України встановила: «1. У цьому Кодексі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

1) бюджет - план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються відповідно органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду»;

«Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави» встановила ст.3 Конституції України.

Згідно згаданих норм бюджет України має формуватися для утвердження і забезпечення прав і свобод людини. Кожен має право на повагу до його гідності, право на соціальний захист, на рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом, на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло — встановлено ст.28, ст.46, ст.48 Конституції України.

«Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України» встановлено ст.64 Конституції України.

БЮДЖЕТНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ встановив, що згідно ст.33. Складання та схвалення Бюджетної декларації: «7. Кабінет Міністрів України щороку, не пізніше 1 червня року, що передує плановому, схвалює Бюджетну декларацію, яка набуває статусу офіційного документа та оформлюється постановою Кабінету Міністрів України. З дня схвалення Бюджетної декларації втрачає чинність Бюджетна декларація, схвалена у попередньому бюджетному періоді».

Для затвердження прожиткового мінімуму Кабінет Міністрів України подає до Верховної Ради України Бюджетну декларацію разом із фінансово-економічним обґрунтуванням у триденний строк з 1 червня року. Фінансово-економічне обґрунтування має містити розрахунки і пояснення до положень і показників, визначених Бюджетною декларацією. «Бюджетна декларація містить положення щодо: … розміру мінімальної заробітної плати, ПРОЖИТКОВОГО МІНІМУМУ ТА РІВНЯ ЙОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ» встановила ч.9, ст.33 Бюджетний кодексу України.

Верховна Рада України розглядає Бюджетну декларацію за спеціальною процедурою, визначеною Регламентом Верховної Ради України».

Стаття 38 Бюджетного Кодексу України встановила, що до проекту закону про Державний бюджет України, який схвалений Кабінетом Міністрів України додається пояснювальна записка яка має містити:

«ж) розрахунки обсягу компенсації за рахунок коштів державного бюджету втрат суб'єктів господарювання внаслідок прийняття Кабінетом Міністрів України, іншими центральними органами виконавчої влади рішень щодо регулювання цін і тарифів на окремі види продукції, товарів і послуг;

2¹) ОБҐРУНТУВАННЯ РОЗРАХУНКУ ВАРТІСНОЇ ВЕЛИЧИНИ ПРОЖИТКОВОГО МІНІМУМУ на відповідний бюджетний період у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для основних соціальних і демографічних груп населення»;

Стаття 6. ЗУ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2017-14#Text встановила Базовий державний соціальний стандарт: «Базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров’я та освіти».

Стаття 9. Цього ж закону встановила Державні соціальні нормативи у сфері житлово-комунального обслуговування: «Державні соціальні нормативи у сфері житлово-комунального обслуговування встановлюються з метою визначення державних соціальних гарантій щодо надання житлово-комунальних послуг та розмірів витрат на найм житла, управління житлом і оплату комунальних послуг, які забезпечують реалізацію конституційного права громадянина на житло.

До державних соціальних нормативів належать:

гранична норма витрат на управління житлом, оплату комунальних послуг, передбачених Законом України "Про житлово-комунальні послуги", залежно від отримуваного доходу;

соціальна норма житла та соціальні нормативи користування комунальними послугами, з оплати яких держава надає пільги та встановлює субсидії громадянам;

показники якості управління багатоквартирним будинком і надання комунальних послуг.

{Стаття 9 в редакції Закону № 2189-VIII від 09.11.2017}».

Стаття 46 Конституції України встановила: «Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом».

Законом встановлено, що: «Прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров’я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості» (ст.1 ЗУ «Про прожитковий мінімум», ст.1 ЗУ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»)

Стаття 48 Конституції України встановила: «Кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло».

Кабінет Міністрів України зобов’язаний забезпечити виконання Конституції і законів України встановлено ст.116 Конституції України.

Статтею 64 Конституції України передбачено: «Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України».

Враховуючі зазначені вимоги Конституції і законодавства України Кабінет Міністрів України зобов’язаний встановлювати розмір прожиткового мінімуму з врахуванням ціни, тарифів та норм водопостачання, теплопостачання, газопостачання, електропостачання, водовідведення, утримання та експлуатації житла та прибудинкових територій, сміттєзбирання та утримання ліфтів на підставі фактичних даних про рівень споживчих цін в Україні зібраних Міністерством соціальної політики у відповідності до ст.5 Закону України «Про прожитковий мінімум». Інформацію про Фактичний прожитковий мінімум за реальними цінами в Україні до 20 числа кожного місяця Міністерство соціальної політики публікує на своєму офіційному веб-сайті у мережі Інтернет https://www.msp.gov.ua/news/12286.html (скопіювати і перейти в браузері), а також має публікувати ці дані в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження (жодної публікації в офіційних виданнях ніколи не проводилося). Окрім цього: «Дані про фактичний розмір прожиткового мінімуму на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, разом із відповідними розрахунками щомісяця надаються Президентові України, Верховній Раді України, сторонам соціального діалогу на національному рівні - всеукраїнським об'єднанням професійних спілок, всеукраїнським об'єднанням організацій роботодавців та Кабінету Міністрів України» вказано абзацом 3 ст.5 ЗУ «Про прожитковий мінімум».

Згідно вимог Бюджетного Кодексу України Кабінет Міністрів України був зобов’язаний скласти і схвалити Бюджетну декларацію з ОБҐРУНТУВАННЯМ РОЗРАХУНКУ ВАРТІСНОЇ ВЕЛИЧИНИ ПРОЖИТКОВОГО МІНІМУМУ на відповідний бюджетний період у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для основних соціальних і демографічних груп населення.

Жодного обґрунтування розрахунку вартісної величини прожиткового мінімуму на відповідний бюджетний період у розрахунку на місяць на одну особу за реальними цінами в Україні, а також окремо для основних соціальних і демографічних груп населення Кабінет Міністрів України до проекту закону «Про Державний бюджет України» ніколи не надавав, принаймні з 2010 року. Жодних даних про фактичні ціни на продукти та послуги та обґрунтування розрахунку вартісної величини прожиткового мінімуму потреб людини Кабінетом Міністрів України разом з проектом Державного бюджету України до ВР України ніколи не надавалися.

Стаття 40 Бюджетного Кодексу України встановила, що Законом про Державний бюджет України визначаються:

«8) розмір мінімальної заробітної плати на відповідний бюджетний період;

9) розмір прожиткового мінімуму на відповідний бюджетний період у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для основних соціальних і демографічних груп населення та рівень забезпечення прожиткового мінімуму на відповідний бюджетний період»;

Згідно ст.52 «Про Регламент Верховної Ради України». Розгляд Бюджетної декларації: «1. Бюджетна декларація схвалюється Кабінетом Міністрів України не пізніше 1 червня року, що передує плановому, та у триденний строк подається разом з фінансово-економічним обґрунтуванням до Верховної Ради.

3. Народні депутати, комітети розробляють свої пропозиції щодо бюджетної політики з урахуванням Бюджетної декларації і подають їх до комітету, до предмета відання якого належать питання бюджету, у десятиденний строк з дня надходження Бюджетної декларації до Верховної Ради.

4. Комітет, до предмета відання якого належать питання бюджету, розглядає Бюджетну декларацію і пропозиції, що надійшли, готує та подає на розгляд Верховної Ради проект постанови Верховної Ради щодо Бюджетної декларації, що надається народним депутатам не пізніш як за два дні до розгляду зазначеного питання на пленарному засіданні Верховної Ради».

Згідно ст.5 Закону України «Про прожитковий мінімум» Міністерство соціальної політики дані про фактичний розмір прожиткового мінімуму щомісяця надає до Верховної Ради України.

Члени Комітету Верховної Ради України з питань бюджету були зобов’язані знати дані про фактичний розмір прожиткового мінімуму та керуватися вимогами ст.1, ст.3, ст.8, ст.19, ст.21, ст.28, ст.46, ст.48, ст.64 Конституції України, ЗУ «Про прожитковий мінімум», ЗУ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії».

Ці факти означають одне — Кабінет Міністрів України разом з усіма міністрами, що складали і схвалювали Бюджетну декларацію, у змові з депутатами Верховної Ради України всіх скликань, що схвалювали ЗУ «Про Державний бюджет України», та Президенти України, що підписували ці закони брутально порушували ст.1, ст.3, ст.8, ст.19, ст.21, ст.28, ст.46, ст.48, ст.64 Конституції України, ЗУ «Про прожитковий мінімум», ЗУ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії».

З НАВЕДЕНИХ ВИМОГ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ ВИПЛИВАЄ, ЩО КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ:

1. Не виконує Закон України «Про мінімальний споживчий бюджет» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1284-12/ed19941028#Text (скопіювати і перейти в браузері) не затверджує мінімальний споживчий бюджет і не переглядає величину його вартості з урахуванням індексу цін на споживчі товари й послуги один раз на рік.

2. Не виконує Закон України «Про межу малозабезпеченості» https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/190/94-вр#Text (скопіювати і перейти в браузері) не встановлює розмір межі малозабезпеченості і не подає до Верховної Ради України для затвердження в державному бюджеті України.

3. Не виконує Закон України «Про прожитковий мінімум» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/966-14#Text (скопіювати і перейти в браузері), не встановлює розмір прожиткового мінімуму з врахуванням ціни, тарифів та норм водопостачання, теплопостачання, газопостачання, електропостачання, водовідведення, утримання та експлуатації житла та прибудинкових територій, сміттєзбирання та утримання ліфтів. Не скликав і не провів науково-громадську експертизу у відповідності до законодавства та Порядку встановлення та затвердження прожиткового мінімуму.

4. Не здійснює розрахунок вартісної величини прожиткового мінімуму з врахуванням вимог ст.46, ст.47, ст.48 Конституції України, Закону України «Про мінімальний споживчий бюджет»

5. Кожного року подає до Верховної Ради України Бюджетну декларацію без відповідних фінансово-економічних розрахунків які щомісяця отримує від Міністерства соціальної політики України разом з моніторингом Фактичного розміру прожиткового мінімуму на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення;

6. Прямо порушує ст.1 Конституції України якою встановлено, що Україна є суверенна і незалежна, демократична, СОЦІАЛЬНА, ПРАВОВА ДЕРЖАВА.

7. Прямо порушує ст.3 Конституції України якою встановлено: «Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави».

8. Прямо порушує ст.19 Конституції України якою встановлено: «Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».

Розмір прожиткового мінімуму який найбільш відповідав Фактичному прожитковому мінімуму було затверджено один єдиний раз на один місяць в ст.7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2014 рік»: «Установити у 2014 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1176 гривень та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення:

· дітей віком до 6 років—1032 гривні;

· дітей віком від 6 до 18 років — 1286 гривень;

· працездатних осіб — 1218 гривень;

· осіб, які втратили працездатність, — 949 гривень».

Згідно моніторингу фактичного прожиткового мінімуму Міністерства соціальної політики України за січень 2014 рік:

· для дітей віком до 6 років — 1159 гривень;

· для дітей віком від 6 до 18 років — 1477 гривень;

· для працездатних осіб — 1281 гривень;

· для осіб, які втратили працездатність — 974 гривень.

Це єдиний випадок коли Кабінет Міністрів України, Верховна Рада України та Президент України виконали вимоги ст.46, ст.48, ст.64 Конституції України та ЗУ «Про прожитковий мінімум», ЗУ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» але тільки у січні 2014 року. Починаючи з лютого нормативи вже не відповідали фактичним цінам. В грудні 2014 року фактичні дані Мінсоцполітики вже кардинально суперечили ЗУ «Про Державний бюджет України на 2014 рік»:

· для дітей віком до 6 років — 1421 гривень;

· для дітей віком від 6 до 18 років — 1806 гривень;

· для працездатних осіб — 1552 гривень;

· для осіб, які втратили працездатність — 1181 гривень.

Індексації прожиткового мінімуму в ЗУ «Про Державний бюджет України на 2014 рік» здійснено не було.

Всі інші роки і місяці незалежності України — органами виконавчої, законодавчої та судової влади законодавчо встановлювалася соціальна несправедливість та економічні привілеї для державних службовців, суддів, прокурорів, народних депутатів фінансовий дохід яких зростав кожного року незалежно від зубожіння незахищених верств населення.

У червні 2023 року ФАКТИЧНИЙ РОЗМІР прожиткового мінімуму який забезпечує ПІДТРИМАННЯ ЗДОРОВ'Я ЛЮДИНИ для НЕ працездатних осіб складав 5501 грн. в якому розмір харчового кошику складав 2799 грн.. При цьому, станом на червень 2023 року (за даними Міністерства соціальної політики України) фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у цінах червня 2023 року становив 8 442 грн.

Статтею 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2024 рік» розмір прожиткового мінімуму у 2024 році встановлено на межі глибокого зубожіння за цінами листопаду 2016 року:

· для дітей віком до 6 років — 2563 гривні;

· для дітей віком від 6 до 18 років — 3196 гривень;

· для працездатних осіб — 3028 гривень;

· для осіб, які втратили працездатність, — 2361 гривня.

Тобто встановлений ВР прожитковий мінімум в цінах 2024 року не покриває навіть розмір харчового кошику, а оплата комунальних послуг у Прожитковому мінімумі 2024 навіть не передбачена.

Невиконання Кабінетом Міністрів України Конституції і законів України призвело до того, що Кабінетом Міністрів України не встановлено ціни і тарифи на водопостачання, теплопостачання, газопостачання, електропостачання, водовідведення, утримання та експлуатації житла та прибудинкових територій, сміттєзбирання та утримання ліфтів які є складовою вартісної величини Прожиткового мінімуму.

Не встановлення Кабінетом Міністрів України Прожиткового мінімуму з врахуванням реальних цін на водопостачання, теплопостачання, газопостачання, електропостачання, водовідведення, утримання та експлуатації житла та прибудинкових територій, сміттєзбирання та утримання ліфтів призвело до встановлення заниженого в рази розміру Прожиткового мінімуму в ЗУ «Про Державний бюджет України» на 2015-2024 роки і унеможливило оплату житлово-комунальних послуг.

За реальними цінами січня 2022 р. перед війною для осіб, які втратили працездатність фактичний прожитковий мінімум складав 3962,00 грн.. Вартість житлово-комунальних послуг в орієнтовно фактичному прожитковому мінімумі складала не 15%, а 22,2%, тобто 880,45 грн.. Вартість продуктів харчування складала 1918,44 грн., Вартість непродовольчих товарів 648,35 грн.. Побутові послуги, послуги зв'язку, послуги культури 514.76 грн..

В ЗУ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2022 р. прожитковий мінімум Верховна Рада затвердила в розмірі 1934 гривні. Тобто прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність депутати встановили в розмірі вартості продуктів харчування. Згідно цієї арифметики пенсіонер отримував кошти тільки на мінімальний набір продуктів, щоб не померти з голоду. Виникає питання, як можна вимагати від осіб, які втратили працездатність оплачувати житлово-комунальні послуги, якщо пенсію їм призначено без врахування цих виплат нижче рівня глибокої монетарної бідності. Де таким пенсіонерам (інвалідам, малозабезпеченим) брати кошти на непродовольчі товари, на медичне обслуговування, на ліки, на побутові послуги, на смартфон, на мобільний Інтернет для «Дії», на послуги культури, на донати в ЗСУ?

Занижений в рази розмір Прожиткового мінімуму не надає забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров’я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Це системне порушення Кабінетом Міністрів України Конституції і законів України призвело до неможливості більшості громадян України оплачувати комунальні послуги, зокрема за водопостачання, теплопостачання, газопостачання, електропостачання, водовідведення, утримання та експлуатації житла та прибудинкових територій, сміттєзбирання та утримання ліфтів які є складовою вартісної величини Прожиткового мінімуму.

Рішенням Конституційного Суду України 6 квітня 2022 року № 1-р(II)/2022 у Справі про посилений соціальний захист військовослужбовців № 3-192/2020(465/20) https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v001p710-22#Text установлено: «2.2. … Крім того, Конституційний Суд України акцентував, що право громадян на соціальний захист є комплексним, його зміст визначають як Конституція, так і закони України; водночас інші складові елементи права на соціальний захист, не конкретизовані в частині першій статті 46 Основного Закону України або в інших його статтях, визначає Верховна Рада України шляхом ухвалення законів, тому вона може змінити, скасувати або поновити їх при формуванні соціальної політики держави за умови дотримання конституційних норм та принципів (абзаци другий, четвертий пункту 5 мотивувальної частини Рішення від 7 листопада 2018 року № 9-р/2018).

2.3. Відповідно до частини першої статті 8 Основного Закону України верховенство права є одним із засадничих конституційних принципів, який означає, зокрема, те, що Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти мають ухвалюватись на основі Конституції України і повинні відповідати їй (частина друга статті 8 Основного Закону України).

Конституційний Суд України наголосив, що верховенство права слід розуміти, зокрема, як механізм забезпечення контролю над використанням влади державою та захисту людини від свавільних дій державної влади (абзац третій пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 20 червня 2019 року № 6-р/2019)»

Мотивувальною частиною Рішення Конституційного Суду України 22 березня 2023 року № 3-р(II)/2023 Справа № 3-98/2022(227/22) https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v003p710-23#Text встановлено: «2.2. Конституційний Суд України, утверджуючи засадничий конституційний принцип соціальної держави, зазначав, що:

- „у державі, яку проголошено соціальною, визначений законодавцем розмір прожиткового мінімуму має реально забезпечувати гідний рівень життя людини“ (друге речення абзацу першого підпункту 2.3 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 22 травня 2018 року № 5-р/2018);

- «принцип соціальної держави (стаття 1 Конституції України) втілено у приписах частини четвертої статті 13 Основного Закону України („держава забезпечує <...> соціальну спрямованість економіки“) та в його приписах, що гарантують соціальні права людини, зокрема право на соціальний захист (частина перша статті 46)» [абзац четвертий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 6 квітня 2022 року № 1-р(II)/2022].

У соціальній державі людська гідність є стрижнем формування державою соціальної політики, яка має здійснюватися задля убезпечення людини від бідності та гарантування їй у зв’язку з цим базового соціального захисту, мінімальним стандартом якого є прожитковий мінімум, що має реально забезпечувати людині достатній і гідний рівень життя».

Підпунктом 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 березня 2023 року № 3-р(II)/2023 у справі за конституційною скаргою Лазуренка Ігоря Олександровича https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v003p710-23#Text щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів абзаців четвертого, п’ятого частини другої статті 70 Закону України „Про виконавче провадження“, абзаців третього, четвертого частини другої статті 50 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування“ (щодо гарантованості пенсії, що є основним джерелом існування, не нижче прожиткового мінімуму)» установлено: «2.2. Конституційний Суд України, утверджуючи засадничий конституційний принцип соціальної держави, зазначав, що:

– „у державі, яку проголошено соціальною, визначений законодавцем розмір прожиткового мінімуму має реально забезпечувати гідний рівень життя людини“ (друге речення абзацу першого підпункту 2.3 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 22 травня 2018 року № 5-р/2018);

˂…˃ У соціальній державі людська гідність є стрижнем формування державою соціальної політики, яка має здійснюватися задля убезпечення людини від бідності та гарантування їй у зв’язку з цим базового соціального захисту, мінімальним стандартом якого є прожитковий мінімум, що має реально забезпечувати людині достатній і гідний рівень життя.

Конституційний Суд України наголошував, що „обов’язковою складовою людської гідності є доступ людини до мінімальних соціальних благ, здатних забезпечити їй достатній і гідний життєвий рівень. Верховна Рада України, формуючи соціальну політику держави, повинна гарантувати ефективну реалізацію права на повагу до людської гідності, зокрема, шляхом забезпечення пенсій, інших видів соціальних виплат та допомоги для осіб, які потребують соціального захисту“ (друге, третє речення абзацу четвертого пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 7 листопада 2018 року № 9-р/2018); „людську гідність необхідно трактувати як право, гарантоване статтею 28 Конституції України, і як конституційну цінність, яка наповнює сенсом людське буття, є фундаментом для усіх інших конституційних прав, мірилом визначення їх сутності та критерієм допустимості можливих обмежень таких прав“ (перше речення абзацу шостого підпункту 2.3 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 22 травня 2018 року № 5-р/2018).

З огляду на наведене Конституційний Суд України вважає, що відповідно до приписів статей 1, 3, 8, 21, 28, 46, 48, пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України у їх взаємозв’язку соціальна держава відповідальна за захист людської гідності, забезпечення достатнього і гідного рівня життя людини та задля цього зобов’язана створювати належні та дієві національні юридичні механізми реалізації конституційних прав на соціальний захист і достатній життєвий рівень для неї і її сім’ї, зокрема, гарантувати в повному обсязі на законодавчому рівні прожитковий мінімум як мінімальний стандарт базового соціального захисту людини від бідності, який є непорушним і належить до складників сутнісного змісту вказаних конституційних прав у соціальній державі, оскільки спрямований на задоволення ключових потреб людини для гідного і достатнього рівня її життя. Людську гідність буде заперечено, якщо держава не забезпечить людині принаймні мінімальних соціальних вигод».

Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчі органи сільських, селищних, міських рад встановлюють тарифи щодо оплати житлово-комунальних послуг, які надаються підприємствами комунальної власності, та погоджують вказані тарифи з підприємствами, які не належать до комунальної власності, а затверджують ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги органи місцевого самоврядування.

Виникає колізія.

1) До складу мінімального споживчого бюджету включаються витрати на житло та комунальні послуги. Згідно ст.3, ст.4 ЗУ «Про мінімальний споживчий бюджет» «Кабінет Міністрів України затверджує мінімальний споживчий бюджет і переглядає величину його вартості з урахуванням індексу цін на споживчі товари й послуги».

2) Згідно ЗУ «Про межу малозабезпеченості» до межі малозабезпеченості включається вартість непродовольчих товарів і послуг та вартість утримання житла, які визначаються відповідно до фактичних витрат сімей з низькими доходами. Стаття 4 цього закону встановила: «Величина вартості межі малозабезпеченості щорічно затверджується Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України при затвердженні Державного бюджету України і періодично переглядається відповідно до зростання індексу цін на споживчі товари і послуги разом з уточненням показників Державного бюджету України».

3) Згідно ЗУ «Про прожитковий мінімум» тарифи і ціна на житлово-комунальні послуги (по водопостачанню, теплопостачанню, газопостачанню, електропостачанню, водовідведенню, утриманню та експлуатації житла та прибудинкових територій, сміттєзбиранню, утриманню ліфтів включаються до складу прожиткового мінімуму. Згідно ст.4 цього закону Прожитковий мінімум встановлюється Кабінетом Міністрів України.

4) Згідно ЗУ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» Базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, що встановлюється Кабінетом Міністрів України у відповідності до ст.4 ЗУ «Про прожитковий мінімум».

ВИНИКАЄ ЛОГІЧНЕ ПИТАННЯ:

Якщо Кабінетом Міністрів України встановлюється тарифи і нормативи житлово-комунальних послуг у складі прожиткового мінімуму, а Верховною Радою України затверджується прожитковий мінімум до якого включено розмір витрат на житлово-комунальні послуги за цінами, якими забезпечується гідний рівень життя людини, то про яке встановлення тарифів виконавчими органами сільських, селищних, міських рад щодо оплати житлово-комунальних послуг може йти мова?

«Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками» встановлено ст.24 Конституції України.

Якщо ціна на водопостачання, теплопостачання, газопостачання, електропостачання, водовідведення, утримання та експлуатації житла та прибудинкових територій, сміттєзбирання, утриманню ліфтів встановлюється Кабінетом Міністрів України і затверджується Верховною Радою України, то установлена і затверджена ціна для всіх категорій громадян не може бути різною.

Згідно вимог ст.19, ст.46, ст.48, ст.116 Конституції України, ЗУ «Про мінімальний споживчий бюджет», ЗУ «Про межу малозабезпеченості», ЗУ «Про прожитковий мінімум», Господарського кодексу України, ЗУ «Про ціни і ціноутворення», ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», ЗУ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» НОРМАТИВИ, ТАРИФИ І ЦІНИ НА ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНІ ПОСЛУГИ МАЮТЬ ВСТАНОВЛЮВАТИСЯ ВИКЛЮЧНО КАБІНЕТОМ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ та ЗАТВЕРДЖУВАТИСЯ ВЕРХОВНОЮ РАДОЮ УКРАЇНИ ОСКІЛЬКИ ДЕРЖАВНІ ГАРАНТІЇ НА ПРОЖИТКОВИЙ МІНІМУМ Є ОБОВЯЗКОМ ДЕРЖАВИ, А НЕ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ.

АБСОЛЮТНИЙ КРИТЕРІЙ МЕЖІ БІДНОСТІ

Міжвідомчим Наказом Міністерства соціальної політики України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства фінансів України, Державної служби статистики України, Національної академії наук України 18.05.2017 № 827/403/507/113/232, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 червня 2017 р. за № 728/30596 була затверджена Методика комплексної оцінки бідності https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0728-17#Text

У цій Методиці терміни вживаються у таких значеннях:

«глибина бідності - відхилення величини доходів (витрат) осіб із категорії бідних від визначеної межі бідності. Цей показник визначає, наскільки середні доходи (витрати) бідного населення є нижчими від межі бідності»

«депривація - вимушене позбавлення особи внаслідок нестачі коштів можливості задовольняти свої базові потреби через відсутність доступу до основних матеріальних благ і соціальних ресурсів»

«межа монетарної бідності - рівень доходу (витрат), нижче від якого є неможливим задоволення особою основних потреб. Вартісне значення межі монетарної бідності є основою для віднесення особи до категорії бідних»;

Пунктом 3 Розділу І цього наказу «І. Загальні положення» встановлено: «еквівалентні витрати особи нижче межі бідності, визначеної Організацією Об’єднаних Націй для країн Центральної та Східної Європи як гривневий еквівалент 5,05 долара США відповідно до паритету купівельної спроможності, розрахований Світовим банком (межа, визначена на рівні 5,05 долара США, коригується Світовим банком раз на 10 років відповідно до інфляції долара США) (далі - критерій ООН)».

Згідно п.2) Розділу ІІ цього наказу «Порядок розрахунку показників для оцінки бідності за різними критеріями»:

«2) межа монетарної бідності за абсолютним критерієм за витратами нижче фактичного прожиткового мінімуму - розмір фактичного (розрахункового) прожиткового мінімуму в середньому на одну особу на місяць.

До категорії бідних за цією межею потрапляє населення, яке проживає в домогосподарствах із середньодушовими еквівалентними сукупними витратами на місяць нижче фактичного (розрахункового) прожиткового мінімуму»

Згідно п.3) Розділу ІІ цього наказу «Порядок розрахунку показників для оцінки бідності за різними критеріями»:

«3) межа монетарної бідності за абсолютним критерієм за доходами нижче фактичного прожиткового мінімуму - розмір фактичного (розрахункового) прожиткового мінімуму в середньому на одну особу на місяць.

До категорії бідних за цією межею потрапляє населення, яке проживає в домогосподарствах із середньодушовими еквівалентними загальними доходами на місяць нижче фактичного (розрахункового) прожиткового мінімуму».

Варто згадати, що «Прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров’я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості» встановлено ЗУ «Про прожитковий мінімум» та ЗУ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії».

Базовим державним соціальним стандартом є Фактичний прожитковий мінімум, який є абсолютним критерієм межі бідності, що встановлюється Кабінетом Міністрів України і щорічно затверджується Верховною Радою України в ЗУ «Про державний бюджет України».

Кабінет Міністрів України разом з Верховною Радою України кожного року починаючи з 1999 року затверджували базовий державний соціальний стандарт для населення за межею бідності на рівні глибокого зубожіння українців.

Фактичний прожитковий мінімум Міністерства соціальної політики за грудень 2016 року

1. фактичний розмір прожиткового мінімуму у цінах грудня 2016 року у розрахунку на місяць на одну особу становить 2 862 грн (з урахуванням суми податку на доходи фізичних осіб – 3 097 грн),

2. для дітей віком до 6 років – 2 868 грн,

3. для дітей віком від 6 до 18 років – 3 428 грн,

4. для працездатних осіб – 2 924 грн (з урахуванням суми податку на доходи фізичних осіб – 3 326 грн),

5. для осіб, які втратили працездатність, – 2 436 гривень.

За змістом, це фактичний розмір прожиткового мінімуму за цінами 2018 року.

Всупереч вимог українського законодавства Верховна Рада України ст.7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2017 рік» установила:

1. «Установити у 2017 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2017 року - 1544 гривні, з 1 травня - 1624 гривні, з 1 грудня - 1700 гривень в цінах лютого 2015 р. (замість – 3 097 грн в цінах грудня 2016 року), а для основних соціальних і демографічних груп населення:

2. дітей віком до 6 років: з 1 січня 2017 року - 1355 гривень, з 1 травня - 1426 гривень, з 1 грудня - 1492 гривні в цінах лютого 2015 р. (замість – 2 868 гривень в цінах грудня 2016 року);

3. дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2017 року - 1689 гривень, з 1 травня - 1777 гривень, з 1 грудня - 1860 гривень в цінах січня 2015 р. (замість – 3 428 гривень в цінах грудня 2016 року);

4. працездатних осіб: з 1 січня 2017 року - 1600 гривень, з 1 травня - 1684 гривні, з 1 грудня - 1762 гривні в цінах березня 2015 р. (замість – 3 326 гривень в цінах грудня 2016 року);

5. пенсія для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2017 року - 1247 гривень, з 1 травня - 1312 гривень, з 1 грудня - 1373 гривні за цінами березня 2015 року (замість – 2 436 гривень в цінах грудня 2016 року).

Фактичний прожитковий мінімум Міністерства соціальної політики за грудень 2017 року

1. фактичний розмір прожиткового мінімуму у цінах грудня 2017 року у розрахунку на місяць на одну особу становить 3091 грн (з урахуванням суми обов’язкових платежів – 3 544 грн),

2. для дітей віком до 6 років – 2 974 грн,

3. для дітей віком від 6 до 18 років – 3 631 грн,

4. для працездатних осіб – 3189 грн (з урахуванням суми обов’язкових платежів – 3 962 грн),

5. для осіб, які втратили працездатність, – 2 605 гривень.

Всупереч вимог українського законодавства Верховна Рада України ст.7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2018 рік» установила:

1. Установити у 2018 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2018 року - 1700 гривень, з 1 липня - 1777 гривень, з 1 грудня - 1853 гривні в цінах березня 2015 р. (замість – 3 544 гривень в цінах грудня 2017 р.), а для основних соціальних і демографічних груп населення:

2. дітей віком до 6 років: з 1 січня 2018 року - 1492 гривні, з 1 липня - 1559 гривень, з 1 грудня - 1626 гривень в цінах березня 2015 р. (замість – 2 974 гривень в цінах грудня 2017 р.);

3. дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2018 року - 1860 гривень, з 1 липня - 1944 гривні, з 1 грудня - 2027 гривень в цінах березня 2015 р. (замість – 3 631 гривень в цінах грудня 2017 р.);

4. працездатних осіб: з 1 січня 2018 року - 1762 гривні, з 1 липня - 1841 гривня, з 1 грудня - 1921 гривня в цінах березня 2015 р. (замість – 3 962 гривень в цінах грудня 2017 р.);

5. пенсія для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2018 року - 1373 гривні, з 1 липня - 1435 гривень, з 1 грудня - 1497 гривень за цінами квітня 2015 року (замість – 2 605 гривень в цінах грудня 2017 р.).

Фактичний прожитковий мінімум Міністерства соціальної політики за грудень 2018 року

1. Фактичний розмір прожиткового мінімуму у цінах грудня 2018 року у розрахунку на місяць на одну особу становить 3 385 грн (з урахуванням суми обов’язкових платежів – 3 885 грн),

2. для дітей віком до 6 років – 3 210 грн,

3. для дітей віком від 6 до 18 років – 3 945 грн,

4. для працездатних осіб – 3 501 грн (з урахуванням суми обов’язкових платежів – 4 349 грн),

5. для осіб, які втратили працездатність, – 2 856 гривні.

Всупереч вимог українського законодавства Верховна Рада України ст.7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2019 рік» установила:

1. Установити у 2019 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2019 року - 1853 гривні, з 1 липня - 1936 гривень, з 1 грудня - 2027 гривень в цінах квітня 2015 р. (замість – 3 885 гривень в цінах грудня 2018 р.), а для основних соціальних і демографічних груп населення:

2. дітей віком до 6 років: з 1 січня 2019 року - 1626 гривень, з 1 липня - 1699 гривень, з 1 грудня - 1779 гривень в цінах квітня 2015 р. (замість – 3 210 гривень в цінах грудня 2018 р.);

3. дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2019 року - 2027 гривень, з 1 липня - 2118 гривень в цінах березня 2015 р., з 1 грудня - 2218 гривень в цінах квітня 2015 р. (замість – 3 945 гривень в цінах грудня 2018 р.);

4. працездатних осіб: з 1 січня 2019 року - 1921 гривня, з 1 липня - 2007 гривень, з 1 грудня - 2102 гривні в цінах квітня 2015 р. (замість – 4 349 гривень в цінах грудня 2018 р.);

5. пенсія для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2019 року - 1497 гривень, з 1 липня - 1564 гривні, з 1 грудня - 1638 гривень за цінами квітня 2015 року (замість – 2 856 гривень в цінах грудня 2018 р.).

Фактичний прожитковий мінімум Міністерства соціальної політики за грудень 2019 року

1. фактичний розмір прожиткового мінімуму у цінах грудня 2019 року у розрахунку на місяць на одну особу становить 3 747 грн (з урахуванням суми обов’язкових платежів – 4 296 грн),

2. для дітей віком до 6 років – 3 527 грн,

3. для дітей віком від 6 до 18 років – 4 322 грн,

4. для працездатних осіб – 3 875 грн (з урахуванням суми обов’язкових платежів – 4 814 грн),

5. для осіб, які втратили працездатність, – 3 178 гривень.

Одночасно повідомляємо, що Мінсоцполітики розроблено проекти законів України „Про внесення зміни до розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України щодо створення передумов для підвищення прожиткового мінімуму” та „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення передумов для підвищення прожиткового мінімуму”, які схвалено Урядом 11.12.2019. (прийнято в першому читанні) https://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=68889

Замість підвищення прожиткового мінімуму метою нового закону є зміна його сутності. Проектом закону пропонується визначити прожитковий мінімум як «прийнятний рівень витрат, який дозволяє підтримувати достатній рівень життя людини, притаманний суспільству». Тобто, зубожіння пересічних громадян узаконюють з допомогою терміну «достатній рівень життя людини, притаманний суспільству», а мінімальну заробітну плату дозволено встановлювати на рівні 50% від прожиткового мінімуму, тобто на 50% нижче абсолютного критерія бідності, на рівні глибокого зубожіння. Головним ініціатор законопроекту є Третьякова Галина Миколаївна (IX скликання).

Сьогодні поки ще «Прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров’я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості» встановлено ЗУ «Про прожитковий мінімум» та ЗУ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»

Всупереч вимог українського законодавства Верховна Рада України ст.7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» установила:

1. Установити у 2020 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2020 року - 2027 гривень, з 1 липня - 2118 гривень, з 1 грудня - 2189 гривень за цінами квітня 2015 року (замість – 4 296 гривень в цінах грудня 2019 р.), а для основних соціальних і демографічних груп населення:

2. дітей віком до 6 років: з 1 січня 2020 року - 1779 гривень, з 1 липня - 1859 гривень, з 1 грудня - 1921 гривня за цінами квітня 2015 року (замість – 3 527 гривень в цінах грудня 2019 р.);

3. дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2020 року - 2218 гривень, з 1 липня - 2318 гривень, з 1 грудня - 2395 гривень за цінами квітня 2015 року (замість – 4 322 гривень в цінах грудня 2019 р.);

4. працездатних осіб: з 1 січня 2020 року - 2102 гривні, з 1 липня - 2197 гривень, з 1 грудня - 2270 гривень за цінами квітня 2015 року (замість – 4 814 гривень в цінах грудня 2019 р.);

5. пенсія для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2020 року - 1638 гривень, з 1 липня - 1712 гривень, з 1 грудня - 1769 гривень за цінами квітня 2015 року (замість – 3 178 гривень в цінах грудня 2019 р.).

Фактичний прожитковий мінімум Міністерства соціальної політики за грудень 2020 року

ОРІЄНТОВНИЙ (шахрайський) фактичний розмір прожиткового мінімуму у цінах грудня 2020 року у розрахунку на місяць на одну особу становить 3 968 грн (з урахуванням суми обов’язкових платежів – 4 546 грн), для дітей віком до 6 років – 3 715 грн, для дітей віком від 6 до 18 років – 4 561 грн, для працездатних осіб – 4 116 грн (з урахуванням суми обов’язкових платежів – 5 113 грн), для осіб, які втратили працездатність, – 3 370 гривень.

ОРІЄНТОВНИЙ - Який дає лише загальне уявлення про що-небудь; приблизний (Одинадцятитомний «Словник української мови» (або СУМ-11), що його було видано у 1970 — 1980 роках, став першим у історії тлумачним словником української мови)

За змістом, це приблизний розмір прожиткового мінімуму за взятими зі стелі цінами 2018 року.

Всупереч вимог українського законодавства Верховна Рада України ст.7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установила:

1. Установити у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 2189 гривень, з 1 липня - 2294 гривні, з 1 грудня - 2393 гривні за цінами травня 2015 року (замість – 4 546 гривень в цінах грудня 2020 р.), а для основних соціальних і демографічних груп населення:

2. дітей віком до 6 років: з 1 січня - 1921 гривня, з 1 липня - 2013 гривень, з 1 грудня - 2100 гривень за цінами квітня 2015 року (замість – 3 715 гривень в цінах грудня 2020 р.);

3. дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 2395 гривень, з 1 липня - 2510 гривень, з 1 грудня - 2618 гривень за цінами травня 2015 року (замість – 4 561 гривень в цінах грудня 2020 р.);

4. працездатних осіб: з 1 січня - 2270 гривень, з 1 липня - 2379 гривень, з 1 грудня - 2481 гривня за цінами квітня 2015 року (замість – 5 113 гривень в цінах грудня 2020 р.);

5. працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: з 1 січня - 2102 гривні (не передбачено ст.46 Конституції України, порушення ст.24 Конституції України - дискримінація, надання суддям не встановлених законом переваг і пільг за професійною ознакою, порушення ст.4, ст.5, ст.7 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, ст.4 ст.5, ст.7 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права. Прожитковий мінімум для всіх працездатних осіб має бути однаковим. Закон «Про судоустрій і статус суддів» порошенка має бути скасовано як неконституційний. Судді на фоні тотального зубожіння українців не можуть отримувати 300 тисяч гривень щомісяця);

6. працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами: з 1 січня - 2102 гривні (не передбачено ст.46 Конституції України, порушення ст.24 Конституції України - дискримінація, надання працівникам інших державних органів не встановлених законом переваг і пільг за професійною ознакою, порушення ст.4, ст.5, ст.7 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, ст.4 ст.5, ст.7 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права. Прожитковий мінімум для всіх працездатних осіб має бути однаковим. Закон «Про судоустрій і статус суддів» порошенка має бути скасовано як неконституційний. Судді на фоні тотального зубожіння українців не можуть отримувати 300 тисяч гривень щомісяця);

7. працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури: з 1 січня - 1600 гривень (не передбачено ст.46 Конституції України, порушення ст.24 Конституції України - дискримінація, надання прокурорам не встановлених законом переваг і пільг за професійною ознакою, порушення ст.4, ст.5, ст.7 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, ст.4 ст.5, ст.7 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права. Прожитковий мінімум для всіх працездатних осіб має бути однаковим. Закон «Про судоустрій і статус суддів» порошенка має бути скасовано як неконституційний. Судді на фоні тотального зубожіння українців не можуть отримувати 300 тисяч гривень щомісяця);

8. пенсія для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 1769 гривень, з 1 липня - 1854 гривні, з 1 грудня - 1934 гривні за цінами травня 2015 року (замість – 3 370 гривень в цінах грудня 2020 р.).

Фактичний прожитковий мінімум Міністерства соціальної політики за грудень 2021 року

ОРІЄНТОВНИЙ (шахрайський) фактичний розмір прожиткового мінімуму у цінах грудня 2021 року у розрахунку на місяць на одну особу становить 4 478 грн (з урахуванням суми обов’язкових платежів – 5 128 грн),

для дітей віком до 6 років – 4 112 грн,

для дітей віком від 6 до 18 років – 5 105 грн,

для працездатних осіб – 4 662 грн (з урахуванням суми обов’язкових платежів – 5 792 грн),

для осіб, які втратили працездатність, – 3 786 гривень.

За змістом, це приблизний розмір прожиткового мінімуму за взятими зі стелі цінами 2018 року.

Всупереч вимог українського законодавства Верховна Рада України ст.7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» установила:

1. Установити у 2022 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 2393 гривні, з 1 липня - 2508 гривень, з 1 грудня - 2589 гривень за цінами травня 2015 року (замість – 5 128 гривень в цінах грудня 2021 р.), а для основних соціальних і демографічних груп населення:

2. дітей віком до 6 років: з 1 січня - 2100 гривень, з 1 липня - 2201 гривня, з 1 грудня - 2272 гривні за цінами травня 2015 року (замість – 4 112 гривень в цінах грудня 2021 р.);

3. дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 2618 гривень, з 1 липня - 2744 гривні, з 1 грудня - 2833 гривні за цінами травня 2015 року (замість – 5 105 гривень в цінах грудня 2021 р.);

4. працездатних осіб: з 1 січня - 2481 гривня, з 1 липня - 2600 гривень, з 1 грудня - 2684 гривні за цінами травня 2015 року (замість – 5 792 гривень в цінах грудня 2021 р.);

6. працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів: з 1 січня - 2102 гривні (не передбачено ст.46 Конституції України, порушення ст.24 Конституції України - дискримінація, надання працівникам інших державних органів не встановлених законом переваг і пільг за професійною ознакою, порушення ст.4, ст.5, ст.7 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, ст.4 ст.5, ст.7 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права. Прожитковий мінімум для всіх працездатних осіб має бути однаковим. Закон «Про судоустрій і статус суддів» порошенка має бути скасовано як неконституційний. Судді на фоні тотального зубожіння українців не можуть отримувати 300 тисяч гривень щомісяця);

8. пенсія для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 1934 гривні, з 1 липня - 2027 гривень, з 1 грудня - 2093 гривні за цінами січня 2016 року (замість – 3 786 гривень в цінах грудня 2021 р.).

Фактичний прожитковий мінімум Міністерства соціальної політики за грудень 2022 року

Динаміка фактичного (шахрайського) розміру прожиткового мінімуму у цінах грудня 2022 року у розрахунку на місяць на одну особу становить 5709 грн (з урахуванням суми обов’язкових платежів – 6532 грн),

для дітей віком до 6 років – 5223 грн,

для дітей віком від 6 до 18 років – 6585 грн,

для працездатних осіб – 5934 грн (з урахуванням суми обов’язкових платежів – 7371 грн),

для осіб, які втратили працездатність, – 4821 гривень.

За змістом, це приблизний розмір прожиткового мінімуму за взятими зі стелі цінами 2018 року.

Реальний розмір прожиткового мінімуму скоріш за все врахований владою при утриманні полонених вбивць рашистської педерації в розмірі 10 тисячі гривень на місяць, щоб ті не могли пред’явити претензій до України за нелюдське утримання чи таке, що принижує гідність або на рівні покарання всупереч ст.4, ст.5, ст.7 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права та іншим нормам міжнародного права.

Всупереч вимог українського законодавства Верховна Рада України ст.7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установила:

1. Установити з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2589 гривень за цінами травня 2015 року (замість – 6532 гривень за орієнтовними (приблизними) цінами грудня 2022 року), а для основних соціальних і демографічних груп населення:

2. дітей віком до 6 років - 2272 гривні за цінами травня 2015 року (замість – 5223 гривень за орієнтовними (приблизними) цінами грудня 2022 року);

3. дітей віком від 6 до 18 років - 2833 гривні за цінами травня 2015 року (замість – 6585 гривень за орієнтовними (приблизними) цінами грудня 2022 року);

4. працездатних осіб - 2684 гривні за цінами травня 2015 року (замість – 7371 гривень за орієнтовними (приблизними) цінами грудня 2022 року);

5. працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні (не передбачено ст.46 Конституції України, порушення ст.24 Конституції України - дискримінація, надання суддям не встановлених законом переваг і пільг за професійною ознакою, порушення ст.4, ст.5, ст.7 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, ст.4 ст.5, ст.7 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права. Прожитковий мінімум для всіх працездатних осіб має бути однаковим. Закон «Про судоустрій і статус суддів» порошенка має бути скасовано як неконституційний. Судді на фоні тотального зубожіння українців не можуть отримувати 300 тисяч гривень щомісяця);

6. працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів - 2102 гривні (не передбачено ст.46 Конституції України, порушення ст.24 Конституції України - дискримінація, надання працівникам інших державних органів не встановлених законом переваг і пільг за професійною ознакою, порушення ст.4, ст.5, ст.7 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, ст.4 ст.5, ст.7 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права. Прожитковий мінімум для всіх працездатних осіб має бути однаковим. Закон «Про судоустрій і статус суддів» порошенка має бути скасовано як неконституційний. Судді на фоні тотального зубожіння українців не можуть отримувати 300 тисяч гривень щомісяця);

7. працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, - 1600 гривень (не передбачено ст.46 Конституції України, порушення ст.24 Конституції України - дискримінація, надання прокурорам не встановлених законом переваг і пільг за професійною ознакою, порушення ст.4, ст.5, ст.7 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, ст.4 ст.5, ст.7 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права. Прожитковий мінімум для всіх працездатних осіб має бути однаковим. Закон «Про судоустрій і статус суддів» порошенка має бути скасовано як неконституційний. Судді на фоні тотального зубожіння українців не можуть отримувати 300 тисяч гривень щомісяця);

8. пенсія для осіб, які втратили працездатність, - 2093 гривні за цінами січня 2016 року (замість – 4821 гривень за орієнтовними (приблизними) цінами грудня 2022 року).

Стаття 6 ЗУ «Про прожитковий мінімум» встановила: «Відповідальність за порушення законодавства про межу малозабезпеченості

Посадові особи, винні у порушенні норм законодавства про межу малозабезпеченості, несуть дисциплінарну та адміністративну відповідальність в порядку, передбаченому чинним законодавством».

Стаття 6 ЗУ «Про прожитковий мінімум» встановила: «Відповідальність за порушення законодавства про прожитковий мінімум

Посадові особи, винні у порушенні законодавства про прожитковий мінімум, несуть відповідальність згідно з законами».

Посадовими особами які винні у порушенні ст.1, ст.3, ст.8, ст.19, ст.21, ст.28, ст.46, ст.48, ст.64, ст.116 Конституції України, ЗУ «Про мінімальний споживчий бюджет», ЗУ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», ЗУ «Про прожитковий мінімум» є Прем’єр-Міністри України які несуть відповідальність за діяльність Кабінету Міністрів України:

Віктор Ющенко

Анатолій Кінах

Віктор Янукович

Микола Азаров

Юлія Тимошенко

Юрій Єхануров

Сергій Арбузов

А.Яценюк,

В. Гройсман,

О.Гончарук,

Д.Шмигаль.

Посадовими особами які винні у порушенні Закону України «Про мінімальний споживчий бюджет» є Прем’єр-Міністри України:

Леонід Кучма

Юхим Звягільський

Віталій Масол

Євген Марчук

Павло Лазаренко

Василь Дурдинець

Валерій Пустовойтенко

Віктор Ющенко

Анатолій Кінах

Віктор Янукович

Микола Азаров

Юлія Тимошенко

Юрій Єхануров

Сергій Арбузов

А.Яценюк,

В. Гройсман,

О.Гончарук,

Д.Шмигаль.

Всі претензії до громадян, дохід яких не дозволяє оплачувати комунальні послуги, зокрема за водопостачання, теплопостачання, газопостачання, електропостачання, водовідведення, утримання та експлуатації житла та прибудинкових територій, сміттєзбирання та утримання ліфтів мають бути перенаправлені до осіб які винні у порушенні у порушенні ст.1, ст.3, ст.8, ст.19, ст.21, ст.28, ст.46, ст.48, ст.64, ст.116 Конституції України, ЗУ «Про мінімальний споживчий бюджет», ЗУ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», ЗУ «Про прожитковий мінімум».

ПИТАННЯ ДЛЯ ЗАПИТІВ:

Щодо ЗУ «Про мінімальний споживчий бюджет»

1) Згідно ст.4 ЗУ «Про мінімальний споживчий бюджет» періодично, але не рідше одного разу на п'ять років: «Кабінет Міністрів України затверджує мінімальний споживчий бюджет і переглядає величину його вартості з урахуванням індексу цін на споживчі товари й послуги»

У відповідності до ЗУ «Про доступ до публічної інформації» прошу:

Надати належним чином завірені копії Постанов Кабінету Міністрів України за кожні п’ять років якими затверджено мінімальний споживчий бюджет за 1991р., 1996 р., 2001 р, 2006 р., 2011 р., 2016 р., 2021 р..

2) Згідно абзацу 3 ст.4 ЗУ «Про мінімальний споживчий бюджет» «Кабінет Міністрів України затверджує мінімальний споживчий бюджет і переглядає величину його вартості з урахуванням індексу цін на споживчі товари й послуги», а «Величина вартості мінімального споживчого бюджету визначається виходячи із середніх цін купівлі відповідних товарів і послуг з урахуванням усіх видів торгівлі.

Вартісна оцінка мінімального споживчого бюджету переглядається з урахуванням індексу цін на споживчі товари та послуги, але не рідше одного разу на рік» встановлено абзацом четвертим, п’ятим ст.3 ЗУ «Про мінімальний споживчий бюджет».

У відповідності до ЗУ «Про доступ до публічної інформації» прошу:

Надати належним чином завірені копії Постанов Кабінету Міністрів України якими з урахуванням усіх видів торгівлі, виходячи із середніх цін купівлі відповідних товарів і послуг кожного року визначалась величина вартості мінімального споживчого бюджету та затверджено мінімальний споживчий бюджет за період з 1991р. до 2024 рік, що складався з:

1. Набору продуктів харчування;

2. Набору непродовольчих товарів;

3. Витрат на житло та комунальні послуги;

5. Інших обов'язкових платежів. (ст.3 ЗУ «Про мінімальний споживчий бюджет»).

3) На виконання ст.4 ЗУ «Про мінімальний споживчий бюджет»: «В умовах кризового стану економіки та спаду виробництва розробляється соціальний норматив - межа малозабезпеченості, структура і розмір якої визначаються законодавством» та ст.4 ЗУ «Про межу малозабезпеченості»: «Величина вартості межі малозабезпеченості щорічно затверджується Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України при затвердженні Державного бюджету України і періодично переглядається відповідно до зростання індексу цін на споживчі товари і послуги разом з уточненням показників Державного бюджету України.

У виняткових випадках Верховна Рада України може затвердити величину вартості межі малозабезпеченості і не при затвердженні Державного бюджету України» Верховною Радою України було прийнято два закони:

1. Закон України «Про встановлення величини вартості межі малозабезпеченості та розміру мінімальної заробітної плати на 1998 рік» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/780/97-вр#Text;

2. Закон України «Про встановлення величини вартості межі малозабезпеченості та розміру мінімальної заробітної плати на 1999 рік» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/366-14#Text;

У відповідності до ЗУ «Про доступ до публічної інформації» прошу:

Надати належним чином завірені копії законодавчих актів (законів), якими встановлена величина вартості межі малозабезпеченості соціальний норматив його структура і розмір — за період 2000 р. – 2024 р..

4) Відповідно до ст.3 ЗУ «Про мінімальний споживчий бюджет»: «Відомості про структуру та величину вартості мінімального споживчого бюджету регулярно публікуються в офіційних виданнях і доводяться до відома населення іншими засобами масової інформації».

Згідно ЗУ «Про звернення громадян» прошу:

Надати консолідовану інформацію в яких офіційних виданнях регулярно публікувалися і доводилися до відома населення відомості про структуру та величину вартості мінімального споживчого бюджету з 1994 по 2024 рік.

Щодо ЗУ «Про межу малозабезпеченості»

1) Відповідно до ст.1 ЗУ «Про межу малозабезпеченості»: «Межа малозабезпеченості — це величина середньодушового сукупного доходу, який забезпечує непрацездатному громадянинові споживання товарів і послуг на мінімальному рівні, встановленому законодавством». Статтею 2 ЗУ «Про межу малозабезпеченості» встановлено: «Вартість непродовольчих товарів і послуг та вартість утримання житла визначаються відповідно до фактичних витрат сімей з низькими доходами згідно з положенням, затвердженим Кабінетом Міністрів України».

Пунктом 4 Положення про визначення вартості непродовольчих товарів і послуг та вартості утримання житла при формуванні межі малозабезпеченості, що Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 р. N 310 указано: «Розрахунок фактичних витрат на придбання непродовольчих товарів та оплату послуг (крім вартості утримання житла) в сім'ях з низькими доходами здійснюється на підставі даних вибіркового обстеження доходів та витрат сімей, яке проводиться органами державної статистики за переліком видів непродовольчих товарів і послуг, зазначених у додатку».

Згідно п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 р. N 310: «Державному комітету статистики забезпечувати Міністерство праці та соціальної політики необхідними інформаційними даними для формування величини вартості межі малозабезпеченості».

У відповідності до ЗУ «Про доступ до публічної інформації» прошу Міністерство соціальної політики надати завірені належним чином документи, якими сформована величина вартості межі малозабезпеченості за кожен рік в період з 2000 року до 2024 року.

2) Відповідно до ст.4 ЗУ «Про межу малозабезпеченості»: «Величина вартості межі малозабезпеченості щорічно затверджується Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України при затвердженні Державного бюджету України і періодично переглядається відповідно до зростання індексу цін на споживчі товари і послуги разом з уточненням показників Державного бюджету України».

У відповідності до ЗУ «Про доступ до публічної інформації» прошу Кабінет Міністрів України надати завірену належним чином копію подання про величину вартості межі малозабезпеченості, що подавалось Кабінетом Міністрів України до ВР України для затвердження в ЗУ «Про Державний бюджет України» за період з 2000 року до 2024 року.

У відповідності до ЗУ «Про доступ до публічної інформації» прошу Кабінет Міністрів України надати завірену належним чином копію подання для перегляду відповідно до зростання індексу цін на споживчі товари і послуги разом з уточненням показників Державного бюджету України за період з 2000 року до 2024 року.

3) Відповідно до ст.4 ЗУ «Про межу малозабезпеченості»: «… У виняткових випадках Верховна Рада України може затвердити величину вартості межі малозабезпеченості і не при затвердженні Державного бюджету України».

У відповідності до ЗУ «Про доступ до публічної інформації» прошу Верховну Раду України надати завірену належним чином копії законів, якими було затверджено величину вартості межі малозабезпеченості, що у виняткових випадках було затверджено не в законі Про Державний бюджет України за період з 2000 року до 2024 року.

4) Відповідно до ст.4 ЗУ «Про межу малозабезпеченості»: «… Відомості про величину вартості межі малозабезпеченості публікуються в офіційних виданнях».

У відповідності до ЗУ «Про доступ до публічної інформації» прошу Верховну Раду України надати консолідовану інформацію в яких офіційних виданнях були опубліковані відомості про величину вартості межі малозабезпеченості, що були затверджені Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України за період з 2000 року до 2024 року.

Щодо ЗУ «Про прожитковий мінімум»

1) Відповідно до ст.3 ЗУ «Про прожитковий мінімум»: «1. Набір продуктів харчування та набір непродовольчих товарів визначаються в натуральних показниках, набір послуг - у нормативах споживання не рідше одного разу на п'ять років». Стаття 4 ЗУ «Про прожитковий мінімум» встановила: «Прожитковий мінімум встановлюється Кабінетом Міністрів України після проведення науково-громадської експертизи сформованих набору продуктів харчування, набору непродовольчих товарів і набору послуг.

Прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження».

Згідно Порядку проведення науково-громадської експертизи набору продуктів харчування, набору непродовольчих товарів і набору послуг для встановлення прожиткового мінімуму, що Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 1999 р. N 1767: «3. Центральні органи виконавчої влади, які визначені у частинах 2-4 статті 3 Закону України "Про прожитковий мінімум" ( 966-14 ) відповідальними за формування набору продуктів харчування, набору непродовольчих товарів і набору послуг, у встановлений Кабінетом Міністрів України термін подають Мінекономіки пропозиції щодо сформованих наборів у натуральних показниках або у нормативах споживання з необхідними розрахунками і науковими обгрунтуваннями.

4. Мінекономіки узагальнює пропозиції центральних органів виконавчої влади щодо сформованих набору продуктів харчування, набору непродовольчих товарів і набору послуг для встановлення прожиткового мінімуму та надсилає їх членам експертної комісії не пізніше ніж за тиждень до її засідання».

До КМУ: У відповідності до ЗУ «Про доступ до публічної інформації» прошу надати завірені належним чином копії документів (розпоряджень) якими Кабінет Міністрів України кожні п’ять років (1999 р, 2004 р., 2009 р., 2014 р., 2009 р., 2014 р., 2019 р., 2024 р.) встановлював термін Центральним органам виконавчої влади, які визначені у частинах 2-4 статті 3 Закону України "Про прожитковий мінімум" надати Мінекономіки пропозиції щодо сформованих наборів у натуральних показниках або у нормативах споживання з необхідними розрахунками і науковими обґрунтуваннями.

До Мінекономіки: У відповідності до ЗУ «Про доступ до публічної інформації» прошу надати завірені належним чином копії документів (узагальнені пропозиції центральних органів виконавчої влади щодо сформованих набору продуктів харчування, набору непродовольчих товарів і набору послуг для встановлення прожиткового мінімуму) які надсилались членам експертної комісії не пізніше ніж за тиждень до її засідання.

2) У відповідності до ст.3 ЗУ «Про прожитковий мінімум»: «1. Набір продуктів харчування та набір непродовольчих товарів визначаються в натуральних показниках, набір послуг - у нормативах споживання не рідше одного разу на п'ять років». Згідно Порядку проведення науково-громадської експертизи набору продуктів харчування, набору непродовольчих товарів і набору послуг для встановлення прожиткового мінімуму, що Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 1999 р. N 1767: «6. Перед початком засідання експертної комісії проводиться обов'язкова реєстрація її членів. У разі коли член експертної комісії не може взяти участь у засіданні з поважних причин відповідний орган зобов'язаний призначити іншого представника, якому надаються всі повноваження члена експертної комісії.

7. Засідання експертної комісії вважається правоможним, якщо в ньому беруть участь усі члени комісії (уповноважені представники).

8. Засідання експертної комісії проводиться під головуванням представника Мінсоцполітики.

9. Рішення експертної комісії приймається відкритим голосуванням простою більшістю голосів і оформлюється протоколом, який підписує головуючий.

10. Рішення про схвалення експертною комісією набору продуктів харчування, набору непродовольчих товарів і набору послуг для встановлення прожиткового мінімуму надсилаються на затвердження Кабінету Міністрів України і є підставою для розрахунку прожиткового мінімуму. Зміни та доповнення до наборів вносяться тільки за рішенням експертної комісії»

До Мінсоцполітики: У відповідності до ЗУ «Про доступ до публічної інформації» прошу надати завірені належним чином копії реєстрації членів експертної комісії та Протоколів Рішень експертної комісії що проводилися під головуванням представника Мінсоцполітики кожні п’ять років згідно ст.3 ЗУ «Про прожитковий мінімум» (1999 р, 2004 р., 2009 р., 2014 р., 2009 р., 2014 р., 2019 р., 2024 р.) для схвалення експертною комісією набору продуктів харчування, набору непродовольчих товарів і набору послуг для встановлення прожиткового мінімуму, що надсилалися на затвердження Кабінету Міністрів України.

3) Частиною 4 ст.3 ЗУ «Про прожитковий мінімум» встановлено: «4. До набору послуг включаються житлово-комунальні, транспортні, побутові послуги, послуги зв'язку, закладів культури, освіти, охорони здоров'я та інші.

Набір послуг формується уповноваженими центральними органами виконавчої влади у сферах надання відповідних послуг.

{Абзац другий частини четвертої статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5462-VI від 16.10.2012}

Основними принципами формування набору послуг є:

задоволення потреби громадян у користуванні закладами освіти, охорони здоров'я;

Кабінетом Міністрів України встановлено, що «Вартість утримання житла - це витрати громадян на оплату житлово-комунальних послуг у межах норм володіння чи користування загальною площею житла та нормативів користування комунальними послугами (водо-, теплопостачання, водовідведення, газ, електроенергія), що застосовуються під час призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг» (п.8 Положення про визначення вартості непродовольчих товарів і послуг та вартості утримання житла при формуванні межі малозабезпеченості», що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 р. N 310 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/310-99-п#Text

До КМУ: У відповідності до ЗУ «Про доступ до публічної інформації» прошу надати завірені належним чином копії документів якими центральний орган виконавчої влади у сфері житлово-комунальних послуг (по водопостачанню, теплопостачанню, газопостачанню, електропостачанню, водовідведенню, утриманню та експлуатації житла та прибудинкових територій, сміттєзбиранню, утриманню ліфтів) виходячи із соціальної норми житла та нормативів споживання зазначених послуг, вартісної величини якої достатньо для встановлення прожиткового мінімуму, яким забезпечено достатній життєвий рівень відповідно до ст.48 Конституції України, за середніми цінами на ринку житлово-комунальних послуг встановив вартість житлово-комунальних послуг за кожен рік в період з 2000 року по 2024 р. і надсилав до Кабінету Міністрів України для затвердження Верховною Радою України в ЗУ «Про державний бюджет України».

Щодо Бюджетного кодексу України

1) Згідно п.5) ч.9 ст.33 Бюджетного кодексу України: «9. Бюджетна декларація містить положення щодо: … 5) розміру мінімальної заробітної плати, прожиткового мінімуму та рівня його забезпечення». Пунктом 2¹) частини першої ст.38 Бюджетного кодексу України встановлено: «1. Разом з проектом закону про Державний бюджет України, схваленим Кабінетом Міністрів України, подаються:

1) пояснювальна записка до проекту закону про Державний бюджет України, яка має містити:

2¹) обґрунтування розрахунку вартісної величини прожиткового мінімуму на відповідний бюджетний період у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для основних соціальних і демографічних груп населення».

РОЗРАХУНОК ВАРТІСНОЇ ВЕЛИЧИНИ ПРОЖИТКОВОГО МІНІМУМУ КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ЗОБОВ’ЯЗАНИЙ СКЛАДАТИ З ВРАХУВАННЯМ ВИМОГ:

· Статті 116 Конституції України: «Кабінет Міністрів України:

1) забезпечує державний суверенітет і економічну самостійність України, здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента України»;

· Статті 3 Конституції України: «Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави»;

· Статті 8 Конституції України: «Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй»;

· Статті 19 Конституції України: «Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України»;

· Статті 46 Конституції України: «Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом», «Прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров’я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості» (ст.1 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»);

· Статті 48 Конституції України: «Кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло»;

· Статті 1 Закону України «Про прожитковий мінімум»: «Прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров’я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості».

· Статті 49 Конституції України: «Кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування», ст.6 ЗУ «Основи законодавства України про охорону здоров'я»: «Кожний громадянин України має право на охорону здоров'я, що передбачає: а) життєвий рівень, включаючи їжу, одяг, житло, медичний догляд та соціальне обслуговування і забезпечення, який є необхідним для підтримання здоров'я людини».

· Частини 4 ст.3 Закону України «Про прожитковий мінімум»: «4. До набору послуг включаються житлово-комунальні, транспортні, побутові послуги, послуги зв'язку, закладів культури, освіти, охорони здоров'я та інші. Набір послуг формується уповноваженими центральними органами виконавчої влади у сферах надання відповідних послуг».

· Статті 4 ЗУ «Про прожитковий мінімум»: «Прожитковий мінімум встановлюється Кабінетом Міністрів України після проведення науково-громадської експертизи сформованих набору продуктів харчування, набору непродовольчих товарів і набору послуг».

· Пункту 10 Порядку проведення науково-громадської експертизи набору продуктів харчування, набору непродовольчих товарів і набору послуг для встановлення прожиткового мінімуму, що Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 1999 р. N 1767: «10. Рішення про схвалення експертною комісією набору продуктів харчування, набору непродовольчих товарів і набору послуг для встановлення прожиткового мінімуму надсилаються на затвердження Кабінету Міністрів України і є підставою для розрахунку прожиткового мінімуму. Зміни та доповнення до наборів вносяться тільки за рішенням експертної комісії»;

· Статті 1 ЗУ «Про межу малозабезпеченості»: «Межа малозабезпеченості — це величина середньодушового сукупного доходу, який забезпечує непрацездатному громадянинові споживання товарів і послуг на мінімальному рівні, встановленому законодавством».

· Статті 2 ЗУ «Про межу малозабезпеченості»: «Вартість непродовольчих товарів і послуг та вартість утримання житла визначаються відповідно до фактичних витрат сімей з низькими доходами згідно з положенням, затвердженим Кабінетом Міністрів України».

· Міжвідомчого Наказу Міністерства соціальної політики України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства фінансів України, Державної служби статистики України, Національної академії наук України 18.05.2017 №827/403/507/113/232, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 червня 2017 р. за № 728/30596, яким було встановлено, що прожитковий мінімум є абсолютним критерієм межі монетарної бідності.

· Статті 9. Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»: «Державні соціальні нормативи у сфері житлово-комунального обслуговування

Державні соціальні нормативи у сфері житлово-комунального обслуговування встановлюються з метою визначення державних соціальних гарантій щодо надання житлово-комунальних послуг та розмірів витрат на найм житла, управління житлом і оплату комунальних послуг, які забезпечують реалізацію конституційного права громадянина на житло.

До державних соціальних нормативів належать:

гранична норма витрат на управління житлом, оплату комунальних послуг, передбачених Законом України "Про житлово-комунальні послуги", залежно від отримуваного доходу;…»

До КМУ: У відповідності до ЗУ «Про доступ до публічної інформації» прошу надати завірені належним чином копії (витяги з пояснювальних записок до проекту закону про Державний бюджет України) з обґрунтуванням розрахунку вартісної величини прожиткового мінімуму в якому враховано набір продуктів харчування, набір непродовольчих товарів і набір послуг за цінами на відповідний бюджетний період з 2000 р. по 2024 р..

Після отримання нікчемної відповіді від КМУ в якій просто визначені загальні суми коштів для:

· дітей віком до 6 років— гривні;

· дітей віком від 6 до 18 років — гривень;

· працездатних осіб — гривень;

· осіб, які втратили працездатність, — гривень.

Потрібно надати повторну вимогу такого змісту:

Постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2000 р. N 656 «Про затвердження наборів продуктів харчування, наборів непродовольчих товарів та наборів послуг для основних соціальних і демографічних груп населення» та Постановою Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 р. № 780 «Про затвердження наборів продуктів харчування, наборів непродовольчих товарів та наборів послуг для основних соціальних і демографічних груп населення» затверджено Набори продуктів харчування, набори непродовольчих товарів та набори послуг для основних соціальних і демографічних груп населення.

Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» встановлені державні соціальні стандарти і нормативи та гарантії їх забезпечення, якими зазначено, що ці стандарти складаються з фактичних розмірів витрат на оплату комунальних послуг, які забезпечують реалізацію конституційного права громадянина на житло. Державні соціальні стандарти у сфері доходів населення встановлюються з метою визначення розмірів державних соціальних гарантій у сфері оплати праці, виплат за обов’язковим державним соціальним страхуванням, права на отримання інших видів соціальних виплат і державної соціальної допомоги та їх розмірів, а також визначення пріоритетності напрямів державної соціальної політики.

У відповідності до ЗУ «Про доступ до публічної інформації» прошу надати завірені належним чином копії документів якими нормативним методом на основі системи споживчих кошиків сформований наборів продуктів харчування, наборів непродовольчих товарів та наборів послуг для основних соціальних і демографічних груп населення з повною фінансовою розшифровкою вартості ціни кожного товару або послуги на місяць у відповідності до інформаційних даних Державного комітету статистики.

У випадку отримання відповідей, що певна норма законодавства не була виконаною, потрібно надати до органу який винен в порушенні вимог законів - встановити відповідальну особу та її керівника, дії або бездіяльність яких призвели до порушення вимог законодавства України.

Стаття 6 ЗУ «Про межу малозабезпеченості» встановила: «Відповідальність за порушення законодавства про межу малозабезпеченості

Стаття 6 ЗУ «Про прожитковий мінімум» встановила: «Відповідальність за порушення законодавства про прожитковий мінімум

Всім потрібно негайно бити в набат і вимагати заборону на проекти законів України „Про внесення зміни до розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України щодо створення передумов для підвищення прожиткового мінімуму” та „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення передумов для підвищення прожиткового мінімуму”, які схвалено Урядом 11.12.2019. (прийнято в першому читанні) https://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=68889

Проектом закону пропонується визначити прожитковий мінімум як «прийнятний рівень витрат, який дозволяє підтримувати достатній рівень життя людини, притаманний суспільству». Тобто, зубожіння пересічних громадян узаконюють з допомогою терміну «достатній рівень життя людини, притаманний суспільству», а мінімальну заробітну плату дозволено встановлювати на рівні 50% від прожиткового мінімуму, тобто на 50% нижче абсолютного критерія бідності, на рівні глибокого зубожіння. Головним ініціатор законопроекту є Третьякова Галина Миколаївна (IX скликання).

Цими визначеннями законодавчо закріплюється (узаконюється) зубожіння всіх громадян України. Сьогодні поки ще «Прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров’я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості» встановлено ЗУ «Про прожитковий мінімум» та ЗУ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»

Захищайте свої права! Не допускайте свавілля «слуг», ставайте нарешті людьми.

Читайте також: ПЛАТИТИ ЗА ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНІ ТА ПОБУТОВІ ПОСЛУГИ ЯКІ Є СКЛАДОВОЮ ВАРТІСНОЇ ВЕЛИЧИНИ ПРОЖИТКОВОГО МІНІМУМУ ЗОБОВ’ЯЗАНІ ПРЕМ’ЄР-МІНІСТРИ УКРАЇНИ?

Чи є порушником Конституції України Порошенко, який був автором, ініціатором та підписантом неконституційних законів?

ГЕНОЦИД УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ ДЕПУТАТАМИ ВЕХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ТА ГАРАНТОМ КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ, ЯКИЙ НА ЗНИЩЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ ПІДПИСАВ НЕКОНСТИТУЦІЙНИЙ ЗАКОН?

СЛУЖБОВЕ ПОСВІДЧЕННЯ ПОЛІЦЕЙСЬКОГО ЧИ ДІЙСНО ВОНО НЕСПРАВЖНЄ?

ЗУ «Про Національну поліцію» прийнято з порушенням процедури реєстрації, розгляду та голосування?

ПОЛІЦІЯ БЕЗ ОЗНАК НАЛЕЖНОСТІ до ПОЛІЦІЇ?

Артур Лі: ЗУ «Про судовий збір» є антиконституційним і не підлягає виконанню – апеляційна скарга

Докази неконституційності ЗУ «Про судовий збір»

БРЕХУН ЧИ ЗРАДНИК?

СЛУЖБОВЕ ПОСВІДЧЕННЯ ПОЛІЦЕЙСЬКОГО ТА ПОЛІЦІЯ СТВОРЕНІ НЕКОНСТИТУЦІЙНИМИ НОРМАТИВНИМИ АКТАМИ

Корупція на вищих щаблях влади. Неконституційність постанов Кабміну, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади. Ким і як встановлені незаконні і захмарні заробітні плати керівникам державних підприємств заснованих на державній, комунальній власності?